Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 154/2020/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 18.06.2025. Зареєстровано: 18.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/154/224/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024030000000244

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		154/2020/24
		1-кп/154/224/25
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17.06.2025Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченої ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимирі за засобом відеофіксації кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030000000244 від 16.05.2024 року за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Володимир-Волинський, Волинської області, українка, громадянка України, раніше не судимої, із професійною технічною освітою, працююча спеціалістом ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ», не одруженої, яка зареєстрована та проживаєв АДРЕСА_1 ,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
		 
		У СТ АН ОВ ИВ: 
		 
		ОСОБА_7 , 16 травня 2024 року, близько 16-10 год, керуючи технічно справним автомобілем марки «Opel» моделі «Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_1 , всупереч вимогам п.п. 2.3 (б), 10.1, 10.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме: п.2.3 (б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 10.1 - Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.10.2 - Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги  велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає; п.12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, не переконалася, що рух керованого нею транспортного засобу буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не оцінила дорожню обстановку, маючи об`єктивну можливість при дотриманні Правил дорожнього руху України виявити та уникнути наїзду на пішохода, рухаючись у місті Володимир Володимирського району Волинської області по вулиці Ковельській неподалік будинку №181, в напрямку від вулиці Академіка Глушкова до вулиці Луцької, маючи намір здійснити зупинку транспортного засобу праворуч на прилеглій до будинку №181 території відповідно до напрямку руху, зменшивши швидкість, почала маневр повороту праворуч на прилеглу до будинку №181 територію, по якому здійснювала рух ОСОБА_8 , проявила безпечність та неуважність, не стежила за дорожньою обстановкою, не відреагувала на її зміну, а саме своєчасно не вжила заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу та не надавши дорогу, допустила наїзд на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалася по пішохідній зоні вулиці Ковельської м.Володимир Володимирського району Волинської області.
		 
		В результатідорожньо-транспортноїпригоди,пішохід ОСОБА_8 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: розтрощення черепа із розміжченням головного мозку, багато фрагментарний злам кісток склепіння, основи черепа та кісток лицевого скелету, садна нижніх кінцівок тулуба, синці передньої черевної стінки, правого стегна. Вказаний комплекс тілесних ушкоджень відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення.
		 
		Причиною смерті потерпілої ОСОБА_8 є розтрощення черепа із розміжченням головного мозку.
		 
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у інкримінованому їй злочині визнала повністю, фактичні обставини справи підтвердила, пояснила, що щиро кається у вчиненому і дала показання, які повністю узгоджуються з описовою частиною цього вироку. Зазначила, що на момент вчиненого правопорушення рік як отримала водійське посвідчення, однак досвіду керування транспортним засобом майже не мала. Їхала в машині разом з чоловіком, який сидів поряд а не за кермом, бо перебував у стані алкогольного сп`яніння, мала намір припарку вати автомобіль, включила покажчик повороту, почала здійснювати маневр та побачила перед машиною потерпілу, намагалась зупинити автомобіль. Однак в цей момент, чоловік крикнув на неї, вона злякалась та замість педалі тормоз нажала на газ, внаслідок чого здійснила наїзд на потерпілу. Вискочила з машини, намагалась надати допомогу потерпілій. Хто викликав швидку та поліцію не знає, подальші події смутно пам`ятає. Усвідомлює свою провину у настанні ДТП, але ж наміру на скоєння злочину не мала. Додала, що постійно потерпає від психологічного та фізичного насильства зі сторони чоловіка, тому в той момент злякалась його крику й допустила помилку педалі тормозу. Щиросердно кається у вчиненому, відшкодувала потерпілому та його малолітньому сину моральну шкоду, розуміє що наслідки вчиненого є невідворотні, але неодноразово принесла вибачення постраждалому. Вказала, що ніколи не сяде за кермо транспортного засобу.
		 
		Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив, сума моральної шкоди відшкодована обвинуваченою в повному розмірі, будь яких претензій матеріального чи морального характеру до неї не має, у зв`язку з чим відмовляється від заявленого цивільного позову. Винна неодноразово принесла йому вибачення. Щодо обрання міри покарання, вважає можливим не позбавляти волі та обмежитись іспитовим строком, вказуючи на те, що обвинуваченій жити з відчуттям скоєного все життя. Разом з тим вважав необхідним позбавити права керувати транспортними засобами на максимальний строк.
		 
		За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин кримінального провадження, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують її особу.
		 
		При цьому суд з`ясував правильність розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, з`ясував, чи не має сумнівів в добровільності її позиції, а також роз`яснив обвинуваченій та іншим учасникам справи, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи та кваліфікацію інкримінованого правопорушення в апеляційному порядку.
		 
		Таким чином,аналізуючи зібраніу справідокази вїх сукупності,суд приходитьдо висновку,що винаобвинуваченої ОСОБА_7  у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого, доказана повністю, а її дії правильно кваліфіковані ч.2 ст.286 КК України.
		 
		ОСОБА_7 , вперше притягається до кримінальної відповідальності, працевлаштована, має сім`ю, що свідчить про міцні соціальні зв`язки, на обліку в спеціалізованих медичних установах не перебуває, характеризується позитивно, як комунікабельна, витримана, тактовна людина, яка самокритична в оцінюванні своїх дій і вчинків, добровільно у повному обсязі відшкодувала потерпілому та його малолітньому сину моральну шкоду, неодноразово висловила вибачення за скоєне, щиро каялась.
		 
		Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		 
		Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
		 
		При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_7 , суд враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також вимоги ст.65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізаціїпокарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
		У відповідності до вимогст.50 КК Українипри призначенні міри покарання обвинуваченій, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженої та запобігав вчиненню інших злочинів.
		Відповідно до вимогст.75 ККякщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Таким чином, вирішення судом питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_7 покарання ґрунтується на наведених вище вимогах.
		Суд, бере до уваги дані про особу обвинуваченої, її ставлення до скоєного, враховує думки сторони публічного обвинувачення, потерпілого, якийне наполягавна суворіймірі покарання,однак просивзастосувати додатковепокарання намаксимальний строк, відсутністьобставин, що обтяжують покарання винної та ряд пом`якшуючих обставин, суд,атакож конкретні обставини вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, яке відповіднодо ч.5ст.12КК Україникласифікується яктяжкий злочин, особу обвинуваченої, ставлення до вчиненого та їх наслідків, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченій основне покарання в межах санкції ч.2ст.286 КК України, а саме у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом, оскільки від дій обвинуваченої, яка вчинила тяжкий злочин, настали непоправні тяжкі наслідки - смерть особи.
		При цьомусуд,зважаючи необережнуформу виниобвинуваченої,та встановленіобставини справи,а самевідсутність водійськогодосвіду тапсихологічний станвинної,а такождійшов висновкупро можливістьйого виправленнябез ізоляціївід суспільстваіз застосуваннямст.75,76КК України,звільнивши йоговід відбуванняпризначеного покаранняз випробуванням таз урахуваннямположень,передбачених цимистаттями, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення винної та попередження вчинення нею нових злочинів, що на думку суду відповідає меті покарання, є справедливим і достатнім для досягнення, передбачених ч.2ст.50 КК Україниметі покарання та відповідатиме принципу верховенства права, закріпленогост.8 КПК України, а також буде співрозмірним характеру вчиненого діяння, його наслідкам та особі винної.
		Судом не встановлено обставин, якісвідчили б про неможливістьвиправлення обвинуваченої без відбування покарання у виді позбавлення волі.
		У зв,язку з відшкодуванням обвинуваченою у повному обсязі позовних вимог, потерпілий ОСОБА_4 заявив про відмову від позову.
		Частина 5 ст.128 КПК України передбачає що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до вимог ст.206 ЦПК України, після початку розгляду справи по суті позивач може відмовитися від позову. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
		Згідно з п.4 ч.1ст.255 ЦПК України, провадження по справі підлягає закриттю, оскільки позивач відмовився від позову, і відмова прийнята судом.
		Відповідно до наведених вимог закону,суд дійшов висновку, що провадження щодо заявленого цивільного позову про стягнення моральної шкоди підлягає закриттю в зв`язку з відмовою сторони позивача від позову.
		Заходи забезпечення по даному кримінальному провадженні не продовжувались.
		За вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються з державного бюджету України. Суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що під час досудового розслідування для залучення експерта з метою проведення інженерно-транспортної експертизи витрачено 6058 грн. 24 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченої.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.05.2024 відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, слід скасувати.
		Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п,ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		 
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування основного покарання, якщо вона протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки.
		 
		Відповідно до ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_7 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		Провадження щодо цивільного позову ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_9 про стягнення моральної шкоди - закрити. 
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_7 по вказаному кримінальному провадженню не продовжувався.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_7 на користьдержави процесуальнівитрати,пов`язані зпроведенням у кримінальному провадженні судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/103-24/6533-ІТ від 24.05.2024 року в розмірі 6058 грн. 24 коп.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.05.2024 - скасувати.
		Відповідно до ст.100 КПК України, речові докази : 
		-оптичний диск «DVD-R» із відеозаписом з камери відеоспостереження наявної на приміщенні магазину «Сім23», що розташований в м.Володимир, Волинської області, по вул.Княгині Ольги,2  зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		-автомобіль марки «OPEL VIVARO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який залишений на зберіганні на території Володимирського РВП ГУНП у Волинській області  повернути власнику ОСОБА_10 .                        
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 Суддя : ОСОБА_11

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...