Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/10857/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 20.06.2025. Зареєстровано: 20.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2025.
Дата набрання законної сили: 21.01.2026
Результат оскарження 21.01.2026 Херсонський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/766/51/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024000000001137

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/10857/24
		н/п 1-кп/766/51/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		17.06.2025
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		сторін кримінального провадження:
		?прокурора ОСОБА_3 ,
		?обвинувачений ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений,
		?захисника  адвоката ОСОБА_5 ,
		під час розгляду у відкритому судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024000000001137 від 14.06.2024 року,за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Херсон, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою ст. 111-1 Кримінального кодексу України (надалі  КК України),
		безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті ухвалив вирок про таке:
		 
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
		1.1. Суд встановив, що ОСОБА_4 , будучи громадянином України, усвідомлюючи факт окупації збройними силами російської федерації території Херсонської області, безпосередньо перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, в м. Генічеськ, переслідуючи особисті інтереси, не пізніше ніж 23 серпня 2023 року, діючи добровільно, з прямим умислом, спрямованим на зайняття посади депутата з метою утвердження окупаційної влади російської федерації на території Херсонської області та на шкоду інтересам держави України вчинив такі дії:
		надав згоду на включення його до списків як кандидата у депутати так званої «херсонской обласной думы первого созыва» від політичної партії російської федерації (мовою оригіналу) «Единая россия»;
		за результатами так званих виборів був включений до списків депутатів так званої «херсонской обласной думы первого созыва» від політичної партії російської федерації (мовою оригіналу) «Единая россия»;
		у період часу з серпня 2023 року по 10 вересня 2023 року ОСОБА_4 , проводив агітаційну роботу від імені політичної партії (мовою оригіналу) «Единая россія» з метою переконати людей голосувати на майбутніх виборах за нього, як члена партії «Единая россия»;
		10 вересня 2023 року, відповідно до постанови так званої «избирательной комісії Херсонской области» від 10 вересня 2023 № 22/145 «Про результати виборів депутатів херсонської обласної думи першого» ОСОБА_4 , обрано депутатом так званої «херсонской обласнойдумы первогосозыва» відполітичної партіїросійської федерації(мовоюоригіналу)«Единая россия»на тимчасово окупованій території України за законодавством російської федерації;
		як депутат так званої«херсонской обласнойдумы первогосозыва» черезсвій канал в месенджері «Telegram» з назвою « ОСОБА_6 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , висловлював позицію щодо підтримки російського народу і президента російської федерації, як особи, що його уособлює, наділяючи їх не притаманними їм якостями, а також здійснював іншу діяльність, спрямовану на утвердження окупаційної влади російської федерації. 
		Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене частиною п`ятою ст. 111-1 КК України, формою об`єктивної сторони якого є добровільне обрання громадянином України до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території (колабораційна діяльність).
		 
		ІІ. Позиції сторін кримінального провадження
		2.1. Прокурор у своїй промові наголосив, що пред`явлене обвинувачення є доведеним. Вважає встановленим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи злочинний характер та суспільну небезпечність своїх дій, діючи з прямим умислом, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, добровільно подав свою кандидатуру до херсонського регіонального відділу всеросійської політичної партії (мовоюоригіналу)«Единая россия», з метою включення до партійного списку як кандидата в депутати так званої «херсонської обласної думи першого скликання». 
		10 вересня 2023 року, за результатами виборів до «херсонської обласної думи першого скликання відповідно до постанови так званої «избирательной комісії Херсонской области» від 10 вересня 2023 № 22/145 «Про результати виборів депутатів херсонської обласної думи першого» ОСОБА_4 , обрано депутатом так званої «херсонской обласнойдумы первогосозыва» відполітичної партіїросійської федерації(мовоюоригіналу)«Единая россия»за законами рф на тимчасово окупованій території України.
		З метою проведення незаконних виборів на території Херсонської області так званих «депутатів херсонської обласної думи першого скликання» у період часу з серпня 2023 року по 10 вересня 2023 року ОСОБА_4 , неодноразово здійснював публічні заклики до проведення незаконних виборів на тимчасово окупованих територіях та прийняття участі жителів окупованих районів у вказаних виборах.
		ОСОБА_4 , у телеграм-каналі, який адміністрував та має назву « ОСОБА_6 », постійно, систематично здійснював підтримку президенту рф путіну в.в., діям військовослужбовцям рф, виправдовував збройну агресію рф проти України, освітлював проведення незаконних виборів на території Херсонської області та повністю їх підтримував. 
		Крім того, у телеграм каналі «Игорь Полевиков», міститься велика кількість публікацій, висвітлених ОСОБА_4 , також містить безліч фото ОСОБА_4 , як депутата так званої херсонської обласної думи 1-го скликання, а також заклики до місцевих мешканців Херсонської області приходити на виборчу дільницю та проголосувати за кандидатів в депутати «херсонської обласної думи першого скликання».
		Громадянин України ОСОБА_4 , маючи досвід роботи на посадах в органах місцевого самоврядування України, усвідомлюючи злочинний характер та суспільну небезпечність своїх дій, обрався депутатом до незаконного органу влади  окупаційної адміністрації держави-агресора рф, а саме «херсонської обласної думи першого скликання» та взяв участь в проведенні незаконних виборів до «херсонської обласної думи першого скликання» на тимчасово окупованій території Херсонської області, а також своїми умисними діями здійснював заклики місцевихгромадян допроведення такихнезаконних виборівна територіїХерсонської області. 
		2.2. Прокурор вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 також доведена, а його дії кваліфіковано правильно, а саме за ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто у добровільному обранні громадянином України до незаконного органу влади, створеному на тимчасово окупованій території - окупаційної адміністрації держави-агресора, участі в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території та в публічних закликах до проведення таких незаконних виборів на тимчасово окупованій території.
		2.3. Прокурор просив Суд при призначені покарання ОСОБА_4 врахувати відсутність обставин, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України та наявність обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України  вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, а також тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. 
		2.4. Також прокурор просив Суд визнати ОСОБА_4 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, органах державного управління, місцевого самоврядування та суб`єктах господарювання державної та комунальної форми власності, на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного їй майна.
		2.5. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2024 року у кримінальному провадженні №12023000000001376від 21.07.2023 року (справа№757/26581/24-к)стосовно обвинуваченогозалишити беззмін дозатримання ОСОБА_4 на приведеннявироку довиконання, оскільки ризики передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду та п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме: ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення не припинили існування.
		2.6. Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.
		2.7. Строк додаткового покарання у виді з позбавленням права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, органах державного управління, місцевого самоврядування та суб`єктах господарювання державної та комунальної форми власності, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_4 основного покарання. 
		2.9. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 3786,40 гривень.
		2.10. Захисник проти обвинувачення та покарання заперечував. Зазначив, що були порушені права ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування та на стадії судового розгляду. 
		Просив звернути увагу, що жодних інших доказів, окрім письмового огляду інтернет-ресурсів не було надано. Крім того, неможливо встановити чи не згенеровано дані докази за допомогою штучного інтелекту. Свідки допитані не були, речові докази не долучались, докази вважає фейковими. 
		Щодо зайняття ОСОБА_4 посади, то вважає, що для обрання депутатом в орган влади російської федерації особа має бути громадянином російської федерації. Наразі суд розглядає обвинувачення, висунуте громадянину України. Однак, у разі набуття громадянином України іншого громадянства, українське громадянство втрачається. Вважає, що за недоведеністю громадянин ОСОБА_4 має бути виправданий.
		2.11. Обвинувачений у судове засідання не з`явився. Відповідно до ухвали Суду від 27.01.2025 року відносно нього здійснювалось спеціальне судове провадження. Повістки про виклик обвинуваченого, процесуальні документи та інформацію про них було надіслано та опубліковано відповідно до вимог ст. 323 КПК України, а саме: шляхом розміщення оголошення у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, газеті «Урядовий кур`єр», на сайті Офісу Генерального прокурора, офіційному сайті Херсонського міського суду Херсонської області. 
		 
		ІІІ. Встановлені Судом фактичні обставини та докази на їх підтвердження
		3.1. Суд, встановлюючи вищеназвані обставини кримінального правопорушення, у судовому засіданні дослідив надані стороною обвинувачення докази, які підтверджують обставини та винуватість обвинуваченого, а саме:
		3.1.1. протокол огляду від 10.10.2023 відкритого ресурсу мережі Інтернет за посиланням  ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме сайту «Избирательная комиссия Херсонской области», на якому розміщено списки зареєстрованих кандидатів в депутати так званої «херсонской областной думы первого созыва» та кандидатів в депутати так званих «муниципальных округов Херсонской области первого созыва» від різних політичних партій російської федерації 1 період часу з 30.08.2023 року до 10.09.2023;
		3.1.2. протокол огляду від 10.10.2023 відкритого ресурсу мережі Інтернет за посиланням  ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме сайту «Избирательная комиссия Херсонской области», на якому розміщено список зареєстрованих кандидатів в депутати так званої «херсонской областной думы первого созыва», висунутих 23.08.2023 року Херсонським регіональним відділенням ВПП «Единая россия», серед яких у тому числі зазначений ОСОБА_4 ;
		3.1.3. протокол огляду від 10.10.2023 відкритого ресурсу мережі Інтернет за посиланням  ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме сайту «Избирательная комиссия Херсонской области», на якому розміщено інформацію про результати виборів так званих «депутатов херсонской областной думы первого созыва», які були висунуті за партійним списком Херсонського відділення російської політичної партії «Единая Россия», серед яких зазначений ОСОБА_4 ;
		3.1.4. протокол огляду від 10.10.2023 відкритого ресурсу мережі Інтернет  за посиланням  ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме сайту «Избирательной комиссии Херсонской области», де міститься інформація про прийняті постанови, стосовно діяльності так званої «избирательной комиссии Херсонской области», у тому числі постанова від 10.09.2023 №22/145 «О результатах выборов депутатов Херсонской областной Думы первого созыва», протокол так званої «Избирательной комиссии Херсонской области о результатах выборов» від 10.09.2023, «Список избранных депутатов Херсонской областной Думы первого созыва от Всеросийськой политической партии «ЕДИНАЯ РОССИЯ»;
		3.1.5. протокол огляду від 07.02.2024 відкритого ресурсу мережі Інтернет  за посиланням - https://t.me/igorpolevikovkultura/149, а саме публікації на каналі ОСОБА_4 в месенджері «Telegram», у якій розміщено інформацію від 29.08.2023 о 12 год 15 хв за наступним змістом: «В рамках предвыборной кампании 28 августа кандидат в депутаты Херсонской областной думы, доцент Херсонского государственного педагогического университета ОСОБА_7 встретился с жителям г. Геническа. Входе диалога обозначились насущные проблемы города: старый водовод питьевой воды, отсутствие пешеходного перехода на ул. Воровского, проблемные дороги и тротуары на периферии. Пожелания жителей по улучшению жизни будут учтены при корректировке Народной программы «Единая россия».
		3.1.6. протокол огляду від 07.02.2024 відкритого ресурсу мережі Інтернет  за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_2 /783, а саме публікації на каналі ОСОБА_4 в месенджері «Telegram», у якій розміщено інформацію від 07.10.2023 о 10 год 40 хв за наступним змістом: «За все годы насильственной украинизации херсонцы соскучились по искренним, теплым человеческим отношениям, по добрте, исконной мудрости, трудолюбию по велению сердца  всем тем лучшим качествам, которыми богат на российский народ. Этими качествами сполна обладает и наш президент  владимир владимирович путин. В его день рождения херсонцы желают ему здоровья, долгих лет жизни во имя великих свершений на благо нашей родины…»
		3.1.7. протокол огляду від 07.02.2024 відкритого ресурсу мережі Інтернет  за посиланням - https://t.me/igorpolevikovkultura/932, а саме публікації на каналі ОСОБА_4 в месенджері «Telegram», у якій розміщено інформацію від 24.10.2023 о 22 год 16 хв за наступним змістом: «Сегодня принял участие в онлпйн-конкурсе «30 лет Конституции россии  проверь себя». За підсумками цього конкурсу ОСОБА_4 отримав сертифікат. 
		3.1.8. протокол огляду від 07.02.2024 відкритого ресурсу мережі Інтернет  за посиланням - https://t.me/igorpolevikovkultura/973, а саме публікації на каналі ОСОБА_4 в месенджері «Telegram», у якій розміщено інформацію від 28.10.2023 о 15 год 50 хв за наступним змістом: «В ходе рабочей поездки в пгт Ивановка Генического муниципального округа 27.10.2023 депутаты Херсонской областной Думы ОСОБА_8 , ОСОБА_9 и ОСОБА_6 посетили Дом культуры, библиотеку и школу. Все перечисленные объекты требуют капитального ремонта. Кроме того, есть потребность в постройке новой школы в селе Агайманы….»
		3.1.9. протоколи пред`явлення для впізнання із свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 15.04.2024, 16.04.2025, 23.04.2025, які впізнали ОСОБА_4 , як особу яка приймала участь у виборах до так званої «херсонської обласної думи», як кандидат в депутати та за результатами незаконних виборів був обраний депутатом вказаного незаконного органу влади окупаційної адміністрації. 
		3.1.10. Висновком експерта № СЄ-19/111-24/16761-ФП від 26.03.2024, якою підтверджено особу ОСОБА_4 на фото та відеозображеннях розміщених в мережі інтернет та зафіксованих у протоколі огляду комп`ютерних даних з додатками від 07.02.2024.
		3.1.11. інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
		 
		ІV. Оцінка Суду
		4.1. За змістом приписів частини першої ст. 368 КПК України Суд ухвалюючи вирок, перш за все повинен вирішити такі питання: 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; 2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; 3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; а згодом вирішити інші питання, що передбачені цією статтею. 
		Відповідно до частини першої ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		За змістом з приписів частини першої ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Згідно з приписами частини першої ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		4.2. Відповідно до ст. 17 КПК України для доведення винуватості особи у вчиненні злочину встановлено стандарт доказування «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність встановлених обставин повинна виключати будь-яке інше розуміння (пояснення) події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений, і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього злочину. Отже, фактичні обставини повинні бути встановлені з бодай мінімальним ступенем чіткості та переконливості, який дозволяв би суду зробити висновок щодо винуватості особи в межах пред`явленого їй обвинувачення.
		4.3. Враховуючи вищевикладене, Суд вважає за доцільне дати оцінку інкримінованому обвинуваченому складу кримінального правопорушення для надання остаточного висновку щодо винуватості особи.
		4.4. Отже, обвинуваченому інкримінується діяння, формою об`єктивної сторони якого є добровільне обрання громадянином України до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території.
		4.4.1. Щодо «тимчасово окупованої території», як об`єктивної ознаки складу злочину, Суд вважає за доцільне зазначити таке.
		Відповідно до пункту 7 частини першої ст. 1-1 Закону України від 15.04.2014 №1207- VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції Закону України № 2217-IX від 21.04.2022) визначено, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
		Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, яким затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, є тимчасово окупованими територіями з 24.02.2022 року по теперішній час усі території Генічеського, Скадовського районів Херсонської області; Каховського району за винятком територій смт. Козацьке та с. Веселе Новокаховської міської територіальної громади, які було звільнено 12.11.2022; території Великокопанівської сільськоїтериторіальної громади,Виноградівськоїсільської територіальноїгромади,Олешківської міськоїтериторіальної громади,Ювілейної сільськоїтериторіальної громади Херсонського району Херсонської області.
		Отже, оскільки, відповідно до наданих доказів, зафіксовано, що активну діяльність ОСОБА_4 здійснював на території Генічеського району (пункти 3.1.5., 3.1.8. розділу ІІІ цього вироку), а також те, що то ОСОБА_4 був обраний в депутати так званої «херсонской областной думы первого созыва» (пункти 3.1.2., 3.1.3., 3.1.4. розділу ІІІ цього вироку), то Суд вважає, що інкриміноване діяння вчинено на тимчасово окупованій території, а отже вимоги кваліфікації діяння за об`єктивної ознакою «тимчасово окупована територія» дотримано.
		4.4.2. Щодо «незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території», як об`єктивної ознаки складу злочину, Суд вважає за доцільне зазначити таке.
		Незаконний орган влади  квазі-орган державної влади чи квазі-орган місцевого самоврядування, створений на тимчасово окупованій території, який не передбачений законами України.
		Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно дочастини третьої,четвертої,п`ятої ст.140Конституції Українимісцеве самоврядуванняздійснюється територіальноюгромадою впорядку,встановленому законом,як безпосередньо,так ічерез органимісцевого самоврядування:сільські,селищні,міські радита їхвиконавчі органи. Органамимісцевого самоврядування,що представляютьспільні інтереситериторіальних громадсіл,селищ таміст,є районніта обласніради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування є юридичними особами публічного права.
		Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
		За змістом приписів ст. 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
		З огляду на викладене Суд наголошує, що жодним нормативно-правовим актом України не створено і не передбачено створення органу влади з назвою «херсонская областная дума», відтак, за переконанням Суду, так звана «херсонская областная дума» є незаконним органом влади, який діє на тимчасово окупованій території Херсонської області.
		Суд також вважає, що для кваліфікації діяння за вказаною ознакою не важливо на якій правовій підставі було створено цей незаконний орган, чи набув цей незаконний орган влади ознак правосуб`єктності, а є важливим позиціювання обвинуваченим себе, як частини цього органу, до якого його обрано, зовнішній демонстрації дотримання процедури його формування, а саме  виборчого процесу, та час його створення, а саме  після моменту окупації відповідної території, що у сукупності створює вигляд легітимності і законності цього органу для стороннього спостерігача.
		Отже, на переконання Суду, вимоги кваліфікації вчиненого діяння за об`єктивною ознакою «незаконний орган влади, створений на тимчасово окупованій території» дотримано.
		4.4.3. Щодо «добровільності обрання до незаконного органу (зайняття посади)», як об`єктивної ознаки складу злочину, Суд вважає за доцільне зазначити таке.
		Добровільне обрання  це зайняття посади в результаті виборів, яке здійснене з власного бажання, без фізичного та психологічного примусу, в умовах наявності вибору.
		Наведеними у розділі ІІІ цього вироку доказами підтверджується, зокрема те, що ОСОБА_4 не пізніше, ніж 23.08.2023 року погодився з реєстрацією його, як кандидата в депутати так званої «херсонской областной думы первого созыва» від політичної партії «Единая россия» (пункт 3.1.2. розділу ІІІ вироку), а також те, що ОСОБА_4 28.08.2025 року в рамках передвиборчої кампанії, як кандидат в депутати так званої «херсонской областной думы первого созыва» зустрівся з жителями м. Генічеська, під час якої були висловлені проблеми міста комунального характеру, які ОСОБА_4 пообіцяв, що будуть враховані при коректуванні так званої народної програми партії «Единая россия» (пункт 3.1.5. розділу ІІІ цього вироку).
		Суд вважає, що наведені вище обставини (пункти 3.1.2., 3.1.5.) у поєднанні з доказами про активну участь обвинуваченого, як депутата так званої «херсонской областной думы первого созыва» дають усі підстави для висновку, що обвинувачений добровільно і свідомо зайняв посаду депутата в незаконному органі влади шляхом виборів.
		На думку Суду злочин за такою формою об`єктивної сторони, як добровільне обрання громадянином України до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, є закінченим з моменту оголошення результатів виборів, тобто з моменту обрання особи депутатом (на виборну посаду).
		Суд переконаний, що лише самого факту добровільного зайняття громадянином України в результаті виборів посади зазначеної в частині п`ятої ст. 111-1 КК України достатньо для кваліфікації відповідних дій за цією нормою. Крім того, важливо встановити сам факт позиціювання обвинуваченим себе, як особи, що виконує депутатські повноваження (тобто виконує функцію за посадою), з метою переконати стороннього спостерігача в справжності і легітимності цієї посади і діяльності за посадою.
		Отже, на переконання Суду, матеріалами кримінального провадження підтверджено обставини добровільності зайняття ОСОБА_4 посади депутата шляхом виборів, а отже вимоги кваліфікації вчиненого діяння за цією ознакою дотримано.
		4.4.4. Суд також вважає за доцільне звернути увагу на безпосередній об`єкт посягання цього злочину за частиною п`ятою ст. 111-1 КК України, яким є суспільні відносини, що забезпечують захист національної безпеки.
		Відповідно до пункту 9 частини першої ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» національна безпека України  захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
		Відповідно до Декларації «Про державний суверенітет України» від 16 липня 1990 року №55-XII державний суверенітет України є верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Також врозділі VДекларації проголошено,що УкраїнськаРСР здійснюєверховенство навсій своїйтериторії. ТериторіяУкраїнської РСРв існуючихкордонах єнедоторканою іне можебути змінената використанабез їїзгоди. Українська РСР самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій Республіки та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
		У Постанові Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Діючого головування в Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі та парламентів держав - учасниць Організації з безпеки та співробітництва в Європі щодо міжнародного спостереження Організації з безпеки та співробітництва в Європі на виборах Президента Російської Федерації 2018 року» 17 травня 2018 року№2436-VIII вказано: «Територіальна цілісність України в межах її міжнародно визнаних державних кордонів підтверджена резолюціями Генеральної Асамблеї ООН "Територіальна цілісність України" A/Res/68/262 від 27 березня 2014 року, "Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)" A/Res/71/205 від 19 грудня 2016 року та "Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)" A/Res/72/190 від 19 грудня 2017 року.»
		Суд, погоджуючись з висновками ХІV Всеукраїнської науково-теоретичної конференції про те, що суспільна небезпечність такого діяння, як добровільне зайняття особою посади в незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, є спеціальним видом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту як форми державної зради, звертає, водночас, увагу на особливості діяльності ОСОБА_4 , яка має пропагандистський характер (пункти 3.1.6, 3.1.7., 3.1.8. розділу ІІІ цього вироку). Тобто, використовуючи посаду депутата і можливості, які ці посада надає щодо впливу на населення (так званих «виборців»), ОСОБА_4 формував у людей, що залишилися на тимчасово окупованій території, позитивне ставлення до окупаційної влади, чим підривав авторитет української влади і Сил оборони України.
		Відтак, все наведене у сукупності Суд вважає посяганням на суверенітет і територіальну цілісність України, а тому є посяганням на основи національної безпеки України.
		4.4.5. Обов`язковою суб`єктивною ознакою злочинів проти основ національної безпеки України,в томучислі ідіяння,передбаченого частиноюп`ятою ст.111-1КК України є прямий умисел.
		Прямий умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, за якого особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК України).
		На переконання Суду, при кваліфікації діяння за частиною п`ятою ст. 111-1 КК України, питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема: активність поведінки обвинуваченого; спрямованість його дій; наявність і зміст його публічних висловлювань; його ставлення до власного соціального статусу, пов`язаного із зайняттям відповідної посади; ставленням до окупаційної влади тощо.
		Усвідомлення суб`єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює всі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є соціально-осуджуваним, шкідливим для суспільства. 
		Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
		Мотивом вчинення злочину є внутрішнє спонукання, рушійна сила кримінально караного вчинку людини, що визначає його зміст і допомагає більш глибоко розкрити психічне ставлення особи до вчиненого. Мотив дозволяє визначити, чому особа вчиняє злочин. Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб.
		Отже, проаналізувавши зібрані у цьому кримінальному провадженні докази, Суд дійшов висновку про наявність в діях (поведінці) обвинуваченого антидержавницького мотиву, який полягає у наданні допомоги окупаційній владі в укріпленні її авторитету, створенні вертикалі незаконних органів влади, забезпечивши таким чином основу функціонування державного механізму на тимчасово окупованій території Херсонської області, придавши незаконним органам влади вигляд легітимності і законності, шляхом формування у свідомості людей, що залишилися на тимчасово окупованій території, позитивного ставлення до окупаційної влади, водночас нівелюючи авторитет і легітимність української влади.
		4.5. Щодо позиції сторони захисту про порушення прав обвинуваченого, його громадянства і неналежності доказів, Суд вважає за доцільне зазначити таке.
		Відповідно до частини п`ятої ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Отже, в розділі ХІ цього вироку Суд виклав усі обставини, які були досліджені під час розгляду обвинувального акта з метою збереження прав обвинуваченого в ході спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia) і зробив висновок про те, досліджені обставини свідчать про відмову обвинуваченого від права на доступ до правосуддя, а саме бути присутнім на судових засіданнях (предстати перед судом), від права на захист, а саме обирати на власний розсуд спосіб захисту.
		Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Приписами частини першої ст. 86 КПК України передбачено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		За змістом приписів частини першої ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин кримінального правопорушення покладається на слідчого та прокурора. Саме прокурор під час судового розгляду встановлює обсяг доказів, який він вважає достатнім для доведення винуватості обвинуваченого.
		Суд вважає, що протоколи огляду інтернет-ресурсів є належними доказами, оскільки вони стосуються предмета доказування і є допустимими доказами, оскільки отримані (сформовані) у законний спосіб. Прокурор визнав, що такий обсяг доказів достатній для доведення винуватості обвинуваченого. Визначення обсягу доказів  це дискреційні повноваження прокурора.
		Відповідно доабзацу третьогост.1Закону України«Про громадянствоУкраїни» громадянство України  правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках;
		Відповідно дост.17Закону громадянствоУкраїни припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України, в тому числі через добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
		Проте, датою припинення громадянства України у всіх перелічених випадках, є дата видання відповідного указу Президента України.
		Однак в матеріалах кримінального провадження відсутній указ Президента України щодо припинення громадянства України ОСОБА_4 , стороною захисту також такий акт права не наданий.
		На підставі викладеного Суд вважає, що вище вказані доводи захисника є необґрунтованими і Судом не приймаються.
		 
		Висновки Суду
		4.6. Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, а також проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку, Суд вважає, що усі перелічені об`єктивні ознаки складу злочину, передбаченого частиною п`ятою ст. 111-1 КК України доведені, а тому доходить висновку про допустимість, належність, достовірність та достатність доказів для визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою ст. 111-1 КК України, формою об`єктивної сторони якого є добровільне обрання громадянином України до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території (колабораційна діяльність).
		4.7. Щостосується іншихоб`єктивних ознакскладу злочину,передбаченого частиноюп`ятою ст.111-1КК України,зокрема такихяк:«добровільне зайняттяпосади вокупаційній адміністраціїдержави-агресора» та/або «участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території» та/або «публічні заклики до проведення таких незаконних виборів на тимчасово окупованій території», то доказів на підтвердження цих обставин Суду не надано. Тому Суд вважає, що обсяг обвинувачення, який вказаний у пункті 1.1. розділу І цього вироку є вичерпним.
		 
		V. Призначення покарання
		5.1. Санкцієючастини п`ятоїст.111-1КК Українипередбачено покаранняу видіпозбавлення воліна строквід п`ятидо десятироків з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
		5.2. Під час судового розгляду обставини, які пом`якшують покарання відповідно ст.66КК Українине встановлено.
		Відповідно до обвинувального акта обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		5.3. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також бере до уваги, та враховує:
		- ступень тяжкості правопорушення  згідно із статтею 12 КК інкриміноване діяння відноситься до тяжкого злочину;
		- особу обвинуваченого  його вік, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
		5.4. Суд також бере до уваги суспільну небезпечність вчиненого діяння, яка полягає у тому, що злочин за частиною п`ятою ст. 111-1 КК України спрямований на підрив елементів національної безпеки, які у свою чергу виступають по суті засадами української державності і посягання на них ставить під загрозу існування української держави як суверенного учасника міжнародно-правових відносин.
		5.5. Також Суд бере до уваги загальну мету покарання, як заходу примусу, що застосовується від імені держави, яка полягає в тому, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ст. 50 КК). Оптимальним орієнтиром ефективності застосування покарання є визначення його в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання  виправлення засудженого.
		5.6. Суд вважає, що кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання чи інша міра кримінально-правового впливу, застосована до особи правопорушника, повинні відповідати тяжкості злочину, доведеним обставинам вчинення злочину і особливостям особистості правопорушника.
		5.7. Суд вважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання відсутні.
		5.8. У зв`язку із викладеним, Суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років, з права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, органах державного управління, місцевого самоврядування та суб`єктах господарювання державної та комунальної форми власності, а також займатись діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом, на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
		5.9. Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.
		Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань до обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення Суд не знаходить.
		 
		VІ. Запобіжні заходи
		6.1. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого ухвалює рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		6.2. Оскільки розгляд кримінального провадження здійснювався за процедурою спеціального судового провадження, а також у зв`язку з тим, що ризики передбачені пунктом 1 частини першої ст. 177 КК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду та пунктом 5 частини першої ст. 177 КК України, а саме: ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення не припинили існування, Суд вважає за доцільне до набраннявироком законноїсилизалишити в силі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2024 року у кримінальному провадженні №12023000000001376від 21.07.2023 року (справа №757/26581/24-к) стосовно обвинуваченого, до його затримання на виконання вироку. 
		 
		VІІ. Вирішення питання, пов`язані з арештом майна
		Згідно з частиною четвертою статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Докази про накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні відсутні.
		 
		VІІІ. Вирішення питання, пов`язаних з процесуальними витратами
		8.1. Відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 368 та частини четвертої статті 374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. На підставі частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		8.2. Відповідно до обвинувального акта процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадження складаються із витрат на проведення судової портретної експертизи №СЕ-19/111-24/16761-ФП від 26.03.2024, вартість якої становить 3 786,40 гривень.
		 
		 
		 
		ІХ. Вирішення питань щодо долі речових доказів
		9.1. Згідноз частиноюдев`ятою статті100КПК Українипитання продолю речовихдоказів ідокументів,які булинадані суду,вирішується судомпід часухвалення судовогорішення,яким закінчуєтьсякримінальне провадження.Враховуючи положеннястатті 100КПК Українита Інструкціїпро порядоквилучення,обліку,зберігання тапередачі речовихдоказів укримінальних справах,цінностей таіншого майнаорганами дізнання,досудового слідстваі судузатвердженої НаказомГенеральної прокуратуриУкраїни,Міністерства внутрішніхсправ України,Державної податковоїадміністрації України,Служби БезпекиУкраїни,Верховного судуУкраїни, Державної судової адміністрації України, Суд вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження документи, надані сторонами.
		9.2. Інформації щодо наявності речових доказів матеріали кримінального провадження не містять.
		 
		Х. Вирішення цивільного позову 
		10.3. Доказів подачі цивільного позову матеріали кримінального провадження не містять.
		 
		ХІ. Відомості про вжиті заходи стороною обвинувачення щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		11.1. Відповідно до частини третьої ст. 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Відповідно до частини другої ст. 7 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).
		11.2. За міжнародними стандартами, відповідно до Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи (75)11 від 19 січня 1973 року «Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться у відсутність обвинуваченого» розгляд може бути проведений у відсутності обвинуваченого: 
		- за умови своєчасного повідомлення особи про проведення розгляду і надання йому достатнього часу для підготовки захисту; 
		- наявності підтвердження про фактичне отримання такого повідомлення; 
		- за умови проведення розгляду в загальному порядку і наданні захисту права втручатися в цей процес; 
		- за умови забезпечення надання особі судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду, і обчислення термінів на оскарження з моменту вручення такого рішення; 
		- за умови надання особі права на оскарження судового рішення; 
		- за умови забезпечення права особи на повторне проведення розгляду в загальному порядку, якщо його відсутність була викликана наявністю поважних причин, про які він не міг повідомити уповноважені органи
		11.3. Відповідно до частини п`ятої ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		11.4. За таких підстав Суд вважає, що кримінальне процесуальне законодавство покладає на суд обов`язок щодо здійснення судового контролю за діями сторони обвинувачення в частині дотримання нею прав обвинуваченого на захист, доступу до правосуддя тощо під час проведення спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження.
		11.5. Відтак, Суду необхідно з`ясувати, чи можливо стверджувати, що ОСОБА_4 знав про кримінальне переслідування, спеціальне досудове розслідування (після надання слідчим суддею дозволу на його здійснення), що здійснювалось відносно нього, і теперішнє судове провадження настільки, щоб мати можливість прийняти рішення або відмовитися від свого права постати перед судом, або ухилитися від правосуддя.
		11.6. В згаданому контексті Суд звертає увагу перш за все на дотримання стороною обвинувачення порядку офіційного сповіщення обвинуваченої про заходи, які до неї здійснювалися.
		За змістом приписів частини восьмої ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з вимогами цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
		11.7. Виходячи із загальних положень КПК Суд вважає, що на стадії досудового розслідування є достатнім для дотримання права обвинуваченого на доступ до правосуддя повідомлення його в порядку частини восьмої ст. 135 КПК про: 
		початок відносно нього спеціального досудового розслідування, 
		підозру, 
		виклик на допит як підозрюваного, 
		завершення відносно нього досудового розслідування, 
		відкриття матеріалів кримінального провадження, 
		складення відносно нього обвинувального акта і направлення його до суду.
		Крім того, однією з підстав для ухвалення рішення про спеціальне судове провадження є неприбуття на виклик суду без поважної причини більш як два рази.
		11.8. Як вбачається з досліджених матеріалів, шляхом розміщення оголошення в засобі масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдження газеті«Урядовий кур`єр»на офіційномувеб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_4 було повідомлено про:
		підозру, складену 23.05.2024, у кримінальному провадженні №12023000000001376 від 21.07.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою ст. 111-1 КК України («Урядовий кур`єр» №106 (7766) від 24.05.2024); 
		виклик для вручення повідомлення про підозру та проведення інших слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12023000000001376 від 21.07.2023 року на 29, 30, 31 травня 2024 року о 10.00 до старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_13 («Урядовий кур`єр» №106 (7766) від 24.05.2024);
		здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024000000001137від 14.06.2024 року відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2024 («Урядовий кур`єр» №127 (7787) від 22.06.2024);
		завершення спеціального досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження №12024000000001137від 14.06.2024 року («Урядовий кур`єр» №127 (7787) від 22.06.2024);
		виклик для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та вручення обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні №12024000000001137від 14.06.2024 року на 26, 27, 28 червня 2024 року о 10.00 до старшого слідчого в ОВС Головного слідчого Управління Національної поліції України ОСОБА_14 («Урядовий кур`єр» №127 (7787) від 22.06.2024).
		Крім того, під час судового провадження ОСОБА_4 було повідомлено про:
		виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 21.08 2024 о 11 год 00 хв з розгляду кримінального провадження №12024000000001137від 14.06.2024 року («Урядовий кур`єр» №164 (7824) від 14.08.2024);
		виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 12.09 2024 о 13 год 00 хв та 25.09.2024 о 11 год 30 хв з розгляду кримінального провадження №12024000000001137від 14.06.2024 року («Урядовий кур`єр» №181 (7841) від 06.09.2024);
		виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 06.11 2024 о 10 год 30 хв з розгляду кримінального провадження №12024000000001137від 14.06.2024 року («Урядовий кур`єр» №223 (7883) від 02.11.2024);
		виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 04.12 2024 о 13 год 00 хв з розгляду кримінального провадження №12024000000001137від 14.06.2024 року («Урядовий кур`єр» №239 (7899) від 26.11.2024);
		виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 27.01.2025 о 14 год 00 хв з розгляду кримінального провадження №12024000000001137від 14.06.2024 року («Урядовий кур`єр» №17 (7942) від 22.01.2025).
		Крім того, повістки про виклик направлялися засобами поштового зв`язку за останнім відомим місцем реєстрації (проживання) обвинуваченого.
		Проте, будучи викликаним належним чином як до органів досудового розслідування, так і до Херсонського міського суду Херсонської області в якості обвинуваченого, ОСОБА_4 у призначений час та місце без поважних причин не з`явився і про причини своєї неявки не повідомив.
		11.9. Наведені обставини, на переконання Суду, свідчать про відмову обвинуваченого від права на доступ до правосуддя, а саме бути присутнім на судових засіданнях (предстати перед судом), від права на захист, а саме обирати на власний розсуд спосіб захисту.
		 
		З цих підстав,
		керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 392-395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
		У Х В А Л И В :
		1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років, з позбавленням права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, органах державного управління, місцевого самоврядування та суб`єктах господарювання державної та комунальної форми власності, а також займатись діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом, на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
		2. Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 обчислювати з дня його фактичного затримання на виконання цього вироку.
		3. Стягнути з  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати в сумі 3 786,40 гривень (три тисячі сімсот вісімдесят шість гривень 40 коп.) за проведення судової експертизи та залучення експертів.
		4. Відповідно до ст. 100 КПК України документи, що надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.
		5. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до моменту затримання ОСОБА_4 на виконання цього вироку.
		6. Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, органах державного управління, місцевого самоврядування та суб`єктах господарювання державної та комунальної форми власності, а також займатись діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_4 основного покарання у виді позбавлення волі.
		8. Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		9. Прокурор, обвинувачений, захисник, мають право на апеляційне оскарження цього вироку шляхом подання апеляційних скарг до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		10. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...