Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/2436/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано судом: 23.06.2025. Зареєстровано: 24.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2025.
Дата набрання законної сили: 23.06.2025
Номер судового провадження: К/990/28455/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 червня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 420/2436/23
		адміністративне провадження № К/990/28455/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єресько Л.О.,
		суддів: Білак М.В.,  Соколова В.М., 
		розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу № 420/2436/23
		за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 
		на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року, ухвалене у складі головуючого судді Попова В.Ф.,
		та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів          Бітова А.І., Ступакової І. Г.
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1. У лютому 2023 року  ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - відповідач, ГУНП в Херсонській області), в якому просила:
		1.1. визнати протиправним та скасувати наказ від 31.05.2022 № 401 «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині, що стосується застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
		1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Херсонській області від 30.06.2022 № 628 о/c;
		1.3. поновити позивачку на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області;
		1.4. стягнути з ГУНП в Херсонській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
		2. На обґрунтування позовних вимог позивачка указувала, що відповідно до наказу ГУНП в Херсонській області від 22.06.2022 № 628 о/с звільнена зі служби в Національній поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення за результатами проведеного службового розслідування на підставі наказу ГУНП в Херсонській області від 31.05.2022 № 401 через грубе порушення службової дисципліни, невиконання обов`язків поліцейського, Правил етичної поведінки. Позивачка уважає оскаржувані накази протиправними, оскільки викладені у них та у висновку службового розслідування підстави не відповідають фактичним обставинам. Вказує на безпідставність тверджень відповідача про невиконання вимог наказу ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район», оскільки про будь-який план евакуації та наказ начальника ГУНП в Херсонській області щодо евакуації (передислокації) їй повідомлено не було. Наголошує, що з моменту окупації території Херсонської області військами рф 24.02.2022 вона не отримувала наказу, ані усного, ані письмового від керівників будь-якого рівня про евакуацію особового складу, так само як і інформації про передислокацію особового складу ГУНП в Херсонській області на територію Миколаївської області. Керівництвом ГУНП з першого дня окупації Херсонської області не вжито жодних заходів щодо евакуації особового складу працівників ГУНП в Херсонській області та членів їх сімей, органами влади «зелені коридори» для евакуації людей на підконтрольну територію жодного разу не організовувалися, а усі існуючі маршрути, якими громадяни покидали непідконтрольну Україні територію області, були перекриті, колони машин розстрілювалися.
		2.1. Сам факт призначення та проведення відносно неї службового розслідування позивачка уважає незаконним, оскільки з 24.02.2022 щодня виконувала свої посадові (функціональні) обов`язки та інші завдання, покладені на поліцейського відповідно до Закону № 580-VIII. Так, 24.02.2022 разом із працівниками підрозділу забезпечували охорону адмінбудівлі відповідно до оперативного плану «Фортеця», пізніше щоденно до 01.03.2022 (коли у місто зайшли війська рф) у складі працівників поліції, які залишилися в області, заступала з табельною вогнепальною зброєю у форменому одязі на патрулювання для забезпечення публічної безпеки і порядку. З метою оперативного обміну інформацією про злочини та події, ситуацію в області були створені декілька груп в месенджері Телеграм («Херсон ОГП», «ПОДІЇ ХЕРСОН», «ЗАГРОЗА», «Старші»), за допомогою яких забезпечувався увесь обмін інформацією про ситуацію в області.
		2.2. На переконання позивачки, проведеним службовим розслідуванням не доведені факти порушення нею службової дисципліни та не доведена її вина у таких порушеннях, оскільки процедура службового розслідування проведена поверхово, без з`ясування всіх обставин та реальної оцінки поважності причин її відсутності на службі з 24.02.2022. 
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		3.  ОСОБА_1 проходила службу в Національній поліції України на посаді дільничого офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Херсонського районного управління поліції ГУ НП в Херсонській області.
		4. Відповідно до матеріалів службового розслідування 24.02.2022, близько 05.00 год з боку рф через територію тимчасово окупованого півострова Крим, розпочалося військове вторгнення на територію Херсонської області. Полковником поліції Королем І.В. через чергового ГУНП в Херсонській області було надано наказ «Бойова тривога» службам, органам та підрозділам ГУНП і міжрегіональним територіальним підрозділам НПУ з місцем дислокації в                    м. Херсон. Також, було надано вказівку розпочати заходи по евакуації документації, зброї та матеріальних цінностей відповідно до встановленого порядку та особового складу ГУНП в Херсонській області та його структурних підрозділів до м. Миколаєва.
		5. За підписом начальника ГУНП в Херсонській області видано наказ від 24.02.2022 № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області у безпечний район», згідно якого з 06.00 год 24.02.2022 у зв`язку із веденням активних дій на більшості території Херсонської області основним місцем евакуації ГУНП в Херсонській області визначено Миколаївську область, додатковими - Кіровоградську, Чернівецьку та Івано-Франківську.
		6. Відповідно до вищевказаного наказу начальника ГУНП в Херсонській області наказано з 06:00 год 24.02.2022 ввести в дію План евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район (п. 1 наказу). Основним місцем евакуації визначити Миколаївську область (п. 2 наказу). Заступникам начальника Головного управління, керівникам структурних підрозділів апарату, начальникам територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП та підпорядкованих їм відділів і відділень поліції забезпечити виконання заходів, передбачених Планом. Організувати завантаження та вивезення у визначені безпечні райони службової документації, зброї та інших матеріальних цінностей. Довести до відома підпорядкованих працівників інформацію щодо місця передислокації ГУНП у відповідних областях (п. 3 наказу).
		7. Інформація про евакуацію була опублікована в службовому чаті «ІНФОРМАЦІЯ_1» у месенджері Telegram, а саме 24.02.2022 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ГУНП полковником поліції ОСОБА_3 в зазначену групу надіслано наказ щодо необхідності евакуації, який ним відданий, та для подальшого дублювання наказу про евакуацію особовому складу в бік м. Миколаєва: «Все 100% евакуация л/с!! В сторону Николаева», а о 11.42 год. підтверджено дану команду трьома знаками оклику (!!!). Зазначене підтверджується скріншотами з групи «Інформування керівництва ГУНП», поясненнями наданими його підлеглим заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 .
		8. Згідно з інформаційними довідками заступників начальника ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_5 та полковника поліції ОСОБА_6 24.02.2022 та 25.02.2022 принаймні до 14 год. 30 хв. зберігалася можливість безперешкодного виїзду за межі Херсонської області.
		9. Відповідно до Довідки УКЗ ГУНП в Херсонській області від 31.05.2022 №1037/2/02-2022 станом на 09.05.2022 з тимчасово окупованої території України на підконтрольну Україні територію евакуювалися 1467 поліцейських з 2117. Станом на 31.05.2022 з тимчасово окупованої Херсонської області на підконтрольну Україні територію евакуювалися 1525 поліцейських, що становить 72% від фактичної чисельності поліцейських в ГУНП в Херсонській області.
		10. 10.05.2022 начальнику ГУНП в Херсонській області Королю І.В. від заступника начальника ГУНП полковника поліції ОСОБА_6 надійшла доповідна записка про те, що деякі поліцейські ГУНП не виконали вимог наказу ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район», не покинули територіальні громади Херсонської області, які перебувають у тимчасовій окупації РФ, для здійснення відповідно до своєї посади повноважень, безпосередньо пов`язаних з реалізацією завдань та виконанням функцій покладених на поліцію, на підконтрольній Україні території та станом на 07.05.2022 відсутні без поважних причин на службі.
		11. Наказом ГУНП від 10.05.2022 № 184 за фактом порушення службової дисципліни працівниками ГУНП в Херсонській області, серед яких і ОСОБА_1 , що виразилось у невиконанні начальника ГУНП щодо евакуації (передислокації) підпорядкованих підрозділів у визначений безпечний район, а також відсутності працівників поліції без поважних причин на службі, призначене службове розслідування.
		12. За результатами службового розслідування наказом ГУНП від 31.05.2022 №401 окремих працівників, в т.ч. ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення службової дисципліни, невиконання обов`язків поліцейського, вимог частини 4 статті 8, пункту 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 статті 23, пункту 2 статті 24, статті 64 Закону № 580-VIII, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-III (далі - Дисциплінарний статут НП), абзацу 1, 2 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила етичної поведінки поліцейських), шляхом звільнення зі служби в поліції.
		13. Цей наказ реалізований наказом ГУНП в Херсонській області від 22.06.2022        № 628 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення за результатами проведеного службового розслідування на підставі наказу ГУНП в Херсонській області від 31.05.2022 № 401 через грубе порушення службової дисципліни, невиконання обов`язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, в порушення Присяги працівника поліції невиконання наказу начальника ГУНП від 24.02.2022 № 87 «Про введення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» та відсутності на службі без поважних причин.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		14. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2023, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
		14.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що склад дисциплінарного проступку, який полягає у порушенні Присяги працівника поліції, а також вина позивачки у порушенні службової дисципліни, що полягає у невиконанні наказу начальника ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області у безпечний район» та невчинення жодних дій щодо виїзду як до окупації м. Херсона так і після, доведені належними та допустимими доказами. При цьому службове розслідування проведено з дотриманням визначеної процедури з урахуванням воєнного стану та складнощів, які виникли в результаті перебування позивачки на окупованій території, у межах компетенції та з урахуванням реального воєнного стану в державі, а застосоване до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого нею дисциплінарного проступку.
		14.2. Відхиляючи доводи позивачки про те, що наказ ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» до її відома не був доведений, суди попередніх інстанцій зауважили, що в умовах воєнного вторгнення, бойових дій на території Херсонської області, проведення евакуації документів та особового складу є неможливим доведення до позивачки наказу у спосіб особистого вручення чи оголошення. При цьому позивачка сама безпосередньо стверджувала, що спілкувалася з колегами по роботі через месенджери звідки отримувала всю інформацію.
		14.3. Суди обох інстанцій виключили можливість необізнаності позивачки про необхідність евакуації в умовах воєнного вторгнення за умови наявності та функціонування мобільного та інтернет зв`язку протягом тривалого часу і після окупації м. Херсона (01.03.2022), та врахували, що більшість колег позивачки працівників поліції покинули м. Херсон не чекаючи спеціальних гуманітарних коридорів.
		14.4. З матеріалів справи суди попередніх інстанцій установили, що у жовтні 2021 року ГУНП в Херсонській області розроблено детальний План евакуації ГУНП в Херсонській області, яким передбачено основні етапи та послідовність проведення евакуаційних заходів (знищений 24.02.2022, акт № 1980/01/20-2022дск). Також плани евакуації розроблялись у всіх територіальних (відокремлених) підрозділах ГУНП в області. В період 3-5.11.2021 з особовим складом територіальних (відокремлених) та структурних підрозділів ГУНП в Херсонській області проводилися практичні тренування. Для забезпечення евакуаційних заходів територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП в області ІНФОРМАЦІЯ_2 ГУНП розроблено два алгоритми дій керівників підрозділів під час раптового військового вторгнення, якими передбачалася евакуація особового складу підрозділу наявним автотранспортом (службовим та приватним). Розроблені алгоритми були надіслані в усі територіальні (відокремлені) підрозділи з інструкцією по їх застосуванню. 
		14.5. З урахуванням наведеного суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивачка повинна була знати про основні евакуаційні заходи, а тому відхилили її обґрунтування з цього приводу, оскільки вона має достатній професійний досвід, значну юридичну обізнаність, досвід правотлумачення та правозастосування, а тому повинна бути обізнаною про специфічні умови служби в поліції .
		14.6. Не приймаючи до уваги доводи позивачки про відсутність гуманітарних коридорів, евакуаційних автобусів та транспортного сполучення між тимчасово окупованою територією Херсонської області та підконтрольною Україні територією, як на обставини, які унеможливлювали виїзд з окупованої території, суди попередніх інстанцій урахували наявну в матеріалах справи інформацію про те, що 24.02.2022 та 25.02.2022 принаймні до 14 год. 30 хв. зберігалася можливість безперешкодного виїзду за межі Херсонської області, а також інформацію щодо евакуації станом на 31.05.2022 з тимчасово окупованої території Херсонської області на підконтрольну Україні територію 1525 поліцейських, що становить 72 % від фактичної чисельності поліцейських в ГУНП в Херсонській області, які виконали наказ начальника про евакуацію в безпечне місце за тих же умов, про які зазначає позивачка, та на сьогодні несуть службу на підконтрольній Україні території. Також, за оцінкою судів, можливість виїзду з тимчасово окупованої території Херсонської області в подальшому підтверджується даними про кількість осіб, які покинули територію Херсонської області, викладеними, в тому числі, у листі Херсонської обласної військової адміністрації від 25.07.2022 № 01-01-66-2708/0/22/346 та публікаціями в ЗМІ.
		14.7. На переконання суду першої інстанції, що не спростовувалося судом апеляційної інстанції, позивачка зі значним стажем служби в органах внутрішніх справ України (більше 15 років), маючи звання капітана поліції до роботи в особливий період та проведення евакуаційних заходів, могла усвідомлювати необхідність подальшого виїзду з окупованої території та повинна була, за умов необізнаності про існування відповідних вказівок, вчинити дії з метою отримання таких. Не здійснюючи жодних дій щодо виїзду як до окупації м. Херсона так і після, позивачка, за оцінкою судів обох інстанцій, вчинила протиправну бездіяльність та допустила цим дисциплінарний проступок.
		14.8. Як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій констатували, що в ході судового розгляду позивачкою не надано підтверджень того, що вона бажала і шукала можливостей потрапити до місця дислокації підрозділу або до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, однак це їй не вдалося, зокрема, остання не зазначила коли та за яких обставин вона намагалася виїхати, а також за яких обставин їй не вдалося цього зробити. При цьому, в ході службового розслідування встановлено, що частина особового складу ГУНП в Херсонській області виїхала на підконтрольну територію з урахуванням обставин бойових дій, а решта залишилася за місцем мешкання на окупованій території.
		14.9. Виходячи з того, що позивачка, перебуваючи на посаді поліцейського, повинна була виконувати обов`язки щодо захисту загальнодержавних інтересів, у тому числі, й під час воєнного стану, в силу складеної нею Присяги та особливого характеру служби, яку вона проходила, суди попередніх інстанцій погодилися з доводами відповідача про те, що позивачка безумовно зобов`язана була виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм законом повноважень та не мала повноважень самостійно визначати місце несення нею служби чи змінити підрозділ, або самостійно усунутися від виконання обов`язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про підтвердження в діях позивачки складу дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні службової дисципліни та невиконанні нею обов`язків поліцейського, допущення яких за умов, що склалися, підривають авторитет поліції.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
		15. Не погодившись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_7 , звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду (далі - Суд), у якій просила рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023 скасувати, справу №420/2436/23 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		15.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права відповідно до пунктів 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
		15.2. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржниця посилалася на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 8 Закону № 580-VIII. Так, не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, які вважали доведеним у її діях складу дисциплінарного проступку у вигляді порушення Присяги поліцейського, скаржниця наполягала на тому, що висновки судів обох інстанцій про порушення нею положень частини четвертої статті 8 Закону № 580-VIII, на її переконання, є явно протиправними, оскільки цією частиною статтю 8 Закону № 580-VIII доповнено Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022, який набрав чинності лише 01.05.2022.
		15.3. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України в частині відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування положень частини 3 статті 4, статті 27 Дисциплінарного статуту НП, скаржниця наголосила на особливостях спірних правовідносин, якими є військовий стан на всій території України, тимчасова окупація військовими формуваннями російської федерації міста служби позивачки - міста Херсон та Херсонської області, перебування позивачки на тимчасово окупованій території в статусі поліцейського, спосіб передачі наказів із застосуванням технічних засобів та проведення службового розслідування в умовах воєнного стану.
		15.4. Авторка касації передусім підкреслила, що наказ начальника ГУ НП від 24.02.2022 № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУ НП в Херсонській області в безпечний район» їй не доводився ні усно ні за допомогою технічних засобів. На її переконання, суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином копій електронних доказів - скріншотів електронних текстових повідомлень, опублікованих в групі «ІНФОРМАЦІЯ_1» у месенджері «Telegram» та у месенджері в групі «ІНФОРМАЦІЯ_2» протягом 24-25.02.2022, хоча саме на підставі цих скріншотів зробили висновок, що позивачка була ознайомлена з наказом про евакуацію. При цьому, скаржниця наголосила на тому, що в жодній із зазначених груп обміну текстовими повідомленнями не перебувала, оскільки згідно зі штатним розписом її посада не належить до керівництва ГУ НП, керівників служб і кущових управлінь/відділів поліції, а тому отримати та виконати цей наказ, наданий таким чином, не могла. 
		15.5. Скаржниця вважає, що належних доказів порушення позивачкою Присяги поліцейського та наказів керівництва у цій справі не встановлено, а відповідачем прийнято оскаржуваний наказ про звільнення позивачки зі служби в поліції виключно через факт її знаходження в період проходження служби в поліції на тимчасово окупованій території України, що, на її переконання, не може розцінюватися як відсутність на службі без поважних причин. У цьому зв`язку авторка касації наголосила на тому, що з 24.02.2022 на території міста Херсон та Херсонської області почалися активні бойові дії та за цих обставин причина відсутності позивачки за місцем служби після передислокації ГУ НП в Херсонській області до м. Миколаєва є поважною, а прибуття за новим місцем дислокації ГУ НП, за твердженням позивачки, було неможливим через обставини непереборної сили, які не залежали від її волі, а тому в її діях відсутня вина у порушенні службової дисципліни та Присяги поліцейського.
		15.6. Скаржниця також доводила, що судами попередніх інстанцій не перевірено процедуру притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, зокрема, в частині виклику та надання нею пояснень. У цьому зв`язку скаржниця зауважила, що суд апеляційної інстанції, оцінюючи обставини належності її виклику для дачі пояснень в означеній процедурі, свій висновок обґрунтував посиланням на норми статті 18 Дисциплінарного статуту НП, яка в умовах воєнного стану застосуванню не підлягає, натомість не перевірив дотримання вимог статті 27 цього ж Дисциплінарного статуту, яка визначала порядок надсилання повідомлень про виклик для надання пояснень поліцейським в умовах воєнного стану. 
		15.7. Серед доводів касаційної скарги скаржниця також виділила підставу касаційного оскарження за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України в частині порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права у взаємозв`язку з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.
		16. Після усунення недоліків касаційної скарги на виконання ухвали Суду від 05.09.2023, Ухвалою Суду від 02.10.2023 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою № К/990/28455/23.
		17. Згідно з довідкою про доставку електронного листа ГУ НП в Херсонській області ухвалу про відкриття касаційного провадження отримало 03.10.2023 о 00:25. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
		18. У додаткових поясненнях скаржниця наводила доводи про небезпечність спроб виїзду з тимчасово окупованої території на підконтрольну Україні територію через наявність безпосередньої загрози життю і здоров`ю кожного українця, а ті, хто виїжджав, робили це на свій страх та ризик і під свою відповідальність. Натомість, підкреслювала скаржниця, керівництвом ГУ НП в Херсонській області з першого дня окупації Херсонської області не вжито жодних заходів щодо евакуації підпорядкованого особового складу та членів їх сімей.
		19. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20.06.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.
		Висновки Верховного Суду, оцінка висновків суду, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		20. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		21. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
		22. Спірні правовідносини склалися у зв`язку із звільненням поліцейського зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII у зв`язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, в основу мотивів застосування якого покладено те, що після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну та введення в державі воєнного стану позивачка не виконала наказ керівника про евакуацію з міста Херсона, не знайшла способів і можливостей виконати наказ та покинути окуповану територію, не повернулася до виконання службових обов`язків поліцейського на підконтрольній Збройним Силам України території та протягом тривалого часу була відсутня на службі без поважних, на думку відповідача, причин, що він розцінив як самоусунення від виконання службових обов`язків у період дії воєнного стану, визнавши вчинене порушення службової дисципліни несумісним зі службою в поліції та достатньо вагомим для застосування до позивачки найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.
		23. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
		24. Слід констатувати, що після відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд неодноразово викладав правові висновки щодо застосування частини четвертої статті 8 Закону № 580-VIII, яку доповнено Законом України від 15.03.2022 № 2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Закон № 2123-IX) з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», який набрав чинності 01.05.2022; пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 статті 23, пункту 2 статті 24 Закону № 580-VIII, якими доповнено цей Закон Законом України від 16.07.2021 № 1702-IX «Про основи національного супротиву» (далі - Закон № 1702-IX), та введено в дію з 01.01.2022; статті 64 Закону № 580-VIII; частини першої статті 5 та статті 27 Дисциплінарного статуту НП; абзаців 1, 2 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, зокрема у постановах від 11.04.2024 у справі № 420/9545/22, від 13.06.2024 у справі №420/2566/23, від 17.10.2024 у справі № 420/18085/22, від 17.10.2024 у справі №420/3026/23, від 18.10.2024 у справі № 280/6535/22, від 31.10.2024 у справі №420/9854/22 та інш. Висновки у наведених справах є релевантними до обставин цієї справи, колегія суддів не бачить підстав відступати від них у цій справі і надалі зауважує таке.
		25. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 580-VIII).
		26. Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
		27. Частиною першою статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		28. За приписами частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний, серед іншого: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
		29. Статтею 64 Закону № 580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
		30. До основних повноважень поліції, визначених частиною першою статті 23 Закону № 580-VIII, серед іншого, пунктом 24 віднесено участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
		31. Додаткові повноваження поліції визначені статтею 24 Закону № 580-VIII, частиною першою якої обумовлено, що виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом.
		32. Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
		33. Частиною третьою статті 24 Закону № 580-VIII визначено, що у ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
		34. Указом Президента України від 23.02.2022 № 63/2022 «Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України», затвердженому Законом України від 23.02.2022 № 2101-IX, строком на 30 діб введено на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва надзвичайний стан з 00 годин 00 хвилин 24.02.2022.
		35. Пунктом 3 цього Указу Національній поліції України, серед інших органів, у підпорядкуванні яких є утворені відповідно до законів України військові формування, постановлено забезпечити сприяння згідно з повноваженнями у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного стану.
		36. Наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171 на виконання Указу Президента України № 63/2022 від 23.02.2022 особовий склад Національної поліції переведено на посилений варіант службової діяльності в надзвичайний (позаплановий) режим.
		37. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, а надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
		38. Пунктом 2 цього Указу постановлено військовому командуванню разом з Міністерством внутрішніх справ України та іншими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
		39. Частиною першою статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 389-VIII) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		40. Статтею 10 вказаного Закону встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність і досудове розслідування.
		41. Відповідно до статті 16 Закону № 389-VIII за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
		42. Аналіз наведених нормативних положень дозволяє дійти висновку про те, що законодавством прямо віднесено до повноважень поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України, її територіальної цілісності та під час дії правового режиму воєнного стану брати участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану та в цілому виконувати обов`язки щодо охорони прав і свобод людини, честі держави, тощо.
		43. Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX розширено повноваження поліції на період дії воєнного стану, зокрема, пунктом 1 розділу I стаття 8 Закону № 580-VIII доповнена частиною четвертою такого змісту: « 4. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Цей Закон набрав чинності 01.05.2022 та згідно з пунктом 2 розділу 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2123-IX пункт 1 розділу I цього Закону діє тимчасово, на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та 60 днів після цього.
		44. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Дисциплінарний статут НПУ).
		45. Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		46. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
		47. Службова дисципліна зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України. Тобто поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
		48. Положення статей 8, 18 Закону № 580-VIII та Правил етичної поведінки поліцейських покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
		49. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського, серед іншого, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
		50. Наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа (частини перша статті 4 Дисциплінарного статуту НПУ).
		51. Наказ може видаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів (частина третя статті 4 Дисциплінарного статуту НПУ).
		52. Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов`язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов`язків керівника, забороняється. Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону (частини четверта -  шоста статті 4 Дисциплінарного статуту НПУ).
		53. Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту НПУ поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
		54. Частиною п`ятою статті 5 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
		55. Отже, виконання явно незаконного наказу та невиконання правомірного наказу є порушенням службової дисципліни, що становить склад дисциплінарного проступку та тягне за собою дисциплінарну відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом НПУ.
		56. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		57. Частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
		58. Дисциплінарним проступком у силу положень статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		59. З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (частини друга статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ).
		60. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ще у жовтні 2021 року ГУНП в Херсонській області розроблено детальний План евакуації ГУНП в Херсонській області, яким передбачено основні етапи та послідовність проведення евакуаційних заходів, такі ж плани евакуації розроблялись у всіх територіальних (відокремлених) підрозділах ГУНП в області, на підставі яких у період 3-5.11.2021 з особовим складом територіальних (відокремлених) та структурних підрозділів ГУНП в Херсонській області проводилися практичні тренування. Для забезпечення евакуаційних заходів територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП в області ІНФОРМАЦІЯ_2 ГУНП розроблено два алгоритми дій керівників підрозділів під час раптового військового вторгнення, якими передбачалася евакуація особового складу підрозділу наявним автотранспортом (службовим та приватним). Розроблені алгоритми були надіслані в усі територіальні (відокремлені) підрозділи з інструкцією по їх застосуванню.
		61. Напередодні воєнного вторгнення російської федерації на територію України Указом Президента України від 23.02.2022 № 63/2022 на всій території України, в т.ч. в Херсонській області, введено надзвичайний стан, у зв`язку з чим наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171 особовий склад Національної поліції переведено на посилений варіант службової діяльності в надзвичайний (позаплановий) режим.
		62. Після введення Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на всій території України в умовах воєнного вторгнення та бойових дій на території Херсонської області наказом ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» було оголошено евакуацію особового складу, документів та майна у визначене безпечне місце.
		63. Інформація про евакуацію була опублікована в службовому чаті «ІНФОРМАЦІЯ_1» у месенджері Telegram (на той час у вказаній групі перебувало 192 керівника різних рівнів), а саме 24.02.2022 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ГУНП полковником поліції ОСОБА_3 в зазначену групу надіслано наказ щодо необхідності евакуації, який ним відданий, та для подальшого дублювання наказу про евакуацію особовому складу в бік м. Миколаєва: «Все 100% евакуация л/с!! В сторону Николаева», а о 11.42 год. підтверджено дану команду трьома знаками оклику (!!!). Надалі о 17.40 год. Полковником поліції ОСОБА_3 в службовому чаті «ІНФОРМАЦІЯ_1» у месенджері Telegram надіслано повідомлення «УВАГА ВСІМ! Орієнтовно о 19.00 год., якщо не зміниться ситуація або пропаде зв`язок - забезпечити евакуацію о/с у бік м. Миколаєва». 
		64. Команду евакуюватися у безпечне місце особовому складу, який до того часу не евакуювався, надано заступником начальника ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 25.02.2022 у месенджері в групі «ІНФОРМАЦІЯ_2». 
		65. Отже, чітка та недвозначна команда про евакуацію 100% особового складу в бік м. Миколаєва передавалася від вищого керівництва через керівників в порядку підпорядкованості до особового складу через месенджер Telegram, враховуючи, що в умовах воєнного вторгнення, бойових дій на території Херсонської області, проведення евакуації документів та особового складу неможливим було доведення до кожного поліцейського наказу у спосіб особистого вручення чи оголошення. Позивачка, своєю чергою, безпосередньо підтверджувала у позовній заяві, що спілкувалася з колегами по роботі через месенджери звідки отримувала всю інформацію. 
		66. За описаних умов, коли значна частина особового складу ГУНП в Херсонській області у перші ж дні передислокувалися у визначене безпечне місце (станом на 09.05.2022 з тимчасово окупованої території України на підконтрольну Україні територію евакуювалися 1467 поліцейських з 2117, тобто 72 % від фактичної чисельності поліцейських в ГУНП в Херсонській області), слід погодитися із висновками судів попередніх інстанцій, що можливість того, що позивачка не знала про існування такого наказу, виключена. Не стверджує про те, що не знала про існування цього наказу, і сама позивачка, її доводи в цій частині зводяться до того, що їй не було доведено встановленим порядком наказу про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район.
		67. Оцінюючи доводи про неналежне доведення до відома поліцейського наказу щодо необхідності залишити окуповану територію та недоліки форми такого наказу, Верховний Суд у справах з подібними правовідносинами, зокрема, у постановах від 13.06.2024 у справах № 420/2566/23 та № 420/1936/23 указав на те, що поліцейський має усвідомлювати необхідність виїзду з окупованої території та має, навіть у випадку необізнаності про існування відповідних вказівок, вчинити дії з метою отримання таких.
		68. При цьому, зазначені обставини неодноразово були предметом дослідження та оцінки судами в інших справах, зокрема, й Верховним Судом в постановах від 11.04.2024 та 13.062024 у справах № 420/9545/22, № 420/2566/23, № 420/1936/23, виникнення спірних правовідносин в яких було зумовлено оскарженням наказу про звільнення поліцейського, прийнятого із посиланням (зокрема, але не виключно) на невиконання наказу начальника ГУНП від 24.02.2022 № 87.
		69. Так у постанові від 13.06.2024 у справі № 420/2566/23 з тотожними правовідносинами Верховний Суд відхилив доводи скаржника, що він в жодній із зазначених груп обміну текстовим повідомленнями не перебував, оскільки згідно зі штатним розписом його посада не належить до керівництва ГУНП, керівників служб і кущових управлінь/відділів поліції, а тому, на його думку, він не міг отримати та виконати наказ наданий таким чином, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, сукупністю даних інформаційних довідок начальника та заступників начальника ГУНП в Херсонській області, пояснень керівників підрозділів (служб) та територіальних (відокремлених) підрозділів поліції ГУНП в Херсонській області, опитаних під час проведення службового розслідування, скріншотів месенджерів підтверджується, що наказ щодо введення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район був оголошений усно начальником ГУНП в приміщенні ГУНП в Херсонській області та доведений до відома працівників ГУНП в Херсонській області за допомогою телефонних месенджерів 24 та 25.02.2022.
		70. На думку колегії суддів, в умовах сьогодення, зокрема, стану розвитку інформаційних технологій, а також специфіки роду діяльності позивача, немає підстав вважати, що вона перебувала у стані цілковитої невизначеності щодо вторгнення вранці 24.02.2022 військ рф на територію України, необізнаності про ситуацію, яка склалася в Херсонській області як і подальшої вказівки керівництва евакуюватися. Із цих же мотивів немає причин вважати, що вибір позивачки не полишати цю територію був несвідомим.
		71. Фактична відсутність позивачки на службі підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з актів від 07.05.2022 № 621/2/02-2022, від 10.05.2022 № 660/2/02-2022 та від 31.05.2022 № 1036/2022. При цьому вказані обставини у цій справі не є спірними.
		72. Позивачка зі свого боку не визнає наявності в її діях дисциплінарного проступку та не вважає, що причини відсутності на службі не були поважними, доводить, що була позбавлена можливості безпечно для життя і здоров`я покинути окуповану територію, дістатися м. Миколаєва та звернутися до найближчого функціонуючого підрозділу Національної поліції, власного транспорту вона не має. Врешті її аргументи зводяться до недостатнього сприяння відповідача в організації безпечного маршруту, автомобільного транспорту, інформаційної та організаційної координації; відсутністю погоджених гуманітарних коридорів з території Херсонщини.
		73. У постанові від 17.10.2024 у справі № 420/3026/23 у подібних правовідносинах Верховний Суд зауважив, що при вирішенні питання чи мав відповідач підстави стверджувати про несумісність зі службою в поліції дисциплінарних порушень, які ставляться позивачці у провину, та чи слід розцінювати наведені нею причини невиходу на службу поважними, визначальне значення має зв`язок між державою і поліцейським, який в світлі специфіки виконуваної ним функції є носієм частини її суверенної влади, що відображено в змісті Присяги поліцейського та набуває особливого значення в особливий період, зокрема, із введенням в державі правового режиму воєнного стану через повномасштабне вторгнення.
		74. За усталеною позицією Верховного Суду, сформованою на підставі аналізу норм Закону № 580-VIII та Дисциплінарного статуту НПУ (постанови Верховного Суду від 21.07.2022 у справі № 160/11795/20, від 17.10.2024 у справі                           № 420/3026/23, від 21.11.2024 у справі № 640/9688/22 та багатьох інших) з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
		75. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		76. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.
		77. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
		78. Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил етичної поведінки поліцейських встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
		79. Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
		80. Суд звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов`язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він на службі під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
		81. Як уже зазначалося, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону №580-VIII).
		82. Водночас держава може встановлювати для поліцейських окремий порядок проходження служби, який відрізняється від виконання обов`язків працівником за трудовим законодавством, і такий порядок може обмежувати права осіб, які проходять службу у поліції по відношенню до прав працівників, які виконують роботу за трудовим законодавством, у тому числі й шляхом зобов`язання залишити окуповану територію з метою подальшого виконання службових обов`язків.
		83. Питання кадрового наповнення службовцями, які перебувають з державою в спеціальних відносинах, заснованих на вірності і відданості та діють як представники державної влади і відповідають за захист загальнодержавних інтересів та інтересів інших державних органів, що набуває особливої ваги під час воєнного стану, лежить в площині реалізації державою її суверенної влади.
		84. У цьому випадку публічний інтерес полягає у формуванні корпусу поліцейських з тих осіб, які здатні виконувати свої специфічні функціональні обов`язки в умовах, що відрізняються від мирного часу та відповідним реагуванням на випадки, які свідчать про нездатність забезпечити їх виконання.
		85. Тож, враховуючи специфіку відносин між державою і працівником поліції, позивачка повинна була знати про основні евакуаційні заходи, усвідомлювати необхідність виїзду з окупованої території та повинна була, навіть за умов необізнаності про існування відповідних вказівок, вчинити дії з метою отримання таких.
		86. Не викликає жодного сумніву посилання позивачки на ризик для життя і здоров`я під час такого переміщення, втім функціональні обов`язки поліцейського так само передбачають вірогідність виникнення ситуацій, небезпечних для життя і здоров`я під час несення служби, що водночас вимагає їх розв`язання, а не уникнення.
		87. Служба в поліції передбачає необхідність у її працівників певних психологічних якостей, таких як: відчуття відповідальності, здатність логічно мислити і дотримуватися спокою в складних ситуаціях, здатність приймати рішення у складних ситуаціях тощо.
		88. Поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення поліцейським місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов`язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу безпосереднього керівника.
		89. Зважаючи на наведене Суд погоджується з позицією судів, що позивачка, будучи поліцейською, повинна була виконувати обов`язки щодо захисту загальнодержавних інтересів, у тому числі, й під час воєнного стану, оскільки склала Присягу поліцейського та несла службу особливого характеру. Нездатність відповідати цим вимогам у розглядуваному випадку вказує на несумісність зі службою в поліції.
		90. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17.10.2024 у справі № 420/3026/23, від 21.11.2024 у справі № 640/9688/22 у подібних правовідносинах.
		91. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували те, що позивачка, яка наразі стверджує про своє бажання продовжувати службу в поліції та ставить перед судом питання про поновлення її на посаді, зі свого боку, не навела жодних доводів та не надала доказів, які б свідчили, що вона, перебуваючи на цій посаді, слідуючи Присязі поліцейського, вчиняла активні дії з метою отримання інформації від керівництва про свою подальшу поведінку в умовах правого режиму воєнного стану, докладала всіх можливих зусиль щоб віднайти способи для виїзду на підконтрольну Україні територію з метою постановки на облік та, усвідомлюючи свою високу відповідальність, повернення до виконання обов`язків поліцейського. Зокрема, позивачкою не указано коли, за яких обставин вона намагалася виїхати, а також за яких обставин їй не вдалося цього зробити.
		92. Доводи скаржниці про протиправність висновку відповідача в частині щодо невиконання з боку позивачки положень частини четвертої статті 8 Закону № 580-VIII, а застосування зазначеної норми матеріального права судами попередніх інстанцій відбулось з порушенням, оскільки зазначена норма набрала чинності лише 01.05.2022, Суд відхиляє з огляду на таке.
		93. Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону № 580-VIII, яка набула чинності 01.05.2022, під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону № 389-VIII.
		94. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставами винесення наказу ГУНП в Херсонській області від 10.05.2022 № 184, яким призначено проведення службового розслідування стосовно позивачки, слугувала доповідна записка заступника начальника ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 від 10.05.2022         № 644/04/2-2022 про те, що станом на 07.05.2022 відсутні на службі без поважних причин поліцейські, які згідно з наказом № 87 не прибули (не евакуювалися) до місця передислокації Головного управління або до безпечних районів, в т.ч. дільничий офіцер поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Херсонського районного управління поліції ГУ НП в Херсонській області ОСОБА_1 .
		95. В обсязі установлених судами попередніх інстанцій у цій справи обставин, встановлено, станом на 31.05.2022 позивачка у числі інших поліцейських, стосовно яких проводилося службове розслідування, була відсутня на службі без поважних причин (не прибула (евакуювалася) до місця передислокації ГУНП в Херсонській області) на фоні того, що більша частина особового складу ГУНП в Херсонській області виїхала на підконтрольну територію з урахуванням обставин бойових дій.
		96. Отже, станом на час призначення проведення службового розслідування стосовно позивачки (10.05.2022) та станом на день видання наказу про застосування дисциплінарного стягнення (31.05.2022) зазначена норма вже діяла.
		97. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.10.2024 у справі № 420/9854/22 у подібних правовідносинах.
		98. За наведених обставин, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що матеріалами службового розслідування належним чином підтверджено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягає в порушенні службової дисципліни, не виконанні службових обов`язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, в порушенні Присяги працівника поліції, не виконанні наказу начальника ГУНП від 24.02.2022 № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» та відсутності на службі з 24.02.2022 без поважних причин, тому наразі відсутні правові підстави для скасування спірних наказів.
		99. Оспорювані накази та висновок службового розслідування, на якому вони ґрунтуються, містять чіткі і зрозумілі посилання на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності та мотиви, з яких комісія дійшла відповідних висновків, склад дисциплінарного проступку, який ставиться позивачці у провину, висвітлено у тих межах умотивованості, як того вимагає закон.
		100. Водночас під час розгляду справи не встановлено обставин, які б указували на те, що висновки відповідача, які покладено в основу оскаржуваних наказів, є довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів.
		101. Таким чином, суди обґрунтовано вказали, що накладене дисциплінарне стягнення на позивачку є співмірним із виявленим проступком та є необхідним засобом підтримання службової дисципліни, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
		102. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		103. Доводи скаржниці про те, що суди попередніх інстанцій не провели належної перевірки в частині дотримання процедури прийняття оскаржуваних наказів, зокрема, положень статті 27 Дисциплінарного статуту, які стосуються відібрання у поліцейського пояснень під час проведення службового розслідування, у тому числі й виклику для їх надання, не підлягають оцінці судом касаційної інстанції, оскільки за правилами частини четвертої статті 341 КАС України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається, водночас позовна заява не містить таких підстав позову.
		104. У постанові від 25.04.2024 в справі № 520/5388/22 Верховний Суд вказував на те, що сам факт того, що поліцейський не заперечує факт своєї відсутності у відповідний період у місці несення служби, нівелює хиби службового розслідування, у тому числі і в аспекті надання поліцейським пояснень дисциплінарній комісії.
		105. Решта наведених скаржником доводів фактично зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів першої і апеляційної інстанції та вказують на незгоду скаржника із правовою оцінкою, наданою судами обставинам цієї справи.
		106. Колегія суддів повторює, що до повноважень Верховного Суду не належить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		107. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття цього касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду справи.
		108. Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав уважати, що ними неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень.
		109. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		110. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		111. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а під час розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених рішень судів попередніх інстанцій відсутні.
		112. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		113. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині- без змін.
		113. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв?язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 359, 350, 356 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		 
		СуддіЛ.О. Єресько М.В. Білак   В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...