Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 703/5299/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 27.06.2025. Зареєстровано: 28.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/703/520/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023202550000071

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Кримінальне провадження № 703/5299/24 
		1-кп/703/520/25 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		27 червня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
		 
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		секретар судових засідань     ОСОБА_2 
		за участю 
		прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області кримінальне провадження №42023202550000071 від 11 жовтня 2023 року по обвинуваченню
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Торецьк Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
		- 19 травня 2015 року Дзержинським районним судом Донецької області за ч.3 ст.186, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 15 травня 2020 року по відбуттю строку покарання, за що судимість не знята та непогашена,
		 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Селидове Покровського району Донецької області, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_5 , маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення злочину проти власності, повторно, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домовились про незаконне заволодіння грошовими коштами інших громадян під приводом реалізації корів. Так, у вересні 2023 року, перебуваючи за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Холоднянське, більш точної адреси в ході досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_6 , з метою реалізації єдиного злочинного умислу, розмістила оголошення про продаж рогатого скота на Інтернет-платформі «ОЛХ» та використовуючи мобільний додаток «Вайбер» із свого мобільного телефону ІМЕІ: НОМЕР_1 , в якому було активовано картку мобільного оператора ТОВ «лайфселл» № НОМЕР_2 . У подальшому, ОСОБА_5 при спілкуванні ОСОБА_10 , маючи на меті корисний мотив, умисно, шляхом обману, а саме надаючи неправдиві відомості, переконав останню придбати в нього корову, хоча виконувати вказані дії, а саме здійснювати продаж корови, не мав наміру. З метою незаконного отримання коштів, використовуючи додаток «Вайбер», ОСОБА_5 надіслав номер банківської карти АТ «Восток Банк» № НОМЕР_3 , яка оформлена на його матір ОСОБА_11 , потерпілій ОСОБА_10 , яка 11 вересня 2023 року відправила грошові кошти за купівлю корови двома переказами в сумі 1000 гривень та 3800 гривень. Згодом, дані грошові кошти ОСОБА_5 перерахував з банківської картки АТ «Восток Банк» № НОМЕР_3 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , яка оформлена на ОСОБА_6 . За таких обставин, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 умисно, шляхом обману заволоділи грошовими коштами, які належать ОСОБА_10 , чим завдали їй матеріальної шкоди на суму 4800 гривень 00 копійок.
		 Дії обвинуваченого ОСОБА_5 судом кваліфіковані як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньо змовою групою осіб, за що передбачена кримінальна відповідальність відповідно до вимог ч.2 ст.190 КК України.
		ОСОБА_6 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домовились про незаконне заволодіння грошовими коштами інших громадян під приводом реалізації корів. Так, у вересні 2023 року, перебуваючи за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Холоднянське, більш точної адреси в ході досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_6 , з метою реалізації єдиного злочинного умислу, розмістила оголошення про продаж рогатого скота на Інтернет-платформі «ОЛХ» та використовуючи мобільний додаток «Вайбер» із свого мобільного телефону ІМЕІ: НОМЕР_1 , в якому було активовано картку мобільного оператора ТОВ «лайфселл» № НОМЕР_2 . У подальшому, ОСОБА_5 при спілкуванні з ОСОБА_10 , маючи на меті корисний мотив, умисно, шляхом обману, а саме надаючи неправдиві відомості, переконав останню придбати в нього корову, хоча виконувати вказані дії, а саме здійснювати продаж корови, не мав наміру. З метою незаконного отримання коштів, використовуючи додаток «Вайбер», ОСОБА_5 надіслав номер банківської карти АТ «Восток Банк» № НОМЕР_3 , яка оформлена на його матір ОСОБА_11 , потерпілій ОСОБА_10 , яка 11 вересня 2023 року відправила грошові коти за купівлю корови двома переказами в сумі 1000 гривень та 3800 гривень. Згодом, дані грошові кошти ОСОБА_5 перерахував з банківської картки АТ «Восток Банк» № НОМЕР_3 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , яка оформлена на ОСОБА_6 . За таких обставин, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 умисно, шляхом обману заволоділи грошовими коштами, які належать ОСОБА_10 , чим завдали їй матеріальної шкоди на суму 4800 гривень 00 копійок.
		Вона ж, повторно, 19 жовтня 2023 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , розмістивши оголошення про продаж рогатого скота на Інтернет-платформі «ОЛХ» та використовуючи мобільний додаток «Вайбер» із свого мобільного телефону ІМЕІ: НОМЕР_5 , в якому активовано картку мобільного оператора ТОВ «лайфселл» № НОМЕР_6 , взявши слухавку у вищезазначеному мобільному додатку від потерпілого ОСОБА_12 , в ході розмови, повідомила, що продає корову та в додатку «Вайбер» надіслала номер банківської карти АТ «Кредобанк» № НОМЕР_7 , яка оформлена на матір ОСОБА_5 - ОСОБА_11 , на яку потерпілий ОСОБА_12 відправив грошові кошти за купівлю корови одним переказом в сумі 6400 гривень, чим умисно, шляхом обману заволоділа грошовими коштами, які належать ОСОБА_12 , чим завдала йому матеріальної шкоди на суму 6400 гривень 00 копійок.
		Вона ж, повторно, 26 листопада 2023 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , розмістивши оголошення про продаж рогатого скота на Інтернет-платформі «ОЛХ» та використовуючи мобільний додаток «Вайбер» із свого мобільного телефону ІМЕІ: НОМЕР_5 , в якому активовано картку мобільного оператора ТОВ «лафселл» № НОМЕР_6 , взявши слухавку у вищевказаному мобільному додатку від потерпілої ОСОБА_13 , в ході розмови, повідомила, що продає корову та назвала номер банківської карти АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , власником якого є ОСОБА_6 , на який потерпіла ОСОБА_13 відправила грошові кошти за купівлю корови одним переказом в сумі 5700 гривень, чим умисно, шляхом обману заволоділа грошовими коштами, які належать ОСОБА_13 , чим завдала їй матеріальної шкоди на суму 5700 гривень 00 копійок.
		Вона ж, повторно, 10 грудня 2023 року, перебуваючи за адресою: Черкаська область, Черкаський район, Балаклеївська сільська громада, більш точної адреси в ході досудового розслідування встановити не вдалося, розмістивши оголошення про продаж рогатого скота на Інтернет-платформі «ОЛХ» та використовуючи мобільний додаток «Вайбер» із свого мобільного телефону ІМЕІ: НОМЕР_5 , в якому активовано картку мобільного оператора ТОВ «лайфселл» № НОМЕР_9 , взявши слухавку у вищезазначеному мобільному додатку від потерпілого ОСОБА_14 , в ході розмови, повідомила, що продає корову та назвала номер банківської карти, а саме АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_10 , яка оформлена на ОСОБА_6 , на яку потерпілий ОСОБА_14 відправив грошові кошти за купівлю корови одним переказом в сумі 4300 гривень. У подальшому, дані грошові кошти були перераховані з банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_10 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , яка оформлена на ОСОБА_6 , чим умисно, шляхом обману заволоділа грошовими коштами, які належать ОСОБА_14 , чим завдала останній йому матеріальної шкоди на суму 4300 гривень 00 копійок.
		Дії обвинуваченої ОСОБА_6 судом кваліфіковані як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно та за попередньо змовою групою осіб, за що передбачена кримінальна відповідальність відповідно до вимог ч.2 ст.190 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та повідомив, що не заперечує жодних обставин, викладених в обвинувальному акті, оскільки вони повністю відповідають дійсності. Вказав, що за допомогою мережі інтернет познайомився зі ОСОБА_6 , яка, в ході спілкування, запропонувала йому розмістити на сайті «ОЛХ» оголошення з продажу корів, яких в них не було та таким чином виманювати кошти у потенційних покупців. На вказану пропозицію він погодився та на сайті «ОЛХ», за допомогою власного мобільного телефону, імовірно марки «Lenovo», точно вже не пам`ятає, розмістив оголошення про продаж корів. ОСОБА_6 повинна була приймати телефонні дзвінки, та спілкуватись із потенційними «покупцями». Хто і коли з потерпілих телефонував він не пам`ятає. Кошти потерпілі перераховували на банківську картку, яка відкрита на ім`я його матері, а у подальшому з цієї картки на банківську картку ОСОБА_6 . Кошти витрачалися на спільне з ОСОБА_6 проживання. З потерпілими на даний час не розрахувалися, оскільки під час кримінального провадження з ними не можна спілкуватися та в нього немає їх контактів. Має намір відшкодувати потерпілим завдану ним шкоду. Доставку корови потерпілими не виконали та наміру це здійснювали у них не було, корів в них не було. У вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати та призначити покарання у виді штрафу, суму якого має можливість сплатити. Запевнив, що у подальшому не допустить вчинення нових правопорушень.
		Обвинувачена ОСОБА_6 під час судового розгляду вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях визнала у повному обсязі та пояснила, що не заперечує жодних обставин, викладених в обвинувальному акті, оскільки вони повністю відповідають дійсності. Вказала, що у повній мірі підтримує показання обвинуваченого ОСОБА_5 , які відповідають дійсності. Зазначила, що оголошення на сайті «ОЛХ» про продаж корів розміщувала саме вона, за допомогою мобільного телефону марки «Redme 9a» або «Xaiomi», точно вже не пам`ятає, а одне оголошення розмістив ОСОБА_5 . Корів в них не було та наміру доставляти їх потерпілим вона не мала. Кошти потерпілі перераховували як на банківську картку, яка відкрита на ім`я матері ОСОБА_5 , з якої у подальшому кошти перераховувалися на її картку, так і на інші банківські картки, які були в неї у розпорядженні. Отримані кошти витрачали на спільні з ОСОБА_5 потреби, оскільки проживала разом з останнім. У вчиненому щиро розкаялася, просила її суворо не карати та призначити покарання у виді штрафу, суму якого має можливість сплатити. Запевнила, що у подальшому не допустить вчинення нових правопорушень. Заявлений потерпілим ОСОБА_14 цивільний позов визнала у повному обсязі.
		Потерпілий ОСОБА_14 звернувся до суду із заявою, в якій просив розгляд кримінального провадження провести без його участі, міру покарання покладає на розсуд суду, однак просить застосувати найвищу міру покарання.
		Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_10 звернулися до суду із заявами, в яких просили розгляд кримінального провадження провести без їх участі. Цивільних позовів до суду не подавали. За результатами судового розгляду просили визнати обвинувачених винними у вчиненні злочину та признати покарання у межах відповідної санкції на розсуд суду.
		Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України суд, з`ясувавши що учасники судового провадження не оспорюють обставин пред`явленого обвинувачення, правильно розуміють їх зміст, та переконавшись в добровільності їх позиції, за клопотанням прокурора та за згоди учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно обставин що підтверджують вину обвинувачених, обмежившись їх допитом та дослідженням письмових доказів, які характеризують їх особу. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
		При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, особи кожного з обвинувачених, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд при призначенні покарання приймає до уваги: характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, відповідно до ст.12 КК України, класифікується як нетяжкий злочин; обставини вчинення кримінального правопорушення, яке не потягло за собою тяжких наслідків; відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі; особу обвинуваченого, який хоча і судимий за вчинення злочинів проти власності, за що відбував покарання у місцях позбавлення волі, звідки звільнений 15 травня 2020 року по відбуттю строку покарання, однак з дня звільнення з місць позбавлення волі до 11 вересня 2023 року, тобто протягом тривалого проміжку часу, до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на даний час є рекрутом 3 ОШБ Збройних Сил України, та висловив бажання захищати батьківщину, й заробітну плату яку планує отримувати під час несення служби скеровувати на відшкодування шкоди завданої потерпілим.
		При призначенні покарання ОСОБА_6 , суд приймає до уваги характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення яке, відповідно до ст.12 КК України, класифікується як нетяжкий злочин, обставини вчинення кримінального правопорушення, кожен із епізодів якого не потяг за собою тяжких наслідків; відношення обвинуваченої до скоєного, яка вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала у повному обсязі; особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину.
		У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказали, що розкаялися у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень та обіцяли, що більше не вчинять правопорушень.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 3 постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
		Згідно послідовної практики Верховного Суду, розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
		При цьому, щире каяття обвинуваченого має підтверджуватися матеріалами кримінального провадження.
		Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі №199/6365/19.
		Однак, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 хоча і визнали усі обставини кримінальних правопорушень, однак завдану кримінальними правопорушеннями шкоду, незважаючи на її невеликий розмір, протягом тривалого часу не відшкодували, тобто не надали критичної оцінки своїй протиправній поведінці, а формально вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.
		За вказаних обставин, суд не знаходить підстав для визнання доводів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо їх розкаяння у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень пом`якшуючою обставиною, передбаченою ст.66 КК України.
		Таким чином, обставин, що пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до положень ст.66 КК України, судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до положень ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 положень ст.69 КК України.
		З врахуванням викладеного, суд призначає ОСОБА_5 та ОСОБА_6 основне покарання у межах санкції ч.2 ст.190 КК України у виді штрафу і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень. 
		Під час судового розгляду даного кримінального провадження, потерпілим ОСОБА_14 подано цивільний позов про стягнення зі ОСОБА_6 на його користь матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення у сумі 4300 гривень 00 копійок, моральну шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення у сумі 10000 гривень 00 копійок та витрати, пов`язані з прибуттям до місця судового провадження у розмірі 518 гривень 99 копійок.
		Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Згідно ст.129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.
		Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		При вирішенні питання про стягнення з ОСОБА_6 заподіяної потерпілому ОСОБА_14 матеріальної шкоди, суд враховує, що ОСОБА_6 позовні вимоги потерпілого визнала у повному обсязі, матеріальною шкодою, яку просить стягнути потерпілий є грошові кошти, якими заволоділа ОСОБА_6 внаслідок вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_14 , які суд вважає доведеними.
		Також, відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має право виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 (справа №752/17832/14-ц), відповідно до якої, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
		Суд вважає, що заявлена потерпілим ОСОБА_14 до відшкодування сума моральної шкоди, відповідає вимогам розумності, справедливості і співмірності завданої обвинуваченою ОСОБА_6 , внаслідок вчинення кримінального правопорушення, моральної шкоди. 
		З врахуванням викладеного, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_14 підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Запобіжний захід щодо обвинувачених як під час досудового розслідування кримінального провадження, так і під час його судового розгляду, не застосовувався.
		Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
		Згідно ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		Процесуальні витрати, пов`язані з прибуттям потерпілого ОСОБА_14 у підготовче судове засідання 21 жовтня 2024 року, у загальній сумі 518 гривень 99 копійок відповідно до вимог ч.1 ст.124 КПК України слід стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_14 .
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду не обирався.
		Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 лютого 2024 року у справах №703/405/24, 1-кс/703/149/24 та №703/405/24, 1-кс/703/152/24, слід скасувати. 
		Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		У відповідності до ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були, зокрема використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Спеціальна конфіскація застосовується за рішенням суду.
		Враховуючи, що мобільний телефон марки «Xiaomi» ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_11 , який належить ОСОБА_6 , відповідно до встановлених судом обставин кримінальних правопорушень, був використаний останньою як засіб та знаряддя вчинення інкримінованих її кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати до вказаного мобільного телефону положення ст.96-1, ст.96-2 КК України, тобто застосувати спеціальну конфіскацію. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.12, 65, 66, 67, ч.2 ст.190 КК України, ст.369-371, 374 КПК України, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок.
		Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок.
		Цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - задовольнити у повному обсязі.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_14 матеріальну шкоду у сумі 4300 (чотири тисячі триста) гривень 00 копійок, моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок та витрати, пов`язані з прибуттям потерпілого до місця судового провадження у сумі 518 (п`ятсот вісімнадцять) гривень 99 (дев`яносто дев`ять) копійок.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 лютого 2024 року у справі №703/405/24, 1-кс/703/149/24, на: ноутбук марки «Леново»; банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 ; банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_12 ; банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_13 ; мобільний телефон «Xaiomi MI note 10 lite» ІМЕІ НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , з сім картками з номерами НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , який знаходиться в чохлі чорного кольору; мобільний телефон марки «Xiaomi» ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_11 з сім карткою з номером НОМЕР_18 , в чохлі чорного кольору, під яким знаходиться сім-картка «лайфселл» - скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 лютого 2024 року у справі №703/405/24, 1-кс/703/152/24, на: мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ: НОМЕР_19 , мобільний телефон «Леново» ІМЕІ 1: НОМЕР_20 , ІМЕІ 2: НОМЕР_21 ; коробку від мобільного телефону «OPPO A72» ІМЕІ НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , коробку від мобільного телефону «Redme 9a» ІМЕІ НОМЕР_24 , НОМЕР_25 ; банківську картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_26 , банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_27 , банківську картку АТ «Ощаданк» № НОМЕР_28 ; чотири тримачі для сім-карт мобільного оператора ТОВ «лайфселл» з номерами: НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 ; шість стартових пакетів мобільного оператора ТОВ «лайфселл» з номерами: НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_29 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , НОМЕР_31 ; один стартовий пакет «Водафон» з номером НОМЕР_37 ; чорновий запис з номером банківської картки НОМЕР_38 ; три сім-карти мобільного оператора «лайфселл»; одну сім-карту мобільного оператора «Водафон», - скасувати.
		На підставі ст.96-1, 96-2 КК України, п.1 ч.9 ст.100 КПК України, застосувати спеціальну конфіскацію до мобільного телефону марки «Xiaomi» ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_11 , який належить ОСОБА_6 .
		Речові докази: 
		- телефон марки «Samsung» ІМЕІ НОМЕР_19 ; коробку від мобільного телефону «OPPO A72» ІМЕІ НОМЕР_22 , НОМЕР_23 ; мобільний телефон марки «Xaiomi MI note 10 lite» ІМЕІ НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , з сім картками з номерами НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , який знаходиться в чорному чохлі; мобільний телефон «Lenovo» ІМЕІ 1: НОМЕР_20 , ІМЕІ 2: НОМЕР_21 , які здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, - повернути за належністю ОСОБА_5 ;
		- коробку від мобільного телефону «Redme 9a» ІМЕІ НОМЕР_24 , НОМЕР_25 ; ноутбук марки «Lenovo», які здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області  повернути за належністю ОСОБА_6 ;
		- банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_26 ; банківську картку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_39 ; банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_28 ; 4 (чотири) тримачі для сім-карт мобільного оператора ТОВ «лайфселл» з номерами: НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 ; 6 (шість) стартових пакетів мобільного оператора ТОВ «лайфселл» з номерами: НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_29 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , НОМЕР_31 ; стартовий пакет «Водафон» з номером НОМЕР_37 ; чорновий запис з номером банківської картки НОМЕР_38 ; 3 (три) сім картки мобільного оператора ТОВ «лайфселл»; 1 (одну) сім картка мобільного оператор «Водафон»; банківські картки АТ КБ «Приватбанк» з номерами: НОМЕР_4 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , які здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, - знищити;
		- DVD+R диск з інформацією з АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 , DVD+R диск з інформацією з АТ «Восток Банк» НОМЕР_3 , DVD+R диск з інформацією з ТОВ «лайфселл», DVD+R диск з інформацією з АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_10 , DVD+R диск з інформацією з АТ «Кредобанк» НОМЕР_7 , DVD+R диск з інформацією з АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_40 ( НОМЕР_41 ), DVD+R диск з інформацією з ТОВ «лайфселл» - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав не пов`язаних із запереченням обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду. 
		 Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо він не буде скасований. 
		 
		 
		 
		Головуючий:                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...