Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/3688/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано судом: 01.07.2025. Зареєстровано: 01.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/619/438/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025221270000210

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 619/3688/25
		провадження № 1-кп/619/438/25
		 
		ВИРОК
		іменем України
		30 червня 2025 року м. Дергачі
		Дергачівський районний суд Харківської області  у складіголовуючого - суддіОСОБА_1 за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2  розглянув у відкритомусудовому засіданнікримінальне провадження №12025221270000210 від 20.05.2025 за обвинуваченням:    ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Світличне, Золочівського району Харківської області, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,у вчиненнізлочинів,передбачених ч.1ст.263,ч.4ст.296 КК України,за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:  прокурораОСОБА_5   обвинуваченого захисникаОСОБА_3  ОСОБА_6 .
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		ОСОБА_3 , виконуючи службові обов`язки по захисту Батьківщини від збройної агресії російської федерації, перебуваючи в рядах 113-ої окремої бригади територіальної оборони, на початку 2023 року, точну дату, час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, в районі населеного пункту Уди Золочівської ОТГ Богодухівського району Харківської області, знайшов ручну осколкову гранату DM-51 та спусковий важель підривача (запал) до ручної осколкової гранати DM-82. 
		Реалізовуючи свійумисел нанезаконне придбаннябойових припасів,усвідомлюючи суспільнунебезпеку вчинюванихним дійта розуміючинастання їхнаслідків,без передбаченогозаконом дозволу,забрав бойовіприпаси,які згідноз висновкомсудової вибухово-технічноїекспертизи №СЕ-19/121-25/12664-ВТХ від 27.05.2025 є - ручною осколковою гранатою БМ-51 та спусковим важелем підривача (запалом) до ручної осколкової гранати БМ-82, які придатні до вибуху.
		Після чого продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне поводження із бойовими припасами, конструктивно поєднавши корпус ручної осколкової гранати БМ-51 та спусковий важель підривача (запал) до ручної осколкової гранати ВМ-82, продовжив зберігати їх до 20.05.2025 за місцем свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
		Крім того, 20.05.2025 о 06 год 00 хв, ОСОБА_3 , прийшов до місцевого ставку, який розташований неподалік від вул. Центральна, в с. Світличне, Золочівської ОТГ, Богодухівського району, Харківської області, щоб порибалити, де побачив ОСОБА_7 , з яким, в присутності очевидця ОСОБА_8 , ОСОБА_3 вступив в словесний конфлікт.
		Після словесної перепалки, з метою реалізації раптово виниклого злочинного умислу, спрямованого на грубе порушення громадського порядку, ігноруючи існуючі в суспільстві загально прийняті правила поведінки, моральності та добропристойності, усвідомлюючи, що він знаходиться в громадському місці, маючи намір на вчинення хуліганських дій, пішов до себе до дому та взяв за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 бойову ручну осколкову гранату наступальної дії типу БМ-51 з приєднаним спусковим важелем підривача (запалом) до ручної осколкової гранати БМ-82 (згідно з висновком судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/121-25/12664- ВТХ від 27.05.2025), що належить до категорії боєприпасів, що була придатна для здійснення вибухів, та розуміючи, що вказаний предмет є бойовим припасом, а в результаті його вибуху може спричинити шкоду здоров`ю, попрямував до ставка місцевого ставку, який розташований неподалік від вул. Центральна, с. Світличне, Золочівської ОТГ, Богодухівського району, Харківської області, де дістав із карману вказаний бойовий припас та маючи умисел направлений на вчинення хуліганських дій, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, відчуваючи безкарність своїх дій, демонстративно ігноруючи існуючі в суспільстві загальновизнані правила поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокійний відпочинок громадян, маючи на меті показати свою винятковість, зневажливе ставлення до оточуючих, суспільства та їх людської гідності, розуміючи, що вибух призведе до порушення побуту, спокійного відпочинку мешканців прилеглих житлових будинків, та відпочиваючих на ставку, а також до можливого спричинення тілесних ушкоджень, діючи з особливою зухвалістю, використовуючи малозначний, нікчемний привід, а саме, словесну перепалку з ОСОБА_7 , кинув вказаний бойовий припас на пляжі біля вказаного ставку, після чого пролунав вибух.
		У подальшому, досягнувши поставленої мети, вчинивши свої умисні, протиправні, хуліганські дії, вчинені з особливою зухвалістю, з мотивів явної неповаги до суспільства припинив та з місця скоєння кримінального правопорушення зник.
		Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за злочин, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися у:
		- носінні, зберіганні, придбанні, боєприпасів без передбаченого законом дозволу, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України.
		- грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 296 КК України.
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив факти і обставини його вчинення, так як це зазначено вище.
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, останньому роз`яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		З урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Вина обвинуваченого у вчиненні зазначених злочинів доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.
		Повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку у цьому кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутого щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обвинувачення та доведеність стороною обвинувачення під час судового розгляду його винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
		За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
		Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках,  на потерпілого.
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Частиною 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
		Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.
		Отже, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст.296 КК України, доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Частиною шостою статті 368 КПК України визначено, що обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які містяться у постанові від 27 листопада 2019 року (кримінальне провадження № 629/847/15-к) щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
		Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
		Матеріали кримінального провадження містять відомості на підтвердження того, щообвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчиненому злочині та всі обставини, які ставляться йому у провину, щирий жаль з приводу цього, осуд своєї поведінки та бажання виправити ситуацію, яка склалася, і нести кримінальну відповідальність за вчинене.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття ОСОБА_3 визнається судом обставиною, яка пом`якшує його покарання.
		Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
		Мотиви призначення покарання.
		Вивченням відомостей про особу ОСОБА_3 установлено, що він за місцем проходження служби характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом Дз:F70, раніше не судимий.
		Положеннями статті 50 КК України передбачено, щопокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу винного.
		Статтею 65 КК України визначені загальні засади призначення покарання, відповідно до яких суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.
		При цьому,  враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
		Верховний Суд у своїй постанові від 02 листопада 2021 року (справа № 750/5031/18, провадження № 51-2761км21) зазначив, що процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Водночас, визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Виходячи з приписів статті 12 КК України, вчинені ОСОБА_3 злочини, передбачені ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, є тяжкими злочинами. 
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, відсутність претензій потерпілого до обвинуваченого, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого та наслідків дій винного, який свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю.
		За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкцій передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання відповідає тяжкості правопорушень, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, не буде становити особистий надмірний тягар для особи та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
		При вирішенні питання про те, який із передбачених ч. 1 ст. 70 КК України, принципів необхідно застосувати до ОСОБА_3  при призначенні покарання за сукупністю злочинів, суд крім відомостей про особу винуватого та обставин, які пом`якшують покарання, враховує число злочинів, які входять у сукупність, форму вини і мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків.
		Отже, суд дійшов висновку про застосування принципу часткового складання призначених покарань. 
		У судовому засіданні прокурор просив застосувати статтю 75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком.
		Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, він ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Враховуючи характер суспільно-небезпечного діяння, відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який є учасником бойових дій, опікуном дружини, яка є особою з інвалідністю 1 групи, відсутність претензій потерпілого, можливість виправлення без відбування покарання, суд дійшов висновку про звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та застосовує ст. 75 КК України. На період іспитового строку суд покладає на нього обов`язки, передбачені ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст.76 КК України.
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому: майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
		З оглядуна зазначенета зурахуванням обставинсправи речовідокази по справі знищити. 
		Відповідно до статей 124, 126 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		З урахуванням вимог статей 176, 177, 377 КПК України у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу обвинуваченому.
		Ураховуючи викладене та керуючись статтями 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд
		ухвалив:
		ОСОБА_3  визнати винуватиму пред`явленомуобвинуваченні увчиненні злочинів,передбачених ч.1ст.263,ч.4ст.296 ККУкраїни ККУкраїни,та призначити йому покарання:
		-за  ч. 1 ст. 263 КК у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
		- за ч.4ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України  ОСОБА_3  визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3  звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		У відповідності зі ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_3  такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь держави процесуальні витрати за проведення Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі судово-балісничних експертиз № СЕ-19/121-25/12664-ВТХ від 27.05.2025 у розмірі 10698,80 грн; №СЕ-19/121-25/12665-ВТХ від 26.05.2025 у розмірі 3565,60 грн. 
		Речові доказипо справі:металеві фрагменти (осколки) неправильної форми різних розмірів, які було поміщено та запаковано до сейф-пакету НПУ WAR 1182021; два змиви на ватні палички, які поміщено до паперового конверту НПУ і опломбовано наліпкою NPU-2379301; металевий виріб зовні схожий на скобу було поміщено до сейф-пакету НПУ HYQ 0090897; два пластикові фрагменти темно зеленого кольору, які було упаковано та запечатано до паперового конверту НПУ; гранату, зеленого кольору, «ПІРО-5» учбово-тренувальну, яку було запаковано до сейф пакету WAR 1253953; запал, який було запаковано до сейф-пакету PSP 7130587; уламки, які було запаковано до сейф- пакету PSP 7130591; металеву банку зеленого кольору з поліченням, яку було запаковано до сейф-пакету PSP 7130592  знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Суддя             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...