Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 604/617/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; що виникають з договорів оренди.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2025.
Дата набрання законної сили: 30.06.2025
Номер судового провадження: 61-5061ск25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 червня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 604/617/24
		 
		провадження № 61-5061св25
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,                    Луспеника Д. Д., 
		 
		учасники справи:
		позивач - фермерське господарство «Золотий жайвір»,
		відповідачі: ОСОБА_1 , Фермерське господарство «Щедра нива»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства «Золотий жайвір» на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 11 грудня 2024 року, додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 грудня 2024 року, ухвалених у складі судді Сидорак Г. Б., та постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 березня 2025 року у складі колегії суддів: Хоми М. В., Гірського Б. О., Храпак Н. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		1.    Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У квітні 2024 року фермерське господарство «Золотий жайвір» (далі - ФГ «Золотий жайвір») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Щедра нива» (далі - ФГ «Щедра нива») про визнання договору оренди землі у частині орендаря недійсним і переведення прав та обов`язків орендаря.
		Позовна заява мотивована тим, що 08 червня 2016 року між ФГ «Золотий жайвір» та  ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі № 078, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, площею 2,9500 га, кадастровий номер 6124610500:01:003:0539, для  ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, строком на 7 років. Державна реєстрація речового права оренди землі була здійснена 10 червня 2016 року.
		Зазначало, що протягом усього часу перебування земельної ділянки в оренді до ФГ «Золотий жайвір» не було жодних претензій чи зауважень з боку орендодавця щодо неналежного виконання орендарем своїх обов`язків. 
		25 квітня 2024 року, тобто за один місяць до закінчення строку договору оренди, ФГ «Золотий жайвір», дотримуючись вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі», направило орендодавцю - власнику земельної ділянки, лист-повідомлення від 25 квітня 2023 року № 23/04/25-5 про намір скористатися переважним правом на укладення на новий строк договору оренди, додавши до листа відповідний проєкт договору. 05 травня 2023 року вказаний лист-повідомлення було вручено адресату особисто. 
		11 травня 2023 року ФГ «Золотий жайвір» стало відомо про те, що новим власником вищевказаної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 квітня 2023 року є ОСОБА_1 .
		У зв`язку з цим, 12 травня 2023 року ФГ «Золотий жайвір» направило на адресу нового власника земельної ділянки - ОСОБА_1 лист-повідомлення від 11 травня 2023 року № 23/04/11-1, в якому повідомило про свій намір скористатися переважним правом на укладення на новий строк договору оренди, додавши до листа відповідний проєкт договору. Вказаний лист-повідомлення було вручено адресату 23 травня 2023 року особисто.
		ФГ «Золотий жайвір» продовжувало користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди і заперечення проти поновлення договору оренди протягом місяця від орендодавця після отримання ним листа з пропозицією укладення договору на новий строк товариство не отримувало. 
		Однак 15 квітня 2024 року працівниками ФГ «Золотий жайвір» було виявлено на вищевказаній земельній ділянці сільськогосподарську техніку ФГ «Щедра нива», яка намагалася перекультивувати землю, тим самим знищити посіви ФГ «Золотий жайвір».
		Ознайомившись із відомостями з Державного земельного кадастру, товариству стало відомо про те, що 01 вересня 2023 року державним реєстратором Збаразької міської ради Тернопільської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 52062818 про інше речове право - право оренди ФГ «Щедра нива» щодо вищевказаної земельної ділянки.
		Вказані обставини свідчать про те, що новий власник земельної ділянки - ОСОБА_1 передала спірну земельну ділянку в користування іншому фермерському господарству, яке приступило до використання цієї земельної ділянки, незважаючи на те, що вона до цього часу не повернута з оренди ФГ «Золотий жайвір», яке засіяло земельну ділянку сільськогосподарськими культурами. 
		ФГ «Золотий жайвір» вважало, що орендодавцем було порушено його переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк. При цьому, на думку товариства, саме позов про переведення прав та обов`язків орендаря за новим договором буде ефективним способом захисту його порушеного права, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 909/337/19, провадження           № 12-35гс20.
		Посилаючись на викладене, ФГ «Золотий жайвір» просило суд визнати договір оренди земельної ділянки, укладений 01 вересня 2023 року між ОСОБА_1 та ФГ «Щедра нива», у частині орендаря щодо спірної земельної ділянки недійсним, перевівши права та обов`язки орендаря за цим договором на ФГ «Золотий жайвір».
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції 
		Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 11 грудня 2024 року у задоволенні позову ФГ«Золотий жайвір» відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Підволочиського районного суду від 17 квітня 2024 року. Стягнуто з ФГ «Золотий жайвір» на користь ФГ «Щедра нива» 10 тис. грн судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн віднесено на рахунок ФГ«Золотий жайвір».
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 12 травня 2023 року ФГ «Золотий Жайвір» надіслало ОСОБА_1 лист-повідомлення від 11 травня 2023 року № 23/05/11-1 про укладення договору оренди землі на новий строк, а також примірник проєкту договору оренди землі, якими передбачено, зокрема, збільшення строку оренди землі з 7 до 10 років. Разом з тим, установлено, що представник  ОСОБА_1 - ОСОБА_3 05 травня 2023 року (лист-повідомлення від  04 травня 2023 року), 25 травня 2023 року та 21 червня 2023 року (лист-повідомлення від 12 червня 2023 року) направляла позивачу листи-повідомлення про те, що власник земельної ділянки не бажає поновлювати дію договору оренди землі з ФГ «Золотий Жайвір» на новий строк та має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб. Вказані листи-повідомлення були вручені позивачу, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення. 
		Установивши, що орендар не дотримався встановлених законом процедури і строків, а у орендодавця відсутнє волевиявлення на укладення договору оренди землі з позивачем на новий строк, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФГ «Золотий жайвір», оскільки реалізація переважного права на укладення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі» процедури та за наявності волевиявлення сторін.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції виходив із того, що у задоволенні позову ФГ «Золотий жайвір» відмовлено, а понесені ФГ «Щедра нива» судові витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, які відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з позивача у розмірі 10 тис. грн.
		Суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду. 
		Додатковим рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від  19 грудня 2024 року понесені судові витрати ФГ «Золотий жайвір» на професійну правничу допомогу у розмірі 10 тис. грн покладено на позивача. 
		Додаткове рішення районного суду мотивовано тим, що у задоволенні позову відмовлено, тому відсутні правові підстави для задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідачів.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Тернопільського апеляційного суду від 12 березня 2025 року апеляційну скаргу ФГ «Золотий жайвір» залишено без задоволення. Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 11 грудня 2024 року та додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 грудня 2024 року залишено без змін.
		Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 05 травня 2023 року (лист-повідомлення від 04 травня 2023 року), 25 травня 2023 року та 21 червня 2023 року (лист-повідомлення від 12 червня 2023 року) направляла позивачу листи-повідомлення, якими повідомила, що власник не приймає пропозицію щодо укладення договору оренди на новий строк, а також не бажає поновлювати дію договору оренди землі з господарством та має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб. Вказані листи-повідомлення були вручені позивачу, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення. 
		Отже, волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі відсутнє у зв`язку з бажанням власника землі самостійно користуватися нею, а тому переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк не порушено. Направлення орендарем пропозиції про продовження орендних відносин не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди. 
		Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Після закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного з ФГ «Золотий жайвір», новий власник земельної ділянки - ОСОБА_1 розпорядилася належною їй земельною ділянкою на власний розсуд, передавши її в оренду ФГ «Щедра нива».
		Разом з тим, вказівка суду першої інстанції про те, що ФГ «Золотий жайвір» недотримано процедури та строків щодо переважного права оренди є помилковим, однак зазначене на правильність вирішення судом спору не впливає. 
		Доводи ФГ «Золотий жайвір» на те, що заперечення у поновленні договору оренди землі складені та підписані не орендодавцем, а іншою особою - ОСОБА_3 , не уповноваженою на вчинення таких дій, є безпідставними, так як із змісту довіреності вбачається, що 03 квітня 2023 року ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 , серед іншого, представляти її інтереси щодо укладення (або розірвання) та реєстрації договорів оренди землі (чи іншого платного користування) щодо належних їй земельних ділянках сільськогосподарського призначення (зокрема і тих, що будуть успадковані), укладення нових договорів або внесення змін до діючих договорів оренди землі. Зміст наведених у довіреності повноважень ОСОБА_3 свідчить про те, що остання уповноважена власником земельної ділянки на висловлення волі щодо орендних відносин по належних ОСОБА_1 земельних ділянках. Крім того, матеріали справи не містять заперечень ОСОБА_1 щодо дій ОСОБА_3 , перевищення нею наданих їй повноважень, а навпаки, представник ОСОБА_1 - адвокат Хацкевич Р. М. у судовому засіданні підтвердив, що дії ОСОБА_3 щодо висловлення незгоди на продовження орендних відносин із ФК «Золотий жайвір» охоплюються змістом довіреності, відповідають волі ОСОБА_1 та схвалені нею.
		Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що понесені ФГ «Щедра нива» судові витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, які відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з позивача у розмірі 10 тис. грн, виходячи із критеріїв реальності наданих адвокатом послуг, співмірності та справедливості.
		Доводи ФГ «Золотий жайвір» про те, що заявлений розмір судових витрат є неспівмірним із обсягом наданих послуг, а в суді першої інстанції стороною позивача подавалися письмові заперечення проти клопотання відповідача про стягнення судових витрат, однак такі заперечення судом не були враховані, що призвело до стягнення з позивача витрат, які є неспівмірними відносно позовних вимог та юридичних послуг, які були надані ФГ «Щедра нива», є безпідставними, оскільки зміст поданих до суду першої інстанції письмових заперечень позивача проти стягнення судових витрат на користь ФГ «Щедра нива» не стосуються заперечень щодо суми таких витрат на підставі частини четвертої, п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України, а зводяться до прохання відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу повністю, так як ОСОБА_1 не укладала договору з адвокатом Хацкевичем Р. М. та не оплачувала йому жодних коштів. Разом з тим, судом установлено, що 20 квітня 2023 року між ФГ «Щедра нива» та ТОВ «Правник Експерт» було укладено договір № 20/04/2 про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого товариство надає ФГ «Щедра нива» юридичні послуги, у тому числі, щодо представництва його інтересів у судах усіх рівнів, а ФГ «Щедра нива» зобов`язується оплатити такі послуги. Виконавець - ТОВ «Правник Експерт» має право залучати до виконання послуг третіх осіб. Адвокат Хацкевич Р. М. згідно з наказу (розпорядження) від 03 березня 2020 року № 4-К працює на посаді юриста  в ТОВ «Правник Експерт», відтак, сплата ФГ «Щедра нива» коштів за правничу допомогу на рахунок ТОВ «Правник експерт» є належним доказом понесених витрат на правничу допомогу.
		Суд апеляційної інстанції послався на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду щодо подібних правовідносин.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі ФГ «Золотий жайвір», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Підволочиського районного суду Тернопільської області.Підставами касаційного провадження зазначено пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
		У травні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга ФГ «Золотий жайвір» мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин справи, не врахували, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , яка не була і не є орендодавцем, надсилала господарству листи-повідомлення про те, що власник земельної ділянки не бажає поновлювати дію договору оренди на новий строк та має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб на власний розсуд. Проте, незважаючи на вказані повідомлення,   ОСОБА_1 01 вересня 2023 року уклала новий договір оренди землі з новим орендарем - ФГ «Щедра нива» на строк - 10 років, тобто на той самий строк, що пропонувало ФГ «Золотий жайвір». Отже, враховуючи те, що ФГ «Золотий жайвір», як попереднім орендарем, було надіслано орендодавцю письмове повідомлення про бажання реалізувати своє переважне право, а остання, незважаючи на отримання цього повідомлення, уклала новий договір оренди з новим орендарем на таких самих умовах, переважне право ФГ «Золотий жайвір» на укладення договору оренди землі на новий строк є однозначно порушеним. 
		Ефективним способом порушеного права позивача, який реально забезпечить його повне відновлення та не змусить звертатися з новими позовами, є визнання частково недійсним договору оренди землі, укладеного власником земельної ділянки з новим орендарем, з одночасним переведенням прав та обов`язків орендаря за цим договором на позивача. 
		Суди попередніх інстанцій не врахували, що ФГ «Щедра нива» не було надано доказів, які б підтверджували понесення ним судових витрат, які підлягали відшкодуванню, а заявлений розмір судових витрат був завищений і неспівмірним із обсягом наданих юридичних послуг. Крім того, позивачем у суді першої інстанції було надано письмові заперечення проти клопотання відповідача про стягнення судових витрат, однак такі заперечення судом не були враховані.
		Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду. 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У травні 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ФГ «Щедра нива» - Хацкевича Р. М. на касаційну скаргу ФГ «Золотий жайвір», в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. У   ОСОБА_1 , як нового власника спірної земельної ділянки, було відсутнє волевиявлення на продовження договору оренди землі, про що її представник своєчасно повідомляв відповідними листами ФГ «Золотий жайвір», тому, суди дійшли вірного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відсутні докази порушення переважного права позивача на укладення відповідного правочину. Посилання в касаційній скарзі на відповідні правові висновки Верховного Суду є нерелевантними до обставин цієї справи.
		Крім того, представником ФГ «Щедра нива» - Хацкевичем Р. М. у відзиві на касаційну скаргу заявлено клопотання про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 10 тис. грн. На підтвердження понесення ФГ «Щедра нива» таких витрат надано копію договору про надання юридичних послуг від 20 квітня 2023 року № 20/04/02, укладеного між ТОВ «Правник Експерт» та ФГ «Щедра нива», акт приймання-передачі наданих послуг від 06 травня 2025 року, платіжну інструкцію від 06 травня 2025 року № 500, згідно з якою ФГ «Щедра нива» сплатило 10 тис. грн у рахунок витрат на професійну правничу допомогу, докази надіслання копії відзиву та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи. 
		У червні 2025 року до Верховного Суду надійшло заперечення представника ФГ «Золотий жайвір» - Покотила Ю. В. на клопотання представника ФГ «Щедра нива» - Хацкевича Р. М. щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 10 тис. грн. Вказано, що заявлений розмір судових витрат (за умови наявності правових підстав для їх стягнення) є неспівмірним із обсягом наданих послуг. Як вбачається із відзиву на касаційну скаргу Хацкевич Р. М. є представником обох відповідачів та здійснює свою адвокатську діяльність згідно з доданих ордерів індивідуально. Тоді як на підтвердження понесення таких судових витрат Хацкевичем Р. М. надано договір про надання юридичних послуг, укладеного між ТОВ «Правник Експерт» та ФГ «Щедра нива». Та обставина, що адвокат Хацкевич Р. М. працює в ТОВ «Правник Експерт» не свідчить і не може свідчити про те, що юридичні послуги, вказані у акті приймання-передачі наданих послуг від 06 травня 2025 року, були надані саме адвокатом Хацкевичем Р. М. як працівником ТОВ «Правник Експерт» або іншою особою, яка є адвокатом. 
		 
		2. Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Судом установлено, що 08 червня 2016 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та ФГ «Золотий жайвір» (орендар), в особі Дацківа В. П., було укладено договір оренди землі № 078, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, площею 2,9500 га, кадастровий номер 6124610500:01:003:0539. Договір оренди зареєстрований 10 червня 2016 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 червня 2016 року № 61566371.
		Відповідно до пунктів 7 та 8 вказаного договору його укладено на 7 років. По закінченню строку, на який було укладено договір, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. У випадку якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		27 квітня 2023 року ФГ «Золотий жайвір» на адресу орендодавця - ОСОБА_2 було направлено лист-повідомлення від 25 квітня 2023 року № 23/04/25-5 про укладення договору оренди на новий строк, в якому повідомило про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, додавши проєкт договору оренди землі, в якому запропоновано встановити орендну плату у розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або в натуральній формі, та строк дії договору у 10 років, що підтверджується описом вкладення, накладною на відправлення та фіскальним чеком.
		28 квітня 2023 року приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно з яким ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6124610500:01:003:0539. Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку зареєстровано 28 квітня 2023 року.
		12 травня 2023 року ФГ «Золотий жайвір» на адресу нового власника земельної ділянки - ОСОБА_1 направило лист-повідомлення від 11 травня 2023 року № 23/05/11-1 про укладення договору оренди на новий строк, в якому повідомило про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, додавши проєкт договору оренди землі, в якому запропоновано встановити орендну плату у розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або в натуральній формі, та строк дії договору у 10 років, що підтверджується описом вкладення, накладною на відправлення та фіскальним чеком. Це повідомлення отримано ОСОБА_1 23 травня 2024 року.
		ОСОБА_3 , яка на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_1 , 05 травня 2023 року (лист-повідомлення від 04 травня 2023року), 25 травня 2023 року та 21 червня 2023 року (лист-повідомлення від 12 червня 2023 року) направила на адресу ФГ «Золотий жайвір» листи-повідомлення, якими повідомила, що власник земельної ділянки не приймає пропозицію щодо укладення договору оренди на новий строк, а також не бажає поновлювати дію договору оренди з господарством та має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб. Вказані листи вручено позивачу, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення.
		04 жовтня 2023 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 01 вересня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Щедра нива».
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України.
		Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
		Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
		Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
		Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		У частині першій статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.
		Відповідно до частин першої та другої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
		Законом України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин,) визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). 
		Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. 
		Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про оренду землі» до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди.
		Згідно з частиною п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
		Установлено, що позивач 12 травня 2023 року на адресу нового власника земельної ділянки - ОСОБА_1 направив лист-повідомлення від 11 травня 2023 року № 23/05/11-1, в якому повідомив про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.
		Разом з тим, 05 травня 2023 року (лист-повідомлення від 04 травня 2023року), 25 травня 2023 року та 21 червня 2023 року (лист-повідомлення від 12 червня 2023 року) ОСОБА_3 , яка на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_1 , направляла на адресу ФГ «Золотий жайвір» листи-повідомлення, якими повідомила, що власник земельної ділянки не приймає пропозицію щодо укладення договору оренди на новий строк, а також не бажає поновлювати дію договору оренди з господарством та має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб. Вказані листи вручено ФГ «Золотий жайвір», що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення.
		Аналіз положень частини першої-п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» свідчить про те, що для визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу   строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення 
		Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року № 594/376/17-ц (провадження              № 14-65цс18).
		Водночас, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини друга-п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі») процедури, так і наявності волевиявлення сторін.
		Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 23 січня 2019 року у справі № 902/619/17, від 27 червня 2019 року у справі № 923/925/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 912/1138/19, від 17 травня 2022 року у справі № 384/30/21 (провадження № 61-21267св21), від 24 квітня 2023 року у справі № 608/2591/21 (провадження № 61-813св23).
		У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2019 у справі № 908/2314/18 зазначено, що саме лише визнання відмови протиправною не може бути підставою для поновлення договору оренди землі за частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки для поновлення договору оренди за цими частинами необхідне погодження обох сторін щодо істотних умов договору.
		Ураховуючи викладене, суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки реалізація переважного права на укладення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі» процедури та за наявності волевиявлення сторін договору, а у спірних правовідносинах переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося у зв`язку з недосягненням між сторонами домовленості щодо істотних умов договору, оскільки ОСОБА_1 , як орендодавець, заперечувала проти укладення договору оренди на новий строк, а також не бажала поновлювати дію договору оренди землі з господарством.
		Установивши, що після закінчення строку дії договору оренди між ФГ «Золотий жайвір», як орендарем, і ОСОБА_1 , як орендодавцем, не досягнуто згоди щодо продовження дії договору оренди на змінених умовах, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного 01 вересня 2023 року між ОСОБА_1  та ФГ «Щедра нива», в частині орендаря щодо спірної земельної ділянки недійсним, перевівши права та обов`язки орендаря за цим договором на ФГ «Золотий жайвір», оскільки орендодавець повідомив попереднього орендаря про відсутність наміру продовжувати вказаний договір оренди.
		При цьому, суди вірно зазначили, що направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.
		Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями частини п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб.
		До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 січня 2020 року у справі № 379/1354/18 (провадження № 61-17309 св 19); від 25 березня 2020 року у справі № 379/1439/18 (провадження № 61-1715 св 20); від 06 квітня 2020 року у справі № 378/382/18 (провадження № 61-2684 св 19), від 20 серпня 2020 року у справі № 325/1951/19 (провадження № 61-7876 св 20), від 15 лютого 2023 року у справі № 399/295/11 (провадження № 61-13035 св 22), від 15 травня 2023 року у справа № 693/137/22 (провадження № 61-1217 св 23), від 27 травня 2024 року у справі № 604/482/23 (провадження № 61-1799св 24), від 16 грудня 2024 року у справі № 604/6/24 (провадження № 61-13357 св 24).
		Посилання позивача на недійсність договору оренди, укладеного орендодавцем з ФГ «Щедра нива», у частині орендаря, так як цей договір було укладено з новим орендарем, чим, на його думку, було порушено переважне право ФГ «Золотий жайвір» на укладення такого договору, є безпідставними, оскільки установлено відсутність факту порушеного переважного права ФГ «Золотий жайвір» на укладення з ОСОБА_1 договору оренди спірної земельної ділянки та волевиявленні на переукладення договору. 
		Доводи касаційної скарги про те, що        ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі з новим орендарем - ФГ «Щедра нива» на строк - 10 років, тобто на той самий строк, що пропонувало ФГ «Золотий жайвір», є безпідставними, оскільки не впливають на вирішення цього спору та не спростовують вищевказаних встановлених судами обставин, у тому числі щодо відсутності волевиявлення       ОСОБА_1 на продовження договірних відносин з позивачем.  
		Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		Щодо вирішення клопотання ФГ «Щедра нива» про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у суді касаційної інстанції
		У відзиві на касаційну скаргу представником ФГ «Щедра нива» - Хацкевичем Р. М. порушено клопотання про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 10 тис. грн. 
		Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). 
		Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
		Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
		Судом установлено, що представником ФГ «Щедра нива» - Хацкевичем Р. М. надано на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції: копію договору про надання юридичних послуг від 20 квітня 2023 року № 20/04/02, укладеного між ТОВ «Правник Експерт» та ФГ «Щедра нива», акт приймання-передачі наданих послуг від 06 травня 2025 року, платіжну інструкцію від 06 травня 2025 року № 500, згідно з якою ФГ «Щедра нива» сплатило 10 тис. грн у рахунок витрат на професійну правничу допомогу, докази надіслання копії відзиву та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи. 
		З огляду на викладене, враховуючи клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та доданих до нього документів, наявність заперечень ФГ «Золотий жайвір» проти задоволення відповідного клопотання, суд касаційної інстанції дійшов висновку про зменшення розміру витрат ФГ «Щедра нива» на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, а саме про стягнення з позивача на користь ФГ «Щедра нива» 8 тис. грн у рахунок відшкодування таких витрат, замість 10 тис. грн, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
		Доводи представника ФГ «Золотий жайвір» - Покотила Ю. В. про відсутність правових підстав для стягнення з позивача судових витрат на правничу допомогу, понесених ФГ «Щедра нива» у суді касаційної інстанції, не заслуговують на увагу, оскільки представником відповідача надані належні та допустимі письмові докази понесення таких витрат, з якими Верховний Суд погоджується. 
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу фермерського господарства «Золотий жайвір» залишити без задоволення.
		Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 11 грудня 2024 року, додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 грудня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 березня 2025 рокузалишити без змін.
		Стягнути з фермерського господарства «Золотий жайвір» на користь фермерського господарства «Щедра нива» судові витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 8 тис. (вісім тисяч) грн.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                       Б. І. Гулько
		 
		                                                                                                Г. В. Коломієць
		 
		Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...