Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/1932/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано судом: 23.06.2025. Зареєстровано: 24.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2025.
Дата набрання законної сили: 24.07.2025
Номер судового провадження: 2/537/993/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 2/537/993/2025
		Справа № 537/1932/25
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		23.06.2025 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: 
		головуючого судді                                Мартишевої Т.О.,        
		за участю секретаря                         Антохіної Ю.С., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кременчук цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» про визнання недійсним кредитного договору, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Курочкін О.О., звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до ТОВ «Клай Інвест» про визнання недійсним кредитного договору, вказуючи в обґрунтування позовних вимог, що 26 травня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 було укладеного договір № 258952 на підставі якого останній отримав у позику грошові кошти в сумі 4000 грн. зі строком користування до 23 серпня 2024 року та зі сплатою 445,3 % річних. Відповідні кошти були отримані ОСОБА_1 та повернуті у встановлені договором строки. При цьому, картка на який перераховувалися кошти була зазначена у договорів НОМЕР_1 та дійсно належить позивачу. Реєстрація та підписання вказаного договору здійснювалося через мобільний номер НОМЕР_2 . 
		У подальшому, 07 вересня 2024 року позивачем було загублено мобільний телефон у якому знаходилася сім-картка телефонного номеру НОМЕР_2 , про що було подано до Головного управління НП в Полтавській області Кременчуцького РУП відділ поліції № 2 відповідну заяву. У грудні 2025 року на телефонні номери рідних та знайомих позивача почали телефонувати незнайомі люди з вимогою вплинути на позивача з приводу повернення заборгованості за отриманим кредитом. З цих телефонних дзвінків було встановлено, що після втрати позивачем свого номеру телефона невідомі особи отримали від імені позивача кредит у компанії відповідача. Позивач звернувся до мобільного оператора - АТ «Київстар» з заявою про відновлення свого номеру, після чого увійшов у особистий кабінет на сайті відповідача та виявив, що від його імені 15 вересня 2024 року було укладено кредитний договір № 267489, на підставі якого нібито позивачем було отримано позику в сумі 8000 гривень з строком користування до 13 грудня 2024 року та сплатою 268,8 % річних. Договір було укладено шляхом прийняття пропозиції, розміщеної на веб-сайті товариства, підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором після проходження процедури реєстрації, ідентифікації та верифікації тощо. Відповідно до п. 7.11. Кредитного договору договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний Клієнтом одноразовим ідентифікатором, а Товариством кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, вважається таким, що укладений в письмовій формі. При цьому, номер картки на яку були отримані кошти було змінено на НОМЕР_3 . Відповідно до інформації за перевіркою BIN номеру картки (перших 6 цифр) вказана картка була видана JOINT STOCK COMPANY FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK (АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»). Позивач дійсно являвся клієнтом вказаного банку, проте останній рахунок у ньому було закрито 28 липня 2024 року за 2 (два) місяці до отримання кредиту третьою особою. На інші картки, які має позивач у вересні 2024 року він не отримував ніяких кредитних коштів.
		Зазначеного кредитного договору позивач не підписував, кредитних коштів у відповідача не отримував, тому з метою припинення незаконних вимог відповідача щодо повернення коштів звертається з вказаним позовом до суду. 
		Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати недійсним договір про надання фінансового кредиту №267489 від 15.09.2024 01:30:01, укладений між товариства з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» та ОСОБА_1 .
		Ухвалою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Клай Інвест» про визнання недійсним кредитного договору, у справі призначено підготовче засідання. Одночасно витребувано у відповідача додаткові докази за клопотанням сторони позивача. 
		Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 травня 2025 року справу призначено до розгляду по суті.
		У судове засідання позивач, та його представник не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, надали до суду заяви про розгляд справи без участі позивача та його представника, позов підтримують повністю, проти винесення заочного рішення не заперечують.
		Представник відповідача ТОВ «Клай Інвест», який є користувачем, зареєстрованим у кабінеті ЕС, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, відзиву по суті позовних вимог, заяв та будь-яких клопотань від відповідача до суду не надходило, у зв`язку із чим суд відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
		Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Враховуючи викладене, а також те, що одночасно існують умови, які передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
		У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
		Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
		З матеріалів справи убачається, що 26 травня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 було укладеного договір про надання фінансового кредиту № 258952, на підставі якого останній отримав у позику грошові кошти в сумі 4000 грн. зі строком користування на 90 днів, до 23 серпня 2024 року, зі сплатою 445,3 % річних. Рахунок позичальника ОСОБА_1 , на який перераховувалися кошти, зазначено у договорі: НОМЕР_1 , номер телефона позичальника, за допомогою якого здійснювалася реєстрація та підписання вказаного договору: НОМЕР_2.
		Позивачем не заперечується факт укладення вказаного договору та отримання коштів у позику, а також зазначено про повернення отриманих коштів на рахунок позикодавця. 
		Згідно із наявної у матеріалах цивільної справи інформації про фінансові зобов`язання ОСОБА_1 станом на 18 лютого 2025 року, договір позики від 26 травня 2024 року № 258952 укладений ОСОБА_1 з ТОВ «Клай Інвест» на суму 4 000,00 грн., закритий 08 липня 2024 року.
		07 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про втрату мобільного телефону до ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, яка була внесена до журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення та інші події, зареєстрована в ІТС ІПНП за № 8420 від 07 вересня 2024 року, що убачається з відповіді на адресу позивача за вих. № 4152/115/110/01-2024 від 26 вересня 2024 року. Позивача повідомлено, що у результаті проведеної перевірки встановлена відсутність складу кримінального правопорушення, на підставі чого та у відповідності до положень Закону України «Про звернення громадян» прийнято рішення про припинення її подальшого проведення. 
		02 грудня 2024 року ОСОБА_1 , як користувач електронних комунікаційних послуг звернувся на адресу мобільного оператора АТ «Київстар» з заявою про відновлення номеру НОМЕР_2 , що підтверджується відповідною заявою. 
		Згідно із матеріалами справи, 15 вересня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 було укладеного договір № 267489 про надання фінансового кредиту у сумі 8 000 грн у безготівковій формі зі строком користування до 13 грудня 2024 року та сплатою 268,8 % річних від суми кредиту в розрахунку 0,72% на добу, тип процентної ставки - фіксована. Рахунок позичальника, на який перераховувалися кошти, зазначено у договорі: НОМЕР_3 , номер телефона позичальника, за допомогою якого здійснювалася реєстрація та підписання вказаного договору: НОМЕР_2. Договір підписано електронний підписом за допомогою одноразового ідентифікатора KL2145.
		Відомості щодо договору №267589 від 15 вересня 2024 року наявні в інформації про фінансові зобов`язання позивача ОСОБА_1 (кредитній історії), сума кредиту - 8000,00 грн, стан кредиту - відкритий, поточна заборгованість - 13241,60 грн, прострочена заборгованість - 13241,60 грн. 
		Згідно із інформацію за перевіркою BIN номеру картки (перших 6 цифр) зазначеної у договорі № 267489 про надання фінансового кредиту від 15 вересня 2024 року, карта НОМЕР_3 видана JOINT STOCK COMPANY FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK (АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»).
		Як убачається з матеріалів справи, 13 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою №200313364540 на зміну умов обслуговування за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а саме просив закрити пакет банківських послуг та закрити поточний рахунок № НОМЕР_5 у валюті UАН, залишок коштів відсутній.
		Згідно із довідкою АТ «ПУМБ» за вих. № RB-001/52444 від 25 лютого 2025 року, 14 квітня 2018 року та 17 жовтня 2021 року були закриті рахунки ОСОБА_1 , також, поточний рахунок № НОМЕР_5 у валюті UАН, який було відкрито на ім`я ОСОБА_1 11 липня 2019 року, РНОКПП НОМЕР_6 , закрито 28 липня 2024 року. 
		Таким чином, інформація про наявність відритих рахунків позивача ОСОБА_1 у АТ «ПУМБ» станом на 15 вересня 2024 року відсутня. 
		Згідно наданих позивачем виписок за рахунками, відкритими на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01 вересня 2024 року по 30 вересня 2024 року відсутні надходження кредитних коштів у розмірі 8000 грн.
		Відповідно до статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Згідно з статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави
		і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
		Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
		Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
		За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін
		і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
		Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
		Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
		Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
		Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
		Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
		Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
		Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
		Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
		В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів
		з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		У даному випадку оспорюваний договір укладено в електронному вигляді, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, через особистий кабінет клієнта на веб-сайті товариства.
		Згідно із п. 2.1 Кредитного договору № 267489 від 15 вересня 2024 року кредит - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. 
		Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору електронний підпис одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» Електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису.
		Відповідно до п. 2.3 Кредитного договору 2.3 Особистий Кабінет- захищена частина вебсайту, яка доступна для входу Клієнту через вебсайт після його iдентифiкацiї за допомогою одноразового ідентифікатора та/або Паролю до Особистого кабінету, в якій Клієнт має можливість укладати кредитні правочини, отримувати інформацію та документи пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту (в т.ч. суму заборгованості за кредитом, строки погашення, інше), здійснювати дії щодо iнiцiювання продовження строку Кредиту. 
		Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору пропозиція укласти Договір здійснюється шляхом розміщення Публічної пропозиції (договору оферти) на вебсайті Товариства. 
		Відповідно п. 7.2. Кредитного договору для отримання позики, Позичальник реєструється в ІТС Товариства, для чого він повинен пройти процедуру реєстрації на вебсайті Товариства. 
		Відповідно до п. 7.3. Кредитного договору клієнт зобов`язаний пройти процедуру ідентифікації та верифікації з використанням функціоналу Вебсайту та/або за допомогою Системи BankID НБУ (при наявності на вебсайті Товариства такої можливості). 
		Відповідно до п. 7.4. Кредитного договору для здійснення верифікації з використанням функціоналу веб-сайту Товариства, Клієнт надає фото з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника та вводить, otp-пароль, надісланий Товариством на фінансовий номер телефону Клієнта.
		Відповідно до п. 7.10. Кредитного договору у разі згоди із запропонованими умовами кредитування, Клієнт підтверджує свою згоду після чого підписує Договір за допомогою отриманого Одноразового ідентифікатора. Відповідно до п. 7.11. Кредитного договору договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний Клієнтом одноразовим ідентифікатором, а Товариством кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, вважається таким, що укладений в письмовій формі.
		Також сторони погодили, що датою укладання договору є дата перерахування суми кредиту на банківський рахунок клієнта (п. 1.6).
		Згідно з пунктом 8.7 кредитного договору підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства (п.п. 8.7.1).
		Положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Ухвала судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 квітня 2025 року щодо витребування доказів - інформації про банківські реквізити на які було перераховано кошти, як видачу кредиту за договором про надання фінансового кредиту №267489 від 15 вересня 2024 року, відповідачем не виконана, зважаючи на що суд вирішує справу на підставі наявних доказів. 
		У ході судового розгляду установлено, що відкритий в АТ «ПУМБ» рахунок № НОМЕР_5 у валюті UАН, який було відкрито на ім`я ОСОБА_1 11 липня 2019 року, закрито 28 липня 2024 року, інші відкриті рахунки у цьому банку на ім`я позивача станом на 15 вересня 2024 року відсутні. 
		Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність належних та допустимих доказів того, що відповідачем ТОВ «Клай Інвест» 15 вересня 2024 року було укладено кредитний договір саме з позивачем у справі, за умовами якого позивач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на банківську картку , а так само доказів того, що картка, на яку перераховані кошти належить саме позивачу. 
		Також відсутнє волевиявлення позивача на укладання оспорюваного правочину, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування встановлених обставин.
		У даному випадку під час проведення верифікації клієнта, товариством не до кінця проведена ідентифікація особи, з якою укладається договір. А отже, за відсутності належних та допустимих доказів того, що оспорюваний правочин укладено саме позивачем, а не будь-якою іншою особою, та за відсутності його волевиявлення на укладання оспорюваного правочину і належних доказів отримання саме позивачем вказаних кредитних коштів, та не спростування відповідачем зазначених обставини, наявні підстави для визнання оспорюваного договору недійсним.
		На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки договір про надання фінансового кредиту № 267489 від 15 вересня 2024 року не відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та зазначені у ньому умови порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».
		Наведене узгоджується з висновками ВС викладеними у постанові у цивільній справі справа № 757/22453/20 від 03 лютого 2023 року.
		За таких обставин позові підлягає до задоволення в повному обсязі. 
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави витрати, пов`язані із сплатою судового збору, у розмірі 1 211, 20 грн.
		Керуючись ст. 1-13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
		 
		ухвалив:
		 
		Позов ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 1-3А секція С; ЄДРПОУ 42146903) про визнання недійсним кредитного договору - задовольнити.
		Визнати недійсним договір про надання фінансового кредиту № 267489 від 15 вересня 2024 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» та ОСОБА_1 .
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Повний текст рішення виготовлений 23 червня 2025 року.      
		                           
		 
		Суддя :                                         Т.О. Мартишева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...