Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/4655/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано судом: 26.06.2025. Зареєстровано: 27.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/537/20/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023170530000844

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 1-кп/537/20/2025 
		Справа № 537/4655/23 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   25.06.2025  Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження № 12023170530000844 від 25.10.2023 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, з середню спеціальною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 . 
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 296 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		26.07.2022 приблизно о 17 годині ОСОБА_6 разом з особою матеріали відносно якої виділено в окреме провадження та невстановленими під час досудового розслідування особами, перебували біля спортивного дитячого майданчику розташованого на території Кременчуцької гімназії №7 за адресою: м. Кременчук, вул. Пілотів, буд. 41-Б та у останніх виник умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю із застосуванням предметів, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
		Перебуваючи у громадському місці, а саме на території Кременчуцької гімназії № 7 за адресою: м. Кременчук, вул. Пілотів, буд. 41-Б, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з особою матеріали відносно якої виділено в окреме провадження та невстановленими під час досудового розслідування особами, заздалегідь заготовили для нанесення тілесних ушкоджень предмети  фрагменти кабелю. 
		Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з особою матеріали відносно якої виділено в окреме провадження та невстановленими під час досудового розслідування особами, усвідомлюючи, що вони знаходяться у громадському місці  на території навчального закладу, де перебували інші відвідувачі спортивного майданчику, діючи з хуліганських мотивів, демонструючи явну неповагу до суспільства та ігноруючи існуючі в суспільстві загально-визначені правила поведінки і моральності, очевидно протиставляючи себе іншим громадянам (оточуючим), грубо порушуючи громадський порядок і спокій людей, які перебували на території гімназії, нехтуючи елементарними правами моралі та добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок і спокій людей, в денний час доби, з особливою зухвалістю, діючи спільно й одночасно, розпочали масовану бійку, в ході якої спричинили неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким вони не були раніше знайомі, численні удари руками, ногами взутими у взуття та із застосуванням фрагментів кабелю, по різних частинах тулуба, кінцівок, голови ОСОБА_4 .
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 81 від 23.01.2023 у неповнолітнього ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку; забою лівого ока, підшкірної гематоми навколо лівого ока; субкон?юнктивального крововиливу; саден на лівій сідниці, правій верхній кінцівці і правій нижній кінцівці; забою м?яких тканин тулуба та кінцівок; множинних синців на голові, шиї, лівій та правій верхніх кінцівках, тулубі, правій і лівій нижніх кінцівках, які могли утворитися від неодноразової ударної дії тупих твердих предметів, з обмеженою поверхнею контактування, можливо в указаний термін і при вказаних у постанові обставинах та підекспертним ОСОБА_4 , і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує дії останнього за частиною 4 статті 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та потерпілого, що супроводжувалося особливою зухвалістю, групою осіб із застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень
		Потерпілий по даному кримінальному провадженню ОСОБА_4 належним чином був обізнаний про розгляд справи судом, однак до суду не прибув, надавши заяву за підписом законного представника останнього ОСОБА_9 в якій вказано, що зазначена вище особа прохала проводити розгляд кримінального провадження проводити за відсутності потерпілого.
		Приймаючи до уваги думку учасників судового провадження, суд вважає за можливе провести судовий розгляд без потерпілого ОСОБА_4 , оскільки за відсутністю останнього можливо з`ясувати всі обставини справи та із врахуванням того факту що інтереси останнього в даному судовому засіданні представляє адвокат ОСОБА_5 .
		Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Положення частини 3 статті 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 та інші учасники процесу не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення статті 349 КПК України провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил частини 3 статті 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
		В судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінуємого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, визнає фактичні обставини справи, суду підтвердив факт вчинення кримінального правопорушення за таких обставин, як це вказано в описовій частині вироку, при цьому зазначивши що щиро шкодує як про вчиненні ним неправомірні дії по відношенню до потерпілого так і щодо порушення покладених на нього процесуальних обов`язків щодо явки до суду, мотивуючи останні дії тим що вимушений був поїхати за кордон з підстав тяжких сімейних обставин, пов`язаних із хворобою бабусі за якою він фактично доглядає, оскільки його матір на той час вела аморальний спосіб життя, що і призвело до загибелі останньої внаслідок отруєння невідомою речовиною 29.04.2025. Обвинувачений прохав суд призначити йому покарання не пов`язане із позбавленням волі стверджуючи про зроблені ним висновки щодо своєї подальшої поведінки; позовні вимоги потерпілого визнав частково, повністю погоджуючись із визначеним стороною потерпілого розміром завданої матеріальної шкоди в розмірі 1763,03 грн., при цьому вважаючи завищеним останнім розмір моральної шкоди в розмірі 100000 грн., а тому із врахуванням обставин справи та свого матеріального стану вважає за можливе стягнути з нього 20000 грн. компенсації за заподіяну моральну шкоду. Окрім того, на думку сторони захисту сума витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 40500 грн. з двох обвинувачених і як наслідок 20 250 грн. із одного ОСОБА_6 є значно завищеним з огляду на обставини справи та рух розгляду провадження саме відносно ОСОБА_6 , а тому на думку сторони захисту, сума що підлягає стягненню саме з обвинуваченого підлягає зменшенню до 10000 грн.
		Показиобвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Представник потерпілого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 прохав суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини; наполягав на призначенні обвинуваченому міри покарання у вигляді позбавлення волі із врахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення та зухвалості неправомірних дій ОСОБА_6 та його спільників, по відношенню до потерпілого ОСОБА_4 який на той час був неповнолітнім. 
		Представник служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_10 повідомила суду що неповнолітній ОСОБА_6 на обліку у службі не перебував, разом з цим протягом 2021-2022 років на їх адресу надходила інформація щодо порушення останнім режиму відвідування учбового закладу Регіонального центру професійно-технічної освіти №1, внаслідок чого службою було ініційовано звернення до поліції про притягнення матері ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП. 
		Інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_12 в судовому засіданні підтвердила зазначену представником служби у справах дітей інформацію стосовно ОСОБА_6 , підтвердивши факт притягнення матері останнього до адміністративної відповідальності на статтею 184 КУпАП, одночасно зазначивши що дійсно остання вихованням дитини останній час не займалася, вела аморальний спосіб життя якій проявлявся у зловживанні алкогольними напоями що привело до смерті останньої внаслідок отруєння невідомою речовиною у квітні 2025 року.
		Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 пояснила суду що вона є майстром виробничого навчання Регіонального центру професійно-технічної освіти №1 в якому навчався ОСОБА_13 , при цьому зазначивши що підставою залучення органом досудового слідства саме іі як законного представника Назара, стала аморальна поведінка матері останнього яка проявлялася у зловживанні алкогольними напоями та тривалою відсутністю останньої за місцем проживання. Надаючи характеристику поведінці та особі обвинуваченого, ОСОБА_7 зазначила що будучи його майстром виробничого навчання будь яких претензій до останнього не мала, окрім виключних випадків порушення останнім режиму навчання, при цьому зазначивши що обвинувачений є відзивчивою, доброю та працьовитою людиною, завжди йшов на контакт з нею та класним керівником. Поведінка обвинуваченого в частині порушення покладених на нього процесуальних обов`язків, на думку законного представника, пов`язана виключно з умовами виховання останнього, фактичної відсутністю підтримки обвинуваченого з боку матері та того факту, що окрім навчання, ОСОБА_6 вимушений був ще і працювати, оскільки у зв`язку з аморальною поведінкою його матері, іншого джерела доходу, окрім стипендії в розмірі 1200 грн., останній не мав. Крім того, як зазначила ОСОБА_7 після повернення обвинуваченого із-за кордону, він поновився на навчанні і в приватній розмові з нею зазначив що дуже жалкує про вчинене, пов`язуючи це з його молодим віком та відсутністю життєвого опиту на той час. 
		Відповідно до вимог статті 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Крім того, суди визначаючи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та яке б запобігло вчиненю нею нових злочинів. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
		Обираючи міру покарання, суд, відповідно до вимог статті 65 КК України приймає до уваги тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке у відповідності до статті 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, особу обвинуваченого якій раніше не судимий, за місцем проживання позитивно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем навчання характеризується посередньо.
		Вирішуючи питання щодо призначення міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 який на час вчинення інкримінованого останньому кримінального правопорушення, не досяг віку повноліття, суд приймає до уваги досудову доповідь відповідного відділу пробації за висновком якої вбачається що виправлення цієї особи можливе без ізоляції від суспільства.
		За викладених вище обставин, приймаючи до уваги ступень тяжкості та обставини злочину, його наслідки, враховуючи перелічені вище дані про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих і відсутність обтяжуючих покарання обставин, враховуючи відношення обвинуваченого до вчиненого, приймаючи до уваги висновок відповідного відділку пробації, враховуючи умови життя та виховання обвинуваченого, вплив дорослих, суд вважає, що для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів, повинно бути призначено необхідне та достатнє покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням вимог статті 75 КК України.
		Суд прийшов до переконання, що дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого.
		Відповідно до частини 2 статті 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до вимог частини 5 статті 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Потерпілий ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою, в якій прохав суд стягнути з обвинуваченого та матері останнього в субсидіарному порядку завдану йому кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 1763,03 грн. та 100000 грн. в рахунок спричиненої завданої їй моральної шкоди.
		Як встановлено в судовому засіданні, між умисними діями ОСОБА_6 і наслідками  заподіяння матеріальної і моральної шкоди потерпілому є прямий причинний зв`язок.
		Вирішуючи питання щодо кола осіб з яких підлягає стягненню завдана злочинним діями обвинувачених шкода, суд, виходить з наступного.
		Частиною 1 статті 1182 ЦК України визначено що шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.
		Вирішуючи питання щодо кола осіб з яких підлягає стягненню завдана злочинним діями обвинувачених шкода, колегія суддів, виходить з наступного.
		Частиною 1 статті 1180 ЦК України передбачено, що шкода, завдана неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності, відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах.
		Відповідно довимог статті25ЦК Україниздатність матицивільні правата обов`язки(цивільнуправоздатність)мають усіфізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження . У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.
		Частиною 1 статті 47 ЦПК України визначено що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
		З огляду на наведені вище норми Закону та із врахуванням тієї обставини що на час вирішення по суті позовних вимог потерпілого, особа винна у спричиненні шкоди останньому з підстав досягнення повноліття, набула повної цивільної дієздатності, в тому числі і процесуальної, тобто як ОСОБА_6 на час прийняття відповідного рішення здатен особисто здійснювати свої цивільні процесуальні права, виконувати свої обов`язки та нести відповідальність у разі їх невиконання, то в даному випадку завдана злочином шкода підлягає стягненню саме з обвинуваченого ОСОБА_6 . 
		Як вбачається зі змісту позовної заяви, завдана потерпілому ОСОБА_4 матеріальна шкода складається з понесених ним внаслідок побиття витрат на лікування та придбання медикаментів.
		Відповідно до вимог статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи факт доведеності в судовому засіданні причетності обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставинах та те що позовні вимоги щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди обвинувачений в судовому засіданні визнав в повному обсязі, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_6 на користь потерпілого завдану злочином матеріальну шкоду у визначеному останнім в судовому засіданні розмірі.
		Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
		За змістом статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого, суд враховує тяжкість вчиненого злочину та ступень його вини, а також те, що злочинні дії обвинуваченого фактично погіршили соціальне благополуччя потерпілого і вимагають від нього додаткових зусиль для нормалізації свого життя.
		Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи майновий стан обвинуваченого, суд приходить до висновку щодо стягнення з останнього на користь ОСОБА_4 20000 грн. компенсації заподіяної моральної шкоди, оскільки саме така сума відшкодування, на думку суду, буде еквівалентна завданим потерпілому моральним стражданням внаслідок фізичного болю та вимушених змін у зв*язку з лікуванням.
		Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
		Положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК України (ст.ст. 118-126). Натомість положення, які стосуються цивільного позову, визначені главою 9 КПК України (ст.ст. 128-129). Це свідчить про різну правову природу процесуальних витрат та шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням. Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження. Натомість шкода у кримінальному провадженні пов`язана не з процесуальними відносинами, а з матеріально-правовими - вчиненням кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння. Вирішення питання про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого процесуальних витрат не залежить від того чи потерпілий звертався до суду із позовом про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні та від результату розгляду такого позову.
		Відповідно до ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із:
		1) витрат на правову допомогу;2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, виготовленням дублікатів і копій документів.
		Згідно з ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Обов`язок доказування даних щодо розміру процесуальних витрат покладається на сторону, що їх подає (ч.2 ст. 92 КПК України).
		Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги.
		Потерпілим на підтвердження процесуальних витрат на правову допомогу надано: договір про надання правової допомоги від 21.09.2022, укладений між законним представником останнього та адвокатом ОСОБА_14 та акт приймання послуг від 06.11.2023.
		Згідно умов договору (п.2) сторони домовилися, що гонорар за надану правову допомогу повинен бути сплачений від імені клієнта законним представником потерпілого протягом одного року з дня підписання цього акту.
		Суд вважає за необхідне застосувати правові висновки, викладені в постанові ККС ВС від 27.10.2022 у справі №753/10228/20 (провадження №51-5868км21), згідно якої, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
		Визначену потерпілим суму витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 40500 грн. з двох обвинувачених і як наслідок 20 250 грн. із одного ОСОБА_6 , з огляду на проведену адвокатом роботу яка згідно переліку виконаних робіт не включає в себе участь в судових засіданнях під час розгляду справи по суті, суд вважає значно завищеним з огляду на обставини справи, і тому приймаючи до уваги також фінансовий стан обвинуваченого, вважає за необхідне стягнути з останнього на користь потерпілого 10000 грн. витрат на правову допомогу.
		Питання про долю речових доказів, підлягає вирішенню відповідно до вимог статей 100 КПК України. 
		Обрану ОСОБА_6 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили змінити на особисте зобов`язання, а саме зобов`язати обвинуваченого за кожною вимогою з`являтися до суду. 
		Керуючись статтями 369,370 Кримінально-процесуального кодексу України, суд  
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною 4 статті 296 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		На підставістатті 75,104КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю на 1 (один) рік.
		Відповідно до вимог статті 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження із уповноваженим органом пробації; повідомляти органи пробації про зміну місця проживання або роботи; періодично з`являтися для реєстрації в органи пробації; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Формування життєвих навичок».
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1763,03 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 20000 грн. компенсації заподіяної моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
		Речовий доказ  флеш носії червоного кольору з написом «Mibrand 8GB», відрізки кабелю чорного кольору без маркувань довжиною 70 см в кількості 2 шт., відрізки кабелю чорного кольору без маркувань довжиною 65 см в кількості 2 шт., медичну карту стаціонарного хворого № 2270/404 на ім`я ОСОБА_4  залишити в матеріалах кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_15 , виділеного в окреме провадження ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука від 24.06.2025.
		Обрану ОСОБА_6 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили змінити на особисте зобов`язання, а саме зобов`язати обвинуваченого за кожною вимогою з`являтися до суду. 
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...