Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 552/6721/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 26.06.2025. Зареєстровано: 27.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/552/417/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024175430000333

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		       КИЇВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД   м. ПОЛТАВИ 
		 
		                                                                                                                        Справа №552/6721/24 
		Провадження № 1-кп/552/417/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		       26.06.2025                                                                                                              м. Полтава  
		 
		Київський районний суд м. Полтави в складі:
		головуючого судді- ОСОБА_1 
		за участю секретаря- ОСОБА_2 
		прокурора- ОСОБА_3 
		обвинуваченого- ОСОБА_4 
		захисника- ОСОБА_5 
		потерпілого- ОСОБА_6 
		представника потерпілого- ОСОБА_7 
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024175430000333 від  30.07.2024 відносно:        
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Щербані Полтавського району Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальної освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку 2012 р.н., працюючого слюсарем ТОВ «Автотранс - Оіл», фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		       у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		29.07.2024 о 09 год 46 хв екіпаж патрульної поліції з позивним «Алтей-118» у складі поліцейських батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прийняв до відпрацювання виклик ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який надійшовший цього дня на телефонну лінію «102», про те, що її сусід, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , здійснює жорстоке поводження щодо котів.
		Прибувши о 10 год 06 хв цього дня за вказаною адресою, співробітники поліції, поспілкувавшись із заявницею, зконтактували о 10 год 18 хв телефонним зв`язком з ОСОБА_6 та попрохали його прибути до місця свого проживання для надання пояснень з приводу заяви ОСОБА_10 .
		У ході подальшого оформлення, поруч із припаркованим неподалік спортивного комплексу «Олімп», що по вул. Івана Банка, 3, у м. Полтаві, службовим автомобілем поліції, заяви та пояснень ОСОБА_10 щодо обставин подій повідомленого правопорушення, о 10 год 26 хв до патрульних підійшов чоловік заявниці ОСОБА_4 , повідомивши, що на території його подвір`я виявлено двоє мертвих кошенят, у зв`язку з чим його неповнолітня донька перебуває в емоційному стресі, і він вважає, що вказані неправомірні дії вчинені сусідом з метою залякування його сім`ї.
		При цьому ОСОБА_10 зауважила, що сусіду «…пора було давно об`яснить по нормальному», на що ОСОБА_4 відповів їй: «Ну, єслі закон не об`яснить, тоді об`ясним по другому».
		У свою чергу о 10 год 28 хв ОСОБА_11 у відповідь на здійснене телефонним зв`язком повідомлення ОСОБА_6 про те, що він щойно прибув до місця свого проживання повідомив останньому про те, що патруль очікує його навпроти спортивного комплексу «Олімп».
		За цих обставин у період часу із 10 год 28 хв до 10 год 32 хв 29.07.2024 ОСОБА_4 , перестрівши свого сусіда поблизу протилежної від місця розташування поліцейського автомобіля сторони футбольного поля по вул. Івана Банка, 3, у м. Полтаві, та, діючи з ситуаційно виниклим прямим умислом, керуючись мотивами особистої неприязні та помсти за вчинені, на його думку, останнім протиправні дії, завдав кулаком правої руки один удар у ділянку лівого ока ОСОБА_6 , утримуючи надалі його руками за тулуб.
		У свою чергу, о 10 год 32 хв цього дня особа, матеріали відносно якої виділені в інше кримінальне провадження, користуючись втратою внаслідок дій ОСОБА_4 концентрації уваги ОСОБА_6 та обмеженням свободи його руху, діючи з ситуаційно виниклим прямим умислом, керуючись мотивами особистої неприязні та помсти за вчинені, на її думку, останнім протиправні дії, приєднавшись до розпочатого ОСОБА_4 застосування фізичного насильства, діючи таким чином з ним групою осіб без попередньої змови, підбігши ОСОБА_6 , завдала кулаком правої руки один удар у ділянку лівого ока та лівої виличної кістки ОСОБА_6 .
		Надалі протиправні дії ОСОБА_4 та особи, матеріали відносно якої виділені в інше кримінальне провадження, припинено співробітниками патрульної поліції. 
		У результаті завданих за цих обставин ОСОБА_4 та особою, матеріали відносно якої виділенні в інше кримінальне провадження, ударів ОСОБА_6 було спричинено переломи кісток лицевого скелету, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, підшкірну гематому та забійну рани м`яких тканин обличчя середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді, які у своїй сукупності є середньої тяжкості тілесними ушкодженнями за ознакою тривалого розладу здоровця.
		Допитаний у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково, а саме визнав те, що він наніс потерпілому ОСОБА_6 один удар правою рукою в ліву сторону обличчя, в ділянку ока, але не визнав ступінь тяжкості. Пояснив, що 29.07.2024 о 09-30 йому зателефонувала дружина та повідомила, що їхня донька зателефонувала їй в істериці і сказала, що їхній сусід ОСОБА_6 топить їхнє кошеня, він відпросився з роботи і поїхав додому. Прийшов додому, бо йому потрібно було взяти паспорт для працівників поліції. Коли зайшов до будинку, то побачив, що донька була в істериці, у нього не вийшло її навіть заспокоїти, він взяв свій паспорт і пішов до поліції. Коли вийшов за межі двору, то назустріч йому йшов їхній сусід ОСОБА_6 . Він йому сказав «Що ти зробив з моєю дитиною?», на що потерпілий ОСОБА_6 усміхнувся. Він не стримався і наніс йому правою рукою один удар в голову, в ліву сторону обличчя, в ділянку ока. Чи бив він його кулаком, чи долонею, він не пам`ятає. Потім узяв його за одяг і сказав, що поведе його до поліції, потім відпустив його. Потім підбігла його дружина ОСОБА_10 , в дуже перезбудженому стані, виражалась нецензурною лайкою на адресу їхнього сусіда. Чи вдарила вона потерпілого ОСОБА_6 , він не бачив. ОСОБА_6 схопив сумку його дружини, чому, йому не відомо. Пам`ятає, що сумка була одночасно і в його руках, і в руках ОСОБА_6 . Слідом за дружиною йшли працівники поліції. Доньки в цей момент не було, вона підійшла пізніше, вся в сльозах, повідомила, що сиділа за комп`ютером і побачила, як їхній сусід ОСОБА_6 топить їхнє кошеня водою зі шлангу. Пояснив, що це кошеня було маленьке, віком 1 місяць, донька була сама вдома та не вслідкувала за ним, воно вибігло з будинку та перелізло через огорожу на подвір`я до їхнього сусіда. Потім підійшла поліція. Шкодує, що на той момент він не зміг себе стримати.
		Незважаючи на невизнання винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами. 
		Показаннями допитаного у судовому засіданні потерпілого  ОСОБА_6 , який повідомив, що 29.07.2024, коли він перебував на роботі, йому зателефонували працівники поліції і сказали, що їх викликала ОСОБА_12 по факту жорстокого поводження з тваринами та запитали, чи може він прибути до них. Він поїхав, через 10 хвилин під`їхав до будинку, де проживає він та його сусіди, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 . Коли під`їхав, то зателефонував працівникам поліції, вони сказали, що всі знаходяться в іншій частині будинку, де проживають його сусіди, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 . Він пішов до них. Біля спортивного майданчику, зі сторони вулиці Коваля, він направився до калітки, бо у нього із сусідами різні входи. Назустріч йому швидко йшов ОСОБА_4 , коли наблизився, сказав "ОСОБА_6, привіт!" і тут же вдарив його правою рукою, кулаком, у ліве око. Після цього удару у нього відбулося запаморочення, чи були ще удари, він сказати не може. Обвинувачений ОСОБА_4 його тримав, в цей момент підбігла його дружина ОСОБА_14 і теж вдарила його один раз по обличчю. Він у відповідь жодних ударів їм не спричиняв. В подальшому цю ситуацію побачили працівники поліції і підбігли до них, щоб припинити їхні дії. Потім працівники поліції викликали йому ШМД, його відвезли до КП "1 МКЛ Полтавської міської ради", там зробили МРТ та сказали, що в лікарні не має вільних місць для госпіталізації. Потім його повезли до КП "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради", там теж зробили медичний огляд, лікар поставив діагноз: "Струс головного мозку переломи лицьової кістки", але теж сказали, що місць для госпіталізації не має і відпустили його додому. Приїхав син та забрав його з лікарні. Після прибуття додому його знову стало погано та він втратив свідомість, і його дружина повторно викликала ШМД. Його знову доставили до КП "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради", але ж знову місця не знайшлося, лікар написав йому призначення та ліки, якими треба лікуватися, і на протязі 24 дні він лікувався дома, амбулаторно.
		Показаннями допитаного у судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_15 , який підтримав наданий ним висновок експерта № 653 від 05.08.2024, зазначивши, що, аналізуючи характер наявних у потерпілого ОСОБА_6 переломів, він прийшов до висновку, що потерпілому ОСОБА_6 був нанесений не менше ніж один удар в обличчя, в ділянку лівого ока, при цьому можна допустити, що більш масивним удар був у нижню повіку лівого ока, удар у верхнє віко лівого ока був менш масивним, однак при цьому зауважив, що спричинені потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження розмежувати не можна, оскільки удари наносились в короткий проміжок часу, один за одним, внаслідок їх нанесення утворилась одна рана, також вони спричинили і переломи і струс головного мозку, тому наявні у потерпілого ОСОБА_6 тілесні ушкодження оцінені ним за ступенем тяжкості лише у їх сукупності як ушкодження середнього ступеня тяжкості. Повідомив, що коли робив судово-медичну експертизу, в його розпорядженні була медична документація, різні довідки, опис МРТ, матеріали кримінального провадження слідчим йому не надавались. 
		Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 повідомила, що по факту спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень вона нічого не бачила. 
		Крім того, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.1 ст.122 КК України, підтверджується також наступними оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами:
		- рапортом старшого інспектора-чергового ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_17 від 29.072024 про фіксацію повідомлення із номеру НОМЕР_1 про те, що 29.07.2024 о 10 год 37 хв по вул. Івана Банка, буд 3-А, у м. Полтаві побили ОСОБА_18 , якого об 11 год 00 хв цього дня бригадою ЕМД №13 доставлено до КП «1-А МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ПОЛТАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» (т.1 а.с.154);
		- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 29.07.2024 у ОСОБА_6 , зареєстрованим в ЖЄО ВП №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за №11927 із повідомленими заявником відомостями про те, що 29.07.2024 близько 10 год 30 хв за адресою: м.Полтава, вул.М.Токаревського він отримав тілесні ушкодження, як особу, яка вчинила кримінальне правопорушення вказано особу, матеріали відносно якої виділені в інше кримінальне провадження, та ОСОБА_19 (т.1 а.с.155);
		- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 31.07.2024 з наданими на підтвердження додатками, а саме: копією виданого на ім`я ОСОБА_6 сторінок паспорта громадянина України, копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_6 , копією виданої черговим лікарем відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги КП «1-А МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ПОЛТАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ», копією чотирьох консультативних висновків лікарів КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради» від 29.07.2024, копією консультативного висновку спеціаліста-лікаря КП «3-тя міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради» від 30.07.2024, три фото ОСОБА_6 зі слідами тілесних ушкоджень на обличчі, роздруківкою скріншоту із журналу з`єднань мобільного телефону потерпілого з відомостями про дату, час, вид дзвінків з номером НОМЕР_2 (т.1 а.с.156-170);
		- листом КП «1-А МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ПОЛТАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» за вих.№ 2215 від 31.07.2024 з доданими викопіюваннями з журналу реєстрації амбулаторних хворих по травмпункту відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги щодо звернення за медичною допомогою ОСОБА_6 від 29.07.2024 з оптичним диском (т.1 а.с.172-176);
		- висновком експерта № 653 від 05.08.2024, зі змісту якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_6 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді переломів кісток лицевого скелету, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, підшкірної гематоми та забійної рани м`ягких тканин обличчя, які могли утворитися не менше ніж від 1-2х кратної дії тупих обмежених предметів, які діяли з достатньою силою, спрямованою в бік під експертного, кваліфікуються лише у своїй сукупності, як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я. Вказані тілесні ушкодження не характерні для їх утворення як при падінні тіла на площину так і при самоспричиненні. Цей висновок також було підтримано експертом у судовому засіданні під час судового розгляду вищевказаного кримінального провадження (т.1 а.с.179-180);
		- листом КП «Полтавський обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» за вих. № 01-19/1632 від 21.08.2024 із доданою копією карти виїзду швидкої медичної допомоги № 313 від 29.07.2024 (т.1 а.с.182-184);
		- листом УПП в Полтавській області від 27.08.2024 з доданим оптичним диском із відеозаписами з портативних відеореєстраторів № 470027 та № 467850, створеними у ході відпрацювання поліцейськими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виклику від 29.07.2024 по вул. Токаревського, буд.7 в м.Полтаві (т.1 а.с.185-189); 
		- складеним старшим дізнавачем СД ВП №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенантом поліції ОСОБА_20 , протоколом слідчого експеременту від 11.09.2024, яким за участі потерпілого ОСОБА_6 із застосуванням відеофіксації відтворено на місці поблизу вул. Івана Банка, 3, у м.Полтаві механізм спричинення йому тілесних ушкоджень зі сторони ОСОБА_4 та особи, матеріали відносно якої виділені в інше кримінальне провадження (т.1 а.с.190-196);
		-  додатковим висновком експерта № 900 від 16.09.2024, зі змісту якого вбачається, що покази потерпілого ОСОБА_6 , дані ним 11.09.2024 в ході проведення слідчого експерименту за його участю, не протирічать об`єктивним даним судово-медичної експертизи ОСОБА_6 (т.1 а.с.199-200);
		       - протоколом огляду наданого КП «Полтавський обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» диску із аудіозаписом здійсненого 29.07.2024 виклику співробітником патрульної поліції на лінію "103" (т.1 а.с.215);
		- складеним старшим слідчим ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_21 протоколом слідчого експеременту від 26.09.2024, яким за участі свідка ОСОБА_8 із застосуванням відеофіксації відтворено на місці поблизу вул. Івана Банка, буд.3, у м. Полтаві обставини спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень зі сторони ОСОБА_4 та особи, матеріали відносно якої виділені в інше кримінальне провадження (т.1 а.с.216-218);
		-  складеним старшим слідчим ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області  ОСОБА_21  протоколом слідчого експерименту від 26.09.2024, яким за участі свідка  ОСОБА_9  із застосуванням відеофіксакції відтворено на місці поблизу вул. Івана Банка, буд.3, у м. Полтаві обставини спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень зі сторони ОСОБА_4 та особи, матеріали відносно якої виділені в інше кримінальне провадження (т.1 а.с. 219-221);
		- складеним старшим слідчим ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_21 протоколом огляду цифрового носія від 26.09.2024 - наданого УПП в Полтавській області оптичного диску із відеозаписами з портативних відеореєстраторів № 470027 та № 467850 за 29.07.2024, згідно якого, зокрема, з 00 год 13 хв 27 сек відеофайлу «export-fgbdz.mp4» (10 год 32 хв 29.07.2024 згідно маркування реєстратора відображено припинення співробітниками поліції вчинюваних ОСОБА_4 та особою, матеріали відносно якої виділені в інше кримінальне провадження, із застосуванням фізичного насильства протиправних дій щодо ОСОБА_6 , на обличчі у якого сліди крові (т.1 а.с.222-227).
		Всі вищеперелічені докази суд визнає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. 
		Таким чином, аналізуючи досліджені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України, тобто як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, вчинене групою осіб.
		Призначаючи покарання за скоєне, суд керується положеннями ч. 2 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є не тяжким, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, офіційно працевлаштований, має на утриманні неповнолітню доньку 2012 р.н.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачені ст. 66 КК України, судом не встановлені.
		Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.
		Зважаючи на викладене, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, враховуючи відсутність обставин, які пом`якшують покарання та які обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до скоєного, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є не тяжким, особу обвинуваченого, беручи до уваги думку прокурора, захисника, потерпілого та його представника, вважає, що виправлення обвинуваченого можливо при призначенні  ОСОБА_4  покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України, у вигляді обмеження волі в межах санкції статті, але також вважає за доцільне звільнити обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком у відповідності до вимог ст. 75 КК України та застосувати обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. 
		При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
		В ході розгляду кримінального провадження потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування солідарно обвинуваченим  ОСОБА_4  та особою, матеріали щодо якої виділені в інше кримінальне провадження, матеріальної шкоди в розмірі 378 814 грн та моральної шкоди в розмірі 200 000 грн, а також витрат на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.
		В подальшому, після виділення ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07.04.2025 матеріалів за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правовопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.1 ст.122 КК України, в інше кримінальне провадження, яке зупинено до звільнення ОСОБА_10 з військової служби, потерпілим ОСОБА_6 подано заяву про залишення без розгляду частини первісних позовних вимог в частині позовних вимог, що були заявлені до відповідача ОСОБА_10 , та заяву про зміну предмету цивільного позову у кримінальному провадженні, в якій він просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 378 814 грн та моральну шкоду в розмірі 200 000 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.
		Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_6 та його представник підтримали цивільний позов та надані пізніше заяви про залишення без розгляду частини первісних позовних вимог та про зміну предмету цивільного позову у кримінальному провадженні, та просили задовольнити їх.
		Обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов не визнав.
		Захисник заперечувала проти задоволення цивільного позову.
		Прокурор покладався на розсуд суду.
		Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 , який просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 378 814 грн, моральну шкоду в розмірі 200 000 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн, суд приходить до таких висновків.
		Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання матеріальної та моральної шкоди іншій особі.
		Відповідно до ч. 2 ст.127КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
		Частиною 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		В обґрунтування суми майнової шкоди потерпілим зазначено, що йому спричинено матеріальну шкоду, яка складається із понесених ним витрат на лікування та неотриманої вигоди від проведення ним підприємницької діяльності у зв`язку з перебуванням на лікарняному, на підтвердження чого надано довідку ФОП ОСОБА_6 від 09.10.2024 року про те, що у зв`язку з неможливістю здійснювати підприємницьку діяльність з 29.07.2024 по 24.08.2024, спричинену фактом отримання травм (тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості), він не отримав 378 814 грн, та податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2023 рік, подану до головного управління ДПС у Полтавській області Державної головної інспекції у м. Полтава 05.02.2024 року. 
		Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Окрім того, у кримінальному провадженні відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню також вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		За приписами ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження витрат, які понесено потерпілим ОСОБА_6 у зв`язку з його лікуванням, та на підтвердження періоду його перебування на амбулаторному лікуванні та неможливості здійснювати підприємницьку діяльність в період з 29.07.2024 по 24.08.2024.
		Таким чином, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки потерпілим не надано доказів, які б підтверджували обгрунтованість заявлених ним позовних вимог.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Згідно з роз`ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди були сформульовані Верховним Судом у Постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49). Моральна шкода полягає в стражданні або приниженні, які людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52).
		У відповідності зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
		Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.
		Суд керується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 року, в якому зазначено, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправдана лише шляхом констатації Судом факту порушення. Крім того, в даному рішенні Європейський суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		В обгрунтування розміру моральної шкоди потерпілий ОСОБА_6 зазначає що ним були отримані значні тілесні ушкодження, перелом кісток лицевого скелету, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, підшкірна гематома та забійна рана середньої тяжкості тілесні ушкодження, які у своїй сукупності є середньої тяжкості тілесними ушкодженнями, що самі по собі завдали йому тривалого фізичного болю, душевних страждань та зміни укладу його життя, з моменту події і по даний час стан його здоров`я так і не відновився, в нього постійний головний біль в ділянках голови, часом безсоння та тривога, останній потребує постіного лікування та нагляду лікаря, він буже хвилюється за себе та своїх близьких. Також під час перебування на лікарняному та невиходу останнього на роботу відбулося зниження пристижу його праці, яка роками піднімалася його зусиллями до рівня продажів, постраждала його ділова репутація.
		Додатково в обгрунтування спричиненої йому моральної шкоди потерпілий ОСОБА_6 надав суду висновок експерта № СЕ-19/117-25/4146-ПС від 28.03.2025, в якому зазначено, що за умов ситуації, що досліджується, ОСОБА_6 завдані страждання (моральна шкода), орієнтований розмір рекомендованої грошової компенсації за завдані моральні страждання (моральну шкоду) ОСОБА_6 може становити 108 мінімальних заробітних плат.
		Суд вважає, що з вини обвинуваченого ОСОБА_4 , який визнаний судом винним у спричиненні потерпілому ОСОБА_6 умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, потерпілому була завдана моральна шкода, яка полягає у суттєвому погіршенні стану здоров`я та у фізичних і душевних стражданнях, заподіяних незаконними діями обвинуваченого.
		При визначенні розміру відшкодування завданої потерпілому моральної шкоди суд виходить із засад розумності та справедливості, і, враховуючи матеріали справи, з яких не вбачається достатньо переконливих доказів заподіяння такого розміру моральної шкоди, який зазначений у позові, а також такого матеріального стану відповідача, який би свідчив про його спроможність реально задовольнити вимоги позивача у заявлених ним розмірах грошового стягнення, суд оцінює моральну шкоду, спричинену потерпілому ОСОБА_6 , в розмірі 50 000 грн.
		Відтак, зазначений вище розмір задоволених позовних вимог, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а також не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілого, - з іншого.
		Щодо стягнення витрат на правову допомогу, то в цій частині цивільний позов задоволенню не підлягає, оскільки потерпілим ОСОБА_6 не надано суду належних та допустимих доказів їх понесення, зокрема не надано оформлених у встановленому законом порядку детального розрахунку наданих послуг з їх детальним описом, документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги адвокатом ОСОБА_7 .
		Зважаючи на викладені обставини та норми законодавства, цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню на суму 50 000 грн моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити. 
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.
		Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд , -
		 
		 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік.
		Згідно зі ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_4 , такі обов`язки:
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
		 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково.
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 50 000 грн (п`ятдесят тисяч гривень). 
		 
		У задоволенні іншої частини позовних вимог потерпілого ОСОБА_6 відмовити.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави, а засудженим у той же строк з моменту його отримання.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...