Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 492/297/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано судом: 16.06.2025. Зареєстровано: 16.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2025.

Номер судового провадження: 2/492/20/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 492/297/22
		провадження № 2/492/20/25
		 
		РІШЕННЯ
		 
		Іменем України
		06 червня 2025 року м. Арциз
		 
		Арцизький районний суд Одеської області в складі: 
		головуючої судді - Гусєвої Н.Д., 
		за участю секретаря судового засідання  Гамурар І.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житловик», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
		встановив:
		Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 17 серпня 2021 року, близько 20-ї години, в першому під`їзді будинку АДРЕСА_1 всі квартири були знеструмлені. Зайшовши до квартири, позивач відчув запах гару і побачив на підлозі кислоту від вибухнувших конденсаторів, водопровідна вода била струмом і у квартирі вийшла з ладу побутова техніка та, змірявши тестером напругу на щитку, було встановлено напругу 395 В, тому позивач звернувся до поліції про такий випадок, а також до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (далі за текстом - АТ «ДТЕК Одеські електромережі». За стан внутрішньо будинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (від вводу в будинок до вихідних клем вузла вимірювання побутового споживача) відповідає власник (балансоутримувач) цих мереж, яким у місті Арциз є Комунальне підприємство «Житловик» (далі за текстом  КП «Житловик»), тому позивач звернуся до суду з вказаним позовом до відповідача про відшкодування майновоїта моральноїшкоди на загальну суму 100000,00 грн.
		До суду від представниці відповідача надійшов відзив, відповідно до якого представниця відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що КП «Житловик» не є балансоутримувачем електричних мереж житлового будинку АДРЕСА_1 , тому відповідач не зобов`язаний слідкувати за станом внутрішньо будинкових електричних мереж багатоквартирного будинку. Також, послалася на те, що позивачем не надано експертного дослідження, розрахунку витрат чи інших документів, які б свідчили про реальний обсяг матеріальної шкоди, а також розрахунку розміру моральної шкоди.
		До судувід представницітретьої особи,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшли письмові пояснення, згідно з якими представниця третьої особи просила суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що за стан внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (від вводу в будинок до вхідних клем вузла вимірювання побутового споживача) відповідає власник (балансоутримувач). АТ «ДТЕК Одеські електромережі» не є ні власником, ні балансоутримувачем внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку, тому не є особою, яка у разі настання несприятливих наслідків, на яку покладається обов`язок відшкодувати шкоду. Крім того, 17 серпня 2021 року у розподільчій системі АТ «ДТЕК Одеські електромережі» не фіксувалося будь-яких збитків у роботі обладнання, такого стану електричних мереж щоб стали наслідком завдання матеріальної шкоди позивачу.
		Позивач у судовому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, пояснивши, що не може надати суду розрахунок матеріальної шкоди. 
		Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у його задоволенні, пояснивши, що відповідач не є утримувачем будинку, де знаходиться квартира позивача, а є тільки управителем, тому не може відповідати за постачання електроенергії належної якості.
		Представниця третьоїособи,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася, але до суду від неї надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.
		Суд, розглянувши позовну заяву, заслухавши обґрунтування позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
		ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 9-10) є власником квартири АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 93, 94).
		22 травня 2008 року між ВАТ Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» та КП «Житловик» укладено договір № 286 про постачання електричної енергії, відповідно до якого постачальник зобов`язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, згідно з категорією струмоприймачів споживача до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання (т. 1 а. с. 111-112, 113-120, 121).
		25 серпня 2021 року ОСОБА_1 , позивач у справі, звернувся із заявою до Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області на неправомірні дії АТ «ДТЕК Одеські електромережі», листом № 641/П-113 від 13 вересня 2021 року йому рекомендовано звернутися до суду (т. 1 а. с. 13, 14).
		Листами № 64.1/П-117 від 13 вересня 2021 року, № 64.1/6086 від 13 вересня 2021 року Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, № 64/1-П-387 від 16 листопада 2021 року Болградського РВП ГУНП в Одеській області, було повідомлено ОСОБА_1 про відсутність в діях співробітників АТ «ДТЕК Одеські електромережі» достатніх даних, які свідчили б про наявність в їх діях складу адміністративного правопорушення та відсутні підстави щодо правопорушення, тому неможливо внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 1 а. с. 15, 17, 18-19).
		17 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до АТ «ДТЕК Одеські електромережі», в якій просив працівників АТ «ДТЕК Одеські електромережі» скласти комісію з визначення завданої шкоди через підвищення напруги (т. 1 а. с. 22).
		Також, 21 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до КП «Житловик» із заявою, в якій просив КП «Житловик» скласти комісію для встановлення побутової техніки, яка вийшла з ладу внаслідок підвищення напруги (т. 1 а. с. 23).
		Відповідно до відповіді АТ «ДТЕК Одеські електромережі» № 26/03-1463 від 08 вересня 2021 року позивача повідомлено, що причиною перепади напруги у його квартирі було пошкодження нульового проводу у внутрішньо будинкових електромережах в парадній сторонніми особами, тому для вирішення питання щодо відшкодування збитків необхідно звернутися до балансоутримувача (власника) житлового будинку (т. 1 а. с. 21).
		На заяву ОСОБА_1 від 21жовтня 2021року КП«Житловик» надановідповідь №137від 18жовтня 2021року проте,що дообов`язків КП«Житловик» невходить обслуговуванняосвітлення сходовихклітин тащитових коробок,про несправністьелектромереж тапричини пошкодженьмає бутискладений акту присутностіпредставника підприємства.Від мешканцівбудинку АДРЕСА_1 не надходилоповідомлень пронесправність електромережу серпні2021року звернень (т. 1 а. с. 24).
		Рішенням Арцизької міської ради № 26 від 27 лютого 2017 року КП «Житловик» призначено управителем багатоквартирних будинків у місті Арциз, в яких не створено об`єднання співвласників багатоквартирних будинків та співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирних будинків, зокрема, будинку АДРЕСА_1  (т. 1 а. с. 62-63). 03 березня 2017 року між співвласниками будинку АДРЕСА_1 та КП «Житловик» укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, згідно з умовами якого КП «Житловик» здійснює технічне обслуговування мереж електропостачання та електрообладнання (т. 1 а. с. 64-67, 68-69, 70-73, 74, 75, 76).
		Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_2 дав суду показання про те, що він проживає у квартирі АДРЕСА_3 .  ОСОБА_1 є сусідом. Пам`ятає, що була поломка світла, але коли це було не може повідомити суд. До нього підходив ОСОБА_1 та показував йому реле, яке було проплавлене, та розказував, що у нього згоріла побутова техніка. 
		З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених у судовому засіданні вказаним свідком, у зв`язку з тим, що даних про його заінтересованість у результаті розгляду справи встановлено не було. 
		Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що так буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 18.10.2022 у справі № 912/4031/20, від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21.
		Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, у тому числі операторами системи розподілу (ОСР), функції яких наразі виконують ліцензіати з передачі електричної енергії локальними (Місцевими) електричними мережами, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 13 березня 2018 року № 312 (ПРРЕЕ).
		Питання відповідальності ОСР щодо якості електричної енергії визначені ПРРЕЕ та Кодексом систем розподілу (КСР), затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310.
		Відповідно до пункту 13.2.1 Постанови НКРЕКП № 310 від 14 травня 2018 рокуПро затвердження Кодексу систем розподілу, у разі надходження скарги/звернення/претензії споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розподілу електричної енергії (ОСР) розглядає її протягом 15 днів з дня отримання скарги/звернення/претензії, а у разі проведення вимірювань параметрів якості електричної енергії в точці розподілу споживача - протягом 30 днів.
		Згідно з пунктом 13.2.4. Кодексу, представник ОСР у разі необхідності проводить вимірювання параметрів якості електричної енергії в точці розподілу відповідно до вимог пунктів 6.2.1-6.2.4 глави 6.2 розділу VI цього Кодексу протягом не менше 7 календарних днів за виключенням часу тривалості перерв в електропостачанні.
		Відповідно до пункту 13.2.9. Кодексу, споживач за письмовою згодою ОСР має право сам організувати проведення таких вимірювань, при цьому проводити вимірювання може організація, яка має відповідні повноваження або дозволи. Дані, отримані за допомогою таких засобів, є доказом при розгляді скарги/звернення/претензії щодо показників якості електричної енергії. ОСР повинен відшкодувати витрати споживача на організацію проведення вимірювань у разі підтвердження факту недотримання показників якості електричної енергії.
		Пунктом 13.2.10 Кодексу передбачено, що у разі встановлення споживачу електронного лічильника з функцією вимірювання параметрів відхилення напруги, що відповідає вимогам пункту 6.5.1 глави 6.5 розділу VI цього Кодексу, ОСР може використовувати результати таких вимірювань при розгляді скарги/звернення/претензії щодо показників якості електричної енергії. При цьому вимірювання параметрів якості електричної енергії іншими засобами відповідно до вимог пунктів 13.2.4-13.2.8 цієї глави не проводиться.
		Відповідно до пункту 13.3.3. Кодексу, ОСР зобов`язаний здійснювати відшкодування збитків споживачу, завданих внаслідок недотримання показників якості електропостачання.
		Належним доказом наявності дефекту в продукції у вигляді мережевого перепаду напруги на лінії до недопустимих та аварійних показників, міг бути акт про заміри напруги в момент, коли виникли дефекти в енергопостачанні, у спосіб, встановлений пунктом 13.2.9. та пунктом 13.2.10 Кодексу систем розподілу. 
		Згідно положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Відповідно до частини 1, частини 2 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від ЇЇ відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме, наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювана шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана, вини. Наявність заподіяної шкоди та протиправної поведінки доводить сторона, якій завдано шкоду.
		Слід зазначити, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
		Стаття 1209 ЦК України деталізує положення вказаної вище норми, зокрема, підставою відповідальності продавця є спричинення заподіяної шкоди недоліками товарів, що реалізуються.
		Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України«Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на, зокрема: відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
		Згідно з статтею 16 Закону України«Про захист прав споживачів» шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.
		Крім того, відносини щодо відповідальності за шкоду, завдану потерпілому внаслідок дефекту в продукції, яка введена в обіг в Україні, також регулюються Законом України«Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», який у даних правовідносинах по відношенню до статті 1166 ЦК України є спеціальним нормативно правовим актом.
		Відповідно до статті 1 Закону України«Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», під продукцією, в тому числі, розуміється електроенергія.
		Продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема пов`язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію (частина 1 статті 5 Закону України«Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції»).
		Стаття 6 Закону України«Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» визначає процедуру доведення завданої шкоди, зокрема, потерпілий повинен довести наявність шкоди, наявність дефекту в продукції та наявність причинно-наслідкового зв`язку між дефектом в продукції та шкодою.
		З врахуванням вказаної норми закону, саме потерпілий повинен довести наявність шкоди, наявність дефекту в продукції та наявність причинно-наслідкового зв`язку між дефектом в продукції та шкодою.
		Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках врегульовані нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
		Відповідно положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
		Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг (частина 4 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
		Розділом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.
		Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», під утриманням будинків і прибудинкових територій розуміється господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
		Вказана стаття також визначає, що виконавцем послуг є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
		Стаття 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначає, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе, зокрема, обслуговування внутрішньо будинкових мереж та поточний ремонт.
		Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно із частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Моральна шкода - це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з посяганням на її права та інтереси.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи. Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року в справі № 607/11755/20 (провадження № 61-13672св21).
		Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно із частиною 1 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. 
		За частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставина, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1 і 2 статті 89 ЦПК України).
		Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідність застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи, зокрема, такий принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони і не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
		При цьому, суд зауважує, що у вказаних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди завданої, саме майну позивача та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом просив суд стягнути з КП «Житловик» на його користь суму завданої, внаслідок підвищення напруги у будинку, матеріальної та моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. 
		Суд враховує, що позивачем до позову не додано жодного акту та/або іншого документу, який би підтверджував той факт, що внаслідок перепаду напруги в сторону збільшення було пошкоджено майно позивача, зазначене у позовній заяві.
		Висновки спеціалістів, які б підтверджували вихід з ладу електричних приладів через підвищення напруги у матеріалах справи відсутні, як і відсутні будь-які докази виходу з ладу будь-яких електричних пристроїв позивача. 
		Суд зазначає, що без відповідного акту чи іншого відповідного документу не можливо встановити перелік та обсяг пошкоджень, яких було завдано побутовій техніці позивача.
		Суд також враховує, що позивач не був позбавлений можливості організувати вимірювання параметрів якості електричної енергії на підтвердження обґрунтованості своїх вимог, але цим правом не скористався, внаслідок чого не довів належними та допустимими доказами факт постачання електроенергії неналежної якості, параметри якої не відповідають нормативно-технічним вимогам.
		Аналіз доказів, долучених до матеріалів справи, не дозволяє суду дійти висновку, яка саме проблема з електричною енергією стали причиною виходу з ладу побутової техніки, яка належить позивачеві.
		Враховуючи вищевикладене, на підставі належним чином оцінених доказів, суд дійшов висновку, що такі складові деліктного правопорушення, як протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між матеріальною шкодою та поведінкою заподіювача, вина - при розгляді справи не знайшли свого підтвердження.
		При цьому, сам по собі факт виходу з ладу побутової техніки, на який посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, не може слугувати достатньою підставою для покладання відповідальності на відповідача, оскільки позивачем не доведено факту наявності вини відповідача в заподіянні шкоди позивачу та причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та виходом з ладу побутової техніки позивача. 
		Також, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи, суд вважає, що в даному конкретному випадку факт заподіяння позивачу моральної шкоди, яка ґрунтуються на вимогах завдання майнової шкоди, не доведений, оскільки не доведено заподіяння відповідачем матеріальної шкоди внаслідок перепаду напруги та псування електроприладів.
		Суд не бере до уваги повідомлення свідка ОСОБА_2 , надані під час його допиту у судовому засіданні, оскільки він не міг згадати всі обставини, тобто не міг назвати точної дати перевищення напруги у будинку, у якому проживає позивач, та пояснив суду, що позивач йому розказував, що у нього згоріла побутова техніка.
		Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, суд прийшов до висновку, що викладені позивачем в позовній заяві обставини не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов необґрунтований у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.
		Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України суд дійшов висновку, що судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.
		Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 48, 72, 76-83, 89, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
		ухвалив:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Повне рішення складено  13 червня 2025 року.
		 
		 
		 
		Суддя Арцизького районного суду        
		Одеської області                                Гусєва Н.Д.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...