Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/985/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано судом: 26.06.2025. Зареєстровано: 26.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/348/237/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025091200000037

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		Справа № 348/985/25
		Провадження № 1-кп/348/237/25
		 
		25 червня 2025 року      м.Надвірна
		 
		Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області 
		в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		секретаря     - ОСОБА_2 ,
		за участю: прокурора         - ОСОБА_3 ,
		потерпілого        - ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого        - ОСОБА_5 ,
		його захисника, адвоката - ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна кримінальне провадження №12025091200000037 від 01.02.2025 року про обвинувачення:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаїв, Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1 , без освіти, працюючого по тимчасових заробітках, неодруженого, на утриманні немає нікого, судимого вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 31.05.2018 року за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.02.2025 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп., українця, громадянина України, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинувачений ОСОБА_5 скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
		Злочин ним вчинено при наступних обставинах.
		Будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, ОСОБА_5 на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив і в період не знятої і не погашеної у встановленому законом порядку судимості, повторно вчинив новий умисний корисливий злочин у період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ від 24.02.2022 року №2102-IX, який було продовжено Указом Президента України № 740 від 28.10.2024 на 90 діб.
		Зокрема, 31.01.2025 року близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_5 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, проходив по вулиці Г.Мазепи в місті Надвірна, Івано-Франківської області. Поруч із магазином «Гам-Гам», що за адресою: м.Надвірна, вул.Г.Мазепи, 43, він побачив потерпілого ОСОБА_4 , який сидів на кріслі з мобільним телефоном марки «Xiaomi» модель «Redmi Note 9». В цей час в ОСОБА_5 виник умисел на відкрите заволодіння вказаним мобільним телефоном.
		Реалізовуючи свій кримінально-протиправний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання обвинувачений ОСОБА_5 підійшов до потерпілого ОСОБА_4 з вимогою дати йому зателефонувати із телефону. 
		В подальшому, а саме після того як потерпілий відмовився надати мобільний телефон, обвинувачений наніс йому удар ногою в ліве плече, у результаті чого останній впав на землю, і продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_5 наніс ОСОБА_4 ще два удари ногою по спині. Подолавши таким чином фізичний опір потерпілого обвинувачений відкрито викрав із кишені куртки останнього мобільний телефон марки «Xiaomi» модель «Redmi Note 9», вартістю 2340 грн., та грошові кошти в сумі 47 грн.
		Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 залишив місце його вчинення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 2387 грн. та фізичний біль без заподіяння тілесних ушкоджень.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_5  свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю.
		Суду пояснив, що він проживає в АДРЕСА_1 з мамою і молодшим братом. Працює по тимчасових заробітках. Потерпілого ОСОБА_4 він не знає.
		31.01.2025 року близько 17 год. 30 хв. він вживав алкогольні напої з своїми знайомими та знаходився неподалік магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Після розпиття алкоголю його друзі пішли додому, а він проходячи повз даний магазин, в якийсь момент побачив потерпілого ОСОБА_4 , який сидів на кріслі на відкритому (літньому) майданчику біля магазину та тримав в руках мобільний телефон марки «Xiaomi» модель «Redmi Note 9». Так як потерпілий сидів сам та був, на його думку, в стані алкогольного сп`яніння у нього виник умисел на відкрите заволодіння вказаним мобільним телефоном. Він підійшов до потерпілого і став вимагати в нього дати йому свій телефон для того щоб подзвонити. А оскільки ОСОБА_4 відмовився надати телефон та поклав його в кишеню куртки, він наніс йому один удар ногою в ліве плече після чого потерпілий впав на землю. Тоді він ще два рази вдарив його ногою в ділянку спини, забрав з кишені куртки даний телефон і гроші в сумі 47 грн. 00 коп. та пішов геть.
		В подальшому він продав викрадений ним відкрито мобільний телефон своєму знайомому на ім`я ОСОБА_7 , а виручені гроші, а також 47 грн., які теж забрав у ОСОБА_4 витратив на власні потреби.
		У вчиненому розкаюється, обіцяє стати на шлях виправлення та розуміє, що вчинив умисний тяжкий злочин.Просив суд суворо його не карати.
		Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті та зважаючи на те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового процесу, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. 
		Враховуючи викладене, допитавши обвинуваченого та дослідивши надані прокурором матеріали, які долучені в судовому засіданні до кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
		Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, вірно кваліфіковано за ч.4 ст.186 КК України.
		При призначенніобвинуваченому ОСОБА_5 покарання,суд враховуєтяжкість вчиненогозлочину,який відповіднодо вимогст.12КК Українивідноситься дотяжких злочинів,обставини вчиненнязлочину,дані проособу обвинваченого:офіційно непрацевлаштований,неодружений,на утриманнінемає нікого,на облікуу психіатричномута наркологічномукабінетах неперебуває,має постійнемісце проживання,за яким характеризується негативно, а також його поведінку до і після вчинення злочину, ставлення до скоєного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ч.ч.1, 2 ст.66 КК України, суд враховує його повне визнання вини у вчиненому, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
		Як обтяжуючу покарання ОСОБА_5 обставину, відповідно до ч.1 ст.67 КК України, судом взято до уваги вчинення останнім даного злочину, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		З урахуванням всіх обставин провадження, особи обвинуваченого, його поведінки до і після вчинення злочину, думки потерпілого щодо призначення обвинуваченому покарання на розсуд суду та відсутність у нього претензій матеріального і морального характеру, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_5 слід призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а саме у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
		Разом з тим, вказані вище обставини в сукупності є на думку суду такими, що не тільки пом`якшують покарання, але й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину і дають підстави, з урахуванням як обставин у даному провадженні так і особи обвинуваченого, а також викладених вище пом`якшуючих покарання обставин, при визначенні покарання застосувати ч.1 ст.69 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі, однак нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст.186 КК України, а саме на строк - 5 (п`ять) років.
		Підстав для застосування ст.75 КК України при призначенні ОСОБА_5 покарання, суд не вбачає.
		Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що відповідно до вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.02.2025 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп., який набрав законної сили і скерований для виконання.
		Як перевірено судом, призначене ОСОБА_5 покарання за вказаним вище вироком від 06.02.2025 року, останнім на даний не відбуто.
		Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст.71 КК України: спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку;і остаточно - за сукупністю вироків.
		В судовому засіданні з`ясовано, що даний злочин, передбачений ч.4 ст.186 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив до ухвалення вироку Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області від 06.02.2025 року.
		У відповідності до ч.4ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими встатті 72цього Кодексу.
		Згідно ч.1 ст.70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		Частиною 3 ст.72 КК України визначено, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
		Разом з тим суд звертає увагу, що КК України не містить заборони щодо призначення покарання, зокрема у виді штрафу, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання (штрафу) більш суворим (позбавлення волі), що крім того не погіршує становище обвинуваченого.
		Таким чином, оскільки ОСОБА_5 вчинив даний злочин до ухвалення попереднього вироку Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області від 06.02.2025 року, яким його засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп., і який (вирок) набрав законної сили, суд вважає за необхідне призначити йому остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у відповідності до ч.4 ст.70 КК України, а саме у виді позбавлення волі, на строк - 5 (п`ять) років.
		На переконання суду, такий вид та розмір остаточного покарання відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину та обставинам провадження, але й особі самого обвинуваченого, є обгрунтованим та буде відповідати його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
		Відносно запобіжного заходу та вирішення питання щодо часу і дати, з яких слід рахувати відбування призначеного ОСОБА_5 покарання, суд констатує наступне:
		Згідно ухвали суду від 12.03.2025 року, з підстав, наведених у ній, відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення застави, а саме до  13 год. 15 хв. - 11.05.2025 року.
		Відповідно до ухвали суду від 30.04.2025 року обраний щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою було продовжено до 28.06.2025 року до 13 год. 30 хв.
		Проаналізувавши матеріали кримінального провадження, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , його особи (раніше судимий), висновку суду про винуватість останнього у вчиненні даного злочину, тяжкості призначеного судом покарання, враховуючи його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків (неодружений, на утриманні немає нікого, працює по тимчасових роботах), що вказує на відсутність стійких соціальних зв`язків, а також те, що існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення і можливості у обвинуваченого переховуватися від суду, суд приходить до переконання, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою необхідно залишити застосованим до набрання даним вироком законної сили.
		З огляду на викладене, строк відбування призначеного покарання ОСОБА_5 слід рахувати з 13 год. 15 хв. - 12.03.2025 року, тобто з часу обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Відшкодування судових витрат належить вирішити з додержанням вимог ст.124 КПК України.
		Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні №12025091200000037 від 01.02.2025 року - не заявлявся, арешт на майно - не накладався.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 124, 369, 370, 371, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України  5 (п`ять) років позбавлення волі.
		На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.02.2025року,більш суворимза данимвироком,призначити ОСОБА_5 остаточне покарання 5 (п`ять) років позбавлення волі.
		Строк відбуванняостаточно призначеногопокарання ОСОБА_5  рахуватиз 13 год. 15 хв. - 12.03.2025 року, тобто з часу обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою  залишити застосованим до набрання даним вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , в користь держави  1591 грн. 80 коп. за проведення у даному кримінальному провадженні судової товарознавчої експертизи, висновок експерта №СЕ-19/109-25/2493-ТВ від 14.02.2025 року.
		Речовий доказ: мобільний телефон марки «Xiaomi» модель «Redmi Note 9», із полімерним чохлом синього кольору, який згідно постанови слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_8 від 05.02.2025 року, після проведення слідчих дій та експертизи передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, квитанція про отримання на зберігання речових доказів від 18.02.2025 року, номер книги обліку речових доказів 97, порядковий номер 16, після набрання даним вироком законної сили  повернути власнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителю АДРЕСА_2 .
		Речові докази: DVD-R диск із відеозаписом з назвою «WhatsApp Video 2025-02-14 at 11.38.22», який згідно постанови слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_9 від 04.02.2025 року зберігається в матеріалах кримінального провадження №12025091200000037 від 01.02.2025 року, DVD-R диск із маркувальними позначеннями «Alerus», на якому наявні відеозаписи із камери відеонагляду, розташованої в м.Надвірна по вул.Мазепи, Івано-Франківської області, що відповідно до постанови слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_8 від 04.02.2025 року також зберігається в матеріалах кримінального провадження та DVD-R диск із маркувальними позначеннями «Alerus», на якому містяться відеозаписи із камери відеонагляду, розташованої в приміщенні ломбарду «Скарбниця», за адресою: м.Надвірна, майдан Шевченка, 30, Івано-Франківської області, який згідно постанови слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_8 від 14.02.2025 року аналогічно зберігається в матеріалах даного кримінального провадження, післянабрання даним вироком законної сили залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5  в той самий строк з моменту отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...