Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/4881/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 17.06.2025. Зареєстровано: 17.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2025.
Дата набрання законної сили: 18.07.2025
Номер судового провадження: 1-кп/644/689/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22025220000000421

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		17.06.2025
		Справа №644/4881/25
		Провадження №1-кп/644/689/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		17 червня 2025 року м. Харків
		 
		Індустріальний районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання: ОСОБА_4 , 
		прокурора - ОСОБА_5 ,
		захисника обвинуваченого, що діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному провадженні  адвоката ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості за яким внесені до ЄРДР за № 22025220000000421 від 16.04.2025 за обвинуваченням:
		ОСОБА_7 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Макіївка Донецької області, із середньою освітою, розлученого, який зареєстрований (зі слів) за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
		у с т а н о в и в:
		24.02.2022 Російською Федерацією, державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і розпочато вчинення агресії, зумовлену окупацією території держави Україна.
		Згідно з Конституцією України, вона є суверенною та незалежною державою, а її суверенітет поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагською конвенцією 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		В порушеннянорм міжнародногогуманітарного права,президент РФ,а такожінші представникивійськово-політичногокерівництва РФ,всупереч вимогамп.п. І,2 Меморандуму про гарантії безпеки узв`язкуз приєднаннямУкраїни доДоговору пронерозповсюдження ядерноїзброї від05.12.1994,принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), підготували та розв`язали із залученням підрозділів збройних сил РФ агресивну війну та військовий конфлікт на території України.
		В результаті вчинення вказаних дій військовими формуваннями держави- агресора РФ було тимчасово окуповано частину територій України, перелік яких затверджено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.
		У відповідь на вказані дії держави-агресора 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку.
		У свою чергу, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що він є громадянином України, військовозобов`язаним, оскільки під час дії воєнного стану за законом мобілізувати можуть таку категорії чоловіків, як придатних за станом здоров`я віком від 25 до 60 років без досвіду військової служби, так і обмежено придатних з досвідом та без досвіду служби, але, не маючи патріотичних переконань, у ситуації, що склалася, та з особистих інтересів і вигоди, оцінивши обстановку в умовах воєнного стану, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників держави-агресора вирішив стати на шлях протиправної діяльності та вчинив злочин проти основ національної безпеки України, пов`язаний з державною зрадою, за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_7 , як громадянин України, який згідно із ст. 65 Конституції України має обов`язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який увідповідності дочастин 2,3ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, свідомо порушуючи свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, умисно, з корисливих мотивів, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, добровільно не пізніше січня 2025 року вирішив прийняти участь у бойових діях на боці ворога (країни-агресора) - РФ.
		Реалізуючи свійпротиправний злочиннийумисел, ОСОБА_7 ,перебуваючи ум.Москва РосійськоїФедерації,за власноюініціативою,діючи нашкоду суверенітетові,територіальній цілісностіта недоторканності,обороноздатності,державній безпеціУкраїни,а такожз метоюнадання допомогипредставникам іноземної держави, в особі збройних сил, у проведенні підривної діяльності проти України, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, маючи на меті сприяння у будь-якій збройній агресії зс РФ проти України, у грудні 2024 року виїхав з м. Москва до м. Нижній Новгород Російської Федерації, де 24.12.2024 уклав контракт з міністерством оборони РФ про проходження військової служби в збройних силах РФ строком на 1 рік. ОСОБА_7 проходив базову військову підготовку у навчальному таборі на території Луганської області, згодом ОСОБА_7 був розподілений до НОМЕР_1 мотострілецького полку збройних сил РФ (військова частина НОМЕР_2 ).
		При цьому, ОСОБА_7 не вчинив жодних дій направлених на ухилення від проходження служби в зс РФ, або на добровільну здачу в полон Збройним Силам України.
		Після цього, не пізніше 12.04.2025, ОСОБА_7 продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, прибув в район с. Западне Дворічанської селищної громади Куп`янського району Харківської області для участі у бойових діях проти підрозділів ЗСУ та інших військових формувань України, де військовослужбовцями ЗСУ було припинено його' протиправну діяльність.
		Допитаний в судовому засіданні, у якості обвинуваченого, ОСОБА_7 повністю та беззаперечно визнав свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, підтвердив обставини скоєння злочину, як вони викладені вище. Зазначив, що до російського війська пішов у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.
		Приймаючи до уваги послідовність показань обвинуваченого про обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає ці показання достовірними.
		Прокурор, обвинувачений та його захисник вважали за доцільне розглянути справу в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Судом з`ясовано, що всі учасникикримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та суд упевнився у добровільності їх позиції. Учасникам кримінального провадження роз`яснено те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будутьпозбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_7 вину визнав повністю, суд за згодою прокурора, обвинуваченого та його захисника і у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, дійшов до висновку про недоцільність дослідження доказів у повному обсязі, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України в умовах воєнного стану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України шляхом переходу на бік ворога та надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він є громадянином України, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем утримання характеризується задовільно.
		Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 , передбачених ст. 66 КК України судом не встановлено.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Призначаючи покарання за скоєне, суд керується положеннями ч. 2 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким, особу винного, його вік та стан здоров`я, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Зважаючи на викладене, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, йому необхідно призначити основне покарання у виді позбавлення волі та обов`язковедодаткового покаранняу видіконфіскації всьогомайна,яке єйого особистоювласністю. 
		Встановлення провини обвинуваченого та призначення покарання є дискреційними повноваженнями суду. Призначення саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановленихст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, та з огляду на те, що обраний захід примусу має найбільш сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства і така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку про доцільність призначення основного покарання пов`язаного з ізоляцією обвинуваченого від суспільства.
		Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні. 
		Питання щодо речових доказів вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,
		у х в а л и в:
		ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з дня його затримання на виконання вироку.
		Речові докази по кримінальному провадженню: мобільний телефон марки «Huawei», з карткою пам`яті марки «Samsung», моделі «EVO Plus» на 64 GB після набрання вироком законної сили конфіскувати в дохід держави.
		Арешт на майно, накладений на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 22 травня 2025 року (справа № 643/8047/25, н/п 1-кс/643/2751/25) залишити без змін до виконання вироку в частині конфіскації особистого майна ОСОБА_7 .
		Подальше тримання ОСОБА_7 здійснювати відповідно до «Порядку тримання військовополонених», затвердженого Постановою КМУ №413 від 05.04.2022.
		Копію вироку вручити прокурору і обвинуваченому негайно після його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через районний суд.
		 
		Головуючий  суддя:      ОСОБА_1 
		 
		Судді:      ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...