Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/21190/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 27.06.2025. Зареєстровано: 27.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2025.
Дата набрання законної сили: 27.06.2025
Номер судового провадження: 1-кс/947/9103/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 72024161010000002

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/21190/25
		Провадження № 1-кс/947/9103/25
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27.06.2025 року м.Одеса
		Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , під час розгляду у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024161010000002 від 07.06.2024 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, Підрозділом детективів ТУ БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №72024161010000002 від 07.06.2024 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Одеською обласною прокуратурою.
		В ході досудового розслідування досліджується діяльність розпорядника бюджетних коштів місцевого рівня - КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради (ЄДРПОУ 33387623).
		Основним напрямком діяльності КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради (ЄДРПОУ 33387623) є організація в м. Одесі дорожнього руху із застосуванням технічних засобів інформаційно-телекомунікаційних, автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів чинного законодавства України. Комунальна установа є розпорядником бюджетних коштів місцевого рівня. Засновником Установи є Одеська міська рада. Координацію діяльності Установи здійснює уповноважений орган  Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради.
		В ході аналізу публічних закупівель замовником в яких є КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради (ЄДРПОУ 33387623) встановлено, що в період з серпня по грудень 2024 року КУ «СМЕП» оголошено 11 процедур закупівель та підписано відповідні договори, предметом яких є баласти для розрядних ламп чи трубок (Джерело безперебійного живлення для світлофорних об`єктів (далі  ДБЖ)) на загальну суму 40 819 013 грн. з ПДВ., переможцем в яких визнано ТОВ «ЛАЙТ ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45142409) та ТОВ «ГРЕЙТ СЕЛЛЕР» (ЄДРПОУ 45500193).
		За результатом проведеного аналізу реєстру податкових накладних ТОВ «ЛАЙТ ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45142409) та ТОВ «ГРЕЙТ СЕЛЛЕР» (ЄДРПОУ 45500193) встановлено, що вказані Товариства на виконання умов договорів поставки закупали вироби ДБЖ у ТОВ «ЛОДЖІКПАУЕР » (ЄДРПОУ 37945698), яке в свою чергу закупало вироби ДБЖ у ТОВ «ЛОДЖІКПАУЕР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45040085) по ціні орієнтовно в два рази менше ніж у подальшому постачалось на адресу КУ «СМЕП» ОМР.
		За результатами аналізу вказаних фінансово-господарських операцій, реєстраційних даних вказаних Товариств встановлено, що ТОВ «ЛОДЖІКПАУЕР » (ЄДРПОУ 37945698), ТОВ «ЛОДЖІКПАУЕР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45040085), ТОВ «ЛАЙТ ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45142409) та ТОВ «ГРЕЙТ СЕЛЛЕР» (ЄДРПОУ 45500193) є пов`язаними між собою юридичними особами.
		Окрім цього, згідно інформації з офіційного сайту ТОВ «ЛОДЖІКПАУЕР » (ЄДРПОУ 37945698) з адресою: https://logicpower.ua/ виявлено статтю, зі змісту якої вбачається, що саме вказаним Товариство у співпраці з Комунальним закладом «Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підрозділ» ОМР було реалізовано проект з резервного живлення для світлофорів. Хоча стороною за вказаними договорами являється не ТОВ «ЛОДЖІКПАУЕР» (ЄДРПОУ 37945698), а ТОВ «ЛАЙТ ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45142409) та ТОВ «ГРЕЙТ СЕЛЛЕР» (ЄДРПОУ 45500193).
		На підставі вищевикладеного встановлено, що службові особи ТОВ «ЛОДЖІКПАУЕР » (ЄДРПОУ 37945698), ТОВ «ЛОДЖІКПАУЕР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45040085) та ТОВ «ЛАЙТ ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45142409) спільно з службовими особами КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради (ЄДРПОУ 33387623) розробили та у подальшому реалізували злочинну схему привласнення бюджетних коштів, шляхом штучного завищення вартості ТМЦ, які у подальшому поставлялись на адресу розпорядника бюджетних коштів.
		Встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення можливо причетні посадові особи ТОВ «ЛОДЖІК ПАУЕР» (ЄДРПОУ 37945698) які здійснюють свою діяльність в адміністративній будівлі в яких знаходяться офісні приміщення розташованої на земельній ділянці по кадастровому номеру 5110137600:50:007:0007 за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 103.
		На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси, 16.06.2025 проведено обшук в офісних приміщеннях розташованих на земельній ділянці по кадастровому номеру 5110137600:50:007:0007 за адресою: м.Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 103, в ході проведення якого виявлено та вилучено речі та документи, перелік яких зазначено у клопотанні детектива. 
		В подальшому, вищевказані речі та документи було визнано речовими доказами та винесено відповідну постанову від 16.06.2025.
		Посилаючись на обставини, викладені в клопотанні детектив звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів. 
		Представник ФОП ОСОБА_5  адвокат ОСОБА_6 на електроннуадресу судунаправив письмовізаперечення,в якихзазначив,що ФОП ОСОБА_5 займається бухгалтерськимобліком вформаті наданняпослуг суб`єктамгосподарювання,на підставічого зберігалаза місцемздійснення своєїдіяльності,за адресою: АДРЕСА_1 , документи бухгалтерського обліку, звіти, первинні документи та банківські таємниці своїх довірителів. Зазначив, що на цій підставі частина вилучених документів на які детектив просить накласти арешт та які знаходилися в орендованому ФОП ОСОБА_5 приміщенні, жодного відношення до кримінального провадження не мають. У зв`язку з тим, що накладення арешту не буде законним та нічим не обґрунтоване, оскільки обшук проведений у інших суб`єктів господарювання, які не мають відношення до кримінального провадження, просив відмовити у задоволенні клопотання, провести його розгляд у відсутності ФОП ОСОБА_5 та її представника. 
		Представник ТОВ «ЛОДЖІК ПАУЕР»  адвокат ОСОБА_7 на електроннуадресу судунаправив письмовізаперечення,в якихзазначив,що переважнабільшість документів,що вилученапід часобшуку неналежить додіяльності підприємства.Крім того,накладення арештуна вилученемайно повністюблокує фінансово-господарськудіяльність ТОВ«ЛОДЖІК ПАУЕР»та іншихсуб`єктів господарювання.Зазначив,що підчас проведенняобшуку булидопущенні грубіпорушення збоку органудосудового розслідування.Просив відмовитиу задоволенніклопотання тарозглянути останнєу відсутностіпредставника підприємства. 
		Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові заперечення представників ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «ЛОДЖІК ПАУЕР», слідчий суддя приходить до наступного. 
		Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
		Згідно з ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
		Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що прокурором під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.
		Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.
		У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави імету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати;3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
		До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
		Як вбачається з поданого клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів, слідчим під час складання клопотання не було дотримано вимог ч.2 ст.171 КПК України, що позбавляє можливості слідчого суддю розглянути таке клопотання по суті.
		Так, в порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна належним чином не обґрунтовано наявність підстав та необхідності в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
		Зокрема, згідно з нормами Глави10та Глави17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
		Відповідно до ч.3ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 цього Кодексу.
		Згідно з ч.1ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		З поданого клопотання вбачається, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 
		В даному клопотанні детектив зазначає, що вилучене майно, має доказовезначення дляданого злочину та має значення для обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Разом з тим, будь-яке обґрунтування, на підставі якого слідчий суддя міг би вирішити питання обґрунтованості вказаних доводів сторони обвинувачення, зокрема перевірити факт відповідності майна категоріям речових доказів (ч.1 ст.98 КПК України) дане клопотання не містить.
		Так, слідчий суддя враховує доводи представника ФОП ОСОБА_5  адвоката ОСОБА_6 з приводу того, що під час обшуку вилучені фінансово-господарські документи, що належать не тільки ТОВ «ЛОДЖІК ПАУЕР», а і ФОП ОСОБА_5 , яка нібито орендує приміщення за вищезазначеною адресою, де здійснює господарську діяльність пов`язану з наданням бухгалтерських послуг іншим суб`єктам господарювання. 
		Таким чином, детективом не наведено належного обґрунтування який зв`язок є між кримінальним правопорушенням, яке розслідується та документами, що належать ФОП ОСОБА_5 . 
		Таким чином, детективом не було надано відповідне документальне обґрунтування необхідності накладення арешту на вилучене майно.
		Крім того, в даному клопотанні детектив зазначає, що вилучені під час обшуку технічні пристрої мають доказове значення для даного злочину та мають значення для обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, однак останнім до клопотання не долучено документів щодо здійснення їх огляду, призначення судових комп`ютерно-технічних експертиз. 
		Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.
		Відтак, оскільки за винятком викладених у даному клопотанні фактичних обставин даного кримінального провадження таке клопотання містить відповідні норми законодавства, якими регламентується порядок та підстави накладення арешту майна, між тим останнє не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для висновку про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, а також яке б свідчило про наявність необхідності в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору.
		За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171, 172,309 КПК України, слідчий суддя,-
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання старшого детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024161010000002 від 07.06.2024 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
		Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали.
		Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...