Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/5988/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2025.
Дата набрання законної сили: 25.06.2025
Номер судового провадження: 51-1715км25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022087060000455

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 червня 2025 року
		м. Київ
		справа № 335/5988/22
		провадження № 51-1715км25
		 
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                               ОСОБА_1 ,
		суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання               ОСОБА_4 , 
		прокурора                                                    ОСОБА_5 
		засудженого                                             ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		захисника                                                  ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 січня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 27 лютого 2025 року щодо
		ОСОБА_6 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мелітополя Запорізької області та зареєстрованого в цьому АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 ,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, частинами 2, 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 січня 2024 року  ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за частинами 1, 2, 3 ст. 309 КК та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 309 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 309 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 309 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
		Зараховано в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення з моменту фактичного затримання до моменту оголошення вироку суду з 17 жовтня 2022 року по 09 січня 2024 року.
		Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат та арешту майна у провадженні.
		За вироком районного суду ОСОБА_6 засуджено за те, що він 15 серпня 2022 року близько 12:00, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, діючи всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15 лютого 1995 року, знаходячись біля буд. № 3, що на бульв. Центральному у м. Запоріжжі, знайшов на землі згорток з фольги з кристалічною речовиною білого кольору. Усвідомлюючи, що даний згорток містить в собі психотропну речовину, а також спосіб її передачі та фасування, ОСОБА_6 підняв його з землі, тим самим придбав психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (загальною масою в перерахунку на основу складає 0,1857 г), та поклав до правої кишені джинсових брюк, та став незаконно зберігати при собі без мети збуту, після чого був зупинений працівника поліції.
		Крім того, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання особливо психотропної речовини - Амфетамін, відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, віднесено до категорії психотропних речовин, обіг якої заборонено, у невстановлених досудовим слідством особи, часі та місці, придбав за допомогою поштового зв`язку полімерний пакет, який обмотаний клейкою стрічкою із вказаною психотропною речовиною, без мети збуту.
		Після чого, зберігаючи при собі вищевказану психотропну речовину, ОСОБА_6 , без мети збуту, 17 жовтня 2022 року, у невстановлений досудовим слідством час направився за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 115, де був затриманий співробітниками поліції.
		17 жовтня 2022 року о 13:05 під час затримання ОСОБА_6 , в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), в останнього було виявлено та вилучено полімерний згорток з невідомою речовиною загальною масою 107 г, який відповідно до висновку експерта від 17 жовтня 2022 року містить психотропну речовину, обіг якої заборонено - амфетамін, маса якої складає 17,1210 г (в перерахунку на основу), що є особливо великим розміром.
		Крім того, ОСОБА_6 маючи умисел на незаконне придбання, зберігання без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу «Канабіс», особливо небезпечних психотропних речовин, а саме: «4-ММС», «PVP», «2С-І-NBOMe», «С-В-NBOMe» та «ЛСД», які відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, віднесено до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено та особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, у невстановлених досудовим слідством особи, час та місці, діючи повторно, придбав: 3 полімерних зіп-пакета із вказаним особливо небезпечним наркотичним засобом; 2 полімерних зіп-пакети та 8 марок із вказаними особливо небезпечними психотропними речовинами, які ОСОБА_6 зберігав вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб у невеликому розмірі та особливо небезпечні психотропні речовини у невеликих та великих розмірах, без мети збуту.
		17 жовтня 2022 року під час проведення санкціонованого обшуку, за адресою проживання ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ), було виявлено та вилучено: 3 полімерних зіп-пакета із речовиною сіро-зеленого кольору, 2 полімерних зіп-пакети з кристалічною речовиною, 8 марок, а також 5 полімерних пляшок з нашаруванням темно-коричневого кольору та електронні ваги.
		Запорізький апеляційний суд ухвалою від 27 лютого 2025 року залишив без змін вирок районного суду, а апеляційну скаргу сторони обвинувачення - без задоволення.
		Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		У поданій касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 в суді першої інстанції.
		Свою позицію обґрунтовує тим, що районний суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов передчасного висновку, що дії ОСОБА_6 підлягають кваліфікації за частинами 1, 2, 3 ст. 309 КК, при цьому поза увагою судів залишилось те, що ОСОБА_6 зберігав за місцем свого проживання наркотичні засоби та психотропні речовини у великих та особливо великих розмірах; наявність та кількість прозорих полімерних пакетів зіп-пакетів із застібками (47 шт), в які зазвичай розфасовують наркотичні засоби та психотропні речовини для їх подальшого збуту; блокнот для нотаток, де маються рукописні засоби, що вказують на незаконне придбання, фасування з метою збуту наркотичних засобів чи психотропних речовин, що в сукупності вказує на мету їх збуту.
		Окрім того, як уважає прокурор, про збут ОСОБА_6 наркотичних та психотропних речовин також вказує й інформація з додатку «Нова Пошта» про відправлення посилок з позначками «Іграшки» та «Аксесуари для одягу» різним особам, де ОСОБА_6 зареєстрований як ОСОБА_8 , але за своїм абонентським номером телефону. При цьому, сам засуджений під час допиту зазначав, що на той час він отримував кошти лише офіційно, працюючи у техпідтримці аптек АНЦ і додатково працюючи на віддаленій роботі по фрілансу, створюючи дизайн сайтів, однак, про те, що він також заробляє кошти шляхом продажу іграшок та аксесуарів для одягу, ОСОБА_6 не зазначав.
		Підсумовуючи, підкреслює, що апеляційний суд проігнорував низку порушень, допущених районним судом під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам КПК.
		Позиції учасників судового провадження
		 
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення частково, просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді, засуджений ОСОБА_6 та його захисниця - адвокат ОСОБА_7 заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора, оскаржувані судові рішення просили залишити без змін.
		Мотиви Суду
		 
		Згідно  зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
		Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
		При перевірці справи в порядку касаційної процедури було встановлено істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. 
		Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню (п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК).
		Відповідно до статей 370, 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Судове рішення повинно бути ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.
		Тобто закон вимагає від суду проаналізувати доводи, викладені в апеляційній скарзі, і дати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке призводить до скасування судового рішення. 
		Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених 
		у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
		Апеляційний суд фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 цього Кодексу.
		Суд апеляційної інстанції під час перегляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 цих вимог кримінального процесуального закону не дотримався та належним чином не перевірив доводів, викладених в апеляційній скарзі сторони обвинувачення.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погодившись із вироком місцевого суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій стверджував про невідповідністьвисновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність і, як наслідок, призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.
		Так, зі змісту апеляційної скарги слідує, що прокурор наполягав на тому, що стороною обвинувачення надано достатньо належних та допустимих доказів, які «поза розумним сумнівом» доводять наявність в діях ОСОБА_6 складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК та частинами 2, 3 ст. 307 КК. При цьому прокурор звертав увагу на розмір і види наркотичних засобів та психотропної речовини, вилучених у ОСОБА_6 , їх упакуванні, кількості зіп-пакетів, вилучений блокнот для нотаток, де маються рукописні записи, що вказують на незаконне придбання, фасування з метою збуту наркотичних засобів і психотропних речовин. Із цих підстав апелянт ставив вимогу перед судом скасувати вирок у цьому кримінальному провадженні за частинами 1, 2, 3 ст. 309 КК та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, частинами 2, 3 ст. 307 КК та призначити покарання за ч. 1 ст. 309 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік, за ч. 2 ст. 307 КК - у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 307 КК - у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна, на підставі ч. 4 ст. 70 цього Кодексу шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна. Водночас в поданій апеляційній скарзі прокурор клопотав про повторне дослідження письмових доказів у цьому кримінальному провадженні, зазначені у скарзі.
		Беручи до уваги той факт, що апеляційний суд є останньою інстанцією, яка наділена законодавцем повноваженнями встановлювати фактичні обставини справи, суду апеляційної інстанції необхідно здійснювати ретельну перевірку правильності встановлення обставин кримінального провадження за результатами оцінки судом першої інстанції доказів, наданих як стороною обвинувачення, так і стороною захисту.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що кваліфікація кримінального правопорушення - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального правопорушення, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
		За своєю суттю та змістом кваліфікація кримінальних правопорушень завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.
		Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення.
		Верховний Суд неодноразово зазначав, що розмежування складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 307 та 309 КК, відбувається за їх суб`єктивною стороною, обов`язковою ознакою якої є відповідно наявність або відсутність мети збуту.
		За приписами ст. 309 КК вчинення діяння без мети збуту означає, що винна особа, яка незаконно виробляє, виготовляє, придбає, зберігає, перевозить чи пересилає наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, не має на меті здійснити їх відчуження, а вчиняє вказані дії у власних інтересах.
		Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо. При цьому, якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то у такому випадку повинні бути дослідженні обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, в тому числі чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться у володінні особи та її розфасування. Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно і т. ін.), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об`єктивно перевищує потреби такої особи   у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут. Якщо ж волею особи не обумовлено те, скільки наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів опиниться у її володінні (як у випадку зі знахідкою), то у такому разі умисел на збут потребує більш ретельного дослідження.
		Повертаючись до матеріалів цього провадження, слід зазначити, що апеляційний суд хоч і виклав доводи сторони обвинувачення, наведені в апеляційній скарзі, однак не розкрив їх змісту у достатній мірі, а лише формально зазначив про незгоду прокурора із кваліфікацією дій ОСОБА_6 за частинами 1, 2, 3 ст. 309 КК, не здійснив аналізу доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення, належним чином не перевірив їх, не розкрив суті зібраних у провадженні доказів, не проаналізував їх у контексті з конкретними доводами апеляційної скарги прокурора та не навів мотивів і підстав, з яких визнав доводи скарги необґрунтованими.
		На думку Верховного Суду, апеляційний суд формально розглянув апеляційну скаргу сторони обвинувачення та не дав обґрунтованих відповідей на її основні доводи, що свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Використання апеляційним судом загальних формулювань суду першої інстанції не свідчить про ретельність та ґрунтовність оскаржуваної ухвали.
		Оцінка належності, допустимості та достовірності доказів мала б дозволити  апеляційній інстанції дійти розуміння про їх достатність для ухвалення судом першої інстанції законного рішення. Питання про достатність належних, допустимих і достовірних доказів є надзвичайно важливим у їх оцінці, оскільки дозволяє суду апеляційної інстанції встановити неповноту, неточність та суперечності в доказовому матеріалі. 
		Проте оскаржуване судове рішення не містить переконливих мотивів щодо оцінки сукупності зібраних доказів на які вказувала сторона обвинувачення в апеляційній скарзі.
		Під час апеляційного розгляду залишилося без ретельної перевірки питання, чи додержався місцевий суд вимог ст. 91 КПК щодо обставин, які належать до предмета доказування. Замість цього апеляційний суд фактично обмежився згодою з районним судом щодо наявності в діях ОСОБА_6 складу злочинів, передбачених частинами 1, 2, 3 ст. 309 КК, однак ніяким чином не спростував доводи прокурора про протилежне. 
		Таким чином, на думку колегії суддів, ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки її постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що відповідно до приписів пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення з призначенням нового розгляду в цьому суді.
		Доводи, викладені в касаційній скарзі прокурора ОСОБА_9 , які за своїм змістом є аналогічними доводам апеляційної скарги сторони обвинувачення, зокрема, що стосуються невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, кваліфікації дій ОСОБА_6 , а також щодо виду і розміру призначеного покарання, мають бути належно перевірені під час нового апеляційного перегляду.
		Зокрема, необхідно врахувати зазначене в цій постанові, оцінити докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку і за наявності для цього підстав перевірити обставини кримінального провадження шляхом повторного дослідження доказів, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
		Урахувавши наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково. 
		Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 27 лютого 2025 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                  ОСОБА_2                               ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...