Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/8541/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 18.06.2025. Зареєстровано: 19.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2025.
Дата набрання законної сили: 21.07.2025
Номер судового провадження: 1-кп/357/887/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025111030000876

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 357/8541/25
		1-кп/357/887/25 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		18.06.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
		головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря  ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		потерпілого ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Білоцерківського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2025 за № 12025111030000876, за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сміла Черкаської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , студент 4 курсу відокремленого структурного підрозділу «Тальнівський будівельно-економічний фаховий коледж «Уманського національного університету садівництва», не одружений, раніше не судимий, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025111030000876, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
		1.1. У судовому засіданні прокурором подана на затвердження угода про визнання винуватості, укладена між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
		 
		2. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які передбачають кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується особа.
		Близько 23 години 58 хвилин 14.04.2025 ОСОБА_4 перебував поруч з магазином «Торнадо», що за адресою: вулиця Павліченко, 34-А в місті Біла Церква Київської області та в цей час у нього виник умисел на викрадення майна із вказаного магазину.
		Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, таємно від оточуючих, шляхом пошкодження ролетів та замку вхідних дверей проник всередину вказаного магазину, звідки викрав належне потерпілому ОСОБА_6 майно, а саме: сигарети Davidoff Reach Blue в кількості 8 одиниць, вартістю за одиницю 110 грн, на загальну суму 880 грн; сигарети Davidoff Reach Silver в кількості 6 одиниць, вартістю за одиницю 110 грн, на загальну суму 660 грн; сигарети Marlboro в кількості 6 одиниць, вартістю за одиницю 125 грн, на загальну суму 750 грн; сигарети Marlboro Gold в кількості 8 одиниць, вартістю за одиницю 125 грн, на загальну суму 1000 грн; сигарети Parliament Aqua Blue в кількості 5 одиниць, вартістю за одиницю 130 грн, на загальну суму 650 грн; сигарети Camel в кількості 10 одиниць, вартістю за одиницю 135 грн, на загальну суму 1350 грн; сигарети Camel Blue в кількості 1 одиниця, на суму 135 грн; сигарети Winston Silver в кількості 9 одиниць, вартістю за одиницю 130 грн, на загальну суму 1170 грн; Revo Alco Energy 0.5 ж/б в кількості 2 одиниці, вартістю за одиницю 54 грн, на загальну суму 108 грн; Кінгз Брідж Джин Тонік 0.5 ж/б в кількості 2 одиниці, вартістю за одиницю 45 грн, на загальну суму 90 грн; Шейк Бора-Бора 0.5 в кількості 2 одиниці, вартістю за одиницю 50 грн, на загальну суму 100 грн; Шейк Дайкірі в кількості 2 одиниці, вартістю за одиницю 50 грн, на загальну суму 100 грн та кошти в сумі 4645 грн. 
		Після чого ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 11 638 гривень.
		Отже, за вказаних обставин ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжці), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України. 
		 
		3. Відомості про укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості
		Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 18.06.2025 уклали угоду про визнання винуватості.
		В угоді наведено формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію дій ОСОБА_4 із зазначенням статей Закону України про кримінальну відповідальність, що є тотожними до наведених в обвинувальному акті.
		За змістом угоди ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України сторонами узгоджено звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку строком на 1 рік з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.
		 
		4.Позиції учасників судового провадження
		4.1.Прокурор у судовому засіданні зазначила про відповідність умов угоди про визнання винуватості вимогам законодавства і просила затвердити її. Підтвердила добровільність укладання угоди сторонами. Додала, що умови угоди відповідають інтересам суспільства і запиту суспільства на справедливість в частині забезпечення швидкого судового провадження з дотриманням прав обвинуваченого.
		4.2. Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив, що усвідомлює суть висунутого йому обвинувачення, беззаперечно визнає вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, не заперечує фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті і в угоді про визнання винуватості. Підтвердив, що укладання угоди про визнання винуватості носить добровільний характер, а виконання взятих на себе за угодою зобов`язань є реальним. 
		Зазначив, що обізнаний про вид та розмір покарання, яке йому буде призначено у випадку затвердження угоди, погоджується на нього, а також підтвердив, що усвідомлює правові наслідки призначення такого покарання.
		Також обвинувачений підтвердив, що цілком розуміє наявність у нього права на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; права мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення; права подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
		Підтвердив розуміння наслідків укладення та затвердження угоди, визначених у статті 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
		Просив Суд затвердити угоду про визнання винуватості.
		4.3.Захисник підтримав угоду про визнання винуватості, наголосив на добровільності її укладання.
		4.4. Потерпілий ОСОБА_6 також не заперечував проти укладання угоди та підтвердив, що обвинувачений відшкодував завдану йому шкоду.
		 
		5. Мотиви, з яких Суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам законодавства при ухваленні вироку, а також положення законодавства, якими він керувався.
		При вирішенні питання про затвердження угоди суд має встановити, що укладена сторонами угода відповідає вимогам законодавства і відсутні підстави для відмови в її затвердженні.
		Дослідивши зміст угод про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого, його захисника, Суд дійшов таких висновків.
		5.1.Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України).
		Санкція ч. 4 ст. 185 КК України, інкримінованої ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. 
		Відповідно кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України згідно з приписами ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів.
		За таких обставин в частині інкримінованого діяння укладення прокурором угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_4 не суперечить вимогам ч. 2 ст. 469 КПК України та п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України щодо тяжкості кримінального правопорушення.
		Пунктом 9 ч. 2 ст. 52 КПК України передбачено, що у разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди. Судом встановлено, що угода між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 складена та підписана 18.06.2025 у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , про що свідчить підпис останнього на тексті угоди.
		Вимоги до змісту угоди про визнання винуватості закріплені у ст. 472 КПК України. Суд встановив, що угода про визнання винуватості відповідає формальним і змістовним вимогам, оскільки містить усі необхідні реквізити та обставини. Вона містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Сформульоване в угодах обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті і підтверджені в судовому засіданні обвинуваченим.
		Суд встановив, що правова кваліфікація діяння обвинуваченого є правильною, що з`ясовано та підтверджено у судовому засіданні. Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечних дій обвинуваченого, викладена в угоді, в цілому відповідає ознакам, встановленим у нормах кримінального закону.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив кожну із обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та які викладені в угоді та обвинувальному акті. У присутності захисника визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні погодилися з кваліфікацією діянь, зазначеною в обвинувальному акті і угоді.
		Абзацом 5 ч. 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Як вбачається зі змісту обвинувального акта, кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 завдано майнової шкоди потерпілому ОСОБА_6 . Водночас від потерпілого надійшла заява від 18.06.2025 щодо надання згоди на укладання угоди про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 . Також потерпим надана заява, відповідно до якої обвинувачений повністю відшкодував йому завдану шкоду.
		Відтак невідповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України Суд не встановив.
		5.2.Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства.
		Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє у затвердженні угоди у разі невідповідності її умов інтересам суспільства.
		Під суспільним інтересом у кримінальному процесі розуміють певні вигоди для всього суспільства, без задоволення яких неможливо забезпечити його всебічний, стабільний та демократичний розвиток. Вони визнані державою, забезпечені правом, а їх задоволення є гарантією існування і розвитку суспільства вцілому. У кримінальному провадженні суспільний інтерес загалом виражений в його завданнях, визначених ст. 2 КПК України, та полягає у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. З урахуванням комплексності і неоднорідності завдань кримінального провадження, оцінюючи суспільний інтерес, Суд має встановити баланс між зацікавленістю обвинуваченого отримати м`якше покарання та запитом суспільства отримати від обвинуваченого щось на заміну такому пом`якшенню.
		Затвердження угоди забезпечить притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення і його виправлення. Зазначене сприятиме формуванню у обвинуваченого і інших членів суспільства антикримінальної правосвідомості та усвідомлення невідворотності відповідальності за вчинені правопорушення.
		Крім того, у випадку постановлення судом рішення на підставі угоди про визнання винуватості, умовами укладання якої є добровільність та беззастережне визнання особою своєї винуватості, необхідність у дослідженні доказів, в тому числі допиті свідків, відсутня. Адже обвинувачений не заперечує ні фактичних обставин кримінального правопорушення, ні їх юридичну оцінку. З юридичною оцінкою діянь також погоджується захисник, який є спеціаліст у галузі права.
		Укладення і затвердження угоди при дотриманні встановлених законом умов має наслідком скорочення часу судового розгляду справи, економію державних ресурсів і особистих ресурсів учасників провадження, зменшення навантаження на прокуратуру, адвокатуру та суди, в яких вивільнюється час і ресурс на виконання своїх завдань і функцій.
		З огляду на беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості вбачається недоцільним застосовування загального порядку кримінального провадження.
		Водночас, характер та тяжкість інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 злочину, його особи та ставлення до вчиненого, активне сприяння здійсненню досудового розслідування і судового розгляду, відшкодування шкоди вказує на його бажання виправитись. Виправлення особи, що вчинила злочин, також відповідає суспільному інтересу, адже покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ч. 2 ст. 50 КК України).
		Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про відповідність угоди про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 суспільному інтересу.
		5.3.Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
		Відповідно до п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, Суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.
		Як зазначено в обвинувальному акті, кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , шкода завдана потерпілому ОСОБА_6 . Водночас сам потерпілий не заперечує проти укладання угоди.
		За таких обставин умови угод не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
		5.4.Щодо добровільності укладення угоди.
		Відповідно до п. 4 ч. 7 ст. 474 КПК України при вирішенні питання про наявність підстав для затвердження угоди суд має переконатися, що укладення угоди є добровільним. Будь-який примус зі сторони обвинувачення або третіх осіб, спрямований на укладення угоди, або інші обставини, які викликають сумнів у добровільності угоди, зумовлює відмову у її затвердженні судом.
		Обвинувачений ОСОБА_4 , а також його захисник у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди про визнання винуватості та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність зі сторони прокурора примусу, погроз, насильства, обіцянок чи впливу будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Жодних скарг на дії, рішення чи бездіяльність детективів та прокурорів під час досудового розслідування, а також «претензій» до захисників в процесі здійснення захисту, обвинувачений не подав.
		Прокурор також вказала на спільну узгодженість усіх викладених в угодах умов, підтвердивши добровільність їх укладення зі сторони обвинувачення.
		З огляду на зазначене, а також відсутність будь-яких обставин, які б свідчили про укладення угод сторонами під будь-яким впливом, Суд дійшов висновку, що її укладення носить добровільний характер та не суперечить бажанню та волі сторін.
		5.5.Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.
		Пункт 5 ч. 4 ст. 474 КПК України зобов`язує Суд перевірити угоду на предмет можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.
		За змістом угоди обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення під час судового провадження. У судовому засіданні обвинувачений підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, визнав свою винуватість та щиро розкаявся. Тим самим обвинувачений ОСОБА_4 виконав взяті на себе зобов`язання.
		На підставі викладеного Суд дійшов висновку про можливість виконання взятих обвинуваченим на себе за угодою зобов`язань.
		5.6.Щодо відповідності умов угоди вимогам закону в частині призначення покарання.
		За приписами ст. 472 КПК України суттєвою умовою, яку має містити угода про визнання винуватості, є узгоджене сторонами угоди покарання, а також звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуванням (у випадку досягнення такої домовленості). Відтак Суд має перевірити узгоджене між прокурором та обвинуваченими покарання на предмет відповідності вимогам закону, а також можливість звільнити обвинувачених від його відбування з випробуванням.
		Частина 1 ст. 65 КК України передбачає, що суд призначає покарання:
		1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
		2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
		3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		У випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		Санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.
		Сторони узгодили обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		Частиною 5 ст. 65 КК України передбачено, що у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди. При цьому згідно з частинами 2 та 3 ст. 75 КК України сторони дійшли згоди про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном 1 (один) рік.
		Положення ч. 1 ст. 75 КК України не поширюються на випадки засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч. 3 ст. 127 цього Кодексу. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України не відноситься до вказаних категорій.
		При вирішенні питання про те, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який:
		- має постійне місце проживання;
		- за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався;
		- перебуває на обліку в РТЦК та СП;
		- навчається, та є здобувачем вищої освіти;
		- повністю відшкодував завдану майнову шкоду.
		- раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Зокрема вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2020 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового терміну строком 1 рік. Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17.01.2022 звільнений від відбування покарання у зв`язку з закінченням іспитового терміну. Відтак на підставі приписів п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості.
		Суд також враховує обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, повне відшкодування завданої шкоди, та відсутність обставин, що обтяжують кримінальне покарання.
		Суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання з урахуванням ч. 2 ст. 75 КК України за своїм видом та розміром відповідає характеру тяжкості вчинених діянь та особі обвинуваченого, а також загальним засадам призначення покарання, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання. Зокрема, угодою визначено строк іспитового терміну 1 (один) рік.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Як зазначено в ч. 3 ст. 76 КК України, на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд покладає обов`язки, передбачені частиною 2 цієї статті, необхідні і достатні для її виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання.
		При звільненні ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням Суд вважає за необхідне покласти на нього такі обов`язки, передбачені ст. 76 КК України:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		6.Висновки суду.
		З урахуванням встановлених обставин Суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідає вимогам закону України про кримінальну відповідальність і кримінального процесуального законодавства. Суд не встановив підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.
		Тому Суд дійшов висновку про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого угодою покарання.
		 
		7.Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.
		7.1. Цивільний позов.
		Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.
		7.2.Процесуальні витрати.
		Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 368 та ч. 4 ст. 374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Як вбачається зі наданих прокурором матеріалів витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні складають 8 914,00 грн, що підтверджується:
		- довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12025111030000876, висновок експерта від 14.05.2025 № СЕ-19/111-25/28584-Д, відповідно до якої витрати на проведення експертизи склали 8 914,00 грн;
		З огляду на ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_4 витрати на проведення експертного дослідження у сумі 8 914,00 грн підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Питання про відшкодування інших понесених процесуальних витрат стороною обвинувачення чи стороною захисту не піднімалось.
		7.3.Винагорода викривачу.
		Підстави для виплати винагороди викривачу у цьому кримінальному провадженні відсутні.
		7.4. Спеціальна конфіскація.
		Підстави для застосування спеціальної конфіскації відсутні.
		7.5.Заходи забезпечення кримінального провадження.
		7.5.1.Запобіжні заходи.
		Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2025 у справі № 357/6674/24 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України строком до 06.07.2025.
		За таких обставин на момент ухвалення вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		У судовому засіданні прокурор зауважила про відсутність нарікань на процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та його поведінку під час судового провадження, відтак не наполягала на продовженні строку дії, покладених на обвинуваченого обов`язків до набрання законної сили вироку суду.
		Зважаючи на позицію прокурора, суд не вбачає за необхідне визначати обвинуваченому запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		7.5.2.Арешт майна.
		Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації щодо майна, на яке накладено арешт.
		У цьому провадженні арешт на майно не накладався, а тому відсутні підстави для скасування арешту майна.
		7.5.3.Щодо речових доказів і документів.
		Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
		Постановою слідчого від 28.04.2025 про визнання та приєднання до матеріалів справи документів у цьому кримінальному провадженні визнані документами та приєднанні до матеріалів кримінального провадження відеозаписи з назвами «1_01_R_15042025005902», «1_02_R_15042025005810» із приміщення магазину «ТОРНАДО» за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, 34-А.
		Постановою слідчого від 22.04.2025 про визнання та приєднання до матеріалів справи речових доказів, у цьому кримінальному провадженні визнані речовими доказами штани-джогери, кофту чорного кольору, куртку чорно-жовтого кольору з логотипами, кросівки кольору хакі, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 відповідно до розписки від 21.04.2025.
		Постановою слідчого від 24.04.2025 про визнання та приєднання до матеріалів справи документів у цьому кримінальному провадженні визнані документами та приєднанні до матеріалів кримінального провадження відеозаписи з назвами 45.3.О_20250414221059_to_20250414221258; 45.3.О_20250415004359_to_20250415004659; 45.5.О_20250414221058_to_20250414221258; 45.5.О_20250415004359_to_20250415004659; 46.2.О_20250414215357_to_20250414215657; 46.6.О_20250414215356_to_20250414215659; 46.7.О_20250414215356_to_20250414215700; 46.8.О_20250414221058_to_20250414221258; 53.2.О_20250415004957_to_20250415005257; 53.5.О_20250415004857_to_20250415005057; 54.3.О_20250414220258_to_20250414220658; 54.3.О_20250415005159_to_20250415005359; 54.4.О_20250414220256_to_20250414220700 з камер відеоспостереження інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики Київської області, розташованих у м. Біла Церква.
		Постановою слідчого від 22.05.2025 про визнання предметів речовими доказами та їх приєднання до матеріалів кримінального провадження, у цьому кримінальному провадженні визнані речовими доказами сліди папілярних ліній, вилучені в ході огляду місця події від 15.04.2025, що знаходяться в паперовому конверті та карта дактилоскопіювання ОСОБА_4 , що знаходяться у паперовому конверті, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП (квитанція № 684 від 22.05.2025).
		Враховуючи положення статті 100 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби Безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України, суд вирішує:
		Речові докази, а саме штани-джогери, кофту чорного кольору, куртку чорно-жовтого кольору з логотипами, кросівки кольору хакі, які згідно розписки від 21.04.2025 передані на зберігання ОСОБА_4 , залишити останньому та вважати повернутим.
		Речові докази, а саме сліди папілярних ліній, вилучені в ході огляду місця події від 15.04.2025, що знаходяться в паперовому конверті та карта дактилоскопіювання ОСОБА_4 , що знаходяться у паперовому конверті, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП (квитанція № 684 від 22.05.2025)  знищити.
		Документи - відеозаписи із назвами: відеозаписи з назвами «1_01_R_15042025005902», «1_02_R_15042025005810» із приміщення магазину «ТОРНАДО» за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, 34-А та з назвами 45.3.О_20250414221059_to_20250414221258; 45.3.О_20250415004359_to_20250415004659; 45.5.О_20250414221058_to_20250414221258; 45.5. НОМЕР_1 ; 46.2. НОМЕР_2 ; 46.6. НОМЕР_3 ; 46.7.О_20250414215356_to_20250414215700; 46.8.О_20250414221058_to_20250414221258; 53.2.О_20250415004957_to_20250415005257; 53.5.О_20250415004857_to_20250415005057; 54.3.О_20250414220258_to_20250414220658; 54.3.О_20250415005159_to_20250415005359; 54.4.О_20250414220256_to_20250414220700 з камер відеоспостереження інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики Київської області, розташованих у м. Біла Церква, зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Керуючись статтями 12, 49, 65-67, 69, 185 КК України, статтями 100, 373-376, 469-475, 615 КПК України, Суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 18.06.2025 року між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025111030000876, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2025.
		1.1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
		1.2. Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.
		1.3. На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
		1.4. На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		1.5. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
		1.6. Застосований до ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2025 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання скасувати.
		2. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 8 914,00 грн (вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).
		3. Речові докази, а саме штани-джогери, кофту чорного кольору, куртку чорно-жовтого кольору з логотипами, кросівки кольору хакі, які згідно розписки від 21.04.2025 передані на зберігання ОСОБА_4 , залишити останньому та вважати повернутим.
		3.1. Речові докази, а саме сліди папілярних ліній, вилучені в ході огляду місця події від 15.04.2025, що знаходяться в паперовому конверті та карта дактилоскопіювання ОСОБА_4 , що знаходяться у паперовому конверті, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП (квитанція № 684 від 22.05.2025)  знищити.
		3.2. Документи - відеозаписи із назвами: відеозаписи з назвами «1_01_R_15042025005902», «1_02_R_15042025005810» із приміщення магазину «ТОРНАДО» за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, 34-А та з назвами 45.3.О_20250414221059_to_20250414221258; 45.3.О_20250415004359_to_20250415004659; 45.5. НОМЕР_4 ; 45.5. НОМЕР_1 ; 46.2. НОМЕР_2 ; 46.6. НОМЕР_3 ; 46.7.О_20250414215356_to_20250414215700; 46.8.О_20250414221058_to_20250414221258; 53.2.О_20250415004957_to_20250415005257; 53.5.О_20250415004857_to_20250415005057; 54.3.О_20250414220258_to_20250414220658; 54.3.О_20250415005159_to_20250415005359; 54.4.О_20250414220256_to_20250414220700 з камер відеоспостереження інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики Київської області, розташованих у м. Біла Церква, зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		4. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області до Київського апеляційного суду. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		5. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		6. Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
		7. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.
		 
		Суддя: ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...