Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 515/617/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 18.06.2025. Зареєстровано: 18.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2025.
Дата набрання законної сили: 21.07.2025
Номер судового провадження: 1-кп/515/884/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025168240000026

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 515/617/25
		Провадження № 1-кп/515/884/25
		 
		Татарбунарський районний суд Одеської області 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 червня 2025 року м. Татарбунари
		 
		Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої ОСОБА_4 ,
		її захисника - адвоката ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області кримінальне провадження №12025168240000026, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 квітня 2025 року, щодо 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Розанівка Новобузького району Миколаївської області, громадянки України, з базовою середньою освітою, незаміжньої, яка має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимої, 
		обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.190 КК України, 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Суд визнав доведеним, що на початку листопада місяця 2024 року, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, а саме худобою, шляхом обману, умисно почала здійснювати пошук оголошень про продаж худоби в інтернет просторі в месенджері «Viber» мешканцями населених пунктів, розташованих неподалік від м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області. 15 листопада 2024 року в месенджері «Viber» в спільноті «Дошка оголошень» виявила оголошення про продаж овець та баранів, із зазначеним номером телефону потерпілого ОСОБА_6 , з яким домовилася про купівлю двох баранів. 21 листопада 2024 року близько 16 години 30 хвилин ОСОБА_4 , з метою особистого незаконного збагачення та заволодіння чужим майном шляхом обману, прибула за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 для придбання баранів. Під час розмови ОСОБА_4 переконала ОСОБА_6 у тому, що упродовж 14 днів розрахується за двох баранів у сумі 5200,00 грн, тобто 2600,00 грн за одну голову. Остання завантажила баранів до причепу легкового автомобіля марки «ВАЗ 2101», якого винайняла для перевезення худоби та привезла до кошари, що розміщена біля зрошувального каналу на північній околиці м. Татарбунари, неподалік від вул. Костянтина Ігнатенка (Клюшнікова), при цьому, не маючи на розрахунок за придбане майно. Таким чином, ОСОБА_4 шляхом обману незаконно заволоділа майном потерпілого ОСОБА_6 , завдавши йому майнову шкоду у сумі 5200,00 грн. Викраденим розпорядилася на власний розсуд.
		За такого, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
		Окрім цього, на початку листопада місяця 2024 року, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, а саме худобою, шляхом обману, умисно почала здійснювати пошук оголошень про продаж худоби в інтернет просторі в месенджері «Viber» мешканцями населених пунктів, розташованих неподалік від м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області. 20 листопада 2024 року в месенджері «Viber» в спільноті «Дошка оголошень» виявила оголошення про продаж овець та баранів, із зазначеним номером телефону потерпілої ОСОБА_7 , з якою домовилася про купівлю чотирьох овець. 27 листопада 2024 року близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_4 , з метою особистого незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, повторно, шляхом обману, прибула за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 для придбання овець. Під час розмови ОСОБА_4 переконала ОСОБА_7 у тому, що упродовж 14 днів розрахується за чотирьох овець у сумі 10 000,00 грн, тобто 2500,00 грн за одну голову. Остання завантажила баранів до причепу легкового автомобіля марки «ВАЗ 2101», якого винайняла для перевезення худоби та привезла до кошари, що розміщена біля зрошувального каналу на північній околиці м. Татарбунари, неподалік від вул. Костянтина Ігнатенка (Клюшнікова), при цьому, не маючи на розрахунок за придбане майно. Таким чином, ОСОБА_4 шляхом обману незаконно заволоділа майном потерпілої ОСОБА_7 , завдавши їй майнову шкоду у сумі 10 000,00 грн. Викраденим розпорядилася на власний розсуд.
		За такого, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		Окрім цього, на початку листопада місяця 2024 року, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, а саме худобою, шляхом обману, умисно почала здійснювати пошук оголошень про продаж худоби в інтернет просторі в месенджері «Viber» мешканцями населених пунктів, розташованих неподалік від м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області. 30 листопада 2024 року в месенджері «Viber» в спільноті «Дошка оголошень» виявила оголошення про продаж овець та баранів, із зазначеним номером телефону потерпілої ОСОБА_8 , з якою домовилася про купівлю трьох овець. 04 грудня 2024 року близько 15 години 30 хвилин ОСОБА_4 , з метою особистого незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, повторно, шляхом обману, прибула за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 для придбання овець. Під час розмови ОСОБА_4 переконала ОСОБА_8 у тому, що упродовж 14 днів розрахується за чотирьох овець у сумі 7 500,00 грн, тобто 2500,00 грн за одну голову. Остання завантажила баранів до причепу легкового автомобіля марки «ВАЗ 2101», якого винайняла для перевезення худоби та привезла до кошари, що розміщена біля зрошувального каналу на північній околиці м. Татарбунари, неподалік від вул. Костянтина Ігнатенка (Клюшнікова), при цьому, не маючи на розрахунок за придбане майно. Таким чином, ОСОБА_4 шляхом обману незаконно заволоділа майном потерпілої ОСОБА_8 , завдавши їй майнову шкоду у сумі 7 500,00 грн. Викраденим розпорядилася на власний розсуд.
		За такого, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		28 квітня 2025 року між прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України.
		Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.ч.1,2 ст.190 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у зазначених діяннях. Вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_4 : за ч.1 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточно один рік шість місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
		В судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнала себе винною в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, клопотала про затвердження укладеної між нею та прокурором угоди про визнання винуватості. Стверджувала, що розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 цього ж Кодексу, характер обвинувачення, вид і міру покарання.
		Захисник підтримав позицію обвинуваченої.
		Прокурор також просила затвердити угоду про визнання винуватості.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
		Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим. 
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.468, п.1, п.3 ч.4 ст.469 КПК Україниугода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодокримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які за ст.12 КК України, є проступком та нетяжким злочином.
		Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та за ч.2 ст.190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання яке буде застосоване до неї у разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
		Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально-процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
		Обвинувачена ОСОБА_4 погодилася на призначення їй узгодженого покарання, яке з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, вчинено умисні проступок та нетяжкі злочини, обставини їх вчинення, особу винної, яка характеризується позитивно, не судимої в силу ст.89 КК України, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за наявності пом`якшуючих покарання обставин, якими є її щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне та повне відшкодування завданих збитків, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.
		Призначення ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців, на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з остаточним призначенням позбавлення волі строком один рік шість місяців, та зі звільненням від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком та покладенням обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, відповідатиме ступеню тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень та особі обвинуваченої, яка щиро покаялася, беззастережно визнала свою винуватість.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
		Установлено, що підстав для вирішення питань, пов`язаних із запобіжним заходом щодо обвинуваченої немає з огляду на відсутність таких клопотань в учасників кримінального провадження та, враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
		   Цивільний позов не заявлено. 
		   Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні. 
		   Керуючись п. 1 ч. 3 ст.314, ч. 2 ст.373, 374, 474, 475 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Затвердити угоду від 28 квітня 2025 року про визнання винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.190 КК України, укладену між обвинуваченою ОСОБА_4 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 та прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
		ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.190 КК України, та призначити покарання:
		за ч.1 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян; 
		за ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців. 
		На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком один рік шість місяців.
		Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.
		Згідно з п. п 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Роз`яснити, що у відповідності до положень ч. ч. 2, 3 ст. 78 КК України, якщо засуджена не виконує покладені на неї обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засуджену для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженою протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими в ст.ст. 71, 72 цього Кодексу.
		Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначеного судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених ч. 4,6,7 ст. 474 цього кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; або прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена. З цих же підстав може бути оскаржено вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги та такий вирок в касаційному порядку.
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно вручити прокурору і засудженій.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...