Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/6640/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 30.06.2025. Зареєстровано: 30.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/639/156/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024226250000213

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		30.06.2025
		 
		Справа № 639/6640/24
		Провадження № 1-кп/639/156/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 червня 2025 року     м. Харків
		Новобаварський районний суд міста Харкова у складі: 
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		потерпілої  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальні акти по об`єднаним кримінальним провадженням №120242262500000213 від 03.08.2024 року та №12024226250000175 від 29.06.2024 за обвинуваченням  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Баку АзербайджанськоїРеспубліки,громадянина України,офіційно неодруженого,не маючогобудь-якихосіб наутриманні,непрацюючого,з вищоюосвітою,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 162, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 310 КК України, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на незаконний посів рослин конопель з метою вирощування (культивування) рослин конопель для подальшого виготовлення, зберігання та особистого вживання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно використовуючи в кімнаті тепличну палатку квадратної форми, чорного кольору (без назви та маркування) , в середині якої знаходилися горщики з ґрунтом, в якій останній незаконно висіяв у ґрунт насіння конопель, які дали сходи в кількості 11 кущів. 
		   Продовжуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне вирощування рослин конопель для особистого вживання, без мети збуту, ОСОБА_4 , у невстановлений період часу, але не пізніше 28.06.2024, здійснював догляд за посівами рослин конопель, які знаходились в тепличній палатці квадратної форми, чорного кольору, яку останній розмістив в кімнаті за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: культивував, знищував бур`яни, рихлив ґрунт, поливав та створював тепличні умови. Таким чином здійснював систематичний догляд за посівами, сходами та дорослими рослинами конопель з метою доведення їх до стадії дозрівання, тобто незаконно вирощував рослини коноплі у загальній кількості 11 рослин. 
		Протиправні дії ОСОБА_4 , пов`язані з незаконним посівом та незаконним вирощуванням рослин конопель були припинені співробітниками поліції, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова, якими 28.06.2024 у період часу з 14 години 31 хвилин по 18 годину 06 хвилин, було проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в якій фактично мешкає ОСОБА_4 , в ході якого в кімнаті було виявлено та вилучено тепличну палатку квадратної форми, чорного кольору (без назви та маркування), в середині якої знаходилися горщики з ґрунтом, в яких зростали 11 кущів рослини, які згідно висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 6378 від 24.09.2024, як об`єкти дослідження є рослинами , які містять психотропні речовини  рослинами роду коноплі. Загальна кількість вилучених кущів рослин роду коноплі згідно протоколу обшуку від 28.06.2024 склала 11 штук, які ОСОБА_4 незаконно посіяв і вирощував для подальшого особистого вживання, без мети збуту.
		Таким чином, ОСОБА_4 у зазначений вище період часу, всупереч вимогам Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, та зловживання ними», Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» незаконно посіяв та незаконно вирощував рослини роду коноплі у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин, тобто рослини, що містять психотропну речовину  тетрагідроканабінол, обіг якої обмежений відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000.
		 
		Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням точні дату та час, ОСОБА_4 , діючи умисно, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою вирощування (культивування) рослин конопель для подальшого виготовлення, зберігання та особистого вживання наркотичного засобу за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно висіяв наявне у нього насіння рослин конопель в горщики із землею та незаконно виростив 11 кущів рослин.
		Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_4 , протягом невстановленої досудовим розслідуванням дати та часу, але не пізніше 28.06.2024 року, зривав листя з наявних у нього кущів коноплі за місцем мешкання за вищевказаною адресою, таким чином придбавши наркотичний засіб, обіг якого обмежено  канабіс, для особистого вживання, без мети збуту.
		Надалі ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи спосіб виготовлення наркотичного засобу - канабісу, сушив та перетирав вищезазначене листя з кущів коноплі, таким чином незаконно виготовивши наркотичний засіб, обіг якого обмежено  канабіс, який почав зберігати за місцем свого мешкання, для особистого вживання, без мети збуту. 
		28.06.2024 у період часу з 14 години 31 хвилин по 18 годину 06 хвилин, було проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в якій мешкає ОСОБА_4 , в ході якого було виявлено та вилучено сім полімерних пакетів з невідомою речовиною рослинного походження зеленого кольору, які перебували в картонній коробці, яка знаходилась на столі в одній із кімнат, а саме в кухні та полімерну тарілку з невідомою речовиною, рослинного походження, зеленого кольору, яка також знаходилась на столі тієї ж кімнати. 
		Згідно висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 6379 від 24.09.2024, речовини рослинного походження - верхівки рослин з квітами роду Коноплі Cannabis L., (об`єкти №№ 1-7), які надані на дослідження у сейф-пакеті № CRI1087202, є наркотичними засобами, обіг яких обмежено - канабісом.
		Маса наркотичних засобів, обіг якого обмежено- канабісу у висушеному стані складає: об`єкт № 1 - 0,96 г, об`єкт № 2 - 0,88 г, об`єкт № 3 - 0,90 г, об`єкт №4 - 0,86 г, об`єкт № 5 - 0,90 г, об`єкт № 6 - 0,88 г, об`єкт № 7 - 0,88 г.
		Речовина рослинного походження - верхівки рослин з квітами роду Коноплі Cannabis L., (об`єкт № 8), яка надана на дослідження в сейф-пакеті № RAW00111211, є наркотичними засобами, обіг якого обмежено - канабісом.
		Маса наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабісу у висушеному стані складає: об`єкт № 8 - 0,86 г.
		Загальна маса наркотичного засобу  канабісу складає 7,12 грам, який ОСОБА_4 , незаконно виготовив та зберігав для подальшого вживання без мети збуту.
		Таким чином, ОСОБА_4 , всупереч Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживаючи ними» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», умисно, незаконно, придбав, виготовив та зберігав без мети збуту - «канабіс», загальною масою 7,12 грам, який відносяться до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та відповідно до «Внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 653 від 24.05.2024.
		 
		У подальшому, ОСОБА_4 , 02.08.2024 приблизно о 22 год.00 хв., знаходився поблизу території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактичним власником якої, на момент вчинення кримінального правопорушення, є ОСОБА_2 .
		Саме в той час у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до прибудинкової території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
		Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , підійшов до хвіртки домоволодіння, яке огороджено парканом, та оцінивши ситуацію, у зв`язку з тим, що хвіртку до прилеглої території (подвір`я), йому ніхто добровільно не відчинив та не дозволив увійти в чужий двір, бажаючи досягти протиправного результату, спрямованого на порушення недоторканості іншого володіння особи, усвідомлюючи протиправний характер свого задуму, діючи всупереч ст. 30 Конституції України, що гарантує кожному громадянину право на недоторканість житла та іншого володіння особи, здійснив незаконне проникнення на прибудинкову територію домоволодіння, перелізши через паркан. 
		Таким чином ОСОБА_4 , без дозволу ОСОБА_2 , яка фактично володіє домоволодінням, опинився на території цього домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , тим самим незаконно проник до іншого володіння особи.
		 
		Крім того, ОСОБА_4 , 02.08.2024 приблизно о 22 год. 05 хв., більш точний час встановити виявилось неможливим, незаконно перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , маючи раніше виниклі неприязні відносини з останньою, які склалися внаслідок сумісного проживання з дочкою потерпілої ОСОБА_6 , де в нього виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 , яка в цей час перебувала в своєму будинку.
		Реалізуючи свій злочинний умисел , ОСОБА_4 , побачивши на подвір`ї біля будинку ОСОБА_2 , наблизився до неї та усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх протиправних дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілій , діючи на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних стосунків, оцінивши ситуацію, що склалася, відчуваючи агресію у відношенні потерпілої, тримаючи у руках два кухонних ножа, які заздалегідь приніс з собою як знаряддя злочину, та стоячи обличчям до останньої, зненацька та несподівано для неї, зі значною силою, наніс один колото  ріжучий удар лезом ножа, який прийшовся в область правої руки потерпілої. Після чого потерпіла схопила за руку ОСОБА_4 та руками відштовхнула його, в результаті чого він впустив один з кухонних ножів, а потерпіла в цей час намагалась втекти від нього до приміщення будинку. Однак ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, наздогнав потерпілу та тримаючи ніж в правій руці наніс ще один колото-ріжучий удар в ділянку лівого плеча потерпілої, а потім схопив лівою рукою за волосся та подтягнув її до землі. Від вказаних дій потерпіла ОСОБА_2 втратила рівновагу та впала колінами на землю.
		Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що перед ним жінка, застосовуючи свою фізичну перевагу над нею, продовжуючи висловлювати свій намір щодо вбивства потерпілої та тримаючи за волосся ОСОБА_2 , яка перебувала в положенні на колінах на землі, наніс їй не менше 10 (десяті) ударів обличчям об бетонну плиту, а потім зі значною силою став наносити численні хаотичні, не менше 10 (десяти) ударів кулаками рук та ногами в область обличчя та тулубу ОСОБА_2 . Від вказаних тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_2 втратила свідомість. 
		В подальшому ОСОБА_4 , будучи впевненим, що довів свої протиправні дії до кінця, припинив побиття ОСОБА_2 , яка знаходилась на землі та не подавала ознак життя, покинув місце події , не вжив жодних заходів для вчасного виклику швидкої медичної допомоги та співробітників поліції.
		Таким чином ОСОБА_4 вчинив всі дії , спрямовані для досягнення своєї злочинної мети, а саме заподіяння смерті ОСОБА_2 , однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі , оскільки неповнолітній онук потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , 2012 р.н. та сусідка ОСОБА_8 вжили необхідних заходів для врятування ОСОБА_2 , а саме викликали співробітників поліції та співробітників «Охорона і безпека плюс», які в подальшому викликали швидку медичну допомогу. 
		Надалі ОСОБА_2 було доставлено до КНП «МКЛШНД» ім. проф. О.І. Мещанінова, де потерпілій було надано необхідну медичну допомогу .
		В результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_2 було спричинено наступні тілесні ушкодження: поєднану закриту тупу черепно-мозкову та щелепно-лицьову травму у вигляді забою головного мозку із вогнищевою контузією скронево-потиличної ділянки справа з формуванням двобічних субдуральних крововиливів з заходом у намет мозочку, закритого перелому нижньої та медіальної стінок правої орбіти, кісток носа із наявністю забитої рани в потиличній ділянці, забитої рани на верхньому повіку правого ока, спинці носу та верхній губі справа із розповсюдженням на слизову оболонку верхньої губи, що розташовані на тлі синця на обличчі, які не є небезпечними для життя в момент заподіяння, але спричинили за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня) і за цією ознакою відповідно до п. 2.2.1. «а, б, в», п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., у своїй сукупності належать до категорії ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості.
		Крім того у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва в області проекції другого міжреберного проміжку по середнє-ключичній лінії, на лівому плечі у верхні третині по заднє-зовнішній поверхні, на лівій молочній залозі у сегменті на 6 годин, а також по долонній поверхні 2 та 3 пальців правої кисті, які належать до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), відповідно до п. 2.3.2. «а», п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МО3 України від 17.01.1995 р.
		Вказані підсумки підтверджено висновками судово-медичних експертиз №12-14/412-А/24 від 26.08.2024 та №12-14/447-А/24/ від 27.08.2024    
		 
		Допитаний всудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_4 свою винуу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.309,ч.1ст.310КК Українивизнав уповному обсязі,повністю підтверджуєфактичні обставинивчинених кримінальнихправопорушень надавпояснення щодомісця,часу,способу їхвчинення так,як вонивстановлені судом.
		Вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 , ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 162 КК України не визнав, суду показав, що потерпілу ОСОБА_2 знає давно, оскільки більше семи років сумісно проживав з її донькою ОСОБА_9 , її двома неповнолітніми дітьми та мають спільного сина ОСОБА_10 , 2018р.н. На протязі всього цього часу між ним та ОСОБА_2 постійно виникали сварки, остання постійно втручалася в їх особисте з Дар`єю життя, відносилася до нього упереджено та зневажливо, через що вони змушені були з дружиною та дітьми переїхати на зйомну квартиру та проживати окремо. При цьому він не змінив свого доброго відношення до ОСОБА_2 , постійно спілкувався з нею, відвозив з дружиною до неї дітей на вихідних, поводився дуже чемно. Але у січні 2024 року , після чергового втручання ОСОБА_2 у їх сім`ю, він посварився з ОСОБА_6 і вона з дітьми стала тимчасово проживати у потерпілої.
		02.08.2024 року, точний час не пам`ятає, він подзвонив ОСОБА_6 та попросив привести йому додому сина ОСОБА_11 . Вона повідомила, що зараз знаходиться у подружки, у зв`язку із чим не зможе це зробити. ОСОБА_6 була досить знервованою, просила його розібратися з її матір`ю , оскільки вже не мала сил терпіти її знущання. Ввечері того ж дня він приїхав на таксі до домоволодіння потерпілої, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , щоб з нею поговорити в присутності ОСОБА_6 . Оскільки хвіртка домоволодіння була зачинена, він став чекати на повернення ОСОБА_6 на вулиці. Через невеличкий проміжок часу, він почув як ОСОБА_2 відкрила хвіртку. Дочекавшись поки потерпіла зайде до будинку, він зайшов через відчинену хвіртку у двір будинку, після чого подзвонив ОСОБА_6 та сказав, що чекає її для розмови із потерпілою. Після цього ОСОБА_2 разом з його сином ОСОБА_11 вийшла на подвір`я, він повідомив, що чекає на ОСОБА_6 для розмови, запропонував їй почекати разом. Однак, потерпіла почала кричати, наказала ОСОБА_11 бігти додому та натиснути тривожну кнопку для виклику служби охорони, після чого побігла за ним. Він наздогнав ОСОБА_2 перед вхідними дверима будинку, схопив її за волосся та силоміць потягнув вниз, внаслідок чого вона покотилася вниз по сходинках та впала на землю. Надалі він наніс їй удари долонями рук та кулаками в область голови та тулуба, точну кількість ударів не пам`ятає, від чого потерпіла періодично втрачала свідомість. Ударів ногами він не наносив, з висновками судово-медичної експертизи щодо кількості та механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілої він не погоджується. Після того як ОСОБА_2 стала вибачатися перед ним, він припинив її побиття, вийшов з двору на вулицю та чекав приїзду ОСОБА_6 та працівників служби охорони.
		Зазначив, що у той день він був тверезий, у нього не було умислу на вбивство потерпілої, він лише хотів з нею поговорити, але після того як ОСОБА_2 почала кричати та обзивати його, у нього не витримали нерви і він почав її бити. Малолітні діти, злякавшись , побігли до будинку і нічого не бачили. Вважає, що в його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 КК України. Жодних ножів у нього при собі не було, звідки у потерпілої різані рани на тілі, пояснити не може. Також заперечував незаконне проникнення до домоволодіння потерпілої, оскільки він вільно зайшов на подвір`я через відчинену хвіртку будинку, а не самовільно переліз через паркан як зазначає сторона обвинувачення в обвинувальному акті. 
		 
		Незважаючи на таку позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , його вина у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в ході судового розгляду наступними доказами:
		-показами в суді потерпілої ОСОБА_2 , яка суду повідомила, що обвинувачений ОСОБА_4 протягом останніх 8 років був співмешканцем її доньки ОСОБА_6 . За вказаний період між нею та обвинуваченим склалися досить неприязні відносини, оскільки останній неодноразово бив її доньку, погрожував вбивством та фізичною розправою усім членам родини, в тому числі малолітнім онукам. 
		Так, 02.08.2024 року із самого ранку вона перебувала у себе вдома за адресою: АДРЕСА_3 , разом із онуками, а її донька ОСОБА_6 пішла до своєї подруги, щоб передати дитячі речі. Приблизно о 17 годині їй зателефонувала донька та повідомила, що їй подзвонив ОСОБА_4 , який в ході спілкування погрожував вбити усю родину, тому з метою власної безпеки попросила її сидіти вдома разом із онуками, нікуди не виходити та увімкнути сигналізацію. Після цього дзвінка, вона зачинила усі двері та вікна, увімкнула сигналізацію та не виходила з онуками з будинку. Приблизно о 22 годині сусідка ОСОБА_8 повідомила їй по телефону, що хтось сильно вдарив по хвіртці та проник до подвір`я будинку. Вона, в свою чергу, увімкнула світло на веранді, сусідка -у себе, однак нікого у дворі будинку не побачила, після чого подзвонила доньці, яка повідомила, що скоро буде вдома. Переживаючи за безпеку своєї доньки, вона взяла із собою онука ОСОБА_11 та вийшла на подвір`я, потім відчинила хвіртку, виглянула на вулицю, однак там нікого не побачила. Повертаючись до будинку, вона несподівано побачила перед собою ОСОБА_4 , який був у стані алкогольного сп`яніння, стояв приблизно в двох метрах від неї та тримав у руках два ножа. Потім він став в присутності свого малолітнього сина ОСОБА_11 виражатись на її адресу нецензурною лайкою, погрожувати вбивством, почав розмахувати обома ножами перед нею. Вона крикнула ОСОБА_11 , щоб той сховався у будинку та нажав тривожну кнопку для виклику наряду охоронців. В цей час ОСОБА_4 швидко направився до неї та вдарив її ножем у кість правої руки, від чого у неї пішла кров з пальців. Надалі вона, чинячи опір, схопила за руки ОСОБА_4 та виштовхнула його через хвіртку на вулицю, при цьому він випустив з рук один з ножів на землю. Потім вона закрила хвіртку та швидко побігла додому, піднялась по сходинкам та почала стукати у двері, щоб діти їх відчинили. ОСОБА_4 в цей час переліз через хвіртку, підбіг до неї та знову наніс їй удар другим ножем у ліве плече, після чого декілька разів наніс удари ножем в районі грудної клітини. Вона, захищаючись від нападів ОСОБА_4 , вибила у нього з руки другий ніж, після чого він схопив її однією рукою за волосся та потягнув на подвір`я, внаслідок чого вона втратила рівновагу та впала зі сходинок. Надалі, ОСОБА_4 , тримаючи її рукою за волосся, не менше 10 разів вдарив обличчям її об бетонну плиту, після чого кулаком іншої руки хаотично наносив удари по голові, від чого вона періодично втрачала свідомість. Точну кількість ударів вона не пам`ятає, однак зазначила, що він бив її безупинно та постійно повторював, що вб`є її. В якісь момент ОСОБА_4 перестав її бити, взяв із землі каструлю та кинув у вікно сусідки ОСОБА_8 , яка весь час цей час слідкувала за діями обвинуваченого з вікна свого домоволодіння та словесно намагалася припинити злочинні дії останнього. Вона в цей час прийшла до тями, ОСОБА_4 повернувся до неї, знову потягнув її за волосся по подвір`ю та бив ногами по голові, від чого вона знову втратила свідомість та прийшла до тями вже у лікарні. Зазначила суду, що ОСОБА_4 хотів її вбити, однак не зміг закінчити злочин через те, що на місце події вчасно приїхала служба охорони, яку викликав її онук ОСОБА_11 . Погрози обвинуваченого сприймала реально, оскільки з січня 2024 року останній постійно погрожував вбити всю її родину через розірвання відносин з донькою. Цивільний позов до обвинуваченого не заявляє, просить призначити йому максимально суворе покарання. 
		 
		-показами в суді свідка ОСОБА_6 , згідно яких протягом останніх 8 років обвинувачений ОСОБА_4 був її цивільним чоловіком, з яким вона має спільну дитину ОСОБА_12 . Під час спільного проживання ОСОБА_4 почав вживати тяжкі наркотичні речовини, а в подальшому- алкогольні напої, які, в свою чергу, впливали на його поведінку. Він ставав агресивним, вчиняв відносно неї побої, погрожував їй та її родині. В січні 2024 року ОСОБА_4 вкотре її побив, після чого вона розірвала з ним стосунки та переїхала разом з дітьми до будинку своєї матері ОСОБА_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 . З цього часу до подій, які відбулись 02.08.2024 року ОСОБА_4 періодично дзвонив їй та погрожував вбити усю родину. 
		Так, вранці 02.08.2024 року вона домовилась по телефону із подругою про зустріч, після чого побачила в «Instagram» повідомлення від ОСОБА_4 , в якому він просив привести їх спільного сина ОСОБА_11 до нього додому та перевести йому на банківську картку грошові кошти у розмірі 4000 грн. для лікування. Після здійснення переказу ОСОБА_4 подзвонив їй та знову погрожував вбивством всій родини. Вона кинула слухавку, одразу подзвонила своїй матері ОСОБА_2 та попередила про можливу небезпеку зі сторони ОСОБА_4 . Ввечері того ж дня ОСОБА_4 знову їй зателефонував, розпитував про її місцезнаходження. Вона повідомила, що знаходиться у подруги та збирається викликати таксі. Оскільки вони спілкувалися по відеозв`язку, вона знала, що ОСОБА_4 знаходиться у себе вдома. Коли вона вже їхала у таксі, їй зателефонував син ОСОБА_13 та повідомив, що ОСОБА_4 прийшов до них на подвір`я. Почувши гучні крики обвинуваченого, вона сказала сину зачинитися, нікуди не виходити та нажати тривожну кнопку для виклику служби охорони. Приїхавши додому, побачила у себе на подвір`ї службу охорони, непритомну матір, яка була вся у крові та бруді, у зв`язку із чим у неї склалося враження, що вона померла. На подвір`ї також перебував ОСОБА_4 , який був в дуже агресивному стані, висловлювався нецензурною лексикою та продовжував погрожувати вбивством. Після того, як ОСОБА_2 відвезли до лікарні, їй на мобільний телефон знову подзвонив ОСОБА_4 та спитав у неї в грубій формі «Чи не здохла ще її мати?». 
		Зазначила, що її син ОСОБА_14 бачив як ОСОБА_4 вдарив потерпілу ножем. У ОСОБА_4 з її матір`ю давно склалися неприязні стосунки, оскільки обвинувачений вважав останню винуватою у розірванні з нею стосунків. Також вказала, що знайдені поліцейськими на подвір`ї домоволодіння два великих кухарських ножа належали ОСОБА_4 , вона бачила їх у нього вдома;
		 
		- показами в суді малолітнього свідка ОСОБА_7 , 2012 р.н., згідно яких 02.08.2024 року, у вечірній час доби, його бабуся ОСОБА_2 вийшла на подвір`я домоволодіння, де вони проживають, щоб зустріти його матір ОСОБА_6 , однак виявилось, що до них прийшов ОСОБА_4 . Його брат ОСОБА_13 розмовляв в той день з мамою по телефону, а він з іншим братом ОСОБА_11 сиділи вдома на ліжку та чули як ОСОБА_4 галасно конфліктував з бабусею. Він вийшов на подвір`я лише після приїзду працівників поліції та побачив, що поряд зі сходами лежить його бабуся ОСОБА_2 вся у крові, разом з нею також знаходилась його матір ОСОБА_6 .
		Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_4 деякий час проживав разом з ними, взаємовідносини у них були поганими, оскільки він періодично їх бив;
		 
		-показами в суді малолітнього свідка ОСОБА_7 , 2014 р.н., згідно яких 02.08.2024 ввечері він сидів вдома за ноутбуком. Раптово на подвір`ї почув якийсь гучний звук. Його бабуся ОСОБА_2 вийшла на подвір`я, щоби закрити хвіртку. Надалі вона повернулась назад, взяла з собою брата ОСОБА_11 та знову пішла на подвір`я зустрічати його матір. В цей час на подвір`ї він побачив ОСОБА_4 , який в руках тримав ножі. Він злякався, швидко нажав на тривожну кнопку, після чого повідомив по телефону матері, що до них прийшов ОСОБА_4 , який збирається їх вбити, просив її не приїжджати додому. Потім він впустив додому брата ОСОБА_11 і зачинив двері. Через деякий час він почув крики бабусі, яка просила відчинити вхідні двері. Коли він відкрив двері,то побачив як ОСОБА_4 потягнув ОСОБА_2 за плече на землю, на руках побачив сліди порізів від ножа. Надалі він швидко закрив двері та більше не відчиняв їх до приїзду матері. Коли приїхала поліція, він вийшов на подвір`я та побачив бабусю всю в крові;
		-показами в суді малолітнього свідка ОСОБА_10 , 2018 р.н., згідно яких 02.08.2024 року ввечері він сидів разом з бабусею ОСОБА_2 вдома. Раптом на подвір`ї почала гавкати собака. Вони з бабусею вийшли на вулицю, підійшли до хвіртки, де поруч побачили ОСОБА_4 . Бабуся наказала йому швидко бігти додому, він побіг та попередив братів про те, що до них прийшов ОСОБА_4 . ОСОБА_14 нажав тривожну кнопку, щоб було безпечно. Надалі він не виходив з дому до моменту повернення мами додому. Чув як бабуся конфліктувала з ОСОБА_4 . Зазначив, що ОСОБА_4 постійно бив його з братами, вони його боялися; 
		 
		-показами в суді свідка ОСОБА_15 , згідно яких в серпні 2024 року в темну пору доби, більш точну дату, час та місце не пам`ятає, перебуваючи на чергуванні разом зі своїм напарником ОСОБА_16 отримав виклик «тривожна кнопка» на об`єкті, розташованому у приватному секторі Новобаварського району м. Харкова. По прибуттю на місце події, біля двору вказаного об`єкту вони виявили обвинуваченого ОСОБА_4 , який побачивши їх повідомив, що він нікуди не тікає, провів їх на територію домоволодіння через відчинену хвіртку. На подвір`ї вони виявили потерпілу ОСОБА_2 у непритомному стані. Його напарник ОСОБА_16 одразу викликав поліцію та бригаду швидкої допомоги, які приїхали через приблизно 15 хвилин. Вони в цей час здійснювали охорону місця події. В подальшому на місце події приїхала донька потерпілої. ОСОБА_4 був агресивним по відношенню до потерпілої, виражався нецензурною лайкою;
		-аналогічними показами в суді свідка ОСОБА_16 ;
		-показами в суді свідка ОСОБА_17 , працюючого інспектором УПП в Харківській області, згідно яких в серпні 2024 року, в темну пору доби, точну дату та час не пам`ятає, на службовий планшет їх екіпажу надійшов виклик «домашнє насильство». По прибуттю на місце події він та його напарник ОСОБА_18 зайшли на територію домоволодіння, де посеред подвір`я побачили непритомну потерпілу ОСОБА_2 , яка знаходилась в лежачому положенні з явними ознаками кровотечі, а також обвинуваченого ОСОБА_4 та двох працівників служби охорони. Після чого потерпілій надали невідкладну медичну допомогу, перевернули її в стабільне бокове положення, викликали бригаду швидкої медичної допомоги та СОГ. У обвинуваченого ОСОБА_4 були явні ознаки алкогольного сп`яніння, на одежі була кров, останній поводив себе спокійно по відношенню до них, періодично нецензурно лаявся на адресу потерпілої. В подальшому слідчий у складі СОГ виявив та вилучив два ножа,один з яких лежав біля хвіртки,інший-біля входу в будинок потерпілої; 
		-аналогічними показами в суді свідка ОСОБА_18 , інспектора УПП в Харківській області;
		-показами в суді свідка ОСОБА_8 , згідно яких влітку 2024 року, більш точну дату не пам`ятає, приблизно о 23:00 год., перебуваючи у себе вдома за адресою: АДРЕСА_3 , вона почула гучний удар по воротам домоволодіння ОСОБА_2 , після чого подзвонила потерпілій, яка попросила її включити світло на власній веранді. Ввімкнувши світло, вона повернулась назад у ліжко. Через деякий час, почувши крики ОСОБА_2 , вона підійшла до вікна та побачила, що потерпіла лежить на землі обличчям вниз та ОСОБА_4 , який стояв поряд з нею. Надалі ОСОБА_4 схопив ОСОБА_2 за волосся та вдарив її обличчям об бетонну плиту, після чого потягнув потерпілу по подвір`ю, завдаючи при цьому не менше 10 ударів ногами та руками, після чого вдарив її головою об ганок будинку. Побачивши це, вона вийшла на веранду та намагалась словесно припинити дії ОСОБА_4 , однак останній на неї не реагував, взяв каструлю, яка лежала на подвір`ї та кинув в її бік. Злякавшись ОСОБА_4 , вона зайшла до себе додому, викликала співробітників поліції та подзвонила старшому онуку ОСОБА_2  ОСОБА_19 , щоб той нажав тривожну кнопку для виклику служби охорони. Надалі вона знову вийшла на подвір`я, побачила ОСОБА_2 , яка лежала на землі в непритомному стані, поряд з нею було багато крові, у зв`язку із чим у неї склалося враження, що потерпіла померла, після чого повторно викликала співробітників поліції. Після дзвінка до їх подвір`я приїхали співробітники служби охорони, які перебували поряд з ОСОБА_4 до приїзду працівників поліції.
		Зазначила, що ОСОБА_4 був у збудженому, агресивному стані, під час нанесення потерпілій тілесних ушкоджень постійно кричав, що вб`є її, вона це заслужила. Після того як ОСОБА_2 забрала бригада швидкої допомоги, вона пішла до неї додому, щоб доглянути малолітніх онуків, де біля сходів побачила кухонний ніж, який раніше не бачила у потерпілої.
		 
		Окрім показань потерпілої, свідків, судом були досліджені письмові докази по кримінальному провадженню, якими також підтверджується винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за встановлених судом обставин, а саме:
		- даними рапорту ст. слідчого СВ ВП 1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_20 від 29.06.2024р., згідно якого в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_4 було виявлено та вилучено речовину рослинного походження у 8 полімерних пакетах у висушеному стані та рослини, схожі на коноплю. Вказаний рапорт було зареєстровано в ЖЕО ВП №1 ХРУП №3 29.06.2024р. за №6639 та в подальшому були внесені відомості до ЄРДР (а.с.1, 15 т.3 к\п);
		- даними протоколу обшуку від 28.06.2024 р. та відеозаписом до нього(а.с.30-42 т.3 к\п), проведеного на підставі ухвали Жовтневого райсуду м.Харкова від 21.06.2024р.(а.с.26-29 т.3 к\п), згідно якого слідчим у присутності двох понятих, спеціаліста, захисника, за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 14.31 до 18.06 год. під час проведення обшуку було виявлено та вилучено наступні предмети та речі: тепличну палатку, тепличну лампу, повітряний фільтр для витяжки вентиляції, полімерну гофру з вентилятором, вимірювач температури та вологи, упаковку порожніх зіп-пакетів, ювелірні ваги, мобільний телефон iPhone 12 чорного кольору, 2 датчики-таймери, 7 полімерних зіп-пакетів з речовиною рослинного походження,схожих на коноплю, картонний коробок з фрагментами листя рослини,схожої на коноплю, 11 рослин з корінням,схожих на коноплю, жовту полімерну тарілку із залишками речовини рослинного походження, мобільний телефон ZTE Blade А 51.із сім-картою оператору лайфселл;
		-даними постанови про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 28.06.2024р. (а.с.43-44 т.3 к/п), згідно якої виявлені та вилучені під час проведення 28.06.2024р. обшуку квартири за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 вищеописані предмети та речі визнані речовими доказами по кримінальному провадженню та долучені до нього. Ухвалою Жовтневого райсуду м.Харкова від 03.07.2024р.(а.с.52-53 т.3 к\п) на них накладено арешт та їх передано на зберігання до камери схову ВП 1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області (а.с.56-57 т.3 к\п);
		-даними рапорту дізнавача СД ВП №1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_21 від 06.08.2024 про самостійне виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення гр.. ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.310 КК України. Вказаний рапорт був зареєстрований в ЖЄО за №8058 та в подальшому були внесені відомості до ЄРДР (а.с.66 т.3 к\п);
		-даними висновку судової експертизи дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» та фототаблиці до них за №6378 від 24.09.2024 (а.с.73-75 т.3 к\п), згідно якої надані на дослідження об`єкти в 2 картонних коробках, вилучених під час проведення обшуку квартири за місцем мешкання ОСОБА_4 , відносяться до рослин роду Коноплі, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини,обіг яких допускається для промислових цілей. Загальна кількість рослин складає 11 штук;
		-даними протоколу огляду предмету від 01.10.2024р.(а.с.79 т.3 к\п), згідно якого рослини коноплі у 2 картонних коробках були оглянуті дізнавачем та постановою від 01.10.2024р. визнані речовими доказами по кримінальному провадженню(а.с.80 т.3к\п), передані на зберігання до камери схову ВП №1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області(а.с.81 т.3 к\п);
		-данимивисновку судовоїекспертизи дослідженняматеріалів,речовин івиробів заекспертною спеціальністю8.6«дослідження наркотичнихзасобів психотропнихречовин,їханалогів тапрекурсорів» та фототаблиці доних за№6379від 24.09.2024(а.с.85-87т.3к\п),згідно якоїнадані надослідження об`єктиу сейф-пакеті№CRI1087202(об`єкти1-7),є речовинамирослинного походження,асаме верхівкамирослин зквітами родуКоноплі CannabisLта єнаркотичними засобами,обіг якихобмежено канабісом. Маса наркотичних засобів, обіг якого обмежено канабісу у висушеному стані складає: об`єкт № 1 - 0,96 г, об`єкт № 2 - 0,88 г, об`єкт № 3 - 0,90 г, об`єкт №4 - 0,86 г, об`єкт № 5 - 0,90 г, об`єкт № 6 - 0,88 г, об`єкт № 7 - 0,88 г. Речовина рослинного походження - верхівки рослин з квітами роду Коноплі Cannabis L., (об`єкт № 8), яка надана на дослідження в сейф-пакеті № RAW00111211, є наркотичними засобами, обіг якого обмежено - канабісом. Маса наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабісу у висушеному стані складає: об`єкт № 8 - 0,86 г. Загальна маса наркотичного засобу  канабісу складає 7,12 грам;
		-даними протоколу огляду предмету від 01.10.2024р.(а.с.91 т.3 к\п), згідно якого 2 сейф пакети з наркотичними засобами - канабісом були оглянуті дізнавачем та постановою від 01.10.2024р. визнані речовими доказами по кримінальному провадженню(а.с.92 т.3к\п), передані на зберігання до камери схову ВП №1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області(а.с.93 т.3 к\п);
		-даними електроннихрапортів ст.інспектора ВП№1ХРУП №3ГУ НПв Харківськійобласті ОСОБА_22  за матеріалами ЄО № 7970 від 02.08.2024, згідно яких 02.08.2024 року у період часу з 22:09 год. по 22:24 год. було декілька повідомлень на службу 102 про те, що 02.08.2024 року о 22:09 за адресою: м. Харків, вул. Свірська (нині Юрія Колларда), буд. 20, невідомий громадянин застосовує фізичне та психологічне насилля до літньої жінки, наносить їй тілесні ушкодження, поводить себе агресивно, кидає речі (а.с. 07-10,11, т.1 к\п);
		- фактичними даними, відображеними в заяві потерпілої ОСОБА_2 до ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області про скоєння відносно останньої кримінального правопорушення гр. ОСОБА_4 02.08.2024р. приблизно о 22 год. за адресою: м. Харків, вул. Свірська (нині Юрія Колларда), 20 (а.с. 12-13 т.1 к/п);
		- даними рапорту інспектора взводу №2 роти ТОР УПП в Харківській області ОСОБА_23 від 02.08.2024р., згідно якого 02.08.2024 року екіпажу ТОР 0522 на службовий планшет надійшов виклик о 22:09 «Домашнє насильство» за адресою: АДРЕСА_3 . По прибуттю на місце було виявлено жінку, яка знаходилась на землі в лежачому стані з ознаками кровотечі, також на подвір`ї знаходились працівники «Охорони та безпеки», які знаходились з ОСОБА_4 , у якого на руках була кров. На місці події було забезпечено охорону місця події та викликано БШМД та СОГ (а.с. 14 т1 к/п); 
		- даними протоколу огляду місця події від 02.08.2024р. з фототаблицею до нього (а.с.16-20 т.1 к\п), згідно якого слідчим у присутності двох понятих, спеціаліста-криміналіста, за згодою власника домоволодіння ОСОБА_6 (а.с.15 т.1 к\п) було проведено огляд території приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , огородженої парканом з шиферу з металевими воротами. Біля воріт вказаного домоволодіння були виявлені та вилучені предмет схожий на кухонний ніж, довжиною леза 17 см, зі слідами речовими бурого кольору, два змиви речовини бурого кольору з грунту біля сходинок до будинку, які слідчим було упаковано та вилучено у присутності учасників слідчої дії; 
		-даними постанови дізнавача про визнання речових доказів від 05.08.2024р. (а.с.30 том №1 к\п), згідно якої ніж кухонний металевий, довжиною 30 см, довжина леза 17 см, довжина рукоятки 13 см, два змиви речовини бурого кольору з грунту, які були вилучені під час проведення огляду місця події від 02.08.2024р. визнані речовими доказами по кримінальному провадженню та передані на зберігання до камери схову речових доказів ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, в подальшому ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.08.2024р. на них було накладено арешт (а.с.26-27 том №1 к\п);
		- даними висновку судово-цитологічної експертизи №15-12/494-Дм/2024 від 07.09.2024р. (а.с.34-36 том №1 к\п), згідно якого групова приналежність крові потерпілої ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_4  А (ІІ). В результаті проведення експертизи кухонного ножа, вилученого під час проведення огляду місця події 02.08.2024р., знайдені сліди крові людини з домішкою потожирових виділень. При серологічному дослідженні в даних слідах виявлений антиген А. Враховуючи результати досліджень, можна припустити, що сліди крові та сліди потожирових виділень могли відбутися від будь-якої особи (осіб) з груповою приналежністю крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі як від потерпілої ОСОБА_2 , так і від обвинуваченого ОСОБА_4 ;
		-даними протоколу огляду місця події від 05.08.2024р. (а.с.41-43 том №1 к\п), згідно якого дізнавачем в присутності понятих із застосуванням технічного засобу Сanon A100, був оглянутий коридор житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де на пластиковій поличці темного кольору виявлено та вилучено кухонний ніж металевого кольору зі слідами речовини бурого кольору на лезі;
		-даними постанови дізнавача про визнання речових доказів від 05.08.2024р. (а.с.44 том №1 к\п),згідно якої ніж кухонний металевий, довжиною 32 см, який був вилучений під час проведення огляду місця події від 05.08.2024р. визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню та переданий на зберігання до камери схову речових доказів ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, в подальшому ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.08.2024р. на нього було накладено арешт (а.с.48-49 том №1 к\п);
		- даними висновку судово-медичної експертизи №12-14/412-А/24 від 26.08.2024 року, згідно якого у гр. ОСОБА_2 мали місце поєднана закрита тупа черепно-мозкова та щелепно-лицьова травма у вигляді забою головного мозку із вогнищевою контузією скронево-потиличної ділянки справа з формуванням двобічних субдуральних крововиливів з заходом у намет мозочку, закритого перелому нижньої та медіальної стінок правої орбіти, кісток носа із наявністю забитої рани в потиличній ділянці, забитої рани на верхньому повіку правого ока, спинці носу та верхній губі справа із розповсюдженням на слизову оболонку верхньої губи, що розташовані на тлі синця на обличчі, які не були небезпечними для життя в момент заподіяння та спричинили за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня) і за цією ознакою у своїй сукупності належать до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
		За механізмом вищезазначені ушкодження утворилися за єдиним механізмом в результаті неодноразової ударної травматичної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою площею травмуючої поверхні, з місцем прикладання сили відповідно локалізації ушкоджень, індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися, однак не виключається, що внаслідок ударів кулаками рук чи взутою ногою.
		Крім того, у ОСОБА_2 мали місце непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва в області проекції другого міжреберного проміжку по середнє-ключичній лінії, на лівому плечі у верхній третині по заднє-зовнішній поверхні, на лівій молочній залозі у сегменті на 6 годин, а також по долонній поверхні 2 та 3 пальців правої кисті, які за ступенем тяжкості як у сукупності так і поодинці належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня).
		За механізмом вищевказані ушкодження утворилися від не менш чотириразової травматичної дії колюче-ріжучого предмета, що володіє такими властивостями, можливо клинка ножа (ножів) індивідуальні особливості травматичної поверхні якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися.
		За строком давності характер та вигляд ушкоджень, а також клінічна картина, що описана у медичній документації, не виключає можливості їх утворення 02.08.2024 року, в час та при обставинах, що зазначені у постанові слідчого.
		Згідно медичної картки №14802 стаціонарного хворого 2-го нейрохірургічного відділення КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, з приводу колото-різаних поранень та забитих ран, що діагностовано у ОСОБА_2 , проведено хірургічне лікування у вигляді ПХО ран із їх ушиванням (а.с. 54-55 том №1 к/п);
		-відомостями, які містяться на відеозаписах з бодікамер працівників служби охорони від 02.08.2024 року (а.с. 173 том №1 к\п) та даними протоколу їх огляду від 13.08.2024р. (а.с. 160  172 том №1 к/п), відповідно до яких 02.08.2024 року о 22:25 год. біля території домоволодіння, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , знаходиться ОСОБА_4 , який одягнутий у футболку зі слідами крові, спортивні штани, в руках тримає рюкзак. На його обличчі та обох руках також наявні сліди крові. Надалі останній прямує до території вищевказаного домоволодіння, відчиняє залізні двері, після чого кладе свій рюкзак на дерев`яну лавку та звертається до потерпілої ОСОБА_2 , яка лежить обличчям донизу «Ты этого хотела? Этого? Вот и дыши сейчас» Далі ОСОБА_4 звертається до працівників служби охорони: «Не вопрос ребята, я отсижу» та висловлюється нецензурною лайкою. На фрагменті 22:28 год. потерпіла ОСОБА_2 лежить на землі, на обличчі та руках видна кров. При цьому ОСОБА_4 звертається до працівників служби охорони та повідомляє: «Я совершил преступление и готов понести наказание. Я сделал то, что мне надо», після чого знов продовжує нецензурно лаятися в бік потерпілої. Надалі до подвір`я прийшла донька потерпілої ОСОБА_6 , а через 20 хвилин приїхала бригада швидкої медичної допомоги. На фрагменті 22:55 г біля входу в будинок виявлений кухонний ніж зі слідами крові;
		- даними акту «тривожна кнопка» від 02.08.2024 року, який складений представником ГК «Охорона і Безпека» ОСОБА_16 , згідно якого 02.08.2024 року в 22 год. 02 хв. на ПЦН ГК «Охорона і Безпека» надійшов сигнал з об`єкту №32842, назва об`єкту «Приватний будинок, розташований за адресою: м. Харків, вул. Свірська(нині Юрія Колларда), буд. 20». По прибуттю на об`єкт співробітниками служби охорони була виявлена потерпіла ОСОБА_2 , яка лежала на землі вся у крові. Була викликана бригада швидкої допомоги та поліція (а.с. 175 том №1 к/п);
		-даними договору №32842/А на реагування при спрацюванні тривожної сигналізації з виїздом мобільної групи ТОВ «ОХОРОНА-26» від 09.02.2024 року, який укладений між ТОВ «ОХОРОНА-26» та власником об`єкта №32842, згідно якого замовник передає, а виконавець приймає на цілодобове спостереження систему тривожної сигналізації, встановленому на об`єкті замовника, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Свірська(нині Юрія Колларда), буд. 20, і негайно направляє мобільну групу ТОВ «Охорона і Безпека плюс» на об`єкт у разі її спрацювання з метою підтримання громадського порядку, тощо (а.с. 98-100 том №1 к/п);
		- фактичними даними, відображеними в заяві потерпілої ОСОБА_2 до ВП №1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області про вжиття заходів до ОСОБА_4 , який 02.08.2024 року близько 22-00 год. незаконно проник до її подвір`я, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Свірська(нині Юрія Колларда), буд. 20, яке було зареєстровано в ЖЄО за №8679 від 22.08.2024р.(а.с.200 том №1 к\п); 
		- даними протоколу проведення слідчого експерименту та відеозаписом до нього за участю потерпілої ОСОБА_2 від 22.08.2024р. (а.с.12-16 том №2 к\п), де остання у присутності слідчої, спеціаліста, двох понятих показала та розказала про обставини скоєного відносно неї злочину, розкрила механізм замаху ОСОБА_4 на її вбивство;
		- даними висновку судово-медичної експертизи № 12-14/447-А/24 від 27.08.2024 року, згідно якого підтверджені висновки попередньої судово-медичної експертизи №12-14/412-А/24 від 26.08.2024 року щодо спричинених ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Також зазначено, що механізм утворення комплексу тілесних ушкоджень, що мали місце у ОСОБА_2 не суперечить об`єктивним судово-медичним даним відповідно строку та способу їх заподіяння, на який вказує потерпіла під час проведення слідчого експерименту за її участю в частині обставин, часу та локалізації травматичних впливів, а саме ударів клинком ножа по потерплій та ударів по ній кулаками рук та взутою ногою (к/п том №2 а.с. 17-18);
		-даними висновку судово-імунологічної експертизи №14/2589-Дм/24 від 18.09.2024р., згідно якого на фрагменті гігієнічної палички зі змивом, який вилучено в ході проведення огляду місця події із землі біля сходинок до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від потерпілої ОСОБА_2 не виключається (а.с. 32-33 том №2 к/п);
		-даними висновку судово-імунологічної експертизи №14/2590-Дм/24 від 18.09.2024р., згідно якого в змивах з грунту з боку сходинок до будинку, які вилучено в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Свірська(нині Юрія Колларда), буд. 20, знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від потерпілої ОСОБА_2 не виключається (а.с. 37-38 том №2 к/п);
		- даними висновку судово-цитологічної експертизи №15-12/570-Дм/2024 від 20.09.2024 року, згідно якого групова приналежність крові потерпілої ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_4  А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В. В результаті проведення експертизи кухонних ножів, вилучених під час проведення огляду місця події 02.08.2024р.та 05.08.2024р. встановлено наступне:
		На клинку ножа (об`єкт №1) знайдені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в даних слідах, виявлений антиген ОСОБА_24 приналежність крові не встановлена, у зв`язку з відсутністю в препараті її клітинних елементів, необхідних для даного виду дослідження. Таким чином, враховуючи результати досліджень, можна припустити, що сліди крові в даному об`єкті могли відбутися від будь-якої особи (осіб) з груповою приналежністю крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі як від потерпілої ОСОБА_2 , так і від обвинуваченого ОСОБА_4 . Сліди потожирових виділень на клинку ножа не знайдені.
		На рукоятці ножа (об`єкт №2) знайдені сліди потожирових виділень. При серологічному дослідженні в даних слідах виявлений антиген А. Таким чином, враховуючи результати досліджень, можна припустити, що сліди крові в даному об`єкті могли відбутися від будь-якої особи (осіб) з груповою приналежністю крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі як від потерпілої ОСОБА_2 , так і від обвинуваченого ОСОБА_4 . Сліди крові на рукоятці ножа не знайдені (а.с. 42-44 том №2 к/п);
		-даними діагностичного звіту КНП «Міська поліклініка №24» ХМР від 21.05.2024 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_4 має ІІ групу крові з позитивним резус-фактором (а.с. 46 том №2 к/п);
		- даними висновку судово-психіатричної експертизи №621 від 09.09.2024 року, згідно якого ОСОБА_4 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання опіоїдів. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_4 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 52-54 том №2 к/п);
		-відомостями, які містяться на відеозаписах з бодікамер працівників УПП в Харківській області від 02.08.2024 року (а.с. 77 том №2 к\п) та даними протоколів їх огляду від 12.09.2024р., 14.09.2024р. та 18.09.2024р. (а.с. 59  76 том №2 к/п), згідно яких 02.08.2024 року о 22:25 год. на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , знаходиться ОСОБА_4 , який одягнутий у футболку зі слідами крові, спортивні штани, на його обличчі та обох руках також наявні сліди крові. Надалі останній звертається до непритомної потерпілої ОСОБА_2 , яка лежить на землі «Получила, да?». На фрагменті 22:34 год. потерпіла ОСОБА_2 лежить на землі, одягнута в синю футболку, рожеву кофту, на тулубі, голові видна кров. До неї підійшли співробітники швидкої допомоги, на ношах перенесли карети швидкої допомоги. На фрагменті 22:51 ОСОБА_4 звертається до поліцейських та повідомляє: «Что мне от Вас скрывать, пришел, она меня спровоцировала, вот я и сделал».
		Також судом були досліджені речові докази - два кухонні ножі, які були виявлені та вилучені слідчим та дізнавачем під час огляду місця події 02.08.2024 та 05.08.2024р, які містили сліди крові, які могли походити від будь-якої особи (осіб) з груповою приналежністю крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від потерпілої ОСОБА_2 . При огляді цих речових доказів потерпіла ОСОБА_2 суду зазначила, що саме ці ножі ОСОБА_4 використовував в якості знаряддя злочину.
		Досліджені речові докази суд визнає належними і допустимими, оскільки останні відповідають вимогамКПК України, а безпосередньо порушень вимог ст.ст.87,101-102 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено.Дані речові докази були одержані з дотриманням належної процедури, тобто згідно з вимогами закону щодо порядку проведення відповідної процесуальної дії та порядку фіксування її ходу й результатів.
		 
		При цьому судом не було покладено в основу судового рішення докази, які були досліджені судом під час судового розгляду, однак всупереч ст.84 КПК України не мали доказового значення по справі.
		Аналізуючи зібраніу кримінальномупровадженні тадосліджені підчас судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимогст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведеною у повному обсязі.
		 
		При цьому кваліфікацію дій ОСОБА_4 органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України суд вважає правильною з наступних підстав.
		Відповідно до судової практики, викладеної у п.п. 4, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», закінчений замах на умисне вбивство особи вчиняється з прямим умислом, коли винна особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. При вирішенні питання про наявність у діях особи умислу на вбивство суд повинен виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного, що передувала події, їх стосунки. При відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тілесного ушкодження визначальним є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим.
		Судова практика зводиться до того, що прямий умисел має місце, зокрема, у випадках, коли винний усвідомлював, що внаслідок його дій з невідворотністю настане смерть іншої людини. Нанесення ушкоджень у життєво важливі органи тіла, котрі, як правило, спричиняють смерть потерпілого, але не призвели до смертельного наслідку лише в силу випадкового збігу обставин, не залежних від волі винного, належить кваліфікувати не за наслідками, що сталися, а як замах на умисне вбивство.
		При кваліфікації дій ОСОБА_4 та наявності умислу у обвинуваченого на вбивство потерпілої, слід враховувати відносини, які склалися між обвинуваченим та потерпілою до нанесення ударів, вибір знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілій, поведінку винного до, під час і після кримінального правопорушення.
		Судом береться до уваги характер та локалізація заподіяних тілесних ушкоджень потерпілій  у голову та тулуб, тобто у життєво важливі органи. Також суд зважує на предмет, спосіб , яким були завдані удари потерпілій, а саме спочатку нанесення ударів кухонними ножами, тобто предметами, які з більшою імовірністю заподіюють серйозні тілесні ушкодження та можливу смерть,а потім- нанесення численних ударів в область голови та тулубу. Також слід звернути увагу на ту обставину, що для вчинення злочину було використано ножі господарсько-побутового призначення із довжиною леза 17 см та 20 см відповідно , які обвинувачений приніс із собою до будинку потерпілої, а отже у нього був умисел на використання цих предметів для завдання ударів потерпілій. 
		При цьому заперечення обвинуваченим факту використання ним знарядь злочину - ножів спростовується показами самої потерпілої, свідка ОСОБА_25 , протоколами огляду місця події, де були виявлені та вилучені ці предмети зі слідами крові, походження якої від потерпілої не виключається, висновками судово-медичних , цитологічних експертиз.
		Суд також не вважає відсутність на знарядді злочину  кухонних ножах відбитків пальців обвинуваченого обставиною, яка може істотно вплинути на оцінку обставин справи. Ці ножі перебували у домогосподарстві обвинуваченого і ними він користувався вдома у побуті, що підтвердила свідок ОСОБА_6 , тому наявність на ножах слідів його пальців не може вирішальним чином свідчити про його причетність до злочину, так і їх відсутність  про непричетність.
		Судовим розглядом також встановлено, що умисел на вбивство виник на ґрунті давно сформованих неприязних відносин між обвинуваченим та потерпілою, які склалися внаслідок сумісного проживання з донькою потерпілої ОСОБА_6 , для реалізації цього умислу ОСОБА_4 прибув на місце події із заздалегідь приготовленими знаряддями злочину-двома кухонними ножами та став наносити ними почергово удари у ділянку тулуба потерпілої, а потім , схопивши потерпілу за волосся, із значною силою наніс їй не менше 10 ударів обличчям об бетонну плиту та не менше 10 ударів кулаками рук та ногами в область обличчя та тулубу, тобто в життєво важливі органи, при цьому потерпіла неодноразово втрачала свідомість ,що, на думку суду, свідчить про усвідомлення обвинуваченим про можливі наслідки своїх дій у вигляді смерті потерпілої і бажання їх настання, однак він не довів свій задум до кінця з незалежних від нього причин, завдяки виклику свідками працівників поліції та співробітників «Охорона і безпека плюс», які в подальшому викликали швидку медичну допомогу ,тобто своєчасному наданню медичної допомоги потерпілій.
		У той же час суд бере до уваги й поведінку ОСОБА_4 після вчинення злочину, а саме те, що ОСОБА_26 після нанесення численних тілесних ушкоджень потерпілій, після яких потерпіла втратила свідомість і не рухалась, був переконаний, що вона померла , і тільки після цього припинив свої протиправні дії . Із встановлених судом обставин вбачається, що обвинувачений особисто не надавав допомоги потерпілій, не викликав швидку медичну допомогу. Тобто характер та послідовність дій, вчинених ОСОБА_4 , у своїй сукупності свідчать про те, що він мав прямий умисел на заподіяння смерті потерпілій і виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця,але смерть потерпілої не настала з причин,які не залежали від його волі.
		Той факт, що в результаті нанесення ударів потерпілій не були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, які би становили загрозу її життю, враховуючи локалізацію ударів та знаряддя злочину, не спростовує висновків про умисел обвинуваченого на вбивство, а лише свідчить про випадковий збіг обставин, що не залежав від волі обвинуваченого та не є підставою для перекваліфікації дій винного.
		Доводи сторони захисту про визнання висновкусудово-медичноїекспертизи №12-14/412-А/24від 26.08.2024року недопустимим і неналежним доказом, оскільки експертне дослідження проводилось на підставі незавіреної копії виписки із медичної картки стаціонарного хворого №14802, яка в оригіналі не відкривалась стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України та яка містить відомості, що не відповідають дійсності, є безпідставними. 
		Відповідно до ч. 3ст. 101 КПК Українивисновок експерта повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.
		Згідно з п. 4.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затвердженихнаказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року № 6,судово-медичний експерт встановлює особу обстежуваного за паспортом чи іншим документом, що його замінює, з`ясовує у нього обставини заподіяння ушкоджень, скарги та, за потребою, інші відомості; ознайомлюється з матеріалами справи і наявними медичними документами. Всі отримані відомості фіксуються у висновку експерта (акті судово-медичного обстеження).
		При цьому, перевіряючи наведені доводи сторони захисту, суд вважає за необхідне звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові Колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №753/14134/19, згідно з якою відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст. 412 КПК, автоматично не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом.
		Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні постановою дізнавача від 05.08.2024 було призначено судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова».
		Дізнавач з метою проведення судово-медичної експертизи, яка є обов`язковою для встановлення тяжкості й характеру тілесних ушкоджень, отримав копію медичної карти потерпілої за запитом від закладу охорони здоров`я, в якому остання проходила відповідні обстеження та лікування (а.с. 50 т.1 к/п).
		Як вбачається з висновкусудово-медичноїекспертизи №12-14/412-А/24від 26.08.2024року під час експертного дослідження експертом безпосередньо була оглянута потерпіла ОСОБА_2 , а також була досліджена копія медичної карти потерпілої.
		Так, при ознайомленні в порядку ст.290 КПК Україниіз матеріалами досудового розслідування, серед яких висновок судово-медичної експертизи, сторона захисту не порушувала питання про надання доступу до медичної документації, за результатами дослідження якої експертом було сформовано висновки.
		Крім того, під час судового розгляду даного кримінального провадження, сторона захисту була ознайомлена із оригіналом вищевказаної виписки, яка відповідає вимогам Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 027/о "Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я від 14 лютого 2012 року №110, не заперечувала інформацію, зазначену в медичній документації, а також не оспорювала достовірність відомостей, отриманих експертом входіекспертного дослідження. Клопотання про призначення додаткової чи повторної судово-медичної експертизи та про допит у судовому засіданні експерта ОСОБА_27 з приводу встановлення ним ступеню тяжкості отриманих потерпілою тілесних ушкоджень та інших обставин проведення експертизи сторона захисту не заявляла.
		З огляду на викладене, суд вважає, що висновок судово-медичної експертизи №12-14/412-А/24 від 26.08.2024 та медична документація для проведення експертизи, є допустимими доказами, отриманими в порядку, встановленому КПК України.
		Той факт, що в матеріалах провадження відсутні оригінали медичної документації потерпілої, а також те, що в розпорядження експерта була надана копія медичної картки потерпілої, на думку суду, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки експертизу було проведено в тому числі і з безпосереднім оглядом самої потерпілої ОСОБА_2 .
		 
		Що стосуєтьсяпозиції сторонизахисту,що потерпіла ОСОБА_2 не євласником приватногодомоволодіння заадресою: АДРЕСА_3 ,а власникомйого є ОСОБА_28 ,тому було відсутнє порушене право на недоторканість житла чи іншого володіння особи, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст.162 КК України, то суд зазначає наступне.
		 
		Відповідно доправової позиціїВерховного Суду,викладеної впостанові від24.03.2016№ 5-299кз15: «Недоторканість житла особи є принципом, визнаним світовою спільнотою.
		Згідно зі статтею 12 Загальної декларації прав людини, яка прийнята і проголошена Резолюцією 217 А (Ш) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року "…Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканість його житла… Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань".
		Таке саме положення міститься у статті 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року, який набув чинності для України 23 березня 1976 року.
		Виходячи з цих міжнародно-правових актів, Україна закріпила принцип недоторканості житла і поваги до особистого і сімейного життя людини у національному законодавстві, розширивши цей принцип вимогою щодо недоторканості й іншого володіння особи.
		Відповідно достатті 30 Конституції Українипередбачено, що кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна, чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
		Ці конституційні норми, що охороняють права і свободи людини, знайшли закріплення вКримінальному процесуальному кодексі Українияк засади кримінального судочинства (статті7,13 КПК), за якими не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Крім того, частиною першоюстатті 233 КПКпередбачено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
		Отже, вКонституціїта інших законах України не передбачено право будь-кого і будь-коли проникати в житло чи інше володіння особи тільки тому, що там хтось незаконно перебуває та володіє ним, окрім невідкладних випадків, зазначених у частині другійстатті 30 Конституції України.
		Виходячи з принципу недоторканості житла та іншого володіння особи та з огляду на визначення поняття іншого володіння особи, наданого в частині другійстатті 233 КПК, під ним розуміються предмети матеріального світу, які перебувають законно або незаконно у фактичному стабільному (тривалому) і безперервному володінні фізичної особи та призначені, пристосовані чи спеціально обладнані для розміщення або зберігання її майна, вирощування чи виробництва продукції, забезпечення побутових та інших потреб особи, а також оснащені будь-якими пристосуваннями (огорожею, запорами, сигналізацією, охороною тощо), які роблять неможливими або ускладнюють проникнення до них. При цьому зазначення про законне чи незаконне володіння як житлом, так і "іншим володінням" особи вказує на будь-які підстави набуття особою фактичного права володіння цим майном (права мати річ), яке може бути як пов`язаним, так і не пов`язаним з юридичною фіксацією цього факту (отриманням права на річ).
		Таким чином, встановлення законності чи незаконності фактичного володіння особи житлом чи іншим володінням знаходиться поза межами диспозиціїстатті 162 КК.
		Для визначення предмету цього кримінального правопорушення має значення лише встановлення, чи відноситься він до переліку матеріальних об`єктів, зазначених устатті 233 КПК, та чи підпадає цей об`єкт під ознаки фактичного володіння ним особи як житлом чи "іншим володінням", тобто чи проживала ця особа у будинку, утримувала земельну ділянку та фактично користувалася ними, не зважаючи на спірність реалізації цих повноважень.
		Як вбачається з матеріалів справи потерпіла ОСОБА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 свого чоловіка ОСОБА_28 фактично прийняла спадщину та продовжила проживати у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з нею на час вчинення кримінального правопорушення фактично проживали в цьому будинку її донька ОСОБА_6 разом з трьома неповнолітніми дітьми-онуками потерпілої ОСОБА_2 .
		Проникнення на територію приватного домоволодіння в пізній час, без дозволу володільця і без законних підстав, є порушенням недоторканості іншого володіння особи, яке тягне настання відповідальності за частиною першоюстатті 162КК України.
		Крім того, суб`єктивна сторона цього кримінального правопорушення характеризується прямим умислом, тобто особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.
		При цьому умисел винної особи , спрямований на незаконне проникнення до житла чи іншого об`єкту ("іншого володіння"), яким фактично володіє потерпілий, що усвідомлюється винним, однак не потребує встановлення обізнаності останнього в підставах володіння потерпілим зазначеним майном (законності чи незаконності такого володіння).
		Обвинувачений ОСОБА_4 , який вже був судимий 07.05.2024р Жовтневим райсудом м.Харкова за вчинення аналогічного кримінального правопорушення у відношенні цієї ж потерпілої, не міг не усвідомлювати факту фактичного володіння вказаним будинком та прилеглою територією, огородженою парканом, потерпілою ОСОБА_2 .
		Тому посилання сторони захисту на те, що проведення слідчих дій на території приватного домоволодіння з дозволу доньки потерпілої ОСОБА_29 , а не власника ОСОБА_28 , через що їх слід вважати незаконними, а зібрані докази недопустимими, не заслуговують на увагу суду, оскільки ОСОБА_29 фактично проживала у вказаному домоволодінні як член сім`ї потерпілої, тому отримання окремого дозволу на проведення слідчих (розшукових) дій від власника або ухвали суду на огляд (обшук) кримінальний процесуальний закон не вимагає.
		Що стосується посилання сторони захисту про неіснування приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , як зазначено в обвинувальному акті, то суд зазначає наступне.
		Так дійсно АДРЕСА_3 , згідно розпорядження начальника обласної військової адміністрації №513В від 26.07.2024 року «Про перейменування об`єктів топонімії міста Харкова» була перейменована на вулицю Юрія Колларда, яка знаходилась та знаходиться в Новобаварському районі м.Харкова. Вказана обставина не свідчить, що вчинені кримінальні правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 відбулися в іншому місці, ніж те, яке встановлено органом досудового розслідування.
		Таким чином, судовим розглядом було встановлено, що ОСОБА_4 , порушивши вимоги ст. 30 Конституції України, незаконно проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , належного ОСОБА_2 , чим вчинив кримінальний проступок, передбачений ст.162 КК України і його дії слід вірно кваліфікувати як незаконне проникнення до іншого володіння особи, а не як незаконне проникнення до житла особи.
		Враховуючи вищенаведені висновки, аналізуючи досліджені докази у їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності і достатності, суд дійшов висновку, що часткове визнання своєї провини обвинуваченим є способом його захисту від пред`явленого обвинувачення та намагання уникнути покарання за скоєне. 
		Суд, з огляду на наведені висновки, на підставі сукупності встановлених у судовому засіданні обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, як закінчений замах на умисне противоправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), за ч.1 ст.162 КК України- як незаконне проникнення до іншого володіння особи, за ч.1 ст.309 КК України- незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, за ч.1 ст.310 КК України  незаконний посів та вирощування конопель у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин.
		Перевіркою данихпро особуобвинуваченого ОСОБА_4 встановлено,що вінв силуст.89КК Українираніше несудимий,на облікуу лікарянарколога тапсихіатра неперебуває,на часскоєння кримінальнихправопорушень страждавна хронічнепсихічне захворюванняу формісиндрому залежностівнаслідок вживанняопіоїдів ,інвалідності немає,неодружений, не має будь-яких осіб на утриманні, не працевлаштований, має постійне місце проживання.
		Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог, передбачених ст. 66 КК України, не встановлено.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог, передбачених ст.67 КК України, не встановлено. 
		Відповідно дост. 65 КК України, пункту 1Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року«Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно з статтею 12 КК України є кримінальними проступками та особливо тяжким умисним злочином відповідно, дані про особу обвинуваченого, наведені вище, також враховує обставини скоєння вказаних кримінальних правопорушень, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, думку потерпілої ОСОБА_2 , яка просила призначити обвинуваченому суворе покарання, його ставлення до скоєного, те, що він відповідних висновків для себе не зробив, не розкаявся у вчиненому, у зв`язку з чим суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.309, ч.1 ст. 310, ч.1 ст. 162 КК України у вигляді обмеження волі, за ч.2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України - у виді позбавлення волі, в межах санкції статей кримінального закону. Остаточне призначення покарання у даному кримінальному провадженні повинно відбуватися за правилами, передбаченими ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, що є співмірним покаранням протиправним діянням, необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і міра покарання повинна бути пов`язана з позбавленням волі у межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає.
		З відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, встановлено, що ОСОБА_4 не є інвалідом першої або другої групи, не є особою, яка досягла пенсійного віку, а також військовослужбовцем строкової служби, тобто не є особою, якій згідно з вимогами ч. 3 ст. 61 КК України не може бути призначено покарання у виді обмеження волі.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою слід залишити раніше обраний до набрання вироком законної сили. 
		Водночас, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, необхідно зарахувати у строк покарання ОСОБА_4 строк його попереднього ув`язнення (тримання під вартою) по даному кримінальному провадженню.
		Цивільний позов потерпілою не заявлено. 
		Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимогст. 100 КПК України, скасувавши арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді згідно вимог ч. 4 ст.174, п. 14 ч. 1 ст.368 КПК України. Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 124 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.15,ч.1ст.115,ч.1ст.162,ч.1ст.309,ч.1ст.310КК України та призначити йому покарання:
		-за ч.1 ст.162 КК України  у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі;
		-за ч.1 ст. 309 КК України  у вигляді 2 (двох) років обмеження волі;
		- за ч.1 ст. 310 КК України  у вигляді 1 (одного) року обмеження волі;
		-за ч.2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК Україниу вигляді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.
		Продовжити стосовно ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з дня ухвалення вироку суду, тобтоз 30 червня 2025 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України(в редакції Закону України № 2046-VIII від 18.05.2017)зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 14.08.2024 по 29.06.2025 включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.
		Скасувати арешт з майна, накладеного ухвалами Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.08.2024 року, яке було вилучено 02.08.2024та 05.08.2024року підчас проведенняоглядів місцяподії заадресою:м.Харків,вул.Свірська(нині Ю.Колларда), буд. 20.
		Скасувати арешт з майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.07.2024 року, яке було вилучено 28.06.2024року підчас проведенняобшуку квартири,розташованої заадресою: АДРЕСА_2 .
		Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню, а саме: 
		-два кухонніметалеві ножі,два змивиз грунту,які зберігаютьсяв камерісхову речовихдоказів ВП№1ХРУП №3ГУНП вХарківській області знищити (к/п том №1 а.с. 30, 44);
		- CD-R диск із знімками МРТ головного мозку потерпілої, CD-Rдиск ізвідеозаписом, DVD-R диск із відеозаписом, флеш-носій Kingstone із відеозаписами, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження  залишити зберігати там же (к/п том №1 а.с. 80, 82, 173; том №2 а.с. 77);
		-тепличну палатку квадратної форми (без назви та маркування), тепличну лампу Sodatec FC-6500 730w, повітряний фільтр для витяжки вентиляції, полімерну гофру з вентилятором, вимірювач температури та вологи Termo HYG20 Meter 28.3C., упаковку порожніх полімерних зіп-пакетів, ювелірні ваги (без назви), датчик-таймер електричний Lemans LM6345, датчик-таймер електричний 230V-50Hz 16A\3680, в корпусі білого кольору, жовту полімерну тарілку із залишками речовини рослинного походження, які зберігаються в камері схову речових доказів ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області  знищити (к/п том №3 а.с. 43-44, 56-57);
		-мобільний телефон «iPhone 12» чорного кольору, imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім картою НОМЕР_3 , який зберігається в камері схову речових доказів ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області  повернути ОСОБА_4 як законному власнику (к/п том №3 а.с. 43-44, 56-57);
		- дві картонні коробки, в яких зберігаються 11 кущів рослини роду коноплі, два сейф-пакета, в яких зберігається наркотичний засіб,обіг якогообмежено - канабіс, загальною масою 7,12 грам, які перебувають в камері зберігання УЛМТЗ ГУНП в Харківській області  знищити (к/п том №3 а.с. 80-81, 92-93).
		Процесуальні витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі 18174 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 72 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (к/п том №3 а.с. 77, 89).
		Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. 
		 
		Суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...