Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 294/2236/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2025.
Дата набрання законної сили: 04.06.2025
Номер судового провадження: 51-757км25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023060480001257

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		punctuation'> 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 червня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 294/2236/23
		провадження № 51-757 км 25
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
		головуючої                                                 ОСОБА_1 ,
		суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 , 
		прокурора                                                    ОСОБА_5 ,
		захисника                                                   ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 липня 2024 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року щодо
		  ОСОБА_7 ,     ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Носівки Чуднівіського району Житомирської області, громадянина України; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 
		ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		1. Вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 липня 2024 рокуОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. 
		2. Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат та інших заходів забезпечення кримінального провадження.
		3. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 05 грудня 2024 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без змін.
		4. За обставин, детально викладених у вироку, 13 серпня 2023 року близько 02:00 години ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився поблизу кафе «Ксюша» по вулиці Центральній, 15, в с. Краснопіль Бердичівського району Житомирської області, де в ході конфлікту, який відбувався між присутніми в кафе - барі, у нього, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , реалізуючи який, ОСОБА_7 дістав пристрій для відстрілу гумових куль марки «ФОРТ-12Р» та один раз вистрелив з нього в напрямку голови ОСОБА_8 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, синця, саден, ран, сліпого поранення лівого ока, яке призвело до його енуклеації (видаленню); відламкового перелому слізної кістки ліворуч, лінійних переломів великого та малого крила клиновидної кістки ліворуч, лінійних переломів верхньо-передньої та зовнішньої стінок лівої гайморової пазухи, лінійного перелому скроневого відростку лівої виличної кістки, що ускладнилась гемофтальмом (наявність крововиливу в склисте тіло), забою м`яких тканин периорбітальної ділянки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
		5. Таким чином, ОСОБА_7 вчинив дії, спрямовані на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		6. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
		7. На обґрунтування своїх доводів зазначає про недопустимість доказів, зібраних під наглядом та процесуальним керівництвом прокурора, який не мав повноважень з огляду на те, що в матеріалах провадження, наданих стороні захисту для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК, була наявна постанова про визначення групи прокурорів, складена керівником Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_9 від 13 серпня 2023 року, яка не містила підпису особи, яка її склала, натомість була наявна підписана першим заступником керівника обласної прокуратури ОСОБА_10 , постанова про зміну та визначення прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні від 26 вересня 2023 року.
		8. Також, захисник вказує на недопустимість як доказів:
		- відеозаписів з бодікамер працівників поліції, які, на його думку, отримані слідчим з грубим порушенням норм КПК, і прокурором до суду не надано постанови слідчого чи прокурора відповідно до вимог ст. 245-1 КПК та протокол про зняття показань технічних приладів та технічних засобів - відеозапису у власника;
		- протоколу огляду місця події (огляд транспортного засобу) від 13 серпня 2023 року, оскільки слідчим не роз`яснено права понятим; ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , як власникам (користувачам) приміщення чи іншого володіння; власнику автомобіля, який був присутній під час огляду, та який навіть не включений, як учасник слідчої дії, до протоколу огляду; ОСОБА_7 , який також був учасником огляду автомобіля та про якого відсутні відомості у протоколі огляду;
		- постанови про відбирання біологічних зразків для експертного дослідження від 13 серпня 2023 року та протоколу отримання зразків для експертизи від 13 серпня 2023 року за участю ОСОБА_7 , оскільки з зазначеною постановою про відбирання біологічних зразків не було ознайомлено ОСОБА_7 , чим було порушено його права. Протокол отримання зразків для експертизи за участю ОСОБА_7 складений старшим слідчим СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області, однак як прізвище, так і підпис останнього відсутній, зазначено лише, що він складений за участю медичної сестри ОСОБА_13 та нею ж і підписаний;
		- протоколів слідчих експериментів від 07 вересня 2023 року, 13 жовтня 2023 року за участю ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які, на думку захисника, є з явними фактами фальсифікації, оскільки при ознайомленні сторони захисту з матеріалами провадження в порядку ст.290 КПК зазначені протоколи слідчих дій не містили підписи осіб, котрі були залучені для проведення таких дій. Однак в матеріалах наданих прокурором до суду, в судовому засіданні, підписи осіб, котрі були залучені до проведення слідчих дій, маються в наявності.
		9. Також, сторона захисту стверджує, що показання слідчих ОСОБА_17 та ОСОБА_18 надані в судовому засіданні є завідомо неправдиві та мають дуже велику розбіжність.
		10. Зазначає, що після надходження обвинувального акта до суду, слідчий не мав права вчиняти будь-які дії з речовими доказами, однак останнім було прийнято рішення щодо направлення вилучених у ОСОБА_7 грошових коштів на депозитний його рахунок до «Бердичівської виправної колонії №70». При цьому частина грошових коштів не відповідала номерам купюр зазначених, як в протоколі огляду предметів від 15 серпня 2023 року так і в ухвалі слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 серпня 2023 року.
		11. Також сторона захисту наголошує, що між потерпілим та ОСОБА_7 підписано «Угоду про примирення», сторони дійшли згоди, що потерпілий та обвинувачений не мають претензій один до одного та в подальшому мати не будуть, і потерпілий висловив свою думку щодо призначення покарання обвинуваченому із застосуванням ст. 75 КК та покласти нього обов`язки передбачені ст. 76 КК.
		12. Вважає, що діяння, вчинене ОСОБА_7 , повинне кваліфікуватись як злочин, передбачений ст. 128 КК.
		13. Суд апеляційної інстанції не виправив допущені місцевим судом порушення, формально підійшов до розгляду апеляційної скарги, в порушення ст. 404 КПК не розглянув клопотання про повторне дослідження доказів, а також залишив без належної уваги клопотання про визнання доказів недопустимими.
		14. Вважає судові рішення такими, що не відповідають вимогам статей 370 і 419 КПК.
		Позиції інших учасників судового провадження
		15. У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Прокурор заперечувала щодо задоволення касаційної скарги.
		Мотиви Суду
		16. Заслухавши доповідь судді, доводи сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
		17. Статтею 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		18. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
		19. Суд касаційної інстанції не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
		20. Крім цього, Суд не може втручатися в аспекти оцінки судами нижчих інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню в провадженні. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину в цілому.
		21. Вимогами ст. 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
		22. Як убачається з матеріалів провадження, висновок місцевого суду, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, було зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі з`ясування всіх обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу.
		23. Такого висновку суд дійшов на підставі аналізу показань допитаних у судовому засіданні потерпілого та свідків, а також фактичних даних, які містяться, зокрема у протоколі огляду місця події від 13 серпня 2023 року (кафе - бару «Садочок») з фототаблицею; протоколі огляду місця події від 13 серпня 2023 року (автомобіля «Шевроле» моделі Круз», д.н.з. НОМЕР_1 ) з фототаблицею до нього; протоколі прийняття заяви ОСОБА_8 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13 серпня 2023 року; протоколі огляду місця події (оглядової кімнати відділення «Мікрохірургія ока» КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського») від 13 серпня 2023 року; висновку експерта № 1402 від 15 серпня 2023 року щодо отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ; висновку експерта № СЕ - 19/106- 23/12737-БЛ від 01 жовтня 2023 року, яким встановлено, що пістолет марки «Форт 12Р» № НОМЕР_2 є вогнепальною зброєю самозахисту - травматичною зброєю з вогнепальним принципом метання снаряду; висновку експерта № СЕ - 19/106- 23/12738-БЛ від 04 жовтня 2023 року, відповідно до якого предмети, схожі на патрони, являються боєприпасами; висновку експерта № 288 від 25 серпня 2023 року; протоколах проведення слідчих експериментів від 07 вересня 2023 року (з додатками до них) за участі свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 та потерпілого ОСОБА_8 ; протоколі проведення слідчого експерименту від 13 жовтня 2023 року та відеозаписом до нього, за участі підозрюваного ОСОБА_7 ; висновках експертів №№ 352, 353, 354, 355 від 20 жовтня 2023 року; відеозаписах з бодікамер слідчо-оперативної групи та інших письмових доказах, зміст яких детально відображено у вироку.
		24. Виконуючи законодавчі положення, суд першої інстанції також допитав ОСОБА_7 і з`ясував його позицію щодо пред`явленого обвинувачення, відповідно до якої останній, вину визнав частково, зазначив, що дістав та перезарядив пістолет, хотів полякати, однак постріл відбувся випадковий, умислу стріляти в людей не мав. При цьому сторона захисту стверджувала дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ст. 128 КК, як необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		25. Місцевий суд перевірив версію сторони захисту та спростував її, належним чином умотивувавши своє рішення. При цьому, суд обґрунтовано вказав, що за встановлених фактичних обставин справи, дії ОСОБА_7 щодо ОСОБА_8 носили активний характер, були протиправними, між цими діями і їх наслідками існував прямий причинний зв`язок, а самі наслідки у виді тяжких тілесних ушкоджень були спричинені потерпілому внаслідок здійснення пострілу в голову. Тобто обвинувачений діяв з неконкретизованим (невизначеним) умислом, за яким, незалежно від того, чи є такий умисел прямим або непрямим, настає відповідальність за фактично спричинену шкоду здоров`ю іншій особі.
		26. Таким чином, дослідивши докази, надавши кожному з них належну оцінку з точки зору належності, достовірності та допустимості, а всім доказам у сукупності, з точки зору їх достатності для прийняття рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 121 КК. Такий висновок суду є достатньо мотивованим й ґрунтується на даних, які було належним чином перевірено в судовому засіданні та змістовно наведено у вироку.
		27. Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК.
		28. Суд апеляційної інстанції в межах, установлених ст. 404 КПК, й у порядку, визначеному ст. 405 КПК, переглянув кримінальне провадження за апеляційною скаргою з доповненнями захисника на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені у ній доводи, аналогічні доводам у його касаційній скарзі, та визнав їх необґрунтованими, навівши належні й докладні мотиви прийнятого рішення.
		29. Доводи захисника про недопустимість відеозаписів з бодікамер працівників поліції, які, на його думку, отримані слідчим в порушення вимог ст. 245-1 КПК, були розглянуті та спростовані як судом першої, так і апеляційної інстанцій.
		30. Так, суди обґрунтовано зазначили, що у цьому провадженні старший слідчий Бердичівського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_20 звернувся з запитом в порядку ст. 93 КПК до начальника Бердичівського РУП ГУНП в Житомирській області про надання копії відеоматеріалу з бодікамери слідчо- оперативної групи для долучення до матеріалів кримінального провадження. На виконання вказаного запиту, супровідним листом від 17 серпня 2023 року було направлено DVD-R диск із відео з бодікамери слідчо-оперативної групи.
		31. Колегія суддів зауважує, що положеннями ст. 245-1 КПК урегульовано порядок одержання слідчим, прокурором показань технічних приладів та технічних засобів від особи, яка є власником або володільцем таких приладів або засобів. Місцевий суд, урахувавши положення ст. 93 КПК, а також те, що володільцем відеозапису є Бердичівський РВП ГУНП в Житомирській області, обґрунтовано зазначив, що законодавством не передбачено обов`язку отримання таких доказів виключно на підставі постанови слідчого чи прокурора, у зв`язку з чим не вбачав підстав для визнання його недопустимим.
		32. Також судами досліджено та спростовано твердження сторони захисту про недопустимість протоколу огляду місці події (транспортного засобу) від 13 серпня 2023 року.
		33. Суд першої інстанції дослідив вказаний протокол та наявні в матеріалах справи відеозаписи, з яких вбачається, що огляд транспортного засобу, який згідно свідоцтва про його реєстрацію належить ОСОБА_21 , проводився за його участі, а також за участі ОСОБА_7 в присутності понятих. Власник автомобіля ОСОБА_21 надав усну добровільну згоду на огляд його транспортного засобу, крім того, в матеріалах справи наявний письмовий дозвіл від 13 серпня 2023 року. ОСОБА_7 запропонував працівникам поліції добровільно видати їм з автомобіля належні йому речі, відкрив задню дверку та дістав із заднього пасажирського сидіння сумку, відкривши яку, дістав з неї спецзасіб пістолет та видав його працівнику поліції. Будь- яких заяв та зауважень він учасників не надходило, не містить таких і протокол. У судовому засіданні ОСОБА_21 та ОСОБА_7 не заперечували факту проведення огляду за їх участі, при цьому ОСОБА_21 підтвердив, що надав згоду на огляд автомобіля, а також участь у її проведенні ОСОБА_7 .
		34. Суд погодився з тим, що у вказаному протоколі містяться неточності, зокрема в графі «за участю власника (користувача) приміщення чи іншого володіння особи», зазначені прізвища « ОСОБА_11 та ОСОБА_12 », дані особи слідством не встановлені та під час допиту в якості свідка слідчої ОСОБА_22 , остання вказала, що не пам`ятає цих осіб, можливо так назвалися, хтось із присутніх осіб. Однак, встановивши вказані обставини, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку, що огляд місця події (транспортного засобу) від 13 серпня 2023 року проведено у порядку, встановленому КПК, а допущені у протоколі неточності не впливають на його допустимість як доказу.
		35. Щодо тверджень сторони захисту про те, що із запису бодікамери вбачається, що учасникам огляду місця події не роз`яснено права, то колегія суддів зауважує, що основним способом фіксації результатів огляду місця події є складання протоколу, а у разі фіксування слідчої дії за допомогою технічних засобів про це у ньому зазначається. Водночас, як убачається зі змісту протоколу огляду місця події від 13 серпня 2023 року відомості щодо фіксування такої дії за допомогою технічних засобів відсутні, з огляду на що, відсутність відеофіксації роз`яснення учасникам їх прав та обов`язків під час проведення огляду місця події загалом не свідчить, що їх не було роз`яснено.
		36. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 , яка є слідчою Бердичівського РВП, повідомила суду, що під час проведення слідчої дії близько 4:00 ранку були залучені поняті, їх ознайомили з правами та обов`язками. Під час слідчої дії були присутні власник автомобіля та ОСОБА_7 . Права і обов`язки роз`яснювалися на початку слідчої дії, підписи в протоколах цих осіб стоять. ОСОБА_24 надав їй дозвіл на проведення огляду автомобіля на бодікамеру, потім відмовився ставити підписи і давати письмові покази. Точно не пам`ятає всіх обставин, які були. ОСОБА_7 права і обов`язки роз`яснювалися на початку слідчої дії.
		37. Доводи сторони захисту про недопустимість постанови про відбирання біологічних зразків для експертного дослідження від 13 серпня 2023 року та протоколу отримання зразків для експертизи від 13 серпня 2023 року за участю ОСОБА_7 , оскільки із постановою не було ознайомлено ОСОБА_7 , а протокол складений старшим слідчим СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області, однак як прізвище, так і підпис останнього відсутній, також були предметом перевірки судів.
		38. На спростування таких доводів сторони захисту судом першої інстанції допитано слідчого ОСОБА_18 , який пояснив, що він дійсно проводив слідчу дію по відібранню зразків крові у ОСОБА_7 , ознайомлював його з постановою прокурора. ОСОБА_7 добровільно надав кров для проведення експертизи, зауваження від нього в протоколі відсутні.
		39. Таким чином, встановивши вказані обставини місцевий суд дійшов обґрунтованих висновків, що результати цієї слідчої дії є допустимими доказами, а підстав вважати, що вказаний доказ отриманий внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, не має.
		40. Колегія суддів звертає увагу, що свої показання свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_18 надавали в судовому засіданні під присягою, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. Суд надав оцінку таким показанням та визнав їх достовірними, натомість суд касаційної інстанції з огляду на положення от. 433 КПК позбавлений права оцінки доказів у цій частині. Будь-яких даних про те, що сторона захисту зверталась з відповідними заявами до правоохоронних органів про притягнення вказаних свідків до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань матеріали справи не містять. Колегія суддів також зауважує, що жоден із процесуальних документів (протоколу огляду місці події (транспортного засобу) від 13 серпня 2023 року, постанова про відбирання біологічних зразків для експертного дослідження від 13 серпня 2023 року та протокол отримання зразків для експертизи від 13 серпня 2023 року) не містять будь-яких зауважень.
		41. В частині тверджень сторони захисту про недопустимість протоколів слідчих експериментів, суд надав оцінку таким твердженням сторони захисту та зазначив, що під час проведення слідчих дій та після, учасники, в тому числі обвинувачений в присутності захисника, зауважень до протоколу не висловлювали та доповнень не мали, при цьому зміст цих документів стороною захисту не оспорювався та жодних сумнівів у їх достовірності не висловлював. Колегія суддів також зауважує, що засуджений і потерпілий (з якими у тому числі проводились слідчі експерименти) були безпосередньо допитані у судовому засіданні.
		42. Суд вкотре наголошує, що не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів. Для вирішення питання, чи може порушення певних основоположних прав і свобод особи стати підставою для визнання доказів недопустимими, необхідно взяти до уваги не лише сам факт такого порушення, але й встановити його вплив на процес і характер отримання доказів. У цьому провадженні, на переконання колегії суддів, судами у повній мірі надана оцінка доводам сторони захисту щодо недопустимості доказів та наведено обґрунтовані відповіді на їх спростування.
		43. Були предметом перевірки суду апеляційної інстанції й доводи сторони захисту, викладені у доповненнях до апеляційної скарги про недопустимість усіх доказів зібраних під час досудового розслідування під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень. Так судом апеляційної інстанції за клопотанням захисника ОСОБА_6 у судовому засіданні було досліджено надану останнім фотокопію постанови про визначення групи прокурорів від 13 серпня 2023 року складену керівником Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_9 за відсутності його підпису.
		44. Суд апеляційної інстанції, дослідивши її встановив невідповідність вступної та резолютивної її частин, зокрема щодо номеру провадження в якому призначається група прокурорів та кваліфікації дій особи. При цьому захисник пояснив, що під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку виконання слідчим вимог ст. 290 КПК виявив вказані порушення, однак фотокопію вказаної постанови у слідчого не завіряв, та під час підготовчого судового засідання в суді першої інстанції відповідного клопотання з даного приводу не заявляв. Не містять будь-яких відомостей про те, що сторона захисту порушувала це питання на стадії досудового розслідування чи судового розгляду й матеріали провадження.
		45. На спростування наведеного, в судовому засіданні апеляційного суду, прокурором надано завірену копію постанови від 13 серпня 2023 року про визначення групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023060480001257 від 13 серпня 2023 року винесену заступником керівника Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_25 , та вказана постанова нею ж підписана. При цьому прокурор зазначила, що оригінал постанови знаходився в матеріалах досудового розслідування, які знаходяться в Бердичівській окружній прокуратурі.
		46. Колегія суддів зауважує, що наявність у прокурора чи слідчого відповідних повноважень у кримінальному провадженні не залежить від того, суд якої інстанції перевірить відповідні процесуальні документи. Оцінка наявності чи відсутності повноважень судом є ретроспективною, оскільки певні повноваження мали бути у прокурора на певному етапі руху кримінального провадження. Зазначене узгоджується з висновком Об`єднаної палати ККС у постанові від 07 квітня 2025 року в справі № 349/508/16-к. Якщо стороною обвинувачення відповідні процесуальні підстави прокурором долучено, зокрема і на стадії апеляційного розгляду і сторона захисту має можливість ознайомитися із ними, висловити свої міркування щодо них, то суд апеляційної інстанції має повноваження оцінити обґрунтованість доводів сторони захисту про здійснення досудового розслідування неуповноваженими особами, про недопустимість доказів на цій підставі.
		47. У цьому провадженні, дослідивши та оцінивши надану стороною обвинувачення постанову про визначення групи прокурорів, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів сторони захисту в цій частині. Крім того, на адресу Верховного Суду до початку касаційного розгляду прокурором Житомирської обласної прокуратури надіслано копію витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12023060480001257. За даними вкладки «Рух провадження» у витягу з ЄРДР у цьому кримінальному провадженні 13 серпня 2023 року саме заступником керівника Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_25 визначено групу прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
		48. В частині тверджень захисника про те, що між потерпілим та ОСОБА_7 підписано «Угоду про примирення» і сторони дійшли згоди, потерпілий та обвинувачений не мають претензій один до одного та в подальшому мати не будуть, і потерпілий висловив свою думку щодо призначення покарання обвинуваченому із застосуванням статей 75, 76 КК, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про безпідставність таких доводів з огляду на те, що відповідно до ч. З ст. 469 КПК угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Разом з тим, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 от. 121 КК, що відповідно до ст. 12 КК є тяжким злочином.
		49. Також суд апеляційної інстанції не вбачав підстав для застосування до ОСОБА_7 положень от. 75 КК, оскільки характер вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, сукупність обставин, що пом`якшує та обтяжує покарання, не дають підстав вважати, що звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та перебування під контролем уповноваженого органу на протязі значного часу унеможливлять вчинення ним нових злочинів. Не вбачає таких підстав і колегія суддів.
		50. Суд звертає увагу, що під час апеляційного розгляду були перевірені й інші доводи сторони захисту, які за своїм змістом аналогічні доводам, викладеним в касаційній скарзі, зводяться до оцінки достовірності доказів, зокрема в частині недостовірності показань та, відповідно до ст. 433 КПК не можуть бути предметом перевірки суду касаційної інстанції. Крім того, суд апеляційної інстанції перевірив та спростував доводи сторони захисту щодо речових доказів - вилучених у ОСОБА_7 грошових коштів, які слідчим було спрямовано на депозитний рахунок ОСОБА_7 до «Бердичівської виправної колонії № 70».
		51. Відповідно до ч. З ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями. Повнота дослідження судом апеляційної інстанції доказів щодо певного факту має бути забезпечена у випадках, коли під час апеляційного розгляду даний факт встановлюється в інший спосіб, ніж це було здійснено місцевим судом. Повторне дослідження доказів є правом, а не обов`язком суду. Тому, за відсутності у клопотанні аргументованих доводів про доцільність повторного дослідження доказів та не встановлення порушень у ході їх дослідження місцевим судом, відмова у задоволенні відповідного клопотання не є порушенням вимог ст. 404 КПК.
		52. Як убачається з технічного носія інформації, на якому зафіксоване судове засідання 05 грудня 2024 року, після з`ясування апеляційним судом у сторони захисту повноти дослідження всіх доказів місцевим судом, та з урахуванням відсутності обґрунтувань захисником, які б вказували, що докази були досліджені судом першої інстанції не повністю чи з порушеннями, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду клопотання відмовив у його задоволенні.
		53. Разом з тим, обмежившись аналізом доказів, безпосередньо сприйнятих судом першої інстанції, апеляційний суд не порушив установленого законом порядку апеляційного розгляду і за результатами перегляду вироку, погодився з їх оцінкою, наданою місцевим судом, що не суперечить встановленій у ст. 23 КПК засаді безпосередності судового розгляду.
		54. За змістом статей 7, 404, 419 КПК у їх взаємозв`язку вбачається, що суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, зобов`язаний перевірити всі викладені у ній доводи, а також аргументи, наведені сторонами під час апеляційного провадження, у своїй ухвалі дати на них вичерпну відповідь та зазначити підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		55. Апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 , дотримався зазначених норм кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає положенням ст. 419 КПК.
		56. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б були підставами для скасування судового рішення, про що йдеться в касаційній скарзі захисника, Верховний Суд не встановив.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441,442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 липня 2024 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...