Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 341/1377/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 01.07.2025. Зареєстровано: 01.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/341/52/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024091140000136

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний номер 341/1377/24 
		Номер провадження 1-кп/341/52/25 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 липня 2025 року м. Галич
		Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді  ОСОБА_1 , секретаря  ОСОБА_2 , за участю прокурора  ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника, адвоката ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Галицького районного суду кримінальне провадження №12024091140000136 за обвинуваченням:  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхній, Лисичанського району Луганської області, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, працюючого двірником у Бурштинській міській дитячій музичній школі, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
		у вчинені кримінального правопорушення  (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_4 , працюючи двірником у Бурштинській міській дитячій музичній школі, що знаходиться у м. Бурштин, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області по вул. Енергетиків, 15, 27.05.2024 року, близько 12 години зайшов у вбиральню для учнів, що розташована у приміщенні навчального закладу, де на зливному бачку унітазу побачив мобільний телефон марки «Xiaomi» серії «Redmi Note 9s», моделі «М2003J6А1G» із сім-картою мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» у силіконовому чохлі, який того ж дня з необачності був залишений у вказаному місці ученицею ОСОБА_6 , і у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
		Для приведення свого злочинного наміру до виконання, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє по цей час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що даний мобільний телефон належить комусь із учнів музичної школи і що ця особа може повернутись за виявленою ним річчю, щоб поновити контроль над своїм майном, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав його і, маючи можливість розпорядитись викраденим майном, покинув місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
		У результаті умисних дій ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 3578 гривень.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав частково та пояснив, що він працює двірником у Бурштинській міській дитячій музичній школі, що в м. Бурштин по вул. Енергетиків, 15. 27.05.2024 року біля 12:00 годин, перед тим, як йти додому, він зайшов у туалет. В туалеті на бачку побачив телефон. Він взяв зазначений телефон, поклав собі в кишеню, і у зв`язку з тим, що в школі не було вчителів, пішов додому. Дорогою зайшов до свого знайомого ОСОБА_7 , який займається телефонами, якому і залишив зазначений телефон. Потім він дізнався що цей ОСОБА_7 телефон продав. Зазначив, що у вчиненому він кається та просить його суворо не карати.
		Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, його вина у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України повністю підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, які узгоджуються між собою, а саме: 
		Показами неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 , 2008 року народження, яка в судовому засіданні 23.12.2024 року в присутності законного представника ОСОБА_8 пояснила, що 27.05.2024 року в музичній школі, де вона навчається, був день державного іспиту. До школи вона прийшла завчасно, щоб провести репетицію із своїм концертмейстером. Потім вийшла до вбиральні, поклала телефон «Xiaomi» «Redmi Note 9s» на бачок, де його забула. Коли скінчилась репетиція, тобто десь через 25 хвилин, вона помітила що немає телефону. Пішла до вбиральні, але там його вже не було. Почала питати вчителів та свого концертмейстера чи ніхто не приносив телефон, але телефон так і не знайшла. Крім неї у школі було дуже багато дітей та вчителів, бо це був день іспитів. Потім з телефону свого знайомого вони стали набирати номер її телефону. Перший дзвінок хтось скинув, а коли стали дзвонити вдруге, іі телефон вже був вимкнутий, бо чулося повідомлення, що абонент поза зоною досяжності. Також зазначила, що батарею телефону була заряджена. Після свого виступу, вона продовжила шукати телефон, розпитувати вчителів, але так і не знайшла. 
		Наразі претензій до обвинуваченого матеріального та морального характеру потерпіла не має, збитки їй відшкодовано, про що в матеріалах справи є відповідна заява (а.с. 24)
		Показами свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні 27.02.2025 року пояснив, що ні обвинуваченого ні потерпілу він не знає. У 2024 році більш точної дати не пам`ятає його знайомий ОСОБА_10 звів його із ОСОБА_7 , бо йому було треба мобільний телефон. ОСОБА_7 запропонував йому купити телефон, який продав йому за 1500 гривень. Крім того, ОСОБА_7 обіцяв йому надати документи на зазначений телефон, зазначаючи що він продає свій. Одразу коли він купив сим картку вставив її в телефон та увімкнув його, до нього приїхали співробітники поліції. Оглянувши фото таблицю до протоколу огляду місця події від 13.06.2024 року (а.с. 104), зазначив, що на фото саме той телефон, який він придбав у ОСОБА_7 .
		Від допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_10 прокурор відмовився в судовому засіданні 30.06.2025 року, та зазначена відмова прийнята судом.
		Крім показів неповнолітньої потерпілої та свідка ОСОБА_9 , вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:
		Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 11.06.2024 року, відповідно якого, ОСОБА_8 звернулась із заявою про те, що 27.05.2024 року, її неповнолітня дочка ОСОБА_6 2008 року народження виявила, що в неї пропав її мобільний телефон «Redmi Note 9», синього кольору, в якому знаходилась сім картка оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_1 .
		11.06.2024 року до ЄРДР за № 12024091140000136 внесено відомості за ч. 4 ст. 185 КК України, про те, що 27.05.2024 року близько 14.30 годин в м. Бурштин по вул. Енергетиків у приміщенні музичної школи, невстановлена особа таємно викрала мобільний телефон марки «Redmi Note 9», синього кольору із сім карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», який належить ОСОБА_6 .
		Протоколом огляду місця події від 13.06.2024 року із фото таблицею до нього, згідно якого ОСОБА_9 , перебуваючи у м. Бурштин по вул. Стефаника, 15 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон у чохлі чорного кольору марки «Redmi Note 9s», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який поміщено у спец пакет та опечатано.
		Протоколом огляду місця події від 20.06.2024 року із фото таблицею до нього, згідно якого проведено огляд території та приміщення Бурштинської міської дитячої музичної школи у м. Бурштин по вул. Енергетиків 15. Під час огляду місця події присутня потерпіла ОСОБА_6 2008 року народження вказала, що в приміщенні музичної школи, а саме кабінці туалету залишила свій мобільний телефон. В приміщенні санвузлу для відвідувачів та учнів наявні дві окремі кабінки. При огляді потерпіла повідомила, що у дальній кабінці санвузлу яка біля вікна на зливному бачку залишила свій мобільний телефон «Redmi Note 9s» у чорному силіконовому чохлі.
		Протоколом огляду місця події від 11.06.2024 року із фото таблицею до нього, згідно якого ОСОБА_7 перебуваючи в приміщенні поліцейської станції у м. Бурштин по вул. Шухевича добровільно видав сім-картку оператора мобільного зв`язку «Київстар» із написом на лівій лицьовій стороні  НОМЕР_4 . Справа на лівій стороні наявний логотип оператора «Київстар» нанесений синьою фарбою. З тильної сторони ОСОБА_11 , про що написав відповідну заяву. Зазначену сім картку вилучено та поміщено у поліетиленовий пакет сірого кольору.
		Постановами про визнання предметів та документів речовими доказами від 11.06.2024 року, 13.06.2024 року, 20.06.2024 року визнано речовим доказом сім-картку оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» із написом НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки. «Redmi Note 9s» синього кольору у чорному силіконовому чохлі; коробку від мобільного телефону марки «Redmi Note 9s»,
		Протоколом огляду предмету від 21.06.2024 року оглянуто коробку білого кольору від мобільного телефону марки «Redmi Note 9s». На боковій частині коробки надруковані написи чорного кольору «Redmi Note 9s», Aurora Blue 6GB RAM 128 GB ROM». Також вказаний ІМЕІ: НОМЕР_2 та ІМЕІ: НОМЕР_3 .
		Довідкою ФОП ОСОБА_12 , від 21.06.2024 року, відповідного якої, станом на 27.05.2024 року вартість сім-картки оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київтар» становить 125 гривень.
		Висновком експерта СЕ-19/109-24/8658-ТВ від 17.06.2024 року, відповідно якого ринкова вартість бувшого у вжитку мобільного телефону «Xiaomi» серії «Redmi Note 9s», моделі «М2003J6A1G об`ємом пам`яті «6+2/128 ГБ» кольору Aurora Blue, станом на 27.05.2024 року становила 3390,00 гривень. Ринкова вартість бувшого у вжитку силіконового чохла чорного кольору без маркування для мобільного телефону марки «Xiaomi» серії «Redmi Note 9s», станом на 27.05.2024 року становила 63,00 грн.
		Дослідивши докази по даній справі та давши їм оцінку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 вчинив злочин, який вірно кваліфікований за ч. 4 ст. 185 КК України.
		До пояснень обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він телефон знайшов та хотів повернути його власнику, але нема кому було залишити, бо в приміщенні школи не було вчителів, суд ставиться критично, бо зазначені твердження обвинуваченого спростовується показами неповнолітньої потерпілої, яка в судовому засіданні пояснила, що 27.05.2024 року в музичній школі був день іспитів, тому в школі було багато вчителів. 
		Крім того суд зауважує, що заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала кому належить це майно, мала підстави вважати де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.
		Якщо привласнення майна відбувається в адміністративних приміщеннях, пунктах здійснення розрахунково-касових операцій та інших громадських місцях з обмеженим простором, в таких випадках слід констатувати презумпцію "забутості" речі її власником.
		У подібних випадках особа, яка привласнює річ, має розуміти, що зовнішні умови, обстановка, розташування речі свідчать про те, що вона фактично не вийшла з володіння власника, а лише залишена чи забута ним.
		На відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за сукупності умов, що:
		- воно вибуло з володіння власника;
		- місцезнаходження цього майна власнику не відомо;
		- між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим;
		- особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника;
		- відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.
		До таких висновків прийшов Верховний Суд у своїй постанові по справі № 761/31918/14-к від 18.07.2019 року. 
		ОСОБА_4 виявив забутий неповнолітньою потерпілою мобільний телефон в кабінці туалету Бурштинської міської дитячої музичної школи. Через нетривалий проміжок часу потерпіла повернулась за своїм майном, яке забула у відомому їй місці, тобто майно фактично не вийшло з її володіння. ОСОБА_4 , достовірно було відомо, що зазначений телефон належить або якомусь учню цієї школи, або працівнику закладу освіти, або відвідувачу установи, та він мав підстави вважати, що власник телефону повернеться за ним. Тобто, ОСОБА_4 привласнюючи мобільний телефон розумів, що зовнішні умови, обстановка, розташування речі свідчать про те, що вона фактично не вийшла з володіння власника, а лише залишена чи забута ним.
		Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
		Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, що він вчинив корисливий злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, не одружений, проживає за місцем реєстрації в м. Бурштин, на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований.
		ОСОБА_4 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, що судом визнається як обставини, які пом`якшують його покарання.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		Враховуючи викладене, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому мінімальне покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
		Приймаючи до уваги наявність обставин, які пом`якшують покарання, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, відшкодував спричинену потерпілій шкоду, відсутність тяжких наслідків від вчинених ним дій, позицію неповнолітньої потерпілої та її законного представника, які претензій до обвинуваченого не мають, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства і знаходить необхідним звільнити його від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України. 
		Сама таке покарання у виді позбавлення волі із випробуванням просив призначити обвинуваченому і процесуальний прокурор, посилаючись на обставини справи. 
		Суд приходить до висновку про відсутність підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, оскільки клопотань від учасників судового провадження з цього приводу в судовому засіданні не надходило.
		Цивільний позов потерпілою по справі не заявлено.
		Доля речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.
		Витрати на залучення експерта для проведення експертизи складають 2271,84 гривень 00 коп. та підлягають стягненню з обвинуваченого.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366-368, 371, 376, 395 КПК України, суд,
		 
		З А С У Д И В: 
		ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. 
		На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4  не обирався.
		Речові докази: мобільний телефон марки «Redmi Note 9s» синього кольору у чорному силіконовому чохлі та коробку від мобільного телефону марки «Redmi Note 9s» передані на відповідальне зберігання ОСОБА_6 за розпискою від 27.06.2024 року  повернути власнику ОСОБА_6 .
		Речові докази: сім-картку оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Стягнути із ОСОБА_4 (ПІН НОМЕР_5 ) на користь держави витрати на залучення експертів Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства Внутрішніх Справ України у сумі - 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одна гривня 84 копійки. 
		На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		 
		 
		 
		  СуддяОСОБА_13

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...