Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/11754/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на власність; Дрібне викрадення чужого майна.
Надіслано судом: 18.06.2025. Зареєстровано: 19.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2025.

Номер судового провадження: 3/759/4521/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		 
		ун. № 759/11754/25
		пр. № 3/759/4521/25
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       17 червня 2025 року                                                        м. Київ
		Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
		 
		УСТАНОВИВ:
		24 травня 2025 року близько 18 год 00 хв громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в гіпермаркеті «Епіцентр» за адресою: місто Київ, вулиця Берковецька, будинок 6-Д, здійснив дрібну крадіжку з полиць гіпермаркету промислових товарів на суму 2023,33 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.
		У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав повністю.
		Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, виходячи з такого.
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Частиною другою статті 51 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері власності.
		Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у дрібному викраденні чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
		Зазначене правопорушення є правопорушенням з матеріальним складом і вважається закінченим з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.
		Вина ОСОБА_1  у вчиненніадміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
		-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №629067 від 24.05.2025 (а.с. 1);
		-рапортом оперативного чергового Святошинського УП ГУНП в місті Києві від 24.05.2025 (а.с. 2);
		-поясненнями ОСОБА_1 від 24.05.2025 (а.с. 3);
		-поясненнями свідка ОСОБА_2 від 24.05.2025 (а.с. 5);
		-протоколом огляду та вилучення від 24.05.2025 (а.с. 6);
		-довідкою про вартість товарів від 24.05.2025 (а.с. 7);
		-розпискою про відповідальне зберігання від 24.05.2025 (а.с. 8);
		-відеозаписами з нагрудної бодікамери поліцейського від 24.05.2025 (а.с. 14).
		У справах про адміністративні правопорушення суддя при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». 
		Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		При кваліфікації вчиненого суддя враховує вартість викраденого майна, що становить 2023,33 грн.
		Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПК України) якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
		Підпунктом 169.1.1 статті 169 ПК України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
		Ураховуючи те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень (відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024), вартість викраденого майна перевищує 0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані, оскільки він таємно викрав чуже майно вартістю, що перевищує 0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Наявні у матеріалах справи докази дозволяють стверджувати, що вина у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення доведена поза розумним сумнівом.
		Частиною другою ст. 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
		Обставиною, що пом`якшує відповідальність, суддя визнає щире розкаяння винного.
		Обставин, що обтяжують відповідальність, суддя не встановив.
		Зважаючи на завдання КУПАП та мету адміністративного стягнення (ст. 1 та 23 КУпАП), беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , дані про його особу, суддя доходить висновку про накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн.
		Таке стягнення суддя вважає достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Стаття 40-1 КУпАП передбачає, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
		Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень.
		Отже, ОСОБА_1 належить сплатити судовий збір у сумі 605,60 грн.
		Керуючись ст. 23, 24, 27, 33, 51, 221, 276, 280, 283 КУпАП, суддя
		 
		ПОСТАНОВИВ
		Визнати ОСОБА_1  винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч. 2 ст. 51Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Накласти на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн, який підлягає сплаті за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Святош.р-н/21081100 код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) номер рахунку: UA598999980313030106000026009 код класифікації доходів бюджету: 21081100 найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.
		Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106; Призначення платежу 101 ________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/__(номер рішення про стягнення судового збору) судовий збір у розмірі 605,60 грн.
		Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
		Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
		У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.
		Згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.
		Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                        Ю.В. Кравченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...