Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/1803/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 19.06.2025. Зареєстровано: 19.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2025.

Номер судового провадження: 2/344/1965/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 344/1803/25
		Провадження № 2/344/1965/25
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої                    Кіндратишин Л.Р.,
		за участю секретаря судового засідання    Комуніцької Н.В., Гамлявої А.Ю.,
		представника позивача - адвоката        Дяківа Д.І.,
		представника відповідача  адвоката Рокетської С.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», -
		ВСТАНОВИВ:
		30.01.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача адвокат Дяків Д.І. звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить : розірвати договір банківського рахунку № б/н від 04.08.2010 року укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк».
		В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до АТ КБ «Приватбанк» (далі Відповідач, Банк) з метою отримання банківських послуг з відкриття банківського рахунку, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 04.08.2010 року. Дані договірні відносини передбачали можливість кредитування рахунку відповідно до положення статті 1069 ЦК України. Під час довготривалої співпраці на виконання даного договору банківського рахунку було відкрито низку рахунків: - 5168-3228; 5168-2461; - 5168-3228; - 5457-3719; - 5363-4917; - 4149-4576; -5363-5961; - НОМЕР_1 .
		В серпні 2023 року банк звернувся до суду з позовною заявою про стягнення коштів отриманих на виконання договірних відносин на підставі заяви № б/н від 04.08.2010 року. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 07 грудня 2023 року у справі 344/15090/23 було задоволено позовні вимоги банку та стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 42 061 грн. 56 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 грн. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року було частково задоволено апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 та змінено рішення суду першої інстанції, а саме стягнуто з позивача 10 907 грн. 98 коп. та судовий збір у розмірі 695,15 грн. Дані кошти позивачем було добровільно сплачено задля виконання рішення Івано-Франківського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року. В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до банку з заявою про розірвання договірних відносин, які склалися в результаті підписання позивачем Заяви № б/н від 04.08.2010 року. 20 грудня 2024 року вони отримали відповідь від банку про відмову у розірванню договору банківського рахунку.
		04.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		27.02.2025  від представника відповідача надійшов відзив. 
		21.11.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті ( а.с. 184-185).
		03.12.2024 представник відповідача через систему «Електронний суд» подав заяву, в якій просив поновити строк на подання відзиву ( а.с. 187-189).
		03.12.2024  від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позивач між позивачем та банком було укладено кредитний договір № від (далі  Договір), відповідно до умов якого Ви отримали кредитну картку «Універсальна Gold» зі встановленим кредитним лімітом. Договір було укладено шляхом підписання Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі  Умови), розміщених на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет, на підставі ст.634 ЦК України. Станом на 25.02.2025 року позивач ОСОБА_1 має заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 -14704.08 грн. Закриття рахунків відповідно до пункту 121 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162, (Далі  Інструкція) Надавач платіжних послуг закриває поточні/ платіжні рахунки користувачів на підставі заяви про закриття поточного рахунку/заяви про закриття платіжного рахунку користувача, крім випадків, визначених у пункті 122 розділу XV цієї Інструкції.
		З умов договору, сторони погодили його розірвання. При розірванні договору за позовом сторони на підставі ст. 651 ЦК України суд повинен встановити істотне порушення цього договору іншою стороною, при цьому позивач повинен довести, що таке істотне порушення завдало йому шкоди, внаслідок чого він значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору. За таких обставин, вважаємо, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		Ухвалою суду від 27.03.2025 підготовче провадження у справі закрито.
		У вступному слові представник позивача позов підтримав з мотивів, що викладені письмово, просив задоволити. Додав, що нарахована банком заборгованість по ст. 625 ЦПК України, не була предметом судового розгляду, відтак позивач не мав можливості доводити неправомірність її нарахування. Така сплачена добровільно його довірителем для того, щоб не мати будь-яких відносин з банком, але і таке не впливає на вирішення спору, це коштувало йому багато зусиль. Оскільки заява про розірвання договору вже була подана і банком відмовлено у такій. Розірвання договору, не виключає можливості стягнення нарахувань по ст. 625 ЦПК України. 
		Представник відповідача у судовому засіданні позову не визнав з мотивів, що викладені письмово. Вказала, що так як заборгованість перед банком відповідачем погашена в процесі розгляду справи, він не позбавлений права звернутися із заявою про розірвання договору. 
		Заслухавши вступне слово представників сторін, розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
		Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 08.02.2024 у справі №344/15090/23, позов Акціонерного товариствакомерційний банк«Приватбанк» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості,змінено рішенняІвано-Франківськогоміського судуІвано-Франківськоїобласті,стягнуто з ОСОБА_1 накористь Акціонерноготовариства комерційнийбанк «Приватбанк» заборгованість у розмірі 10907грн. 98 коп. за кредитним договором № б/н від 04.08.2010 та 2 386, 61 грн. судового збору за подання позовної заяви.
		Так, 04.08.2010 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк» та отримав можливість розпоряджатися кредитними коштами в межах встановленого банком кредитного ліміту (а.с. 53).
		ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифам, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
		Як вбачається із довідки АТ КБ «Приватбанк» відповідачу було видано 8 кредитних карток, останні з яких строком дії до листопада 2021 року.
		У справі №344/15090/23, зазначено,що усерпні 2023року АТКБ «Приватбанк»звернулось всуд зпозовом до ОСОБА_1 ,в якомупросило стягнутиз відповідачазаборгованість задоговором№ б/нвід 04.08.2010,яка виникластаном на24.04.2023в розмірі42061,56грн,а такожсудові витрати. В обґрунтуванняпозовних вимог,зокрема,зазначено «щовнаслідок неналежноговиконання відповідачемобов`язків закредитним договоромстаном на24.04.2023утворилася заборгованістьу загальномурозмірі 56765,64грн,з яких:42061,56грн заборгованість закредитом та14704,08грн заборгованість завідсотками,нарахованими напрострочений кредитзгідно статті625Цивільного кодексуУкраїни». У межах справи було досліджено розрахунок заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 04.08.2010, та зазначено у відповідача існує борг, який станом на 24.02.2023 складає 56 765,64 грн, з яких: 42 061,56 грнзаборгованість за кредитом; 0,00 грнзаборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 14 704,08 грнзаборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 Цивільного кодексу України; 0,00 грн.нарахована пеня; 0,00 грн.нараховано комісії (а.с. 4-19).
		Постановою суду апеляційної інстанції встановлено, що « ОСОБА_1 підписав 04.08.2010 анкету-заяву, в якій не передбачено сплату пені, відтак необхідно зарахувати 31 153,58 грн пені як сплату тіла кредиту, зменшивши заборгованість за тілом кредиту з 42 061,56 до 10 907,98 грн (42061,56 грн  31 153,58 грн)».
		Як вбачається із виписки за договором б/н за період з 04.08.2010 по 16.04.2025 ( а.с. 71-130), 26.03.2024, тобто після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції у справі № №344/15090/23, позивач добровільно її виконав, погасив заборгованість в сумі 11604 грн. Після чого 12.04.2024 у графі  залишок після операції наявна сума - заборгованості 14704, 08 грн.
		Згідно із розрахунку заборгованості вже за договором від 14.04.2015 SAMDNWFC00016432300 ( а.с. 41-50), також наявна сума заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит по 625 ЦПК України. Тобто, вказана сума відсотків є незмінною, була зазначена як складова заборгованості у межах розгляду справи 344/15090/23, однак банк не заявляв про її стягнення.
		20.12.2024 за №20.1.0.0.0./7-441205/32884, відповідачем на заяву позивача від 05.12.2024 про розірвання договору, відмовлено, так як «за Вами обліковується заборгованість за Договором»; просять погасити її, ознайомившись у системі «Приват24» ( а.с. 9, 26).
		Згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 13.05.2025, повідомлено, що ОСОБА_1 не має заборгованості станом на 13.05.2025 перед банком.
		Згідно із квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 24.04.2025 ОСОБА_1 внесено на картку5168-7567 14704,08 грн.
		Відповідно до п.1 ч.2ст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно дост. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно із ст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
		Відповідно до ст. 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Згідност. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України).
		Відповідно дост. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно з вимогами ч.1ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідност. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).
		Згідно ч. 1ст. 1075 ЦК Українидоговір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Клієнт не має права без згоди обтяжувача за домовленістю з банком чи односторонньо, у тому числі шляхом односторонньої відмови від виконання зобов`язання, розривати договір банківського рахунка чи вчиняти інші дії, що мають наслідком припинення договору, у разі якщо майнові права на грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку, є предметом обтяження, якщо інше не передбачено умовами обтяження. Правочини, вчинені з порушенням цієї вимоги, є нікчемними.
		Згідно з п.1.1.8.5 Умов, на які посилається сторона відповідача та розміщені на сайті банку, такий Договір може бути розірваний за згодою сторін шляхом укладення Сторонами відповідного правочину про його розірвання, за умови відсутності заборгованості Клієнта щодо оплати послуг наданих Банком в рамках цього Договору та надання.
		При цьому, слід зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), викладені висновки, а саме: що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору; на час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі; рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни; наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.
		Так, як встановлено відповідач здійснив нарахування позивачу відсотків на прострочений кредит по 625 ЦПК України, та не заявляв вимоги про необхідність її сплати, незважаючи на те, що зазначив про таку у розрахунку заборгованості у справі №344/15090/23, позбавив можливості ОСОБА_1 доводити правомірність її нарахування. При цьому, саме нормою ст. 625 ЦПК України, закріплена необхідність вимоги кредитора для її погашення. 
		Крім цього, суд не може залишити по заувагою і той факт нарахування такої з березня 2020 року. 
		Такими пасивними діями обліковуючи вказану заборгованість по ст. 625 ЦПК України тривалий час, не заявляючи вимог про її стягнення у відповідності до ст. 625 ЦПК України поряд із стягненням суми заборгованості за договором банківського рахунку, банк ставить позивача у невизначене, невигідне становище, як щодо можливості заперечення такої у спосіб, передбачений законом, чи то на розірвання договору відповідно до ст. 1075 ЦПК України. 
		Крім цього, розірвання договору банківського рахунку у разі наявності підстав, не позбавляє можливості кредитора заявляти вимогу за ст. 625 ЦК України.
		Відповідно до вимогстатей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
		На підставі наведеного, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог. Договір банківського рахунку №б/н від 04.08.2010, що укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» слід розірвати у судовому порядку, оскільки відповідач заяву ОСОБА_1 про розірвання договору не задоволив за відсутності належних для це підстав.
		Щодо судового збору. Так як позивач звільнений від сплати судового збору, позов задоволено з відповідача в користь позивача слід стягнути 1211,20 грн. судового збору. 
		Керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 212, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ :
		Позов задоволити.
		Розірвати договір банківського рахунку №б/н від 04.08.2010, що укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк».
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 1211 (одну тисячу двісті одинадцять ) гривень 20 копійок судового збору у дохід держави.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повне найменування учасників справи:
		Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_1 ;
		Відповідач : Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»; ЄДРПОУ : 14360570, адреса : вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ.
		 
		Суддя Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...