Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/38274/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано судом: 24.06.2025. Зареєстровано: 25.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2025.
Дата набрання законної сили: 24.06.2025
Номер судового провадження: К/990/18861/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		24 червня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №640/38274/21
		адміністративне провадження № К/990/18861/25 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Жука А.В.,
		суддів: Мартинюк Н.М.,  Мельник-Томенко Ж.М., 
		перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 
		та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року
		у справі №640/38274/21 
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 
		до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 
		про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просив:
		- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у присвоєнні листу Відділу організаційної роботи, документування та контролю Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18.08.2021 № ПІ-Ч-11-13/474 за підписом в.о. начальника цього відділу Оксани Малежик в якості його вихідного реєстраційного індексу вхідного реєстраційного індексу іншого службового документа, а саме: запиту на інформацію позивача від 12.08.2021 № ПІ-Ч-11-13/474;
		- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у невнесені до документаційного фонду Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відповіді на запит позивача від 12.08.2021 № ПІ-Ч-11-13/474, яку оформлено листом Відділу організаційної роботи, документування та контролю Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18.08.2021 № ПІ-Ч-11-13/474 за підписом в.о. начальника цього відділу Оксани Малежник;
		- визнати протиправною відмову відповідача від 18.08.2021 № ПІ-Ч-11-13/474 у задоволенні пункту 2 запиту на інформацію позивача від 12.08.2021 № ПІ-Ч-11-13/474;
		- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно розглянути запит на інформацію позивача від 12.08.2021 за № ПІ-Ч-11-13/474.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2024 року прийнято до провадження та визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з такими судовим рішенням, ОСОБА_1 подав до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії повернуто заявнику.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року залишено без змін.
		На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі №640/38274/21.
		Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2025 року визнано неповажними, зазначені ОСОБА_1 , підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі №640/38274/21 залишено без руху. Скаржнику надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду: уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали вимог; заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року, з наданням відповідних доказів.
		До Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено уточнену касаційну скаргу. 
		Так, в уточненій касаційній скарзі скаржник вказує, що предметом касаційного оскарження є лише постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі №640/38274/21. 
		В уточненій касаційні скарзі позивач зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1 та 4 частини 4 статті 328 КАС України. Крім того, зі змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник також вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування підпункту «в» пункту 3 частини 1 статті 322 КАС України.
		Дослідивши подану уточнену касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з наступних підстав.
		За правилами частини першої статті 328 КАС України  учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
		Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою  статті 353 цього Кодексу.
		Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)  статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу  в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу  в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
		Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій  статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
		Як вже зазначалося вище, підставою перегляду оскаржуваних судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. 
		Верховний Суд наголошує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
		Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
		Всупереч вищенаведеному, скаржником не зазначено постанови Верховного Суду, в яких, на його думку, викладено висновки, щодо питання застосування норм права та відповідно не вказано конкретну норму права, яку на його думку, застосовано судом апеляційної інстанції всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, у взаємозв`язку з посиланням на конкретні постанови Верховного Суду. 
		Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження так само, як і норму права, яку на думку скаржника, застосовано всупереч висновкам Верховного Суду, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
		Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстави касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
		В той же час, вказуючи пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України як підставу касаційного оскарження, скаржник не конкретизує відповідний пункт та частину статті 353 КАС України, що є обов`язковим при оскарженні судових рішень на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
		Щодо посилання скаржника на відсутність висновку Верховного суду.
		Верховний Суд звертає увагу, що посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та стверджуючи про відсутність правового висновку Верховного Суду скаржник не конкретизує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду та як відповідні норми права необхідно застосовувати, на думку, скаржника, а також не обґрунтував необхідність такого висновку у взаємозв`язку з посиланням на обставини справи.
		Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження, касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
		Верховний Суд не приймає до уваги посилання на указані скаржником норми процесуального закону, оскільки вони є загальними і не відносяться до виключних підстав, за яких судове рішення може бути оскаржене в касаційному порядку відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
		Частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.
		Оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в частині належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, Суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.
		На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, 
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі №640/38274/21 - повернути особі, яка її подала.
		Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
		Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді  А.В. Жук             Н.М. Мартинюк   Ж.М. Мельник-Томенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...