Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/2245/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано судом: 23.06.2025. Зареєстровано: 24.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2025.

Номер судового провадження: 2-а/363/68/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		23.06.25 363/2245/25
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 червня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 561 від 07.04.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		28.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 24.05.2025 року його батько ОСОБА_2 при перевірці своєї поштової скриньки за адресою: АДРЕСА_1 знайшов повідомлення про надходження поштового відправлення №0730100171986 на ім`я позивача. У зв`язку з тим, що позивач знаходиться за межами території України, його батьком було отримано зазначене поштове відправлення. У вказаному поштовому відправленні містилась постанова №561 від 07.04.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 25500 гривень за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. З даною постановою ОСОБА_1 не погоджується і вважає її незаконною, необґрунтованою і винесеною з порушенням порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення, визначеного КУпАП. Відповідно до тексту оскаржуваної постанови, вбачається, що позивач будучи військовозобов`язаним під час дії особливого періоду та проведення мобілізації, а саме: о 14 год. 00 хв. 06.03.2025 року не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці №2631990 для уточнення даних, яка була направлена через АТ «УКРПОШТА» та протягом трьох днів не повідомив поважності причин неприбуття. В той же час, ОСОБА_1 зазначив, що відповідач проігнорував його перебування за кордоном, оскільки ним 05.07.2024 року за допомогою електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста (у формі мобільного за стосунку «Резерв+») було уточнено облікові данні, де вказано фактичну адресу проживання, а саме: АДРЕСА_2 . Таким чином, відповідачем було направлено повістку №2631990 для уточнення даних на адресу, про відсутність ОСОБА_1 за якою відповідачу було заздалегідь достеменно відомо. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки він не був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідності до вимог законодавства. Крім того, позивач зазначив, що його батько проживає за адресою: АДРЕСА_1 та регулярно перевіряє абонентську скриньку, однак повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «повістка ТЦК» за вказаною адресою не надходило. Разом з тим, неможливо встановити коли саме була підписана відповідним керівником повістка №2631990 та коли відправлена відповідачем. Позивачем було наголошено і на тому, що відповідач проігнорував примітку ст.210 КУпАП, оскільки відповідно до наявного військово-облікового документу з мобільного додатку "РЕЗЕРВ+, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Категорія обліку «військовозобов`язаний», дійсний до 26.04.2026 року. Номер в реєстрі «Оберіг» 170820231362880400135. Таким чином, якщо Міністерство оборони України як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей. Також зазначив, що при винесені оскаржуваної постанови порушено порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, так як відповідачем не було повідомлено позивача про місце і час розгляду справи. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову №561 від 07.04.2025 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити, та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на його користь понесені судові витрати.
		Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 02.05.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
		29.05.2025 року на адресу суду від представника відповідача Заріцького С. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 просив відмовити. В обґрунтування відзиву зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 . Згідно інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, адресою місця проживання останнього зазначено АДРЕСА_1 , за якою ОСОБА_1 і було направлено згенеровану повістку №2631990 про необхідність з`явитися 06.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 . В той же час, у визначений у повістці строк позивач не з`явився та протягом трьох днів не повідомив поважності причини неявки. З довідки АТ «Укрпошта» про причини неявки повернення поштового відправлення на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що відправлення повернулося, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою, а тому враховуючи викладене вбачається, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не виконав покладений на нього обов`язок. Щодо доводів позивача, про те, що він під час оновлення даних вказав іншу адресу проживання, зазначив, що дійсно у 2023 році ОСОБА_1 отримав відстрочку від призову по мобілізації, оскільки доглядає за матір`ю, яка є особою з інвалідністю, на підставі чого він і виїхав за межі України. В той же час, після двох років перебування за кордоном позивач до України не повернувся, доказів того, що він проживає за вказаною ним адресою до суду надано не було. Крім того, представник відповідача зазначив, що прибувши у 2023 році до Французької Республіки ОСОБА_1 був зобов`язаний стати у консульстві а облік, але не зробив та не легалізував своє місце проживання, тому повістка направлялася за його зареєстрованим місцем проживання. З огляду на викладене представник відповідача зазначив, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ухвалена в межах компетенції начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та на підставі діючого на час вчинення правопорушення законодавства.
		30.05.2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого позивач зазначив, що адреса, на яку відповідач направив повістку, відрізняється від тієї, що була ним вказана при уточненні облікових даних і наявна в ЄДРПВР. Крім того, ОСОБА_1 вказав і на те, що відповідачем порушено процедуру належного повідомлення, а також порушено строки надсилання повістки та визначення дати явки, оскільки, повістка №2631990 була підписана 22.02.2025 року шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису, та відповідно до вимог постанови КМУ №560, мала б бути направлена протягом 48 годин. Однак, вказані вимоги були порушені відповідачем, як і вимога про те, що дата явки мала бути встановлена не раніше 10 діб з дати відправлення, тобто навіть беручи до уваги, що повістка була направлена 26.02.2025 року, дата явки мала б бути визначена не раніше 08.03.2025 року. Натомість у повістці вказана дата явки 06.03.2025 року. Крім того, як вбачається із системи відстеження АТ «Укрпошта», статус «Повернення Відправнику (Одержувач відсутній за вказаною адресою)», визначено 14.03.2025 року, тобто вже після визначеної у повістці дати. Також позивач наголосив і на тому, що відповідачем не було надано жодних доказів, що він, орган адміністрування ЄДРПВР, не мав можливості отримати необхідні персональні дані позивача шляхом взаємодії з іншими реєстрами, а також відсутні будь-які докази щодо того, які саме відомості не були уточнені ним та не могли бути одержані відповідачем самостійно. Також, ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем було порушено вимоги щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, та жодних доказів на спростування вказаного відповідачем надано не було. Таким чином, ОСОБА_1 просив суд з`ясувати факт дотримання відповідачем процесуальних строків при подані відзиву та у разі їх порушення, залишити відзив без розгляду, а також задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, визнавши протиправною та скасувати постанову №561 від 07.04.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
		10.06.2025 року до суду від представника відповідача Заріцького С. надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких представник зазначив, що ОСОБА_1 прибувши на місце перебування за кордоном мав стати на тимчасовий чи постійний консульський облік у дипломатичних установах України (легалізувати своє перебування на території іншої країни), які в свою чергу мали б інформувати його про відсутність у нього законних підстав для перебування за кордоном та сприяти його поверненню в Україну. Дипломатичні установи повідомляють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, в яких особи, які виїхали за кордон перебувають на військовому обліку про взяття їх на тимчасовий або постійних облік за кордоном саме за адресою, за якою він проживає на законних підставах. Відтак, адресу проживання, вказану позивачем під час реєстрації «РЕЗЕРВ+» не можна вважати офіційною адресою його місця перебування, оскільки вказана адреса не підтверджується жодним належним доказом, а зазначена особисто позивачем на власний розсуд. Крім того, пунктом 53 Порядку організації та ведення військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 призовники, військовозобов?язані та резервісти, які виїжджають за кордон, не знімаються (не виключаються) з військового обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів, тому на позивача, як на військовозобов?язаного, який не має права на відстрочку, поширюються вимоги законодавства про правила військового обліку, оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Саме з вказаних підстав, Генеральним штабом Збройних Сил України було згенеровано повістку №2631990 про необхідність з?явитися о 14 год. 06.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була направлена позивачу за його зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.
		11.06.2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання позивача про залишення заперечень відповідача без розгляду, з огляду на те, що відповідачем не спростовано порушень ним Постанови КМУ №560, а зокрема процедури оповіщення, не спростовано порушення встановленого порядку розгляду справи, передбаченого КУпАП. Крім того зазначив, що жодна норма порядку №1487 чи іншого закону України не містить обов`язкового положення про обов`язковість консульського обліку для громадян, що тимчасово перебувають за кордоном. Також просив суд з`ясувати щодо дотримання відповідачем строку для подачі заперечень на відповідь на відзив.
		Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.
		У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, приходить до наступних висновків.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Частиною першою ст. 5КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.20КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
		Рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може мати вигляд індивідуального акта, яким відповідно до п. 19 ч. 1 ст.4КАС України є акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		Одним з таких актів може бути постанова про накладання адміністративного стягнення, оскільки зазначений акт виноситься суб`єктом владних повноважень на виконання своїх владних функцій щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності та стосується лише прав та інтересів конкретно визначеної особи, яка піддається впливу накладеного адміністративного стягнення як форми адміністративної відповідальності, а дія такого акта вичерпується його виконанням.
		07.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 винесено постанову №561, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.
		Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.
		З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини з приводу оскарження постанови суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
		Згідно із ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
		Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період,тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
		Згідно зі статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
		Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
		Згідно із статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно із статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
		Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
		При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
		У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
		Крім того, відповідно до вимог статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Судом встановлено, що 07.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 винесено постанову №561, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.
		Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов?язаним під час дії особливого періоду та проведення мобілізації, а саме: о 14 год. 00 хв. 06.03.2025 року не з?явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці №2631990 для уточнення даних, яка була направлена через АТ «УКРПОШТА» та протягом трьох днів не повідомив поважності причин неприбуття.
		Положеннями п. 41 Постанови КМУ №560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації» визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Відтак, враховуючи, що за відміткою працівників УКРПОШТИ громадянин ОСОБА_1 був відсутній за своїм місцем проживання, вважається таким, що був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не виконав покладений нього обов`язок.
		Разом з тим, позивач із вказаною постановою не погоджується, оскільки ним у встановлені законом строки за допомогою електронного кабінету призовника, віськовозобов`язаного, резервіста (у формі мобільного застосунку «Резерв+») 05.07.2024 року уточнено облікові дані, де вказано поточну адресу перебування/проживання, а саме: АДРЕСА_2 . В той же час, відповідачем проігноровано вказану адресу та відправлено повістку №2631990 для уточнення даних на адресу місця реєстрації.
		Для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці
		Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.
		Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.
		Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що призовник, військовозобов`язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
		У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
		Відповідно до п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
		Зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, адресою місця проживання ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_1 . Таким чином, саме за вказаною адресою Генеральним штабом Збройних Сил України було згенеровано повістку №2631990 про необхідність з`явитися о 14 год. 06.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		До відзиву на позовну заяву долучено повістку №2631990, сформовану за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яка підписана ОСОБА_3 шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису. Вказана повістка адресована ОСОБА_1 , відповідно до якої останньому належить з`явитися 06.03.2025 року о 14:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних.
		Формування повістки у такий спосіб відповідає пункту 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, відповідно до якого, повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
		Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Відповідно до пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
		У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.
		У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого / задекларованого місця проживання.
		Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
		Сформована 22.02.2025 року та підписана кваліфікованим електронним підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 повістка була направлена 26.02.2025 року на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення за №0610233145133, що підтверджується долученими до відзиву на позовну заяву додатками, а саме копією повістки, копією опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення, та долученою до відповіді на відзив роздруківкою трекінгу Укрпошти за номером №0610233145133.
		Згідно п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
		1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
		2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
		Зі змісту наведеного положення вбачається, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку резервіст або військовозобов`язаний вважається належним чином оповіщеним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
		Отже, проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи або задекларованого/зареєстрованого місця проживання прирівнюється законодавцем до належного повідомлення особи про виклик її до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть незважаючи на те, що фактично особа може бути не ознайомлена із необхідністю явки її до територіального центру.
		Таким чином, як встановлено судом, повістку №2631990 направлено засобами поштового зв`язку (номер відправлення 0610233145133) за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки про причини повернення від 14.03.2025 року зазначено "адресат відсутній за вказаною адресою".
		Суд звертає увагу, що адреса: АДРЕСА_1 є зареєстрованим місцем проживання позивача, що підтверджується наданим ним витягом з реєстру територіальної громади від 01.05.2025 року, та не оспорюються самим позивачем. Отже, фактично направлення повістки відбулося за належною адресою. Повістка направлена 26.02.2025 року, та повернута 14.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою про відсутність особи за місцем проживання.
		За таких обставин, оповіщення позивача про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 відбулося з дотримання норм Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560. 
		Щодо доводів позивача про те, що ним у встановлені законом строки за допомогою електронного кабінету призовника, віськовозобов`язаного, резервіста (у формі мобільного застосунку «Резерв+») 05.07.2024 року уточнено облікові дані, де вказано поточну адресу перебування/проживання, а саме: АДРЕСА_2 , однак відповідачем проігноровано вказану адресу та відправлено повістку №2631990 для уточнення даних на адресу місця реєстрації, то суд зазначає наступне.
		Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів. 
		Водночас зазначений порядок не охоплює процедури вручення або направлення повісток громадянам України, які перебувають за межами території держави та в ньому відсутні норми, які б регламентували порядок виклику на військову службу осіб, що тимчасово або постійно перебувають за кордоном. Зокрема, не передбачено можливості чи механізмів передачі повісток через дипломатичні або консульські установи України; направлення повісток засобами міжнародного поштового зв`язку; використання електронних сервісів або цифрових повідомлень з метою офіційного вручення виклику. Вказаний нормативний акт регулює загальні положення мобілізаційного процесу, діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, тощо на території України, де громадяни перебувають у межах юрисдикції держави.
		Крім того суд зазначає, що з матеріалів справи дійсно вбачається, що ОСОБА_1 05.07.2024 року уточнив облікові дані, а саме щодо зазначення адреси перебування/проживання АДРЕСА_2 . Водночас, суд погоджується із доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, що позивачем не було надано доказів, які б підтверджували факт перебування останнього за вказаною адресою. 
		Так, ОСОБА_1 на виконання ухвали суду від 30.04.2025 року про усунення недоліків, а саме щодо надання документів, які підтверджують проживання останнього за адресою: АДРЕСА_2 , було надано, як він зазначає, договір оренди житла між ОСОБА_4 та мерією м. Tramaes від 16.11.2022 року. Однак, долучений документ складений на іноземній мові, та не містить перекладу, а тому суд немає змоги дослідити зміст вказаного документу та пересвідчитись, що вказаний документ є саме договором оренди житла, та яким чином вказаний договір підтверджує факт перебування позивача на території Франції. 
		Однак, як встановлено судом, повістка №2631990 сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та підписана ОСОБА_3 шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису адресована ОСОБА_1 , та відповідно до якої останньому належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 06.03.2025 року о 14:00 годині для уточнення даних. Водночас, із долученої позивачем до відповіді на відзив роздруківки трекінгу «Укрпошти» за номером №0610233145133, відмітка про відсутність адресата за вказаною адресою працівниками «Укрпошти» поставлена 14.03.2025 року, тобто після настання дати на яку позивачу необхідно було з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 грн. прийнято без складання протоколу про адміністративне правопорушення, що не суперечить приписам ст.258 КУпАП, за умови якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.
		В той же час, матеріали справи свідчать, що позивач взагалі не викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 для розгляду справи про адміністративне правопорушення. 
		Відповідно до вимог ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
		Частиною першою ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Таким чином, оскільки оскаржувана постанова № 561 від 07.04.2025 року винесена без складання протоколу та без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при відсутності підтвердження про належне її повідомлення про розгляд справи, відповідачем не дотримано вимог КУпАП.
		Суд зазначає, що відповідач, ухвалюючи оскаржувану постанову в порушення статті 245 КУпАП, не надав належну оцінку всім обставинам справи, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Отже, враховуючи допущену неповноту розгляду ТЦК справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача щодо дійсних мотивів ухвалення оскаржуваної постанови, прийняте рішення визнається передчасним. Водночас, враховуючи положення Конституції України і КАС України щодо компетенції органу державної влади, суд вважає, що підстави для закриття справи відсутні, а справу необхідно надіслати на новий розгляд.
		Так, згідно пункту третього частини третьої статті 286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
		1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
		2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
		3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
		4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про скасування рішення суб`єкта владних повноважень від 07.04.2025 року і надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
		Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 484 грн. 48 коп.
		На підставі викладеного та керуючисьст.ст.2, 5-11, 12, 72-77, 78, 139, 159-162, 241-246, 250, 257-258, 262-263, 286 ,292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення  задовольнити частково.
		Постанову №561 по справі про адміністративне правопорушення від 07.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень  скасувати та надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 484 грн. 48 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Вишгородським РВ Управління ДМС України в Київській області 08.07.2014 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
		Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ).
		 
		Суддя                                          І.Ю. Котлярова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...