Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 954/15/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 16.06.2025. Зареєстровано: 16.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/954/7/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022230000000446

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 954/15/23
		Номер провадження 1-кп/954/7/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 червня 2025 рокус-ще Нововоронцовка
		 
		 
		Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Нововоронцовського районного суду Херсонської області кримінальне провадження №22022230000000446, внесеного до ЄРДР 05.10.2022 за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, не є депутатом будь-якого рівня,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі  РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Усупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи в порушення вимог п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів зс рф на територію України.
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі  ООН).
		До складу ООН входять Україна, рф та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії,  установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
		-застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
		-застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
		-вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
		-бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		-блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави:
		-напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
		-застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
		-дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
		-засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є рф.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі  Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.
		31 травня 1997 року відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та рф уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98- ВР та федеральним законом рф від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2, 3 зазначеного Договору рф зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та рф про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований рф 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м.Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до статі 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
		До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська. Луганська. Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська. Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі  АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		22 лютого 2022 року президент рф направив до ради федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено.24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині ранку президент рф публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24 лютого 2022 року указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України № 341/2022 на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		15.08.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в України», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб.
		У подальшому Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в України», який затверджено Законом України № 2738-IX від 16.11.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 07.02.2023 № 2915, продовжено дію воєнного стану з 5 год. 30 хв. 19.02.2023 строком на 90 діб.
		Указ Президента України від 01.05.2023№ 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 02.05.2023 № 3057-IX, продовжено дію воєнного стану з 5 год. 30 хв. 20.05.2023 строком на 90 діб.
		Так, 24.02.2022 військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин указаної території.
		З 24.02.2022 більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями зс рф у томі числі м. Херсон Херсонської області, яка знаходилась під окупацією держави-агресора.
		Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (далі  тимчасово окупована територія)  це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
		Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 Херсонську міську територіальну громаду включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, а саме з 01.03.2022 по 11.11.2022.
		З метою встановлення контролю на території тимчасово окупованого міста Нова Каховка Херсонської області, невстановлені особи з числа військових та представників спецслужб російської федерації створили незаконний правоохоронний орган у місті Нова Каховка Херсонської області, а саме так званий «Новокаховский городской отдел полиции Главного управления МВД Херсонской области», який знаходиться за адресою: місто Нова Каховка, проспект Дніпровський, 24 та почали підшукувати осіб з числа місцевого населення, які б співпрацювали з ними та працювали у вищевказаному новоствореному окупаційною владою незаконному правоохоронному органі. 
		Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом,  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись громадянином України, фактично проживаючи у місті Нова Каховка Херсонської області, достеменно знаючи про факт захоплення міста Нова Каховка збройними силами російської федерації, знаючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що місто Нова Каховка Херсонської області є невід`ємною складовою частиною України, на початку травня 2022 року (більш точний час не встановлено), діючи умисно, підтримуючи агресію російської федерації на території України, погодився на пропозицію невстановлених осіб з числа військовослужбовців та представників спецслужб російської федерації у місті Нова Каховка Херсонської області, та добровільно зайняв посаду так званого «начальника изолятора временного содержания», тобто посаду у незаконно створеному окупаційною владою правоохоронному органі у так званому «Новокаховском городском отделе полиции Главного управления МВД Херсонской области», створеному на тимчасово окупованій території міста Нова Каховка Херсонської області.
		В подальшому,  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,являючись громадяниномУкраїни,фактично проживаючиу містіНова КаховкаХерсонської області,продовжуючи реалізаціюсвого злочинногонаміру,за власноюініціативою,14червня 2022року добровільнозайняв посаду«временно исполняющегообязанности командиракомендантского взвода»у такзваному «Новокаховскомгородском отделеполиции Главногоуправления МВДХерсонской области». 
		 
		Застосовані судом правові процедури.
		 
		Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)
		З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 , дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.
		Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, надійшов до Нововоронцовського районного суду Херсонської області для розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 29 січня 2024 року було призначено підготовче судове засідання.
		Суд від призначення обвинувального акта до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченої, провів підготовчі судові засідання.
		Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачений повідомлявся про судовий розгляд кримінального провадження стосовно нього шляхом: публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр», сайті Офісу Генерального прокурора та через оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України». Обвинувачений мав можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви.
		До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.
		При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.
		Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст.323КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.135КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		Відповідно до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_7 до призначених судових засідань здійснювались шляхом публікації судових викликів у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме: у газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора. Також, відповідні повідомлення про виклик до суду були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Нововоронцовського районного суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.
		Водночас, не зважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_7 на підконтрольній території України, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.
		З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.
		 
		Щодо забезпечення права на захист
		Відповідно до ч. 2 ст.47КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст.52цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину.
		Разом з цим, стосовно ОСОБА_7 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст.52КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, суд у повному обсязі забезпечив участь захисника в захисті інтересів обвинуваченого.
		З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 05.11.2024 клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду за обвинуваченням ОСОБА_7 було задоволено.
		За час судового розгляду обвинувачений міг визначитися з провадженням проти нього, та усвідомлюючи, що у нього виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак не змінив свою процесуальну поведінку та продовжив подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків.
		Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового за спеціальною процедурою «in absentia», суд виконав та дотримав у повному обсязі.
		 
		Позиція сторін кримінального провадження
		Прокурор ОСОБА_4 за результатами розгляду кримінального провадження у ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Просив визнати обвинуваченого ОСОБА_7 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити відповідне покарання в межах вказаної санкції статті, застосувавши додаткове покарання: у виді позбавлення права обіймати певні посади з конфіскацією всього майна та речові докази залишити в матеріалах справи
		Захисник ОСОБА_5 просив виправдати обвинуваченого, оскільки обвинувачений не повідомлений належним чином а саме: не має підтвердження що ОСОБА_7 ознайомлений про судовий розгляд у зв`язку із чим останній не мав належного захисту. 
		 
		Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2023 року, в даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.
		Так, вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
		- з протоколу огляду від 28.06.2022 вбачається, що об`єктом огляду є Інтернет-сторінки:
		ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
		ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
		ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5  міститься одна публікація, опублікована ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка підписана «Колишній директор КП «Муніципальна охорона» у Новій Каховці очолив «СІЗО» окупантів».
		У зазначеній публікації міститься текст:
		«Власник новокаховської охоронної фірми «Ягуар» ОСОБА_8 «призначений» «начальником» СІЗО в Новій Каховці.
		Про це повідомив журналіст ОСОБА_9 , із посиланням на свої джерела.
		«Співпрацює з російськими окупантами. На початку війни надав їм усі дані про колишніх українських військовослужбовців, зокрема, ветеранів АТО. Саме під його «керівництвом» у будівлі поліції російські виродки влаштовували катівню і знущаються над полоненими. Про це мені повідомили одразу з кількох джерел», - пише Батурін.
		У 2018 році ОСОБА_10 недовгий час очолював КП «Муніципальна охорона» Новокаховської міської ради».
		За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7  міститься одна публікація, опублікована ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка підписана «Оккупанты «назначили» начальником СИЗО в Новой Каховке собственника охранной компании «Ягуар»».
		У зазначеній публікації міститься текст російською мовою:
		««Начальником» СИЗО в Новой Каховке оккупационныевойска рф назначили владельца новокаховской охранной фирмы «Ягуар» ОСОБА_11 . Об этом сообщил журналист ОСОБА_12 . По информации журналиста, ОСОБА_10 сотрудничает с российскими оккупантами, а в начале войны он предоставил им все данные о бывших украинских военнослужащих, в часности, ветеранах АТО. «Именно под его «руководством» в здании полиции российские ублюдки устроили застенку и издеваются над пленными. Об этом мне сообщили сразу из нескольких источников», - отмечает Батурин».
		За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4  міститься одна публікація, опублікована ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка підписана «Оккупанты «назначили» начальником СИЗО в Новой Каховке собственника охранной компании «Ягуар»».
		У зазначеній публікації міститься текст російською мовою:
		««Начальником» СИЗО в Новой Каховке оккупационныевойска рф назначили владельца новокаховской охранной фирмы «Ягуар» ОСОБА_11 . Об этом сообщил журналист ОСОБА_12 . По информации журналиста, ОСОБА_10 сотрудничает с российскими оккупантами, а в начале войны он предоставил им все данные о бывших украинских военнослужащих, в часности, ветеранах АТО. «Именно под его «руководством» в здании полиции российские ублюдки устроили застенку и издеваются над пленными. Об этом мне сообщили сразу из нескольких источников», - отмечает Батурин», а також зображення.
		- з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 23.05.2022 вбачається, що ОСОБА_13 впізнав на фотознімку №2 ОСОБА_7 , який за словами свідка працює в незаконно створеному органу поліції на окупованій території м. Нова Каховка Херсонської області. Саме дана особа займає посаду начальника ITT в незаконно створеному правоохоронному органі на території окупованого м. Нова Каховка Херсонської області. Раніше він був керівником охоронної фірми "Ягуар" та під час проведення слідчих дій, в яких свідок був учасником, керівництво даної фірми неодноразово приїздило та безпосередньо приймало учать у проведенні цих дій. Надалі ОСОБА_13 повідомив, що прізвище даного громадянина - ОСОБА_7 .
		- з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 16.06.2022 вбачається, що ОСОБА_14 впізнав на фотознімку №4 ОСОБА_7 , який за словами свідка працює в незаконно створеному органу поліції на окупованій території м. Нова Каховка Херсонської області. Саме дана особа, під час його затримання (триманні у полоні у приміщенні Каховського РВП ГУНП в Херсонській області, за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Дніпровський, 24), виконувала функцію керівника конвойної служби та, інколи, особисто здійснювала його супровід до кабінетів представників країни агресора, де з ним проводились заходи насильницького впливу. Надалі ОСОБА_14 повідомив, що прізвище даного громадянина - ОСОБА_7 ;
		- з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 20.06.2022 вбачається, що ОСОБА_15 впізнав на фотознімку №1 ОСОБА_7 , який за словами свідка працює в незаконно створеному органу поліції на окупованій території м. Нова Каховка Херсонської області. Дану особу він спостерігав, разом з іншим співробітником поліції ( ОСОБА_16 ) на ринку «Сокіл» (Херсонська область, м. Нова Каховка), який у темній тактичній формі одягу (на правій руці, на місці шеврону наявний прапор рф), як представник створеної поліції рф, проводив спілкування із продавцями щодо правил торгівлі, які встановлені керівництвом нової поліції рф.
		Також, ця особа переміщується по місту Нова Каховка Херсонської області за кермом на автомобілі марки Мітсубіші Аутлендер, білого кольору, із встановленими на даху проблисковими маячками, та із надписами (російською мовою) на передніх обох дверях «ПОЛИЦИЯ».
		Надалі ОСОБА_15 повідомив, що прізвище даного громадянина ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 20.09.2022 вбачається, що ОСОБА_17 впізнав на фотознімку №1 ОСОБА_7 , який за словами свідкаюпрацює в незаконно створеному правоохоронному органі поліції в м. Нова Каховка, та займає посаду начальника ІTT.
		- з протоколу огляду від 20.09.2022 вбачається, що об`єктом огляду є два аркуша паперу формату А4 білого кольору. На аркуші паперу №1 міститься фотографія фрагменту паспорту громадянина України чорно-білого кольору серії « НОМЕР_1 » та фотокартка чоловіка. Також на збраженні міститься рукописний запис « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місто Нова Каховка, Херсонької області», також внизу тексту розміщений підпис.
		На аркуші паперу № 2 містяться дві фотографії паспорту громадянина України чорно-білого кольору серії «МО024785». На першому зображенні з лівої сторони міститься рукописний текст « ОСОБА_7 , 23 октября 1978 года, город Новая Каховка, Херсонской области, чоловіча/мужской, Новокаховським МВ УМВС України в Херсонській області, Новокаховским ГО УМВД Украины в Херсонской области», в низу тексту розміщений підпис, після чого міститься рукописний текст « 30 листопада /ноября 1995». На правій стороні міститься фотокартка чоловіка під якою зображений підпис.
		На другому зображенні міститься два відтиску штампу, перший з яких не чітко відображений, однак міститься рукописний текст «19.01.16, підпис, ОСОБА_18 », на другому міститься друкований текст «Відділ Реєстрації Новокаховської міської ради, місце проживання зареєстровано за адресою», а також на відтиску печатки нанесено рукописний текст «місто Нова Каховка, вул. Букіна Миколи, 50, 21.09.2018 і підпис. На правій стороні зазначена лише серія «МО024785».
		- з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 12.09.2022 вбачається, що ОСОБА_19 впізнав на фотознімку №1 ОСОБА_7 , який за словами свідка працює в поліції рф, створеної на тимчасово окупованій території м. Нова Каховка та перебував в поліції рф у формі із шевронами поліції рф;
		- в пакеті №1 матеріалів кримінального провадження №42022230000000225 від 29.06.2022, передбаченого за ч. 7 ст. 111-1 КК України, відповідно до протоколу огляду від 30.05.2023 наявні копії наступних документів : 
		- Запит слідчого відділу УСБУ в Херсонській області до ГСУ СБУ від 22.02.2023 №71/22/1/109-1461, всього на 1 аркуші.
		- Відповідь на запит із ГСУ СБУ від 16.03.2023 №6/3015-С, на 1 аркуші;
		- Доручення в порядку т..ст. 40 та 41 КПК України до ХУ ДВБ НП України від 31.03.2023 №71/22/1/176-607, на 2 аркушах;
		- Супровідний лист до матеріалів виконання доручення із ХУ ДВБ НП України від 03.04.2023 №1436/42-21//01-2023, на 1 аркуші;
		- Ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 30.11.2022 №761/26549/22 провадження 1-кс/761/14805/2022, на 6 аркушах;
		- Протокол обшуку від 25.11.2022 за адресою: АДРЕСА_2 , на 6 аркушах;
		- Постанова про визнання предметів речовими доказами від 26.11.2022 на 3 аркушах;
		- Протокол огляду від 31.03.2023 із додатками в яких містяться відомості щодо незаконної діяльності ОСОБА_7 , всього на 16 аркушах.
		Із зазначених копій документів вбачається, що ОСОБА_7 призначено на посаду «временно исполняющего обязаности командира комендатского взвода Новокаховского городского отдела полиции Главного управления МВД Херсонской области» з 14.06.2022 на підставі «заявления ОСОБА_7 от 07.06.2022», відповідно до копії «приказа Главного упрвления МВД Херсонской области от 14.06.2022 №9д/с «По личному составу»;
		-в пакеті №1 матеріалів кримінального провадження №42022230000000225 від 29.06.2022, передбаченого за ч. 7 ст. 111-1 КК України, відповідно до протоколу огляду від 08.06.2023 наявні копії наступних документів : 
		-Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23.06.2022 №55/15/д/2-1261 із оптичним носієм інформації DVD-R диск №55/270т від 24.05.2022, на 8 аркушах;
		-Клопотання щодо здійснення заходів з перегляду та приведення грифів секретності матеріальних носіїв інформації за результатами. проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 12.08.2022 №31-3359-22, на 2 аркушах;
		-Постанова про розсекречення та доручення збереження матеріальних носіїв інформації за результатами проведення негласних с (розшукових) дій від 11.08.2022, на 2 аркушах.
		Із копії протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23.06.2022 №55/15/д/2-1261 вбачається, що ОСОБА_7 працює в органах поції на тимчасово окупованій території:
		- файл «Новая запись №29», діалог між ОСОБА_7 (Ч) та його дружиною (Ж):
		- ОСОБА_20 , написала судимостей не имею, два детей, муж ОСОБА_7 и год рождения.
		- ОСОБА_21 - Написала кем я работаю?
		- ОСОБА_22 - Не, не спрашивали. То не надо уже.
		- ОСОБА_21 - Ну ты сказала, что я работаю здесь в полиции?
		 
		- файл «Новая запись №28», діалог між ОСОБА_7 (СВ) та його товаришем (Ч):
		ОСОБА_23 , только узнал тебя. Ну ты тоже. Ну так а шо ты, работа. Ну так уже? 
		ОСОБА_21 - (смеётся) У меня разведка работает. Не, внатуре без Фейсбука, отвечаю. 
		СВ - Не, ну а шо ты? Не, слез работник милиции. Начальник милиции другой. та я пощутил! Че ты?
		СВ. - ну а ты шо? 
		ОСОБА_24 - та я в Полтавской области.
		СВ. - Ты домой на родину возвращайся. Ты ж не 
		ОСОБА_25 - так я жду пока пропустять. Сейчас «не» проедешь…
		Ч. - быстрее пойду в Новой (не разборчиво), чем здесь. Слышишь, Серёнь, в
		что там работа есть? 
		СВ. - ну пойдешь ко мне в ППС. Хочешь я тебя на подвал закрою (не разборчиво)?
		 
		-файл «Новая запись №27», аудіозапис телефонної розмови між ОСОБА_7 (далі - СВ.) та його товариша (далі - ОСОБА_26 ):
		 
		СВ. - этого еще не хватало!
		Т. -да!
		ОСОБА_27 , а ты откуда узнал? В Фейсбуке где-то нашел или шо?
		ОСОБА_26 - в Телеграмме писали шо ты предатель, вот!
		СВ. - та ты что? 
		ОСОБА_28 -да, что ты, короче, сдавал этих, с самого начала военного конфликта ты сдавал
		всех АТОшников!
		СВ. - та ты что?
		CB. - Шо я работаю начальник колонии типа это? 
		Т. -да-да, Типа директор Новокаховской охранной фирмы «Ягyap» назначен СИЗО, и пошло «с начала военного конфликта, блядь, сдавал АТОшников». Типа под твоим руководством СИЗО было вообще открытым и ты сказал, что надо его открывать. И что твои люди, ты понабирал себе людей, шо ты живешь там на Таврии. Ой, из Энергии. Бегаете с георгиевскими лентами. 
		- файл «Новая запись» №30, аудіозапис телефонної розмови ОСОБА_7 (далі СВ.) з мешканцем Херсонської області (далі М.1). В розмові приймає участь третя особа (далі - М2.)
		М1. … - Смотрите, а вы не в курсе по диверсионной группе, которая прибыла в Таврийск на двух машинах в морозильних камерах? Сейчас (не разборчиво) СВ. сейчас минутку. Я дам трубку. Расскажите все обратно
		 
		- файл «Нова запись» №31, аудіозапис телефонної розмови ОСОБА_7 (далі CB) зі своїм товаришем (далі Т). В ході розмови участь приймала також жінка (далі - Ж).
		СВ. - Тебя еще не посадили?
		Т. - Слава Укр... ой номером ошибся
		CB.  Конченный! Сейчасу приеду, с коробкой и тебя просто изнасилую два раза…
		CB. Ой, конченные они А я уже зам. начальника милиции уже! Ты же знаешь, я хорошо попой и ртом, и попой. (смеётся). Да, уже зам. начальника полиции! Да-да, у нас уже новый начальник полиции уже. Ну серьёзный дидька, поверь мне.
		СВ. - Ты видел, я машину сделал, мигалку поставил, (не разборчиво). А сегодня зэки помыли машину, мигалку поставил.
		 
		ОСОБА_29 - Аутлендер? ...
		 
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що під час повномасштабного вторгнення залишився в м. Нова Каховка Херсонської області, працював дільничним Каховського відділу поліції. 11.05.2022 він був затриманий в м. Нова Каховка, та доставлений до підвалу ІТТ, де головним був ОСОБА_7 . Обвинувачений говорив, що він тут старший і все буде «як він скаже».
		Також ОСОБА_7 давав вказівки іншим працівникам ІТТ рф: «Час коли потрібно виводити затриманих», приводив ув`язнених, відносився до роботи дуже «скурпульозно».
		Переконаний що ОСОБА_7 добровільно виконував свої обов`язки, мав форму, спеціальні засоби, ключі від камер і йому це подобалось, був як «царь». Мова спілкування була тільки російською.
		 
		Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення
		 
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Під час судового розгляду не встановлено жодних фактів, які б свідчили, що обвинувачений діяв під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу рф.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому йому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.
		Суд також встановив, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Суд використав всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також суд у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.
		У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення тимчасово окупована територія України.
		У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами ст. ст. 39, 40 КК України, однак яких суд у цьому кримінальному провадженні не встановив.
		Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі, оскільки доведена належним та достатнім обсягом доказів.
		 
		Оцінка суду
		Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недостовірними чи недопустимими.
		Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, суд робить наступні висновки:
		- Громадянство України обвинуваченого ОСОБА_7 : 
		Копія паспорту обвинуваченого який, зафіксований в протоколі огляду від 20.09.2022, дають підстави вважати суду ОСОБА_7 громадянином України. 
		- Усвідомлення характеру дій обвинуваченого: 
		Факт зайняття посад у "СІЗО окупантів", "незаконно створеному органу поліції", "Главном управлении МВД Херсонской области" та його особисті розмови, де він обговорює "роботу в поліції" на окупованій території, а також згадка у розмові про "предателя", вказують на повне усвідомлення ОСОБА_7 незаконності та окупаційного і незаконного характеру цих структур.
		- Добровільне зайняття посад у незаконних правоохоронних органах: 
		Наявність особистої заяви: Протокол огляду від 30.05.2023 чітко вказує на призначення ОСОБА_7 на посаду "временно исполняющего обязаности командира комендатского взвода..." на підставі його "заявления ОСОБА_7 от 07.06.2022". Це є беззаперечним доказом добровільності зайняття посади. 
		- Активні дії обвинуваченого:
		Свідки ( ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 ) вказували про активне виконання ОСОБА_7 функцій "начальника ІТТ", "керівника конвойної служби", проведення "правил торгівлі" та пересування у формі окупаційної поліції, та свідчать про його активну ініціативу та відсутність примусу. 
		Особисті зізнання в аудіозаписах: Розмови, де ОСОБА_10 запитує дружину "Ну ты сказала, что я работаю здесь в полиции?" або називає себе "зам. начальника милиции", підтверджують його особисте бажання та прийняття цієї ролі.
		- Здійснення функцій у незаконних правоохоронних органах: 
		ОСОБА_7 активно виконував функції, притаманні представникам правоохоронних органів окупаційної адміністрації, що підтверджується свідченнями ОСОБА_14 (керівництво ІТТ, надання вказівок, супровід полонених, «заходи насильницького впливу»), ОСОБА_15 (проведення бесід з продавцями щодо «правил торгівлі», пересування на автомобілі з символікою «ПОЛИЦИЯ»).
		Інформація про передачу даних українських військовослужбовців та влаштування катівень, хоч і походить зі ЗМІ, але оцінена судом в сукупності з іншими доказами по даному кримінальному провадженні.
		- Свідома співпраця ОСОБА_7 з державою агресором: 
		Факти призначення на посаду, активна участь у діяльності окупаційних структур, використання символіки та транспортних засобів окупаційної поліції, а також зміст телефонних розмов, свідчать про свідому та добровільну співпрацю ОСОБА_7 з незаконних правоохоронних органах.
		- Прямий умисел вчинення кримінального правопорушення:
		Усвідомлення дій обвинуваченим: Його власні висловлювання в аудіозаписах ("я работаю здесь в полиции", "я уже зам. начальника милиции") та відсутність ознак примусу свідчать про повне усвідомлення ОСОБА_7 того, що він служить окупаційній владі у незаконному правоохоронному органі.
		Активне виконання функцій, гордість за "нову" посаду (в телефонних розмовах), використання символіки та спеціальних засобів (форма, мигалка) вказують на бажання брати участь у діяльності незаконного правоохоронного органу. Свідок ОСОБА_14 прямо зазначив, що "йому це подобалось, був як «царь»", що свідчить про внутрішнє прийняття Москаленком своєї ролі.
		Відносно доводів захисника про виправдання обвинуваченого, у зв`язку із тим, що ОСОБА_7 не повідомлений належним чином та не ознайомлений про судовий розгляд у зв`язку із чим останній не мав належного захисту. Суд зазначає наступне так Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює чіткі вимоги до повідомлення особи про судовий розгляд за відсутності обвинуваченого (in absentia). Так, судом під час судового розгляду дотримано процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду. А саме про всі зазначені судові засідання обвинувачений повідомлявся про судовий розгляд кримінального провадження стосовно нього шляхом: публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр», сайті Офісу Генерального прокурора та через оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України». Отже обвинувачений мав можливість прибути до суду та скористатись своїм правом, крім того останній був забезпечений захисником «адвокатом» державою. Отже такі доводи сторони захисту є необґрунтованими.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за: ч. 7 ст. 111-1 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: добровільному зайнятті громадянином України посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		 
		Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
		 
		Призначаючи покарання ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, суд врахував:
		- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме вчинене кримінальне правопорушення, яка за ст.12КК України яке відноситься до особливо тяжких злочинів;
		- умисне вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення;
		- суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що злочин характеризуються підвищеною суспільною небезпекою, оскільки вчинений проти основ національної безпеки України;
		- відсутність обставин, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 ;
		- наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме: вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Підстави для застосування положень ст. 69, 75 КК України відсутні, оскільки відсутні обставини, передбачені ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень з огляду на вчинення ОСОБА_7 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України.
		З огляду на викладене, суд призначає ОСОБА_7 основне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років, яке за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого ОСОБА_7 буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
		Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади або займатися певною діяльністю, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг строком на 15 (п`ятнадцять) років, та враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті. У даному випадку суд вважає, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та органів які надають публічні послуги в Україні.
		Відповідно до ст.59КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 7 статті 111-1КК України передбачена можливість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна. Суд дійшов висновку, що таке додаткове покарання ОСОБА_7 є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, оскільки забезпечить у сукупності з іншими складовими покарання найбільший виховний ефект покарання.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		Щодо запобіжного заходу, суд враховував, що ухвалою слідчого судді від 29.05.2023 ОСОБА_7 у порядку ч. 6 ст.193КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, отже вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
		Враховуючи, що судом призначається додаткове покарання у вигляді конфіскації майна обвинуваченого, не підлягає скасуванню арешт до виконання вироку в частині конфіскації майна, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.06.2023 (справа №490/3408/23) на майно, яке належить ОСОБА_7 .
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні не заявлявся.
		Судові витрати відсутні.
		Керуючись ст. ст. 323,369-376,615 КПК України, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.111-1КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний стосовно ОСОБА_7 залишити до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання та взяття під варту.
		Строк додаткового покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.06.2023 (справа №490/3408/23) на майно: земельну ділянку кадастровий номер 6510700000:19:049:0929 площею 0.0598 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 - залишити до виконання вироку суду в частині конфіскації майна.
		Речові докази: 
		- відповідь на запит із ГСУ СБУ від 16.03.2023 №6/3015-С, на 1 аркуші;
		- Доручення в порядку ст.ст. 40 та 41 КПК України до ХУ ДВБ НП України від 31.03.2023 №71/22/1/176-607, на 2 аркушах;
		- супровідний лист до матеріалів виконання доручення із ХУ ДВБ НП України від 03.04.2023 №1436/42-21//01-2023, на 1 аркуші;
		- ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30.11.2022 №761/26549/22 провадження 1-кс/761/14805/2022, на 6 аркушах;
		- протокол обшуку від 25.11.2022 за адресою: АДРЕСА_2 , на 6 аркушах;
		- постанову про визнання предметів речовими доказами від 26.11.2022 на 3 аркушах;
		- протокол огляду від 31.03.2023 із додатками в яких містяться відомості щодо незаконної діяльності ОСОБА_7 , всього на 16 аркушах;
		- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23.06.2022 №55/15/д/2-1261 із оптичним носієм інформації DVD-R диск №55/270т від 24.05.2022, на 8 аркушах;
		- клопотання щодо здійснення заходів з перегляду та приведення грифів секретності матеріальних носіїв інформації за результатами. проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 12.08.2022 №31-3359-22, на 2 аркушах;
		- постанова про розсекречення та доручення збереження матеріальних носіїв інформації за результатами проведення негласних с (розшукових) дій від 11.08.2022, на 2 аркушах. 
		залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
		Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набираєзаконної силпісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,якщо такускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги судоверішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяухвалення рішеннясудом апеляційноїінстанції.
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...