Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/10359/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 01.07.2025. Зареєстровано: 02.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/463/239/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024142360000883

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №463/10359/24
		Провадження №1-кп/463/239/25
		 
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		   01 липня 2025 року         Личаківський районний суд м. Львова
		 
		в складі головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судового засідання     ОСОБА_2 ,
		прокурора                     ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої                 ОСОБА_4 ,
		захисника                     ОСОБА_5 ,
		потерпілої                     ОСОБА_6 ,
		представника потерпілої ОСОБА_7 
		 
		в м. Львові
		у відкритому судовому засіданні, розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142360000883 від 09.10.2024 про обвинувачення 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Антонівка, Жидачівського району Львівської області, громадянки України, працюючої акушеркою передпологовою та пологовою, пологового відділення КНП ЛОР «ЛОКЛ», раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючї за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, суд -
		 
		встановив:
		 
		09.10.2024 приблизно о 01:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні КНП ЛОР «ЛОКЛ», що за адресою: м. Львів, вул. Юрія Руфа,4, умисно, у ході конфлікту, який раптово виник між нею та ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних відносин, тримаючи в руці набір інструментів для родів, нанесла ним потерпілій ОСОБА_6 один удар в область обличчя з правої сторони, заподіявши їй наступні тілесні ушкодження: синець в скроневій ділянці справа, в ділянці зовнішнього кута правого ока і на верхній повіці ззовні, який відноситься до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
		Таким чином, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України.
		В судовомузасіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винузаперечила,вважає,що справаповністю сфабрикована,а потерпіланадала неправдивіпокази.Пояснила,що працюєна посадіакушерки родзалу КНП ЛОР «ЛОКЛ». З потерпілою знайома декілька років, оскільки разом працюють у вказаному медичному закладі в пологовому відділенні. 
		9 жовтня 2024 року вона знаходилась на робочому місці. Приблизно в 01:00 год вона зайшла в приміщення кабінету, де вже були ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . На раніше висловлене прохання чергового лікаря, вона взяла на столі набір інструментів для родів в стерилізаційному пакеті, приблизна вага такого 1 кг. Коли намагалась вийти з інструментами до неї підбігла ОСОБА_6 та намагалась вирвати у неї з рук вказаний набір, внаслідок чого такі впали, вона зігнулась за інструментами і в цей момент ОСОБА_6 вдарила її по голові. Жодних ударів потерпілій вона не наносила, вважає, що потерпіла та свідок обманюють. Зазначила, що з приводу завданого їй удару ні в поліцію, ні в медичний заклад не зверталась. 
		Цивільний позов заперечує, оскільки жодної шкоди ОСОБА_6 не спричиняла.
		Не зважаючи, що ОСОБА_4 заперечила свою вину у пред`явленому їй обвинувачені, скоєння нею кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України підтверджується наступними доказами.
		Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що працює акушеркою в пологовому відділенні КНП ЛОР «ЛОКЛ» тривалий час. Разом з обвинуваченою працює три з половиною роки на одній зміні, де вона (потерпіла) є старшою зміни. Відносини із обвинуваченою завжди були важкими, але вперше відбувся такий конфлікт.
		09.10.2024 р. приблизно в 01:00 в приміщенні маніпуляційної кімнати знаходились вона та ОСОБА_8 . Пізніше зайшла ОСОБА_4 та почала збирати інструменти для прийняття родів. На її запитання: «що сталось, хто поступає?» ОСОБА_4 відповіла «Яке ваше діло». Між ними знаходилась тумба висотою приблизно 1 м, на якій лежав набір металевих інструментів, серед яких багато загострених предметів, зокрема ножиці, затискачі та інше, в стерильному пакеті. Несподівано ОСОБА_4 двома руками взяла цей пакет та нанесла ним сильний удар потерпілій в праву сторону голови в ділянку ока та скроні, внаслідок чого вона відчула нестерпний біль та запаморочення. Після удару вона жодних дій по відношенню до ОСОБА_4 не вчиняла та з нею не спілкувалась, викликала поліцію. В результаті удару у нею утворилась велика гематома над правим оком, тривалий час, близько 1 місяця, були сильні головні болі. Уточнила, що вона жодних ударів чи іншого фізичного впливу по відношенню до ОСОБА_4 не здійснювала, ні перед описаною подією, ні після такої. 
		Такожпотерпіла зазначила,що булазмушена проходититривале лікуванняв окуліста,оскільки виникризик зміщеннягематоми вділянку оката виникризик відшарування сітківки, лікування тривало близько трьох тижнів. Приблизно 1 місяць на обличчі були сильні синці та гематоми. Жодних вибачень зі сторони ОСОБА_4 з моменту події не було. 
		В частині поданого цивільного позову потерпіла повідомила, що підтримує позовні вимоги в повному об`ємі, просить суд стягнути з обвинуваченої відшкодування моральної шкоди завданої протиправними діями обвинуваченої, внаслідок сильного фізичного болю, приниження та необхідності тривалого лікування.
		Крім цього, просить врахувати, що ОСОБА_4 продовжує агресивне ставлення до неї. 
		Допитана всудовому засіданніяк свідок ОСОБА_8 повідомила,що працюєв пологовомувідділенні КНП ЛОР «ЛОКЛ» акушеркою. Знайома з обвинуваченою і потерпілою понад 20 років. 09.10.2024 приблизно о 01:00 год знаходилась в матеріальній кімнаті разом з ОСОБА_6 , писала історію хвороби. В приміщення кабінету зайшла обвинувачена та взяла крафт пакет з інструментами для пологів. На запитання ОСОБА_6 : «Що сталося?», обвинувачена відповіла: «Не ваше діло». Пакет з інструментами обвинувачена тримала у двох руках, у набір входить 10 металевих інструментів вагою близько кілограма. Несподівано обвинувачена нанесла удар вказаним пакетом в ділянку правого ока та скроні ОСОБА_6 , після чого потерпіла одразу вийшла з кабінету. Уточнила, що від місця конфлікту знаходилась на відстані не більше 3 м., освітлення у кабінеті було яскравим і вона чітко бачила, як ОСОБА_4 нанесла цілеспрямований і сильний удар потерпілій. Крім цього повідомила, що ОСОБА_4 є конфліктною особою та до неї склалось негативне ставлення у працівників лікарні.
		В процесі слідчого експерименту з участю потерпілої, (а.с. 144-147) ОСОБА_6 відтворила обставини подій, що мали місце 09.10.2024 приблизно о 01:00 год. Вказані обставини відповідають показам потерпілої наданим в судовому засіданні.
		Згідно консультаційноговисновку спеціаліставід 09.10.2024р.(а.с.143)за наслідкамиогляду ОСОБА_6 о 13:50год. унеї виявлено:посттравматичний набряк і пастозність верхньої та нижньої повіки, наявна гематома у зовнішньому куті, болюча при пальпації, незначна гіперемія кон`юнктиви у зовнішньому куті ока.
		Відповідно до висновку експерта №748 від 9 жовтня 2024 року (а.с. 151) у громадянки ОСОБА_6 на час проведення судово-медичної експертизи виявлено синець в скроневій ділянці справа, в ділянці зовнішнього кута правого ока і на верхній повіці ззовні, який утворився від дії тупого предмета, міг виникнути протягом доби 9 жовтня 2024 р. і відноситься до легкого ступеня тяжкості. 
		Висновком додаткової експертизи № 811 від 23 жовтня 2024 року встановлено, що згідно «Висновку експера» № 748 віл 09.10.2024р. у гр-ки ОСОБА_6 було виявлено синець в скроневій ділянці справа, в ділянці зовнішнього кута правого ока і на верхній повіці ззовні, який утворився від дії тупого предмета, міг виникнути протягом доби 09 жовтня 2024р. і відноситься до легкого ступеня тяжкості. Беручи до уваги дані матеріалів кримінального провадження, а саме протоколів допитів потерпілої ОСОБА_6 свідка ОСОБА_8 , пояснення і протокол допиту свідка ОСОБА_4 протокол проведення слідчого експеременту за участю гр-ки ОСОБА_6 механізм утворення синця в скроневій ділянці справа, в ділянці зовнішнього кута правого ока і на верхній повіці ззовні може відповідати показам, які вона надала під час проведення слідчого експерименту із нею 23 жовтня 2024р.
		В описовій частині висновку, експерт вказує, що була присутня при проведенні слідчого експерименту 23.10.2024 р. Зокрема вказує, що на фото № 1 до «Фототаблиці» потерпіла ОСОБА_6 зобразила, як на столі знаходився набір для родів у крафтовому пакеті, на котрий потерпіла поклала руку, а ОСОБА_4 вирвала його з під руки потерпілої. На фото № 2,3 до «фототаблиці» потерпіла ОСОБА_6 відобразила, як ОСОБА_4 , тримаючи в руках крафтовий пакет з набором для родів нанесла потерпілій один удар в область кута правого ока.
		Заслухана в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 вказані вище висновки підтримала. 
		Отже наведеними висновками експертиз підтверджуються покази потерпілої та свідка ОСОБА_8 в частині механізму утворення тілесних ушкоджень.
		З приводу клопотання обвинуваченої про визнання недопустимими доказів у даному кримінальному провадженні (а.с. 230) слід зазначити наступне.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Крім цього при вирішенні клопотань сторони захисту судом враховуються правові висновки Верховного суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду № 756/10060/17, від 31серпня 2022 р., суд вказує, що у разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося.
		В ході судового розгляду не встановлено жодних обставин, які б свідчили, що вказані в клопотанні обвинуваченої докази, а саме висновки експерта, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. 
		Суд вважає помилковими твердження обвинуваченої про службову та іншу залежність експертної установи від сторін кримінального провадження та про суттєву відмінність показів потерпілої і свідка наданих в судовому засіданні, від тих які враховані експертом. Також жодних обставин, які б свідчили, що внаслідок проведених експертних досліджень порушено право обвинуваченої на захист, судом не встановлено. 
		Отже враховуючи наведене, в судовому засіданні не встановлено даних, які б давали підстави стверджувати, що досліджені в судовому засіданні докази отриманні слідством внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. В зв`язку з чим в задоволенні клопотань про визнання доказів недопустимими слід відмовити.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої доведена повністю, її дії за ч. 1 ст. 125 КК України кваліфіковані правильно, оскільки наведеними вище доказами повністю підтверджується факт умисного спричинення ОСОБА_4 легкого тілесного ушкодження потерпілій.
		Призначаючи покарання обвинуваченій, судом враховується характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особа обвинуваченої, яка страждає на ряд захворювань, а саме: атеромклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ст., те що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності.
		Обставин, які пом`якшують чи обтяжуючих покарання в ході судового розгляду не встановлено.
		Враховуючи вище викладене, суд обирає обвинуваченій покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.
		На переконання суду призначене покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої.
		Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 (а.с. 15-17) суд дійшов наступних висновків.
		Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_6 , в зв`язку із спричиненням обвинуваченою їй тілесних ушкоджень, що супроводжувалось фізичним болем та необхідністю лікування, просить суд стягнути з ОСОБА_4 відшкодування завданої їй моральної шкоди. Моральну шкоду, яка викликана фізичними стражданнями, потерпіла оцінює в сумі 200000 грн. 
		З вимог ст. 23 ЦК України випливає, що моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування визначається судом.
		Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, доведеним, факт спричинення потерпілій моральної шкоди внаслідок завданих їй тілесних ушкоджень, що спричинили фізичний біль та психологічний стрес.
		Викладенні у відзиві (а.с. 45-46) заперечення обвинуваченої, щодо відсутності документального підтвердження понесених потерпілою витрат на лікування, суд вважає безпідставними, оскільки позовна вимога про компенсацію майнових витрат ОСОБА_6 не заявлена.
		Визначаючи розмір грошового відшкодування завданої моральної шкоди, судом враховується характер правопорушення, глибина душевних страждань потерпілої, а також особа відповідачки, її майновий стан, стан здоров`я. 
		Оцінивши в сукупності викладені обставини, з врахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди слід задоволити частково та стягнути з обвинуваченої в користь ОСОБА_6 20 тис. грн. 
		Оскільки в ході судового розгляду ризики передбачені ст. 177 КПК України не встановлені, суд вважає, що підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, немає.
		 
		Керуючись ст.ст.370, 373,374 КПК України, ст.125 КК України, суд -
		 
		ухвалив:
		   
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
		Призначити  ОСОБА_4  покаранняза ч.1ст.125КК Україниу видіштрафу врозмірі 50неоподаткованих мінімумівдоходів громадян,що становить850грн (вісімсот п`ятдесят гривень).
		 
		Цивільний позов ОСОБА_6 - задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 20 000 грн (двадцять тисяч гривень).
		 
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.
		Вирок судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя:                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...