Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/2359/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Надіслано судом: 18.06.2025. Зареєстровано: 19.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2025.
Дата набрання законної сили: 18.07.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		РІШЕННЯ 
		17 червня 2025 року Справа № 280/2359/25  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
		ВСТАНОВИВ:
		До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі  відповідач), в якій позивач просить суд: 
		визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесенні за заявою від 11.03.2025 (вх.№1210 від 12.03.2025) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей (даних) про проходження позивачем 03.06.2015 медичного огляду військово-лікарською комісією та про виключення його 03.06.2015 з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 03.06.2015);
		зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості (дані) про проходження позивачем 03.06.2015 медичного огляду військово-лікарською комісією та про виключення його 03.06.2015 з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 03.06.2015);
		судовий збір з відповідача не стягувати.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . 03.06.2015 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Відомості про постанову ВЛК та про фактичне виключення з військового обліку були внесені до його військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказує, що виданий військовий квиток серії НОМЕР_1 та внесені до нього записи зберігають свою чинність. Після того як Міністерством оборони України було презентовано можливість згенерувати електронний військово-обліковий документ, позивач пройшов всі етапи реєстрації на веб-порталі «Дія», але згенерувати електронний військово-обліковий документ йому не вдалося. Причиною було вказано відсутність відомостей про нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Рекомендовано звернутися до ТЦК та СП. В березні 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із мотивованою заявою, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості (дані) про проходження ним 03.06.2015 медичного огляду ВЛК та про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних 03.06.2015 на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України від 25.03.1992 №2232 «Про військовий обов`язок і військову службу». До заяви додав копію паспорта та військового квитка. Листом від 14.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив позивача, що 2015 року записи до військового квитка позивача про виключення з військового квитка нібито були внесені «помилково» та не «відповідають діючому законодавству України (на момент внесення запису)». Відповідач у листі зазначив, що позивач має звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 для внесення записів до військового квитка про те, що «записи на сторінках 17 та 32 є помилковими», а також для отримання направлення на проходження ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби. Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невнесенні за його заявою до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей (даних) щодо проходження ним медичного огляду ВЛК та виключення з військового обліку військовозобов`язаних, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду. Просить позовні вимоги задовольнити.
		Ухвалою від 07 квітня 2025 рокувідкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
		Відповідач позов не визнав, надав письмовий відзив, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 11.03.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей. За результатами її розгляду заявнику надана письмова відповідь за № 1061 від 14.03.2025, яку він отримав. По суті питання. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в реєстр не внесений запис стосовно ОСОБА_1 . Згідно наданої ОСОБА_1 інформації на сторінці 17 військового квитка серія НОМЕР_1 виданого 21.06.1991 в розділі V "Сведения о медицинских освидетельствованиях и прививках" внесений запис від 03.06.2015 "Врачебной комиссией Бердянского РВК признанный негодным к военной службе с исключением с учета по ст. 26 б, 30 б", а також на сторінці 32 того ж військового квитка в розділі ІХ "Отметки об освобождении от воинской обязанности" в пункті 29 внесені записи про те, що військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 03.06.2015 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 26 б, 30 б графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 із змінами, в редакції від 02.12.2014, чинній на момент внесення запису до військового квитка (далі  Положення). Під час розгляду наданих документів встановлено, що відповідно до вимог статті 26 б, 30 б графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, додаток 1 до Положення не передбачається винесення військово-лікарською комісією постанови: непридатний до військової служби з виключенням військового обліку. Також пунктом 20.4 глави 20 розділу ІІ Положення передбачено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "обмежено придатний до військової служби" та не передбачає виключення з військового обліку. Таким чином, вище зазначені записи у військовому квитку ОСОБА_1 є помилковими, та не відповідають діючому законодавству України (на момент внесення запису). Виходячи із вищезазначеного, станом на теперішній час, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним. ОСОБА_1 було запропоновано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 для вирішення цього питання, але позивач не забажав виконати запропонованого. Також звертаємо увагу суду на те, що пунктом 3 статті 33 глави IV Закону України Про військовий обов`язок і військову службу зазначено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання. Пунктами 1 та 101 правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів зазначено що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: перебувати на військовому обліку за задекларованим місцем проживання  у відповідних РТЦК та СП; у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи. З урахуванням того, що ОСОБА_1 в теперішній час змінив адресу місця проживання, не перебуває за зареєстрованою адресою, то в його діях (бездіяльності) вбачається склад адміністративного правопорушення (Призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом (пункт 19 Положення)) за частиною 3 статті 210 КУпАП. Відповідно до вимог чинного законодавства України, ОСОБА_1 повинен був знятися з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 і стати на військовий облік за місцем свого фактичного проживання. Таким чином, відсутній предмет спору, а тому позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		У відповіді на відзив зазначено, що оскільки позивач був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , а зареєстрованим місцем його проживання є с. Зеленівка Бердянського району (Запорізька обл.), він мав право звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 як органу ведення Реєстру з мотивованою заявою в порядку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 9 №1951-VIII, а також як до органу військового управління, відповідального за ведення персонально-якісного обліку на території Бердянського району Запорізької області. На теперішній час позивач не змінював адресу місця проживання (зареєстрованого місця проживання) і на жаль не має на підконтрольній Україні території місця проживання. Протилежне твердження відповідача не ґрунтується на жодному доказі. Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 30.03.2021 № 1357-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» (набрав чинності 23.04.2021) передбачали, що ТЦК та СП утворюються на базі діючих військових комісаріатів шляхом їх перетворення протягом двох місяців з дня набрання чинності цим законом; ТЦК та СП є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких вони утворюються. Отже, ІНФОРМАЦІЯ_6 є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_8 (РВК). Саме ІНФОРМАЦІЯ_6 наразі є тим органом ведення Реєстру та органом військового управління, який уповноважений вирішити питання, порушене у моєму зверненні. Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII в редакції, чинній станом на 03.06.2015 р., виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягали громадяни України, які «визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку». Схожа норма міститься в п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII в діючій редакції: «визнані непридатними до військової служби». У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку (абз. 6 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII в діючій редакції). Оскільки 03.06.2015 військово-лікарською комісією позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, ІНФОРМАЦІЯ_4 03.06.2015 цілком законно виключив мене з військового обліку на відповідній підставі, що підтверджується записами у військовому квитку. Наголошує, що наразі у своїй заяві до відповідача позивач не порушував питання про виключення мене з військового обліку, адже вже був виключений з військового обліку військовозобов`язаних на підставі законодавства, чинного на момент вчинення відповідної дії (оформлення військово-облікового документа), і статусу військовозобов`язаного не має. В заяві (вх. № 1210 від 12.03.2025) йшла мова лише про виправлення даних, що містяться в Реєстрі (про внесення даних до Реєстру). Наголошує на тому, що внесення до Реєстру вказаних вище службових даних, а саме, про факт виключення мене 03.06.2015 з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній станом на 03.06.2015), який об`єктивно мав місце і тому має бути відображений в Реєстрі, жодним чином не впливає на можливість внесення до Реєстру органом ведення Реєстру інших персональних та службових даних з числа тих, що передбачені в ст. ст. 6-8 Закону № 1951-VIII. Відповідно до п. 12 ч. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11.04.2024 р. № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (надалі  Закон № 3633-IX), військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов`язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов`язкової заміни у випадку (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа. При цьому, Закон № 3633-IX не містить в собі норми щодо «автоматичного» поновлення (відновлення тощо) на військовому обліку «громадян України, які раніше перебували на військовому обліку військовозобов`язаних та були виключені з військового обліку військовозобов`язаних (відповідно до норм законодавства України, чинного на момент виключення з військового обліку)». В пункті 55 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. № 560 (надалі  Порядок № 560), зазначено, що військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов`язку, виданий до дня набрання чинності Законом України від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, є чинним та не потребує обов`язкової заміни у разі (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа. Таким чином, виданий військовий квиток та внесені до нього у встановленому порядку записи про виключення з військового обліку військовозобов`язаних, наразі зберігають свою чинність, а вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_5 як органу ведення Реєстру щодо приведення відомостей Реєстру у відповідність із записами, що містяться у військово-обліковому документі, є цілком законними та обґрунтованими. Твердження відповідача у відзиві на позов про «помилковість» та «невідповідність діючому законодавству» постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 (РВК) від 03.06.2015 є лише суб`єктивною думкою відповідної посадової особи і самостійного правового значення не мають. Щодо необхідності проходити медичний огляд ВЛК чоловікам (25  60 років), які були визнані непридатними до військової служби із виключенням з військового обліку до 2022 року, Міноборони України в листі від 22.06.2024 р. вих. № 321/ ВихЗПІ/436 надало наступні роз`яснення: відповідно до положень абзацу третього пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення № 402 медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти). Особи, які виключені з військового обліку, не перебувають на військовому обліку та не належать до жодної із зазначених вище категорій. Ураховуючи зазначене, особи, які були виключені з військового обліку, не зобов`язані проходити медичний огляд ВЛК. 
		Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.
		ОСОБА_1 є громадянином України та перебував на військовому обліку в  ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		03.06.2015 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. 
		Відомості про постанову ВЛК та про фактичне виключення з військового обліку були внесені до його військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Позивач повідомив, що після того як Міністерством оборони України було презентовано можливість згенерувати електронний військово-обліковий документ, позивач пройшов всі етапи реєстрації на веб-порталі «Дія», але згенерувати електронний військово-обліковий документ йому не вдалося. Причиною було вказано відсутність відомостей про нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Рекомендовано звернутися до ТЦК та СП. 
		В березні 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості (дані) про проходження ним 03.06.2015 медичного огляду ВЛК та про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних 03.06.2015 на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України від 25.03.1992 №2232 «Про військовий обов`язок і військову службу». До заяви додав копію паспорта та військового квитка. 
		Листом від 14.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив позивача, що згідно інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в реєстр не внесений запис стосовно позивача. Повідомлено, що під час розгляду наданих документів встановлено, що відповідно до вимог статті 26 б, 30 б графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, додаток 1 до Положення не передбачається винесення військово-лікарською комісією постанови: непридатний до військової служби з виключенням військового обліку. Таким чином, вище зазначені записи у військовому квитку є помилковими, а не відповідають діючому законодавству України (на момент внесення запису). Зазначено, що станом на теперешній час позивач є військовозобов`язаним і зобов`азний: виконувати свої обов`язки відповідно до вимог діючого законодавства; звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 для внесення записів до військового квитка про те, що записи на сторінках 17 та 32 є помилковими; отримати направлення на проходження ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.
		Позивач, не погодившись з бездіяльністю відповідача, яка полягає у невнесенні за заявою від 11.03.2025 (вх.№1210 від 12.03.2025) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей (даних) про проходження позивачем 03.06.2015 медичного огляду військово-лікарською комісією та про виключення його 03.06.2015 з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 03.06.2015), звернувся з даним позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
		Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
		У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII).
		Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
		За приписами частини 8 статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.
		Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
		Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
		Відповідно до частини 5 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
		Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі положення №154).
		Відповідно до пункту 1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
		Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
		За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
		Відповідно до пункту 11 Положення №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених упункті 9цього Положення, зокрема, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони, надають громадянам України інформацію відповідно достатті 9Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.
		Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п. 3 Порядку №1487).
		Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів (п. 16 Порядку №1487).
		Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (п. 20 Порядку №1487).
		Абзацом 3 пункту 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов`язаних з військового обліку, внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальної інформації.
		Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
		Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.
		З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VІІІ та Реєстр) реєстр - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
		Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) ТЦК та СП, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ч. 8 ст. 5 Закону № 1951-VIII). Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ч. 9 ст. 5 Закону № 1951-VIII).
		ТЦК та СП АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя є органами адміністрування Реєстру, але не наділені повноваженнями органів ведення Реєстру (ч. ч. 5, 6, 8, 9 ст. 5 Закону № 1951-VIII).
		В п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 1951-VIII визначено право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
		Судом з матеріалів справи установлено наявність у позивача військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_9 . 
		03.06.2015 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Відомості про постанову ВЛК та про фактичне виключення з військового обліку були внесені до його військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30.03.2021 № 1357-ІХ (набрання чинності 23.04.2021) установлено, що:
		територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються на базі діючих військових комісаріатів шляхом їх перетворення протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом;
		територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких вони утворюються.
		Отже, ІНФОРМАЦІЯ_10 на є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_11 , на якого покладено обов`язок виключення з військового обліку громадян, які на підставі рішення ВЛК визнані непридатними до військової служби з подальшим виключенням з військового обліку.
		За таких обставин, оскільки позивач був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 , позивач мав право звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 як органу ведення Реєстру з мотивованою заявою в порядку п.2 ч.1 ст.9 Закону № 1951-VIII, а також до органу військового управління, відповідального за ведення персонально-якісного обліку на території Бердянського району Запорізької області. 
		Судом установлено, що відповідно до запису, який міститься на стронці 17 «Відомості про медичні освідування та щеплення» військового квитка позивача серії НОМЕР_1 , 03.06.2015 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 (РВК) позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 26б, 30б наказу МОУ №402 від 14.08.2008. 
		Відповідно до запису на сторінці 32 «Відмітки про звільнення від військового обов`язку» військового квитка позивача серії НОМЕР_1 - 03.06.2015 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 (РВК) позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. 
		Так, відповідно до п.3 ч.6 ст.37 Закону №2232, в редакції, чинній станом на 03.06.2015, виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
		Відповідно до п.3 ч.6 ст.37 Закону №2232 (у чинній редакції), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
		У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно допунктів 3та4цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
		Як було зазначено вище, позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та 03.06.2015 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 (РВК) позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
		У своєму зверненні до відповідача позивач не порушував питання про виключення з військового обліку, оскільки вже був виключений з військового обліку військовозобов`язаних на підставі законодавства, чинного на момент вчинення відповідної дії (оформлення військового облікового документа) та, відповідно, не має статусу військовозобов`язаного.
		Відповідно до п. 12 ч. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11.04.2024 № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов`язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов`язкової заміни у випадку (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа.
		В пункті 55 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), зазначено, що військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов`язку, виданий до дня набрання чинності Законом України від 11.04.2024 № 3633-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", є чинним та не потребує обов`язкової заміни у разі (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа.
		Таким чином, позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та 03.06.2015 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 (РВК) був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується відповідним записом у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 .
		При цьому, виданий позивачу 21.06.1991 військовий квиток серії НОМЕР_1 та внесені до нього записи зберігають свою чинність.
		Суд зауважує, що надання правової оцінки законності постановвійськово-лікарської комісії не входить до повноваженьтериторіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.ТЦК та СП відповідають за організацію та проведення медичних оглядів, а також за направлення на ВЛК для визначення придатності до військової служби, а не за оцінку законності рішень ВЛК.
		Доводи відповідача не спростовують того факту, що позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
		Щодо твердження відповідача про те, що позивач зобов`язаний отримати направлення на проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до військової служби. Суд зазначає, що військово-лікарська комісія проводить медичний огляд призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти), щоб визначити їх придатністьдовійськової служби (абз. 3 п. 1.1 гл. 1 розд. IIПоложення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2008 №402).
		Позивач таким не являється, оскільки ще 03.06.2015 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку
		Особи,яких виключилиз військового обліку, не перебуваютьнавійськовому облікуне належать до жодної із зазначениху Положеннікатегорій,тому вонинезобов`язані проходити медичний огляд ВЛК. 
		З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про проходження медичного огляду та виключення з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній на момент вчинення відповідної дії), є протиправною.
		Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
		Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
		Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).
		Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
		Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своєї бездіяльності.
		Виходячи із зазначеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи, що позивач в позовній заявіпросив не стягуватиз відповідача на його користь судові витрати по оплаті судового збору, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
		Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні за заявою від 11.03.2025 (вх.№1210 від 12.03.2025) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей (даних) про проходження ОСОБА_1 03.06.2015 медичного огляду військово-лікарською комісією та про виключення його 03.06.2015 з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 03.06.2015).
		Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_10 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості (дані) про проходження ОСОБА_1 03.06.2015 медичного огляду військово-лікарською комісією та про виключення його 03.06.2015 з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 03.06.2015).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 
		Суддя Ж.М. Чернова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...