Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/2078/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано судом: 27.06.2025. Зареєстровано: 28.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2025.
Дата набрання законної сили: 27.06.2025
Номер судового провадження: К/9901/49974/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 червня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 813/2078/17
		адміністративне провадження № К/9901/49974/18 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Юрченко В.П., Хохуляк В.В., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області 
		на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року (Суддя: Ланкевич А.З.),
		та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року (Судді: Нос С. П., Кухтей  Р. В., Хобор Р. Б.),
		у справі № 813/2078/17 
		за позовом Приватного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»
		до Головного управління ДФС у Львівській області 
		про визнання протиправним та скасування рішення, - 
		ВСТАНОВИВ:
		В червні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Фірма «Нафтогазбуд» (далі - позивач, ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області)  в якому просило суд визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0000761302 від 13 березня 2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на протиправність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення без проведення перевірки, за результатами якої повинен складатись відповідний акт; долучений до спірного рішення розрахунок штрафних санкцій не є доказом у справі, оскільки не містить підпису відповідальної особи, яка повинна проводити перевірку, числових значень, зазначених в оскарженому рішенні, та вихідних даних, необхідних для розрахунку пені та штрафних санкцій; не зазначено також в наведеному розрахунку кількість днів прострочення, а також документів, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки з єдиного внеску, як це передбачено вимогами п.5 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 від 20.04.2015 року №449 (т. 1 а.с. 5-9).
		Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0000761302 від 13 березня 2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (т. 2 а.с. 62-65).
		Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунок      штрафних санкцій не є належним доказом у справі, оскільки в порушення вимог п.5 розділу VII Інструкції №449, відсоткова частка згідно долученого розрахунку, становить 10% замість 0,1; не зазначено кількості днів прострочення, числових значень, що містяться в оскаржуваному рішенні, та вихідних даних, необхідних для розрахунку пені та штрафних санкцій; відсутній підпис відповідальної особи, що повинна проводити перевірку, що в сукупності виключає можливість встановити конкретні періоди та конкретні суми, які були нараховані. Посилаючись на висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 05.12.2006 року (справа №21-527во06) в розрізі того, що «рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому», суд першої інстанції визнав протиправним та скасував оскаржуване рішення контролюючого органу.
		Однак за наслідками апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції не погодився з вищенаведеним висновком суду першої інстанції, керуючись тим, що затверджена наказом Міністерством фінансів України № 449 від 20.04.2015 (у редакції наказу Міністерства фінансів України № 813 від 07.09.2016) процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вказує про обов`язок прийняття необхідних рішень про застосування штрафних санкцій, пені на підставі актів перевірки. Але в порушення вищенаведеної норми, відповідачем було прийнято оскаржуване рішення без проведення перевірки за результатами якої повинен складатись акт, на підставі якого приймається відповідне рішення.
		У зв`язку з викладеним, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі № 813/2078/17 та прийнято рішення про задоволення позову (з інших на відміну від висновків суду першої інстанції підстав для задоволення позову). Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0000761302 від 13 березня 2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (т. 2 а.с. 134-137).
		Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI, а також Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 20.04.2015 №449, вказав на правомірність прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, оскільки згідно картки особового рахунку платника з ЄСВ, позивачем порушені граничні строки узгодженої суми грошового зобов`язання протягом 21.04.2012 року по 07.03.2017 рік. 
		З огляду на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову (т. 2 а.с. 146-147).  
		Верховним Судом відкрито касаційне провадження у справі, закінчено підготовку справи до розгляду, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
		В надісланих на адресу суду відзивах на касаційну скаргу позивач, посилаючись на порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення контролюючого органу, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін (т. 2 а.с. 160-164, 182-186).
		Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
		Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, Приватне акціонерне товариство «Фірма «Нафтогазбуд» зареєстроване в якості юридичної особи 29.12.1993 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (місцезнаходження: вул. Стрийська, 144, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ: 01293961), та є платником єдиного внеску. Одним із відокремлених підрозділів цієї юридичної особи є Спеціалізоване управління № 14 Приватного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд».
		13 березня 2017 року Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято рішення № 0000761302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, у відповідності до якого на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до позивача застосовано штраф у розмірі 375 074,59 грн (10% до 01.01.2015 року) за період з 21.04.2012 року до 10.11.2015 року та у розмірі 426 689,79 грн (20% з 01.01.2015 року) за період з 21.01.2015 року до 07.03.2017 року, а також нараховано пеню у розмірі 1852809,49 грн (0,1% від суми недоїмки) (т. 1 а.с. 10).
		При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що у позивача була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме: за період з 21.04.2012 року по 10.11.2015 року в сумі 375 0745,90 грн та за період з 21.01.2015 року по 07.03.2017 року в сумі 2   133 449,00 грн. Оскільки позивач зазначені суми узгоджених зобов`язань своєчасно не сплатив, відповідач, на підставі вимог ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», застосував до позивача штрафні санкції та нарахував пеню, які визначені контролюючим органом у долученому до матеріалів справи розрахунку штрафної санкції до спірного рішення №0000761302 від 13.03.2017 року (т. 1 а.с. 11-19).
		Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем вищенаведеного рішення, колегія суддів звертає увагу на наступне.
		Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон   № 2464-VI), страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
		Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 цього Закону   № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
		У відповідності до частини 8 статті 9 Закону   № 2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
		Згідно з частиною 10 статті 9 Закону   № 2464-VI, днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
		У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються: фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону   № 2464-VI).
		Відповідно до частини 10 статті 25 Закону   № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
		Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону   № 2464-VI (в ред. до 1 січня 2015 року) було передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за   несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
		Пунктом 2 частини 11 статті 25 (з 1 січня 2015 року) передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
		До того ж, у відповідності до вимог п. 4.2.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455 (далі - Інструкція № 455), днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органами Державної казначейської служби України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.
		Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (пункт 6.2 Інструкції № 455).
		За порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із   Законом   покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону (пункт 7.1. Інструкції № 455)
		Згідно з пунктом 7.2.2 Інструкції № 455, відповідно до частини одинадцятої статті 25   Закону   до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 2.1 розділу II   цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
		При цьому у відповідності до пункту 1 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (Інструкція № 449), за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
		У відповідності до підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції № 449, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01.01.2015, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01.01.2015 накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
		При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. 
		При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
		У відповідності до пункту 5 розділу VII Інструкції № 449, на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
		Документи, які є підставою для нарахування пені: 
		документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду;
		документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від`ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; свідоцтво про смерть фізичної особи.
		У відповідності до пункту 7 розділу VII Інструкції № 449, рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.
		З аналізу викладеного вбачається, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірах визначених Законом, а на суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу. При цьому розрахунок фінансової санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
		Отже визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення нарахування та сплати єдиного внеску.
		Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про задоволення позову з інших мотивів, керувався тим, що первинним для визначення сум несвоєчасної сплати єдиного внеску, нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску є перевірка платника податків, за результатами якої складається акт перевірки. Проте вказаний висновок не відповідає вимогам Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, підпунктом 2 пункту 2 розділу VII, якої чітко передбачено, що розрахунок цієї фінансової санкції (за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску) здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
		Посилання суду апеляційної інстанції на пункт сьомий розділу VII вищенаведеної Інструкції, яким передбачено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник є помилковим, з огляду на те, що зазначена норма стосується також і прийняття рішень про нарахування пені та застосування штрафів і відносно інших видів порушень, зокрема, за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (п. 5), розрахунок штрафної санкції за яке (порушення) здійснюється виключно за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску. Крім того, вказаний пункт 7 розділу VII Інструкції передбачає, що рішення приймається не лише за наслідками розгляду акта, а й за наслідками розгляду інших матеріалів про порушення.
		Таким чином, Верховний Суд зазначає, що визначальним для вирішення справи є встановлення фактів несплати (несвоєчасної) сплати позивачем єдиного соціального внеску на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а саме: зворотного боку облікової картки платника єдиного соціального внеску Приватного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд», яка наявна в матеріалах справи та яка містить інформацію щодо нарахування (дата, сума) та сплати (дата, сума) ЄСВ та з якої фактично можливо встановити дату та суму сплати (зарахування) ЄСВ (т. 1 а.с. 50-91). 
		При цьому висновок суду першої інстанції про задоволення позову лише з підстав неможливості виокремлення, оскільки долучений до матеріалів справи розрахунок штрафних санкцій, пені не є належним доказом, який підтверджує правильність нарахування штрафу та пені, оскільки не містить підпису особи, розрахунок штрафних санкцій, числових значень зазначених в оскаржуваному рішенні та вихідних даних необхідних для розрахунку пені та штрафних санкцій, є безпідставними, оскільки такий розрахунок не є підставою для нарахування штрафу та пені. Як вказувалось вище, такою підставою є виключно дані інформаційної системи органу доходів і зборів, а саме, зворотній бік облікової картки платника єдиного соціального внеску, а відтак і вихідні дані для обрахунку штрафу та пені містить саме зворотній бік облікової картки платника, а не відповідний розрахунок.
		Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена також і в постанові Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі №813/933/17 (адміністративне провадження №К/9901/33748/18).
		До того ж, Суд звертає увагу і на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доводам позивача у додаткових поясненнях (т. 2 а.с. 48-49), відносно того, що в період з 25.10.2012 по 01.07.2014 щодо Товариства було порушено провадження у справі про банкрутство ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.10.2012 року (яке припинено ухвалою цього ж суду 21.07.2014 року) та введено мораторій, протягом дії якого було заборонено нараховувати неустойку (штраф, пеню), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо податків і зборів (інших платежів) (т. 2 а.с. 56-59). 
		Таким чином, суди попередніх інстанцій під час вирішення справи не врахували та не встановили вказаних обставин, що мають вирішальне значення для правильного вирішення спору. Тоді, як виключно на підставі всіх встановлених обставин справи, суди мають надати оцінку правомірності нарахування контролюючим органом штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) Приватним акціонерним товариством «Фірма «Нафтогазбуд» єдиного внеску.
		При цьому колегія суддів звертає увагу, що у відзиві на касаційну скаргу позивачем зазначено, що значна частина заборгованості виникла у зв`язку із протиправними діями контролюючого органу, внаслідок нарахування пені та штрафу під час дії мораторію, а спрямована позивачем сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування зараховувалась на їх погашення, тим самим породжуючи нову пеню та штраф. Крім цього, позивачем додатково наголошено, що під час прийняття оскаржуваного рішення від 13 березня 2017 року № 0000761302 контролюючим органом подвійно нараховані штрафні санкцій, оскільки постановами Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року у справі № 2а-8188/12/1370, від  23.03.2013 року у справі № 813/1680/13-а, а також від 25 березня 2013 року у справі №813/1680/13-а вже стягнуті суми заборгованості зі сплати єдиного внеску (у тому числі фінансові санкції, зокрема за періоди січень-квітень 2013 року) (т. 2 а.с. 182-186). 
		Разом із тим, за приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з частиною четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. 
		Верховний Суд вважає, що вищенаведені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Отже під час нового розгляду справи судам слід встановити обставини пов`язані з наявністю або відсутністю фактів несплати (несвоєчасної) сплати позивачем єдиного соціального внеску в розрізі правомірності нарахування пені та штрафних санкцій на відповідні суми за спірний період, а також надати належну оцінку доводам позивача, викладених в додаткових поясненнях в частині порушеної справи про банкрутство відносно позивача і наявності мораторію у відповідний період в розрізі спірного питання у даній справі.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, - 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області, задовольнити частково. 
		 
		Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року у справі № 813/2078/17. 
		 
		Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий суддя:                                                                                  І.А. Васильєва   
		Судді:                                                                                                                  В.П. Юрченко 
		                                                                                                                        В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...