Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/14101/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби.
Надіслано судом: 19.06.2025. Зареєстровано: 20.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2025.

Номер судового провадження: К/990/8038/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 червня 2025 року 
		м. Київ
		справа №380/14101/24
		адміністративне провадження № К/990/8038/25  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді - Уханенка С. А.,
		суддів - Соколова В.М., Радишевської О.Р.,
		розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
		за позовом  ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, провадження у якій відкрито,
		за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2025 року (суддя-доповідач -  Нос С.П., судді: Кухтей Р.В., Шевчук С.М.),
		УСТАНОВИВ:
		І. Рух справи
		1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, заявник), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати належного йому  грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за весь час затримки виплати з 30 січня 2020 року по день її фактичної виплати - 01 травня 2024 року;  зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому таку компенсацію, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму  для працездатних осіб, установленого законом на 01  січня відповідного календарного року, за весь час затримки виплати з 30 січня 2020 року по день її фактичної виплати - 01 травня 2024 року.
		2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду 24 жовтня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати у належному розмірі  грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму  для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за весь час затримки виплати з 30 січня 2020 року по день її фактичної виплати - 01 травня 2024 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати у належному розмірі  грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму  для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за весь час затримки виплати з 30 січня  2020 року по день її фактичної виплати - 01 травня 2024 року.
		3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 01 листопада 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» уперше подала апеляційну скаргу, в якій одночасно заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору.
		4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору. 
		4.1. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 15 листопада 2024 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 18 листопада 2024 року о 08:00.
		5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто відповідачу з підстав неусунення ним недоліків скарги. 
		6. 05 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» повторно подала апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду 24 жовтня 2024 року, в якій, з-поміж іншого, знову просила відстрочити сплату судового збору.
		6.1. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору відмовлено, а апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, з підстав несплати судового збору та порушення строків апеляційного оскарження. Заявнику установлено строк для усунення указаних недоліків шляхом сплати судового збору та надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. 
		6.2. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 09 грудня 2024 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 09 грудня 2024 року о 20:06.
		6.3. 18 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовану тим, що оплата судового збору потребує додаткового часу і наразі відповідачем уживаються заходи, спрямовані на вирішення цього питання. Зокрема, військова частина НОМЕР_1 указала, що вживає заходів для запобіганню затягуванню судового процесу та активно бере участь у розгляді цієї справи.
		7. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року визнано поважними підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та поновлено цей строк. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто відповідачу з підстав неусунення ним недоліків скарги в частині сплати судового збору. 
		8. 27 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» утретє подала апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду 24 жовтня 2024 року, в якій, у черговий раз просила відстрочити сплату судового збору.
		8.1. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, з підстав порушення строків апеляційного оскарження. Заявнику установлено строк для усунення указаних недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. 
		8.2. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 13 січня 2025 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 14 січня 2025 року о 19:45.
		8.3. 16 січня 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовану аналогічними підставами, указаними в попередній заяві від 18 грудня 2024 року. Зокрема аргументами, що кошти на оплату судового збору надходять із затримкою і на час подання цієї скарги до військової частини НОМЕР_1 не надійшли. Водночас відповідач уживає заходів для запобіганню затягуванню судового процесу та активно бере участь у розгляді цієї справи.
		9. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2025 року визнано неповажними указані відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження. Відмовлено в задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
		10. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
		ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
		11. 25 лютого 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржене судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		12. Скаргу обґрунтовано тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено за неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення цього спору, оскільки судом не взято до уваги доводи військової частини НОМЕР_1 про те, що відповідач неодноразово подавав апеляційні скарги у найкоротші терміни, проте ухвалами їх було повернуто через несплату судового збору, який відповідач, за його твердженням, сплатив до 05 січня 2025 року.
		12.1. У касаційній скарзі заявник указує, що процесуальний строк об`єктивно пропущено за поважних причин, оскільки військова частина НОМЕР_1 є авіаційною частиною, яка виконує відповідні завдання, необхідні для відвернення загрози, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а зважаючи на предмет спору, указана справа може мати непередбачувані наслідки та підірвати обороноздатність відповідача, оскільки закупівля послуг на ремонт техніки, закупівля запасних частин та мастильних матеріалів є пріоритетним.
		12.3.  Заявник указує, що є юридичною особою, яка фінансується за рахунок Державного бюджету України і не є розпорядником коштів, проте військова частина НОМЕР_1 уживала заходів для виділення бюджетних коштів для оплати судового збору, тому суд апеляційної інстанції, ураховуючи майновий стан, міг відстрочити оплату судового збору.
		12.4. Відповідач просить звернути увагу, що, на його думку, висновки суду апеляційної інстанції є надмірно формальними і не відповідають сформованій практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та обмежує його права гарантовані пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). За таких обставин військова частина НОМЕР_1 вважає, що суд апеляційної інстанції необ`єктивно розглянув питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. 
		13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 17 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 .
		14. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судами норм процесуального права, зокрема, положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо обґрунтованості підстав, за яких відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
		15. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 17 квітня 2025 року направлено учасникам справи через підсистему «Електронний суд» та засобами поштового зв`язку та отримано ними, проте відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшов. 
		ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
		16. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
		17. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
		18. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		19. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		19.1. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
		20. Як убачається із матеріалів справи, 24 жовтня 2024 року Львівським окружним адміністративним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Копію указаного судового рішення в електронному вигляді надіслано військовій частині НОМЕР_1 на її електронну адресу та доставлено до її електронної скриньки 28 жовтня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та не заперечується відповідачем.
		20.1. Вперше до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 24  жовтня 2024 року заявник звернувся у листопаді 2024 року (документ сформовано в системі «Електронний суд» 01 листопада 2024 року), яку повернуто ухвалою від 29 листопада 2024 року з підстав неусунення ним, попередньо визначених ухвалою суду від 15 листопада 2024 року, недоліків скарги шляхом оплати судового збору.
		20.2. Надалі військова частина НОМЕР_1 ще двічі подавала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (05 та 27 грудня 2024 року), в яких порушувала питання про відстрочення сплати судового збору, однак документи, що свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на усунення недоліків первісної апеляційної скарги в частині сплати судового збору або інших дій, що свідчать про те, що військова частина НОМЕР_1 вживала усіх заходів, спрямованих на його оплату, у матеріалах справи відсутні.
		21. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Тому, перевіряючи аргументи військової частини НОМЕР_1 щодо наявності перешкод у сплаті судового збору, з посиланням на недостатність та несвоєчасність фінансування з Державного бюджету України, як поважну причину для поновлення процесуального строку, суд апеляційної інстанції слушно зауважив, що відсутність фінансування відповідача, зокрема, в частині видатків, передбачених на оплату судового збору, не повинно впливати на обов`язок неухильного дотримання вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги.  
		22. Також суд апеляційної інстанції, з-поміж іншого, указав, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин, що об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу. Проте такі аргументи (окрім доводів щодо обмеженого фінансування) відповідачем не наведено. Водночас суд зауважив, що військові частини, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
		23. Верховний Суд підкреслює, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання відповідачем своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про те, що після залишення первісної касаційної скарги без руху, військова частина НОМЕР_1 вчиняла дії на усунення її недоліків в частині сплати судового збору протягом листопада 2024 року  - січня 2025 року. 
		24. Навпаки, перелічені у попередніх апеляційних скаргах додатки, свідчать про те, що судовий збір при черговому зверненні військовою частиною НОМЕР_1 не сплачувався, а із змісту попередніх апеляційних скарг вбачається, що відповідач, за відсутності будь-яких доказів, лише формально просив відстрочити його сплатe. Також у матеріалах справи міститься заява військової частини НОМЕР_1 (сформована через систему «Електронний суд» 13 лютого 2025 року) про направлення суду апеляційної інстанції платіжної інструкції від 05 лютого 2025 року №  10438 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги (а.с.40 - 43), що свідчить про те, що судовий збір було сплачено вже після постановлення оскарженої ухвали від 31 січня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного оскарження. 
		Указана інформація спростовує аргументи касаційної скарги щодо здійснення військовою частиною НОМЕР_1 оплати судового збору, ще 05 січня 2025 року. 
		25. Ураховуючи те, що на момент чергового звернення військова частина НОМЕР_1 судовий збір у цій справі так і не сплатила, а звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неповажності такої обставини, як організаційні складнощі у сплаті судового збору, для поновлення процесуального строку. 
		26. Верховний Суд указує, що обов`язок сплати судового збору під час подання апеляційної скарги встановлений законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу, без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права. Проте, дізнавшись про повернення судом апеляційної інстанції попередньої скарги, військова частина НОМЕР_1 , ще двічі, подаючи апеляційну скаргу у грудні 2024 року, сплатила судовий збір лише у лютому 2025  року, вже після того, як у відкритті апеляційного провадження було відмовлено.  
		27. Верховний Суд ураховує, що військова частина НОМЕР_1 бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, проте зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, неодноразово подаючи апеляційні скарги протягом листопада - грудня 2024 року, без документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права, однак уважав, що наведення лише загальних аргументів щодо обмеженого фінансування, за відсутності належних та допустимих доказів, є підставою для заявлення клопотання про відстрочення його сплати.
		28. Верховний Суд не бере до уваги аргументи військової частини НОМЕР_1 , обґрунтовані практикою Європейського суду з прав людини, та зазначає, що практика ЄСПЛ стосується осіб, яким держава зобов`язана забезпечити дотримання визначених гарантій. Так, положення Конвенції з прав людини та основоположних свобод спрямовані саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від протиправних дій з боку держави, а тому не поширюються на державні органи влади, що саме і діють від імені держави і чий статус є превальованим у правовідносинах із іншими особами.
		29. Суд також звертає увагу, що повернення попередніх апеляційних скарг не позбавляють учасника спору права повторного звернення до апеляційного суду, проте не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги, без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
		30. Виходячи з викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність зазначених військовою частиною НОМЕР_1 причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, що відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
		31. Отже, підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.
		32. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341       цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		33. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		34.   З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139,140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1  залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2025 року залишити без змін.
		3. Судові витрати не розподіляються.
		4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Головуючий суддя:                                                                                 С.А. Уханенко
		Судді:                                                                                                    В.М. Соколов
		                                                                                                    О.Р. Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...