Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/6585/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано судом: 30.06.2025. Зареєстровано: 02.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2025.

Номер судового провадження: 2-о/755/167/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №:755/6585/24
		Провадження №: 2-о/755/167/25
		"30" червня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
		Головуючого судді Гончарука В.П.,
		за участі секретарів Печуркіної Я.А.
		заявника ОСОБА_1 
		представника заявника Стефанович І.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за заявою  ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення, суд, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Заявник ОСОБА_1  звернулася з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та відповідно до вимог просила суд встановити факт перебування її на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 по день його смерті , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Заява мотивована тим, що заявник ОСОБА_1 починаючи з листопада 2021 р. постійно проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Проживали вони разом з покійним чоловіком без реєстрації шлюбу до листопада 2023 р. 
		ОСОБА_2 був зареєстрований за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 , однак починаючи з листопада 2021 р. та до моменту його смерті заявник та ОСОБА_2 фактично проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 .
		Питання щодо зміни адреси реєстрації у заявника чи ОСОБА_2 не виникало, так -як дана обставина не заважала їм проживати разом.
		29 листопада 2023 р. Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було зареєстровано шлюб між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 
		Під час спільного проживання заявник та ОСОБА_2 були пов`язані спільним побутом, вели спільне домогосподарство. Покійний чоловік був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. та потребував особливого догляду, забезпечення належного харчування, обов`язковості прийняття ліків, створення сприятливих умов, котрі забезпечувалися нею повною мірою.
		Також ОСОБА_2 був співробітником органів внутрішніх справ та вийшов у відставку в званні підполковника. 
		З врахуванням викладеного розмір пенсії ОСОБА_2 на момент його смерті складала 19 522,80 грн.
		В той же час пенсійне забезпечення заявника ОСОБА_1 складає лише 5 911,59 грн. та інші доходи, окрім пенсії, у заявника відсутні.
		Починаючи з серпня 2021 р. заявник не мала інших джерел доходу. Фактичні обставини відсутності інших доходів, окрім пенсії, підтверджуються довідкою форми ОК-7 від 15.04.2024 р., котра в належним чином засвідченій копії додається до заяви.
		Вийшовши на пенсію за віком в червні 2022 р. та починаючи з серпня 2022 р., у зв`язку з подальшою неможливістю працювати, заявник  фактично перебувала на утриманні свого чоловіка, оскільки  розмір пенсії заявника був набагато менший, порівняно з пенсією її чоловіка. 
		Завдяки тому, що пенсія покійного чоловіка була в рази більшою за її, то власне це і дозволило забезпечити гідні умови проживання та побуту. На момент смерті чоловіка заявниця фактично перебувала на його утриманні.
		З моменту початку спільного проживання та в послідуючому реєстрації шлюбу, заявниця та ОСОБА_2 вели спільний сімейний побут, вирішували спільно життєві проблеми. 
		З виходом на пенсію стан здоров`я заявниці став погіршуватися та розміру пенсії заявника не вистачало на гідне лікування, завдяки пенсійному забезпеченню ОСОБА_2 та його повсякденній турботі заявниця змогла зайнятися своїм здоров`ям та відновити свій емоційний стан. 
		Пенсія померлого ОСОБА_2 була основним джерелом засобів для її існування та проживання.
		ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловік ОСОБА_2 помер. 
		В січні 2024 р. заявник звернувшись з відповідною заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України у місті Києві щодо призначення пенсії з втратою годувальника та отримала відмову. 
		В рішенні від 30.01.2024 р. було повідомлено, що оскільки адреса реєстрації заявника та адреса реєстрації померлого чоловіка на момент смерті були різні, то заявнику було відмовлено в призначенні пенсії в разі втрати годувальника за померлого чоловіка. Одночасно в зазначеному рішенні було вказано, що факт її перебування на утриманні чоловіка на момент його смерті може бути встановлений рішенням суду, про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім`ї на утриманні годувальника.
		З огляду на вказане виникла необхідність у встановлені  факту того, що заявник  дійсно перебувала на утриманні свого чоловіка, на момент його смерті, що необхідно для оформлення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.
		       В судовому засіданні представник заявника та сама заявниця наполягали на задоволені заяви про встановлення факту перебування заявника на утриманні свого покійного чоловіка ОСОБА_3 , стверджую при цьому що заявниця та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з листопада 2021 р. по 29.11.2023 р. до моменту коли було офіційно зареєстровано шлюб.
		Також заявниця несла всі витрати по похованню свого чоловіка ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та після смерті останнього стала його єдиною спадкоємицею.
		       За час спільного проживання з листопада 2021 р. 8.11.2024 р. заявниця перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , що також підтверджується відомостями з ПФУ про розмір пенсійного забезпечення заявниці та ОСОБА_2 .
		       Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного, що встановлення факту перебування особи на утриманні має юридичне значення для одержання спадщини, призначення пенсії у разі втрати годувальника, або відшкодування шкоди, якщо надана допомога була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування тощо.
		Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
		Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України у перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Частиною 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що усудовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) дійшла висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
		- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
		- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
		- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
		- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
		Як убачається з матеріалів справи, що заявник ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 з 29.11.2023 р. по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_4 . 
		Вказана обставина підтверджується актовим записом №2318 складеного Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві від 29.11.2023 р.
		Відповідно до наданої довідки про доходи вбачається, що заявник ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ України в м. Києві та отримує пенсію за віком , розмір якої складає 5911, 59 грн. 
		Також , як слідує з інформації наданої в ГУ ПФУ України в м. Києві розмір пенсійного забезпечення ОСОБА_2 складав 19 522, 8 грн.
		Як слідує, що заявник ОСОБА_1 стверджує, що також проживала однією сім`єю з померлим ОСОБА_2 з листопада 2021 р. по ІНФОРМАЦІЯ_5 , але належних та допустимих доказів в підтвердження даної обставини до суду не надала.
		Крім того, як убачається з матеріалів справи, що заявник зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . 
		Відповідно до наданих до суду доказів вбачається, що заявниця ОСОБА_1 успадкувала квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .
		Згідно статті 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
		Згідно з цією статтею, члени сім`ї вважаються такими, що були на утриманні померлого, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. 
		       Також статтею 30 Закону України «Про  пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
		Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
		Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.
		       Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві  від 30.01.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1  від 24.01.2024 р. про перерахунок пенсії - перехід на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до ЗУ «Про  пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відмовлено, у зв`язку із що на день смерті чоловіка ОСОБА_2 заявниця ОСОБА_1 була зареєстрована за різними адресами 
		       Суд критично ставиться  до   наданого  заявником копії  акту , від 3.04.2024 р.  складеного   мешканцями  будинку  АДРЕСА_4 , та засвідченого начальником ЖЕД - 411, в якому вказується що заявниця ОСОБА_4 з листопада 2021 р проживала разом з ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_5 .
		       Вказані особи не були допитані в судовому засіданні щодо фактів викладених в даному акті, крім того в даному акті мешканцем квартири АДРЕСА_5 вказано особу під прізвищем « ОСОБА_5 ».
		Відповідно до ч.1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
		Частиною шостою цієї ж статті визначено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.
		Постійне проживання особи не завжди може співпадати з місцем її реєстрації, а відтак, не може бути підставою для відмови у встановлені факту спільного проживання однією сім`єю. Під спільним проживанням слід розуміти мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема, щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного. 
		Верховний Суд у свої постановах неодноразово підкреслював, зокрема але не виключено у справі № 592/17552/18, що повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
		Також ВС зазначив, що постійний характер допомоги означає, що вона не була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
		В ході судового розгляду представником не надано до суду належних та допустимих доказів того, що пенсійне забезпечення ОСОБА_2 було постійним і основним джерелом засобів до існування заявниці та остання повністю перебувала на його утриманні, крім того як убачається з матеоріалів справи, що заявниця не отримувала дохід в період часу з 2012 по 2022 р.р., що підтверджується відомостями з реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового страхування.
		Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 (п.45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».
		Згідно ч 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Як роз`яснено в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.
		Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
		При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.
		Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
		Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
		Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.
		Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
		Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
		Керуючись т. ст. 2, 3, 4, 10, 13, 76-81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 353-355 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», із змінами та доповненнями від 25.05.1998, суд -
		у х в а л и в:
		 
		В задоволенні заяви  ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1  , адреса зареєстрованого місяця проживання:  АДРЕСА_1 ;
		Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, ЄДРПОУ 42098368, адреса місцезнаходження: місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16.
		       Повний текст рішення виготовлено 30.06.2025 р.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...