Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/9164/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано судом: 27.06.2025. Зареєстровано: 28.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2025.
Дата набрання законної сили: 26.06.2025
Номер судового провадження: К/9901/33921/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 червня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 420/9164/20
		касаційне провадження № К/9901/33921/21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Бившевої Л.І.,
		суддів: Хохуляка В.В.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 (суддя Аракелян М.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 (головуючий суддя -  Ступакова І.Г., судді - Бітов А.І., Лук`янчук О.В.) у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області (далі - Управління) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - 
		УСТАНОВИВ:
		Управління звернулось до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 512397,80 грн., з яких: 39402,14 грн. по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та 472995,66 грн. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача станом на 27.07.2020 у відповідача обліковується податковий борг за узгодженими податковими зобов`язаннями, нарахованими платнику згідно податкових повідомлень-рішень від 11.02.2020 №0006113305, №0006093305 та №0006103305. У зв`язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 податкового боргу Управлінням було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №233213 від 25.05.2020, яку направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте була повернута на адресу контролюючого органу у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Податкова вимога відповідачем не оскаржена та є чинною. Оскільки, податковий борг ФОП ОСОБА_1 в добровільному порядку сплачений не був, у податкового органу виникли підстави для стягнення суми податкового боргу в судовому порядку.
		Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 21.12.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021, позов задовольнив повністю: стягнув з ФОП ОСОБА_1 суму заборгованості: по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 39402,14 грн.; по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 472995,66 грн.
		Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що сума боргу підтверджується наявними матеріалами справи, грошові зобов`язання платника, визначені контролюючим органом, є узгодженими, своєчасно не сплаченими, відтак наявні підстави для стягнення боргу в судовому порядку.
		Відповідач, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав до суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин у справі, просить скасувати судові попередніх інстанцій, а справ направити на новий розгляду до суду першої інстанції.
		Скаржник, з урахуванням уточнень до касаційної скарги, підставою для касаційного оскарження судових рішень у даній справі зазначив підпункт «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час вчинення відповідної процесуальної дії) та вказував, що дана справа не відноситься до справ незначної складності у розумінні положень пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України, оскільки перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з огляду на що вказана справа була помилково віднесена судами попередніх інстанцій до категорії справ незначної складності.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.10.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою, витребував матеріали справи із суду першої інстанції та зупинив виконання оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій до закінчення касаційного провадження.
		Позивач у письмових поясненнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення. 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.06.2025  визнав за можливе розглянути справу у попередньому судовому засіданні та призначив справу до попереднього розгляду на 26.06.2025.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
		Суди попередніх інстанцій установили, що  ФОП ОСОБА_1 згідно даних ІТС «Податковий Блок» та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на обліку як фізична особа-платник податків у Управлінні.
		Матеріалами справи підтверджується, що податковий борг відповідача перед бюджетом становить - 512397,80 грн. та складається:
		з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - у сумі 39402,14 грн.; з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування - у сумі 472995,66 грн.
		Вказана заборгованість виникла в результаті документальної невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 рік, результати якої оформлені актом №687/15-32-33-05/ НОМЕР_1 від 27.12.2019, на підставі висновків якого Управлінням були прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.02.2020: №0006113305, яким ОСОБА_1 було збільшено суму  грошового зобов`язання за платежем «військовий збір» на загальну суму 39402,14 грн., у тому числі: податкове зобов`язання - 31521,71 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7880,43 грн.; №0006093305, яким ОСОБА_1 було збільшено суму  грошового зобов`язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування» на загальну суму 472825,66 грн., у тому числі: податкове зобов`язання - 378260,53 грн., штрафні (фінансові) санкції - 94565,13 грн.; №0006103305, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн. 00 коп. 
		Зазначені грошові зобов`язання були нараховані Управлінням ОСОБА_1 у зв`язку із отриманням відповідачем доходу у вигляді анулювання (прощення) боргу за кредитним договором ТОВ «Кей-Колект» та недекларуванням цього доходу платником.
		У подальшому позивачем було сформовано та надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу від 25.05.2020 форми «Ф» №233213-51, проте рекомендоване відправлення повернулося на адресу контролюючого органу без вручення із зазначенням причини невручення «у зв`язку з закінченням терміну зберігання».
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
		Підпунктами 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або  Митним кодексом України); податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
		За правилами пункту 57.3 статті 57 ПК України, у   разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у  підпунктах  54.3.1 - 54.3.6  пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
		При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 ПК України).
		Згідно пункту  95.1  статті  95 Податкового кодексу України  контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
		Відповідно до пункту  59.1  статті  59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому  податкову вимогу  в  порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.    
		Згідно із пункту  58.3  статті  58 Податкового кодексу України повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному  статтею 42  цього Кодексу.
		Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
		Відповідно до абзацу 2 пункту 42.5 статті 42 ПК України у   разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини  невручення.
		Порядок надсилання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків регулюється  Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим  наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610.
		Пунктом 7 розділу IV зазначеного Порядку встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
		Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу.
		У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
		Положеннями абзацу 1 пункту 87.1, пункту 87.11 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
		Ураховуючи встановлені судами обставини, зокрема, наявність у платника податкового боргу у загальному розмірі 512397,80 грн, не сплаченого відповідачем у добровільному порядку, узгодженість грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, рішенням про застосування фінансових санкцій та податковою вимогою, колегія суддів вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність стягнення з відповідача податкового боргу.
		При цьому, Верховним Судом враховано, що за інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 26.07.2021 у справі № 420/7432/21, залишеним без змін постановою від 27.10.2021, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 11.02.2020: №0006113305, №0006093305, №0006103305 відмовив. Верховний Суд ухвалою від 16.02.2022 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №420/7432/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
		В  свою чергу, Верховний Суд відхиляє як необгрунтовані доводи скаржника про те, що вказана справа була помилково віднесена судами до категорії справ незначної складності, оскільки відповідно до пункту 7 частини шостої статті 12 КАС України  для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. 
		Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача на судові рішення першої та апеляційної інстанцій у даній справі слід залишити без задоволення.
		Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала. Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		Враховуючи, що Верховний Суд ухвалою від 25.10.2021 за клопотанням відповідача зупинив виконання судових рішень попередніх інстанцій до закінчення перегляду в касаційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для поновлення їх виконання.
		Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359, 375 КАС України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 залишити без змін.
		Поновити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...