Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/23781/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 30.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2025.
Дата набрання законної сили: 30.06.2025
Номер судового провадження: 61-6010ск25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 червня 2025 року
		м. Київ
		справа № 569/23781/23
		провадження № 61-6010св25
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
		учасники справи:
		позивачка -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області у складі судді          Ковальова І. М. від 19 листопада 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимків С. С., від 27 березня 2025 року і ухвалив таку постанову. 
		Зміст заявлених позовних вимог
		1.           У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до АТ «Укрсиббанк» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.
		2.           На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що наказом № 346-ВК від 08 листопада 2023 року «Про кадрові питання» його звільнено з посади начальника відділення № 612 АТ «УкрСиббанк» з 08 листопада 2023 року у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
		3.           Позивач вважав, що таке звільнення є незаконним, здійснене з порушенням норм чинного трудового законодавства, оскільки відповідач не ознайомив його із змістом нової посадової інструкції та із змінами, які вносяться до його посадової інструкції, а також не надав йому для ознайомлення наказ 
		П-НR-2022-500 від 26 вересня 2022 року «Про затвердження типових посадових інструкцій працівників «УкрСиббанк».
		4.           Також зазначав, що йому не відомі підстави для зміни його посадових обов`язків, а роботодавець такі обставини до його відома не довів.
		5.           З урахуванням збільшених позовних вимог, ОСОБА_1 просив: визнати незаконним і скасувати наказ № 346-ВК від 08 листопада 2023 року, яким його було звільнено з посади начальника відділення № 612 «УкрСиббанк» на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України; поновити його на посаді начальника відділення № 612 АТ «УкрСиббанк»; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 09 листопада 2023 року по день винесення рішення судом 19 листопада 2024 року у розмірі 451 010,78 грн; стягнути на його користь моральну шкоду у сумі 60 000,00 грн та судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом цієї справи.
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
		6.           Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 листопада 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди задоволено частково.
		7.           Визнано незаконним та скасовано наказ від 08 листопада 2023 року              № 346-ВК АТ «УкрСиббанк» «Про кадрові питання», яким звільнено                      ОСОБА_1 з посади начальника відділення № 612 АТ «УкрСиббанк»                            08 листопада 2023 року у зв`язку з відмовою працівника від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці на підставі пункту 6 частини першої            статті 36 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділення № 612 АТ «УкрСиббанк». Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.Стягнуто з АТ «Укрсиббанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з                  09 листопада 2023 року по день винесення рішення судом 19 листопада 2024 року, у розмірі 451 010,78 грн. Стягнуто з АТ «Укрсиббанк» на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
		8.           Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з 26 вересня 2022 року (дня винесення вищезазначеного наказу П-НR-2022-500) по день першого звільнення позивача - 14 лютого 2023 року останнього не було повідомлено про зміну істотних умов праці, зокрема про зміну посадових обов`язків. Позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу № 346-ВК                                 від 08 листопада 2023 року АТ «УкрСиббанк» про звільнення позивача на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України, а також поновлення позивача на посаді начальника Відділення №612 АТ «УкрСиббанк» визнані обґрунтованими.
		9.           Ухвалюючи рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд першої інстанції виходив з того, що з моменту звільнення позивача по день поновлення на роботі (винесення рішення судом) минуло               269 робочих днів, а тому, враховуючи середньоденний заробіток позивача у розмірі 1 676,62 грн, до стягнення підлягає 451 010,78 грн.
		10.        Під час розгляду справи позивачем доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, а тому, враховуючи вимоги розумності і справедливості, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
		11.        Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області            від 18 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з АТ «Укрсиббанк» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.
		12.        Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, вважав, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 15 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
		Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
		13.        Постановою Рівненського апеляційного суду від 27 березня 2025 року апеляційну скаргу АТ «Укрсиббанк» залишено без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 листопада 2024 року залишено без змін.
		14.        Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 , зазначивши про те, що при зміні істотних умов праці відповідач не дотримався встановленого порядку запровадження таких змін та не виконав обов`язку щодо чіткого зазначення, які саме істотні умови праці зміняться, оскільки саме конкретизація змін істотних умов праці у попередженні дає змогу працівнику свідомо вирішити для себе питання, чи має він намір продовжувати дію трудового договору з конкретним працедавцем.
		15.        Визнавши наказ про звільнення позивача незаконним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач підлягає поновленню на роботі, оскільки відповідачем не дотримано процедури розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України. Виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.
		16.        Обґрунтовуючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд врахував характер, тривалість та обсяг спричинених моральних страждань внаслідок незаконного звільнення, вимушених змін в житті позивача, ступінь вини відповідача, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і діями заподіювача і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення такої вимоги у розмірі 10 000 грн.
		17.        Також апеляційний суд вказав, що визначення позивачем своїх процесуальних дій саме як збільшення позовних вимог, а не зміна предмета позову, та вирішення судом першої інстанції питання про прийняття до розгляду такої заяви є формальним порушенням норм процесуального права та не впливає на правовий результат вирішення справи.
		18.        Постановою Рівненського апеляційного суду від 27 березня                                2025 року апеляційні скарги АТ «Укрсиббанк», ОСОБА_1 залишено без задоволення. Додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року залишено без змін.
		19.        Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, є обґрунтованими лише в межах суми 15 000,00 грн. Суд першої інстанції підставно вважав за доцільне зменшити розмір витрат на правничу допомогу з урахуванням критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, пропорційності задоволених вимог, з урахуванням її складності, вчинених необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
		Узагальнені доводи касаційної скарги
		20.        09 травня 2025 року АТ «УкрСиббанк» через підсистему «Електронний Суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 листопада              2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 березня 2025 року в частині задоволених позовних вимог, ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		21.        Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 582/1001/15-ц, у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 317/4223/16, від 07 серпня 2019 року у справі № 367/3870/16, від 21 січня 2020 року у справі № 686/25653/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 756/10727/16, від 27 січня 2021 року у справі № 501/1928/18, від 23 листопада 2022 року у справі № 455/1376/18,                             від 30 листопада 2022 року у справі № 455/1377/18, від 25 січня 2023 року                          у справі № 455/1378/18, від 14 грудня 2023 року у справі № 171/2919/21,                           від 10 липня 2024 року у справі № 607/4281/23, від 11 вересня 2024 року у справі № 758/2190/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вважає, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		22.        Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судами попередніх неправильно застосовано до спірних правовідносин положення частини четвертої статті 32, пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України. У випадку, якщо колишні істотні умови правці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України. Заявник вказує, що у банку дійсно відбулися зміни істотних умов праці, позивача було повідомлено в установленому законом порядку про такі зміни, проте від продовження роботи він відмовився. 
		23.        Банк вказує, що позивач 08 листопада 2023 року з 12:00 по 17:45 год мав достатньо часу для ознайомлення з текстом нової посадової інструкції, з`ясування кола своїх посадових обов`язків та змін істотних умов праці за його посадою. Натомість вже об 16:00 год повідомив про свою незгоду продовжувати роботу у зв`язку із зміною істотних умов праці. Викладені ним пояснення дають підстави стверджувати, що останній у повному обсязі усвідомлював, які саме зміни істотних умов праці впроваджено новою посадовою інструкцією. У зв`язку з незгодою позивача від продовження роботи в нових умовах праці та ознайомленням із повідомленням про зміну істотних умов праці від 08 листопада 2023 року АТ «УкрСиббанк» було правомірно, з урахуванням положень пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України, винесено оскаржуваний наказ про звільнення позивача.
		24.        У касаційній скарзі заявник вказує, що АТ «УкрСиббанк» було видано наказ про впровадження нових посадових інструкцій начальників відділень, про що зокрема свідчить наказ АТ «УкрСиббанк» № П-НR-2022-500 від 26 вересня            2022 року «Про затвердження типових посадових інструкцій працівників «УкрСиббанк». Апеляційний суд безпідставно послався на те, що позивачу було надано типову форму посадової інструкції начальника відділення, а зміст посадової інструкції у новій редакції для ознайомлення не надавався. Насправді банком позивачу надавалася для підписання та ознайомлення саме посадова інструкція начальника відділення № 612 АТ «УкрСиббанк», а не типова посадова інструкція начальника відділення категорії А.  
		25.        Зауважує, що суд апеляційної інстанцій належним чином не досліджував запис допитаної в якості свідка в судовому засіданні 16 квітня 2024 року начальниці Західного регіонального департаменту роздрібного бізнесу АТ «УкрСиббанк» Товтин Р. М., не надано належної оцінки її поясненням щодо поведінки позивача при ознайомленні з новою посадовою інструкцією, якою були визначені нові посадові обов`язки начальника відділення банку. 
		26.        Крім того, посилається на те, що положеннями чинного законодавства не визначеного чіткого порядку повідомлення працівника про зміну істотних умов праці, тоді як врегульовано, що працівники, істотні умови праці яких підлягають зміні, персонально попереджаються про дату таких змін. 
		27.        Вважає, що зміни в організації виробництва та праці банку були обґрунтованими та належним чином документально оформленими, що спростовує висновки судів попередніх інстанцій про те, що у банку відсутні докази на підтвердження змін в організації праці, які слугували підставою для зміни істотних умов праці. 
		28.        Також заявник зосереджує увагу на необґрунтованому прийнятті судом першої інстанції заяви позивача про збільшення позовних вимог, оскільки останнім фактично подано заяву про зміну предмету позову.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		29.     Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 569/23781/23 та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		30.     У поданому відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Філатова А. В. посилається на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не спростовують правильних по суті судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, які під час розгляду справи належним чином дослідили наявні у матеріалах справи докази. У касаційній сказі заявник не зазначає у чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з доводами відзиву,  суди дійшли правильних висновків про те, що відповідач не довів запровадження змін в організації виробництва і праці, що могли б слугувати підставою для зміни істотних умов праці у вигляді зміни посадових обов`язків позивача. Відповідач не довів на підставі якого наказу банку було впроваджено нормативні вимоги НБУ шляхом доповнення посадових інструкцій співробітників банку. Накази про зміну істотних умов праці відповідачем не видавалися. Докази введення змін істотних умов праці до посадових обов`язків працівників за аналогічною посадою в матеріалах справи відсутні. Також банком не було надано для ознайомлення посадову інструкцію у новій редакції.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		31.        19 серпня 2009 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду начальника відділення № 612 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (на теперішній час АТ «УкрСиббанк»), що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 заповненій 01 серпня 2000 року.
		32.        Наказом АТ «УкрСиббанк» від 14 лютого 2023 року «Про кадрові питання» 43-ВК ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділення № 612 «УкрСиббанк» на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.
		33.        Постановою Рівненського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року       у справі № 569/4481/23 позов ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ АТ «УкрСиббанк» № 43-ВК від 14 грудня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділення № 612 АТ «УкрСиббанк». Стягнуто з АТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 311 851,32 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16 лютого 2023 року по 02 листопада 2023 року. 
		34.        07 листопада 2023 року АТ «УкрСиббанк» винесено наказ 341-ВК «Про кадрові питання», яким поновлено ОСОБА_1 з 16 лютого 2023 року                           (з наступного дня за останнім робочим днем 15 лютого 2023 року) на роботі на посаді начальника відділення № 612 АТ «УкрСиббанк» з робочим місцем 
		у м. Рівне, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом.
		35.        За змістом повідомлення про зміну істотних умов праці від 08 листопада 2023 року, з метою покращення ефективності процесів в АТ «УкрСиббанк», на виконання вимог чинного законодавства, на підставі наказу за реєстраційний номером П-НR-2022-500 від 26 вересня 2022 року «Про затвердження типових посадових інструкцій працівників АТ «УкрСиббанк», повідомлено позивача про те, що з 09 листопада 2023 року відбудуться зміни істотних умов праці за займаною ним посадою, а саме: з 09 листопада 2023 року за посадою начальник відділення № 612 АТ «УкрСиббанк» з робочим місцем у м. Рівне буде діяти посадова інструкція згідно з формою, затвердженою в додатку № 1 до наказу П-НR-2022-500 від 26 вересня 2022 року (типова форма додається). Для продовження роботи за посадою начальник відділення № 612 АТ «УкрСиббанк» запропоновано надати згоду щодо зміни посадових обов`язків. До повідомлення додано типову форму посадової інструкції начальника відділення (відділення категорії А)                                         АТ «УкрСиббанк» на 3 арк./5 стор. 
		36.        У вказаному повідомленні наявний запис «З повідомленням про зміни істотних умов праці ознайомлений - не згоден на продовження роботи в нових умовах праці. «08» листопада 2023 року 12:21 год., підпис.».
		37.        Крім того, на вказаному повідомленні наявні письмові пояснення ОСОБА_2 наступного змісту: «Надаю свої додаткові пояснення щодо даного повідомлення про зміни істотних умов праці 08.11.2023 р. Я, ОСОБА_1 , начальник відділення № 612 АТ «УкрСиббанк» не був ознайомлений з наказом                 АТ «УкрСиббанк» за реєстрованим номером П-НR-2022-500 від 26.09.2022 року «Про затвердження типових посадових інструкцій працівників АТ «УкрСиббанк». Також повідомляю, що в мене не було достатньо часу для ознайомлення з новою посадовою інструкцією, яка змінюється з 09.11.2023 р. в якій відбудуться зміни істотних умов праці за займаною мною посадою начальника відділення № 612                 АТ «УкрСиббанк». Прошу надати мені додатковий час для ознайомлення з новою посадовою інструкцією до спливу робочого дня 08.11.2023 р. до 17-45 год. наголошую, що я не відмовляюся підписати нову посадову інструкцію про зміни істотних умов праці з 09.11.2023 р., а лише прошу додатковий час до спливу робочого дня 08.11.2023 р. до 17-45 год. для детального ознайомлення з нею. 
		38.        Додатково хочу зазначити, що у новій посадовій інструкції розширено коло вимог та розширено перелік порушень, за які передбачено відповідальність, а також розширено коло основних вимог, що не обумовлювалися при прийнятті мене на посаду начальника відділення № 612 АТ «УкрСиббанк».
		39.        Як вбачається зі змісту повідомлення про зміни істотних умов праці                             від 08 листопада 2023 р. зміна посадової інструкції начальника відділення № 612 АТ «УкрСиббанк» обумовлена зміною істотних умов праці з 09 листопада                        2023 року. Разом з тим, АТ «УкрСиббанк» не довів до мого відома, начальника відділення № 612 АТ «УкрСиббанк» ОСОБА_1, які істотні умови праці змінюються з 09 листопада 2023 року та в чому ці зміни полягають. В зв`язку з вищевикладеним не можу погодитися з повідомленням про зміну істотних умов праці».
		40.        В цей же день, 08 листопада 2023 року АТ «УкрСиббанк» було винесено наказ 346-ВК «Про кадрові питання», яким звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділення № 612 АТ «УкрСиббанк» у зв`язку з відмовою працівника від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці, на підставі  пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України (з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку).
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		41.        Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
		42.        Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		43.        Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		44.        Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		45.        Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		46.        Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір - це  угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		47.        Згідно з пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.
		48.        Відповідно до статті 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством. Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я. У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
		49.        У постанові Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі № 174/442/17 (провадження № 61-39281св18) зазначено, що зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.
		50.        У статті 32 КЗпП України наведено перелік умов праці, які можна вважати істотними, до яких належать, зокрема: система та розмір оплати праці, пільги, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад. Наведений перелік не є вичерпним, оскільки істотними можуть вважатися й інші умови праці.
		51.        Тлумачення того, що може бути підставою для зміни істотних умов праці наведено в пунктах 10, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України                      від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів», згідно з якими припинення трудового договору за пунктом 6 частини першої                      статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо). Суди зобов`язані з`ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці.
		52.        Зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці (постанова Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 211/1508/16 (провадження № 61-319св17)).
		53.             Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		54.             Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
		55.        Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
		56.        У справі, що переглядається, судами встановлено, що наказом П-НR-2022-500 від 26 вересня 2022 року «Про затвердження типових посадових інструкцій працівників АТ «УкрСиббанк» затверджено з 03 жовтня 2022 року, зокрема, типову посадову інструкцію щодо посади начальника відділення категорії А                    АТ «Укрсиббанк» відповідно до додатку 1 до цього наказу.
		57.        У пункті 3 наказу визначено відділу кадрового адміністрування УОПтаКА ДМП з 03 жовтня 2022 року здійснювати процеси прийомів та переведень на посади, зазначені у пункті 1 цього наказу, відповідно до затверджених цим наказом форм посадових інструкцій.Цей наказ доведено до відома працівників: керівників 2-4 рангу Департаменту роздрібних продажів (пункт 6).
		58.        На момент звільнення ОСОБА_1 останній керувався посадовою інструкцією начальника відділення № 612 АТ «УкрСиббанк» від 06 січня 2017 року, затвердженою начальником Волинського регіонального управляння 
		АТ «УкрСиббанк». 
		59.        Матеріали справи не містять доказів внесення змін до вказаної посадової інструкції, або ж затвердження нової посадової інструкції уповноваженою особою банку. 
		60.        Позивачу разом з повідомленням про зміну істотних умов праці                                 від 08 листопада 2023 року було надано типову форму посадової інструкції начальника відділення (відділення категорії А) АТ «Укрсиббанк», про що зазначено у самому повідомленні. Доказів ознайомлення позивача із зміненою посадовою інструкцією начальника відділення № 612 в АТ «УкрСиббанк» матеріали не містять.
		61.        У повідомленні про зміну істотних умов праці від 08 листопада 2023 року також належним чином не сформульовано у чому полягає істотна зміна посадових обов`язків позивача, які саме зміни відбулися, у тому числі внаслідок затвердження 26 вересня 2022 року типової форми.
		62.        Відповідачем було залишено поза увагою пояснення позивача, викладені у повідомленні про зміну істотних умов праці, в яких він повідомляв, що до його відома не доведено, які істотні умови праці змінюються з 09 листопада 2023 року та в чому ці зміни полягають.
		63.        Судами також надано оцінку змісту наказу П-НR-2022-500 від 26 вересня 2022 року «Про затвердження типових посадових інструкцій працівників 
		АТ «УкрСиббанк», у пункті 3 якого визначено відділу кадрового адміністрування здійснювати процеси прийомів та переведень на посади, зазначені у пункті 1 наказу, відповідно до затверджених цим наказом форм посадових інструкцій. Однак відносно позивача не здійснювалася процедура переведення чи прийняття на посаду. Відповідно посилання відповідача на вказаний наказ як на підставу для зміни істотних умов праці відносно позивача не знайшли свого підтвердження.
		64.        Слід також зазначити, що на підставі постанови Рівненського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 569/4481/23 АТ «УкрСиббанк»                           07 листопада 2023 року поновило ОСОБА_1 на роботі, 08 листопада                   2023 року вручило його повідомленням про зміну істотних умов праці і цього ж дня звільнило позивача з роботи, не роз`яснивши які істотні умови праці підлягали зміні з 09 листопада 2023 року та в чому ці зміни полягали.
		65.        Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		66.        Враховуючи те, що позивача було звільнено у порушенням вимог трудового законодавства, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про стягнення середнього заробітку за час вимушено прогулу, розмір нарахування якого не оспорюється відповідачем. 
		67.        Колегія суддів Верховного Суду не приймає до уваги доводи касаційної скарги щодо необґрунтованого прийняття судом першої інстанції заяви позивача про збільшення позовних вимог, з огляду на таке.
		68.        Відповідно до пункту 2 частини другої, частини третьої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
		69.        У постанові Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18, від 19 грудня           2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19.
		70.        У постанові Верховного Суду 18 травня 2022 року у справі                                        № 570/5639/16-ц (провадження № 61-19440св21) зроблено правовий висновок, що зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких з позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. Позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи статей 13, 175, 197 ЦПК України, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу. Одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
		71.        Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
		72.        Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
		73.        Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
		74.        Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
		75.        Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
		76.        Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
		77.        Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
		78.        Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
		79.        Порівняльний аналіз змісту та вимог позову та поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог свідчить про те, що позивач у такій заяві доповнив позовні вимоги новою вимогою - стягнення моральної шкоди у розмірі 60 000 грн.
		80.        Отже є обґрунтованими посилання відповідача у касаційній скарзі на те, що поданою заявою про збільшення позовних вимог позивач змінив предмет позову шляхом доповнення вимог, заявлених у попередньо поданій позовній заяві.
		81.        Проте позивач залишив незмінними первісні основні підстави позову.
		82.        При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
		83.        Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		84.        Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що визначення позивачем своїх процесуальних дій саме як збільшення позовних вимог, а не зміна предмета позову, та вирішення судом першої інстанції питання про прийняття до розгляду такої заяви не впливає на правовий результат вирішення справи по суті.
		85.        Подібні висновки містяться у постановах Верховний Суд від 15 вересня 2023 року у справі № 161/7449/22 (провадження № 61-735св23), від 10 квітня  2024 року у справі № 754/12484/20 (провадження № 61-8482св22) та від 22 травня 2024 року у справі № 128/285/18 (провадження № 61/15740св23), 18 вересня  2024 року у справі № 548/1965/19 (провадження № 61-994св24).
		86.        Разом з тим, касаційна скарга не містить доводів щодо оскарження судових рішень в частині розміру стягнутої моральної шкоди, а тому в силу частини першої статті 400 ЦПК України судові рішення в зазначеній не переглядаються судом касаційної інстанції. 
		87.        Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та надавши обґрунтовану правову оцінку наявним у матеріалам справи доказам у їх сукупності, дійшов мотивованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
		88.        Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої та апеляційної інстанцій, в загальному зводяться до переоцінки доказівф.
		89.        Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц). 
		90.        Водночас не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
		91.        Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.
		92.        Верховний Суд неодноразово зауважував, що зважаючи на різноманітність правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, ураховуючи фактичні обставини, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі  
		№ 201/16373/16-ц, від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21)).
		93.        Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		94.        З урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень судів попередніх інстанцій. 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.           Касаційну скаргу акціонерного товариства «УкрСиббанк» залишити без задоволення.
		2.           Рішенням Рівненського міського суду Рівненської від 19 листопада                2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 березня 2025 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді                                                                                       Є. В. Синельников
		 
		                                                                                                О. М. Осіян
		 
		                                                                                                В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...