Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 191/4007/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 30.06.2025. Зареєстровано: 01.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/191/347/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024132580000014

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 191/4007/24 
		Провадження № 1-кп/191/347/24
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 червня 2025 року                       м. Синельникове 
		Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого  судді                      ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання         ОСОБА_2 , 
		прокурора                          ОСОБА_3 ,
		захисника  адвоката                      ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) кримінальне провадження №42024132580000014 за обвинуваченням 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Курячівка Старобільського району Луганської області, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.5ст.111-1 КК України, 
		ВСТАНОВИВ: 
		У Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з вказаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави всього світу, серед яких і російська федерація.
		Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
		31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та федеральним законом російської федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2-3 зазначеного Договору російська федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований РФ 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
		Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; на території України не допускається розташування іноземних військових баз; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Статтями 132-134 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Збройними формуваннями держави-агресора російської федерації, з 24.02.2022 року захоплено та окуповано територію Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами.
		Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.09.2022 р. № 206 внесені зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 та викладено редакцію переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Згідно зазначеного переліку Старобільська міська територіальна громада Старобільського району Луганської області, перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку російської федерації та незаконного збройного формування, так званої луганської народної республіки.
		Також новим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, до яких також віднесено Старобільську міську територіальну громаду Старобільського району Луганської області.
		20 вересня 2022 року так званою народною радою луганської народної республіки прийнято закон «Про референдум луганської народної республіки з питання входження до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації». З метою організації незаконного референдуму, утворено територіальні виборчі комісії на території Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області.
		Громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, протиправно, приблизно в другій половині вересня 2022 року погодилась взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області, а саме організувати роботу «дільничної комісії», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, с. Підгорівка, вул. Чкалова, 82, яка діяла у складі окупаційної адміністрації російської федерації.
		Так, приблизно в другій половині вересня 2022 року, більш точний час з об`єктивних причин встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, маючи умисел на участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а саме на території Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області, зі своїх особистих мотивів погодилась на призначення її на посаду «члена дільничної комісії Старобільського району луганської народної республіки», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, с. Підгорівка, вул. Чкалова, 82, для проведення в період з 23 по 27 вересня 2022 року у приміщенні Підгорівського ліцею Старобільської міської ради Луганської області так званого «референдуму луганської народної республіки з питання входження до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації», та зайняла вказану посаду знаходячись на тимчасово окупованій території Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області.
		У період часу з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на виборчій дільниці у приміщенні Підгорівського ліцею Старобільської міської ради Луганської області, розташованого за адресою: Луганська область, Старобільський район, с. Підгорівка, вул. Чкалова, 82, та у складі мобільної виборчої комісії, виконуючи відведену їй роль «члена дільничної комісії Старобільського району луганської народної республіки», спільно з іншими особами (стосовно яких проводиться досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях), шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, здійснення обходу мешканців с.Курячівка Старобільського району Луганської області з метою залучення їх до голосування, видачі бюлетенів для голосування, в яких було запитання: «Ви за входження луганської народної республіки до складу російської федерації?» (мовою оригіналу: «Вы за вхождение луганской народной республики в состав российской федерации?»), підрахунку бюлетенів, складання протоколу голосування тощо, взяла участь в організації та забезпеченні проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Старобільської міської територіальної громади Луганської області.
		Крім того, громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, протиправно, переслідуючи мету змінити межі території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб (стосовно яких проводиться досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях), приблизно в другій половині вересня 2022 року погодилась взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму в «дільничної комісії Старобільського району луганської народної республіки», розташованій за адресою: Луганська область, Старобільський район, с.Підгорівка, вул.Чкалова, 82, яка діяла у складі окупаційної адміністрації російської федерації на тимчасово окупованій території Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області на посаді «члена дільничної комісії Старобільського району луганської народної республіки».
		Так, приблизно в другій половині вересня 2022 року, більш точний час з об`єктивних причин встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, маючи умисел на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України шляхом взяття участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а саме на території Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області, зі своїх особистих мотивів погодилась на призначення її на посаду «члена дільничної комісії Старобільського району луганської народної республіки», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, с.Підгорівка, вул. Чкалова, 82, для проведення так званого «референдуму луганської народної республіки з питання входження до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації», та зайняла вказану посаду знаходячись на тимчасово окупованій території Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області, вступивши таким чином у злочинну змову з іншими особами (стосовно яких проводиться досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях) для вчинення спільних протиправних дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України шляхом організації та проведення у період з 23 по 27 вересня 2022 року у приміщенні Підгорівського ліцею Старобільської міської ради Луганської області, розташованого за адресою: Луганська область, Старобільський район, с.Підгорівка, вул.Чкалова, 82 та у складі мобільної виборчої комісії, незаконного референдуму з питання входження луганської народної республіки до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації».
		У період часу з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на виборчій дільниці у приміщенні Підгорівського ліцею Старобільської міської ради Луганської області, розташованого за адресою: Луганська область, Старобільський район, с. Підгорівка, вул. Чкалова, 82, та у складі мобільної виборчої комісії, виконуючи відведену їй роль «члена дільничної комісії Старобільського району луганської народної республіки», спільно з іншими особами (стосовно яких проводиться досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях), шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, здійснення обходу мешканців с.Курячівка Старобільського району Луганської області з метою залучення їх до голосування, видачі бюлетенів для голосування, в яких було запитання: «Ви за входження луганської народної республіки до складу російської федерації?» (мовою оригіналу: «Вы за вхождение луганской народной республики в состав российской федерации?»), підрахунку бюлетенів, складання протоколу голосування тощо, прийняла участь, організувала та забезпечила проведення незаконного референдуму, тобто вказаними діями ОСОБА_5 посягла на територіальну цілісність і недоторканність України, оскільки її дії спрямовані на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні обвинувачення зазначене в обвинувальному акті підтримала у повному обсязі, в обґрунтування винуватості обвинуваченої зазначила, що показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та подані письмові докази у повному обсязі підтверджують протиправність злочинних дій ОСОБА_5 , а кваліфікація кримінальних правопорушень є вірною за ч.2 ст.110, ч.5 ст.111-1 КК України.
		Відтак, прокурор просила суд визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.5ст.111-1 КК України, та призначити їй покарання на підставі ст.70 КК України у виді позбавлення волі на строк десять років з позбавленням права обіймати посади щодо проведення виборів і референдумів та виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків в органах державноївлади тамісцевого самоврядування,органах державногоуправління таконтролю,установах,підприємствах таорганізаціях державноїчи комунальноївласності строкомна 15років з конфіскацією належного їй майна.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_5 (in absentia), яка показань суду не надавала, та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.
		Відповідно до ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченої ОСОБА_5 .
		Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимогст.323 КПК України.
		Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої ОСОБА_5 для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим остання викликалася в судові засідання в порядкуст.323 КПК України: повістки про виклик публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження  у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному сайті судової влади.
		Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_5 повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинене на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачена над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, що так само свідчить про її наміри на ухилення від кримінальної відповідальності.
		У той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_5 від правосуддя, суд розцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
		Захисник обвинуваченої -адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду не доведена вина його підзахисної. Жодним доказом не підтверджена її добровільність. Вважає, що до неї був застосований примус для створення «картинки» для ЗМІ рф. Просив ухвалити виправдувальний вирок.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченої ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		Вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110 КК України, тобто умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, та ч.5 ст.111-1 КК України, тобто участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами в кримінальному провадженні.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , пояснила, що обвинувачена ОСОБА_5 приймала участь у проведені референдуму восени 2022 року. Особисто бачила її і вона пропонувала проголосувати. Взагалі ОСОБА_5 знає з дитинства, бо проживають в одному селі  Курячівці. Вона (свідок) працювала на посаді землевпорядника с.Курячівка. Вони поверталися додому через с.Ганнівка, зупинились біля ОСОБА_5 і ОСОБА_10 , які тримали документи зовні схожі на бюлетені для голосування та прозору скриньку для голосування. Вони запропонували взяти участь у референдумі та при цьому представилися і зазначили, що проводять голосування у референдумі за приєднання лнр до рф. Також їй відомо, що обвинувачена до окупації була прихожанкою церкви московського патріархату і з її вуст чула, що щось має статися. Взагалі ОСОБА_5 була проросійських поглядів. Референдум проводили, мабуть, у вересні 2022 року. Приблизно через місяць, як вони проводили голосування, вона (свідок спілкувалась з ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які сказали, що їм добре заплатили за їхню роботу у референдумі та, якщо знову запропонують. То вони обов`язково ще підуть.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що це було у с.Курячівка Старобільського району Луганської області. ОСОБА_5 приймала участь у референдумі. Вона (свідок) йшла у с.Курячівка по вул.Центральній до магазину «Галактика» і там стояла ОСОБА_5 і тримала бюлетені. Вона запропонувала проголосувати у референдумі. З нею ще була ОСОБА_10 , яка тримала скриньку для голосування. Референдум був приблизно у двадцятих числах вересня 2022 року щодо вступу лнр до складу рф. Можливість виїхати була, бо вона ж як і інші люди виїхала. У Курячівці вона (свідок) жила довго, тому добре знала ОСОБА_5 . У той день вони всім пропонували проголосувати у референдумі. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він знає, що ОСОБА_5 брала участь у референдумі, бо бачив їх десь у кінці вересня 2022 року в с.Ганівка на вул.Пролетарській і вони пропонували йому проголосувати у референдумі. ОСОБА_5 добре знає, бо виріс з нею у одному селі - Курячівці. Референдум проводився з приводу приєднання луганської області до рф. ОСОБА_5 сказала, що вони ходять щодо голосування у референдумі. У неї були бюлетені, а у ОСОБА_13  скринька. Але він відмовився голосувати. ОСОБА_5 була з іншими особами, але з ким саме вже не пам`ятає. Голосувати пропонувала ОСОБА_5 . Він з сім`єю прожив в окупації приблизно рік, але потім виїхали.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона знає ОСОБА_5 з 1995 року, коли вийшла заміж і переїхала жити дос.Курячівка. У кінці вересня 2022 року ОСОБА_5 брала участь у референдумі щодо приєднання Луганської області до рф. Вона (свідок) працювала у магазині «Галактика», а вони ( ОСОБА_5 , ОСОБА_14 і ще дві невідомі особи) вийшли з автобусу біля магазину. Зайшли до магазину з папірцями зовні схожими на бюлетені та прозорою скринькою, що ще була пустою, і запропонували їй проголосувати, але вона відмовилась. З автобусу виходили 4 жінки, які були одягнені у цивільний одяг. Військових з ними не було. Спілкувались як завжди. Автобус був не рейсовий. А спеціально їх привіз. ОСОБА_5 пропонувала голосувати і у неї були бюлетені.
		Крім того, протоколом огляду від 20.02.2024 року встановлено наявність на Інтернет-сайті з назвою мовою оригіналу «Народный совет луганской народной республики» публікації постанови, якою було призначено референдум так званої луганської народної республіки щодо входження у склад російської федерації на правах суб`єкта російської федерації та визначено дні голосування 23.09.2022-27.09.2022. Також було встановлено наявність публікації від 21.09.2022 року на веб-ресурсі з назвою мовою оригіналу «Луганский Информационный Центр» про те, що більше 460 виборчих дільниць для голосування на референдумі будуть працювати в так званій лнр. Крім того, встановлено наявність публікацій від 23.09.2022 року та 27.09.2022 року на веб-ресурсі з назвою мовою оригіналу «Луганский Информационный Центр» про те, що референдум про входження так званої лнр у склад росії розпочався та те, що входження так званої лнр у склад рф підтримали 98,42% учасників референдуму.
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.02.2024 року свідок ОСОБА_15 на фото №1 впізнала ОСОБА_5 .
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2024 року свідок ОСОБА_16 на фото №1 впізнала ОСОБА_5 .
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.02.2024 року свідок ОСОБА_6 на фото №1 впізнала ОСОБА_5 .
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.02.2024 року свідок ОСОБА_7 на фото №1 впізнала ОСОБА_5 .
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.02.2024 року свідок ОСОБА_9 на фото №1 впізнала ОСОБА_5 .
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.02.2024 року свідок ОСОБА_8 на фото №1 впізнав ОСОБА_5 .
		Протоколом огляду від 30.05.2024 року встановлено наявність у загальнодоступній групі в месенджері «Телеграм» під назвою «Старобільськ Новопсков Білокуракине» публікацію від 13.10.2023 року про те, що встановлена наявність документу щодо псевдо референдуму  постанови №34 від 20.09.2022 року про формування територіальної комісії Старобільського району так званої лнр для проведення референдуму так званої лнр з питання входження у склад рф на правах суб`єкта рф. Також було встановлено в цій же групі наявність публікації від 29.05.2024 року про те, що була отримана інформація про осіб, що проводили референдум щодо входження так званої лнр до складу рф у селах Старобільського району: с.Підгорівка, с.Курячівка, с.Ганнівка та с.Дубовиківка, до якої долучено список виборчої комісії по селах Підгорівка, Курячівка, Ганнівка та Дубовиківка, що розміщувалась в Підгорівській середній школі, де під пунктом восьмим зазначена як член комісії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Протоколом огляду від 05.06.2024 року встановлено наявність у мережі Інтернет на сайті з назвою мовою оригіналу «Консультант Плюс надежная правовая піддержка» документу під назвою «Федеральный конституционный закон от 04.10.2022 №6-ФКЗ (ред. От 25.12.2023) «О принятии в российскую федерацию луганской народной республики и образовании в составе российской федерации нового субъекта  луганской народной республики». Також встановлено наявність на Інтернет-сайті з назвою мовою оригіналу «Народный совет луганской народной республики» публікації закону про референдум так званої луганської народної республіки з питання про входження у склад російської федерації на правах суб`єкта російської федерації.
		Протоколом огляду від 11.06.2024 року встановлено наявність у мережі Інтернет на сайті «Опендабот» інформації про Підгорівський ліцей Старобільської міської ради Луганської області, що знаходиться за адресою: Україна, Луганська область, Старобільський район, с.Підгорівка, вулиця Чкалова, будинок 82. 
		Наявність у ОСОБА_5 громадянства України підтверджується і паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 18.11.1997 року Старобільським РВ УМВС України в Луганській області.
		Суд також бере до уваги загальновідому інформацію, що в Україні з 24.02.2022 року і по даний час діє воєнний стан.
		Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.5ст.111-1 КК України, інші матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами.
		Що стосується доводів захисту про те, що стороною обвинувачення не доведено добровільність вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, то вони не заслуговують на увагу.
		Зокрема, суд звертає увагу на положення ст.22 КПК України, згідно з якими кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		З матеріалів провадження вбачається, що обвинувачена повідомлялась судом про розгляд провадження у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, а під час судового розгляду був присутній його захисник.
		Незважаючи на вказані обставини, стороною захисту жодних доказів на підтвердження можливого впливу на обвинувачену окупаційною владою надано не було. 
		З урахуванням наведеного та враховуючи, що суд не уповноважений на здійснення перевірки обставин, про які не повідомляла сторона захисту, наведені доводи суд розцінює виключно як спосіб захисту.
		Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 вчила кримінальні правопорушення не в перші дні чи місяці окупації Старобільського району, а більше ніж через пів року і за цей час наявності бажання, могла б знайти можливість покинути окуповану територію Луганської області, втім нею не скористалася до даного часу. 
		Згідно із показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні, вони мали можливість покинути окуповану територію, а деякі навіть через рік після окупації. Також відсутні підстави ґрунтовно припускати, що саме у ОСОБА_5 окупаційна влада була зацікавлена достатньою мірою для того, аби примушувати її брати участь як члена виборчої комісії у референдумі щодо приєднання Луганської області до рф.
		Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що жодний із досліджених судом доказів та жодна з обставин, які ними підтверджуються, не вказують на те, що ОСОБА_5 вчинила інкриміновані діяння недобровільно.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази та покази свідків у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст.94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надані ними безпосередньо в судовому засіданні, є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд враховує їх при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_5  у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, кваліфікуючи її дії за ч.2 ст.110 КК України, та в участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, кваліфікуючи її дії за ч.5ст.111-1 КК України.
		При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згіднозі ст.12КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення і дані про особу винного, який раніше не судимий.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , передбаченихст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , суд визнає вчинення злочинів з використанням умов воєнного стану, що передбачено п.11 ч.1ст.67 КК України.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		Згідно з ч. 2 ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Таким чином, зважаючи на той факт, що обвинувачена ОСОБА_5 , як громадянка України, вчинила тяжкі злочини проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, то суд, враховуючи особу обвинуваченої, підвищену суспільну небезпечність даних злочинів, їх тяжкість, наявність обставини, що обтяжує покарання та відсутність пом`якшуючих покарання обставин, вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої неможливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання ні підставі ч.1 ст.70 КК України в межах санкції ч.2 ст.110, ч.5ст.111-1КК України у виді позбавлення волі на десять років з позбавленням права обіймати посади щодо проведення виборів і референдумів та виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків в органах державноївлади тамісцевого самоврядування,органах державногоуправління таконтролю,установах,підприємствах таорганізаціях державноїчи комунальноївласності строкомна 15років з конфіскацією належного їй майна.
		За глибоким переконанням суду, саме така міра покарання є законною, обґрунтованою, справедливою, необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення як нею, так і іншими особами кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України.
		Даних щодо наявності процесуальних витрат чи речових доказів у даному кримінальному провадженні прокурором не надано.
		Враховуючи, що суд прийшов до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд вважає за необхідне, з метою забезпечення конфіскації майна, залишити до набрання вироком законної сили діючим захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна останньої.
		Керуючись ст.368,370,374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.5ст.111-1 КК України, та призначити їй покарання:
		- за ч.2 ст.110 КК України у виді позбавлення волі строком на дев`ять років з конфіскацією належного їй майна;
		- за ч.5 ст.111-1 КК України у виді позбавлення волі на десять років з позбавленням права обіймати посади щодо проведення виборів і референдумів та виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків в органах державноївлади тамісцевого самоврядування,органах державногоуправління таконтролю,установах,підприємствах таорганізаціях державноїчи комунальноївласності строкомна 15років з конфіскацією належного їй майна.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на десять років з позбавленням права обіймати посади щодо проведення виборів і референдумів та виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків в органах державноївлади тамісцевого самоврядування,органах державногоуправління таконтролю,установах,підприємствах таорганізаціях державноїчи комунальноївласності строкомна 15років з конфіскацією належного їй майна.
		Строк відбуття обвинуваченою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , основного покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання: з моменту фактичного затримання.
		Продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, що був обраний ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10.07.2024 року, до набрання вироком законної сили.
		Залишити без змін арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2024 року, на майно належне ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити захиснику та прокурору.
		Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК Українита на офіційному сайті судової влади.
		 
		Суддя                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...