Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 675/1502/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2025.
Дата набрання законної сили: 26.06.2025
Номер судового провадження: 51-1501км25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024244000001432

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 червня 2025 року
		м. Київ
		справа № 675/1502/24
		провадження № 51-1501км25
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                    ОСОБА_1 ,
		суддів                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора                                        ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 17 лютого 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 січня 2025 року стосовно ОСОБА_7 .
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини  
		Вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 січня 2025 року затверджено угоду про примирення, укладену 11 грудня 2024 року між потерпілою ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_7 .
		ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 Кримінального кодексу України (далі - КК), та призначено йому узгоджене сторонами угоди покарання, із застосуванням статті 69 КК, у виді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
		Вирішено питання судових витрат та речових доказів. 
		Не погодившись з вироком місцевого суду прокурор Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку.
		Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 17 лютого 2025 рокувідмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 січня 2025 року.
		Вимоги, викладені у касаційній скарзі, і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 17 лютого 2025 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Зокрема, прокурор зазначає, що поза увагою апеляційного суду залишились доводи апеляційної скарги про те, що у кримінальному провадженні по обвинуваченню особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286-1 КК, не може бути укладено угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим. При цьому зазначає, що апеляційний суд безпідставно зазначив про відсутність посилання прокурора в апеляційній скарзі на конкретні порушення вимог частини 3 статті 469 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
		Також вказує на те, що у цьому кримінальному провадженні ухвалою Ізяславського районного суду від 14 листопада 2024 року було відмовлено в затвердженні угоди, а повторно укладена угода про примирення між обвинуваченим та потерпілою від 11 грудня 2024 року не усунула підстав, з яких суд відмовив у затвердженні такої угоди, а тому повторне звернення з угодою не допускається.
		Вважає, що доводи прокурора про те, що угода про примирення не може бути затверджена у кримінальних провадженнях по обвинуваченню за статтею 286- 1 КК, мали бути оцінені судом під час розгляду апеляційної скарги по суті, а не на етапі відкриття провадження.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор у судовому засіданні просила задовольнити касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній.
		Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. 
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені вироки, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
		Згідно положень пункту 3 частини 3 статті 394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений прокурором в апеляційному порядку виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною 3 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається (частина 3 статті 469 КПК).
		Як неодноразово підкреслював суд касаційної інстанції, під час примирення сторін у кримінальному судочинстві кожна зі сторін кримінально-правового конфлікту переслідує свої інтереси. Для потерпілого - це відновлення порушених прав шляхом відшкодування заподіяної злочином шкоди, для захисту якої він у кримінальному процесі наділений відповідними правами. Для обвинуваченого (підозрюваного) - це уникнення кримінальної відповідальності або призначення мінімального покарання. Держава, у свою чергу, будучи носієм публічного інтересу, регулює суспільні відносини, які є предметом кримінального процесуального права.
		Однією зі складових верховенства права є передбачуваність закону, яка означає, що закон має бути зрозумілим та чітко сформульованим, щоб люди могли прогнозувати його наслідки та керувати своєю поведінкою відповідно до його вимог. 
		Повертаючись до положень частини 3 статті 469 КПК, колегія суддів звертає увагу на чіткість та недвозначність формулювань, викладених у ній, щодо кола кримінальних проваджень, у яких може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим і встановлює лише одне обмеження, згідно з яким у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, укладення угоди про примирення не допускається. 
		З огляду на зазначене доводи прокурора про неприпустимість укладання угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим у кримінальних провадженнях щодо двооб`єктних кримінальних правопорушень, яким є злочин, передбачений статтею 286-1 КК, є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі.   
		Відповідно до частини 4 статті 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
		Як зазначалося вище, згідно положень пункту 3 частини 3 статті 394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений прокурором в апеляційному порядку виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною 3 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Посилання прокурора на недотримання місцевим судом вимог частини 8 статті 474 КПК не є підставою для оскарження прокурором вироку, яким затверджено угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
		Отже, на переконання колегії суддів касаційної інстанції, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив прокурору у відкритті апеляційного провадження на вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 січня 2025 року, яким було затверджено угоду про примирення, укладену 11 грудня 2024 року між потерпілою ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_7 .
		Таким чином, за результатами касаційної перевірки не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, а тому касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 17 лютого 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження - без зміни.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		у х в а л и в:
		Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 17 лютого 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора на вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 січня 2025 року стосовно ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		С у д д і:
		 
		ОСОБА_1                                         ОСОБА_2                          ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...