Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/3643/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; спори про припинення права власності на земельну ділянку.
Надіслано судом: 01.07.2025. Зареєстровано: 01.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2025.
Дата набрання законної сили: 15.07.2025
Номер судового провадження: 2/619/1638/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 619/3643/25
		провадження № 2/619/1638/25
		 
		УХВАЛА
		про забезпечення позову 
		 
		27 червня 2025 року                            м. Дергачі
		Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Коваленко Н.В., розглянувши заяву керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Коптєва Ярослава Юрійовича про забезпечення позову, у справі за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальність «Агрофірма «Басово» , Богодухівської районної (військової) державної адміністрації Харківської області, третя особа: Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та договору оренди землі, скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку,-
		УСТАНОВИЛА:
		До Дергачівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальність «Агрофірма «Басово», Богодухівської районної (військової) державної адміністрації Харківської області, третя особа: Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та договору оренди землі, скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку.
		Одночасно з пред`явленням позову до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій прокурор просить:
		-накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6322682000:01:000:0803, площа 5,9475 га, розташованою за межами населених пунктів на території Золочівської територіальної громади Богодухівського району Харківської області, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), шляхом заборони відчуження, реєстрації похідних прав, поділу, об`єднання та вчинення інших реєстраційних дій до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили; 
		-заборонити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам здійснювати на земельній ділянці з кадастровим номером 6322682000:01:000:0803, площа 5,9475 га, розташованої за межами населених пунктів на території Золочівської територіальної громади Богодухівського району Харківської області, будь-які сільськогосподарські, будівельні чи земельні роботи, пов`язані із пошкодженням ґрунтового покриву вказаної земельної ділянки або інші роботи, що можуть призвести до знищення або пошкодження розташованого на ній об`єкту культурної спадщини  пам`ятки археології національного значення Городище «Полкова Микитівка» та Могильник, до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
		В обґрунтування заяви прокурор зазначив, що розпорядженням Золочівської районної держаної адміністрації у Харківській області №223 від 03.06.2015 передано у власність ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) земельну ділянку (кадастровий номер 6322682000:01:000:0803, площа 5,9475 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення реформованого КСП «Україна», розташовані за межами населених пунктів на території Гур`єво-Козачанської сільської ради. (свідоцтво про право власності № НОМЕР_3 від 07.07.2015). В подальшому на підставі свідоцтва про право на спадщину №348 від 21.02.2025 вказана земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ). Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на час пред`явлення позову власником земельної ділянки з кадастровим номером 6322682000:01:000:0803 є ОСОБА_1 (запис про право власності від 21.02.2025 № 58675572, внесений приватним нотаріусом Харківської міського нотаріального округу Браженко І.І. на підставі свідоцтва про право на спадщину №348 від 21.02.2025 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.02.2025 №77405846). Крім того, вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Агрофірма «Басово» на підставі договору оренди землі №100 від 01.11.2015 строком на 20 років (запис про інше речове право №12538505 від 15.12.2015 внесений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О. на підставі договору оренди землі №100 від 01.11.2015 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №27102365 від 15.12.2015).Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ділянка з кадастровим номером 6322682000:01:000:0803 зареєстрована в ДЗК 06.05.2015 на підставі технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 26.01.2015, виконаної ФОП ОСОБА_3 .. Цільове призначення земельної ділянки: 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначене також підтверджується інформацією ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 10-20-14-6856/19-23 від 20.12.2023. Водночас, відповідно до інформації Департаменту культури та туризму Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 №05-26/120 земельна ділянка з кадастровим номером 6322682000:01:000:0803 розташована в межах пам`ятки археології місцевого значення Курган №1 (охоронний №8774/1-Ха, наказ Міністерства культури від 26.04.2013 №364). Крім того, згідно інформацією інженера-землевпорядника ОСОБА_4 від 15.04.2024, наданої у відповідь на запит Богодухівської окружної прокуратури № 56- 1201вих-24 від 09.04.2024 перетин меж пам`ятки археології місцевого значення  Курган №1 (охоронний №8774/1-Ха, наказ Міністерства культури від 26.04.2013 №364) з земельною ділянкою 6322682000:01:000:0803 складає 100% . Інформація відповідно рішень щодо вилучення з державної власності та передачі у приватну власність (користування) та/або зміни цільового призначення (виду використання) земельної ділянки у Департаменту відсутня. Розташування на спірній земельній ділянці пам`ятки археології місцевого значення Курган №1 (охоронний №8774/1-Ха, наказ Міністерства культури від 26.04.2013 №364). підтверджується інформацією Департаменту культури та туризму Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 №05-26/120 , паспортом та обліковою карткою пам`ятки. У паспорті та обліковій картці наведено опис меж території пам`ятки археології курган (охоронний №8774/1-Ха), до якої потрапляє й спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6322682000:01:000:0803, розташована за межами населених пунктів на території Золочівської територіальної громади. Відповідно до паспорту об`єкта культурної спадщини, пам`ятка археології місцевого значення курганна група виявлено та нанесено на карту під час геодезичної зйомки у 1973 році розробниками Інституту з землеустрою «Укрземпроект». Під час проведення інвентаризації пам`яток археології ОСОБА_5 , науковим співробітником відділу пам`яток археології ОКЗ «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини» у 2010 році був здійснений огляд об`єктів культурної спадщини на предмет стану збережності. Курганна група розташована за 3 км на південний захід від південної околиці села, ліворуч грунтової дороги у напрямку с. Баранівка  с. Басове. Координати центрів курганів отримані за допомогою навігаційного приладу Magellan Explorist 500: курган 1  50* 24.004 Пн, 035*55.480 Сх; курган 2  50*24.006, 035*55.645 Сх. Відомості про занесення пам`ятки археології до Реєстру наявні на офіційному вебсайті Міністерства культури та інформаційної політики України за посиланням: https://mcip.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam-iatokukrainy/. На підставі наказу Міністерства культури України від 26.04.2013 № 364 пам`ятку курган внесено до Реєстру за категорією місцевого значення та присвоєно охоронний номер 8774/1- Ха. При цьому, правовий режим земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, залежить не від наявних відомостей Державного земельного кадастру, проекту землеустрою, рішень органу місцевого самоврядування тощо, а визначається фактом знаходження на ній памлятки. Непреведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов`язаний з фактом знаходження на ній пам`ятки, а не рішенням органу місцевого самоврядування.
		Оскільки предметом позову у даній справі є повернення земельної ділянки на користь держави, то існує досить висока ймовірність того, що відповідач може в будь-який момент здійснити її відчуження на користь інших осіб, що може значно ускладнити або зробити взагалі неможливим виконання рішення суду. На переконання прокурора, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
		Отже, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без виклику сторін.
		Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, оцінивши доводи позивача про необхідність забезпечення позову, не вирішуючи питання обґрунтованості позовних вимог по суті, суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до частини першоїстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.
		Частиною другоюстатті 149 ЦПК Українивизначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
		Забезпечення позовуце вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
		Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
		У пункті 4постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 рокузазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
		Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
		При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах.
		ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		Згідно п. 1, 2 ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
		Частиною 3статті 150 ЦПК Українипередбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
		Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням заявлених заявником позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
		З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачами є наявність спору щодо земельної ділянки, та невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може ускладнити захист позивачем своїх прав у випадку задоволення позовних вимог.
		В заяві про забезпечення позову позивач просить забезпечити позов, зокрема, шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6322682000:01:000:0803, загальною площею 5,9475 га та заборони відчуження, реєстрації похідних прав, поділу, об`єднання та вчинення інших реєстраційних дій до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
		Відповідно до правового висновку, викладеного у Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22, постанові Верховного Суду від 09.06.2023 у cправі № 37з-23, можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (зазначені висновки викладено в постанові).
		Таким чином, сам факт державної реєстрації за відповідачем права приватної власності на майно, яке знаходиться у його власності, формально наділяє його передбаченими законодавством необмеженими правомочностями власника (володіння, користування, розпорядження) щодо цієї ділянки, отже можливість відповідача в будь-який момент відчужити спірну земельну ділянку є очевидною, беззаперечною та не потребує додаткового доведення.
		Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей11,1281 ЦПК України(змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права відповідача або інших осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
		Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
		При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
		Суд вважає обґрунтованим посилання позивача у заяві про забезпечення позову на те, що у випадку відчуження відповідачем земельної ділянки на користь інших осіб це ускладнить захист позивачем своїх прав у разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог за вищевказаним позовом, оскільки відповідач як власник зазначеного майна має об`єктивну можливість вчинення дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
		Разом з тим, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження, реєстрації похідних прав, поділу, об`єднання та вчинення інших реєстраційних дій.
		Застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на спірну земельну ділянку, унеможливлює вчинення будь-яких дій щодо їх відчуження, вчинення нотаріальних та реєстраційних дій.
		Арешт майна, як спосіб забезпечення позову, передбачає накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна (постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 504/3408/22 (провадження № 61-18041св23).
		У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у cправі № 908/2382/21 вказано, що «за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам».
		Арешт віднесений до видів обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості (пункт 4 частини першоїстатті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
		Отже, арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном. Тому при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, зокрема 
		заборони здійснювати будь-які реєстраційні, не є необхідним.
		З огляду на вищевказане, не вирішуючи питання про законність та обґрунтованість заявлених прокурором у позові вимог, а також врахувавши, що між сторонами дійсно виник спір, що й послугувало підставою звернення прокурора до суду із позовом, і зазначені у заяві про забезпечення позову обставини свідчать про існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалено на користь позивача, суд дійшов висновку про доцільність накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6322682000:01:000:0803, загальною площею 5,9475 га до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
		Також, вважаючи обґрунтованими і слушними доводи прокурора про те, що проведення будівельних та земельних робіт на спірній земельній ділянці, пов`язаних із пошкодженням її ґрунтового покриву або інших робіт, що можуть призвести до знищення або пошкодження розташованого на ній об`єкту культурної спадщини  пам`ятки археології національного значення Городище «Полкова Микитівка» та Могильник, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та будь-яким іншим особам здійснювати такі дії.
		Водночас заборона відповідачам та будь-яким іншим особам здійснювати на земельній ділянці з кадастровим номером 6322682000:01:000:0803, загальною площею 5,9475 га, розташованої за межами населених пунктів на території Золочівської територіальної громади Богодухівського району Харківської області, будь-які сільськогосподарські роботи, тобто використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням, за своєю суттю є втручанням і перешкоджанням господарській діяльності користувача земельною ділянкою, що може призвести до невиправданого порушення прав відповідачів, а також інших осіб, з огляду на що заява прокурора про забезпечення позову в цій частині задоволенню не підлягає.
		Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони здійснення сільськогосподарських робіт, суд також враховує значу тривалість ймовірного порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача та відсутність будь-яких дій з його боку, спрямованих на відновлення таких прав та інтересів, що забезпечило досить тривале і безперешкодне використання відповідачами земельної ділянки за її цільовим призначенням.
		Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить із того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову відсутні будь-які відомості про існування визначених ч. 3 ст.154ЦПК України обставин, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, а тому таке зустрічне зобов`язання не застосовує.
		Зазначене не перешкоджає учасникам справи за наявності для того підстав звернутися до суду із заявою про заміну виду забезпечення позову, що передбаченост. 156 ЦПК України, або ж із заявою про скасування заходів забезпечення позову у порядку, визначеномуст. 158 ЦПК України.
		Суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
		Згідно ч. 7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
		Керуючись ст.149-153,258-261,353-355ЦПК України,суд
		УХВАЛИЛА:
		Заяву керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області про забезпечення позову  задовольнити частково.
		Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальність «Агрофірма «Басово», Богодухівської районної (військової) державної адміністрації Харківської області, третя особа: Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та договору оренди землі, скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку, шляхом:
		-накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6322682000 :01:000:0803, площа 5,9475 га, розташованою за межами населених пунктів на території Золочівської територіальної громади Богодухівського району Харківської області, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) , до набрання законної сили рішенням суду у справі;
		-заборонити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам здійснювати на земельній ділянці з кадастровим номером 6322682000:01:000:0803, площа 5,9475 га, розташованої за межами населених пунктів на території Золочівської територіальної громади Богодухівського району Харківської області, будь-які будівельні чи земельні роботи, пов`язані із пошкодженням ґрунтового покриву вказаної земельної ділянки або інші роботи, що можуть призвести до знищення або пошкодження розташованого на ній об`єкту культурної спадщини  пам`ятки археології національного значення Городище «Полкова Микитівка» та Могильник, до набрання законної сили рішенням суду у справі.
		У задоволенні інших вимог заяви про забезпечення позову відмовити.
		Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
		Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
		Роз`яснити, що особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
		Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		         Суддя                                         Н. В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...