Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 448/1492/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 13.06.2025. Зареєстровано: 13.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/448/31/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019140230000533

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 448/1492/22 
		Провадження № 1-кп/448/31/25
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		13.06.2025 місто Мостиська
		Мостиський районний суд Львівської області у складі:
		 
		головуючої судді - ОСОБА_1 
		 
		за участі секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140230000553 від 14.11.2019 по обвинуваченню:
		 
		 
		 
		          ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бортятино Мостиського району (на даний час Яворівського району) Львівської  області, проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого,непрацюючого, одруженого,
		 
		 
		 
		у вчиненні кримінального  правопорушення передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі КК України),
		 
		 
		 
		за участі сторін кримінального провадження:
		 
		прокурор - ОСОБА_5 , 
		обвинувачений - ОСОБА_4 ,
		захисник - адвокат - ОСОБА_6 ,
		представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 (в режимі відеозв`язку),
		представник потерпілих: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 (в режимі відеозв`язку),
		 
		безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
		 
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
		1.  ОСОБА_4 13 листопада 2019 року приблизно о 21.00 год, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Skoda SuperB» номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою М-11 Львів-Шегині, в напрямку м. Львова Яворівського району Львівської області, на ділянці дороги в с. Берегове Яворівського (колишнього Мостиського) району Львівської області, порушив вимоги ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 з подальшими змінами та доповненнями, а саме: п.п. 1.5, 2.3 (б,д), 12.4, які виразилися в тому, що він був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, у населеному пункті рухався зі швидкістю більшою, ніж 50 км/год, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, а саме: до зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_13 , який рухаючись другорядною автодорогою від с. Хоросниця Яворівського (колишнього Мостиського) району Львівської області, виїжджав на автодорогу Львів- Шегині, ліворуч, відносно напрямку руху автомобіля марки «Skoda SuperB» номерний знак НОМЕР_3 . Після чого, автомобіль марки «Skoda SuperB» номерний знак НОМЕР_3 здійснив наїзд на пішоходів: ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які перебували на узбіччі смуги руху в напрямку від с. Шегині до м.Львова. Внаслідок чого, ОСОБА_14 отримав поєднану травму нижніх кінцівок та тазу, яка призвела до гіповолемічного шоку (знекровлення), що спричинило зупинку серцевої діяльності та дихання з послідуючим припиненням функції центральної нервової системи, внаслідок якої помер в лікувальному закладі. 
		А ОСОБА_15 отримав забійно-рвану рану нижньої третини лівої гомілки із дефектом та некрозом м?яких тканин, що відноситься до середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров?я, а також відкритий багатоуламковий перелом обох кісток лівої гомілки в нижній третині зі зміщенням, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння.
		Правова кваліфікація кримінального правопорушення:
		2. Органом досудового розслідування діїОСОБА_4 кваліфіковані так, що він будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть ОСОБА_14 та заподіяло тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_15 , тобто вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
		ІІ. Позиція обвинуваченого
		3. В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_4 , винув інкримінованому йому кримінальному правопорушенні заперечив. 
		Пояснив, що 13.11.2019 ввечері керував автомобілем «Шкода» на головній автодорозі «Шегині-Львів». В населеному пункті с. Берегове рухався зі швидкістю 50 км/год, оскільки дана ділянка дороги йому знайома, тому він знав, що це населений пункт, хоча дорожнього знаку не бачив. Того дня дорожнє покриття було сухе, дорога освітлювалася вуличним світлом. В той момент, йому на зустріч рухався автомобіль зі сторони м.Львова, який засліпив його. З правої сторони дороги бачив припаркований транспортний засіб з причепом (на якому було багато мішків), біля білої лінії, який не був для нього перешкодою, оскільки не виходив на проїзну частину дороги. Не виникало підстав для зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу. В той час, із другорядної дороги з с. Хоросниця виїхав автомобіль «Фольксваген» під керуванням ОСОБА_13 , який створив для нього аварійну ситуацію. ОСОБА_13 перетинав головну дорогу під таким кутом, щоб під`їхати до припаркованого на узбіччі автомобіля, відстані до нього не пам`ятає. Побачивши його, почав зразу гальмувати, але удару було неможливо уникнути, які зміни швидкості руху відбулися не може сказати, оскільки за спідометром не слідкував. Тому відбувся удар, його автомобіль вже був некерований, спрацювали подушки безпеки. Від удару його автомобіль відкинуло в праву сторону, перебував у стані шоку. Коли автомобіль зупинився, прийшов до себе і почув крики людей, побачив двох потерпілих у кюветі, тому зателефонував в поліцію та швидку допомогу. Допомоги потерпілим особисто не надавав, оскільки не хотів зробити їм щось гірше. Після приїзду швидкої допомоги, допомагав лікарям на носилках донести потерпілого ОСОБА_14 до автомобіля швидкої. В нього після удару виник головний біль, проте за медичною допомогою не звертався.
		Після аварії на місце події приїхали батьки ОСОБА_13 та знайомий ОСОБА_13 , які хотіли домовитися з ним, щоб він нікуди не звертався. Крім того, вони просили потерпілого ОСОБА_14 , який був при свідомості, щоб також нікуди не звертався. Вказав, що має водійський стаж 18 років, до адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення ПДР України не притягувався.
		Свою вину у вчиненому заперечує, оскільки водій ОСОБА_13 , виїзджаючи з другорядної дороги не переконався в безпечності маневру, виїхав на головну дорогу, чим створив перешкоду для нього, якої неможливо було уникнути, що і стало причиною аварії.
		Матеріальної допомоги потерпілим: ОСОБА_15 , ОСОБА_14 ні того дня, ні в подальшому не надавав, вибачення не просив. Позовні вимоги потерпілих про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнає, не вважає, що своїми діями спричинив їм моральну шкоду. Вважає, що для полегшення страждань потерпілих викликав швидку допомогу.
		4. Доповнив, що заперечує встановлені досудовим розслідуванням обставини. Оскільки, винуватим у даному ДТП є водій ОСОБА_13 , який порушивши ПДР України.
		ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази
		5. Незважаючи на заперечення вини обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненому, його вина повністю та об`єктивно стверджується наступними дослідженими по справі доказами.
		5.1. Обвинувачений ОСОБА_13 (згідно ухвали Мостиського районного суду Львівської області №448/1492/22 від 01.05.2023 матеріали кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України виділені в окреме провадження (Т.1 а.с. 138), пояснив, що 13 листопада 2019 року він, керував автомобем «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_2 . Рухався із с.Хоросниця та виїздив на головну доросу Львів-Шегині. Перед виїздом на головну дорогу подивився на обидві сторони. Праворуч побачив світло фар на відстані близько 160 м., подумав, що транспортний засіб рухається з допустимою для населеного пункту швидкістю 50 км/год. Тому вирішив виїхати на головну дорогу, включив поворот, оскільки повинен був відразу зупинися на протилежному узбіччі. Проте, проїхавши лише 4-9 м. відчув удар в праву передню сторону свого автомобіля. Удар відбувся за секунди після його руху. Після цього, його авто стало крутити і зупинилося лише на зустрічній смузі руху, що веде в с.Шегині. Вийшовши з автомобіля побачив, що автомобіль марки «Skoda SuperB» номерний знак НОМЕР_3 після зіткнення заїхав в задню частину причепу, який знаходився на узбіччі, позаду якого стояли потерпілі ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Зазначив, що коли він підійшов до причепу, то побачив потерпілих в кюветі. Після цього, надавав допомогу потерпілим разом із іншими невідомими людьми, які зупинялись біля місця ДТП. Вказав, що дорожнє покриття було сухим, дорога освітлювалась. Перед зіткненням із своїм авто не чув жодних звуків гальмування чи сигналу авто. Зазначив, якщо би водій «Шкоди» ОСОБА_18 дотримався допустимої швидкості, то ДТП би не відбулося. Свою вину визнає повністю. Після ДТП відшкодував надав матеріальну допомогу потерпілим, вони до нього претензій не мають.
		5.2. Показаннями потерпілого  ОСОБА_15 , який в судовому засіданні зазначив, що 13.11.2019 приблизно о 20.30 год, перебував у с. Берегове біля дороги Львів-Шегині. Там стояв разом із ОСОБА_14 на правому узбіччі дороги в напрямку до м. Львова. На тому узбіччі ще був один мужчина, який стояв трохи. дальше від них. Вони стояли біля задньої частини причепа автомобіля "Volkswagen, який був припаркованим із увімкнутою аварійкою, на узбіччі до лінії розмітки, що позначає правий край проїзної частини дороги. Він стояв обличчям до головної дороги, тому вона була в полі його зору, місце освітлювалося дорожнім світлом.
		Побачив, що із сторони с. Хоросниця до дороги Львів-Шегині під?їжджає автомобіль «Фольксваген» ОСОБА_13 , який перед дорогою спочатку зупинився, а після цього розпочав рух на головну дорогу. В цей момент перешкод для його руху не було, інших транспортних засобів на головній дорозі також не було. За пару секунд почув звук удару автомобілів і побачив, що на них з ОСОБА_14 летить автомобіль «Шкода». Звуку гальмування автомобілів не чув. Внаслідок удару його відкинуло у кювет на праву сторону, свідомості не втрачав, відчув біль у нозі. 
		Після цього приїхала швидка допомога, спочатку забрали ОСОБА_14 , оскільки у нього були складніші тілесні ушкодження, а потім його. На місці події водій ОСОБА_13 надавав йому допомогу, а обвинувачений ОСОБА_4 до нього не підходив, допомоги не надавав. Зазначив, що внаслідок аварії отримав тілесні ушкодження, у нього був відкритий перелом гомілки. Його госпіталізували до Моститької лікарні, а потім до лікарні в м. Львові. Переніс 13 операцій, пересадку шкіри, тривалий час проходив лікування. Йому встановлена інвалідність, спочатку ІІІ групи, в подальшому ІІ групи. В результаті наявних тілесних ушкоджень, йому важко пересуватися, на момент вчинення аварії йому було 21 рік. Крім фізичних страждань, також зазнав моральних страждань, у нього одна нога є коротшою за другу, важко знайти будь яку роботу. Вказані обставини будуть мати наслідки і на майбутнє.
		Вказав, що водій ОСОБА_13 просив й нього вибачення, надавав йому матеріальну допомогу, до ОСОБА_13 жодних претензій немає.
		Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_4 взагалі ніякої допомоги йому не надавав, матеріально не допомагав, жодного разу з ним не спілкувався, вибачення не просив. 
		5.3. Показаннями потерпілої  ОСОБА_19 , яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_14 , котрий помер внаслідок ДТП 13.11.2019, був її чоловіком з яким перебувала в зареєстрованому шлюбі з 2005 року, мають двоє спільних дітей: ОСОБА_20 , 2001 р.н., ОСОБА_21 2005 р.н. Вказала, що вона з дітьми проживає у м. Києві, а чоловік ОСОБА_14 перебував у відрядженні. Того дня 13.11.2019 чоловік не відповідав на її дзвінки, а ввечері їй подзвонила родичка іншого потерпілого у ДТП і повідомила, що її чоловік у лікарні в тяжкому стані. Приблизно 24.00 год. того ж дня, їй телефонувала медсестра з лікарні, щоб з`ясувати анкетні дані чоловіка, натякнула, що стан його здоров`я поганий. А зранку 14.11.2019 їй подзвонили з лікарні і повідомили, що чоловік помер. Наступного дня вони виїхали з Києва і поїхали до моргу, де перебувало тіло її чоловіка. Від паталогоанатома дізналася, що причиною смерті чоловіка була велика втрата крові під час ДТП, а вже у лікарні в нього почали відмовляти функції органів.
		По факту ДТП їй відомо, що її чоловік і ще двоє мужчин ввечері чекали приїзду машини, один з них відійшов. На той момент сталася ДТП, внаслідок якої її чоловік помер, а інший мужчина отримав тілесні травми. 
		Після втрати чоловіка вона та її діти ( ОСОБА_22 18 років, Софія 14 років) отримали моральну шкоду, пережили страждання, особливо важко смерть батька пережила молодша дочка Софія, яка мала із батьком тісний зв`язок. Софія майже рік була в поганому психологічному стані, постійно плакала, погіршилося її навчання в школі та взаємовідносини з нею. Змушені були звертатися за допомогою до лікаря психолога.
		Вказала, що усі матеріальні витрати сім`ї перейшли на неї, оскільки сім`ю утримував і забезпечував її чоловік. Він займався вихованням дітей, був годувальником сім`ї. У неї є кредитне зобов`язання щодо квартири, а також самостійно змушена оплачувати навчання старшої дочки в університеті, ці витрати покривав чоловік. Вона є працевлаштованою неофіційно.
		Зазначила, що інший обвинувачений ОСОБА_13 надав їй матеріальну допомогу в розмірі 5 тис. доларів. А обвинувачений ОСОБА_4 на зв`язок із нею не виходив, жодної матеріальної допомоги не надав. Вважає, що ОСОБА_4 більше винен, ніж ОСОБА_13 , обставини ДТП їй невідомі.
		Вказала, що підтримує повністю заявлений цивільний позов до ОСОБА_4 , просить стягнути на свою користь 500 тис. грн., а на дітей по 1 млн. грн. - кожній. Дану суму зазначила із врахуванням того, що вже отримала страхову виплату по даному ДТП.
		5.4. Показаннями потерпілої  ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні пояснила, що 13.11.2019 вона разом з мамою ОСОБА_19 та сестрою ОСОБА_10 перебували в м.Києві, а батька ОСОБА_14 вдома не було. Вечері 13.11.2019 матері подзвонила родичка іншого потерпілого і повідомила, що батько перебуває в лікарні у важкому стані без свідомості. Вони зв`язувалися із знайомим з м.Львова, щоб довідалися інформацію про стан його здоров`я. А зранку матері повідомили, що батько помер. Потім виїхали з м.Києва вже до моргу лікарні, де було тіло її батька, щоб з`ясувати деталі.
		Після смерті батька перебувала у важкому моральному стані, смерть батька для них була непередбачувана, вона була шокована, перебувала в депресії, особливо важко це перенесла її молодша сестра Софія. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 не вважає себе винним у ДТП, що додатково погіршує її страждання. Вважає, що причиною ДТП було перевищення швидкості ОСОБА_4 . 
		Зазначила, що батько матеріально утримував їх сім`ю, оплачував їй навчання в університеті.
		Також зазначила, що повністю підтримує поданий цивільний позов, просить його задовольнити.
		5.5. Показаннями свідка  ОСОБА_23 , який був безпосередньо допитаний в судовому засіданні та пояснив, що 13.11.2019 ввечері йому подзвонив ОСОБА_4 , з яким перебуває у дружніх відносинах, повідомив про ДТП і просив приїхати, щоб підтримати його. Близько 21-22 год. з братом приїхав на місце ДТП у с.Берегове, Мостиського району, Львівської області, було вже темно, дорога не освітлювалася, дорожнє покриття було сухе. На той час на місці події були працівники поліції, потерпілих на місці вже не було, їх забрала швидка допомога до лікарні. Обвинувачений ОСОБА_4 сказав йому, що це він викликав швидку допомогу на місце події. 
		Автомобіль «Шкода» був з правої сторони, як їхати дорогою до м. Судова Вишня на узбіччі лівим колом на порожніх мішках, які мабуть вилетіли з іншого автомобіля під час удару біля автомобіля з причіпом. Автомобіль «Фольксваген Пасат» був у сітці на тротуарі, розвернутий в сторону м.Мостиська. А автомобіль «Фольксваген» з причіпом був на лінії дороги лівим колом з правої сторони без увімкненого аварійного світла. Пробув на місці події, доки евакуатор не забрав транспортні засоби. Працівники поліції робили відповідні заміри, складали схему ДТП, на місці події також був слідчий, 2 понятих. Він був понятим, підписував відповідні документи, схему ДТП, заміри проводили рулеткою, дані вносили до документів, вони відповідали дійсності. Коли вимірювали шлях гальмування автомобілів, підсвічували ліхтарем, бо була темна пора доби. Уламки від транспортних засобів порозліталися на дорозі, оскільки дорога вже була відкрита для проїзду і по них їздили інші автомобілі.
		Транспортні засоби мали пошкодження, автомобіль «Шкода» був найбільше пошкоджений з лівої сторони, перед автомобіля, капот, радіатор, ліве колесо було викручене вправо. Автомобіль «Фольксваген Пасат» зеленого кольору був пошкоджений з правої сторони, перед автомобіля, крило, фара.
		Крім того, на місці події були знайомі водія автомобіля «Фольксваген Пасат» ОСОБА_24 , які висловлювали претензії до ОСОБА_4 . Вважає, що причиною аварії могла бути неуважність водія, який виїздив на головну дорогу із другорядної з с.Хоросниця, в чому вона проявилася не знає. Зазначив, що на цій ділянці дороги сам часто їздить вантажним автомобілем, якщо їхати в сторону м.Львова, то видимість автомобіля може бути поганою.
		5.6. Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженні №12019140230000553 від 14.11.2019, за ч.2 ст.286 КК України (фабула: 13.11.2019 близько 20:30 год. на автодорозі М-11 сполучення Львів-Шегині в межах с.Берегове Мостиського району Львівської області, мала місце дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля «Шкода» р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , автомобіля «Фольксваген Пассат» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_13 , внаслідок яких ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, а ОСОБА_15 - перелом лівої гомілки) (Т.1 а.с. 220).
		???5.7. Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.11.2019, складений слідчим ОСОБА_25 яким встановлено, що місце ДТП знаходиться на перехресті головної дороги (траса М-11) із другорядною дорогою ліворуч та праворуч, місце ДТП знаходиться в зоні дії дорожніх знаків населений пункт та головна дорога та наявний дорожній знак дати дорогу (Т.1 а.с.221-233), схема до протоколу та фототаблиця до протоколу огляду місця ДТП від 13.11.2019 (Т.2 а.с.234-244).
		??5.8. Висновок №80/2019 судово - медичної експертизи трупа ОСОБА_14  від 29.11.2019 за результатами якої встановлено: при судово-медичній експертизі трупа виявленні ушкодження: підшкірний крововилив на голові; садно на правій руці, крововиливи під м?які оболонки головного мозку, крововиливи в корені легенів, жирову капсулу нирок, зв?язковий апарат печінки, розтрощення лівої стопи та лівої гомілки (які були оперативно ампутовані), уламкові переломи обох гомілок, переломи кісток тазу, які утворилися прижиттєво, одномоментно, або в швидкій послідовності одне за одним від контактів з тупими предметами, мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження та перебувають в прямому причинному зв?язку з настанням смерті ОСОБА_14 . Характер, множинність, локалізація, механізм утворення ушкоджень, вказують на можливості їх утворення в результаті транспортної травми, не виключно, при зіткненні з легковим автомобілем, могли виникнути 13 листопада 2019, не могли утворитися при падінні з висоти власного зросту.
		Смерть ОСОБА_14 , 1964 р.н. настала 14 листопада о 12.00 год (за даними медичної карти) від поєднаної травми нижніх кінцівок та тазу, яка призвела до розвитку гіповолемічного шоку (знекровлення), що призвело до зупинки серцевої діяльності та дихання з послідуючим припиненням функції центральної нервової системи. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_14 прижиттєвих захворювань не виявлено. Токсикологічне дослідження крові ОСОБА_14 не проводилось в зв`язку з тривалим перебуванням потерпілого в лікувальному закладі (Т.2 а.с.21-24).
		5.9. Заява від 15.11.2019 ОСОБА_9 про залучення її як потерпілої. Постанова від 15.11.2019 про визнання потерпілою ОСОБА_9 (Т.2 а.с.25-26).
		5.10. Висновком експерта за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи від 28.05.2020 №6843. На вирішення експертизи поставлені питання:
		1. У якому місці проїзної частини дороги відбулось зіткнення між транспортними засобами: автомобілем "Шкода Супер-Б" р.н. НОМЕР_3 та автомобілем "Фольксваген Пасат" р.н. НОМЕР_2 ?
		2. Яким було взаємне кутове розташування транспортних засобів: автомобіля "Шкода Супер-Б" р.н. НОМЕР_3 та автомобіля "Фольксваген Пасат" р.н. НОМЕР_2 , у момент первинного контактування та їх розташування у цей же момент відносно елементів дороги?
		Згідно висновку експертизи: 1. В момент первинного контакту під час ДТП мало місце перехресне блокуюче зіткнення, з кутовою складовою руху автомобіля Volkswagen Passat р.н. НОМЕР_2 - зліва направо та дещо спереду назад відносно напрямку руху автомобіля Skoda Superb р.н. НОМЕР_3 , при цьому повздовжні осі транспортних засобів були розташовані під кутом 90... 100° відносно одна одної, який розкривається в напрямку руху годинникової стрілки відносно повздовжньої осі а/м Skoda Superb р.н. НОМЕР_3 (рис.3 розділу І дослідження, п.В).
		1.2. Встановити трасологічними методами кутове розташування автомобілів Skoda Superb p.н. НОМЕР_1 i Volkswagen Passat p.н. НОМЕР_4 в момент зіткнення відносно елементів дороги, не видалось можливим з причин відсутності належної фіксації сліду гальмування.
		2. Місце зіткнення автомобіля Skoda Superb р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 з автомобілем Volkswagen Passat p.H. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_13 розташоване на правій смузі руху проїзної частини автодороги Львів-Шегині, при напрямку руху в сторону м. Львова, на ділянці, що передує розташуванню осипу частин транспортних засобів. Встановити трасологічними методами розташування автомобілів Skoda Superb p.н. НОМЕР_1 i Volkswagen Passat p.н. НОМЕР_4 в момент зіткнення відносно елементів дороги в абсолютних величинах, не видалось можливим з причин відсутності належної фіксації сліду гальмування. (Т.2 а.с.28-36).
		5.11. Висновком експерта за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи від 18.06.2020 №6849. На вирішення експертизи поставлені питання:
		1. У якому місці проїзної частини дороги відбулось зіткнення між транспортними засобами: автомобілем «Шкода Супер-Б» р.н. НОМЕР_3 та автомобілем марки «Фольксваген Пасат» р.н. НОМЕР_2 ?
		2. Яким було взаємне кутове розташування транспортних засобів автомобілів «Шкода Супер Б» НОМЕР_5 та «Фольксваген Пасат» р.н. НОМЕР_2 , у момент первинного контактування та їх розташування у цей же момент відносно елементів дороги? 
		Згідно висновку експертизи: 1. В момент первинного контакту під час ДТП мало місце перехресне блокуюче зіткнення, з кутовою складовою руху автомобіля Volkswagen Passat р.н. НОМЕР_2 - зліва направо та дещо спереду назад відносно напрямку руху автомобіля Skoda Superb р.н. НОМЕР_6 , при цьому повздовжні осі транспортних засобів були розташовані під кутом 90... 100° відносно одна одної, який розкривається в напрямку руху годинникової стрілки відносно повздовжньої осі а/м Skoda Superb р.н. НОМЕР_3 (рис.3 розділу І дослідження, п.В).
		1.2. Встановити трасологічними методами кутове розташування автомобілів Skoda Superb p.н. НОМЕР_1 i Volkswagen Passat p.н. НОМЕР_4 в момент зіткнення відносно елементів дороги, не видалось можливим з причин відсутності належної фіксації сліду гальмування.
		2. Місце зіткнення автомобіля Skoda Superb р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 з автомобілем Volkswagen Passat p.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_13 розташоване на правій смузі руху проїзної частини автодороги Львів-Шегині, при напрямку руху в сторону м. Львова, на ділянці, що передує розташуванню осипу частин транспортних засобів. Встановити трасологічними методами розташування автомобілів Skoda Superb p.н. НОМЕР_1 i Volkswagen Passat p.н. НОМЕР_4 в момент зіткнення відносно елементів дороги в абсолютних величинах, не видалось можливим з причин відсутності належної фіксації сліду гальмування. (Т.2 а.с.38-46).
		5.12. Висновком експерта за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи від 10.06.2020 №6844. На вирішення експертизи поставлені питання:
		1. Чи є на автопоїзді у складі автомобіля Фольксваген МАН 8.136, реєстр, номер НОМЕР_7 із причепом р. н. НОМЕР_8 сліди від контактування із автомобілем «Шкода Супер-Б» реєстр, номер НОМЕР_3 або автомобіля "Фольксваген Пасат" р.н. НОМЕР_2 ? Якщо так, то з яким із них - "Шкода Супер-Б" реєстр, номер НОМЕР_3 або автомобіля "Фольксваген Пасат" реєстр, номер 82779 ТС відбулось контактування?
		???2. У якому місці проїзної частини дороги відбулось зіткнення між автопоїздом та одним із автомобілів - "Шкода Супер-Б". реєстр, номер НОМЕР_3 або автомобіля "Фольксваген Пасат" реєстр, номер 
		НОМЕР_9 . Яким було взаємне кутове розташування транспортних засобів: автопоїзда та одного із автомобілів - "Шкода Супер-Б" реєстр, номер НОМЕР_10 .
		Згідно висновку експертизи: 1. Пошкодження на причепі р.н. НОМЕР_8 , з технічної точки зору, могли утворитись при контактуванні (попутному зіткненні) з автомобілем Skoda Superb р.н. НОМЕР_3 внаслідок контакту лівої сторони передньої частини автомобіля Skoda Superb із задньою частиною причепа. Пошкодження на транспортних засобах відповідають описаному механізму пригоди - попутне блокуюче зіткнення.
		2.1. В момент первинного контакту під час ДТП мало місце попутне блокуюче зіткнення, з кутовою складовою руху автомобіля Skoda Superb р.н. НОМЕР_3 - зліва направо відносно повздовжньої осі причепа р.н. НОМЕР_8 , при цьому повздовжні осі транспортних засобів були розташовані під кутом 20...30° відносно одна одної, який розкривається в напрямку проти руху годинникової стрілки відносно повздовжньої осі а/м Skoda Superb р.н. НОМЕР_6 (рис.4 розділу І дослідження, п. Г).
		В даний момент ДТП кут зіткнення міг складати біля 5... 10°, тобто автомобіль Skoda Superb р.н. НОМЕР_3 знаходився в стані заносу - поступально-обертового руху в напрямку руху годинникової стрілки (рис.4 розділу І дослідження, п. Г).
		2.2. Встановити трасологічними методами кутове розташування автомобіля Skoda Superb р.н. НОМЕР_3 і причепа р.н. НОМЕР_8 в момент зіткнення відносно елементів дороги, не видалось можливим з причин відсутності належної фіксації сліду гальмування.
		3. Місце зіткнення автомобіля Skoda Superb р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 з причепом р.н. НОМЕР_8 розташоване за межами проїзної частини автодороги Львів-Шегині з правої сторони, при напрямку руху в сторону м. Львова, на ділянці, що передує розташуванню причепа р.н. НОМЕР_8 та автомобіля Skoda Superb р.н. НОМЕР_3 . Встановити трасологічними методами розташування автомобіля Skoda Superb р.н. НОМЕР_3 і причепа р.н. НОМЕР_8 в момент зіткнення відносно елементів дороги в абсолютних величинах, не видалось можливим з причин відсутності належної фіксації сліду гальмування та відсутності ознак, що могли б вказувати на конкретне місце зіткнення транспортних засобів (подряпини, осипи грунту з частин Т3 тощо). (Т.2 а.с.48-57).
		5.13. Висновком експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи від 08.07.2020 №6847. На вирішення експертизи поставлені питання:
		1. Якою була швидкість автомобіля «Шкода Супер - Б» реєстр. номер НОМЕР_3 , виходячи із його технічних пошкоджень, а також виходячи із інформації зафіксованої на місці пригоди ?
		2. Якою була швидкість автомобіля «Фольксваген Пасат» р.н. НОМЕР_2 , виходячи із його технічних пошкоджень , а також виходячи із інформації зафіксованої на місці пригоди ?
		Згідно висновку експерта: 1. Якщо «сліди шин» на схемі місця ДТП являються слідом гальмування ам «Шкода Супер - Б» (р.н.з. НОМЕР_3 ), то при зафіксованій слідовій інформації на схемі місця ДТП перед початком екстреного гальмування швидкість руху автомобіля «Шкода Супер - Б» (р.н.з. НОМЕР_3 ) під керуванням водія ОСОБА_4 виходячи із зафіксованих слідів гальмування, складала величину не менше 57...59 км/год.
		Якщо «сліди шин» довжиною 16 м є слідом бокового юзу а/м «Шкода Супер - Б», то при зафіксованій слідовій інформації на схемі місця ДТП при такому ковзанні була погашена частина дійсної швидкості руху автомобіля «Шкода Супер - Б» (р.н.з. НОМЕР_3 ) величиною не менше 48... 51 км/год.
		2. Встановити розрахунковим шляхом швидкість руху автомобіля «Фольксваген Пасат» (р.н.з. НОМЕР_2 ), безпосередньо перед зіткненням не надається можливим через відсутність необхідної для цього інформації, зокрема через відсутність встановленого положення транспортних засобів в момент первинного контактування відносно елементів дороги, відсутність слідів коліс вказаного автомобіля та даних просили опору на його переміщенні від місця зіткнення до місця зупинки. (Т.2 а.с. 59-62).
		5.14. Висновком експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи від 08.07.2020 №6848. На вирішення судової автотехнічної експертизи поставлені питання:
		1). У якому стані знаходиться гальмівна система автомобіля «Фольксваген Пасат» р.н. НОМЕР_2 ?
		2) У якому стані знаходиться рульова система автомобіля «Фольксваген» р.н. НОМЕР_2 ?
		??3) У якому стані знаходиться система зовнішнього освітлення автомобіля «Фольксваген Пасат» р.н. НОМЕР_2 ?
		4) Чи відповідає стан коліс/шин автомобіля «Фольксваген Пасат» реєстр. номер 827-79 ТС?
		??5) Якщо виявлено несправності, то коли вони виникли відносно моменту ДТП та чи міг водій (механік підприємства) виявити вказані несправності перед виїздом або під час експлуатації транспортного засобу?
		??6) Чи знаходяться несправності автомобіля «Фольксваген Пасат» реєстр. номер НОМЕР_2 у причино - наслідковому зв?язку із настанням даної пригоди?
		Згідно висновку експерта: 1. На момент огляду і експертного дослідження гальмова система представленого на дослідження автомобіля «Фольксваген Пасат» р.н.з. НОМЕР_2 , перебувала в працездатному стані і забезпечувала виконання передбачених конструкцією функцій по зменшенню швидкості руху автомобіля та його зупинці.
		???2. На момент огляду і експертного дослідження, рульове керування представленого на дослідження автомобіля «Фольксваген Пасат» (р.н.з. НОМЕР_2 ), перебувало в несправному стані внаслідок пошкодженого бачка гідропідсилювача керма та розгерметизації системи.
		???3. На момент огляду і експертного дослідження, система зовнішнього освітлення представленого на дослідження автомобіля «Фольксваген Пасат» (р.н.з. НОМЕР_2 ), знаходилась в несправному стані внаслідок зруйнованих передніх фар та передніх покажчиків поворотів.
		4. На момент огляду і експертного дослідження, стан шин автомобіля «Фольксваген Пасат» (р.н.з. НОМЕР_2 ) відповідав вимогам ПДР України.
		5;6. Оскільки на момент огляду та дослідження гальмова система автомобіля «Фольксваген Пасат» (р.н.з. НОМЕР_2 ) була працездатною, то вирішення питань 5 та 6, із постанови слідчого, що стосуються гальмової системи автомобіля «Фольксваген Пасат» (827-79 ТС), втрачає технічний зміст .
		З технічної точки зору, несправності рульового керування та системи зовнішнього освітлення автомобіля «Фольксваген Пасат» (р.н.з. НОМЕР_2 ) є наслідком зіткнення з іншим транспортним засобом. Ознак, які б свідчили про наявність несправностей рульового керування та системи зовнішнього освітлення автомобіля «Фольксваген Пасат», які б мали місце до ДТП та могли перебувати у причинному зв?язку з ДТП, не виявлено. (Т.2 а.с.64-69).
		5.15. Висновком експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи від 07.07.2020 №6845. На вирішення судової автотехнічної експертизи поставлені питання:
		1.У якому стані знаходиться гальмівна система автомобіля «Шкода Супер - Б» ВС 7159 ЕТ ?
		2. У якому стані знаходиться рульова система автомобіля «Шкода Супер - Б» ВС 7159 ЕТ ?
		3. У якому стані знаходиться система зовнішнього освітлення автомобіля «Шкода Супер - Б» реєстр. номер НОМЕР_3 ?
		4. Чи відповідає стан коліс/шин автомобіля «Шкода Супер - Б» реєстр. номер НОМЕР_3 ?
		??5. Якщо виявлено несправності, то коли вони виникли відносно моменту ДТП та чи міг водій (механік підприємства) виявити вказані несправності перед виїздом або під час експлуатації транспортного засобу?
		??6. Чи знаходяться несправності автомобіля «Шкода Супер - Б» реєстр. номер НОМЕР_3 у причинно - наслідковому зв?язку із настанням даної пригоди?
		Згідно висновку: 1. На момент огляду і експертного дослідження гальмова система представленого на дослідження автомобіля «Шкода Супер - Б» (р.н.з. НОМЕР_3 ), перебувала в працездатному стані і забезпечувала виконання передбачених конструкцією функцій по зменшенню швидкості руху автомобіля та його зупинці.
		2. На момент огляду і експертного дослідження, рульове керування представленого на дослідження автомобіля «Шкода Супер - Б» (р.н.з. НОМЕР_3 ), перебувало в несправному стані внаслідок пошкодженого бачка гідропідсилювача керма.
		???3. На момент огляду і експертного дослідження, система зовнішнього освітлення представленого на дослідження автомобіля «Шкода Супер - Б» (р.н.3. НОМЕР_3 ), знаходилась в несправному стані внаслідок пошкодженої лівої фари.
		???4. На момент огляду і експертного дослідження, стан шин автомобіля «Шкода Супер - Б» (р.н.з. НОМЕР_3 ) відповідав вимогам ПДР України.
		5;6. Оскільки на момент огляду та дослідження гальмова система автомобіля «Шкода Супер - Б» (р.н.з. НОМЕР_3 ) була працездатною, то вирішення питань 5 та 6 , із постанови слідчого, що стосуються гальмової системи автомобіля «Шкода Супер - Б» (р.н.з. НОМЕР_3 ), втрачає технічний зміст. З технічної точки зору, несправності рульового керування та системи зовнішнього освітлення автомобіля «Шкода Супер - Б» (р.н.з. НОМЕР_3 ) є наслідком зіткнення з іншим транспортним засобом. Ознак, які б свідчили про наявність несправностей рульового керування та системи зовнішнього освітлення автомобіля «Шкода Супер - Б» (р.н.з. НОМЕР_3 ), які б мали місце до ДТП не виявлено.
		Оскільки до ДТП рульове керування та система зовнішнього освітлення автомобіля «Шкода Супер - Б» (р.н.з. НОМЕР_3 ) були працездатними, то стан рульового керування та системи зовнішнього освітлення автомобіля «Шкода Супер - Б» (р.н.з. НОМЕР_3 ) не перебуває у причинно-наслідковому зв?язку з фактом даної ДТП. (Т.2 а.с.71-76).
		5.16. Висновком №84 судово-медичної експертизи від 22.01.2020 у ОСОБА_15  за період перебування на лікуванні у Мостиській лікарні 13-14 листопада 2019 було діагностовано «Відкритий багато-фрагментарний перелом обох кісток лівої гомілки в середній та нижній третині зі зміщенням. Травматичний розрив задньої гомілкової артерії». Лікарем відмічено наявність «великої забійно-скальпованої рани в ділянці середньої-нижньої третини лівої гомілки», і було проведено оперативне втручання «декомпресію гомілкової артерії - відновлення кровоплину». В подальшому 14 листопада 2019 потерпілий поступив у 8-у МКЛ м. Львова, де перебуває на лікуванні з приводу: відкритого багатоуламкового перелому обох кісток лівої гомілки в нижній третині зі зміщенням; забійно-рваної рани нижньої третини лівої гомілки із дефектом та некрозом м?яких тканин. Травма лівої ноги утворилась від контакту із тупим предметом, яким могли бути виступаючі частини автомобіля, могла виникнути 13 листопада 2019 під час дорожньо-транспортної пригоди. Відкритий багатовідламковий перелом тіла лівої великогомілкової кістки відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення, згідно п. 2.1.3 м/ «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р. Відкритий перелом лівої малогомілкової кістки - до середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я, згідно п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995. (Т.2 а.с.78-80).
		5.17. Заява ОСОБА_15 від 22.01.2020 про залучення як потерпілого (Т.2 а.с.81).
		5.18. Постановою про визнання потерпілим ОСОБА_15 від 22.01.2020 (Т.2 а.с.82).
		5.19. Протоколом проведення слідчого експерименту від 08.07.2020 за участю ОСОБА_4 та схема до нього. Із змісту якого встановлено, що 13.11.2019 року приблизно о 20 годині 30 хвилин проїжджав через с. Берегове Мостиського району Львівської області, по дорозі Львів-Шегині, у напрямку до м. Львова. На той час керував автомобілем "Skoda SuperB", реєстраційний номер НОМЕР_3 . У салоні автомобіля був сам. На той час була темна пора доби, без опадів, дорожнє покриття було мокре, без вибоїн, світило вуличне освітлення. Рухався зі швидкістю приблизно 60-65 км/год. із правим боковим інтервалом у 0,8 м, коли наближався до повороту на с. Хоросниця, то проїжджав ділянку дороги, яка має по одній смузі руху для протилежних напрямків та на якій є розмітка посередні дороги - переривчаста лінія 1.5 і по краях лінія 1.1. в певний момент, по мірі наближення до вказаного перехрестя, він виявив, що із с. Хоросниця на дорогу Львів-Шегині, зліва направо по напрямку його руху виїжджає автомобіль (стало відомо пізніше) "Volkswagen Passat" реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вказаний автомобіль рухався прямолінійно, немов хотів пересікти Львів-Шегині під прямим кутом. Вказаний автомобіль їхав не зупиняючись перед дорогою Львів-Шегині та з моменту як виїхав на асфальтне покриття дороги і до місця зіткнення проїхав відстань у 6,6 м, при цьому їхав зі швидкістю 15-20 км/год. У момент, як автомобіль "Volkswagen Passat В 3" почав виїжджати на дорогу Львів-Шегині, то відстань від передньої частини автомобіля "Skoda SuperB" до траєкторії руху автомобіля "Volkswagen Passat " р.н. НОМЕР_2 становила 24-26 м. Він застосував гальмування, однак через раптовість подій не може вказати чи спрацювала гальмівна система, та дещо вивернув кермо праворуч, з метою уникнення зіткнення, однак між їхніми транспортними засобами все таки відбулось зіткнення. В результаті зіткнення автомобілі почало крутити і розкидати і в процесі розкидання автомобіль "Skoda SuperB" зачепив двох пішоходів, які стояли біля причепа. Причіп знаходився лівим бортом на лінії, яка позначає правий край проїзної частини дороги, та на відстані 12,5 м від задньої частини причепа до початку перехрестя з дорогою що веде до м. Львова, якщо дивитись на перехрестя, зі сторони м. Львова. У результаті ДТП пішоходів госпіталізовано у лікарню, де один із них помер.
		Після цього також було проведено експеримент із метою встановлення об?єктивної видимості елементів проїзної частини дороги та перешкоди із робочого місця водія; за згодою понятих видимість дороги складає понад 100,0 м, видимість пішохода складає 60,0 м.
		Крім цього, було проведено заміри підйому дороги по напрямку до м. Львова, за допомогою будівельного рівня довжиною 1,5 м і різниця у висоті у місці зіткнення складає 0,01 м. (Т.2 а.с.83-84).
		5.20. Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.07.2020 за участю ОСОБА_13 та схема до нього. Із змісту якого встановлено, що13.11.2019 року приблизно о 20 годині 30 хвилин він був у с. Берегове біля дороги Львів-Шегині, тобто виїжджав із другорядної на головну. На той час керував автомобілем "Volkswagen Passat В3" р.н. НОМЕР_2 . На той час також була темна пора доби, у автомобілі було увімкнене ближнє світло фар, на дворі було темно, без опадів, дорожнє покриття було сухе, другорядна дорога, по якій він їхав не освітлюється, а головна дорога, на яку виїжджав у вказаному місці освітлюється вуличним освітленням. У салоні автомобіля був один. Перед головною дорогою зупинився, увімкнув покажчик лівого повороту, подивився в обидва боки і коли переконався, що автомобілів поблизу немає, то розпочав рух і рухався зі швидкістю не більше 20 км/год. Також перед початком маневру побачив, що за перехрестям у напрямку до м. Львова стоїть автомобіль з причепом та біля нього стоїть мій товариш Богдан із ще одним мужчиною. Коли вже передньою частиною автомобіля почав перетинати осьову лінію розмітки, то повернув голову праворуч і безпосередньо перед своїм автомобілем побачив, що зі сторони с. Шегині їде автомобіль з увімкненими фарами і через мить відбулось зіткнення. Навіть не встиг застосувати гальмування чи вжити інших дій з метою уникнення зіткнення. Від зіткнення автомобілі почало крутити проти годинникової стрілки та він зупинився на смузі для руху до с. Шегині. Свідомості не втрачав, тілесних ушкоджень не отримав, був тверезий, ліків не приймав. У вказаному місці дорога має підйом по напрямку до м. Львова, тобто ухил у напрямку до с. Шегині, крім цього зі сторони с. Шегині є залом дороги, який заважає повністю проглянути дорогу на велику відстань. Коли їхав по другорядній дорозі, то їхав на відстані 2,0 м від лівого краю автомобіля до правого краю проїзної частини дороги. З моменту перетину лінії, яка позначає край проїзної частини дороги, ближчий до нього і до місця зіткнення подолав відстань у 7,0 м. Щоб побачити смугу руху, по якій автомобілі рухаються до м. Львова на значну відстань, мусів зупинити свій автомобіль таким чином, що передня його частина була над лінією розмітки 1.1. В момент початку руху автомобілів з обох сторін на значній відстані не бачив, тому і приступив до виконання маневру. Після цього свідку ОСОБА_13 було запропоновано подолати вказану відстань у такому темпі, як він рухався у момент ДТП і такі заміри проводились тричі. Замірами встановлено, що ОСОБА_13 керуючи автомобілем перетинав головну дорогу зі швидкістю, виходячи з того, що 7 м подолав за час 3,9 ... 4,4 с. (секундомір вмикали коли він розпочинав руху і зупиняли, коли передньою частиною проїжджав місце, яке було позначене як місце зіткнення).
		Після цього, також було проведено експеримент із метою встановлення об?єктивної видимості автомобіля який їде зі сторони с. Шегині до м. Львова з місця водія, який виїжджає зі сторони с. Хоросниця. Замірами встановлено, що автомобіль який їде зі сторони с. Шегині до м. Львова, а саме його фари, можна об?єктивно побачити (фари автомобіля з?являються над дорожнім покриттям) на відстані 155,0 м від місця зіткнення; такий ефект відбувається через залам дороги зі сторони с. Шегині (Т.2 а.с.87-88).
		5.21. Протоколом проведення слідчого експерименту від 10.07.2020 за участю ОСОБА_26 та схема до нього. Із змісту якого встановлено, що 13.11.2019 приблизно о 20 годині 30 хвилин він був у с. Берегове біля дороги Львів-Шегині, а саме стояв на правому узбіччі, по напрямку руху до м. Львова. У цей час він стояв біля причепа автопоїзда у складі автомобіля "Volkswagen MAN 8.136" реєстраційний номер НОМЕР_7 із причепом реєстраційний номер НОМЕР_8 , разом із ОСОБА_14 на відстані 1,0 м від задньої частини причепа. Автопоїзд знаходився на узбіччі, на відстані 0,8 від асфальтного покриття та на відстані 1,3 м від лінії розмітки 1.1, що позначає правий край проїзної частини дороги, по напрямку руху до м. Львова. В певний момент, він побачив, що із сторони с. Хоросниця до дороги Львів-Шегині під?їжджає автомобіль, який перед дорогою зупинився і після цього розпочав рух. У момент початку руху він автомобілів на значній відстані від вказаного перехрестя в обидва боки не бачив. Коли автомобіль "Volkswagen Passat ВЗ" вже майже доїжджав до краю суги, яка веде до м. Львова, то він почув звук удару і між вказаний автомобілем і автомобілем, який рухався зі сторони с. Шегині відбулось зіткнення. До зіткнення автомобіля зі сторони с. Шегині в полі його зору не було тому нічого про нього сказати та показати не може. З моменту початку руху і до місця зіткнення автомобіль "Volkswagen Passat В3" подолав відстань у 7,0 м. Замірами встановлено, що автомобілем відстань у 7 м подолав за час 3,9 ... 4,2 с. (секундомір вмикали коли він розпочинав руху і зупиняли, коли передньою частиною проїжджав місце, яке було позначене як місце зіткнення) (Т.2 а.с.91-92).
		5.22. Висновком експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи від 28.09.2020 №5058. На вирішення поставлені питання: 1. Якою могла б бути швидкість автомобіля "Skoda SuperB", р.н. НОМЕР_3 , щоб він в умовах ДТП подолав відстань у 155,0 м за час 3,9...4,4 с?
		???2. Чи була безпечна з технічної точки зору, швидкість автомобіля "Skoda SuperB", р.н. НОМЕР_3 , по умові видимості елементів проїзної частини дороги?
		???3. Як у даній дорожній ситуації повинен був діяти водій автомобіля "Skoda SuperB", р.н. НОМЕР_3 , відповідно до вимог ПДР України?
		4. Як у даній дорожній ситуації повинен був діяти водій автомобіля "Volkswagen Passat", 82779 ТС, відповідно до вимог ПДР України?
		???5. Чи мав водій автомобіля "Skoda SuperB", р.н. НОМЕР_3 технічну можливість попередити зіткнення транспортних засобів, діючи відповідно до технічних вимог ПДРУ?
		???6. Чи мав водій автомобіля "Volkswagen Passat" р.н. НОМЕР_2 технічну можливість попередити зіткнення транспортних засобів, діючи відповідно до технічних вимог ПДРУ?
		7. Що, з технічної точки зору, стало причиною настання даної ДТП?
		Згідно висновку експертизи: 1. Для того, щоб автомобіль "Skoda SuperB", НОМЕР_3 подолав відстань у 155,0 м за час 3,9... 4,4 с середня швидкість його руху повинна складати біля 127 ... 143 км/год.
		2. Якщо швидкість руху автомобіля "Skoda SuperB", реєстраційний номер НОМЕР_3 перед ДТП складала біля 60...65 км/год, то при таких даних вибрана водієм ОСОБА_4 швидкість руху 60... 65 км/год, з технічної точки зору, відповідала видимості дороги у напрямку руху, яка складала біля 100 м (оскільки при такій видимості дороги значення допустимої швидкості руху складає величину біля 92... 111 км/год).
		Якщо швидкість руху автомобіля "Skoda SuperB", НОМЕР_3 перед ДТП складала біля 127...143 км/год, то при таких даних вибрана водієм ОСОБА_4 швидкість руху 127...143 км/год, з технічної точки зору, не відповідала видимості дороги у напрямку руху, яка складала біля 100 м (оскільки при такій видимості дороги значення допустимої швидкості руху складає величину біля 118... 123 км/год).
		???3. У заданій дорожній ситуації водій ОСОБА_4 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.10 (в частині значення термінів «видимість у напрямку руху»; «небезпека для руху»); 12.2; 12.3; 12.4 1ДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинен був рухатись із швидкістю, яка б відповідала видимості у напрямку руху (але не більше 50 км/год) та із моменту виявлення виїзду автомобіля "Volkswagen Passat" реєстраційний номер НОМЕР_2 на головну дорогу - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
		???4. У даній дорожній ситуації водій ОСОБА_13 повинен був керуватися технічними вимогами п.п. 1.10 (в частині значення терміну «дати дорогу»); 10.1; 16.11 ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинен був переконатися у безпеці виїзду на головну дорогу та дати дорогу транспортним засобам, які рухаються по головній дорозі.
		???5. При заданих вихідних даних у варіанті №1 (показання водія ОСОБА_4 ) водій ОСОБА_4 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем "Volkswagen Passat» 82779 ТС шляхом своєчасного зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу.
		При заданих вихідних даних у варіанті № 2 (показання водія ОСОБА_13 ) та варіанті №3 (показання свідка ОСОБА_15 ) водій ОСОБА_4 діючи у відповідності до вимог ПДР України мав би технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем "Volkswagen» 82779 ТС шляхом своєчасного зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу.
		6. При заданих вихідних даних у варіанті № 1 (показання водія ОСОБА_4 ) водій ОСОБА_13 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем "Skoda SuperB", р.н. НОМЕР_3 і полягала ця технічна можливість у належному виконанні вказаним водієм вимог п.п. 1.10 (в частині значення терміну «дали дорогу»); 10.1; 16.11 ПДР України.
		Якщо дорожня ситуація розвивалась, так як це задано у варіанті №2 (показання водія ОСОБА_13 ) та варіанті №3 (показання свідка ОСОБА_15 ) та на момент початку виконання водієм ОСОБА_13 виїзду на головну дорогу в полі зору вказаного водія а/м "Skoda SuperB", НОМЕР_3 не було, то з технічної точки зору, немає підстав вважати , що дії водія ОСОБА_13 не відповідали вимогам п.п. 1.10 (в частині значення терміну «дати дорогу»); 10.1; 16.11 ПДР України.
		7. При заданих вихідних даних у варіанті № 1 (показання водія ОСОБА_4 ) причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є та обставина, що водій ОСОБА_13 виконуючи виїзд на головну дорогу не дав дорогу автомобілю "Skoda SuperB", НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , який в цей час рухався по головній дорозі.
		При заданих вихідних даних у варіанті №2 (показання водія ОСОБА_13 ) та варіанті №3 (показання свідка ОСОБА_15 ) причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є та обставина, що водій ОСОБА_4 перевищив допустиму швидкість руху у населеному пункті, чим позбавив себе технічної можливості уникнути зіткнення (Т.2 а.с.94-101).
		5.23. Протоколом проведення слідчого експерименту від 25.09.2020 за участю ОСОБА_13 та схема до нього, в якому зафіксовано, як ОСОБА_13 на місці події показав та розказав про обставини ДТП 13.11.2019, а саме місце розташування його транспортного засобу в момент ДТП та розташування автомобіля «Шкода», який знаходився із правим боковим інтервалом у 1,1 м до правого краю проїзної частини дороги (Т.2 а.с.103-106).
		5.24. Протоколом проведення слідчого експерименту від 25.09.2020 за участю ОСОБА_26 та схема до нього, в якому зафіксовано що ОСОБА_26 на місці показав та розказав про обставини ДТП 13.12.2019, а саме місце розташування транспортних засобів в момент ДТП (Т.2 а.с.107-110).
		5.25. Висновком експерта за результатами проведення судової транспортно-трасологічної автотехнічної експертизи від 20.04.2021 №26007/20-52/13471/21-52. На вирішення поставлені питання: 1. У якому місці проїзної частини дороги відбулось зіткнення між транспортними засобами: автомобілем " Skoda SuperB" НОМЕР_3 та автомобілем "Фольксваген Пасат", 82779 ТС?
		2. Яким було взаємне кутове розташування транспортних засобів: автомобіля "Шкода Супер-Б" р.н. НОМЕР_3 та автомобіля "Фольксваген Пасат" р.н. НОМЕР_11 , у момент первинного контактування та їх розташування у цей же момент відносно елементів дороги?
		3. Якою була швидкість автомобіля "Skoda SuperB", НОМЕР_3 , виходячи із місця зіткнення та розташування транспортних засобів у момент зіткнення (відповідно до висновків транспортно- трасологічних експертиз, даної експертизи зокрема та відповідно до показань ОСОБА_13 та ОСОБА_27 під час експерименту 25.09.2020), його технічних пошкоджень, отриманих у результаті ДТП, а також виходячи із інформації зафіксованої на місці пригоди (слідів гальмування, кінцевого розташування транспортних засобів, тощо)?
		4. Якою була швидкість автомобіля "Volkswagen Passat 3" 82779 ТС, виходячи із місця зіткнення та розташування транспортних засобів у момент зіткнення (відповідно до висновків транспортно-трасологічних експертиз, даної експертизи зокрема та відповідно до показань ОСОБА_13 та ОСОБА_27 під час експерименту 25.09.2020), його технічних пошкоджень, отриманих у результаті ДТП, а також виходячи із інформації зафіксованої на місці пригоди (слідів гальмування, кінцевого розташування транспортних засобів, тощо)?
		5. Як у даній дорожній ситуації повинен був діяти водій автомобіля "Skoda SuperB", НОМЕР_3 , відповідно до вимог ПДР України?
		6. Як у даній дорожній ситуації повинен був діяти водій автомобіля "Volkswagen Passat 3", 82779 ТС, відповідно до вимог ПДР України?
		7. Якою могла б бути швидкість автомобіля "Skoda SuperB", НОМЕР_3 , щоб він в умовах ДТП подолав відстань у 155,0 м за час 3,9... 4,4 с?
		8. Чи мав водій автомобіля "Skoda SuperB", НОМЕР_3 технічну можливість попередити зіткнення транспортних засобів, діючи відповідно до технічних вимог ПДРУ?
		9. Чи має водій автомобіля "Volkswagen Passat 3" 82779 ТС технічну можливість попередити зіткнення транспортних засобів, діючи відповідно до технічних вимог ПДРУ?
		10. Чи була безпечна з технічної точки зору, швидкість автомобіля "Skoda SuperB", по умові видимості елементів проїзної частини дороги?
		11. Що, з технічної точки зору, стало причиною настання даної ДТП?
		Згідно висновку експертизи: 1-4. Визначити в категоричній формі експертним (розрахунковим) шляхом за обсягом наданих на дослідження матеріалів розташування місця зіткнення ТЗ, розташування Т3 відносно елементів дороги на момент первинного контактування, та відповідно і визначити швидкість руху ТЗ в рамках даного дослідження неможливо з причин, вказаних в дослідницькій частині.
		В момент первинного контакту поздовжні осі ТЗ знаходились під кутом близьким до поперечного, тобто кутом який може бути кількісно охарактеризований величиною 90-100° з можливістю деякого відхилення в той чи інший бік.
		Швидкість руху автомобіля «Шкода» відповідає енергетичним витратам на слідоутворення довжиною 16,0 м складала приблизно 46,7…59.4 км/год. Оскільки розрахована величина швидкості руху не враховує енергетичні витрати на утворення деформації та після контактне переміщення ТЗ до місця кінцевого розташування, тому практична швидкість руху автомобіля «Шкода» була більшою.
		5, 6. В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, дії водія автомобіля Volkswagen ОСОБА_13 регламентуються вимогами п. 16.11 ПДР України та дорожнього знаку 2.1 р. 33 ПДР України. 
		В даній дорожній обстановці водій автомобіля Skoda ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12,4 ПДР України, а у випадку виникнення небезпеки для його руху - у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР України.
		7. За умов рівномірного руху на ділянці довжиною 155,0 м та часу руху на протязі 3,9...4,4с швидкість руху автомобіля Skoda буде складати приблизно 127... 143 км/год.
		8, 9. Варіант 1. За версією водія автомобіля Skoda ОСОБА_4 . Технічна можливість уникнути даної ДТП у водія автомобіля Volkswagen ОСОБА_13 полягала у виконанні вимог п. 16.11 ПДР України. За умови руху автомобіля Skoda в даній дорожній обстановці з максимально-допустимою швидкістю, при вказаних параметрах зближення учасників даної ДТП водій автомобіля Skoda ОСОБА_4 при своєчасному застосуванні екстреного гальмування не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Volkswagen.
		Варіант 2, 3. Згідно версії водія автомобіля Volkswagen ОСОБА_13 та свідка ОСОБА_15 . Оскільки за даними версіями механізму виникнення даної ДТП відсутні дані стосовно швидкості руху автомобіля Skoda або його віддалення від місця зіткнення в момент виїзду автомобіля Volkswagen на головну дорогу, тому вирішити питання стосовно технічної можливості з боку водіїв ОСОБА_13 та ОСОБА_4 за даним варіантом неможливо.
		Якщо автомобіль Skoda знаходився поза межами видимості водія ОСОБА_13 в момент виїзду автомобіля Volkswagen на головну дорогу, тобто на відстані 155м, то в даній дорожній обстановці, при вказаних умовах зближення учасників даної ДТ, за умови руху на даній ділянці дороги з максимально допустимою швидкістю руху, водій ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Volkswagen шляхом виконання вимог п. 12.4 ПДР України.
		Визначити в категоричній формі, чи мав водій ОСОБА_4 технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Volkswagen за умови руху зі швидкістю 126,8...143,1 км/год неможливо.
		За умови розташування автомобіля Шкода поза межами видимості водія ОСОБА_13 в момент виїзду з другорядної дороги, останній не міг мати технічної можливості уникнути ДТП.
		10. Якщо швидкість автомобіля Шкода на ділянці ДТП становила 126,8…143,1 км/го, в такому випадку обрана водієм ОСОБА_4 за умов величини видимості елементів дороги швидкість керовано ним автомобіля Шкода з технічної точки зору, вважається небезпечною. У випадку руху автомобіля укоса на ділянці скоєння ДТП зі швидкістю 60,0..65,0км/год - обрана водієм ОСОБА_4 швидкість керованого ним автомобіля Skoda, з технічної точки зору, вважається безпечною.
		11. Вирішення даного питання передбачає собою юридичну оцінку всіх зібраних по справі доказів, в тому числі і даного висновку, що виходить за межі компетенції експертів, таке не вирішувалося. (Т.2 а.с.111-124).
		5.26. Висновком експерта за результатами проведення судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 25.10.2021 №CE-19/14358-IT зі схемами на 6 арк. та CD з відеофайлами реконструкції ДТП. На вирішення експерта поставлені питання: 1. Чи технічно спроможні, з приводу обставин дорожньо-транспортної пригоди, покази водія автомобіля «Skoda SuperB» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_4 .?
		2. Чи технічно спроможні, з приводу обставин дорожньо-транспортної пригоди, покази водія автомобіля «Volkswagen Passat В3» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_13 .?
		3. Чи технічно спроможні, з приводу обставин дорожньо-транспортної пригоди, покази свідка ОСОБА_15 .?
		4. Що, з технічної точки зору, стало причиною настання даної ДТП?
		Згідно висновку експертизи: 1. Механізм розвитку даної пригоди, який вказаний водієм ОСОБА_4 , є технічно неспроможним.
		???2. Механізм розвитку даної пригоди, який вказаний водієм ОСОБА_13 є технічно неспроможним.
		???3. Механізм розвитку даної пригоди, який вказаний свідком ОСОБА_15 є технічно неспроможним.
		???4. При заданих слідством вихідних даних, виходячи з результатів моделювання причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди з одного боку стали невідповідаючі вимогам п. 16.11. чинних Правил дорожнього руху дії водія автомобіля. «Volkswagen Passat B3» реєстраційний номер  НОМЕР_2 ,  ОСОБА_13 , а з другого боку - невідповідаючі вимогам п. 12.4 чинних ПДР України дії водія автомобіля «Skoda SuperB» р.н.  НОМЕР_3   ОСОБА_4  (Т.2 а.с.148-161).
		5.27. Висновком експерта за результатами проведення додаткової комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 17.01.2022 №KCE-19/114-21/22758-IT . На вирішення експерта були поставлені питання: 1. Де знаходився автомобіль «Skoda SuperB» в момент реагування?
		2. З врахуванням відповіді на попереднє питання чи відбулося б зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat», 82779ТС, якщо б водій автомобіля «Skoda SuperB», ВС7159Е рухався б з дозволеною швидкістю 50 км/год. Якщо ні, то в чому вина водія автомобіля «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 ?
		Згідно висновку експертизи: 1. Відстань від орієнтовного місця зіткнення до автомобіля «Skoda SuperB», реєстраційний номер НОМЕР_3 в момент виїзду автомобіля «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 на автодорогу Львів-Шегині була встановлена при проведені інженерно-транспортної експертизи №CE-19/114-21/14358-ІТ від 25.10.2021 становить 66 м.
		2. При швидкості руху автомобіля «Skoda SuperB» в 50 км/год., а автомобіля «Volkswagen Passat В3» в 9 км/год. дані автомобілі мали б розминутись в місці зіткнення з різницею 0.28сек. (Т.2 а.с.168-169).
		5.28. Висновком експерта за результатами проведення додаткової комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 20.07.2022 №KCE-19/114-22/10256-ІТ. На вирішення експерта були поставлені питання: 1. Чи були дії подія автомобіля «Skoda SuperB2 реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_4 в причинно-наслідковому зв?язку з настанням ДТП?
		2. Чи були дії водія автомобіля «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 в причинно-наслідковому зв?язку з настанням ДТП?
		Згідно висновку експертизи: 1. В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «Skoda SuperB», НОМЕР_3 ОСОБА_4 не суперечили вимогам п. 12.3 чинних Правил дорожнього руху, однак не відповідали вимогам 12.4 ПДР і вказаний факт невідповідності знаходиться у причинному зв?язку з настання даної пригоди.
		2. В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «Volkswagen Passat В3», НОМЕР_2 ОСОБА_13 не відповідали вимогам п. 16.11 чинних Правил дорожнього руху і вказаний факт невідповідності знаходиться у причинному зв?язку з настання даної пригоди. (Т.2 а.с.173-174).
		5.29. Постанова про створення слідчої групи від 07.12.2019 ( ОСОБА_28 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 (Т.2 а.с.27).
		Постанова про призначення групи слідчих від 14.11.2019, якою визначено слідчу ОСОБА_25 , яка буде здійснювати досудове розслідування вказаного кримінального провадження (Т.1 а.с. 245-246).
		5.30. Постанова про призначення групи прокурорів від 14.11.2019, якою визначено прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_30 в даному кримінальному провадженні (Т.1 а.с.247).
		5.31. Постанова про визнання речовими доказами від 14.11.19 автомобіль «Фольцваген Пассат» р.н. НОМЕР_2 (свідоцтво та ключі до нього), що належить ОСОБА_31 (за довіреністю ОСОБА_13 ) (Т.1 а.с.248-249).
		5.32. Постанова про визнання речовими доказами від 14.11.19 автомобіль «Фольцваген Ман 8.136» р.н. НОМЕР_12 , що належить ОСОБА_32 та причіп, що належить ОСОБА_33 (Т.1 а.с.250-251).
		5.33. Постанова про визнання речовими доказами від 14.11.19 на автомобіль «Шкода Супер Б» р.н. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 (Т.2 а.с.1-2).
		???5.34. Ухвала про арешт майна від 19.11.2019 (на автомобіль «Фольцваген Пассат» р.н. НОМЕР_2 , що перебуває в користуванні ОСОБА_13 (Т.2 а.с.3-5).
		???5.35. Ухвала про скасування арешту від 23.01.2020 щодо автомобіля «Фольцваген Пассат» р.н. НОМЕР_2 , що перебуває в користуванні ОСОБА_13 . Розписка ОСОБА_13 про отримання автомобіля, свідоцтва та ключів до нього на зберігання, від 30.01.2020 (Т.2 а.с.6-8).
		5.36. Ухвала про арешт майна від 19.11.2019 «Фольцваген Ман 8.136» р.н. НОМЕР_13 , що належить ОСОБА_32 та причіп, що належить ОСОБА_33 (Т.2 а.с.9-11).
		5.37. Ухвала про скасування арешту від 10.02.2020 щодо автомобіля Вольваген Ман 8.136 р.н. НОМЕР_14 , що належить ОСОБА_32 , що належить ОСОБА_33 та передачі власникам на зберігання). Розписка ОСОБА_34 про отримання автомобіля, свідоцтва та ключів до нього на зберігання, від 21.02.2020 (Т.2 а.с.12-14).
		5.38. Ухвала про арешт майна від 19.11.2019 автомобіль «Шкода Супер Б» р.н. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 (Т.2 а.с.15-17).
		5.39. Ухвала про скасування арешту від 23.01.2020 автомобіля «Шкода Супер Б» р.н. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 та передачі на зберігання). Розписка ОСОБА_4 про отримання автомобіля, свідоцтва та ключів до нього на зберігання, від 25.01.2020 (Т.2 а.с.18-20).
		5.40. Постанова про визначення підслідності від 10.03.2021 за СВ Яворівським РВП ГУ НП у Львівській області. (Т.2 а.с.127-128).
		5.41. Постанова про призначення групи прокурорів від 12.03.2021 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_35 ) (Т.2 а.с.129).
		5.42. Постанова про призначення групи слідчих від 17.03.2021 ( ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ) (Т.2 а.с.130).
		5.43. Постанова про призначення групи прокурорів від 27.04.2021 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_35 ) (Т.2 а.с.131).
		5.44. Ухвала про продовження строку досудового розслідування від 29.04.2021 (до 14.11.2021) (Т.2 а.с.132-133).
		5.45. Постанова про створення групи слідчих від 22.06.2021 ( ОСОБА_38 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ). (Т.2 а.с.134).
		5.46. Постанова про призначення групи слідчих від 21.10.2021 ( ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ) 03.11.2021 ( до 14.05.2022) (Т.2 а.с.162).
		5.47. Ухвалою про продовження строку досудового розслідування від 06.05.2022 (до 14.11.2022) (Т.2 а.с.165).
		5.48. Постанова про призначення групи слідчих від 06.09.2022 ( ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 (Т.2 а.с.170). 
		????5.49. Постанова про призначення групи слідчих від 12.09.2022 ( ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ) (Т.2 а.с.171).
		????5.50. Характеризуючі дані на ОСОБА_4 (Т.2 а.с.138-142).
		????5.51. Повідомлення захисника ОСОБА_42 та ОСОБА_4 про відсутність доказів у сторони захисту від 08.11.2022 (Т.2 а.с.175).
		????5.52. Протокол про надання підозрюваному та його захиснику доступу до матеріалів досудового розслідування від 08.11.2022 (Т.2 а.с.176).
		ІV. Мотиви та оцінка Суду
		Дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, та, даючи їм належну правову оцінку, суд приходить до наступного висновку.
		6. Згідно ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Частиною першою статті 85 КПК України встановлено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		7. В силу вимог ст.ст. 370, 373 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були розглянуті у судовому засіданні і обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. 
		8. Судом в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України та відповідно до ч. 6 ст.22 КПК України були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною захисту її процесуальних прав, в тому числі права відстоювати свою правову позицію та надавати докази на її обґрунтування, а також для повного та об'єктивного з'ясування обставин на підставі наданих сторонами доказів.
		Згідно ч. 6 ст. 22 КПК України передбачає, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		А згідно із положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		9. Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення в їх сукупності, суд дійшов висновку, що такі докази є належними і допустимими і узгоджуються між собою, та у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_4 .
		10. Досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, ці докази зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
		11. Вина обвинуваченого ОСОБА_4 полягає в тому, що він, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, зокрема п.п. 1.5, 2.3 (б,д), 12.4 ПДР України, що спричинило смерть ОСОБА_14 та заподіяло тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_15 .
		12. При цьому суд враховує, що відповідно до п.1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
		Законодавством на водіїв покладено ряд обов`язків, зокрема п.п. «б», «д» п.2.3 ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
		А згідно п 12.4 ПДР України 12.4 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
		13. Отже, згідно положень чинного законодавства водії транспортних засобів повинні вживати усіх заходів для безпечного керування та не допускати дій або бездіяльності, які можуть створювати небезпеку.
		14. Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 25.10.2021 №СЕ-19/14358-причиною настання дорожньо транспортної пригоди була невідповідність вимогам п.12.4 ПДР водія ОСОБА_4 та п.п.16.11 ПДР водія ОСОБА_13 .
		Із змісту висновку експерта за результатами проведення додаткової комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 17.01.2022 №КСЕ-19/114-21/22758-ІТ встановлена відстань від орієнтовного місця зіткнення до автомобіля «Skoda SuperB», в момент виїзду автомобіля «Volkswagen Passat» на автодорогу Львів-Шегині - 66 м.; при швидкості руху автомобіля Skoda SuperB» в 50 км/год, а автомобіля «Volkswagen Passat» в 9 км/год. дані автомобілі мали б розминутися в місці зіткнення з різницею 0,28 сек. (отже при дотриманні вимог ПДР водієм ОСОБА_4 зіткнення автомобілів не відбулося б).
		А згідно висновку експерта за результатами проведення додаткової комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 20.07.2022 №КСЕ-19/114-22/10256-ІТ в даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.12.4 ПДР і вказаний факт невідповідності знаходиться у причинному зв?язку з настанням даної пригоди. 
		15. Суд визнає неспроможними доводи сторони захисту про відсутність вини у діях ОСОБА_4 і зумовленість настання ДТП виключно діями водія ОСОБА_13 , який виїхав із другорядної дороги, перешкодивши його рухові по головній дорозі.
		16. В контексті наведеного суд звертає увагу на те, що, керуючи транспортним засобом, водій ОСОБА_4 зобов`язаний виконувати правила дорожнього руху, незалежно від дій інших учасників такого руху, а також вживати належних заходів, передбачених ПДР України, для уникнення небезпеки, яка виникла і яку він спроможний був передбачити, перевищивши допустиму швидкість руху в населеному пункті.
		17. Крім того, у випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу злочину, передбаченого відповідними частинами статті 286 КК України, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступеня участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку.
		18. Суд додатково звертає увагу, щодо наявності кримінального провадження відносно іншого водія учасника ДТП обвинуваченого ОСОБА_13 (згідно ухвали Мостиського районного суду Львівської області №448/1492/22 від 01.05.2023 матеріали кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України виділені в окреме провадження (Т.1 а.с. 138).
		19. Суд також не приймає до уваги посилання обвинуваченого ОСОБА_4 на те, що його засліпило світло автомобіля, що рухався навпроти, оскільки достовірність такої версії не підтверджується дослідженими матеріалами справи. 
		Суд вважає вищевказані версії обвинуваченого, які, крім його слів, не підтверджені будь-якими іншими доказами, як обрану ним тактику захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		Суд приймає до уваги показання обвинуваченого та сприймає його як позицію обраної лінії захисту та вважає, що винуватість обвинуваченого за встановленими судом обставинами знайшла своє підтвердження під час судового розгляду, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів.
		Разом з тим, показання обвинуваченого є способом певною мірою викривити обставини дійсності та намаганням уникнути відповідальності за вчинення протиправного діяння. Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, що свідчить лише про небажання нести відповідальність за скоєне, суд вважає, що винуватість обвинуваченого за встановленими судом обставинами знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.
		20. Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, Суд приходить до переконання, що вони перебувають в об`єктивному взаємозв`язку, нічим не спростовані, передбачені як джерела доказування КПК України та зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством, а тому, 
		Суд вважає повністю доведеним факт вчинення зазначеного кримінального правопорушення та винуватість ОСОБА_4 у його вчиненні, що не викликає у суду сумнівів. Будь-яких належних та допустимих доказів стороною захисту на спростування доказів обвинувачення ОСОБА_4 під час судового розгляду суду не надано. 
		21. Судовий розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого  ОСОБА_4 в межах пред`явленого йому обвинувачення. 
		Підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою не встановлено.
		22. Суд, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені Судом відповідно до статті 94 КПК, приходить до переконання, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_14 та заподіяло тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_15 .
		23. Вина ОСОБА_4  у скоєному доведена у повному обсязі поза розумним сумнівом.
		Обвинувачений винний у вчиненні цього злочину та підлягає покаранню за його вчинення, оскільки відсутні будь-які підстави для закриття кримінального провадження чи звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
		V. Призначення покарання
		24. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до роз`яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали) тощо. 
		Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
		У той же час згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
		Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		25. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», п 20: При призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		26. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, бере до уваги санкцію ч. 2 ст. 286 КК України та відповідно до статті 65 КК враховує:
		26.1. класифікацію кримінального правопорушення, зокрема, згідно із ст. 12 КК інкриміноване діяння передбачене ч. 2 ст. 286 КК України відноситься до тяжкого злочину;
		26.2. обставини вчинених злочинів (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності):
		Злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України належить до злочинів проти безпеки руху, хоч і є необережним, але вчинений внаслідок особистої протиправної самовпевненості з порушенням правил дорожнього руху.
		26.3. наслідки кримінального діяння: внаслідок вчинених злочину загинула людина, (враховується його вік), а один з учасників ДТП отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я;
		26.4. поведінку обвинуваченого на момент вчинення злочину, який після вчинення ДТП, сприяв тому, щоб викликати швидку медичну допомогу та залишився на місці події.
		26.5. особу винного, 
		26.6. поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_4 з моменту ДТП до моменту ухвалення вироку жодного разу не спілкувався ні з потерпілим ОСОБА_15 , який внаслідок ДТП отримав тяжкі тілесні ушкодження, ні з потерпілими ОСОБА_19 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , батько яких загинув внаслідок ДТП. 
		Матеріальної допомоги потерпілим не надав, вибачення не просив.
		Також, Суд враховує, що обвинувачений заперечив повністю цивільні позови потерпілих про стягнення моральної шкоди;
		26.7. відношення винного до вчиненого діяння висловлене в суді, який зазначив повністю заперечує свою вину у вчиненому;
		Наведені обставини свідчать про те, що в даному випадку відсутні безумовні підстави для застосування приписів ст. 69-1 КК України при призначенні покарання;
		26.8. враховується вік обвинуваченого, його матеріальний та сімейний стан, дітей на утриманні.
		26.9. обвинувачений кримінальні правопорушення вчинив вперше, судимостей не має;
		26.10. стан здоров`я ОСОБА_4 , який на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває;
		26.11. відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання судом не встановлені.
		26.12 відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання судом не встановлені.
		27. ОСОБА_4 та захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просили виправдати ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину.
		28. Прокурор просила призначати покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 286 КК України на строк 5 років і 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
		29. Суд враховує також і думку потерпілих та їх представників про призначення покарання ОСОБА_4 . Зокрема, представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 , та представник потерпілих: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 , просили призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років і 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
		Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в Постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 752/8309/16-к, а саме те, що думка потерпілого може враховуватись судом при призначенні покарання, однак не є вирішальною.
		30. У кримінальних провадженнях № 205/7091/16-к у постанові від 17 жовтня 2019 року, № 206/5073/15-к у постанові від 12 вересня 2018 року, Верховний Суд наголосив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		31. З огляду на викладене, та, враховуючи думку учасників кримінального провадження, керуючись принципом законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку та погоджується з думкою сторін кримінального провадження, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції його від суспільства, а підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням відсутні.
		32. Що стосується додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, то суд враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини злочину, встановлення прямого причинного зв`язку порушень обвинуваченим вимог пунктів Правил дорожнього руху України з вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, суспільну небезпечність вчиненого злочину у сфері безпеки дорожнього руху, що призвело до ДТП та непоправних наслідків - загибелі людини та спричинення тяжких тілесних ушкоджень іншій людині, суд дійшов висновку, що додаткове покарання має бути призначено у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.
		33. Необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а водночас запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами, буде покарання в межах санкції інкримінованої йому статті за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.
		34. Суд дійшов переконання, що таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
		35. Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		36. Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
		VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку
		Щодо цивільних позовів слід зазначити наступне
		37. Розглядаючи цивільні позови, заявлені потерпілими: ОСОБА_9 про стягнення моральної шкоди в розмірі 500 000,00 грн., ОСОБА_10 (в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_9 ), ОСОБА_11 , ОСОБА_15 про стягнення моральної шкоди в розмірі 1 000 000,00 гривень на кожного потерпілого та витрати на правову допомогу суд виходить із наступного.
		38. Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		39. Так, відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		40. Відповідно до положень ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Згідно із ч.2 ст.62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
		41. Статтями 23, 1168 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а моральна шкода завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		42. Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність моральної шкоди, що її було спричинено потерпілим діяннями обвинуваченого ОСОБА_4 внаслідок скоєння ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
		Щодо розміру моральної шкоди слід зазначити наступне
		43. Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		44. Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що позивачем має бути зазначено у чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		45. Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди були сформульовані Верховним Судом у Постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49). Моральна шкода полягає в стражданні або приниженні, які людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52).
		46. У відповідності до п.4 Постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995 за №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		47. Звертаючись до суду із позовом про стягнення моральної шкоди потерпілі  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_9 ),  ОСОБА_11  зазначають, що розмір грошового відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначили виходячи з характеру кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, відношення винної особи до події та наслідків та оцінюють моральну шкоду, яку завдано ОСОБА_9 в розмірі 500 000 грн., ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - у розмірі 1000 000, 00 грн., яка підлягає стягненню з цивільного відповідача ОСОБА_4 та витрати на правову допомогу в розмірі по 20 000, 00 грн. кожному.
		Потерпілі посилаються на те, що наслідок смерті ОСОБА_14 перебувають у стані пригнічення, затяжної депресії, глибокого відчаю та не можуть відволіктись від гнітючих думок, які спливають у страхітливих нічних сновидіннях, у останніх через вказану подію погіршився в цілому загальний стан як фізичного, так і психологічного здоров?я. Доньки та дружина загиблого впродовж тривалого часу з моменту ДТП, відчувають сильні моральні та фізичні страждання внаслідок психологічного болю, що призвело до негативних проявів на психофізичному рівні: позбавлення апетиту, порушення сну, дратівливості, постійної емоційної напруги. Окрім цього моральна шкода, завдана цивільним позивачам полягає у втраті спокою, дискомфорті, стресі, погіршення загального стану здоров?я.
		Зазначені страждання виникли у потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 внаслідок втрати чоловіка та батька, з яким останні були близькими та рідними. ОСОБА_9 втратила чоловіка, який у психологічному і у матеріальному плані надавав підтримку останній як у побутових, так і у фінансових питання, що стосувались виконання останніми покладених обов?язків подружжя, що в тому числі стосувалось і виконання ним батьківських прав та обов?язків. ОСОБА_11 та ОСОБА_10 втратили допомогу та підтримку, яку могли б отримувати від батька, як від найближчої людини. Доньки загиблого позбавлені в майбутньому допомоги та підтримки від батька, що надалі впливає на стан останніх, пригнічує та приводить до стресу, тому впливає на всі аспекти життя останніх. Вони змушені прикладати досить багато зусиль з метою відновлення свого психологічного стану, адже смертю батька, останні понесли травму. Тривалий час, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не могли оговтатись від події, що відбулась, страждали, плакали та перебували у стані апатії. Дружина загиблого, потерпіла ОСОБА_9 в свою чергу втратила підтримку та опору з боку чоловіка, повинна докладати зусилля з метою допомоги своїм донькам пережити важку подію, а також в цілому підтримувати свій психологічний стан з метою повернення до звичного життя. 
		Внаслідок зазначених втрат, страждають психологічними розладами зумовленими перенесеною ситуацією, а також надалі зазнають пригнічення, роздратування та неможливість змиритись із наслідками ДТП що призвело до суттєвих та непоправних змін у їх житті та здоров?ї. Діями обвинуваченого завдано сім?ї загиблого ОСОБА_14 моральну шкоду, яка спричинила суттєве погіршення стану їх психологічного здоров?я. Обвинуваченим, завдано потерпілим моральну шкоду, виражену в сильних душевних стражданнях, при чому не вчинено жодних дій з метою полегшення морального стану останніх та відшкодування хоча б частково, завданої шкоди.
		Зазначають, що інший обвинувачений ОСОБА_13 впродовж тривалого періоду, та по даний час, постійно матеріально підтримує потерпілих, з метою полегшення як морального, так і матеріального стану останніх, що вплинуло, зокрема на те, що у потерпілих відсутні претензії до останнього, що підтверджується заявою останніх, наявною у матеріалах справи.
		Враховуючи те, що станом на даний час жодного відшкодування, як моральної шкоди так і матеріальної шкоди з боку обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілим не відбулось, з метою захисту своїх прав та законних інтересів щодо відшкодування моральної шкоди, останні скористалися своїм правом щодо стягнення такого в судовому порядку.
		Визначаючи розмір завданої моральної шкоди потерпілим, вираховують із обвинуваченого ОСОБА_4 , належний їм розмір страхових виплат, які на даний час стягують у судовому порядку із страхових компаній винуватців ДТП, а також розмір проведених одноразових та щомісячних виплат відшкодування моральної шкоди, які здійснювалися та по даний час проводяться ОСОБА_13 . Звертають увагу, що шкода, яка завдана життю ОСОБА_14 є прямим причинним наслідком дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 13.11.2019, за участю транспортних засобів обвинувачених, відтак вважають, що сума моральної шкоди є співмірною понесеним фізичним та психологічним стражданням, оскільки наслідки вказаної дорожньо-транспортної пригоди можуть знайти своє вираження у моральному стані потерпілих навіть через тривалий проміжок часу.
		48. Звертаючись до суду із позовом про стягнення моральної шкоди потерпілий  ОСОБА_15  посилається на те, що він в результаті ДТП змушений проходити тривалий курс лікування, оперативні втручання та приймати низку ліків, чим порушено звичні умови проживання. Відповідно до витягу з медичної картки стаціонарного хворого №15023, клінічний діагноз ОСОБА_15 - після травматичний некроз м?яких тканини лівої гомілки з дефектом м?яких тканин. Відкритий перелом обох кісток лівої гомілки в середній третині зі зміщенням, залишкові рани. Згідно виписки з медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_15 , відповідно до якого останнього було виписано 18 березня 2020 з діагнозом: незрощений перелом в н/ 3 обох кісток лівої гомілки. Остеїт. Довідкою-Випискою з історії хвороби стаціонарного хворого медичної карти №567817 визначено, що основним діагнозом ОСОБА_15 є хронічний /травматичний остеомієліт лівої в/гомілкової кістки, активно норицева фаза. Стан після ЧКО в АЗФ. Незрощений перелом н/3 лівої в/г кістки. Сегментарний дефект діафаза лівої в/гомілкової кістки. Невропатія м/гомілкового нерва.
		Вказує, що у нього виникли негативні психологічні процеси, як наслідок важкої втрати здоров?я, в результаті якої, згідно Довідки МСЕК від 27.02.2020 йому встановлено ІІ групу інвалідності терміном на 2 роки. Також, негативні психологічні процеси виникли у нього як наслідок важкої втрати здоров?я, в результаті якої, йому проведено оперативні втручання, що знайшли своє відображення не лише у фізичному стані, але і залишили слід у моральному.
		Також зазначає, що йому проведено ряд операційних втручань: операція - демонтаж АЗФ на лівій в/гомілковій кістці 10.08.2020; демонтаж АЗФ на лівій гомілці 28.10.2020; відкрите співставлення фрагментів лівої в/гомілкової кістки в н/3; ФСНЕ лівої в/гомілкової кістки в н/3 та БЧКО а АЗФ. Остеотомія в/гомілкової кістки у в/з. БЧКО в АЗФ. Остеотомія в/гомілкової кістки в н/3. Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні компенсаційних та інших виплат, здійсненні реабілітаційних заходів та забезпеченні стороннього догляду. Зазначене свідчить про те, що діями обвинуваченого порушений звичний спосіб життя потерпілого ОСОБА_15 , що негативно впливає на моральний стан останнього впродовж тривалого періоду часу.
		Розмір грошового відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначає виходячи з характеру кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, відношення винної особи до події та наслідків та оцінює моральну шкоду, яку їй завдано розмірі 1 000 000 грн., яка підлягає стягненню з цивільного відповідача ОСОБА_4 та витрати на правову допомогу в розмірі 20 000, 00 грн.
		Зазначає, що розмір відшкодування моральної шкоди розрахований за виключенням страхового відшкодування, яке потерпілі стягують у судовому порядку із страхових компаній винуватців, відповідно до Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та відшкодування моральної шкоди ОСОБА_13 .
		49. Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_15  та його представник - адвокат ОСОБА_8 , представник потерпілих:  ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11  - адвокат  ОСОБА_12  цивільний позов підтримали  в повному обсязі, просили такі задовольнити з мотивів наведених у цивільних позовах, а також стягнути на їх користь витрати на правничу допомогу.
		Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_12 , адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні надали пояснення, аналогічні викладеним у позовних заявах.
		50. ОСОБА_4 та захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просили виправдати ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину. Цивільні позови потерпілих заперечили повністю.
		51. Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		52. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007).
		Також, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь який її розмір може мати суто умовний вираз.
		53. В даному кримінальному провадженні потерпілим: ОСОБА_19 , ОСОБА_45 , ОСОБА_10 спричинена моральна шкода у виді душевних страждань діяннями обвинуваченого ОСОБА_46 внаслідок скоєння ним кримінального правопорушення, що призвела до смерті найріднішої людини (чоловіка та батька) та моральна шкода у виді фізичних страждань потерпілому ОСОБА_15 , який отримав тяжкі тілесні ушкодження.
		54. Смерть рідної людини, це не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та хвилювання. Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		55. Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2019 у справі №213/4098/18(провадження № 61-14398св19).
		56. Суд приймає до уваги, що сам факт загибелі близької особи потерпілих за встановлених обставин, є безумовним свідченням глибини та тривалості моральних страждань потерпілих, Суд враховує і те, що згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Суд бере до уваги глибину і тривалість моральних страждань потерпілих внаслідок смерті близької людини, характер психологічної травми, яку вони отримали у зв`язку зі смертю рідної ще й одночасно, втратила турботу та підтримку близької людини, зважає й на те, наслідки, що наступили, у зв`язку із смертю рідних є невідворотними.
		Крім душевних страждань, потерпілі також втратили можливість розраховувати на моральну та матеріальну підтримку з боку близької особи в майбутньому. 
		57. Вирішуючи питання, що пов`язані з розміром відшкодування моральної шкоди, суд керується принципами умовної рівності втраченого блага і того, яке може бути надбане за конкретну суму грошей; поміркованості - відповідності вимогам здорового глузду і розважливості; розумності - об`єктивного відображення дійсності, розсудливого, врівноваженого мислення; справедливості - неупередженого ставлення до всіх учасників спору. Принципи розумності і справедливості виявляються в тому, що більш глибоким моральним стражданням відповідає більший розмір відшкодування.
		58. Суд враховує і те, що цивільний відповідач - обвинувачений ОСОБА_4 жодної матеріальної допомоги потерпілим після ДТП він не надав, пробачення не просив.
		59. Розглядаючи справу, Суд пересвідчився, що ніяка сума матеріальної компенсації не зможе компенсувати ту моральну шкоду, біль і страждання, яких зазнали потерпілі, яким завдана моральна шкода неправомірними діями обвинуваченого. І хоча моральні страждання неможливо оцінити матеріальним виміром, проте суд вважає за необхідне встановити адекватну матеріальну сатисфакцію завданій моральній шкоді.
		На переконання суду, моральна шкода у однаковому її розмірі щодо кожного з цивільних позивачів не може мати місця, так як глибина їх душевних страждань та вимушених життєвих змін є різною з огляду на те, що спричинена моральна шкода у виді душевних страждань пов`язаних із смертю найріднішої людини - потерпілим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а потерпілий ОСОБА_15 був також учасника ДТП, також йому завдана моральна шкода у виді фізичних страждань - отримав тяжкі тілесні ушкодження.
		60. При визначенні розміру моральної шкоди ОСОБА_19 , що потерпіла втратила чоловіка, з яким перебувала у зареєстрованому шлюбі.Суд враховує, що в судовому засіданні потерпіла вказала, що інший обвинувачений ОСОБА_13 надав їй матеріальну допомогу в розмірі 5 тис. доларів. А обвинувачений ОСОБА_4 на зв`язок із нею не виходив, жодної матеріальної допомоги не надав і не пропонував. Крім того, зазначила розмір моральної шкоди із врахуванням того, що вже отримала страхову виплату по даному ДТП.
		61. При визначенні розміру моральної шкоди ОСОБА_11 ОСОБА_10 , дочкам загиблого, суд враховує, діти втратили батька внаслідок ДТП, що є втратою непоправною. Дочкам на момент смерті батька було відповідно 18 років і 14 років. Смерть батька спричинила їм моральні страджання впродовж тривалого часу, вони перебували в депресії. Крім того, батько повністю утримував їх сім`ю, був їх годувальником, оплачував навчання дочки. Також суд враховує, що потерпіла ОСОБА_11 , вказала, що той факт, що ОСОБА_4 заперечує свою вину у вчиненому додатково приносить їм моральні страждання.
		62. При визначенні розміру моральної шкоди ОСОБА_15 суд враховує, що крім того, що потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, тривалий час проходив лікування, переніс оперативні втручання, згідно Довідки МСЕК від 27.02.2020 йому встановлено ІІ групу інвалідності терміном на 2 роки (Т. 1 а.с. 45). А також те, що він також була безпосереднім учасником даної аварії, був при свідомості та зберіг в пам`яті усі події. 
		Вказані обставини непоправно впливають на спосіб життя та емоційний стан потерпілих, тому розмір її відшкодування повинен бути достатнім для забезпечення позивачам можливості відновити втрачене благо, оскільки в інший не грошовий спосіб негативні наслідки у немайновій сфері потерпілим компенсувати неможливо, тому моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню позивачам, підлягає до часткового задоволення.
		63. Суд приходить до переконання, що розмір моральної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, яка проявилася у душевних стражданнях, підлягає відшкодуванню  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_10 , пов`язаною із смертю батька, в розмірі по 500 000,00 грн. кожній, а ОСОБА_19 в розмірі 250 000,00 грн., тобто заявлений ними цивільний позов підлягає до часткового задоволення.
		Розмір моральної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, яка проявилася у душевних стражданнях, підлягає відшкодуванню ОСОБА_47 в розмірі 500 000,00 грн., а його цивільний позов підлягає до часткового задоволення.
		Щодо витрат на правову допомогу
		64. Щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь потерпілих витрат, понесених на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 80 000 грн., то такі підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
		65. Так, вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1ст. 137 ЦПК України, у відповідності до котрої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		66. Тобто, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.(ч.4 ст. 137 ЦПК України).
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. 
		67. Наведена правова позиція викладена в додатковій Постанові Верховного суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява N 19336/04).
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		68. Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_48 до позовної заяви про стягнення моральної шкоди потерпілим  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_9 ),  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_15  долучив копію договорів про надання професійної правничої допомоги: від 14.11.2022 укладеного із потерпілими ОСОБА_15 (Т. 1 а.с.26-29) з ордером та договір від 15.11.2022 із ОСОБА_9 (Т. 1 а.с.31-33) із ордером про надання правової допомоги в якому вказано, що ОСОБА_9 діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_10 (Т. 1 а.с.34), договір із ОСОБА_11 від 16.11.2022 (Т.1 а.с.50). Згідно, долученого попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат кожного потерпілого, які очікують понести потерпілі у зв`язку із розглядом справи: вивчення матеріалів справи - 2 тис грн, підготовка та написання позовної заяви - 5 тис грн., копіювання матеріалів позовної заяви - 3 тис. грн., участь в судових засіданнях - 5 тис. грн. Такі попередні витрати зазначені щодо кожного потерпілого.
		За змістом розрахунку вартості роботи адвоката - він надав наступні послуги: участь на досудовому слідстві, слідчих експериментах, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження; підготовка позовної заяви та документів до неї; участь в судових засіданнях з добиранням в судове засідання за місцем його проведення. Загальна вартість наданих клієнту послуг становить 60 000 грн. незалежно від кількості витраченого часу та переліку наданих послуг. Тобто сторонами договору була встановлена фіксована оплата за надані послуги.
		69. Суд погоджується з доводами представника цивільних позивачів про те, що долучені до цивільного позову копії документів підтверджують надання адвокатом правової допомоги у даному кримінальному провадженні, однак критично оцінює розмір витрат на правову допомогу. При цьому суд враховує, що позовна заява про стягнення моральної шкоди від імені потерпілих подана їх представником в одному примірнику, врахований її обсяг і складність, також з огляду на кількість судових засідань з участю представника який неодноразово подавав заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеозв`язку та заяви про проведення розгляду справи без участі потерпілої сторони. Врахований і той факт, що правова допомога в судовому засіданні надавалася усім потерпілим одночасно та одночасною була участь адвоката в судовому засіданні за місцем його проведення для надання правової допомоги усім потерпілим, що значно зменшило витрати часу представника. Також, згідно договору про надання правничої допомоги від 09.02.2023 (Т.1 а.с.113) правову допомогу ОСОБА_15 надає адвокат ОСОБА_8 .
		Крім цього, до матеріалів позовних заяв не долучені квитанції про оплату наданих послуг саме такій сумі. 
		Тому такі витрати підлягають частковому задоволенню в розмірі по 10 000, 00 грн. кожному цивільному позивачу.
		VІІ. Інші рішення Суду
		70. Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		 
		71. Ухвалами слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області №448/1801/22 від 19.11.2019 накладено арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, тому суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту з вищезазначеного майна, оскільки на даний час обставини, які були підставою накладення арешту на вказане майно відсутні.
		 
		72. Крім того, згідно із ч. 9 ст. 100 КПК України, під час ухвалення судового рішення суд повинен вирішити питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів.
		73. Питання про долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
		74. Також, згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Встановлено, що процесуальні витрати по справі в загальному розмірі 54 352 грн. 16 коп. за проведення експертиз в даному кримінальному провадженні, крім того обвинувачений ОСОБА_13 здійснив оплату половини витрат, тому з ОСОБА_4 слід стягнути 27 176 , 08 грн. процесуальних витрат.
		75. Запобіжний захід ОСОБА_4 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
		Керуючись статтями 368, 370-371, 373,374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
		У Х В А Л И В :
		 
		1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		2. Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його затримання після набрання вироком законної сили.
		3. Запобіжний захід ОСОБА_4 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
		4. Цивільний позов ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10 (в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_9 ),  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_15  до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково. 
		4.1. Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь  ОСОБА_9  заподіяну моральну шкоду в розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп.
		4.2. Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь  ОСОБА_10  (в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_9 ), заподіяну моральну шкоду в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 коп.
		4.3. Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь  ОСОБА_11 заподіяну моральну шкоду в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 коп.
		4.4.Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь  ОСОБА_15 заподіяну моральну шкоду в сумі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 коп.
		4.5. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		4.6. Стягнути частково з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_15  витрати на правову допомогу в розмірі по 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. кожному потерпілому.
		5. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта під час досудового розслідування в розмірі 27 176 ( двадцять сім тисяч сто сімдесят шість) грн. 08 коп.
		6. Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області №448/1801/19 від 19.11.2019.
		7. Речові докази: 
		7.1. автомобіль марки «Volkswagen MAN 8.136», реєстраційний номер НОМЕР_15 , 1985 року випуску, що належить ОСОБА_49 , жителю АДРЕСА_2 , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_16 та ключ до автомобіля, який перебуває на відповідальному зберіганні ОСОБА_50 - повернути власнику ОСОБА_51 ;
		7.2. причіп синього кольору, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_17 , що належить ОСОБА_52 , жителю с.Наварія Пустомитівського району Львівської області та свідоцтво про реєстрацію такого НОМЕР_18 , який перебуває на його відповідальному зберіганні - повернути власнику ОСОБА_52 ;
		7.3. автомобіль марки «Skoda SUPERB», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску, який належить ОСОБА_4 , жителю с.Бортятин Мостиського району Львівської області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_19 та ключ до автомобіля, що були вилучені в ході огляду місця події від 13.11.2019, який перебуває на відповідальному зберіганні ОСОБА_4 - повернути власнику ОСОБА_4 .
		Порядок оскарження вироку, набрання ним законної сили та отримання копії вироку
		8. На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Мостиський районний суд Львівської області. 
		9. Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		10. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		11. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Вирок суду виготовлений та підписаний суддею в нарадчій кімнаті 13.06.2025.
		 
		Суддя ОСОБА_53

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...