Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 508/542/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти довкілля; Незаконна порубка лісу.
Надіслано судом: 01.07.2025. Зареєстровано: 02.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/508/38/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024162260000553

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 508/542/25
		Номер провадження 1-кп/508/38/25
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
		 
		   01 липня 2025 року                        селище Миколаївка
		   Миколаївський районний суд Одеської області 
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		учасники судового провадження:
		- прокурор ОСОБА_3 ,
		- обвинувачений ОСОБА_4 ,
		- представник потерпілого/цивільного позивача - ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Миколаївка Березівського району Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні зареєстроване в ЄРДР 09.09.2024 року за № 12024162260000553 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Любашівка, Любашівського району Одеської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України, військовослужбовця, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України,
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією, у військовому званні «матрос», в порушення вимог ст. ст. 3, 65, 68 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 9, 11, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 09 вересня 2024 року близько 17:30 години, більш точного часу встановити в ході досудового розслідування не вдалось, діючи умисно, всупереч встановленому порядку заготівлі лісодеревини, без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка або ордера), в порушення вимог ст.ст. 4, 69 Лісового кодексу України, ст. 60 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо використання лісових ресурсів» від 23.07.2007 за №761, самовільно, для власних потреб, знаходячись в лісосмузі за межами населеного пункту на відстані 4 км. від с. Левадівка в напрямку с. Олексіївна, Березівського району, Одеської області, на адміністративній території Чернівської сільської ради Березівського району Одеської області, маючи на меті здійснити незаконну порубку лісових насаджень за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту  знаряддя правопорушення, а саме: бензопили марки «GoodLuck», червоного кольору, здійснив незаконну порубку двох сиророслих дерев породи «Дуб звичайний» діаметром шийки кореня: першого дерева 54,5 см, другого дерева 70,0 см, відокремивши стовбури дерев від коріння, з метою подальшого використання їх для власних потреб без мети збуту.
		Вказаними діями ОСОБА_4 заподіяв шкоду державним інтересам в особі Чернівської сільської ради Березівського району Одеської області на загальну суму 55635 гривень 14 копійок, що у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев у полезахисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз`яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 246 КК України, визнав повністю. Підтвердив обставини викладені у пред`явленому йому обвинуваченні. Цивільний позов визнав у повному обсязі та не заперечував проти його задоволення.
		В судовому засіданні прокурор підтримав викладене обвинувачення, просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 246 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 6 місяців.
		Представник Чернівської сільської ради Березівського району Одеської області цивільний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і у суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. 
		Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.
		Покази обвинуваченого, надані ним у судовому засіданні, послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду в правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
		Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а саме, у незаконній порубці дерев у полезахисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. 
		Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України  не встановлено.
		Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
		Згідно з приписами ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
		Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.
		Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії нетяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, його вид та суспільну небезпечність. Суд ураховує, що у ОСОБА_4 зрозумів наслідки своєї протиправної поведінки та зобов`язався у майбутнього не вчиняти кримінальних правопорушень. 
		Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно і доцільно призначити покарання у виді пробаційного нагляду в межах визначеної санкцією ч. 1 ст. 246 КК України.
		При цьому, застосування такого покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчинення нових злочинів як ним, так і іншими особами та сприятиме загальній меті та цілям покарання, відповідно до ст. 50 КК України.
		Питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арештів майна суд вирішує відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.
		Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
		Процесуальними витратами у даному кримінальному провадженні є витрати на проведення експертизи, а саме: судової інженерно-екологічної експертизи за експертною спеціальністю 10.19 «Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об`єкти довкілля» № СЕ-19/116-25/10534-ФХЕД від 30.05.2025 року, і становлять 11 142,50 грн., які відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		Зважаючи на призначене покарання та поведінку обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, підстав для застосування запобіжного заходу суд не вбачає.
		Вирішуючи цивільний позов, про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. 
		Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Пунктом 3 частини 1 ст. 91 КПК України передбачено, що вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Статтею 22 ЦК України передбачено право особи на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		В ході судового розгляду кримінального провадження доведено, що протиправними діями ОСОБА_4 спричинено шкоду державі в особі Чернівської сільської ради Березівського району Одеської області на загальну суму 55635,14 грн. Сума заподіяної шкоди підтверджується належними доказами, обвинуваченим ОСОБА_4 визнана у повному обсязі та не оспорюється, відтак заявлений позов позов про відшкодування матеріальної шкоди суд вважає обґрунтованим й таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі. 
		Відтак суму шкоди в розмірі 55635,14 грн. 00 коп. належить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь Чернівської сільської ради Березівського району Одеської області, в межах заявлених позовних вимог та в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Щодо застосування спеціальної конфіскації, суд виходить з наступного.
		Згідно з п. 3, 4 ч.1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		Також, положеннями ч. 10 ст. 100 КПК України визначено, що застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання.
		Таким чином, з огляду на вказані законодавчі норми спеціальна конфіскація може бути застосована до майна засудженого чи у передбачених КК України у випадках - до майна іншої особи, яке використовувалося як знаряддя вчинення злочину, лише у випадках, якщо власник знав про їх незаконне використання (постанови Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі № 689/30/21; від 03 серпня 2022 року у справі № 161/5183/20; від 09 квітня 2020 року у справі № 676/2199/19).
		Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.
		Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України, за допомогою бензопили марки «GoodLuck», червоного кольору б/в, а також легкового причепу синього кольору, без реєстраційного номеру, які були застосовані як знаряддя вчинення даного кримінального правопорушення, при цьому документів на підтвердження їх придбання, суду не надано, у зв`язку з чим вказані предмети підлягають спеціальній конфіскації на підставі ст. 96-1, п.п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України. 
		Зруби дерев, які розпиляні на частини породи «Дуб звичайний», загальною кількістю 37 шт, розміром: 35х35 см., 33х31 см., 32х32 см., 33х34 см., 33х31 см., 38х31 см., 43х35 см., 43х35 см., 30х34см., 38х32 см., 40х35 см., 39х33 см., 40х31 см., 40х28см., 43х30см., 43х33 см., 26х37см., 37х33 см., 32х76см., 39х36см., 40х32см., 42х35см., 40х35см., 48х37см., 39х40см., 47х32см., 37х32см., 37х32см., 25х78см., 14х117см., 23х120см., 27х115см., 28х76см., 24х116см., 22х127см., 10х88см., 17х150см., одержані внаслідок вчинення цього кримінального правопорушення, у зв`язку з чим зазначені лісоматеріали підлягають спеціальній конфіскації на підставі ст. 96-1, п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 7, 100, 349, 368-371, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд,
		 
		ухвалив:
		 
		Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та призначивши йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
		На підставі п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_4 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації, відповідно до ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
		Цивільний позов про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь Чернівської сільської ради Березівського району Одеської області шкоду, заподіяну вчиненням кримінального правопорушення, в розмірі 55635 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот тридцять п`ять) грн. 14 коп.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової інженерно-екологічної експертизи у розмірі 11142 (одинадцять тисяч сто сорок дві) грн. 50 коп.
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 12.09.2024 року у справі № 494/1691/24 (провадження 1-кс/494/519/24).
		Відповідно до положень ст. 96-1, п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна, шляхом конфіскації у власність держави зруби дерев, які розпиляні на частини породи «Дуб звичайний», загальною кількістю 37 шт, розміром: 35х35 см., 33х31 см., 32х32 см., 33х34 см., 33х31 см., 38х31 см., 43х35 см., 43х35 см., 30х34см., 38х32 см., 40х35 см., 39х33 см., 40х31 см., 40х28см., 43х30см., 43х33 см., 26х37см., 37х33 см., 32х76см., 39х36см., 40х32см., 42х35см., 40х35см., 48х37см., 39х40см., 47х32см., 37х32см., 37х32см., 25х78см., 14х117см., 23х120см., 27х115см., 28х76см., 24х116см., 22х127см., 10х88см., 17х150см.
		Відповідно до положень ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна, шляхом конфіскації у власність держави: - бензопили марки «GoodLuck», червоного кольору б/в; - легкового причепу синього кольору, без реєстраційного номеру.
		Автомобіль марки «ВАЗ» модель «21070» днз НОМЕР_1 повернути власнику.
		Документи, матеріали, інформаційні носії надані сторонами провадження  залишити в матеріалах справи.
		Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.
		Вирок суду, за виключенням тих обставин, що не були досліджені в судовому засіданні, може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Одеської області.
		Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя                             ОСОБА_6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...