Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 535/125/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 20.06.2025. Зареєстровано: 21.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/535/93/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221070000810

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 535/125/23
		Провадження № 1-кп/535/93/25 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 червня 2025 року         с-ще Котельва
		 
		Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого  судді ОСОБА_1 , секратар судового засідання ОСОБА_2 , за участю публічного обвинувача  прокурора ОСОБА_3 (дистанційно), захисника  адвоката ОСОБА_4 (дистанційно), обвинуваченого ОСОБА_5 (дистанційно), розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022221070000810 від 19.10.2022 за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, українець, громадянин України, з вищою освітою, не працюючий, одружений, невійськовозобов`язаний, не маючого на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Борівським РВУМВС України в Харківській області, РНОКПП  НОМЕР_2 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -
		установив:
		ОСОБА_5 , вчинив злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин:
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
		Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - Конституції України. 
		Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам президент російської федерації (далі  рф) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил рф (далі по тексту - зс рф) на територію України.
		Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому продовжено.
		Також пунктом 2 Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022, серед інших, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
		Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
		Разом з цим, в ході досудового розслідування встановлено, що окупаційними військами рф з 13.04.2022 повністю окуповано територію смт. Борова, Ізюмського району, Харківської області. 
		Приблизно з кінця травня 2022 року, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, громадянин України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася 24.02.2022 повномасштабним російським вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення територій, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на тимчасово окупованій території, маючи умисел на зайняття керівної посади окупаційної влади в с. Підлиман Борівської СТГ Ізюмського району Харківської області, та реалізуючи його вступив в злочинну змову з окупаційними військами рф, отримавши від них пропозицію на зайняття посади в органі місцевого самоврядування Підлиманського старостинського округу (с. Підлиман, с. Нижня Журавка Ізюмського району Харківської області), в порушення Конституції та Законів України, добровільно, умисно погодився на вказану пропозицію та зайняв посаду «помощника начальника Боровского ТУ ВГА Изюмского района Харьковской области». 
		Статтею 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зазначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , приблизно з кінця травня 2022 року, точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, будучи громадянином України, перебуваючи в с. Підлиман Борівської СТГ Ізюмського району Харківської області, умисно, добровільно зайняв посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій - «помощника начальника Боровского ТУ ВГА Изюмского района Харьковской области», тобто старости Підлиманського старостинського округу (с. Підлиман, с. Нижня Журавка Ізюмського району Харківської області), у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави  агресора, що здійснює свою протиправну діяльність на території Борівської СТГ Ізюмського району Харківської області. 
		Надалі, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, приблизно з кінця травня 2022 року та до деокупації вказаної території, приблизно до 04.10.2022, точний час встановити в ході досудового розслідування не виявилось можливим, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на посаді «помощника начальника Боровского ТУ ВГА Изюмского района Харьковской области», фактично старости Підлиманського старостинського округу (с. Підлиман, с. Нижня Журавка Ізюмського району Харківської області), продовжуючи реалізовувати свій раніше виниклий злочинний умисел, знаходячись в адміністративній будівлі, розташованій за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Підлиман, вул. Центральна, 3, контролював та організовував роботу «Підлиманського старостинського округу (с. Підлиман, с. Нижня Журавка Ізюмського району Харківської області)».
		Дії ОСОБА_7 кваліфікуються за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
		Допитаний обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що проживає у с. Підлиман Ізюмського району Харківської області. В момент окупації він знаходився у с. Підлиман. З травня 2022 року почалась окупація. Під час окупації залишався на місці, так як не було змоги виїхати, в тому числі зазначив, що переніс важко ковід. До моменту окупації він був приватним підприємцем. В момент окупації він не був підприємцем, стояв на біржі праці. Після здійснення окупації до нього підійшов ОСОБА_8 , у якого був в смт Борова переробний завод по сільської господарській продукції, кличка у нього була «Пепс», і в розмові він йому сказав про те, що вони з ОСОБА_9 зі старостою с. Підлиман до моменту окупації, що їм потрібний помічник старости села Підлиман, на що він відмовився. В цей же день їхавши по дорозі в с. Підлиман в автомобілі «Таврія» його перестріла із-заду броньована машина і спереду два автомобіля УАЗ  Патріот. Ці люди витягли його з автомобіля та вдарили прикладом і запитали у нього чому він не погоджується працювати помічником старости ОСОБА_10 . Потім сказали щоб він їхав до двору. Приїхавши до двору вони заволокли його у двір. Почали у дворі його бити, кричати, погрожувати його матері та дружині. Також сказали йому, якщо він не погодиться на цю пропозицію, то вони будуть знущатися над його матерію та дружиною. Потім вони поїхали і дали йому час подумати два дні. Через день до нього додому завітав ОСОБА_10 . Він почав розмову про те, що вони розмовляли з ОСОБА_11 та необхідно, щоб він пішов помічником ОСОБА_10 , так як у нього погано зі здоров`ям. Також він сказав, що якщо прийняти чужу людину, то буде погано для села, будуть знущатися над атошниками та їх близькими, а у разі питань до нього, то він пояснить, що він пішов туди не добровільно, а з метою захищати людей, на цю пропозицію він відмовився. Потім дня через два до нього приїхали люди у військовій формі з ознаками росії. Вони були у масках, почали його бити. Накинули на голову мішок, виталкали у двір та заталкали силою до машини. Після чого відвезли його до якогось приміщення. Почали його бити в чотирьох, руки були у нього зв`язані. Били прикладом, руками, завалили на підлогу. Приставили автомат та сказали, що вони його застрелять і сказали, що будуть знущатися над його рідними і над всіма мешканцями, які йому цінні. Також били якимось предметом по сідницям та хотіли його зґвалтувати. Сказали йому, якщо він не буде працювати, то вони вб`ють його сім`ю. Йому було страшно. Після цього його привезли додому та викинули як жабу з автомобіля, сказали, що до нього прийдуть. Через певний час прийшов ОСОБА_9 та сказав йому, що він вже розмовляв з комендантом, позивний у якого був « ОСОБА_12 », що все вже вирішено та в понеділок вони поїдуть до нього. ОСОБА_9 приїхав до нього в понеділок, вони сили в автомобіль жигулі та приїхали до комендатури. Комендатура знаходилась у приміщенні держадміністрації. Вони зайшли до комендатури разом. Він сів на стулку. Калінін сказав, що ОСОБА_5 буде його помічником на період коли він хворіє та не вилікується, також повідомив, що буде йому у всьому допомагати. Більше його ніхто не питав та попросили вийти. Дочекавшись ОСОБА_10 на вулиці поїхали разом до дому. Певний період він сидів дома та нікуди не ходив, поки не відійшов від стресу. Потім до нього почали приходити люди й говорити йому, що він помічник ОСОБА_9 . Ніяких документів йому не видавали та він нічого не підписував. Люди почали у нього запитувати, що їм робити, не має грошей, не має нічого їсти. Він вирішив поїхати у сільраду, там була секретар ОСОБА_10 . Зі свого магазину він привіз продукти та поросив їх організувати дівчат, щоб людям роздали ці продукти. Потім він займався вивозом сміття, виставляв блоки, щоб по вулицям не їздили російські броньовані машини. Вважає, що ОСОБА_9 під час окупації був старостою с. Підлиман. Де він перебував та де було його робоче місце у сільраді він не може сказати. Був дома, люди приходили до нього до дому вирішувати питання. Також він прибирав пам`ятники. Думав, що ОСОБА_9 виконував свої обов`язки, так як його секретар знаходилася на своєму робочому місці. Робота ОСОБА_5 з ОСОБА_9 не перетикалася. З допитом ОСОБА_9 він не згоден. Коли він був у коменданта йому обов`язків не повідомляли. Ключи і автомобіль ОСОБА_10 йому не передавав. Люди до нього зверталися в усному порядку. Він допомагав людям тим, що у нього було. Люди зверталися до нього за допомогою ліків, продуктів харчування, дрова. Чому вони зверталися до нього не знає, проте деякі з них говорили, що їм сказали про те, що він помічник ОСОБА_9 , а інші люди зверталися, так як він раніше допомагав їм продуктами харчування, його дуже гарно знають у селі. СТО у нього не має, а є гараж. Сільраду відвідував, коли просив щоб продукти харчування роздали людям і за сміття просив щоб повісили оголошення, що він буде його збирати. Зазначив, що він не виконував повноваження старости та помічника старости, так як не знає, які там були обов`язки. В літку до нього приїжджали люди, які розстріляли відео камери на біля його магазину. Потім зайшли у двір чотири чоловіки, вони були у масках, у них були пістолети з глушником, вони йому погрожували чому він не працює. Забрали автомобіль та вивезли його до лісництва, маску не одягали. У лісництві кинули його у яму. Він там трішки посидив. Вони його трішки побили. Потім привезли до дому, біля двору стояв причіп, яким він вивозив сміття. Цей причіп був наповнений мінометними мінами. Вони сказали йому, якщо він не буде виконувати те що йому говорять, то вони підірвуть цей причіп. Після цієї погрози більше погроз не було. Перед де окупацією до нього приїхало двоє чоловіків з російськими знаками, у них були маски та сказали йому, що він відслідковує рух їхніх військ, що він це передає на територію України. Вони знов вивезли його до лісу. Там вони дали номер телефона та показали людей у яких знайшли підписаний його номер телефону. Також пояснив, що договір не підписував, наказу про призначення на посаду не бачив, людей на роботу не приймав, автомобілем, який був на балансі ради не користувався. У селі на клубі був прапор Харківської республіки, який був знятий по його проханню з відтіля. Ця людина, яка зняла прапор допомагала йому також розставляти блоки на вулицях. Про заяви, які люди писали на його ім`я не може нічого пояснити, вважає, що це говорив ОСОБА_10 своєму секретарю і люди так писали. Продукти харчування зі свого магазину роздавав людям і прибирав сміття зі своєї власної волі, як волонтер. Також ще раз пояснив, що його офіційно ніхто не приймав на роботу. Ніяких розпоряджень та документів він не підписував. Заяв на працевлаштування не писав, посадових інструкцій не надавав, усе було усно на словах. Виплат і заробітної плати він не отримував. Як виконував обов`язки ОСОБА_10 він не знає. Зазначив, що ОСОБА_10 повідомляв йому, що він часто відвідував коменданта. Секретар ОСОБА_10 постійно знаходився на робочому місці. Зі слів людей, про необхідність звертатися до нього їм казав ОСОБА_10 , інші казали, що почули від інших людей. Після де окупації тимчасово призначено секретарі у селищну раду. Чи був ОСОБА_10 звільнений він не знає. Коменданта він бачив один раз, коли його до нього привезли. З тих кого призначали бачив ОСОБА_11 та ОСОБА_13 (він працював там в адміністрації). У нього була розмова з ОСОБА_13 про те, що він хотів забрати річку та озеро. На що він відповів, що він ніякого відношення не має, так як вирішує все староста села. За атовців він сказав, що всі вони виїхали. У селі атовців залишалися чоловік п`ять, він про них не казав, а також не казав про їх батьків. Рахуючи постійні залякування його та членів його сім`ї з боку представників держави агресора та військових він фактично перебував у стані крайньої необхідності, в результаті чого отримав таке погіршення здоров`я, яке існує наразі. Зараз він є інвалідом першої групи та має захворювання з діагнозом нижня перплазія, фактично паралізований та знаходиться на інвалідному візку. Добровільно зайняв посаду щодо здійснення благоустрою, вивозу сміття. Будь-яких господарських чи адміністративних дій у розумінні посадової особи, як керівника він не виконував, на роботу нікого не приймав. Будь-яких заяв на посаду він не подавав. Будь-яких обов`язків йому ніхто не вручав та з ними не ознайомлював. У результаті добровільно зайняв посаду, яка не була пов`язана з організаційно розпорядчих або адміністративно господарських функцій у незаконному органі влади, який був створений у них в районі, який був тимчасово окупований. З кваліфікацією не згоден. Вважає, що його дії можуть підпадати під ознаки ч. 2 ст. 111  1 КК України. Крайня необхідність виразилася в тому, що над ним знущалися, його били, залякували як його так і те, що розправляться з його сім`єю. Це все призвело до того, що йому довелося пійти на співпрацю, яка виразилася в тому, що він прибирав територію, надавав допомогу людям сам від себе.
		Не дивлячись на процесуальну позицію обвинуваченого ОСОБА_5 щодо не визнання своєї вини, суд, провівши судове слідство у відповідності до положень частини 1 статті 337 КПК України, згідно яких судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дослідивши докази сторони обвинувачення та докази сторони захисту, приходить до висновку, що його винуватість поза розумним сумнівом у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) за викладених вище у вироку обставин підтверджується крім власних показів ОСОБА_5 , в яких він не заперечував окремі фактичні дані встановлених судом обставин, також усією сукупністю досліджених безпосередньо у судовому засіданні інших доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
		Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив суду про те, що йому відомий ОСОБА_5 . Під час окупації ОСОБА_5 виконував обов`язки сільського голови с. Підлиман. Йому відомо, як ОСОБА_5 зайняв цю посаду. Коли його викликали до комендатури російської в смт Борова, то було запропоновано йому та іншим людям сільським головам та старостам працювати в подальшому на своїх посадах. Він відмовився, проте в розмові з чиним комендантом він в погрозливій формі висловив таку пропозицію, що повинен він та інші старости з`явитися у травні місяці 23 числа або з пропозицією хто буде працювати замість нього на цій посаді. Була людина, яка постійно хотіла займати цю посаду  це ОСОБА_14 . Його кандидатуру вони знали та вони не бажали його приймати. В бесіді з ОСОБА_5 вони це обговорювали, що був виклик та розмова в комендатурі. Був також у ОСОБА_15 підприємець ОСОБА_16 він був радником. Пропозиція щодо ОСОБА_17 не була погоджена, так як він не місцевий. ОСОБА_5 був місцевим і краще буде, якщо він займе цю посаду. Посаду було запропоновано ОСОБА_5 , якого він запропонував він як кандидатуру. Він розповів ОСОБА_5 , що він його кандидатуру запропонував коменданту. ОСОБА_5 висловив згоду на те, що він погоджується виконувати ці обов`язки сільського голови. Він погодився з`явитися разом з ним до комендатури у призначений час, тобто 23.05.2022 року. До комендатури їх провели військові рф. Його, ОСОБА_5 та старосту Богуславської селищної ради. Спочатку до комендатури вони зайшли разом. Коли зайшли до комендатури разом, то комендант запитав у нього чи передумав він чи ні, то він відповів, що не передумав та в подальшому відмовляється працювати. І сказав, що ОСОБА_5 є тією людиною, яка згодна працювати замість нього. На що комендант відповів, що цю людину, як підприємця він уже знає, тому в подальшому він буде спілкуватися з ним, а він може бути вільним. Вважає, що ОСОБА_5 вочевидь зайняв цю посаду добровільно. Те що він знає точно це те, що при запитанні вже в комендатурі ОСОБА_5 погодився виконувати ці обов`язки Під час призначення ОСОБА_5 на посаду тиск на нього не здійснювався, про інше йому не відомо. При ньому тиску на ОСОБА_5 не здійснювалося. Попередньо ОСОБА_5 не висловлював бажання працювати на посаді. Він коли викликали в комендатуру висловив згоду. Ініціатива на призначення при бесіді з ОСОБА_5 в обговоренні вийшло так, що ОСОБА_5 так же погодився. ОСОБА_5 більше погоджувався коли пропонували його кандидатуру. ОСОБА_5 виконував такі самі обов`язки, що були раніше у старости села, забезпечував благоустрій та вирішення соціальних питань. Робоче місце ОСОБА_5 було в адміністративній будівлі Підлиманського старостату. Ключі від адміністративної будівлі та машини у нього взяв ОСОБА_5 . Перед тим, як він забрав у нього ключі повідомив, що комендант затвердив його кандидатуру на посаду. ОСОБА_5 пересувався пішком та їздив на скутері та автомобілі. ОСОБА_5 був присутній коли окупаційна влада збирала підприємців, про інші випадки спілкування йому не відомо. На автомобілі «Нива» ОСОБА_5 сам їздив, а також у нього був водій ОСОБА_18 , цей водій раніше не працював у сільській раді. Він працював у магазині дружини ОСОБА_5 . До вторгнення ОСОБА_5 займався торгівельною діяльністю. У ОСОБА_5 було приміщення, де проводилися ремонти і продаж автомобілів. У цьому гаражі ремонтувалися і місцеві мешканці автомобілі і військова техніка. Зазначив, що він до окупації був старостою с. Підлиман. Відносини з ОСОБА_5 у нього товариські. Хто конкретно власник авто майстерні по документах він не знає. ОСОБА_5 запропонували посаду, символіку окупантів він не одягав та агітацію не робив. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив суду про те, що вона під час окупації працювала в сільській раді, так як не була звільнена, вона до цього часу була діловодом в сільській раді, так і на далі продовжила працювати діловодом. ОСОБА_5 був призначений окупаційною владою сільським головою в с. Підлиман. До цього старостою був ОСОБА_9 . Коли точно його було призначено не пам`ятає, приблизно у кінці травня 2022 року. На призначення ОСОБА_5 було розпорядження окупаційної військової адміністрації. Ким воно було підписано не пам`ятає Розпорядження було у паперовому вигляді. У розпорядженні була шапка, потім написано, що призначено сільським головою, підпис з печаткою. ПІБ хто призначав не пам`ятає, символіки не було. ОСОБА_5 обов`язки виконував, так як і раніше сільський голова. Стежив за порядком, мусор вивозив, зверталися до громадян з різними питаннями: про народження дитини, поховання, у когось продуктів не хватало. Зверталися люди до ОСОБА_5 здебільше в усній формі. Якщо до ОСОБА_5 приходила людина, то він її приймав. Прийому громадян по оголошенню не здійснювалося. Робоче місце ОСОБА_5 було в кабінеті сільського голови. У сільській раді також працювала ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . Названі особи отримували вказівки від ОСОБА_5 . Вони розвішували оголошення, які приходили, писали списки на допомогу, та інші питання щодо господарства. Зміст оголошень наприклад, щоб не ходили до лісу бо там можуть бути замінювання, на видання грошей, про отримання гуманітарної допомоги. Чи зайняв ОСОБА_5 посаду добровільно, то їй це не відомо. Заробітну плату не виплачували, отримували тільки гуманітарну допомогу на рівні зі всіма людьми. Самим працівникам дали один раз чи два гуманітарну допомогу. ОСОБА_5 не приймав людей на роботу. Школам давали розпорядження через ОСОБА_5 . Розпорядження про відкриття та набрання персоналу були усні, письмових розпоряджень не було. ОСОБА_5 під час окупації переміщався власним ходом та за допомогою автомобіля. Візуально було помітно, що йому важко було ходити. Свідком спілкування ОСОБА_5 з окупаційною владою вона не була. До окупації у ОСОБА_5 був свій бізнес, він продавав м`ясо. За авто майстерню їй не відомо. У ОСОБА_5 був автомобіль, який був до цього в сільській раді. Він їздив сам за кермом. ОСОБА_5 символіку не носив. Солдати рф іноді зверталися до ОСОБА_5 по якихось питанням. Вони зверталися поза межами сільської ради. Зміст їх розмов вона не знає. Щодо застосування сили відносно ОСОБА_5 з боку російських військових чи окупаційної влади їй не відомо, чула про таке від людей. Символіки у селі не було. Прапора України на сільській раді не було. Про позицію ОСОБА_5 їй не відомо. ОСОБА_5 їй допомогу не надавав. Гуманітарну допомогу отримувала як і всі. Як у ОСОБА_5 опинився автомобіль не знає. ОСОБА_5 не заперечував щоб вона залишилася на посаді. Сам особисто ОСОБА_5 людей на роботу не приймав. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив суду про те, що знає ОСОБА_5 , як місцевого мешканця. Під час окупації ОСОБА_5 працював сільським чи місцевим головою. Як він потрапив на цю посаду їй не відомо, по селу чув, що він став на посаду. До цього був головою селищної ради ОСОБА_9 . Думає, що ОСОБА_9 мабуть не захотів працювати, також це чув зі слів мешканців села. Робоче місце ОСОБА_5 було у селищній раді с. Підлиман. В період окупації вона у травні 2022 року приходила до селищної ради. Вона пішла влаштовуватися на роботу прибиральницею на поштовому відділенні. Від людей почула, що є робота, прийшла в селищну раду до ОСОБА_19 та запитала у неї та вона сказала, що є робота. У селищній раді вона бачила ОСОБА_5 коли писала заяву на роботу на посаду прибиральниці. Її посада була погоджена з ОСОБА_5 , щоб їй дозволили роботи прибиральницею. Робочий кабінет ОСОБА_5 знаходився у приміщенні селищної ради. Він сидів у кабінеті селищного голови. Вона не бачила щоб він спілкувався з окупаційною владою. Що конкретно входило в обов`язки ОСОБА_5 вона не знає, думає, що він слідкував за порядком, мусор збирали, померлих ховали. Заробітну плату обіцяли, проте не отримували. Працювала вона десь місяць. ОСОБА_5 займався видачою гуманітарної допомоги, муку давав. На гуманітарну допомогу та гроші збиралися списки. Грошову допомогу вона не отримувала. Заяву на грошову допомогу писала. На кого конкретно писала заяву не пам`ятає. Стан здоров`я ОСОБА_5 знає, він тяжко дихав, думала, що він астматик, пересувався автомобілем, також він ходив самостійно пішки, виходив самостійно з машини і пішов у селищну раду. Керував ОСОБА_5 сам автомобілем, а було що його водій возив. Він пересувався автомобілем Нивою, колишній автомобіль Калініна. Про його контакти з окупаційною владою не знає. Писала заяву на голову селищної ради, ПІБ не пам`ятає конкретно. Про наявність роботи їй сказала ОСОБА_22 , ОСОБА_5 не повідомляв їй особисто. До кабінету до ОСОБА_5 заходила один раз, коли її взяли на роботу на посаду прибиральниці та він сказав щоб вона приходила і прибирала. Це вій їй сам сказав. На одязі символіки у ОСОБА_5 не було. ОСОБА_5 один раз самостійно роздавав гуманітарну допомогу із рук в руки. Автомобіль Нива був бурякового кольору. До окупації ОСОБА_5 був підприємцем, у нього був м`ясний магазин, торгував м`ясом. Чи була у нього авто майстерня не знає. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив суду про те, що ОСОБА_5 йому відомий, під час окупації він виконував обов`язки старости села. Він займався господарською діяльністю, що саме робив не знає, порядок підтримував, вивозив сміття. Він дізнався про те, що ОСОБА_5 став старостою як факт. ОСОБА_5 їздив на Ниві, на якій раніше їздив ОСОБА_10 . ОСОБА_5 під час окупації ходив без милиць. У мирний час він торгував м`ясом і у нього було СТО навпроти його будинку. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив суду про те, що під час окупації перебувала в с. Підлиман Борівського району. ОСОБА_5 їй відомий під час окупації він був старшим у селі. До цього був ОСОБА_10 . Його робоче місце було у сільській раді. Він там видавав гуманітарну допомогу одного разу. До окупації працювала директором будинку культури. Під час окупації в будинку культури проводилися три наради для мешканців їхньої громади, підприємців, збирали фермерів. Збори організовував комендант. На двох зборах вона точно бачила ОСОБА_5 у фойє. У президії ОСОБА_5 не знаходився та його розмов вона не чула. ОСОБА_5 організовував роботи щодо покосу трави біля клубу за вказівкою ОСОБА_5 . Гуманітарна допомога видавалася у приміщенні сільської ради. Вона також роздавала гуманітарну допомогу за проханням ОСОБА_5 . Двічі роздавалася гуманітарна допомога. Заробітна плата не нараховувалася. На будинку культури висів прапор рф деякий час. До окупації ОСОБА_5 був підприємцем, торгував м`ясом. ОСОБА_5 допомагав людям. Вона не бачила щоб спілкувався ОСОБА_5 з окупаційною владою. Як призначали ОСОБА_5 на посаду вона не знає, чула від людей.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснив суду про те, що під час окупації перебував на території с. Підлиман. ОСОБА_5 йому відомий як мешканець села Підлиман. Під час окупації ОСОБА_5 працював старостою с. Підлиман. У селищній раді він бачив посвідчення від комендатури з зазначенням повноважень ОСОБА_5 у с. Підлиман та селі Сольоне. Там були підпис та печатка. Які конкретно повноваження ОСОБА_5 там були зазначені не пам`ятає. Повноваження були зазначені як виконувача обов`язків старости. На посвідченні була печатка та підпис. Всі знайомі його казали йому, що ОСОБА_5 був призначений за ініціативи самого ОСОБА_5 . Так як він буде краще когось, ніж інший. Були збори підприємців з його участю. У клубі проводилися збори, було багато машин і там він бачив ОСОБА_5 . Також там у клубі святкували якесь російське свято, прапорці були, музика. Бачив прапори, музику, десяток людей. Автомобіль ОСОБА_5 стояв там, а його самого не бачив. Машина була марки Нива Шиврале зеленого кольору. Щодо тиску на ОСОБА_5 не знає. Думає, що на нього не тиснули. Він зробив цей висновок, так як на нього ніхто не тиснув. Бачив, як ОСОБА_7 вивозив сміття з причепом Нивою сільрадівською. Гуманітарну допомогу двічі видавалася, муку видавали. Видавала ОСОБА_26 і ще хтось не пам`ятає. В той час коли видавалася допомога його там не бачив. Один раз видавали гроші російські у розмірі десяти тисяч. Цих людей, які отримували гроші записували в сільраді, а видавали в приміщенні пошти і там були російські військові. Видавали гроші місцеві мешканці, якісь жінки. У мирний час ОСОБА_5 був підприємцем, продавав м`ясо, ще у нього було СТО. Коли він приїзжав біля СТО, то бачив, що там стояла російська військова техніка. Також бачив біля двору ОСОБА_5 військову поліцію та вони спілкувалися з ним, у двір до нього не заходили. Спілкувалися вони між собою дружно, жвавенько. Щодо конфліктів його з військовими рф не чув. Пересувався ОСОБА_5 пішки та їздив на автомобілі особисто та на скутері. Гуманітарну допомогу отримував не від ОСОБА_5 , а також гроші десять тисяч отримував не від ОСОБА_5 . Проживав ОСОБА_5 на вул. Центральна. На СТО висіла вивіска  ремонт, розвал. Про СТО усі мешканці села кажуть, що це його власність. Заяву на гроші він писав в селищній раді на адресу керівника пенсійного фонду Куп`янського району.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив суду про те, що ОСОБА_5 знає як мешканця села. Вона проживає з ним на одній вулиці. Знає, що він під час окупації був старостою, почула це від людей. Чула, що ОСОБА_5 порекомендував ОСОБА_28 , що ОСОБА_5 у травні та червні місяці їхав на автомобілі. Автомобіль зупинився, з автомобіля вийшли російські солдати та оточили автомобіль ОСОБА_5 , проте що там відбувалося вона не бачила. У селі ОСОБА_5 збирав мусор, чистили дороги, косили бурян, щось біля будинку культури робили. Не знає про те, що ОСОБА_5 організовував збори мешканців села. ОСОБА_5 допомагав людям і їй. Коли російські військові заблокували автомобіль ОСОБА_5 то вона не бачила щоб йому наносили удари. Примусу до ОСОБА_5 не бачила. Хто організовував видачу гуманітарної допомоги їй не відомо. ОСОБА_5 сам вивозив мусор. Їй не відомо щоб ОСОБА_5 приймав людей на роботу. Косив траву у селі не сам ОСОБА_5 , наче косили за вказівкою старости, інвентар був сільської ради. Їй не відомо чи приймав ОСОБА_5 людей на роботу. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_29 пояснив суду про те, що під час окупації перебувала у с. Підлиман вдома. У селі говорили, що ОСОБА_5 староста села. Зборів щоб його представляли або оголошення не було. Калінін їй сам особисто говорив, що він не буде працювати старостою. Під час окупації все вирішував і допомагав людям ОСОБА_5 . Він вивозив сміття особисто на своєму транспорті. Вона не бачила щоб він спілкувався з окупаційною владою. Бачила, що ОСОБА_5 «рашики» вивозили з мішком на голові. Гуманітарну допомогу вона не отримувала. Грошову допомогу отримувала. На чиє ім`я писала заяву не пам`ятає. Видавали гроші на пошті. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_30 пояснила суду про те, що ОСОБА_5 працював старостою села починаючи з квітня 2022 року. До ОСОБА_5 старостою села був Калінін. ОСОБА_5 приймав людей, які просили допомогу. Також він вивозив сміття «Нивою», бордового кольору, кому належав автомобіль не знає. Видавали борошно, як гуманітарну допомогу. У приміщенні сільської ради було написано, що ОСОБА_5 голова сільської ради. Заяву на дрова вона писала на ОСОБА_5 . 
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_31 пояснила суду про те, що під час окупації перебувала в с. Підлиман. Під час окупації ОСОБА_5 був старостою. До окупації знала його, як мешканця села. У мирний час був старостою села Калінін. Їй сказали сусіди, що ОСОБА_5 староста села. На магазині також було оголошення щодо того, що ОСОБА_5 є старостою села. Сміття ОСОБА_5 сам вивозив. Про СТО ОСОБА_5 не знає чи працювало воно.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_32 пояснив суду про те, що під час окупації перебував у с. Підлиман. ОСОБА_5 під час окупації працював старостою, очолював сільську раду. До окупації у ОСОБА_5 був магазин та СТО. Під час окупації на СТО стояла техніка рф, чи ремонтувалося вона не знає. У клубі були збори для підприємців. Сам він не був на цих зборах. ОСОБА_5 приймав участь у цих зборах. Машина його була там, ОСОБА_33 червоного кольору. ОСОБА_5 вивозив сміття, косили траву, підтримували порядок, займався благоустроєм. У сільраді працювали люди, вважає, що він приймав людей на роботу. Бачив, що ОСОБА_5 приїжджав до будинку комендатури на нараду. Один раз бачив у ОСОБА_5 в руках рацію, тоді коли він був з військовим. Всі у селі знали, що ОСОБА_5 був головою. До ОСОБА_7 був головою ОСОБА_10 . В період окупації ОСОБА_10 не працював. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_34 пояснив суду про те, що під час окупації перебував в с. Новоселівка Борівського району. ОСОБА_5 відомий йому, як знайомий. Чим він займався йому не відомо. Чув, що ОСОБА_5 очолював ОСОБА_35 . Сам туди не їздив. ОСОБА_5 пропонував роботу, почистити самосів, окультурити громаду. Він виїхав один раз, попробував, йому це не підійшло.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_36 пояснив суду про те, що під час окупації перебував у с. Підлиман. До окупації працював в інтернаті санітаром. ОСОБА_5 йому відомий. Чув, що під час окупації ОСОБА_5 працював старостою, а ОСОБА_10 відмовився від посади. Техніка була біля СТО ОСОБА_5 , там були вантажні машини з маркуванням рф. По слухам чув, що ОСОБА_5 розселяв військових рф по будинках. У ОСОБА_5 була рації, чи спілкувався він з військовими рф не знає. Під час окупації ОСОБА_5 пересувався сам та їздив сам на автомобілі.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_37 пояснив суду про те, що під час окупації він перебував у с. Підлиман. До війни був безробітним. ОСОБА_5 знайомий йому, як односельчанин. Під час окупації чув з балачок, що ОСОБА_5 працював старостою. Під час окупації ОСОБА_5 пропонував йому займатися похованням людей, та на цю пропозицію він відмовився. Також пояснив, що він на ім`я ОСОБА_5 писав заяву на отримання дров. Як точно називалася посада ОСОБА_5 не пам`ятає. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_38 пояснив суду про те, що під час окупації перебувала у с. Підлиман. Займалася господарством, так як вона пенсіонер. Знає ОСОБА_5 . Під час окупації він за проханням працював старосто. До цього старостою був ОСОБА_10 . ОСОБА_5 вивозив мусор, гуманітарну допомогу роздавав, Також пояснила, що на ім`я ОСОБА_5 писала заяву на отримання дров. Посаду ОСОБА_5 не пам`ятає. Бачила по селу, що ОСОБА_5 сам їздив на автомобілі.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_39 пояснив суду про те, що під час окупації перебувала у с. Пілиман. До військових дій працювала у Підлиманському будинку культури технічним працівником. Під час окупації ОСОБА_5 був як старший у селі. Бачила ОСОБА_5 біля сільради на зборах його не бачила. ОСОБА_5 під час окупації вивозив сміття та допомагав у похованні людей.
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_40 пояснив суду про те, що він з ОСОБА_5 є односельчанином, проживають у с. Підлиман. З розмов йому було відомо, що ОСОБА_5 був старостою. Під час окупації він на скутері поїхав у ОСОБА_15 за продуктами. Проїжджаючи повз будинку ОСОБА_5 він почув жіночі крики. Під`їхавши ближче він побачив, що біля калитки стояв військовий автомобіль. Потім побачив як з двору будинку виводили військові рф ОСОБА_5 з пакетом на голові та запхнули у машину. З чим це було пов`язано він не знає. Також пояснив, що ОСОБА_5 збирав мусор у селі та вивозив, зі слів людей знає, що ставив блоки, щоб танки не їздили.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_41 пояснив суду про те, що ОСОБА_5 є його сусідом. Він сам переїхав у с. Підлиман після 2014 року. До окупації він з ОСОБА_5 мав трудові відносини, займався з ним продажом свинини. На посаді старости ОСОБА_5 допомагав людям, збирав та вивозив мусор. Він з ним особисто відвозив бабусям його власні продукти харчування. Зазначив, що він був присутнім коли ОСОБА_10 сказав ОСОБА_5 , що буде його рекомендувати на пост голови, що він вже домовився. Бачив, як до магазина ОСОБА_5 під`їхали бійці рф та почали розстрілювати його магазин. Потім він вийшов до них і сказав, що магазин не працює, тоді вони запитали де господар, він їх відвів до ОСОБА_5 . Вони йому погрожували, посадили ОСОБА_5 в машину і десь відвезли, всієї розмови він не чув в цей час він був у своєму дворі та нічого не бачив, також не бачив, щоб йому наносили тілесних ушкоджень. В цей день ОСОБА_5 повернувся. Роботу йому ОСОБА_5 не пропонував, хто організовував збори йому не відомо. Оголошення про призначення ОСОБА_5 не було, про це люди говорили. 
		Аналізуючи показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_34 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , які були допитані під час судового розгляду, суд розцінює їх як правдиві, оскільки вони стабільні, послідовні, узгоджуються між собою та узгоджуються з показами обвинуваченого ОСОБА_5 , в частині викладу фактичних обставин інкримінованого злочину, перед допитом особи попереджались про кримінальну відповідальність за завідоме неправдиве показання. 
		Крім того, їх показання узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, які підтверджують винуватість ОСОБА_5 в скоєнні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими, та викладених у вироку.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України підтверджується також наступними доказами:
		-даними, які містяться у копії витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12022221070000810 від 19.10.2022 року за ст. 111-1 ч. 5 КК України з якого вбачається, що ОСОБА_5 , приблизно з кінця травня 2022 року, точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим будучи громадянином України, перебуваючи в с. Підлиман Борівського СТГ Ізюмського району Харківської області, добровільно зайняв посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій  «помощника начальника Изюмского ТУ ВГА Изюмского района Харьковской области», тобто старости Підлиманського старостинського округу (с. Підлиман, с. Журавка Ізюмського району Харківської області), у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави  агресора, що здійснює свою протиправну діяльність на території Борівського СТГ Ізюмського району Харківської області. Надалі, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, приблизно з кінця травня 2022 року та до де окупації вказаної території, приблизно до 04.10.2022, точний час встановити в ході досудового розслідування не виявилось можливим, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на посаді «помощника начальника Изюмского ТУ ВГА Изюмского района Харьковской области», фактично старости Підлиманського старостинського округу (с. Підлиман, с. Нижня Журавка Ізюмського району Харківської області), продовжуючи реалізовувати свій раніше виниклий злочинний умисел, знаходячись в адміністративній будівлі, розташованій за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Підлиман, вул. Центральна, 3, контролював та організовував роботу «Підлиманського старостинського округу (с. Підлиман, с. Нижня Журавка Ізюмського району Харківської області)» /т. 1 а. с. 165 об./;
		-даними, які містяться у дорученні про проведення досудового розслідування від 19.10.2022 /т. 1 а. с. 166/;
		-даними, які містяться у повідомленні про початок досудового розслідування від 19.10.2022 /т. 1 а.с. 166 об./;
		-даними, які містяться у постанові про створення групи слідчих від 19.10.2022 /т. 1 а. с. 167/;
		-даними, які містяться у постанові про призначення групи прокурорів від 20.10.2022 /т. 1 а. с. 168/;
		-даними, які містяться у постанові про визначення підслідності від 24.10.2022 /т. 1 а. с. 169/;
		-даними, які містяться у постанові про призначення прокурорів у кримінальному провадженні від 31.10.2022 /т. 1 а. с. 170/;
		-даними, які містяться у постанові про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 01.11.2022 /т. 1 а. с. 170 об/;
		-даними, які містяться у постанові про створення групи слідчих від 03.11.2022 /т. 2 а. с. 174/;
		-даними, які містяться у постанові про призначення групи прокурорів від 04.11.2022 / т. 1 а. с. 171-172/;
		-даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 22.11.2022 та фото таблиці до нього, згідно яких вбачається, що оглянуто приміщення Підлиманського старостату розташованого за адресою: Харківська обл., Ізюмського району с. Підлиман, вул. Центральна, 3. /т. 2 а. с. 178-183/;
		-даними, які містяться у протоколі огляді місця події від 25.11.2022 та фото таблиці до нього, згідно яких вбачається, що оглянуто Підлиманський сільський будинок культури розташований за адресою: Харківська обл., Ізюмський район, с. Підлиман, вул. Центральна, 3-А /т. 2 а. с. 184-188/;
		-даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 25.11.2022, згідно якого вбачається, що проведено огляд біля приміщення Підлиманського старостату розташованого за адресою: Харківська обл. Ізюмського району с. Підлиман, вул. Центральна, 3. Біля даного приміщення знаходилась ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Який в присутності понятих добровільно видано 85 аркушів формату А-4, на яких написані заяви від місцевих мешканців про отримання пільгових дров для пічного опалення на «Помощника начальника Боровского ТУ ВГА Изюмского района Харьковской области ОСОБА_5 », а також 1 аркуш формату А-4, в якому зазначено «Справка о фактическом проживании, пребивании» підписана «Помощником начальника Боровского ТУ ВГА Изюмского района ОСОБА_43 . Вище вказане було вилучено та поміщено до степ пакета НПУ /т. 2 а. с. 198-191/;
		-даними,які містятьсяу протоколіогляду речей(документів)від 25.11.2022,згідно якихвбачається,що підчас предмету:документів,вилучених вході оглядумісця подіївід 25.11.2022біля приміщенняПідлиманського старостатурозташованого заадресою:Харківська область,Ізюмський район,с.Підлиман,вул.Центральна,3під часогляду предметувиявлено:« ОСОБА_44 ; ОСОБА_45 ; ОСОБА_44 ; ОСОБА_46 ; ОСОБА_47 ; ОСОБА_48 ; ОСОБА_49 , ОСОБА_50 ; ОСОБА_51 ; ОСОБА_52 ; ОСОБА_53 ;  ОСОБА_54 ; ОСОБА_55 ; ОСОБА_56 ; ОСОБА_57 ; ОСОБА_58 ; ОСОБА_59 ; ОСОБА_60 ; ОСОБА_61 ; ОСОБА_62 ; ОСОБА_63 ; ОСОБА_64 ; ОСОБА_65 ; ОСОБА_66 ; ОСОБА_67 ; ОСОБА_68 ; ОСОБА_69 ; ОСОБА_70 ; ОСОБА_71 ; ОСОБА_72 ; ОСОБА_73 ; ОСОБА_74 ; ОСОБА_75 ; ОСОБА_76 ; ОСОБА_77 ; ОСОБА_78 ; ОСОБА_79 ; ОСОБА_80 ; ОСОБА_81 ; ОСОБА_82 ; ОСОБА_83 ; ОСОБА_84 ; ОСОБА_85 ; ОСОБА_86 ; ОСОБА_87 ; ОСОБА_88 ; ОСОБА_89 ; ОСОБА_90 ; ОСОБА_91 ; ОСОБА_92 ; ОСОБА_93 ; ОСОБА_94 ; ОСОБА_95 ; ОСОБА_96 ; ОСОБА_97 ; ОСОБА_98 ; ОСОБА_99 ; ОСОБА_100 ; ОСОБА_101 ;  ОСОБА_102 ; ОСОБА_103 ; ОСОБА_104 ; ОСОБА_105 ; ОСОБА_106 ; ОСОБА_107 ; ОСОБА_108 ; ОСОБА_109 ; ОСОБА_110 ; ОСОБА_111 ; ОСОБА_112 ; ОСОБА_113 ; ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 ; ОСОБА_117 ; ОСОБА_118 ; ОСОБА_119 ; ОСОБА_120 ; ОСОБА_121 ; ОСОБА_122 ; ОСОБА_123 ; ОСОБА_124 ; ОСОБА_125 ; ОСОБА_126 ; ОСОБА_127 ». Виявлене під час огляду: документи поміщено до пакета, опечатано та вилучено /т. 2 а. с. 192-194/;
		-даними, які містяться у довідці щодо фактичного місця проживання від 30.08.2022, згідно якої вбачається, що «Выдана Подлиманским сельским советом Боровского территориального управления Военно-гражданской администрации Изюмского района Харьковской области, гр. ОСОБА_128 , 06.02.1984 года рождения, зарегистрированой: АДРЕСА_2 , проживающей по адресу: АДРЕСА_3 , в том что в состав семьи/зарегистрированых лиц, входять: Дочь - ОСОБА_129 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_130 , ІНФОРМАЦІЯ_4 Справка выдана для предьявлення по месту требования», яка підписана «Помощник начальника /т. 2 а. с. 195/;
		-даними, які містяться у письмових заявах мешканців с. Підлиман про надання допомоги у вигляді дров (дані заяви адресовані на «помощника начальника Боровского ТУ ВГА Изюмского района Харьковской области ОСОБА_5 » /т. 2 а. с. 196-250; т. 3 а. с. 1-31/;
		-даними, які містяться у постанові про визнання речовим доказом від 25.11.2022, згідно якого, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12022221070000810 від 19.10.2022 року документи, а саме: «Справка о фактическом проживании/пребивании видана гр. ОСОБА_131 » на 1 аркуші формату А4; 85 заяв громадян на надання допомоги у вигляді дров (дані заяви написані на помощника начальника Боровского ТУ ВГА Изюмского района Харьковской области ОСОБА_5 ») та які були створені та використовувалися та належать окупаційній владі, вилучені в ході огляду місця події 25.11.2022 року біля приміщення Підлиманського старостату розташованого за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Підлиман, вул. Центральна, 3 /т. 3 а.с. 34/;
		-даними, які містяться в ухвалі слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 року, згідно якої накладено арешт на виявлені та вилучені 25.11.2022 року в ході проведення огляду місця події біля приміщення Підлиманського старостату, розташованого за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Підлиман, вул. Центральна, 3, документи, а саме: «Справка о фактическом проживании/пребывании выдана гр. ОСОБА_132 » на 1 аркуші формату А 4; 85 заяв громадян на надання допомоги у вигляді дров (дані заяви написані на «помощника начальника Боровского ТУ ВГА Изюмского района Харьковской области ОСОБА_5 »), які були створені, використовувалися та належать окупаційній владі /т. 3 а. с. 35/;
		-даними, які містяться у протоколі огляду речей документів від 28.12.2022, згідно яких під час огляду предмету виявлено: шість копій аркушів паперу альбомної орієнтації, формату А4 з друкованим заголовком «Список фактически работающих сотрудников Боровского териториального управления ВГА Изюмского района Харьковской области по состоянию на 31 июля 2022 года, з друкованою заповненою таблицею та восьми стовпчиками з найменуванням «№п.п», «ФИО», «Должность, специальность», «Адрес прописки», «Адрес фактического проживания», «Паспорт», «Зароботная плата, руб.», «Дата прийняття на роботу» на 6 арк., з підписами на 6 арушах паперу, біля стовпчику «И.о. Начальника Боровского ТУ» та прізвища сектора делопроизводства Боровского ТУ та прізвища ОСОБА_133 , в даній таблиці відображено 40 прізвищ та імен по батькові. Крім того в даній таблиці під номером 5, в стовпчику «ФИО» надруковано « ОСОБА_5 », в стовпчику «Должность, специальность» надруковано «Помощник начальника Боровского ТУ (с. Подлиман)», в стовпчику «Адрес прописки» надруковано «Изюмский р-н, с. Подлиман, ул. Центральная, д.34», в стовпчику «Паспорт» надруковано «МК004146», Боровским РОУМВД Украини в Харьковской области, 12.12.1995», в стовпчику «Зароботная плата, руб.» надруковано «55000,00» в стовпчику «Дата прийняття на роботу» «01.06.2022» /т. 3 а.с. 47-48/;
		-даними, які містяться у «Список фактически работающих сотрудников Боровского териториального управления ВГА Изюмского района Харьковской области по состоянию на 31 июля 2022 года», з друкованою заповненою таблицею та восьми стовпчиками з найменуванням «№п.п», «ФИО», «Должность, специальность», «Адрес прописки», «Адрес фактического проживания», «Паспорт», «Зароботная плата, руб.», «Дата прийняття на роботу» на 6 арк., з підписами на 6 арушах паперу, біля стовпчику «И.о. Начальника Боровского ТУ» та прізвища сектора делопроизводства Боровского ТУ та прізвища ОСОБА_133 , в даній таблиці відображено 40 прізвищ та імен по батькові. Крім того в даній таблиці під номером 5, в стовпчику «ФИО» надруковано « ОСОБА_5 », в стовпчику «Должность, специальность» надруковано «Помощник начальника Боровского ТУ (с. Подлиман)», в стовпчику «Адрес прописки» надруковано «Изюмский р-н, с. Подлиман, ул. Центральная, д.34», в стовпчику «Паспорт» надруковано «МК004146», Боровским РОУМВД Украини в Харьковской области, 12.12.1995», в стовпчику «Зароботная плата, руб.» надруковано «55000,00» в стовпчику «Дата прийняття на роботу» «01.06.2022» /т. 3 а.с. 49-54/;
		-даними, які містяться у постанові про визнання речовими доказами та долучення їх до матеріалів кримінальної справи від 28.12.2022, згідно яких визнано речовими доказами: шість копій аркушів паперу альбомної орієнтації, формату А4 з друкованим заголовком «Список фактически работающих сотрудников Боровского териториального управления ВГА Изюмского района Харьковской области по состоянию на 31 июля 2022 года, з друкованою заповненою таблицею та восьми стовпчиками з найменуванням «№п.п», «ФИО», «Должность, специальность», «Адрес прописки», «Адрес фактического проживания», «Паспорт», «Зароботная плата, руб.», «Дата прийняття на роботу» на 6 арк., з підписами на 6 арушах паперу, біля стовпчику «И.о. Начальника Боровского ТУ» та прізвища сектора делопроизводства Боровского ТУ та прізвища ОСОБА_133 , в даній таблиці відображено 40 прізвищ та імен по батькові. Крім того в даній таблиці під номером 5, в стовпчику «ФИО» надруковано « ОСОБА_5 », в стовпчику «Должность, специальность» надруковано «Помощник начальника Боровского ТУ (с. Подлиман)», в стовпчику «Адрес прописки» надруковано «Изюмский р-н, с. Подлиман, ул. Центральная, д.34», в стовпчику «Паспорт» надруковано «МК004146», Боровским РОУМВД Украини в Харьковской области, 12.12.1995», в стовпчику «Зароботная плата, руб.» надруковано «55000,00» в стовпчику «Дата прийняття на роботу» «01.06.2022» /т. 3 а.с. 55-56/;
		-даними, які містяться в ухвалі слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.12.2022 року, згідно яких накладено арешт на шість копій аркушів паперу альбомної орієнтації, формату А4 з друкованим заголовком «Список фактически работающих сотрудников Боровского териториального управления ВГА Изюмского района Харьковской области по состоянию на 31 июля 2022 года, з друкованою заповненою таблицею та восьми стовпчиками з найменуванням «№п.п», «ФИО», «Должность, специальность», «Адрес прописки», «Адрес фактического проживания», «Паспорт», «Зароботная плата, руб.», «Дата прийняття на роботу» на 6 арк., з підписами на 6 арушах паперу, біля стовпчику «И.о. Начальника Боровского ТУ» та прізвища сектора делопроизводства Боровского ТУ та прізвища ОСОБА_133 , в даній таблиці відображено 40 прізвищ та імен по батькові. Крім того в даній таблиці під номером 5, в стовпчику «ФИО» надруковано « ОСОБА_5 », в стовпчику «Должность, специальность» надруковано «Помощник начальника Боровского ТУ (с. Подлиман)», в стовпчику «Адрес прописки» надруковано «Ізюмський р-н, с. Подлиман, ул. Центральная, д.34», в стовпчику «Паспорт» надруковано «МК004146», Боровским РОУМВД України в Харьковской области, 12.12.1995», в стовпчику «Зароботная плата, руб.» надруковано «55000,00» в стовпчику «Дата прийняття на роботу» «01.06.2022»/т. 3 а.с. 57/;
		-даними, які містяться у відповіді на запит начальника селищної військової адміністрації ОСОБА_134 від 18.01.2023, згідно яких вбачається, що легковий автомобіль НИВА ВАЗ 21214 д.н.з. НОМЕР_3 дійсно стояв на балансі селищної ради. Під час окупації документи на вказаний автомобіль були втрачені. Інвентаризація в 2023 році не проводилася /т. 3 а.с. 84/;
		Отже, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказівз точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування уКПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
		Недопустимості доказів згідно вимог ст. ст. 87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та досліджені органом досудового розслідування, а згодом судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначенихст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні докази узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимогКПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом встановлено не було.
		Дослідивши у змагальній процедурі й зіставивши зазначені докази, оцінивши їх в аспекті ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості й достовірності, а також з`ясувавши передбачені ст. 91 вказаного Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, суд вважає, що ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку доводять факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, як колабораційна діяльності, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
		Доводи обвинуваченого та його захисників щодо перекваліфікації дій ОСОБА_5 з ч. 5 ст. 111-1 КК України на ч. 2 ст. 111-1 КК України, оскільки у нього була крайня необхідність, яка виразилася в тому, що над ним знущалися, його били, залякували як його так і те, що розправляться з його сім`єю, а також те, що він не здійснював організаційно-розпорядчі функції, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
		Об`єктом кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-1 КК України, є основи національної безпеки України.
		 
		Суб`єктивна сторона кримінальних правопорушень характеризується прямим або непрямим умислом.
		У ряді складів кримінальних правопорушень за ч. 2, 5, 7 ст. 111-1 КК України важливе значення має добровільність (якщо особа здійснювала відповідні дії не добровільно, а під примусом (байдуже яким), склад правопорушення відсутній).
		За частиною 5 ст. 111-1 КК України передбачена відповідальність за дії у формі: добровільного зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, добровільного обрання до таких незаконних органів; участі в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території; публічних закликів до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території.
		Щодо першого складу (добровільне зайняття посади), то йдеться про керівну посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Вказане кримінальне правопорушення може бути вчинено лише шляхом дії. У складах правопорушень за ч. 5 ст. 111-1 (крім публічних закликів до проведення незаконних виборів і референдумів на тимчасово окупованій території) важливим для кваліфікації є місце його вчинення на тимчасово окупованій території України. Законодавець у ч. 5 встановлює ознаку добровільності як до дій щодо зайняття посади, так і щодо обрання до певних органів влади окупанта.
		Суб`єктом злочину, пов`язаного з колабораційною діяльністю, є лише громадянин України. Колабораційна діяльність вчиняється виключно на користь держави-агресора.
		Державою-агресором за загальним визначенням є країна, яка першою застосовує збройну силу проти іншої країни, тобто тим самим вчиняє агресію. Державою-агресором може бути визнана не лише одна країна, а група країн, в т. ч. пов`язаних між собою угодами про військову допомогу.
		При кваліфікації злочинів за ст. 111-1 КК України державою-агресором наразі вважається російська федерація. При цьому враховуються, зокрема, постанова Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022.
		Загалом, колабораційна діяльність, як і державна зрада, вчиняється на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		Під організаційно-розпорядчими функціями розуміється здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
		Під добровільним заняттям посади слід розуміти зайняття громадянином України посади у відповідних незаконно створених органах влади з власної волі та за відсутності фізичного чи психічного примусу, крайньої необхідності.
		Добровільне зайняття посади є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.
		   Отже, згідно чинного законодавства України організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. 
		Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.
		З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним виконання у вищезазначений період часу ОСОБА_5 посадових обов`язків, пов`язаних з організаційно-розпорядчих функцій.
		Разом з цим, відповідальність за ч. 2 ст. 111-1 КК України настає за добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Посилання обвинуваченого та його адвокатів про те, що ОСОБА_5 не здійснював організаційно-розпорядчі функції, не знайшло підтвердження в ході судового розгляду, та спростовуються як письмовими доказами, які визнані судом належними та допустимими та показами свідків, які повідомили суду, що ОСОБА_5 займав керівну посаду, а саме так званого «Помощника начальника Боровского ТУ ВГА Изюмского района Харьковской области ОСОБА_5 » та виконував покладені окупаційною владою обов`язки, перебуваючи на вказаній посаді.
		З цих підстав суд вважає доводи і вимоги обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисників про перекваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_5 з ч. 5 ст. 111-1 КК України на ч. 2 ст. 111-1 КК України необґрунтованими.
		Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 та йогозахисників проте,що обвинувачений виконував покладені окупаційною владою обов`язки, через крайню необхідність, яка виразилася в тому, що над ОСОБА_5 знущалися, його били, залякували як його так і те, що розправляться з його сім`єю. Це все призвело до того, що йому довелося пійти на співпрацю, яка виразилася в тому, що він прибирав територію, надавав допомогу людям сам від себе, що виключає кримінальну відповідальність за ч. 5 ст. 111-1 КК України, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
		Фізичний чи психічний примус і крайня необхідність є обставинами, які за певних умов виключають кримінальну протиправність діянь, передбачених ст. 111-1 КК України, відповідно до статей 39 і 40 КК України.
		Суду не надано доказів, що обвинувачений ОСОБА_5 виконував покладені окупаційною владою обов`язки, перебуваючи на посаді так званого ««Помощника начальника Боровского ТУ ВГА Изюмского района Харьковской области ОСОБА_5 », під безпосереднім впливом:
		а) фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками (йдеться про катування - в розумінні ст. 127 КК України, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою);
		б) фізичного примусу, внаслідок якого вона могла керувати своїми діями, а також психічного примусу, за сукупності таких умов: такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави, цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода (або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці). Шкала видів шкоди відсутня, але є один виняток - шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
		Суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_135 та ОСОБА_41 , в частині того, що їм відомо, що ОСОБА_5 погрожували фізичною розправою та примушували працювати старостою села, оскільки як зазначив ОСОБА_40 він не знає з чим це було пов`язане, а щодо свідка ОСОБА_41 то слід зазначити, що він з ОСОБА_5 перебувають у дружніх відносинах до окупації перебували у трудових відносинах, під час окупації допомагав ОСОБА_5 вивозити сміття та вніс суму застави за останнього, наведене суттєво впливає на об`єктивність наданих ним показів і намагання допомогти ОСОБА_5 у ситуації, що склалась.
		Ніяких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що до ОСОБА_5 застосовувалися заходи фізичного та/або психічного примусу у період окупації с. Підлиман, внаслідок застосування якого ОСОБА_5 вимушено виконував покладені окупаційною владою обов`язки у незаконно створеному органі, у кримінальному провадженні не встановлено та суду не надано.
		Таким чином, з досліджених судом доказів, зазначених вище, встановлено, що ОСОБА_5 діяв добровільно. Докази, що його примушували до вчинення таких дій, за встановлених вище судом обставин, відсутні.
		Будь-яких підстав вважати, що встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_5 зазначених вище дій не є кримінальним правопорушенням, у суду відсутні. 
		Що стосується доводів сторони захисту про те, що долучені стороною обвинувачення до матеріалів кримінального провадження та досліджені у суді у якості доказів такі документи, як 85 заяв мешканців села на отримання дров для опалення та 1 довідку про фактичне перебування /проживання ОСОБА_136 , штатний розпис, не можуть бути прийняті до уваги судом за результатами розгляду справи, то слід зазначити наступне.
		Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Статтею 85 КПК України передбачено, що належним є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно зі ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Статтею 93 КПК України передбачено, зокрема те, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбаченихКПК України.
		Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
		Згідно зі ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).
		 
		Надані стороною обвинувачення докази, повністю відповідають вимогам ст. ст. 84, 85, 86, 93, 94, 98, 99 КПК України, оскільки їх отримано у порядку, встановленому цим Кодексом та вони містять в собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачений як джерело доказування у КПК України.
		Тобто, зазначені документи містять фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, отже вони відповідають критеріям, встановленим ст.84 КПК України, були отримані у передбаченому КПК України порядку, а тому, згідно приписів ч.1 ст.86 КПК України, - є допустимими та належними доказами.
		При цьому, суд зазначає на ту обставину, що посилання сторони захисту на відсутність наказів про призначення ОСОБА_5 на посаду старости села, його функціональних обов`язків, з урахуванням наявності інших зібраних у справі доказів, в їх сукупності, враховуючи, що вказані відомості велись саме окупаційною владою та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, на переконання суду, в даному конкретному випадку, не спростовує висунутого обвинувачення щодо винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		Щодо доводів сторони захисту адвоката ОСОБА_137 стосовно того, що досудове розслідування та процесуальне керівництво проводилися органами та особами, які не мали на це повноважень, то відповідно до доданих матеріалів, які надані стороною захисту до клопотання вбачається, що з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань та до доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснювалось, не лише органами поліції, а також слідчим відділом СБ України в Харківській області, а відтак його можна було визнати неефективним за певних умов, про що було зазначено в постанові прокурора Харківської області.
		 
		Тобто передумовою реалізації прокурором передбачених ч. 5 ст. 36 КПК України повноважень має бути здійснення відповідним органом, визначеним у ст. 216 КПК України, досудового розслідування у кримінальному провадженні та встановлення за наслідками такого розслідування його неефективності.
		Отже, у прокурора області були передумови та наявні підстави, передбачені ч. 5ст. 36 КПК України, для доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні іншому органу ніж той, що прямо визначений уст. 216 КПК України.
		Невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , суд розцінює як спосіб захисту останнього від обвинувачення та намагання уникнути кримінальної відповідальності, а докази сторони захисту суд відхиляє та не бере до уваги, оскільки вони не спростовують обставин обвинувачення та вини ОСОБА_5 в інкримінованому злочині.
		За таких обставин, суд вважає не доведеними доводи обвинуваченого та його захисників відповідно щодо перекваліфікації дій ОСОБА_5 та відсутності в діях останнього складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		   Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльності, тобто добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
		При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
		Згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин.
		Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Обставина, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 у відповідності до п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є громадянином України /т.3 а.с. 85/; раніше не судимий /т. 3 а.с. 86/; згідно характеристики з місця проживання вбачається, що скарг на ОСОБА_5 не надходило, компрометуючі матеріали відсутні, на комісіях не заслуховувався /т. 3 а.с. 87/; строкову військову службу не проходив, визнаний не придатним до строкової військової служби /т. 3 а.с. 86/; на диспансерному обліку у лікаря психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває /т. 3 а.с. 87/; згідно копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісії серія 12 ААБ за №752969 вбачається, що ОСОБА_5 має групу інвалідності перша «Б» з 11.04.2023 р., причина інвалідності загальне захворювання, інвалідність встановлена на строк до 01 травня 2025 року, дата чергового переогляду 11.04.2025 /т. 3 а.с. 149/; згідно медичної документації вбачається, що ОСОБА_5 має захворювання вертеброгенна компресійно-ішемічна попереково-крижова мієлорадикулопатія зі стійким двобічним люмбоішалгічним синдромом, нижньою параплегією, сфінктерними порушеннями, вираженим порушенням акту ходи та функції хребта /т. 3 а.с. 153;156/.
		З урахуванням наведеного суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.
		Відповідно до ч.5 ст.111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певного діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
		Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певного діяльністю призначається в межах, установлених санкцією статті (санкцією частинистатті) КК України (2341-14), за якою підсудний визнаний винним, а якщо воно нею не передбачене, - в межах, установлених ст.55 КК України. 
		Та обставина, що до постановлення вироку підсудний вже не обіймав посаду або не займався діяльністю, з якими було пов`язане вчинення злочину, не є перешкодою для застосування цього покарання.
		У Постанові Верховного Суду від 02.02.2022 по справі №344/16025/18 зазначено, що рішення суду про позбавлення права займатись певною діяльністю має бути чітко і ясно сформульовано в резолютивній частині вироку для того, щоб не виникало жодних сумнівів під час його виконання. Якщо в санкції статті Особливої частиниКК України визначено характер посади або вид (рід) діяльності, то формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Якщо ж покарання у санкції зазначене в загальній формі (наведене у формулюванні, що використовується у ст.55 КК України), суд повинен конкретизувати правову заборону і точно зазначити (описати, окреслити) у вироку характер та коло тих посад або вид (рід) тієї діяльності, права обіймати які чи займатися якою він позбавляє засудженого. Більш того, покарання має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатись забороненою діяльністю в будь-якій галузі або займатись такою діяльністю, які за змістом (характером) і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.
		Як встановлено судом ОСОБА_5 під час окупації, приблизно з кінця травня 2022 року, точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, будучи громадянином України, перебуваючи в с. Підлиман Борівської СТГ Ізюмського району Харківської області, умисно, добровільно зайняв посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій - «помощника начальника Боровского ТУ ВГА Изюмского района Харьковской области», тобто старости Підлиманського старостинського округу (с. Підлиман, с. Нижня Журавка Ізюмського району Харківської області), у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави  агресора, що здійснює свою протиправну діяльність на території Борівської СТГ Ізюмського району Харківської області, а тому суд призначає додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка повязана з наданням публічних послуг.
		Разом з цим, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта вбачається, що ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0455 га, кадастровий номер 6321084001:01:001:0295 за адресою: Харківська обл., Борівський р-н, с. Підлиман, вул. Радянська /т. 3 а.с. 59-60/.
		А тому суд призначає також додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, яке є його особистою власністю.
		Саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Вирішуючи питання можливості звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробовуванням, із застосуванням положень ст. 75 КК України, суд дійшов наступного.
		Згідно зі змістом ст. 75 КК України застосування закріплених у ній правил допустиме лише за наявності обґрунтованих підстав для висновку, що виходячи з тяжкості кримінального правопорушення, даних про особу винного та інших обставин кримінального провадження виправлення обвинуваченого є можливим без його ізоляції від суспільства.
		Суд, враховуючи вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України з використанням умов воєнного стану, не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробовуванням, із застосуванням положень ст. 75 КК України.
		Щодо посилань сторони захисту на стан здоровя ОСОБА_5 , то суд зазначає таке.
		Згідно копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісії серія 12 ААБ за №752969 вбачається, що ОСОБА_5 має групу інвалідності перша «Б» з 11.04.2023 р., причина інвалідності загальне захворювання, інвалідність встановлена на строк до 01 травня 2025 року, дата чергового переогляду 11.04.2025.
		Тобто група інвалідності була встановлена ОСОБА_5 на строк до 01.05.2025 р.
		Будь-яких доказів щодо продовження групи інвалідності ОСОБА_5 після 01.05.2025 р. до суду обвинуваченим та захисниками не надано.
		Водночас, з копії листа начальника Управління документального та адміністративного-господарського забезпечення Департаменту з питань виконання кримінальних покаран від 17.03.2025 р. за №17-01 вбачається, що в установах створюються умови з урахуванням мінімально-базових інклюзивних вимог Державних будівельних норм України В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 30.12.2021 №365 /т. 3 а.с. 157/.
		Щодо можливості звільнення ОСОБА_5 від покарання за хворобою на підставі ч. 2 ст. 84 КК України, то суд зазначає таке.
		Відповідно до частини 2 статті 84 Кримінального Кодексу України передбачено, що особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи".
		Порядок підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання за хворобою є визначеним у розділі VI "Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі", що затверджений спільним наказом Міністерства юстиції України та, Міністерства охорони здоров`я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572.
		Цим порядком визначено, зокрема, таке.
		Медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають засуджені, які захворіли в УВП, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно здодатком 13до цього Порядку (далі - Перелік хвороб) /частина 1/
		Медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я ДКВС, у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров`я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я державної або комунальної форм власності після обов`язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров`я ДКВС або закладів охорони здоров`я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу /частина 2/.
		У закладахохорони здоров`ядержавної абокомунальної формвласності [склад лікарсько-консультативної комісії визначається та затверджується] керівником цьогозакладу /частина 3/.
		За наявності у засудженого ознак хвороби, визначеної Переліком хвороб, лікуючий лікар невідкладно складає медичний висновок, який погоджує завідувач відповідного закладу охорони здоров`я ДКВС.
		Завідувач закладу охорони здоров`я спільно з лікуючим лікарем забезпечують направлення хворого засудженого, а також необхідної медичної документації на найближче засідання лікарсько-консультативної комісії.
		З урахуванням результатів особистого медичного огляду хворого засудженого, вивчення даних медичної облікової документації щодо обстеження, лікування, надання рекомендацій тощо лікарсько-консультативна комісія негайно складає висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, за формою, наведеною вдодатку 14до цього Порядку (далі - висновок щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб) /частина 6/
		Висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, відповідно до додатку 14 до цього порядку, окрім іншого, містить висновок про те, що: "Матеріали на засудженого(у) можуть бути подані на розгляд суду".
		Засуджений, щодо якого встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, залишається у … закладі охорони здоров`я державної чи комунальної форм власності до прийняття судом остаточного рішення. У разі прийняття судом рішення про звільнення засуджений звільняється безпосередньо із … закладу охорони здоров`я державної чи комунальної форм власності./частина 13/
		Відповідно до частини 2 пункту 2 Постанови № 8 від 28 вересня 1973 року Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу "Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров`я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань"
		Відповідно до пункту 3 цієї ж Постанови "Вирішуючи питання про звільнення від дальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, крім осіб, які захворіли на хронічну душевну хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й враховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухилявся він від призначеного лікування, а також інші обставини".
		При цьому пункт 2-1 цієї Постанови орієнтує на необхідність суворого дотримання порядку медичного обстеження осіб, про звільнення яких від відбуття покарання ставиться питання.
		Наведені вище норми діючого законодавства, окрім іншого, доводять таке.
		Звільненню від відбуття покарання в порядку, що передбачений частиною 2 статті 84 Кримінального Кодексу України, підлягають лише особи: які захворіли на відповідні хвороби після вчинення злочину; особи, які мали відповідні хвороби до вчинення злочину, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула загрозливого характеру.
		Висновок промедичний оглядзасудженого щодонаявності захворювання,визначеного Перелікомхвороб маєздійснюватись ЛККзакладів охорониздоров`яДКВС,та лишеу разінеможливості перенаправленняхворого дозакладу охорониздоров`яДКВС - ЛКК закладів охорони здоров`я державної або комунальної власності.
		Такі висновки можуть бути зробленими лише створеними відповідним чином лікарськими комісіями та на підставі медичного висновку лікуючого лікаря.
		Такі висновки обов`язково мають містити у собі твердження про те, що матеріали на засудженого обов`язково можуть бути передані на розгляд суду для вирішення питання про звільнення засудженого від відбуття покарання.
		Після отримання відповідного висновку засуджений має перебувати на лікуванні у відповідному лікувальному закладі.
		Отже, ОСОБА_5 не єособою,яка натеперішній часможе бутизвільненою відвідбуття покаранняв порядкустатті 84Кримінального КодексуУкраїни, а стан його здоров`я мав враховуватись під час призначення йому покарання у вироку суду.
		Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_5 не може бути доправленим до закладів охорони здоров`я ДКВС.
		Виписки із медичних карт амбулаторного хворого, що надані закладами охорони здоров`я комунальної власності не є та не можуть бути підставами для його звільнення від покарання в порядку частини 2 статті 84 Кримінального Кодексу України незалежно від змісту таких висновків.
		Правом же самостійно ж співставляти певні діагнози з переліком хвороб та визначати вплив певних діагнозів на можливість відбуття покарання суд не наділений.
		Отже, наразі передбачені законом підстави, що зазначені у ч. 2 ст. 84 КК України для звільнення ОСОБА_5 від відбуття покарання є відсутніми.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати з моменту набрання вироку законної сили.
		Зарахувавши у строк відбуття покарання строк перебування під вартою під час досудового розслідування з 13.12.2022 року по 19.12.2022 року.
		Продовжити стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, що визначені ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 №185/101131/22, а саме: прибуття до визначеної особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога» в межах території в Ізюмському районі Харківської області та в межах території Лиманської міської обєднаної територіальної громади Донецької області; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця мешкання до набрання цим вироком законної сили.
		Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України повернути після набрання вироком законної сили заставу, яка була внесена за обвинуваченого ОСОБА_5  застовадавцю ОСОБА_138 , ІНФОРМАЦІЯ_6 заставу в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 208000 грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка була внесена ним за ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 по справі №185/101131/22 /т. 1 а.с. 15-18/.
		Відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. 
		Ураховуючи, що судом призначено покарання з конфіскацією майна, то слід залишити діючим захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту на майно, згідно ухвали слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.01.2023 по справі №185/101131/22 /, якою накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0455 га., кадастровий номер 6321084001:01:001:0295, власником якої є ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право власності, у кримінальному провадженні №120222210700000810 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.10.2022 року /т. 3 а.с. 63/ до виконання вироку суду в частині конфіскації.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Питання речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд-
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 /сім/ років з позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка повязана з наданням публічних послуг строком на 15 /п`ятнадцять/ років з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.
		   Строк відбуттяпокарання  ОСОБА_5  рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		Зарахувавши у строк відбуття покарання строк перебування під вартою під час досудового розслідування з 13.12.2022 року по 19.12.2022 року.
		Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, що визначені ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 №185/101131/22, а саме: прибуття до визначеної особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога» в межах території в Ізюмському районі Харківської області та в межах території Лиманської міської обєднаної територіальної громади Донецької області; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця мешкання до набрання цим вироком законної сили.
		Повернути після набрання вироком законної сили заставу, яка була внесена за обвинуваченого ОСОБА_5  застовадавцю ОСОБА_138 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: заставу в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 208000 грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка була внесена ним за ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 по справі №185/101131/22 /.
		Залишити захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту на майно, згідно ухвали слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.01.2023 по справі №185/101131/22 /, якою накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0455 га., кадастровий номер 6321084001:01:001:0295, власником якої є ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право власності, у кримінальному провадженні №120222210700000810 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.10.2022 року - до виконання вироку суду в частині конфіскації майна.
		 
		Речові докази: документи довідка про фактичні місце проживання, видана на імя ОСОБА_136 на одному аркуші; 85 заяв про надання допомоги у вигляді дров; 6 копій аркушів паперу альбомної орієнтації, формату А4 з друкованим заголовком «Список фактически работающих сотрудников Боровского территориального управления ВГА Изюмского района Харьковской области по состоянию на 31 июля 2022 года, з друкованою заповненою таблицею та восьми стовпчиками з найменуванням «N?п.п.», «ФИО», «Должность, специальность», «Адрес прописки», «Адрес фактического проживания», «Паспорт», «Зароботная плата, руб.», «Дата прийняття на роботу.», на 6 арк., з підписами на 6 аркуші паперу, біля стовпчику «И.о Начальника Боровского ТУ» та прізвища « ОСОБА_139 », та підписом біля стовпчику «Главный специалист сектора делопроизводства Боровского ТУ та прізвища ОСОБА_133 , в даній таблиці відображено 40 прізвищ та імен по батькові. Крім того в даній таблиці під номером 5, в стовпчику «ФИО» надруковано « ОСОБА_5 », в стовпчику «Должность, специальность» надруковано «Помощник начальника Боровского ТУ (с.Подлиман)», в стовпчику «Адрес прописки» надруковано «Изюмский р-н, с. Подлиман, ул. Центральная, д.34», в стовпчику «Адрес фактического проживания» надруковано «Изюмский р-н, с.Подлиман, ул. Центральная, д.34», в стовпчику «Паспорт» надруковано «МКО04146, Боровским РОУМВДУкраины в Харьковской области, 12.12.1995», в стовпчику «Зароботная роботу» плата, руб.» надруковано «55000,00», в стовпчику «Дата прийняття на «01.06.2022», долучено - зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.
		На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Роз`яснити, обвинуваченому, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. 
		Повний текст вироку складений 20 червня 2025 року, який слід вручити негайно обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...