Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/511/24 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2025.
Дата набрання законної сили: 04.06.2025
Номер судового провадження: 12-18гс25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		4 червня 2025 року
		м. Київ
		 
		cправа № 925/511/24
		провадження № 12-18гс25
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Пількова К. М., 
		суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Єленіної Ж. М., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
		 
		перевіривши наявність підстав для розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи 
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 
		на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі
		за позовомОСОБА_1 
		до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз»
		про визнання трудових відносин припиненими та стягнення заборгованості із заробітної плати,
		 
		УСТАНОВИЛА:
		1.    У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» (далі - Відповідач, Товариство) з позовом про визнання припиненими з 10.04.2024 трудових відносин між ним та Товариством; стягнення 800 000,00 грн, з яких 320 000,00 грн заборгованості із заробітної плати за лютий та березень 2024 року, а також 480 000,00 грн вихідної допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку.
		2.    Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач указує на те, що Відповідач не виплачує йому заробітну плату та не розглядає його заяву про звільнення у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю.
		3.    Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.07.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024, у позові відмовлено.
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, вказав, що ОСОБА_1 не подав суду рішення наглядової ради Товариства про обрання його членом правління, за відсутності якого немає підстав вважати, що між Позивачем та Відповідачем виникли трудові відносини.
		ОСОБА_1 не подав суду рішення наглядової ради Товариства про затвердження умов укладеного з ним контракту, отже, не довів обставин виникнення між сторонами трудових відносин з 26.09.2023 на підставі контракту, умови якого були затверджені наглядовою радою Товариства 07.11.2023. 
		Позивач не довів, що особа, яка підписала з ним контракт як керівник Товариства, мала повноваження на час його укладення, а також що наглядова рада Товариства уповноважувала цю особу на підписання контракту з Позивачем.
		Суди вказали, що факт нарахування та виплати Відповідачем Позивачу заробітної плати та сплата страхових внесків не може слугувати правовою підставою виникнення у Позивача повноважень члена правління Товариства та виникнення між сторонами трудових відносин.
		4.    У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі також Скаржник) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
		Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі Скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме відсутність висновку щодо застосування норми статті 81 Закону України «Про акціонерні товариства», а також пункту 12 частини другої статті 71 цього Закону у зв`язку з невиконанням роботодавцем обов`язку щодо оплати праці за фактично виконану роботу в поєднанні зі статтею 38 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у подібних правовідносинах.
		На думку Скаржника, суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили йому в позові з посиланням на ненадання рішення наглядової ради Товариства про затвердження умов контракту з членом правління, оскільки це підтверджено публікацією особливої інформації та не спростовано Відповідачем.
		 
		Мотиви для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		5.    Ухвалою від 19.12.2024 КГС ВС відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та призначив справу до розгляду, а ухвалою від 11.03.2025 передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України, оскільки вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування статей 4, 20 ГПК України, статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), викладених Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду (далі - КЦС ВС) у постанові від 13.11.2024 у справі № 466/10073/22, з посиланням на те, що однакове розуміння правильності визначення розмежування судової юрисдикції сприятиме розумній передбачуваності судових рішень, забезпечить реалізацію на практиці принципу правової визначеності як для позивачів, так і для судів та єдиному підходу у вирішенні правової проблеми визначення предметної юрисдикції у спорах між керівником або іншим членом виконавчого органу юридичної особи приватного права та такою юридичною особою щодо припинення повноважень (звільнення) керівника або іншого члена виконавчого органу юридичної особи приватного права.
		6.    Мотивуючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів КГС ВС зазначає, що у справі № 466/10073/22 КЦС ВС розглядав спір про визнання припиненими трудових відносин між позивачкою та ОСББ з 28.05.2019, зобов`язання ОСББ видати наказ про її звільнення на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, зобов`язання ОСББ належним чином заповнити її трудову книжку, стягнення на її користь компенсації за невчасно виплачену заробітну плату, невикористані дні щорічної відпустки, вихідну допомогу, середній заробіток за час вимушеного прогулу та за час затримки видачі трудової книжки, а також відшкодування моральної шкоди. У своїй постанові від 13.11.2024 у цій справі, скасовуючи судові рішення про закриття провадження у справі, КЦС ВС дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що позивачка не оспорювала жодних рішень зборів ОСББ про її звільнення з посади голови правління, а мала на меті лише захист своїх трудових прав та відшкодування завданої їй бездіяльністю відповідача шкоди, з огляду на що виснував, що правовідносини між сторонами не є корпоративними, отже, спір підлягав вирішенню судом цивільної юрисдикції.
		7.    Колегія суддів КГС ВС із цим висновком не погодилася та вважає за необхідне відступити від нього, посилаючись на те, що за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 Цивільного кодексу України). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.
		В ухвалі про передачу цієї справи на розгляд Великій Палаті Верховного Суду КГС ВС зазначає, що ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку з одноосібним виконавчим органом (членом виконавчого органу) трудового договору (контракту).
		Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема: строк здійснення ним повноважень; права, обов`язки та відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі достроково).
		Водночас в обох випадках, коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких керівнику надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.
		8.    Колегія суддів КГС ВС указала на непоодинокі висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що позовні вимоги про визнання трудових відносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між керівником та товариством.
		Неодноразово розглядаючи питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права, Велика Палата Верховного Суду робила правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.
		Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 562/304/17, від 30.01.2019 у справі № 145/1885/15-ц, від 10.04.2019 у справі № 510/456/17, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, від 16.10.2019 у справі № 752/10984/14-ц, від 08.11.2019 у справі № 667/1/16, від 04.02.2020 у справі № 915/540/16, від 19.02.2020 у справах № 361/17/15-ц та № 145/166/18, від 23.02.2021 у справі № 753/17776/19, від 14.06.2023 у справі № 448/362/22, від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.
		9.    Ураховуючи наведене, КГС ВС вважає, що спір між керівником або іншим членом виконавчого органу юридичної особи приватного права та такою юридичною особою щодо припинення повноважень (звільнення) керівника або іншого члена виконавчого органу юридичної особи приватного права відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів (здійснення управління юридичною особою її учасниками, акціонерами, членами, співвласниками).
		 
		Мотиви, на основі яких Велика Палата Верховного Суду постановляє ухвалу
		10.    Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		11.    Обґрунтовуючи підстави передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів КГС ВС вказує на необхідність відступу від висновку, викладеного у постанові КЦС ВС у справі № 466/10073/22 щодо належності спору між керівником або іншим членом виконавчого органу юридичної особи приватного права та такою юридичною особою про припинення повноважень (звільнення) керівника або іншого члена виконавчого органу юридичної особи приватного права відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України до спорів, які мають розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративним спорів (здійснення управління юридичною особою її учасниками, акціонерами, членами, співвласниками).
		12.    Отже, в ухвалі про передачу цієї справи КГС ВС фактично ставить на вирішення Великої Палати Верховного Суду питання, яке стосується визначення предметної юрисдикції, а тому наявність або відсутність підстав для розгляду Великою Палатою цієї справи має визначатись з урахуванням вимог частини шостої статті 302 ГПК України.
		Аналогічний підхід Велика Палата Верховного Суду застосувала в ухвалах від 29.05.2024 у справі № 914/2039/23, від 19.06.2024 у справі № 904/2083/23, від 18.12.2024 у справі № 904/2032/16 (906/1912/23).
		13.    Відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:
		1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції;
		2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
		3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
		14.    Справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України лише за одночасної відсутності всіх трьох указаних у цій частині випадків. Якщо наявний хоча б один з них, справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		15.    Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала такий підхід при вирішенні питання щодо наявності підстав для передачі справи на її розгляд (див., зокрема, ухвали від 13.01.2020 у справі № Б-39/02-09, від 22.09.2020 у справі № 916/3322/19, від 30.06.2021 у справі № 914/1992/20, від 08.09.2021 у справі № 922/3322/20, від 11.01.2022 у справі № 27/104б, від 15.06.2022 у справі № 904/8573/21, від 23.01.2024 у справі № 904/7464/21).
		16.    Оцінюючи наявність підстави, передбаченої частиною шостою статті 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що Позивач у справі, оскаржуючи прийняті у справі рішення та постанову, не посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної юрисдикції, враховуючи до того ж подання ним позову у цій справі саме до господарського суду, у тому числі з посиланням на наявність рішення іншого касаційного суду з подібною підставою та предметом позову. 
		17.    Отже, наявні передбачені пунктами 1 та 2 частини шостої статті 302 ГПК України випадки, за яких справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		18.    Варто також звернути увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду сформувала загальний підхід до визначення юрисдикційності спорів з подібних правовідносин щодо припинення повноважень керівника або іншого члена виконавчого органу, відповідні висновки містять, зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 448/362/22, від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.
		19.    Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Отже, висновки, які містяться в рішеннях судової палати, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати - над висновками палати чи колегії суддів, а висновки Великої Палати - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів.
		Такий підхід застосований, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 607/1662/21, від 29.02.2024 у справі № 757/563/20, від 19.12.2024 у справі № 500/2276/24.
		20.    З огляду на наведене наявні передбачені частиною шостою статті 302 ГПК України випадки, за яких справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення питання предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		21.    Отже, у цій справі відсутня підстава для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачена частиною шостою статті 302 ГПК України.
		 
		Висновки Великої Палати Верховного Суду
		22. Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України, якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
		23. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд та повернення справи колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховному Суду для розгляду.
		Керуючись статтями 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Справу № 925/511/24за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про визнання трудових відносин припиненими та стягнення заборгованості із заробітної плати повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач К. М. ПільковСудді:О. О. БанаськоС. Ю. Мартєв О. Л. Булейко С. О. Погрібний І. А. ВоробйоваТ. Г. Стрелець Ж. М. ЄленінаО. В. Ступак А. А. ЄмецьІ. В. Ткач Л. Ю. КишакевичО. С. Ткачук В. В. КорольВ. Ю. Уркевич С. І. КравченкоЄ. А. Усенко О. В. КривендаН. В. Шевцова М. В. Мазур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...