Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/26648/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано судом: 16.06.2025. Зареєстровано: 18.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2025.
Дата набрання законної сили: 01.09.2025
Результат оскарження 01.09.2025 П'ятий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: П/420/26847/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/26648/24 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 червня 2025 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), в якому просив:
		визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які виразились у відмові нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 9 червня 2020 року, включно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
		зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині в місяць за період з 1 березня 2018 року по 9 червня 2020 року, включно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
		зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення суду протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили.
		Ухвалою суду від 29.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України). Залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
		В подальшому ухвалою від 22.04.2025 статус військової частини НОМЕР_2 змінився на співвідповідача. 
		В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та 9 червня 2020 року був виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення в зв`язку зі звільненням з військової служби в запас. Як стверджує позивач, у період проходження військової служби йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 9 червня 2020 року, що у подальшому стало предметом судового розгляду у межах справи № 420/11004/20.
		Як зазначено у позові, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №420/11004/20, яке набрало законної сили, відповідач виплатив позивачу перераховану індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. 
		Відповідачем-1 не здійснено перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 9 червня 2020 року включно, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		31.05.2024 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення, розрахованої відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, за період з 1 березня 2018 року по 9 червня 2020 року, однак відповіді не отримав. 
		Рішенням Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.12.2019 року військову частину НОМЕР_2 виключено з мережі розпорядників бюджетних коштів та зараховано на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач).
		Вважаючи протиправними дії відповідача-1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, розрахованої відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, за період з 1 березня 2018 року по 9 червня 2020 року включно, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		06.09.2024 до суду надійшли пояснення від в/ч НОМЕР_2 , в яких зазначено, що в березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації в березні 2018 року повинна розраховуватися як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Зміна посадових окладів військовослужбовців відбулась 01.01.2008 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007. Надалі розмір посадового окладу військовослужбовців було змінено 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017. Відтак, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось 01.03.2018, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.03.2018 по 09.06.2020 саме березень 2018 року.
		04.10.2024 до суду надійшов відзив в/ч НОМЕР_1 на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне. Щодо позовної вимоги про нарахування та виплати суми індексації за період з 1 березня 2018 року по 9 червня 2020 року відповідач зазначив, що згідно із приписами частини першої статті 4 Закону № 1282-XII та абзацу другого п. 1-1 Порядку № 1078, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Згідно із абзацом третім пункту 5 Порядку № 1078, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Отже, індексація у березні 2018 року не нараховується, у зв`язку з тим, що підвищення грошового забезпечення перевищує суму індексації, яка склалась у місяці підвищення доходу. Також відповідач зазначив, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України з 1 березня 2018 року по 9 червня 2020 року у Міністерства оборони України не було. Отже, відповідач-1 вважає, що підстав для нарахування позивачу щомісячної фіксованої суми індексації за період з 1 березня 2018 року по 9 червня 2020 року немає. 
		05.06.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву від в/ч НОМЕР_2 (відповідач-2), в якому проти позову заперечує. Вказує, що правильне вирішення спірних правовідносин вимагає встановлення співвідношення розміру підвищення грошового доходу позивача в березні 2018 року (всіх складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру) та суми індексації, що мала скластися в цьому місяці. З огляду на абз.4 п.5 Порядку №1078, Позивач має право на отримання суми індексації-різниці виключно за умови, якщо розмір підвищення його доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року Якщо вказана умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу. Звертає увагу суду на те, що позивачу в лютому 2018 року була виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода за січень 2018 року. А у березні 2018 року позивачу була виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода за лютий 2018 року, в квітні позивач отримав грошове забезпечення за березень 2018 року. Позивач має право на отримання суми індексації-різниці виключно за умови, якщо розмір підвищення його доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року, а позивача він є більшим, у зв`язку з чим отримання суми індексації-різниці позивачу не належить. 
		Також повідомив суд, що у зв`язку з організаційними заходами в Збройних Силах України, рішенням командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.12.2019 № 39140, військова частина НОМЕР_2 виключена з мережі розпорядників бюджетних коштів за встановленим порядком зарахована на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 з 01.01.2020. У зв`язку з чим, всі розрахунки, нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям до 01.01.2020 які робилися військовою частиною НОМЕР_2 були передані до військової частини НОМЕР_1 . У військової частини НОМЕР_2 відсутні фінансові рахунки та фінансування, щоб здійснювати будь які виплати, так як саме військова частина НОМЕР_1 їх здійснює і здійснює перерахунок за минулі роки.
		Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
		З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
		ОСОБА_1 у період з 07.08.2015 року по 09.06.2020 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
		Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 по стройовій частині від 09.06.2020 року №125, у зв`язку зі звільненням з військової служби в запас, з 09 червня 2020 року ОСОБА_1 знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу.
		Рішенням Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.12.2019 року військову частину НОМЕР_2 виключено з мережі розпорядників бюджетних коштів та зараховано на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 .
		Як вказано у позові, у період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, що у подальшому стало предметом судового розгляду.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №420/11004/20 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка виразилась в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року.
		Як зазначено у позові, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 року у справі №420/11004/20 відповідач виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
		31.05.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення, розрахованої відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, за період з 1 березня 2018 року по 9 червня 2020 року, однак відповіді не отримав. 
		Згідно наявної у матеріалах справи Довідки від 16.09.2024 року №452/ФЕС щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, позивачу виплачувалась поточна індексація грошового забезпечення у період з листопада 2018 року по травень 2020 року.
		Проте, як вказано у позові, за період з 1 березня 2018 року по 9 червня 2020 року позивачу не була нарахована та виплачена iндексація грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.
		Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції чинній станом на дату звернення позивача до суду) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		Відповідно до ст.1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
		У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
		Частинами 2, 3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" регламентовано, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
		Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
		Згідно ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
		Так, Законом України №1282-ХІІ" "Про індексацію грошових доходів населення" визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
		У статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі також - "Закон №1282-ХІІ") законодавець навів визначення таких понять: індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
		Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
		До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).
		Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		Статтею 3 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
		Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ.
		У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
		Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII, який набрав законну силу 1 січня 2016 року.
		Тож з 1 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
		Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
		Зокрема, частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
		Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
		Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
		Порядок проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
		Згідно з пунктом 1 Порядку (далі також - "Порядок №1078") цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
		Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
		Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
		Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).
		Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
		Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
		Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
		За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
		Щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 9 червня 2020 року, суд зазначає наступне.
		Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
		З огляду на зазначене, березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача, та відповідно і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
		Згідно інформації Держстату України, розміщеному на їх офіційному веб-сайті, про індекс споживчих цін:
		- індекс споживчих цін у березні 2018 склав 101,1;
		- індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8;
		- індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0;
		- індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0;
		- індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3;
		- індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0;
		- індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9.
		- індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.
		Відповідно до положень Порядку № 1078, розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за базовим.
		Оскільки березень 2018 року є базовим місяцем (значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та індексація грошового забезпечення відповідно не нараховується), індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100).
		Отже, індекс споживчих цін не перевищував 103% до листопада 2018 року.
		У листопаді ж 2018 року індекс споживчих цін за вказаний місяць складав 103,7%.
		З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року складає 103,7%, то у наступному місяці (грудень 2018 року) і підлягає індексація грошового забезпечення військовослужбовців.
		Як встановлено судом з матеріалів справи, за спірний період з 01.03.2018 року по 09.06.2020 року, а саме з листопада 2018 по травень 2020 року, позивачу виплачувалась поточна індексація грошового забезпечення.
		Відповідач цей факт не заперечує та надав до суду довідку про нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення з березня 2018 року по червень 2020 року.
		У період з 01 березня 2018 року позивачем не оскаржується розрахунок величини приросту індексу споживчих цін.
		Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".
		Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
		У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
		Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
		Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
		Щодо "фіксованої" суми індексації, то слід зазначити, що Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" і Порядок №1078 такого поняття не містять.
		Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
		Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
		З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
		Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
		сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
		сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
		Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
		Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
		Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, Верховний Суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
		З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
		Як вже було зазначено, з 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабміну України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Таким чином, для оскаржуваного періоду, починаючи з 01.03.2018 індекс споживчих цін за 1 або 100 є встановленим в березні 2018 року.
		Підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших після нього періодах (місяцях), оскільки індексація не нараховується лиш за умови, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
		Проаналізувавши абз. 3-5 п.5 Порядку №1078, суд вбачає, що вони здійснюють правове регулювання виплати індексації за тих чи інших умов конкретно в місяці підвищення грошового доходу, яким за обставинами даної справи є березень 2018 року.
		При цьому, згідно абз. 6 п. 5 Порядку №1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
		Зазначена норма свідчить про те, що у випадку позивача, якщо розмір підвищення його грошового доходу в березні 2018 року не перевищив суму індексації, що мала скластися в цьому місяці, то визначена сума індексації (як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу), має продовжуватися йому виплачуватися до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців або до дати звільнення його зі служби.
		Щодо суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 року:
		Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року складає 253,30%.
		Даний розрахунок в тому числі підтверджено листом Мінсоцполітики від 28.09.2021 року №5211/0/290-21/51 (додаток до позовної заяви).
		У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
		Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100. Тобто: 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
		Таким чином, розмір індексації грошового забезпечення, яка мала скластися в березні 2018 року, складає 4463,15 грн.
		З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
		Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
		Згідно наданої відповідачем до суду довідки щодо розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 1 березня 2018 року по 9 червня 2020 року, грошове забезпечення позивача у березні 2018 року становило 12760 грн. 60 коп., у лютому 2018 року - 12154 грн. 80 коп., тобто у березні 2018 року підвищилось на 605, 80 грн.
		Таким чином, розмір підвищення доходу в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (4463,15 грн.).
		На підставі викладеного, вирішуючи цей спір, суд вважає, що позивач має право на отримання суми індексації-різниці, починаючи з 01.03.2018 року у розмірі 3857,35 грн. (4463,15-379,16).
		Проте, відповідачами у спірний період з 01.03.2018 року по 09.06.2020 року (09.06.2020 року - дата виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ) позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
		Разом з цим суд зазначає, що при виплаті індексації за період починаючи з 01.03.2018 року відповідачі повинні були враховувати вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
		За таких обставин суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 , які виразились у ненарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 09.06.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3857,35 грн., відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
		Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.
		Аналіз норм ст. 245 КАС України, у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 КАС України, свідчить про те, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача. Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Відповідно Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, військову частину НОМЕР_2 виключено з мережі розпорядників бюджетних коштів та зараховано на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 з 01.01.2020. Таким чином, враховуючи, що військова частина НОМЕР_2 не включена до розпорядників бюджетних коштів та зарахована на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 , позовні вимоги щодо зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 09.06.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3857,35 грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, задовольняються за рахунок військової частини НОМЕР_1 .
		Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.
		При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
		Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Щодо вимоги позивача зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення суду протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
		Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України, за приписами частини першої та другої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
		Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині рішення у разі необхідності вказується про порядок і строк виконання рішення.
		Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинен бути вказаний обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.
		Разом з тим, вказаною нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто, суд наділений правом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогам суду.
		З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили у порядку передбаченому статтею 382 КАС України.
		Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		В процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити.
		Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".
		Керуючись ст. ст. 7, 9, 77, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
		Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 , які виразились у ненарахуванні та не виплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 09.06.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3857,35 грн., відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
		Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 09.06.2020 року включно із розрахунку щомісячної фіксованої індексації 3857,35 грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
		 
		Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...