Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/13802/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано судом: 18.06.2025. Зареєстровано: 19.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/947/8748/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023160000001520

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		       Справа № 947/13802/25
		Провадження № 1-кс/947/8748/25
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16.06.2025 року                                                                                м. Одеса
		 
		Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023160000001520 від 13.12.2023 року відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Ржищів Київської області, громадянин України, одружений, без дітей, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-
		якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,
		В С Т А Н О В И В:
		І. Суть клопотання
		13.06.2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив продовжити строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023160000001520 від 13.12.2023 року відносно до підозрюваного ОСОБА_4 ..
		Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023160000001520 від 13.12.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч.ч. 2, 3 ст. 332 КК України. 
		23.04.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.332 КК України.
		25.04.2025 слідчим суддею Київського районного суду м. Одеса обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» із правом внесення застави у розмірі 908400 гривень, строком до 20.06.2025. За наслідками розгляду апеляційної скарги сторони захисту ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.06.2025 застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід залишено без змін.
		Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу.
		 
		ІІ. Позиція учасників судового засідання
		2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
		2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на відсутність процесуальних ризиків, відсутність доказів обгрунтованої підозри, непомірний розмір застави.
		2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
		 
		ІІІ. Мотиви слідчого судді
		3.1. Дослідивши клопотання, надані прокурором матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
		 
		3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
		Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
		Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
		 
		3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею
		23.04.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.332 КК України.
		25.04.2025 слідчим суддею Київського районного суду м. Одеса обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» із правом внесення застави у розмірі 908400 гривень, строком до 20.06.2025. За наслідками розгляду апеляційної скарги сторони захисту ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.06.2025 застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід залишено без змін.
		Ухвалою Київського районного суду м. Одеса від 16.06.2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023160000001520 від 13.12.2023 року продовжено до 23 вересня 2025 року.
		 
		3.4. Оцінка обґрунтованості підозри
		Зміст повідомлення про підозру
		Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Відповідно до ст. 1 Закону України від 04.11.1991 № 1777-XII «Про державний кордон України» (далі - Закон № 1777-XII) де зазначено, що Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.
		Згідно ст. 3 Закону № 1777-XII державний кордон України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, встановлюється:
		на суші - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах;
		2)        на морі - по зовнішній межі територіального моря України;
		3)        на судноплавних річках - по середині головного фарватеру або тальвегу річки; на несудноплавних річках (ручаях) - по їх середині або по середині головного рукава річки; на озерах та інших водоймах - по прямій лінії, що з`єднує виходи державного кордону України до берегів озера або іншої водойми. Державний кордон України, що проходить по річці (ручаю), озеру чи іншій водоймі, не переміщується як при зміні обрису їх берегів або рівня води, так і при відхиленні русла річки (ручаю) в той чи інший бік;
		4)        на водосховищах гідровузлів та інших штучних водоймах - відповідно до лінії державного кордону України, яка проходила на місцевості до їх заповнення;
		5)        на залізничних і автодорожніх мостах, греблях та інших спорудах, що проходять через прикордонні ділянки судноплавних і несудноплавних річок (ручаїв), - по середині цих споруд або по їх технологічній осі, незалежно від проходження державного кордону України на воді». 
		Відповідно до ст. 9 Закону № 1777-XII, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. 
		Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку. 
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, термін дії якого востаннє продовжено Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025, 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, який затверджено Верховною Радою України, відповідним Законом України «Про затвердження Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
		Так, відповідно до п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
		Крім того, п. 3 вказаного Указу зазначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені зокрема ст. 33 Конституції України, згідно з якою кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 на території України з 24.02.2024 введено режим воєнного стану, на період дії якого обмежено виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 60 років та жінкам-військовозобов`язаним. Разом з тим, не поширюються обмеження щодо виїзду за межі України на осіб, які відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації - усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років.
		Враховуючи особливості законодавства України в період дії воєнного стану, ОСОБА_7 та інші невстановлені особи вступили в попередню змову з метою особистого збагачення шляхом вчинення злочинів у вигляді організації незаконного переправлення осіб чоловічої статті, які підлягають мобілізації на території України, через державний кордон, усвідомлюючи при цьому протиправний характер своїх дій.
		Надалі, ОСОБА_7 та інші невстановлені особи розробили план протиправної діяльності, який полягав в наступному. ОСОБА_7 підшукувала осіб чоловічої статі, які підлягають мобілізації на території України, виявили бажання уникнути мобілізації та безперешкодно виїхати за межі країни. Після підбору відповідного кандидата ОСОБА_7 пропонувала йому стати опікуном малолітньої чи неповнолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування, що забезпечить відстрочку від мобілізації та право безперешкодно виїхати за межі територію України (відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року).
		Отримавши згоду від таких осіб, ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою на виконання відомого співучасникам спільного злочинного плану, надавали інструкції щодо подальших дій останніх, контролювали процес збирання та подання документів до органів опіки та піклування, забезпечували неправдивими документами з метою встановлення опіки (піклування) над дітьми, позбавленими батьківського піклування, такими особами, а також, використовуючи знайомства із посадовими особами служб у справах дітей, лобіювали та прискорювали прийняття рішення щодо призначення підібраних ними осіб опікунами чи піклувальниками дітей, позбавлених батьківського піклування.
		Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №866 від 24.09.2008 року «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім`ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, звертається із заявою до служби у справах дітей за місцем свого проживання та подає такі документи: 1) копію документа, що посвідчує особу; 2) копію реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу) (за наявності); 3) копію документа, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); 4) довідку про заробітну плату за останніх шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік; 5) копію свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі); 6) висновок про стан здоров`я заявника, складений за формою згідно з додатком 5; 7) довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника; 8) документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням (для осіб, які бажають утворити прийомну сім`ю або на власній житловій площі дитячий будинок сімейного типу, - документ, що підтверджує право власності); 9) документ, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) заявника та членів його сім`ї, які проживають з ним на спільній житловій площі (для осіб, які бажають утворити прийомну сім`ю або дитячий будинок сімейного типу); 10) довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками; 11) письмову згоду всіх повнолітніх членів сім`ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, утворити прийомну сім`ю або на власній житловій площі дитячий будинок сімейного типу, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або написана власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), підпису посадової особи та дати; 12) згоду другого з подружжя, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально (якщо особа, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, перебуває в шлюбі) (п. 40 Постанови).
		Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, за невстановлених обставин, приблизно в серпні 2023 року, підшукали серед чоловічого населення України особу призовного віку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виявив бажання уникнути мобілізації в Україні та безперешкодно виїхати за її межі.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на організацію незаконного перетину ОСОБА_4 державного кордону України, ОСОБА_7 та інші невстановлені особи обрали як спосіб забезпечення безперешкодного виїзду за межі України призначення останнього піклувальником над дітьми, позбавленими батьківського піклування - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Надалі ОСОБА_4 , діючи за вказівками ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб, приблизно в середині вересня 2023 року звернувся до Служби у справах дітей Черкаської міської ради із заявою про взяття його на облік кандидатів в опікуни, піклувальники. 
		В подальшому, реалізуючи спільний злочинний план, ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, при невстановлених обставинах, сприяли в отриманні ОСОБА_4 рішення щодо встановлення піклування над неповнолітніми дітьми.
		З цією метою, при невстановлених обставинах ОСОБА_7 та інші невстановлені особи підробили в невстановленому місці, час та спосіб довідку про доходи акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» від 07.08.2023 року № 48-11Е, згідно якої ОСОБА_4 начебто працює останні 6 місяців в АТ КБ «Приватбанк» на посаді програміста, договір оренди квартири від 05.06.2023, розташованої у АДРЕСА_2 , згідно якої ОСОБА_10 орендував вказане житлове приміщення у власника ОСОБА_11 , а також акт обстеження умов проживання потенційного опікуна, піклувальника від 13.09.2023 року, які повністю не відповідають дійсності, забезпечивши ОСОБА_4 цими підробленими документами, які останній надав до служби у справах дітей Черкаської міської ради. 
		В подальшому, рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради Черкаської області від 27.12.2023 № 2001, враховуючи висновок служби у справах дітей Черкаської міської ради «Про доцільність встановлення піклування та відповідність його інтересам дітей» від 19.12.2023 № 4940/30-02-27, встановлено піклування над неповнолітними ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , та призначено їх піклувальником громадянина України ОСОБА_4 , 1998 року народження, надані йому права і покладені обов`язки законного представника дітей згідно з чинним законодавством. 
		Надалі, ОСОБА_4 , використовуючи всі необхідні документи для виїзду за кордон (рішення щодо встановлення піклування над дітьми ОСОБА_9, закордонні паспорти для дітей ОСОБА_9), частину з яких було отримано на підставі підроблених документів та наданої ним недостовірної інформації, 14.03.2024 незаконно переправив неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 через державний кордон України до Республіки Польша в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Шегині-Медика».
		 
		Щодо обґрунтованості підозри
		Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
		Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
		На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
		Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_10 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема: 
		Протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 263 КПК України, відносно та за участі ОСОБА_7 від 11.04.2024, з яких вбачається наступне:
		- розмова від 04.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 з приводу виїзду з України та подорожі до США, під час розмови згадується громадянка США на ім`я ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ;
		- розмова від 04.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , під час якої останній запитує, як саме вони будуть виїжджати з України та як потраплять до США, додаючи, що він говорив з ОСОБА_13 (громадянка США), яка каже, що краще, щоб вони їхали самостійно, і запитує ОСОБА_7 хто оплатить проїзд, на що ОСОБА_7 каже, що ОСОБА_13 оплатить проїзд та перебронює готель в Кракові, а також спеціально прилетить забрати їх. Також ОСОБА_12 запитує, чи треба буде їхати в Черкаси або можна буде «по звонку решить», на що ОСОБА_7 говорить, що то питання до ОСОБА_15 ( ОСОБА_14 );
		- розмова від 04.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , під час якої останній розповідає, що мав розмову з Черкасами (за годину до цієї розмови у ОСОБА_12 зафіксовано зв`язок із ОСОБА_16 , яка є заступником начальника ССД Черкаської міської ради), поряд з цим ОСОБА_12 говорить про те, що «вони» (Черкаси) думали, що його вже перевели «як ОСОБА_17 » ( ОСОБА_4 ). Надалі ОСОБА_7 запитує, чи переживає він і говорить про те, що зараз « ОСОБА_18 » ( ОСОБА_14 ) буде думати куди їх перевести;
		- розмова від 04.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , під час якої ОСОБА_7 запитує чи «вона» ( ОСОБА_16 ) не телефонувала, у відповідь ОСОБА_12 відповідає, що ще ні. В свою чергу ОСОБА_7 говорить, що якщо «вона» ( ОСОБА_16 ) не дасть погодження, то « ОСОБА_18 » ( ОСОБА_14 ) переведе вас в іншу службу. ОСОБА_7 говорить про те, що потрібно її «додавити, добивати», адже «вона» ( ОСОБА_16 ) більше брати не буде, через те, що закрили всі програми, по яким вони працювали. В кінці розмови ОСОБА_12 запитує, чи не розмовляла ОСОБА_7 з ОСОБА_13 (громадянка США);
		- розмова від 05.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , під час якої останній говорить ОСОБА_7 , що «вона» ( ОСОБА_16 , оскільки за 2 хвилини до цієї розмови у ОСОБА_12 зафіксовано телефонне з`єднання з ОСОБА_16 ) не дасть погодження. Після ОСОБА_7 говорить ОСОБА_12 дзвонити до «ОСОБА_14» ( ОСОБА_14 ), яка має зайнятися питання переводу його до іншої служби, сама ОСОБА_7 пропонує Київо-Святошинський район, де у «неї» ( ОСОБА_14 ) є подруга;
		- розмова від 05.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 про проблеми з отримання погодження для ОСОБА_12 у м. Черкаси, обговорюються варіанти куди його можна перевести, звучать наступні особи « ОСОБА_19 » ( ОСОБА_20 ), « ОСОБА_21 » ( ОСОБА_22 ), « ОСОБА_23 » та « ОСОБА_24 » (не встановлені особи);
		- розмова від 11.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , під час якої ОСОБА_7 починає розмову про « ОСОБА_25 » (ймовірно ОСОБА_26 - директор КЗ «Гуляйпільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної державної адміністрації), який задавав питання стосовно « ОСОБА_24 » і запитував «Шо полтора часа їздила хрещення робити?», на що ОСОБА_14 відповідає «Какая разница, полтора-два часа», що додатково свідчить про неправдивість інформації про хрещення, яка використовується при встановленні опіки (піклування) на дітьми;
		- розмова від 12.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , обговорюють навчання дітей ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , в свою чергу ОСОБА_7 говорить «посоветуйся с ОСОБА_13 (громадянка США);
		- розмова від 14.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 про «свідоцтва» (ймовірно про хрещення), які ОСОБА_14 має скинути «ОСОБА_26» (ймовірно ОСОБА_26 ), також ОСОБА_14 коментує це «Оно как бы прошло и я все утилизирую», що вказує на вжиття конспіративних заходів та знищення доказів протиправної діяльності з боку співучасників;
		- розмова від 17.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , під час якої ОСОБА_14 говорить «денежку выслала американка», також ОСОБА_14 згадує Глухів та говорить, що має забрати розпорядження «по опеке»; та від 19.03.2024 про поїздку ОСОБА_14 до м. Глухів, під час якої ОСОБА_7 говорить, щоб ОСОБА_14 не їхала, а просто «їй» перекинула, на що ОСОБА_14 заперечує, що «вона» так не захоче і минулого разу ОСОБА_14 «її» так само запитувала (при цьому, рішенням Виконавчого комітету Глухівської міської ради Сумської області №67 від 21.03.2024 ОСОБА_30 призначено опікуном 3х малолітніх ОСОБА_31 );
		- розмова від 25.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , які обговорюють процес того, як забрати дітей зі Швейцарії (це малолітні діти ОСОБА_31, опікуном яких 21.03.2024 призначено ОСОБА_30 );
		- розмова від 26.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , у якій обговорюють розмову з ОСОБА_32 ( ОСОБА_33 ), яка «не має виходу на ОСОБА_34 » ( ОСОБА_35 ) та ображає останню. ОСОБА_7 запитує, що сказала « ОСОБА_36 », на це ОСОБА_14 відповідає «шоб причесала справу до завтрашнього дня, в неї є можливість», планують швидко зробити документи яких не вистачає. ОСОБА_14 говорить « ОСОБА_37 ( ОСОБА_38 ) говорит ОСОБА_39 ( ОСОБА_40 ) мне тоже сегодня звонила», ОСОБА_7 запитує, що ОСОБА_38 сказала, на що ОСОБА_14 відповідає «Ниче, щас ОСОБА_37 расчешет тоже как положено», що вказує на введення в оману начальника ССД Донецької ОВА ОСОБА_41 відносно встановленої опіки ОСОБА_42 над дітьми ОСОБА_31;
		- розмови від 26.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_43 , під час якої ОСОБА_44 інструктує ОСОБА_45 , що треба відповідати якщо йому подзвонять з метою перевірки, нагадує де і яких дітей він похрестив, а також наказує ОСОБА_46 нікому не говорити, що він спілкується з « ОСОБА_47 » ( ОСОБА_14 ), тільки зі «мною» ( ОСОБА_7 ) та ОСОБА_48 ( ОСОБА_49 ), що вказує на вжиття конспіративних заходів з боку співучасників;
		- розмова від 02.04.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_43 , в ході якої ОСОБА_7 контролює процес отримання документів дітьми, над якими ОСОБА_43 встановив опіку;
		- розмова від 02.04.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_50 (директор БО БФ «Соціально-реабілітаційний центр опіки дітей «ДИТЯЧІ СТЕЖИНКИ», звідки діти ОСОБА_27, над якими ОСОБА_12 встановив опіку), під час якої обговорюється процес зустрічі з ОСОБА_13 (громадянка США) у аеропорту перед приїздом до України, а також згадують та обговорюють ОСОБА_12 .
		Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 260 КПК України, в автомобілі «Audi Q7» д/н НОМЕР_1 , що знаходиться в користуванні ОСОБА_14 відносно та за участі ОСОБА_14 від 01.07.2024, з якого вбачається наступне:
		- розмова від 28.05.2024, в ході якої ОСОБА_14 в присутності ОСОБА_7 , перебуваючи в автомобілі, здійснює виклик до громадянки США на ім`я « ОСОБА_18 » ( ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у якої вже знаходяться діти ОСОБА_52 та ОСОБА_53 , опікуном, піклувальником яких є ОСОБА_54 . Під час розмови ОСОБА_14 в присутності ОСОБА_7 інструктує громадянку США, що треба відповідати правоохоронним органам, триматись на тому, що ОСОБА_55 хрестив дітей, бо якщо він скаже, що не є хрещеним батьком, у всіх будуть проблеми.
		Грошові перекази за допомогою платіжної системи «Western Union», згідно аналізу яких встановлено, що громадяни США ОСОБА_56 надіслала 02.06.2022 на ім?я ОСОБА_7 2990 доларів США; ОСОБА_73 надіслала 20.09.2023 на ім?я ОСОБА_7 3500 доларів США ( ОСОБА_57 намагався встановити опіку на над дитиною ОСОБА_58 , однак завдяки правоохоронним органам йому відмовлено).
		Банківські перекази, відомості про які отримано в ході проведених тимчасових доступів 06.06.2024, 19.06.2024, 21.06.2024, 20.09.2024, 01.10.2024, згідно аналізу яких встановлено, що у період з 28.08.2023 по 08.04.2024 зафіксовані грошові перекази від ОСОБА_7 на ім?я ОСОБА_12 (опікун малолітніх ОСОБА_27) в сумі 83420 гривень, та 12832 гривні на ім?я ОСОБА_59 (дружина ОСОБА_12 ).
		За результатами аналізу стільникового зв`язку абонентського номеру мобільного телефону НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_7 , відомості про які отримано в ході проведених тимчасових доступів 18.03.2024, 19.06.2024, 01.10.2024, 02.10.2024, встановлено, що остання контактує майже з усіма фігурантами кримінального провадження, в тому числі з ОСОБА_12 та ОСОБА_43 в часові періоди до, під час та після встановлення опіки, піклування.
		Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 263 КПК України, відносно та за участі ОСОБА_60 від 02.03.2024, з яких вбачається наступне:
		- розмова від 25.01.2024 між ОСОБА_61 (мати ОСОБА_62 , який намагався встановити опіку на над дитиною ОСОБА_58 , однак завдяки правоохоронним органам йому відмовлено) та ОСОБА_63 (теща ОСОБА_62 ), в ході якої ОСОБА_63 говорить, що ОСОБА_64 ( ОСОБА_49 який обманом для здійснення тиску на посадовців різних рівнів представляється заступником керівника Офісу Президента ОСОБА_65 ) повідомив їй, що він займається документами української сторони, а ОСОБА_44 ( ОСОБА_7 ) займається американськими;
		Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 263 КПК України, відносно та за участі ОСОБА_7 від 11.04.2024, з яких вбачається наступне:
		- розмова від 05.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 про проблеми з отриманням погодження для ОСОБА_12 у м. Черкаси, обговорюються варіанти куди його можна перевести, звучать наступні особи «ОСОБА_20» (ймовірно ОСОБА_20 - начальник ССД Білогородської селищної ради Київської області), «ОСОБА_22» (ймовірно ОСОБА_22 - директор Сокальського районного центру соціальної служби для сім?ї, дітей та молоді), «ОСОБА_23» та «ОСОБА_24» (наразі невстановлені особи);
		- розмова від 11.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , під час якої ОСОБА_7 починає розмову про « ОСОБА_25 » (ймовірно ОСОБА_26 - директор КЗ «Гуляйпільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної державної адміністрації), який задавав питання стосовно «ОСОБА_24» і запитував «Шо полтора часа їздила хрещення робити?», на що ОСОБА_14 відповідає «Какая разница, полтора-два часа», що додатково свідчить про неправдивість інформації про хрещення, яка використовується при встановленні опіки (піклування) на дітьми;
		- розмова від 14.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 про «свідоцтва» (про хрещення), які ОСОБА_14 має скинути «ОСОБА_26» (імовірно ОСОБА_26 ), також ОСОБА_14 коментує це « Оно как бы прошло и я все утилизирую», що вказує на знищення оригіналів підроблених свідоцтв про хрещення, які використано для незаконного встановлення опіки (піклування) над дітьми;
		- розмова від 17.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , під час якої ОСОБА_14 говорить «денежку выслала американка», також ОСОБА_14 згадує Глухів та говорить, що має забрати розпорядження «по опеке»; та від 19.03.2024 про поїздку ОСОБА_14 до м. Глухів, під час якої ОСОБА_7 говорить, щоб ОСОБА_14 не їхала, а просто «їй» перекинула, на що ОСОБА_14 заперечує, що «вона» так не захоче і минулого разу ОСОБА_14 «її» так само запитувала (при цьому, рішенням Виконавчого комітету Глухівської міської ради Сумської області №67 від 21.03.2024 ОСОБА_30 призначено опікуном 3х малолітніх ОСОБА_31 );
		- розмова від 25.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , які обговорюють процес того, як забрати дітей зі Швейцарії (це малолітні діти ОСОБА_31, опікуном яких 21.03.2024 призначено ОСОБА_30 );
		- розмова від 26.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 під час якої остання повідомляє, що дзвонила « ОСОБА_45 » ( ОСОБА_43 ), на це ОСОБА_7 говорить, що розмовляла з ОСОБА_67 ( ОСОБА_49 - постійно перебуває в Державі Ізраїль, ймовірний співучасник, який обманом видає себе за заступника керівника Офісу Президента ОСОБА_68 з метою тиску на посадовців усіх рівнів), який сказав їй, що ОСОБА_40 (начальник ССД Донецької ОВА) цікавиться, як опікун ( ОСОБА_43 ) дізнався, що діти (ОСОБА_31) знаходяться в Швейцарії, та говорить попередити « ОСОБА_69 » ( ОСОБА_38 - директор КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Крила Надії» Маріупольської міської ради»), що старший хлопець постійно спілкується з опікуном;
		- розмова від 26.03.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , у якій обговорюють розмову з ОСОБА_32 ( ОСОБА_33 ), яка «не має виходу на ОСОБА_34 » ( ОСОБА_35 ) та ображає останню. ОСОБА_7 запитує, що сказала « ОСОБА_36 » (ймовірно ОСОБА_70 ), на це ОСОБА_14 відповідає «шоб причесала справу до завтрашнього дня, в неї є можливість», планують швидко зробити документи яких не вистачає. ОСОБА_14 говорить « ОСОБА_37 ( ОСОБА_38 ) говорит ОСОБА_39 ( ОСОБА_40 ) мне тоже сегодня звонила», ОСОБА_7 запитує, що ОСОБА_38 сказала, на що ОСОБА_14 відповідає « ОСОБА_71 расчешет тоже как положено», що вказує на введення в оману начальника ССД Донецької ОВА ОСОБА_41 відносно встановленої опіки ОСОБА_42 над дітьми ОСОБА_31;
		Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332КК України.
		Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		 
		3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
		Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
		- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
		- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. 
		- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		 
		3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
		Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 2 ст. 332 КК України. 
		На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
		Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
		Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
		Крім того, підозрюваному інкримінуються саме дії щодо незаконного перетину кордону.
		Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
		 
		3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
		Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
		- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
		- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
		 
		3.7. Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу
		З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
		Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
		Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
		Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
		Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.
		Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності продовження до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
		 
		3.8. Щодо неможливості завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали
		Прокурор послався на неможливість закінчення досудового розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали. Зокрема, наголосив на необхідності: 
		-провести огляд та детальний аналіз інформації, отриманої під час здійснення тимчасових доступів до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, та перебували у володінні ТОВ «Нова Пошта»; 
		-завершити проведення оглядів вилученого під час проведених 23.04.2025 обшуків;
		-здійснити тимчасові доступи до інформації та документів, які перебувають у володінні: Державної прикордонної служби; Міністерстві соціальної політики; Національної сервісної служби; Міністерстві закордонних справ; Державної податкової служби; Пенсійного фонду України; службах у справах дітей Глухівської міської ради Сумської області, Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Шептицької районної державної адміністрації Львівської області, Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, Степанківської сільської ради Черкаської області; обласних та районних центрах комплектування та соціальної підтримки, провести детальний аналіз отриманої інформації;
		-при співпраці із міжнародними організаціями отримати відомості щодо грошових переказів відправлених чи отриманих з використанням платіжних систем MoneyGram та PayPal, провести детальний аналіз отриманої інформації;
		-призначити компютерно-технічні експертизи з метою дослідження мобільних телефонів (34 телефони) та компютерної техніки, вилучених під час проведених обшуків;
		-призначити судові почеркознавчі експертизи за експертною спеціальністю 1.1 «Дослідження почерку і підписів» з метою дослідження документів, вилучених 23.04.2025 під час проведених обшуків, а також документів, які будуть вилучені під час здійснення тимчасових доступів;
		-допитати осіб, які володіють відомостями, що мають значення для доказування у кримінальному провадженні, в тому числі малолітніх та неповнолітніх дітей, позбавлених батьківського піклування, над якими було встановлено опіку чи піклування, та які перебувають на території України;
		-направити запити про надання міжнародної правової допомоги до Сполучених Штатів Америки, Королівства Іспанії та Держави Ізраїлю;
		-скасувати гриф таємності клопотань на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також відповідних ухвал про дозвіл на їх проведення та протоколів за результатами проведення;
		-за результатами оцінки зібраних під час досудового розслідування доказів вирішити питання щодо повідомлення про нову підозру ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_72 ;
		-встановити всіх осіб, причетних до вчинення вказаних злочинів, та їх місце перебування, вирішити питання щодо повідомлення їм про підозру;
		-виконати вимоги ст. ст. 290 та 291 КПК України, зокрема надати доступ до матеріалів досудового розслідування підозрюваним та їх захисникам, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
		На переконання слідчого судді, зазначені процесуальні дії безпосередньо стосуються обставин кримінального правопорушення та спрямовані на їх повне та всебічне з`ясування. Їх обсяг є суттєвим та сторона обвинувачення об`єктивно потребуватиме значного часу для їх проведення.
		 
		3.9. Щодо визначення розміру застави
		Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
		Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
		Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
		Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
		Враховуючи те, що тривалість досудового розслідування та певне зменшення процесуальних ризиків розмір застави підлягає зменшенню з 300 до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		 
		3.10. Висновки слідчого судді
		За таких обставин клопотання слідчого слід задовольнити частково.
		На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
		У Х В А Л И В :
		Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023160000001520 від 13.12.2023 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою до 14 серпня 2025 року включно
		Визначити розмір застави в сумі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 757 000 грн.
		У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 процесуальні обов`язки, що визначені в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 25.04.2025 року.
		На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		Слідчий суддя                                                                        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...