Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 155/363/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: 18.06.2025. Зареєстровано: 19.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2025.
Дата набрання законної сили: 19.07.2025
Номер судового провадження: 1-кп/155/117/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024030600000165

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №155/363/25
		Провадження №1-кп/155/117/25
		 
		 
		 
		 
		 
		ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 червня 2025 року                                місто Горохів
		 
		Горохівський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		потерпілої  ОСОБА_4 ,
		представника потерпілої  ОСОБА_5 ,
		потерпілої  ОСОБА_6 ,
		представника потерпілої  ОСОБА_7 ,
		психолога  ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_9 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024030600000165 від 03 червня 2024 року по обвинуваченню
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Печихвости Горохівського району Волинської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із повною загальною середньою освітою, українця, громадянина України, не працевлаштований, не одружений, на утриманні якого особи не перебувають, не судимий,
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_9 02 червня 2024 року близько 23 години 20 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «LADA» моделі «GRANTA 219010», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись на 77 км дороги Н-17 сполученням Львів-Радехів-Луцьк, в селі Сільце Луцького району Волинської області, зі сторони міста Горохів Луцького району Волинської області в напрямку до села Журавники Луцького району Волинської області, проявив безпечність, не уважно стежив за дорожньою обстановкою, відповідним чином не зреагував на її зміну, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, перевищив дозволену в населених пунктах швидкість руху транспортних засобів (понад 50 км/год.), в момент виникнення небезпеки для руху  собаки, яка перебігала проїзну частину дороги зліва направо по напрямку руху автомобіля, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого виїхав на праве по напрямку свого руху узбіччя, зіткнувся з металевим стовпом, на якому кріпився інформаційно-вказівний дорожній знак 5.45.2 «Кінець пункту зупинки автобуса» Правил дорожнього руху України та перекинувся.
		В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «LADA» моделі «GRANTA 219010», реєстраційний номер НОМЕР_1 , неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому тіла другого поперекового хребця, який за ступенем тяжкості відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я.
		Крім того, пасажир автомобіля марки «LADA» моделі «GRANTA 219010», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів кісток тазу з порушенням цілісності тазового кільця та з травматичним вивихом лівого стегна, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я.
		В прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_9 п. 2.3 б), п. 2.3 д), п. 2.9 а), п. 12.1, п. 12.3, п. 12.4, п. 12.9 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями), а саме:
		 п. 2.3 б)  для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
		 п. 2.3 д)  для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
		 п. 2.9 а)  водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
		 п. 12.3  у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;
		 п.12.4  у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год;
		 п.12.9 б)  водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 1 ст. 286-1 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно, керуючи автомобілем, порушивши вимоги Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з металевим стовпом та, в подальшому, перекинувся, внаслідок чого його пасажири ОСОБА_4 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження. Пояснив, що перед керуванням автомобілем вживав алкогольні напої. У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що просив у потерпілих вибачення, останні до нього претензій матеріального та морального характеру не мають.Просив суд суворо його не карати.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначив, що обвинувачений після скоєного ДТП став інвалідом І групи, періодично проходить стаціонарне лікування та добровільно відшкодував витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 в КП «Горохівська багатопрофільна лікарня».
		Допитана безпосередньо в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що обвинувачений ОСОБА_9 , керуючи автомобілем, зіткнувся з металевим стовпом, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження. Чи перебуває ОСОБА_9 в стані алкогольного сп`яніння вона не знала, оскільки жодних ознак у обвинуваченого не було. Також показала, що обвинувачений просив в неї пробачення, претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_9 не має. Просила суд суворо не карати і не застосовувати до обвинуваченого покарання, яке необхідно відбувати реально.
		Допитана безпосередньов судовомузасіданні потерпіла ОСОБА_6 показала,що обвинувачений ОСОБА_9 ,керуючи автомобілем,зіткнувся зметалевим стовпом,внаслідок чоговона отрималатілесні ушкодження.Чи перебуває ОСОБА_9 в станіалкогольного сп`яніннявона незнала,оскільки жоднихознак уобвинуваченого небуло.Також зазначила,що обвинуваченийпросив внеї пробачення, претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_9 не має. Просила суд суворо не карати і не застосовувати до обвинуваченого покарання, яке необхідно відбувати реально.
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, суд, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних щодо нього.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_9 своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України.
		Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
		Відповідно до ст. 50, 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а також дані, які всебічно характеризують особу винного. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Тільки з врахуванням та належним аналізом усіх цих обставин у своїй сукупності буде досягнуто необхідного балансу верховенства права та справедливості при вирішенні цього питання.
		Такі вимоги кореспондуються з правовими позиціями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7, а також приписами, зазначеними в ч. 1 ст. 1 КК України, ст. 2 КПК України.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує вік та особу обвинуваченого, який не судимий, має міцні соціальні зв`язки, зокрема, місце постійного проживання та реєстрації, за місцем проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 характеризується позитивно, не одружений, на даний час не працює, є особою з інвалідністю І групи, систематично проходить лікування після отриманих травм, на спостереженні у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Суд також враховує, що зі сторони потерпілих претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, потерпілі, кожен зокрема, просили суд суворо не карати останнього. Вчинене кримінальне правопорушення за класифікацією злочинів, передбачених ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, вчинених з необережності.
		Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
		В свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 66 КК України, при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
		У справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03) зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Так, на переконання суду, в даному випадку існують підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_9 більш м`якого виду основного покарання, із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України та визнання в якості обставин, що пом`якшують покарання те, що обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодувавматеріальну шкодузакладу охорониздоров`я,де проходилалікування потерпіла.Обвинувачений примиривсяз потерпілими,останні претензійматеріального таморального характерудо ньогоне мають.В судовому засіданні висловлював щирий жаль з приводу вчиненого, крім того, не оспорював фактичних обставин справи та добровільно розповів про обставини вчиненого кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
		Суд приходить до висновку, що дані обставини є такими, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дають суду підстави перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України. Тому, зважаючи на конкретні обставини вчиненого злочину, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_9 без ізоляції від суспільства, що є підставою для призначення йому основного покарання із застосуванням ст.69КК України у виді пробаційного нагляду, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.
		На думку суду, дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_9 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області від 12 червня 2024 року слід скасувати відповідно до вимог ст. 174 КПК України.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		У відповідності до ст. 124 КПК України суд приймає рішення по питанню процесуальних витрат за проведення експертизи, які слід стягнути з обвинуваченого в повному обсязі.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 376 КПК України, суд, 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_9  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити йому основне покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки із позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України покласти на  ОСОБА_9  наступні обов`язки:
		1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації
		4)виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого ОСОБА_9 на облік уповноваженим з питань пробації.
		Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області від 12 червня 2024 року  скасувати.
		Речові докази у кримінальному провадженні, зокрема, вилучений автомобіль марки «LADA» моделі «GRANTA 219010», державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN НОМЕР_3 , який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів при ВП №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області  повернути власнику ОСОБА_11 .
		Стягнути з ОСОБА_9 в дохід держави витрати на залучення експертів для проведення судової інженерно-транспортної експертизи в розмірі 6058 (шість тисяч п`ятдесят вісім) гривень 24 копійки.
		Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя Горохівського районного суду
		Волинської області                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...