Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/20842/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 20.06.2025. Зареєстровано: 21.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2025.
Дата набрання законної сили: 20.06.2025
Номер судового провадження: К/990/31488/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 червня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 160/20842/23
		адміністративне провадження № К/990/31488/24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Білак М.В., 
		суддів: Мацедонської В.Е., Мартинюк Н.М.,
		розглянувши у порядку письмового провадження справу
		за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дяченка Олексія Володимировича 
		на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року (головуючий суддя - Коренев А.О.)
		та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року (головуючий суддя - Добродняк І.Ю., суддів: Бишевська Н.А., Семененко Я.В.)  
		у справі №  160/20842/23 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Військової частини НОМЕР_1 
		про визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити певні дії.
		I. ПРОЦЕДУРА
		1.          18 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року включно;
		- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію -різницю грошового забезпечення 4463,15 грн в місяць у загальній сумі 149155,59 грн за період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведенню індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №  1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 15 січня 2004 року №  44.
		2.          В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №  1078.
		3.          Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року, закрито провадження у справі №  160/20842/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		4.          Не погодившись з вказаними судовими рішеннями адвокат Дяченко О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся із касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. 
		5.          Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. 
		II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		6.          Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у спірних правовідносинах є рішення суду (постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року  в справі №  160/3016/22), яке набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому є підстави для закриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		7.          В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що закриття провадження у справі на цій підставі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, тобто  збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Проте судом першої та апеляційної інстанцій не враховано, що зазначена норма закону не підлягає застосуванню, якщо хоча б одна із зазначених умов є відмінною. 
		8.          На підтвердження порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права скаржник зазначає, що  предмети позовів у справах №  160/3016/22 та №  160/20842/23 є різними. У справі №  160/3016/22 предметом оцінки та розгляду було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 13 грудня 2020 року включно із застосуванням базових місяців січень 2008 року та березень 2018 року. Натомість, у справі №  160/20842/23 предметом спору є правильність встановлення відповідачем розміру індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині у грошовому еквіваленті за період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року із визначенням чіткої суми.
		9.          На думку скаржника, оскільки на момент розгляду справи №  160/3016/22 відповідачем взагалі не було виплачено індексацію позивачу за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно та не було проведено розрахунок індексації-різниці грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року включно, вказані питання віднесені судом до дискреційних повноважень відповідача, то позивач позбавлений можливості звернутись до суду у порядку статті 383 КАС України.
		10.          Враховуючи, що під час розгляду справи №  160/3016/22 судом не досліджувалось та не оцінювалось питання розміру підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року внаслідок підвищення посадових окладів у порівнянні з лютим 2018 року, то позивач звернувся до суду у порядку передбаченому КАС України в окремому провадженні щодо виплати індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині починаючи з 01 березня 2018 року.
		11.          Таким чином, скаржник уважає, що підстави для закриття провадження у справі, передбачені пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, були відсутні.
		IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		12.          Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
		13.          Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
		14.          Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права необхідно вказати таке.
		15.          Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
		16.          За змістом пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
		17.          Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
		18.          Необхідно зауважити на тому, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
		19.          Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
		20.          Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
		21.          У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
		22.          Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність в іншій справі постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили.
		23.          Таким чином спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вищевказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.
		24.          Проаналізувавши підстави, предмет позову та суб`єктний склад сторін у цій справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для закриття провадження, оскільки має місце спір, що виник між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і заявлений з тих самих підстав, що й у справі № 160/3016/22, за наслідком розгляду якого прийнято постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року, яка набрала законної сили.
		25.          Надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
		26.          Так, дійсно, в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 160/3016/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якому предметом позову були вимоги про:
		-          визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно;
		-          зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927,84 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №  44 з урахуванням раніше виплачених сум;
		-          визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №  1078;
		-          зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року включно в сумі 149155,59 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №  1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №  44 з урахуванням раніше виплачених сум;
		-          зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення.
		27.          Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі №  160/3016/22 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. У задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю відмовлено.
		28.          Однак, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі №  160/3016/22 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. 
		Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 по 28 лютого 2018 року включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць), з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №  44.
		Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №  1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №  1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №  44 з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 
		29.          Мотивуючи ухвалене рішення в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання здійснити нарахування та виплату на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №  1078, підлягають задоволенню з урахуванням здійснених виплат, суд  апеляційної інстанції зазначив, що  відповідач у період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року здійснив нарахування та виплату індексацію грошового забезпечення позивача не у повному обсязі. 
		30.          Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати визначних позивачем сум невиплаченої індексації грошового забезпечення, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволені в цій частині, оскільки розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача. 
		31.          Вказана постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 22 грудня 2022 року.
		32.          Отже, у справі №  160/3016/22 вирішено питання, зокрема, про право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у спірному періоді з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року. Натомість, суди не досліджували питання наявності права, розміру, механізму розрахунку щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення позивача відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078.
		33.          Як убачається зі змісту позовної заяви у справі, що розглядається, позивач обґрунтовує своє звернення до суду з новим позовом саме незгодою із нарахованою йому відповідачем сумою індексації за період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року на виконання рішення суду у справі № 160/3016/22.
		34.          У справі, що розглядається, необхідно зазначити, що предметом позову у ній якраз і є питання розрахунку (перерахунку) індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 13 грудня 2020 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
		35.          Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі здійснено неправильний порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається, та у справі № 160/3016/22. 
		36.          Ураховуючи, що відповідно до пункту 13 Порядку №  1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.
		37.          Такий правовий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 15 грудня 2022 року у справі №  460/3473/21, від 23 січня 2023 року у справі №  340/3391/22, від 31 січня 2023 року у справі № 340/3391/22, від 13 березня 2023 року у справі №  560/11003/22 та багатьох інших, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.
		38.          За таких обставин висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимоги, заявлені позивачем у цій справі, вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі №  520/4196/22 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими, що виключає наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 328 КАС України.
		39.          Отже, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, залишеної в силі судом апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		40.          Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		41.          Таким чином касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		42.          З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 345, 353, 359 КАС України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дяченка Олексія Володимировича задовольнити.
		Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року та постанову 
		Третього апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі № 160/20842/23  скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		М.В. Білак
		В.Е. Мацедонська 
		Н.М. Мартинюк,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...