Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/16604/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 01.07.2025. Зареєстровано: 02.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/766/205/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024080200001332

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/16604/24
		н/п 1-кп/766/205/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30.06.2025
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		сторін кримінального провадження:
		?прокурора  ОСОБА_3 ,
		?обвинувачена ОСОБА_4 у судовезасідання нез`явилася,належним чиномповідомлена 
		?захисника  ОСОБА_5 ,
		під час розгляду у відкритому судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024080200001332від 26.08.2024 року за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсон Херсонської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, РНОКПП: НОМЕР_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною сьомою ст. 111-1 Кримінального кодексу України (надалі  КК України),
		безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті ухвалив вирок про таке:
		 
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
		1.1. Суд встановив, що ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, фактично проживаючи на території м. Херсон, під час його окупації збройними силами російської федерації, яка відбулася з 24.02.2022 року, з 06 червня 2022 року, добровільно, свідомо, умисно, переслідуючи антидержавницький мотив і корисливу мету, зайняла в створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області незаконному правоохоронному органі  так званій «налоговой службе Херсонской области», посаду з назвами «и.о. заместителя начальника», «заместителя начальника», (інші назви посад не встановлено), яка за змістом виконуваного функціоналу належить до посад, що забезпечує основний вид діяльності цього незаконного органу влади, а саме  створення системи оподаткування на тимчасово окупованій території Херсонської області, а також встановлення законності і правопорядку за законами російської федерації.
		Після 11.11.2022 року і звільнення міста Херсон, ОСОБА_4 залишилась працювати в тому ж незаконному органі, переїхавши до тимчасово окупованої території міста Генічеськ Херсонської області разом із вказаним незаконним органом влади, де продовжила злочинну діяльність.
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною сьомою ст. 111-1 КК України, формою об`єктивної сторони якого є добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		 
		ІІ. Позиції сторін кримінального провадження
		2.1. Прокурор вважав, що пред`явлене обвинувачення є доведеним. Вина обвинуваченої ОСОБА_4 також доведена, а її дії кваліфіковані правильно, а саме за ч. 7 ст. 111-1 КК України, кваліфікуючими ознаками якої є добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі створеному на тимчасово окупованій території.
		Зазначені докази у своїй сукупності чітко встановлюють фактичні обставини справи та свідчать про наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, при цьому кваліфікація дій останньої органом досудового розслідування дана правильно. 
		2.2. Прокурор просив звернути увагу на суспільну небезпечність вчиненого, і підкреслив, що дане умисне діяння відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України та вчинене в умовах збройної агресії, яка показала наскільки важливим об`єктом кримінально-правової охорони є безпека держави.
		2.3. Щодо заявлених захисником заперечень стосовно того, що безпідставно вважати так звану «налоговую службу Херсонской области» правоохоронним органом, прокурор зазначив таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи  органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
		Таким чином вказаний перелік правоохоронних органів не є вичерпним, та пов`язаний саме з функціями  правозастосовними або правоохоронними, які закон покладає на той чи інший орган. 
		Правозастосовна діяльність  це діяльність компетентних державних органів із виконання законів і підзаконних нормативних-правових актів шляхом прийняття правозастосовного акта. Акт застосування права або Індивідуально-правовий акт, Правозастосовний акт, Акт правозастосування, Акт індивідуальної дії  це правовий акт компетентного органу або посадової особи, виданий на підставі юридичних фактів і норм права, що визначає права, обов`язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб.
		Правоохоронна діяльність  це діяльність, сутність якої полягає в забезпеченні безпосереднього реагування на вчиненні правопорушення у сфері здійснення державних функцій, встановлення і притягнення до юридичної відповідальності осіб, які їх вчинили.
		Надалі з посиланням на приписи абзацу 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» в частині приналежності працівників правоохоронних органів до переліку суб`єктів, що підлягають захисту з боку держави, а також приписів пунктів 1, 3, 4 «Положення про Державну податкову службу України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. №227 в частині функцій, що виконується органами Державної податкової служби України, також на положення статей 234-2, 255 КУпАП, прокурор доводив, що так звана «налоговая служба Херсонской области» є правоохоронним органом.
		2.4. Прокурор також просив Суд при призначені покарання ОСОБА_4 врахувати відсутність обставин, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, та наявність обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України  вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, а також тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. 
		2.5. Зміст та форма кримінального провадження за відсутності обвинуваченої ОСОБА_4 відповідають загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ч.1 та ч. 2 ст. 7 КПК України.
		Відповідно ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у даному кримінальному провадженні у відповідності до частини другої статті 297-1 КПК України, здійснювався за відсутності обвинуваченої, яка переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження).
		Відповідно до положень ч. 5 ст.374КПК України стороною обвинувачення вжито всіх можливих заходів, передбачених законом щодо дотримання прав на захист та доступ до правосуддя, як підозрюваної, так і в подальшому обвинуваченої ОСОБА_4 . Тобто, під час спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження дотримано усіх вимог КПК України.
		2.6. Прокурор також просив визнати ОСОБА_4 винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком 15 (п`ятнадцять) років, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю.
		2.7. Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.09.2024 року залишити без змін до затримання ОСОБА_4 та приведення вироку до виконання.
		2.8. Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня її фактичного затримання.
		2.9. Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_4 основного покарання.
		2.10. Захисник проти обвинувачення заперечував. Наголосив на тому, що стороною обвинувачення не надано доказів, якими було б підтверджено обставини, викладені в обвинувальному акті. Жоден свідок добровільність зайняття посади ОСОБА_4 не підтвердив. Вважає що у зв`язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_4 правопорушення за ч. 7 ст. 111-1 КК України є підстави для винесення виправдувального вироку.
		2.11. Обвинувачена у судове засідання не з`явилася. Відповідно до ухвали Суду від 03.02.2025 року відносно неї здійснювалось спеціальне судове провадження. Повістки про виклик обвинуваченої, процесуальні документи та інформацію про них було надіслано та опубліковано відповідно до вимог ст. 323 КПК України, а саме: шляхом розміщення оголошення у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий кур`єр», на сайті Офісу Генерального прокурора, та офіційному сайті Херсонського міського суду Херсонської області. 
		 
		ІІІ. Встановлені Судом фактичні обставини та докази на їх підтвердження
		3.1. Суд, встановлюючи вищеназвані обставини кримінального правопорушення, у судовому засіданні дослідив надані стороною обвинувачення докази, які підтверджують обставини та винуватість обвинуваченої, а саме:
		3.1.1. протокол огляду приміщення від 21.11.2022, в ході якого оглянуто приміщення Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 75 та отримано копії документів, що стосуються діяльності незаконного правоохоронного органу та осіб, які там працювали; 
		3.1.2. документ під назвою: «Выписка из постановления ВГА Херсонской области от 07.06.2022 г. №074-р «Об установлении обязательных к уплате налогов на территории Херсонской области» , яким установлено на території Херсонської області податки, обов`язкові для сплати до бюджету Херсонської області, та затверджено порядок оподаткування на території Херсонської області; 
		3.1.3. документ під назвою: «Порядок налогообложения на территории Херсонской области», який регулює відносини, які виникають у сфері сплати податків, встановлених на території області;
		3.1.4. лист від 18.08.22 №45 так званого «и.о. Начальника Налоговой службы Херсонской службы» ОСОБА_6 до директора КП «Херсонский водоканал», яким повідомляється, що так звана «Налоговая служба Херсонской области» створена указом так званої «Военно-гражданской администрации Херсонской области» №079-р від 09.06.2022. На виконання цього указу розроблено так зване «положение о Налоговой службе Херсонской области», яке затверджено постановою так званої «ВГА Херсонской области» №073-р від 07.06.2022;
		3.1.5. документ під назвою «Постановление №154-р от 30.06.2022 г. за підписом так званого «главы Военно-гражданской администрации Херсонской области», відповідно до якого викладено в новій редакції порядок обліку юридичних осіб та фізичних осіб, які здійснюють діяльність на території Херсонської області, а також уповноважено так звану «налоговую службу Херсонской области» здійснювати функцію щодо обліку таких осіб.
		3.1.6. документ під назвою «Постановление №153-р от 30.06.2022 г. «О внесении изменений в Постановление Главы Военно-гражданской администрации Херсонской области от 07.06.2022 года №074-р», яким внесено відповідні зміни, а також додано статтю 18, згідно з якою так звана «налоговая служба Херсонской области» отримала право зупиняти операцій по банківським рахункам без рішення суду;
		3.1.7. документ під назвою «Памятка для субъектов торговой деятельности и сфер ы услуг», в якій зазначено про обов`язкову наявність відповідних документів для здійснення підприємницької діяльності, а також попередження про те, що здійснення підприємницької діяльності без постановки на облік в так званій «налоговой службе Херсонской области» є підставою для початку процедури введення зовнішнього управління майном суб`єктів підприємницької діяльності;
		3.1.8. документ під назвою «Штатная структура налоговой службы Херсонской области (195 чел)» у формі таблиці, відповідно до якого визначено структуру незаконного створеного органу, зазначено посади керівництва, управління та відділи з кількістю посад; 
		3.1.9. документ під назвою «Инструкция для сотрудников Налоговой службы», якою визначено порядок ведення так званого «адресного реєстра» об`єктів нерухомості на території Херсонської області і передачі такої інформації до так званого «налогового органа-куратора», а саме до «управления федеральной налоговой службы по субъекту российской федерации»;
		3.1.10. документ під назвою: «Список сотрудников», який складений у виді таблиці із зазначенням осіб, які працювали у так званій «налоговой службе Херсонской области», у рядку під №12 зазначено « ОСОБА_4 » та номер мобільного телефону формату рф.
		3.1.11. документ під назвою: «Список сотрудников», який також складений у виді таблиці із зазначенням осіб які працювали у так званій «налоговой службы Херсонской области», у рядку під №10 зазначено « ОСОБА_4 » та номер мобільного телефону формату рф;
		3.1.12. документ під назвою: «Список сотрудников налоговой службы Херсонской области по состоянию на 30.06.2022 года», який складений у виді таблиці із зазначенням осіб, які працювали у так званій «налоговой службы Херсонской области» з вказанням найменування посад, у рядку під №3 зазначено « ОСОБА_4 », підрозділ «заместитель начальника» та номер мобільного телефону формату рф, датований 04.07.2022;
		3.1.13 документ під назвою: «Реестр приказов о приеме на роботу сотрудников налоговой службы Херсонской области», який складений у виді таблиці із зазначенням анкетних даних, посад, підстав призначення, зокрема під порядковим номером 3 зазначена ОСОБА_4 як «и.о. заместителя начальника» підстава призначення «приказ о приеме на роботу №03-к от 06.06.22», підписаний начальником кадрів та головним бухгалтером;
		3.1.14. протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_7 від 23.07.2024, де свідок впізнав особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яку він бачив коли приходив до так званої «налоговой службы Херсонской области» для перереєстрації документів;
		3.1.15. протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_8 від 24.07.2024, де свідок впізнав особу обвинуваченої ОСОБА_4 , як заступника начальника «налоговой службы Херсонской области», оскільки знаходилися в одній будівлі, де свідок працював охоронцем;
		3.1.16. протокологляду місцяподії від25.07.2024,в ході якого оглянуто будівлю Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі за адресою: м. Херсон, проспект Незалежності, 75 та отримано довідку, що стосується зайняття посади ОСОБА_4 ;
		3.1.17. документ під назвою «Справка» з наступним текстом «Выдана гражданке ОСОБА_4 , в том что она действительно пребывает на должности и.о. заместителя начальника Налоговой службы Херсонской области с 06.06.2022 года (приказ о назначении №03-к от 06.06.2022) по настоящее время» підписано в.о. начальником незаконного органу з мокрою печаткою;
		3.1.18. протокол огляду від 24.09.2024 відкритого ресурсу мережі Інтернет за посиланням  https://legalacts.ru/, а саме сайт під назвою «Законы, Кодексы и нормативно- правовые акты росийской федерации», на якому відкрито вкладку та оглянуто зміст «Кодекса росийской федерации об административних нарушениях», за наслідками чого виявлено наявність повноважень у податкового органу російської федерації щодо притягнення до адміністративної відповідальності осіб винних у відповідних порушеннях, що належить до функцій правоохоронних органів;
		3.1.19. допит свідка ОСОБА_8 , під час якого останній повідомив, що працював у так званій «налоговой службе Херсонской области» охоронцем. Їм представили працівників цього незаконного органу, щоб знали їх в обличчя, серед них була ОСОБА_4 як заступник начальника незаконної податкової служби. Після чого постійно бачив ОСОБА_4 , ходила на роботу. Також вона видавала різні документи;
		3.1.20. допит свідка ОСОБА_9 , під час якого останній повідомив, що працював у так званій «налоговой службе Херсонской области» охоронцем. Чергував на головному вході. Працівники, в тому числі і ОСОБА_4 ходили кожного дня на роботу, окрім суботи і неділі;
		3.1.21. допит свідка ОСОБА_7 , під час якого останній зазначив, що під час окупації м. Херсону приходив до незаконної податкової служби з метою переоформлення документів, бачив там ОСОБА_4 . Вона там знаходилася. Які функції вона виконувала не пам`ятає. 
		В так звану податкову службу приходив тому, що в пекарню приходили колишні співробітники поліції, представились та сказали, що потрібно робити, щоб продовжити підприємницьку діяльність, навіть залишили щось подібне до інструкції. Потім вже в інтернеті почали ширитись відео як б`ють підприємців.
		На початкуповномасштабного вторгненнясвідок бувФОП,було трипекарні ум.Херсон,які продовжувалипрацювати підчас окупаціїміста.На початкулипня почалиприходити люди,які повідомляливласників пронеобхідність реєструватисяпід російськезаконодавство,в іншомувипадку бізнесбуде закритий.Поїхав навул.Ушакова уподаткову,зайшов,там уприміщенні буливійськові рф,які перевірилидокументи тапропустили всередину. Хотів дізнатися, які саме документи потрібні для реєстрації. Його побачила жінка, яка, як виявилось, була ОСОБА_10 . Вона покликала його до себе, запитала що саме - ФОП чи фірма, та проконсультувала з цього питання. Отримавши інформацію, вийшов.
		Вона повела за свій стіл, там була табличка з ім`ям та посадою. Посаду не пам`ятає. Інші працівники підходили до неї за порадами, а тому склалось враження, що вона займає керівну посаду.
		На будівлі були прапори російської федерації, була вивіска з якимось написом. Документи були на російській мові за російським законодавством. Це було кінець липня - початок серпня 2022 року;
		3.1.22. інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
		 
		ІV. Оцінка Суду
		4.1. За змістом приписів частини першої ст. 368 КПК України Суд ухвалюючи вирок, перш за все повинен вирішити такі питання: 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; 2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; 3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; а згодом вирішити інші питання, що передбачені цією статтею. 
		Відповідно до частини першої ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		За змістом приписів частини першої ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Згідно з приписами частини першої ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		4.2. Відповідно до ст. 17 КПК України для доведення винуватості особи у вчиненні злочину встановлено стандарт доказування «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність встановлених обставин повинна виключати будь-яке інше розуміння (пояснення) події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений, і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього злочину. Отже, фактичні обставини повинні бути встановлені з бодай мінімальним ступенем чіткості та переконливості, який дозволяв би суду зробити висновок щодо винуватості особи в межах пред`явленого їй обвинувачення.
		4.3. Враховуючи вищевикладене, Суд вважає за доцільне дати оцінку інкримінованому обвинуваченому складу кримінального правопорушення для надання остаточного висновку щодо винуватості особи.
		4.4. Отже обвинуваченій інкримінується діяння, формою об`єктивної сторони якого є добровільнезайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		4.4.1. Щодо «тимчасово окупованої території», як об`єктивної ознаки складу злочину, Суд вважає за доцільне зазначити таке.
		Відповідно до пункту 7 частини першої ст. 1-1 Закону України від 15.04.2014 №1207- VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції Закону України № 2217-IX від 21.04.2022) визначено, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
		Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, яким затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією Херсонська міська територіальна громада з 01.03.2022до 11.11.2022 вважаласьтимчасово окупованоютериторією російськоюфедерацією.З 24.02.2022 року по теперішній час вважаються тимчасово окупованими територіями усі території Генічеського, Скадовського, районів Херсонської області; Каховського району за винятком територій смт. Козацьке та с. Веселе Новокаховської міської територіальної громади, які було звільнено 12.11.2022; території Великокопанівської сільської територіальної громади, Виноградівської сільської територіальної громади, Олешківської міської територіальної громади, Ювілейної сільської територіальної громади Херсонського району Херсонської області.
		Отже, оскільки, відповідно до наданих доказів так звана «налоговая службаХерсонской области»,в якійобвинувачена зайнялапосаду,з моментустворення 09.06.2022року домоменту деокупаціїм.Херсона,11.11.2022року,розташовувалась вм.Херсон,по проспектуУшакова,75,а післявказаної датизмінила місцезнаходженняна м.Генічеськ, то за переконанням Суду матеріалами кримінального провадження підтверджується, що інкриміноване діяння вчинено на тимчасово окупованій території, отже вимоги кваліфікації вчиненого діяння за цією об`єктивною ознакою дотримано.
		4.4.2. Щодо «незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території», як об`єктивної ознаки складу злочину, Суд вважає за доцільне зазначити таке.
		Незаконний орган влади  квазі-орган державної влади чи квазі-орган місцевого самоврядування, створений на тимчасово окупованій території, який не передбачений законами України.
		Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Приписами частини другої тієї ж статті встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
		Частиною третьою тієї ж статті передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
		З огляду на викладене Суд наголошує, що жодним нормативно-правовим актом України не створено і не передбачено створення органу влади з назвою «налоговая службаХерсонской области», відтак, за переконанням Суду, так звана «налоговая служба Херсонской области» є незаконним органом влади, який діє на тимчасово окупованій території Херсонській області.
		Що стосується такої ознаки, як «правоохоронний орган», то Суд зауважує наступне.
		Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		З огляду на наведене Суд, а саме, оскільки на тимчасово окуповану територію поширюється дія законів України, то вважає слушним посилання прокурора на статтю 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», в якій міститься перелік правоохоронних органів України з висновком по те, що правоохоронним органами є й інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
		Суд також погоджується з наведеним прокурором визначенням правоохоронної діяльності, сутність якої полягає в забезпеченні безпосереднього реагування на вчиненні правопорушення у сфері здійснення державних функцій, встановлення і притягнення до юридичної відповідальності осіб, які їх вчинили. 
		Оскільки перелік правоохоронних органів в Україні, що наведений в Законі не є вичерпним, то Суд, проаналізувавши зазначені визначення, дійшов висновку, що однією з ознак правоохоронного органу є виконання ним функції з охорони права шляхом застосування юридичних заходів впливу або іншими словами  здійснення діяльності із застосуванням законного примусу.
		В цьому контексті Суд звертає увагу на докази, що наведені у пунктах 3.1.5., 3.1.6., 3.1.7., 3.1.18. розділу ІІІ цього вироку, а також на показання свідка ОСОБА_7 (пункт 3.1.21. вироку).
		Отже за оцінкою цих доказів, Суд зазначає, що зміст діяльності так званої «налоговой службы Херсонской области» зводився до примусового переводу усіх суб`єктів господарювання і підприємництва Херсонської області і їх майна на облік в цьому незаконному правоохоронному органі і підпорядкування їхньої діяльності законодавству російської федерації. В разі невиконання цих вимог до суб`єктів підприємництва можуть бути застосовані такі заходи примусу без рішення суду, як: процедура введення зовнішнього управління майном суб`єкта підприємницької діяльності або припинення підприємницької діяльності взагалі. 
		В разі несплати платником податку суми податку, як заходи примусу може бути застосовано (без рішення суду) стягнення грошових коштів з рахунків, що відкрити в банках, а також зупинення операцій по банківських рахунках платника податків. 
		Крім того, «Кодекс росийской федерации об административних нарушениях» передбачає право податкового органу накладати адміністративні штрафи за порушення податкового законодавства.
		На переконання Суду, наведені обставини, які стосуються повноважень так званої «налоговой службы Херсонской области», свідчать про те, що цей орган наділений правом застосування заходів примусу за невиконання вимог в сфері оподаткування, тобто наділений функцією правоохоронного органу, відтак цілком правомірно віднести цей незаконний орган влади до правоохоронних.
		Отже Суд вважає, що вимоги кваліфікації вчиненого діяння за об`єктивною ознакою «незаконний правоохоронний орган, створений на тимчасово окупованій території» дотримано.
		4.4.3. Щодо «добровільності зайняття посади», як об`єктивної ознаки складу злочину, Суд вважає за доцільне зазначити таке.
		Добровільне зайняття посади  це зайняття посади, яке здійснене з власного бажання, без фізичного та психологічного примусу, в умовах наявності вибору.
		Наведеними у розділі ІІІ цього вироку доказами, зокрема показаннями свідків підтверджуються обставини, пов`язані з добровільністю зайняття обвинуваченою посади в так званій «налоговой службе Херсонской области».
		Оцінюючи питання добровільності зайняття посади, Суд звертає увагу на: а) назву посади  обвинувачена посіла керівну посаду; б) функцію, яку обвинувачена виконувала, а саме  забезпечувала облік підприємців і перевід їх діяльності на російське законодавство; в) щоденний, сумлінний прихід на роботу в установлений час, тобто дотримання трудового розпорядку дня.
		Вищенаведені обставини сукупності, на думку Суду, є підставою виснувати, що обвинувачена була обізнана про функції, які виконувала так звана «налоговая служба Херсонской области» і добровільно виконувала частину цих функцій відповідно до займаної посади.
		Суд також бере до уваги дату призначення обвинуваченої на посаду, а саме 06.06.2022 року (пункт 3.1.13. розділу ІІІ цього вироку), а також дату офіційного створення «налоговой службы Херсонской области», а саме 09.06.2022 року (пункт 3.1.4. розділу ІІІ вироку). Тобто призначення на посаду відбулося ще до офіційного створення цього незаконного органу влади, а також те, що обвинувачена після деокупації м. Херсона залишилася на посаді в цьому незаконному правоохоронному органі, що, на думку Суду, додатково свідчить про добровільність зайняття посади обвинуваченою.
		Суд, покликаючисьна результатидіяльності ХІVВсеукраїнської науково-теоретичноїконференції «Актуальніпроблеми кримінальногоправа»,присвяченої пам`ятіпрофесора ОСОБА_11 від24.11.2023року, вважає за необхідне погодитись з тим, що добровільне зайняття посади в незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території є спеціальним видом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту як форми державної зради, а відтак з моменту переходу громадянина України на бік ворога в умовах воєнного стану, тобто з моменту добровільного зайняття ним посади у правоохоронному органі, відповідне діяння, передбачене частиною сьомою ст. 111-1 КК України, вважається закінченим. 
		Суд переконаний, що лише самого факту добровільного зайняття громадянином України посади в правоохоронному органі достатньо для кваліфікації відповідних дій за частиною сьомою ст. 111-1 КК України. Адже суспільна небезпечність цих дій є очевидною і виражається в тому, що особа допомагає окупаційній владі встановити правопорядок і законність на тимчасово окупованій території відповідно до російського законодавства, що є також основою функціонування механізму окупаційної влади в цілому на цій території.
		Отже, на переконання Суду, матеріалами кримінального провадження підтверджено обставини добровільності зайняття ОСОБА_4 посади в незаконному правоохоронному органі, а отже вимоги кваліфікації вчиненого діяння за цією об`єктивною ознакою дотримано.
		4.4.5. Суд також вважає за доцільне звернути увагу на безпосередній об`єкт посягання цього злочину за частиною п`ятою ст. 111-1 КК України, яким є суспільні відносини, що забезпечують захист національної безпеки.
		Відповідно до пункту 9 частини першої ст. 1 Закону України «Про національну безпеку», національна безпека України  захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
		Відповідно до Декларації «Про державний суверенітет України» від 16 липня 1990 року №55-XII державний суверенітет України є верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Також врозділі VДекларації проголошено,що УкраїнськаРСР здійснюєверховенство навсій своїйтериторії. ТериторіяУкраїнської РСРв існуючихкордонах єнедоторканою іне можебути змінената використанабез їїзгоди. Українська РСР самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій Республіки та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
		У Постанові Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Діючого головування в Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі та парламентів держав - учасниць Організації з безпеки та співробітництва в Європі щодо міжнародного спостереження Організації з безпеки та співробітництва в Європі на виборах Президента Російської Федерації 2018 року» 17 травня 2018 року №2436-VIII вказано: «Територіальна цілісність України в межах її міжнародно визнаних державних кордонів підтверджена резолюціями Генеральної Асамблеї ООН "Територіальна цілісність України" A/Res/68/262 від 27 березня 2014 року, "Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)" A/Res/71/205 від 19 грудня 2016 року та "Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)" A/Res/72/190 від 19 грудня 2017 року».
		Суд,погоджуючись звисновкамиХІVВсеукраїнської науково-теоретичноїконференції, ще раз наголошує, що суспільна небезпечність такого діяння, як добровільне зайняття особою посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, є спеціальним видом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту як форми державної зради, оскільки таким чином особа допомагає окупаційній владі встановити правопорядок і законність на тимчасово окупованій території за законами держави-агресора, що є по суті посяганням на монопольне право держави України встановлювати правила поведінки на своїй території через прийняття обов`язкових для виконання законів.
		Відтак, все наведене у сукупності Суд вважає посяганням на суверенітет і територіальну цілісність України, а тому є посяганням на основи національної безпеки України.
		4.4.6. Обов`язковою суб`єктивною ознакою злочинів проти основ національної безпеки України,в томучислі ідіяння,передбаченого частиноюп`ятою ст.111-1КК України є прямий умисел.
		Прямий умисел  це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, за якого особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК України).
		На переконання Суду, при кваліфікації діяння за частиною сьомою ст. 111-1 КК України, питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема: активність поведінки обвинуваченої; спрямованість її дій; її ставлення до власного соціального статусу, пов`язаного із зайняттям відповідної посади; ставленням до окупаційної влади тощо.
		Усвідомлення суб`єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює всі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є соціально-осуджуваним, шкідливим для суспільства. 
		Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
		Мотивом вчинення злочину є внутрішнє спонукання, рушійна сила кримінально караного вчинку людини, що визначає його зміст і допомагає більш глибоко розкрити психічне ставлення особи до вчиненого. Мотив дозволяє визначити, чому особа вчиняє злочин. Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб.
		За цих обставин Суд вважає, що умисел на вчинення інкримінованого злочину виник у обвинуваченої не пізніше 06.06.2022 року. 
		Отже, проаналізувавши зібрані у цьому кримінальному провадженні докази, Суд дійшов висновку про наявність у обвинуваченої умислу, спрямованого на зайняття посади у незаконному правоохоронному органі на тимчасово окупованій території у метою побудувати собі кар`єру, отримати більш високий соціальний статус та шляхом виконання трудової функції за посадою надати допомогу окупаційній встановити правопорядок і законність на тимчасово окупованій території за законами російської федерації, забезпечивши собі можливість займати цю посаду в подальшому.
		 
		Висновки Суду
		4.5. Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, а також проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку, Суд вважає, що усі перераховані об`єктивні ознаки складу злочину, передбаченого частиною сьомою ст. 111-1 КК України доведені, доходить висновку про їхню допустимість, належність, достовірність та достатність для визнання ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною сьомою ст. 111-1 КК України, формою об`єктивної сторони якого є добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території (колабораційна діяльність).
		 
		V. Призначення покарання
		5.1. Санкцією частинисьомої ст.111-1КК Українипередбачено покаранняу видіпозбавлення воліна строквід дванадцятидо п`ятнадцятироків з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
		5.2. Під час судового розгляду обставини, які пом`якшують покарання відповідно ст.66КК Українине встановлено.
		Відповідно до обвинувального акта обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. 
		5.3. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій, Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також бере до уваги, та враховує:
		- ступень тяжкості правопорушення  згідно із статтею 12 КК України інкриміноване діяння відноситься до особливо тяжкого злочину;
		- особу обвинуваченої: раніше не судима, на диспансерному обліку у лікаря психіатра/нарколога не перебуває, не є депутатом, з переїздом до тимчасово окупованої території Херсонської області продовжила займатися злочинною діяльністю на шкоду Україні і мешканцям, що на цій території залишилися. 
		5.4. Суд також бере до уваги суспільну небезпечність вчиненого діяння, яка полягає у тому, що особа допомагає агресору встановити правопорядок і законність на тимчасово окупованій території відповідно до російського законодавства, що є також основою функціонування механізму окупаційної влади в цілому на цій території. Такими діями обвинувачена зміцнює механізм державного управління і через це посилює стійкість окупаційної влади на тимчасово окупованих територіях стосовно зовнішніх чинників, в тому числі щодо дій державної влади України, спрямованих на звільнення цих територій.
		5.5. Також Суд враховує загальну мету покарання, як заходу примусу, що застосовується від імені держави, яка полягає в тому, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ст. 50 КК України). Оптимальним орієнтиром ефективності застосування покарання є визначення його в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання  виправлення засудженого.
		5.6. Суд вважає, що кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання чи інша міра кримінально-правового впливу, застосована до особи правопорушника, повинні відповідати тяжкості злочину, доведеним обставинам вчинення злочину і особливостям особистості правопорушника.
		5.7. Суд вважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання відсутні.
		5.8. У зв`язку із викладеним, Суд дійшов висновку, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного їй майна.
		5.9. Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для її виправлення та запобігання скоєнню нею нових злочинів.
		Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань до обвинуваченої за вчинене кримінальне правопорушення Суд не знаходить.
		 
		VІ. Запобіжні заходи
		6.1. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		6.2. Оскільки розгляд кримінального провадження здійснювався за процедурою спеціального судового провадження, Суд вважає за доцільне до набраннявироком законноїсилизалишити в силі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.09.2024 стосовно обвинуваченої до її затримання на виконання вироку. 
		 
		VІІ. Вирішення питання, пов`язаного з арештом
		7.1. Згідно з частиною четвертою статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		7.2. Доказів щодо наявності арешту майна у кримінальному провадженні №62024080200001332від 26.08.2024 року не надано.
		 
		VІІІ. Вирішення питання, пов`язаного з процесуальними витратами
		8.1. Відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 368 та частини четвертої статті 374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. На підставі частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		8.2. Документально підтверджені відомості про понесені процесуальні витрати стороною обвинувачення чи стороною захисту у матеріалах кримінального провадження відсутні.
		 
		ІХ. Вирішення питань щодо долі речових доказів
		9.1. Згідноз частиноюдев`ятою статті100КПК Українипитання продолю речовихдоказів ідокументів,які булинадані суду,вирішується судомпід часухвалення судовогорішення,яким закінчуєтьсякримінальне провадження.Враховуючи положеннястатті 100КПК Українита Інструкціїпро порядоквилучення,обліку,зберігання тапередачі речовихдоказів укримінальних справах,цінностей таіншого майнаорганами дізнання,досудового слідстваі судузатвердженої НаказомГенеральної прокуратуриУкраїни,Міністерства внутрішніхсправ України,Державної податковоїадміністрації України,Служби БезпекиУкраїни,Верховного судуУкраїни, Державної судової адміністрації України, Суд вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження документи, надані сторонами.
		9.2. Доказівщодо наявностіречових доказівматеріали кримінальногопровадження №62024080200001332від 26.08.2024 року не містять.
		 
		Х. Вирішення цивільного позову 
		10.3. Доказів подачі цивільного позову матеріали кримінального провадження не містять.
		 
		ХІ. Відомості про вжиті заходи стороною обвинувачення щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		11.1. Відповідно до частини третьої ст. 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Відповідно до частини другої ст. 7 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).
		11.2. За міжнародними стандартами, відповідно до Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи (75)11 від 19 січня 1973 року «Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться у відсутність обвинуваченого» розгляд може бути проведений у відсутності обвинуваченого: 
		- за умови своєчасного повідомлення особи про проведення розгляду і надання йому достатнього часу для підготовки захисту; 
		- наявності підтвердження про фактичне отримання такого повідомлення; 
		- за умови проведення розгляду в загальному порядку і наданні захисту права втручатися в цей процес; 
		- за умови забезпечення надання особі судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду, і обчислення термінів на оскарження з моменту вручення такого рішення; 
		- за умови надання особі права на оскарження судового рішення; 
		- за умови забезпечення права особи на повторне проведення розгляду в загальному порядку, якщо його відсутність була викликана наявністю поважних причин, про які він не міг повідомити уповноважені органи
		11.3. Відповідно до частини п`ятої ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		11.4. За таких підстав Суд вважає, що кримінальне процесуальне законодавство покладає на суд обов`язок щодо здійснення судового контролю за діями сторони обвинувачення в частині дотримання нею прав обвинуваченого на захист, доступу до правосуддя тощо під час проведення спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження.
		11.5. Відтак, Суду необхідно з`ясувати, чи можливо стверджувати, що ОСОБА_4 знала про кримінальне переслідування, спеціальне досудове розслідування (після надання слідчим суддею дозволу на його здійснення), що здійснювалось відносно неї, і теперішнє судове провадження настільки, щоб мати можливість прийняти рішення або відмовитися від свого права постати перед судом, або ухилитися від правосуддя.
		11.6. В згаданому контексті Суд звертає увагу перш за все на дотримання стороною обвинувачення порядку офіційного сповіщення обвинуваченої про заходи, які до неї здійснюються.
		За змістом приписів частини восьмої ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з вимогами цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
		11.7. Виходячи із загальних положень КПК України, Суд вважає, що на стадії досудового розслідування є достатнім для дотримання права обвинуваченої на доступ до правосуддя повідомлення її в порядку частини восьмої ст. 135 КПК України про: 
		початок відносно неї спеціального досудового розслідування, 
		підозру, 
		виклик на допит як підозрюваної, 
		завершення відносно неї досудового розслідування, 
		відкриття матеріалів кримінального провадження, 
		складення відносно неї обвинувального акта і направлення його до суду.
		11.8. Як вбачається з досліджених матеріалів, шляхом розміщення оголошення в засобі масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдження газеті«Урядовий кур`єр»на офіційномувеб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_4 було повідомлено про:
		підозру, складену 03.08.2024, у кримінальному провадженні №62022080030000072 від 10.05.2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною сьомою ст. 111-1 КК України («Урядовий кур`єр» №157 (7817) від 03.08.2024, також надіслано через засоби поштового зв`язку за відомим місцем мешкання); 
		виклик для вручення повідомлення про підозру та проведення інших слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №62022080030000072 від 10.05.2022 року на 08.08.2024, 09.08.2024, 10.08.2024 о 10 год 00 хв до Другого слідчого відділу (місце дислокації м. Херсон) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Мелітополі (м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18, каб. 215) («Урядовий кур`єр» №157 (7817) від 03.08.2024, також надіслано через засоби поштового зв`язку за відомим місцем мешкання);
		здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62024080200001332від 26.08.2024 року відповідно до ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.09.2024 («Урядовий кур`єр» №196 (7856) від 27.09.2024, також надіслано через засоби поштового зв`язку за відомим місцем мешкання);
		завершення спеціального досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження №62024080200001332від 26.08.2024 року («Урядовий кур`єр» №196 (7856) від 27.09.2024, також надіслано через засоби поштового зв`язку за відомим місцем мешкання);
		виклик для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та вручення обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні №62024080200001332від 26.08.2024 року на 30.09.2024 о 10 год 00 хв до Другого слідчого відділу (місце дислокації м. Херсон) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Мелітополі (м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18, каб. 215) («Урядовий кур`єр» №196 (7856) від 27.09.2024, також надіслано через засоби поштового зв`язку за відомим місцем мешкання).
		Крім того, під час судового провадження ОСОБА_4 було повідомлено про:
		виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 31.10 2024 о 14 год 30 хв з розгляду кримінального провадження №62024080200001332від 26.08.2024 року («Урядовий кур`єр» №217 (7877) від 26.10.2024);
		виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 14.11 2024 о 09 год 00 хв з розгляду кримінального провадження №62024080200001332від 26.08.2024 року («Урядовий кур`єр» №227 (7887) від 08.11.2024);
		виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 27.11 2024 о 10 год 00 хв з розгляду кримінального провадження №62024080200001332від 26.08.2024 року («Урядовий кур`єр» №234 (7894) від 19.11.2024);
		виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 03.02 2024 о 13 год 00 хв з розгляду кримінального провадження №62024080200001332від 26.08.2024 року («Урядовий кур`єр» №21 (7946) від 28.01.2024);
		Крім того, повістки про виклик направлялися засобами поштового зв`язку за останнім відомим місцем реєстрації (проживання) обвинуваченої.
		Проте, будучи викликаною належним чином як до органів досудового розслідування, так і до Херсонського міського суду Херсонської області в якості обвинуваченої, ОСОБА_4 у призначений час та місце без поважних причин не з`явилася і про причини своєї неявки не повідомила.
		11.9. Наведені обставини, на переконання Суду, свідчать про відмову обвинуваченої від права на доступ до правосуддя, а саме бути присутньою на судових засіданнях (предстати перед судом), від права на захист, а саме обирати на власний розсуд спосіб захисту.
		 
		З цих підстав,
		керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 392-395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
		У Х В А Л И В :
		1.  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  визнати винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною сьомою ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного їй майна.
		2. Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.09.2024, залишити без змін до затримання ОСОБА_4 на виконання цього вироку.
		3. Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 обчислювати з дня її фактичного затримання на виконання цього вироку.
		4. Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_4 основного покарання у виді позбавлення волі.
		5. Відповідно до ст. 100 КПК України документи, що надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.
		6. Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальнім кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		7. Прокурор, обвинувачена, захисник мають право на апеляційне оскарження цього вироку шляхом подання апеляційних скарг до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		8. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...