Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 219/2061/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано судом: 24.06.2025. Зареєстровано: 25.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/211/295/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022050000000295

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                                                       Справа №219/2061/22                                                         Провадження № 1-кп/211/295/25
		 
		В и р о к
		і м е н е м        У к р а ї н и
		 
		24 червня 2025 року Довгинцівський  районний  суд  міста  Кривого Рогу Дніпропетровської  області  у  складі:
		               головуючого  судді                           ОСОБА_1 
		               при  секретарі                                   ОСОБА_2 
		               з  участю  прокурора                         ОСОБА_3                      
		                       обвинуваченої                         ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		розглянувши  у закритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в  м.  Кривому  Розі кримінальне провадження № 22022050000000295  відносно:
		ОСОБА_4 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Олєнєгорськ Мурманської області рф, громадянки України, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою : АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 114-2, ч. 2 ст. 110 КК України, суд,-
		ВСТАНОВИВ :
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила ряд кримінальних правопорушень за наступних обставин.
		Так, Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
		Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - Конституції України.
		Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам Президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі по тексту - ЗС РФ) на територію України.
		Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		До участі у військовій агресії Російської Федерації проти України керівництвом окупаційної адміністрації РФ задіяно створені на тимчасово окуповані території Донецької області не передбачені законом збройні формування.
		24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 та строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022.
		14 квітня 2022 року ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно усвідомлюючи, що військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, та здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народно господарче та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, з метою окупації України, добровільно погодилась надавати інформацію щодо розташування, рух та переміщення особового складу та техніки ЗС України представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України, а саме представнику центрального апарату «ФСБ РФ» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який використовує Інтернет-месенджер «Telegram», зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_1 (оператор зв`язку російської федерації) під ім`ям « ОСОБА_8 ».
		При цьому для спілкування ОСОБА_4 використовувала власний мобільний телефон марки Redmi Xiaomi та встановлений у ньому Інтернет-месенджер «Telegram», який зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_2 під ім`ям ІНФОРМАЦІЯ_9.
		16 квітня 2022 року ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_7 доручення, яке полягало у зборі відомостей (шляхом відеофіксації) щодо розташування підрозділів ЗС України за адресою: АДРЕСА_2 . Також була проінструктована про необхідність збору такої інформації з використанням методів конспірації. 
		На виконання вказаного доручення у період з 16 по 19 квітня 2022 року (точну дату органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи у АДРЕСА_3 , за допомогою власного мобільного телефону марки Redmi Xiaomi записала відео з фіксацією місця дислокації військовослужбовців НОМЕР_3 ОМБр ЗС України, в тому числі контрольно-пропускний пункт на територію військового підрозділу, на якому несли службу військовослужбовці ЗС України. 
		19 квітня 2022 року ОСОБА_4 , перебуваючи у м. Бахмут Донецької області, діючи умисно, в умовах воєнного стану, використовуючи власний мобільний телефон марки Redmi Xiaomi та встановлений у ньому Інтернет-месенджер «Telegram», який зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_2 під ім`ям ОСОБА_9 , передала ОСОБА_7 на його мобільний телефон відеозаписи, які підтверджували розташування штабу НОМЕР_3 ОМБр ЗС України за адресою: АДРЕСА_2 , на контрольно-пропускному пункті якого чергувало близько 5-ти військовослужбовців ЗС України. Також, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_7 про розташування військових ЗС України за адресами: АДРЕСА_2 . При цьому ОСОБА_4 усвідомлювала, що передана нею інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
		Крім того, Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки (далі за текстом - ВР УРСР) 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, ВР УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
		Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - Конституції України.
		Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до ст. 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. 
		Відповідно до Рішень Конституційного Суду № 6-рп/2005 від 05.10.2005, № 6-рп/2008 від 16.04.2008 зазначені норми визначають, що влада народу є первинною, єдиною і не відчуженою та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку визначеному Конституцією та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України. Тільки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII.
		Стаття 6 Конституції України передбачає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Статтями 69, 72 та 73 Конституції України передбачено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно- територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		У березні - квітні 2014 року в м. Донецьку та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія Російської Федерації (далі за текстом - РФ) шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил й інших силових відомств РФ, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Так, 07.04.2014 у м. Донецьку Донецької області видано «Акт о провозглашении государственной самостоятельности Донецкой народной республики» (далі за текстом - «ДНР»), яким публічно закликано місцеве населення до проведення 11.05.2014 так названого «загального обласного референдуму» на території Донецької області з питання визнання державної самостійності «ДНР» та чинення збройного опору державній владі України, військовим підрозділам Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України. При цьому протягом квітня-травня 2014 року в окремих містах Донецької області організовано та проведено низку мітингів з метою привернення уваги та схилення громадян України з числа місцевих мешканців до визнання державної самостійності «ДНР».
		В квітні-травні 2014 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена) в «Клубі ветеранів», який розташований у приміщенні Міського центру культури та дозвілля ім. Є.Мартинова за адресою: Донецька область, м. Бахмут (Артемівськ), пл. Свободи, 1, утворено ініціативну групу з організації та проведення вищевказаного «референдуму» - так звану «територіальну виборчу комісію, до складу якої зокрема увійшла ОСОБА_4 . З указаного періоду часу представниками зазначеної ініціативної групи здійснювався набір бажаючих для участі у роботі дільничних комісій та формуванні їх складу на території м. Бахмута та Бахмутського району.
		На початку травня 2014 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена) з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме виведення з-під юрисдикції України окремих адміністративно-територіальних одиниць Донецької області, діючи з власних міркувань, ОСОБА_4 надала свою згоду представникам ініціативної групи з організації та проведення так званого «референдуму» (відносно яких проводиться досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні) на участь в роботі дільничної виборчої комісії в якості члена комісії та у подальшому проведенні 11 травня 2014 року «референдуму» у приміщенні ЗОШ № 5, розташованого за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Маріупольська, 2, з приводу визнання незаконного утворення та подальшого самостійного існування «ДНР» з наступним складанням завідомо неправдивих документів про результати підрахунку нібито їх волевиявлення про зміну меж території України.
		Так, 11.05.2014 в період часу з 08 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин ОСОБА_4 , будучи членом так званої дільничної виборчої комісії, розташованої за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Маріупольська, 2, у приміщенні ЗОШ № 5, діючи умисно, за попередньою змовою з іншими членами так званої дільничної виборчої комісії, відносно яких проводиться досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, за вказівками голови так званої дільничної виборчої комісії ОСОБА_10 (яку вироком Артемівського міського суду Донецької області визнано винною у вчиненні вказаного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України), протягом проведення так званого «референдуму», здійснювала запис паспортних мешканців у відповідний список, видавала їм бюлетені для голосування, збирала підписи за їх отримання та відмічала голосуючого у відповідному списку.
		Приблизно о 20 год. 00 хв. 11 травня 2014 року ОСОБА_4 та інші члени так званої дільничної виборчої комісії здійснили підрахунок голосів, та підписали протокол про результати проведення так званого «референдуму», який разом з бюлетенями в той же день були вивезені головою так званої дільничної виборчої комісії та передані представникам ініціативної групи з організації його проведення.
		За таких обставин 11.05.2014 в окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України проведено так названий «загальний обласний референдум», за результатами якого 12.05.2014 проголошено про суверенітет «ДНР» на території Донецької області.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину визнала повністю. 
		Зібрані у справі докази, свідчать про те, що органи досудового розслідування дії обвинуваченої вірно кваліфікували за ст. 110 ч 2, ст. 114-2 ч 3 КК України та суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.2 ст. 110, ч.3 ст.114-2 КК України за ознаками:
		-ч.2 ст. 110 КК України - вчинення умисних дій, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб;
		-ч.3 ст. 114-2 КК України - поширення інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України.
		24 червня 2025 р., між обвинуваченою ОСОБА_4 та прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 була укладена угода про визнання винуватості  у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
		Згідно з угодою ОСОБА_4 беззаперечно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 110, ч.3 ст.114-2 КК України .
		Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди   ОСОБА_4    буде призначене покарання за ст. 110 ч. 2 КК України у вигляді  5 (п`яти) років позбавлення волі; за ст. 114-2 ч 3 КК України у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі; На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
		Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, потерпілі відсутні.
		Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачена визнала себе винуватою є тяжким злочином ( ст. 110 ч. 2 КК України), особливо тяжким злочином (ст. 114-2 ч. 3 КК України) внаслідок якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.
		 Перевіривши угоду на відповідність вимогам  КПК України, правильність правової кваліфікації кримінальних  правопорушень, суд дійшов висновку, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання яке буде застосоване до неї у разі затвердження угоди судом.
		Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засідання вину визнала, погоджується на призначення узгодженого покарання. ОСОБА_4 не є організатором терористичної групи або організації та зобов"язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред`явленого обвинувачення у судовому провадженні; сприяла у викритті кримінальних правопорушень у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється слідчим відділом 
		2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях; викривала злочинні дії інших учасників групи, вчинених групою або організацією, оскільки повідомлена ОСОБА_4  інформація підтверджена доказами.
		Захисник , адвокат ОСОБА_5 , підтвердив, що угода укладена за його участі , та просить затвердити дану угоду, оскідьки вона відповідає вимогам КПК України. 
		Таким чином, виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_4 . 
		Суд враховує те, що ОСОБА_4 вину визнала, щиро розкаялася. Обставини, що пом`якшують покарання згідно вимог ст. 66 КК України - щире каяття. Обставин, відповідно до вимог ст.. 67 КК України, які обтяжують покарання не встановлено.
		Питання про речові докази суд вважає за необхідне вирішити відповідно до ст.100 КПК України. Судові витрати(витрати на залучення судового експерта) у розмірі 5474,33 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_4 в дохід держави. Строк покарання ОСОБА_4 по даному вироку відраховувати з моменту її затримання з 25 квітня 2022 року.
		                  Керуючись  ст. ст.  373, 374, 475 КПК України, суд, -
		                                                    У Х В А Л И В :
		 Угоду від 24 червня 2025 року по кримінальному провадженню №22022050000000295 про визнання винуватості укладену між прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 - затвердити.
		ОСОБА_4 визнати винною  у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 114-2, ч. 2 ст. 110 КК України та призначити узгоджене покарання :
		за ст. 110 ч. 2 КК України у вигляді  5 (п`яти) років позбавлення волі; 
		за ст. 114-2 ч 3 КК України у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі; 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України  за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.
		До набрання вироком законної сили, запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 у виді тримання під вартою - залишити без змін.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, тобто з 25 квітня 2022 року.
		Речові докази: 
		Мобільний  телефон    Redmi  Xiaomi   (imei 1:  НОМЕР_4    imei 2:  НОМЕР_5 ); Мобільний  телефон    Redmi  Xiaomi   (imei 1:  НОМЕР_6    imei 2:  НОМЕР_7 ), які  зберігаються в   камері     речових доказів    3   відділення  (з  дислокацією    м.  Краматорськ)    СВ 2  управління  ГСУ СБ  в Донецькій  та Луганській  областях,  конфіскувати у дохід держави.
		Бейджик (удостоверение № 7)  члена    дільничної комісії   виданого  на ім`я    ОСОБА_11 , бейджик (удостоверение № 9)  члена    дільничної комісії   виданого  на ім`я    ОСОБА_4 ,  чорний блокнот      з чорновими     записами   ОСОБА_11 ,    прапор    «Донецької  Народної  Республіки» (великий),  прапор    «Донецької  Народної  Республіки» (малий),  стрічка   оранжево - чорного   кольору  (Георгіївська  стрічка),  книжка    «Стройови й  статут    ВС  ДНР » на 92  арк.,   які  зберігаються в   камері     речових доказів    3   відділення  (з  дислокацією    м.  Краматорськ)    СВ 2  управління  ГСУ СБ  в Донецькій  та Луганській  областях - знищіти.
		Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави, судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи (висновок експерта № 85 від 03.07.2022 року) в розмірі 5474 (п`ять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 33 коп..
		Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
		Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику , прокурору.
		 
		Суддя:  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...