Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/11615/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; валютного регулювання і валютного контролю, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано судом: 01.07.2025. Зареєстровано: 02.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2025.

Номер судового провадження: ЗП/280/800/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		20 червня 2025 року Справа № 826/11615/17  м.Запоріжжя
		Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., за участю секретаря судового засідання: Горенко В.Р., представника відповідача: Волочай О.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК СЕРВІС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2017 №0003451401, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК СЕРВІС» (далі - позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003451401 від 18.05.2017 Головного управління ДФС у м. Києві повністю.
		Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 21915,77 грн.
		В обґрунтування позову позивач зазначає, що з висновками перевірки викладеними в акті перевірки, як наслідок, з податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується повністю. Позивач вважає, що він не порушував пп.134.1.1. п 134.1 ст. 134, п 138.2. ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що підтверджується наступним. Позивач має первинні документи, які підтверджують фактичне отримання товарів та використання їх у власній господарській діяльності, недоліки в деяких первинних документах, ненадання такого документу в момент перевірки, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов`язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару. Всі первинні документи (видаткові накладні, рахунки фактури, додаткові угоди, податкові накладні), підтверджують факт поставки товару, перелік яких міститься в додатках до даного позову, належним чином оформлені та мають юридичну доказовість. Посилання перевіряючих на інформацію отриману з інформаційних баз, не може бути підставою відсутності у позивача права на витрати за господарськими операціями. Позивач просить суд позов задовольнити.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2017 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14 грудня 2017 року о 11 год. 15 хв.
		Головним управлінням ДФС у м. Києві поданий до суду 21 лютого 2018 року відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відсутні підстави для задоволення позову з наступного. Перевіркою встановлено порушення пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, вимог Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05. 1995 №88, пов`язане із формуванням витрат на підставі первинних документів, які не містять обов`язкових реквізитів передбачених правилами ведення бухгалтерського обліку, а саме «місце складання» та «посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення», що призвело до завищення витрати за 2014 в сумі 5 510 521 гривень, за 2015 в сумі 1 228 798 гривень. Відповідач просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
		За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 826/11615/17 передана на розгляд та вирішення Запорізькому окружному адміністративному суду.
		Справа № 826/11615/17 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 01 квітня 2025 року.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2025 року справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Богатинського Б.В.
		Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК СЕРВІС» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2017 №0003451401. Призначено справу до розгляду спочатку, за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 02 травня 2025 року о 14:00 год.
		21 квітня 2025 року до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про заміну Головного управління ДФС у м. Києві на його правонаступника та клопотання про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з тим, що позовну заяву подано позивачем який не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
		Також, на виконання вимоги суду Головним управлінням ДПС у м. Києві надані додаткові пояснення. Головне управління ДПС у м. Києві підтримує доводи викладені Головним управлінням ДФС у м. Києві у відзиві на позовну заяву та прийняти рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
		Ухвалою суду від 02 травня 2025 року задоволено клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про заміну відповідача на його правонаступника, замінено відповідача Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011; вул.Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116). У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви без руху, - відмовлено. Відкладене підготовче засідання до 23 травня 2025 року - 14:30 год. 
		Відповідачем поданий до суду 13 травня 2025 року відзив на позовну заяву, у якому викладені заперечення проти позову аналогічні попереднім.
		20 травня 2025 року до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, за участю представника Волочай О.А..
		Ухвалою суду від 20 травня 2025 року забезпечено участь представника Головного управління ДПС у м.Києві Волочай О.А., у засіданнях по справі № 826/11615/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК СЕРВІС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2017 №0003451401, в режимі відеоконференції з використанням Електронного кабінету, поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
		23 травня 2025 року до суду подане клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про закриття підготовчого засідання без участі сторони відповідача.
		Ухвалою суду від 23 травня 2025 року закрите підготовче провадження у справі №826/11615/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК СЕРВІС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2017 №0003451401. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 20 червня 2025 року о 14:45 год.
		У судовому засіданні 20 червня 2025 року судом заслухані вступне слово та пояснення надані представником відповідача, досліджені письмові докази, надані сторонами, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Заслухавши вступне слово та пояснення, надані представником відповідача, безпосередньо дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд встановив такі обставини.
		На підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України наказу Головного управління ДФС у м. Києві про проведення перевірки № 1580 від 03.03.2017 та наказу про продовження термінів від 31.03.2017 № 2415, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС у м. Києві, проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК СЕРВІС», за результатами якої складено акт від 18.04.2017 № 159/26-15-14-01-05/32957955.
		На підставі акта Головного управління ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.05.2017 №0003451401.
		Перевіркою встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРК СЕРВІС» на порушення п.138.2. ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1. ст.139 Податкового кодексу України завищено витрати за 2014 рік внаслідок їх відображення на підставі первинних документів, які не містять обов`язкових реквізитів, передбачених правилами ведення бухгалтерського обліку, а саме: не зазначено «місце складання» та «посади осіб. відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення», у тому числі отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПІХ ЮА» - на суму 4 681373,91 грн, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколайн-СТ» - на 421 378,98 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕХРЕСУРС» - 334 680 грн, ПП «ВОРК СУПОРТ» - 73 088 грн.
		Також, встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК СЕРВІС» на порушення п.44.1 ст.44. пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України за 2015 рік у бухгалтерському обліку відображено витрати на підставі первинних документів, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПІХ ЮА», які не містять обов`язкових реквізитів передбачених правилами ведення бухгалтерського обліку, а саме: «місце складання» та «посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення», всього в сумі 1 228 798,11 грн, що призвело до заниження фінансового результату за 2015 рік.
		Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на час періоду, що перевірявся).
		Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
		Пунктом 138.1 статті 138 ПК України, визначено - витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із:
		витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
		інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
		крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
		Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
		За змістом пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
		У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
		Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
		Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
		В акті перевірки податковий орган прийшов до висновку про завищення позивачем витрат у спірних періодах, на підставі первинних документів, які не містять обов`язкових реквізитів.
		Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (ПК України, в редакції чинній на час періоду, що перевірявся) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: 
		назву документа (форми); 
		дату і місце складання; 
		назву підприємства, від імені якого складено документ; 
		зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 
		посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 
		особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати 
		особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Згідно зі статтею 1 цього Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		Визначальною ознакою господарської операції взагалі, і для цілей податкового обліку зокрема, є те, що вона спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків.
		За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.
		Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув`язка окремих показників. 
		У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.
		Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Так, у межах даної справи розглядається правомірність формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за операціями позивача з TOB «УСПІХ ЮА», TOB «ЕКОЛАЙН CT», TOB «САНТЕХРЕСУРС», ПП «ВОРК СУПОРТ» з постачання товарів.
		Щодо господарських операцій позивача з TOB «УСПІХ ЮА», суд зазначає таке.
		21.07.2014 між TOB «УСПІХ ЮА», в особі директора Топаза Олександра Валерійовича, який діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та TOB «Парк Сервіс», надалі «Покупець», в особі генерального директора Пазюри Олександра Івановича, який діяв на підставі Статуту, з другої сторони, укладено договір №21/07/2014. 
		За умовами Договору (пункті.1.) Продавець продає Покупцеві запчастини для автомобілів, а також пиломатеріал обрізний хвойної породи (сосна), кількість якого орієнтовно становить 900 м3, геометричні розміри якого зазначаються в специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору.
		Предметом Договору є пиломатеріал обрізний хвойної породи (сосна), упаковка, розмір й інші характеристики партій, ціна, термін й умови поставки узгоджуються уповноваженими особами Сторін шляхом усних переговорів, а в разі необхідності приймається в письмовому вигляді - Додаткової угоди. Продавець забезпечує відповідність Товару встановлених вимог, та наявність відповідних документів на товар, передбачених чинним законодавством України. Пунктом 2.1. Договору визначено, що ціни на Товар у Продавця встановлюються у гривнях і фіксуються в рахунку-фактурі на дату виставлення рахунку-фактури на кожну окрему партію Товару. Ціна тари (упаковки) включена в ціну Товару. Оплата товару проводиться протягом 90 календарних днів з моменту отримання рахунку.
		21 липня 2014 року між TOB «УСПІХ ЮА» та позивачем укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки, відповідно до якої сторони виклали пункти 1.1., 1.2., 2.5. в наступній редакції: «Продавець продає Покупцеві пиломатеріал обрізний хвойних та/або твердолистяних порід, що надалі іменується - Товар, кількість орієнтовно якого становить 900 м3, геометричні розміри якого зазначаються в видаткових накладних, які є невід 'ємною частиною Договору, та (або) надає послуги в переробці деревини, обробки препаратами та Антисептиком виробів з деревини (деревина для переробки надається Покупцем) порода, кількість, та ціна послуг визначається в акті прийому-передачі та/або рахунках-фактурі, що є невід 'ємною частиною договору». 
		«.Предметом Договору є пиломатеріал обрізний хвойних та/або твердолистяних порід, упаковка, розмір й інші характеристики партій, ціна, термін й умови поставки узгоджуються уповноваженими особами Сторін шляхом усних переговорів»,
		«Товар постачається силами та за рахунок Продавця на склад Покупця, розташований за адресою: Київська обл, Васильківський р-н, с.Плесецьке, вул.Комінтерну, 101. Вартість Товару включає вартість доставки Товару.»
		В 2014 році TOB «УСПІХ ЮА» здійснено 102 поставки товару в рамках Договору, на підставі видаткових накладних позивачем складено та зареєстровано податкові накладні.
		Щодо правовідносин з TOB «ЕКОЛАЙН-СТ», суд вказує наступне.
		03.02.2014 між TOB «ЕКОЛАЙН-СТ», в особі директора Топаза Олександра Валерійовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та TOB «Парк Сервіс», надалі «Покупець», в особі генерального директора Пазюри Олександра Івановича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, уклали договір №0302/5.
		Відповідно до пункту 1.1. вказаного Договору Продавець продає Покупцеві пиломатеріал обрізний хвойної породи (сосна), кількість орієнтовно якого становить 900 м3, геометричні розміри якого зазначаються в специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору.
		Предметом Договору є пиломатеріал обрізний хвойної породи (сосна), упаковка, розмір й інші характеристики партій, ціна, термін й умови поставки узгоджуються уповноваженими особами Сторін шляхом усних переговорів, а в разі необхідності приймається в письмовому вигляді - Додаткової угоди. Продавець забезпечує відповідність Товару встановлених вимог, та наявність відповідних документів на товар передбачених чинним законодавством України.
		Згідно пункту 2.1. Договору ціни на Товар у Продавця встановлюються у гривнях і фіксуються в рахунку-фактурі на дату виставлення рахунку-фактури на кожну окрему партію Товару. Ціна тари (упаковки) включена в ціну Товару. Оплата товару проводиться протягом 90 календарних днів з дня отримання рахунку фактури.
		03.02.2014 між TOB «ЕКОЛАЙН-СТ» та позивачем укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки, відповідно до якої сторони виклали пункти 1.1., 1.2., 2.5. Договору в наступній редакції:
		«Продавець продає Покупцеві пиломатеріал обрізний хвойних та/або твердолистяних порід, що надалі іменується - Товар, кількість орієнтовно якого становить 900 м3 геометричні розміри якого зазначаються в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору, та (або) надає послуги в переробці деревини, обробки препаратами та Антисептиком виробів з деревини (деревина для переробки надається Покупцем) порода, кількість, та ціна послуг визначається в акті прийому-передачі та/або рахунках-фактурі, що є невід`ємною частиною договору». 
		«Предметом Договору є пиломатеріал обрізний хвойних та/або твердолистяних порід, упаковка, розмір й інші характеристики партій, ціна, термін й умови поставки узгоджуються уповноваженими особами Сторін шляхом усних переговорів».
		«Товар постачається силами та за рахунок Продавця на склад Покупця, розташований за адресою: Київська обл, Васильківський р-н, с.Плесецьке, вул.Комінтерну, 101. Вартість Товару включає вартість доставки Товару.»
		За умовами Договору сторони погоджують розмір, характеристику та вартість пиломатеріалу в видаткових накладних, адреса доставки товару: Київська обл., Васильківський р- н, с. Плесецьке, вул. Комінтерну, 101.
		На підставі видаткових накладних позивачем складено та зареєстровано податкові накладні
		Щодо правовідносин з TOB «САНТЕХРЕСУРС», суд зазначає наступне.
		12.05.2014 між TOB «САНТЕХРЕСУРС», в особі директора Кур`ято Наталії Олександрівни, з однієї сторони, та TOB «Парк Сервіс», надалі «Покупець», в особі генерального директора Пазюри Олександра Івановича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, уклали договір №12/05/2014.
		Відповідно до пункту 1.1. Договору Продавець продає Покупцеві пиломатеріал обрізний хвойної породи (сосна), кількість орієнтовно якого становить 900 м3, геометричні розміри якого зазначаються в специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору. Предметом Договору є пиломатеріал обрізний хвойної породи (сосна), упаковка, розмір й інші характеристики партій, ціна, термін й умови поставки узгоджуються уповноваженими особами Сторін шляхом усних переговорів, а в раз необхідності приймається в письмовому вигляді - Додаткової угоди. Продавець забезпечує відповідність Товару встановлених вимог, та наявність відповідних документів на товар передбачених чинним законодавством України.
		Згідно пункту 2.1. Договору Ціни на Товар у Продавця встановлюються у гривнях і фіксуються в рахунку-фактурі на дату виставлення рахунку-фактури на кожну окрему партію Товару. Ціна тари (упаковки) включена в ціну Товару. Оплата товару проводиться протягом 90 календарних днів з дня отримання рахунку фактуру.
		12 травня 2014 року між TOB «САНТЕХРЕСУРС» та позивачем укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки, відповідно до якої сторони виклали пункти 1.11.2., 2.5. Договору в наступній редакції: 
		«Продавець продає Покупцеві пиломатеріал обрізний хвойних та/або твердолистяних порід, що надалі іменується - Товар, кількість орієнтовно якого становить 900 м3, геометричні розміри якого зазначаються в видаткових накладних, які є невід 'ємною частиною Договору, та (або) надає послуги в переробці деревини, обробки препаратами та антисептиком виробів з деревини (деревина для переробки надається Покупцем) порода, кількість, та ціна послуг визначається в акті прийому-передачі та/або рахунках-фактурі, що є невід`ємною частиною договору». 
		«Предметом Договору є пиломатеріал обрізний хвойних та/або твердолистяних порід, упаковка, розмір й інші характеристики партій, ціна, термін й умови поставки узгоджуються уповноваженими особами Сторін шляхом усних переговорів».
		«Товар постачається силами та за рахунок Продавця на склад Покупця, розташований за адресою: Київська обл, Васильківський р-н, с.Плесецьке, вул.Комінтерну, 101. Вартість Товару включає вартість доставки Товару.»
		За умовами Договору сторони погоджують розмір, характеристику та вартість пиломатеріалу в видаткових накладних, адреса доставки товару за умовами Договору: Київська обл., Васильківський р-н, с. Плесецьке, вул. Комінтерну, 101. 
		На підставі видаткових накладних позивачем складено та зареєстровано податкові накладні.
		Щодо правовідносин з ПП «ВОРК СУПОРТ», судом встановлено таке.
		25.12.2013 між ПП «ВОРК СУПОРТ», в особі директора Ґазди Юрія Івановича, з однієї сторони, та TOB «Парк Сервіс», надалі «Покупець», в особі генерального директора Пазюри Олександра Івановича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, уклали договір №25/12-31 від про наступне.
		Згідно з пунктом 1.1, Продавець продає Покупцеві пиломатеріал обрізний хвойної породи (сосна), кількість орієнтовно якого становить 900 м3, геометричні розміри якого зазначаються в специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору. Предметом Договору є пиломатеріал обрізний хвойної породи (сосна), упаковка, розмір й інші характеристики партій, ціна, термін й умови поставки узгоджуються уповноваженими особами Сторін шляхом усних переговорів, а в раз необхідності приймається в письмовому вигляді - Додаткової угоди. Продавець забезпечує відповідність Товару встановлених вимог, та наявність відповідних документів на товар передбачених чинним законодавством України. За пунктом 2.1. Договору ціни на Товар у Продавця встановлюються у гривнях і фіксуються в рахунку-фактурі на дату виставлення рахунку-фактури на кожну окрему партію Товару. Ціна тари (упаковки) включена в ціну Товару. Оплата проводиться протягом 90 календарних днів з дня отримання рахунку фактури.
		14 січня 2014 року між ПП «ВОРК СУПОРТ» та Позивачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки, відповідно до якої сторони виклали пункти 1.1., 1.2., 2.5. Договору в наступній редакції: 
		«Продавець продає Покупцеві пиломатеріал обрізний хвойних та/або твердолистяних порід, що надалі іменується - Товар, кількість орієнтовно якого становить 900 м3, геометричні розміри якого зазначаються в видаткових накладних, які є невід 'ємною частиною Договору, та (або) надає послуги в переробці деревини, обробки препаратами та Антисептиком виробів з деревини (деревина для переробки надається Покупцем) порода, кількість, та ціна послуг визначається в акті прийому-передачі та/або рахунках-фактурі, що є невід`ємною частиною договору». 
		«Предметом Договору є пиломатеріал обрізний хвойних та/або твердолистяних порід, упаковка, розмір й інші характеристики партій, ціна, термін й умови поставки узгоджуються уповноваженими особами Сторін шляхом усних переговорів».
		«Товар постачається силами та за рахунок Продавця на склад Покупця, розташований за адресою: Київська обл, Васильківський р-н, с.Плесецьке, вул.Комінтерну, 101. Вартість Товару включає вартість доставки Товару.»
		За умовами Договору сторони погоджують розмір, характеристику та вартість пиломатеріалу в видаткових накладних, адреса доставки товару за умовами Договору: Київська обл., Васильківський р-н, с. Плесецьке, вул. Комінтерну, 101.
		На підставі видаткових накладних позивачем складено та зареєстровано податкові накладні.
		Матеріалами справи підтверджено, що первинні бухгалтерські документи в повній мірі відповідають вимогам частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
		В обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність вищевказаних операцій. 
		Відповідачем зазначено про недоліки оформлення видаткових накладних, які не містять обов`язкових реквізитів передбачених правилами ведення бухгалтерського обліку, а саме: «місце складання» та «посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення».
		Суд зазначає, що господарські операції, які зумовлюють наслідки у вигляді виникнення у покупця податкових вигод (витрат та податкового кредиту), мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду й відображають реальність таких операцій, повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
		Надання податковому органу документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
		Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України і статтею 9 Закону № 996-ХІV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У разі ж надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		До описаних вище правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі № 820/4867/16.
		В силу викладеного, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 жовтня 2019 року по справі №400/2670/18, від 31.01.2020 по справі № 520/10953/18 та від 16 березня 2021 року у справі № 580/2490/19, які в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом.
		Як зазначив Верховний Суд у справі № 360/3118/21 від 25.07.2023 визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ані недоліки первинної документації, ані наявність податкової інформації щодо контрагентів по ланцюгу постачання тощо, самі по собі дійсно не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, за наявності об`єктивних сумнівів щодо реальності господарських операцій, у тому числі, з огляду на дефектність первинних документів, наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
		Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів.
		Так, позивачем надані до матеріалів справи документи на підтвердження подальшої реалізації закуплених товарів у TOB «УСПІХ ЮА», TOB «ЕКОЛАЙН CT», TOB «САНТЕХРЕСУРС», ПП «ВОРК СУПОРТ» покупцям - ТОВ «Барлінек Інвест», ТОВ «Кронологістик».
		Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановлено наявність зв`язку між фактом придбання товарів з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та подальша реалізації вказаних товарів.
		Виходячи із зазначеного, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача з вказаними продавцями підтверджені належним чином оформленими документами.
		Стосовно не надання до перевірки товарно-транспортних накладних, то суд зазначає наступне.
		Так, у відповідності до вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту від 14.10.1997 за №363 з наступними змінами і доповненнями - ці Правила визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників.
		Ці Правила встановлюють, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
		Крім цього, оформлення товарно-транспортної накладної є обов`язковим для учасників транспортного процесу (власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників).
		Угода поставки товару не є договором про перевезення вантажу, а тому її реальне виконання не повинно підтверджуватись товарно-транспортними накладними. Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення».
		Товарно-транспортна накладна - це не первинний документ, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення для договорів поставки.
		Відтак, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.
		Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16 та від 17.01.2024 у справі № 320/2332/19, від 07.04.2024 у справі № 815/1465/16.
		Враховуючи викладене, суд зазначає, що відсутність ТТН не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій.
		При цьому, суд звертає увагу, що копії товарно-транспортних накладних, які стосуються поставки вказаних товарів надані позивачем до матеріалів справи.
		Щодо посилань відповідача на відсутність у цих підприємств необхідних для здійснення господарської діяльності трудових ресурсів, та даних про придбання вказаних товарних груп згідно інформації з ЄРПН, суд зазначає, що жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.
		Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий не доведе зворотне.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 грудня 2023 року у справі № 420/4803/19.
		Крім того, можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставки та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.
		Приписами ст. 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.
		Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
		Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 №820/4648/13-а.
		Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зауважив, що: «Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».
		Вищенаведеної правової позиції дотримується і Верховний Суд у своїх постановах від 16.01.2018 року у справі №820/4648/13-а, від 29.03.2019 року у справі №808/3412/16.
		Також, вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
		У справі «Булвес АД» проти Болгарії (рішення Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року, заява № 3991/03) Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяженню компанії заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності (п. 71 рішення).
		В свою чергу у справі «Інтерсплав» проти України» (рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, заява № 803/02), Суд, у п. 38 рішення зазначив: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений в такі зловживання».
		З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, суд приходить до висновку, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи.
		Суд звертає увагу на те, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.
		Аналогічних висновків також дійшов Верховний Суд в постановах від 21 грудня 2018 року по справі №805/2030/16-а, від 21 грудня 2018 року по справі №826/5774/17, від 20 грудня 2018 року по справі №826/9632/16, від 20 грудня 2018 року по справі №815/4992/16, від 20 грудня 2018 року по справі №820/2946/18 та від 20 грудня 2018 року по справі №818/770/17.
		За таких обставин, відповідачем не надано належних доказів про те, що господарські операції позивача не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, а отже податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0003451401 від 18.05.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 21915,77 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255 КАС України, суд, -
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК СЕРВІС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2017 №0003451401, - задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0003451401 від 18.05.2017.
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК СЕРВІС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 21915,77 грн (двадцять одна тисяча дев`ятсот п`ятнадцять гривень сімдесят сім коп.).
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		 
		Повне найменування сторін та інших учасників справи:
		Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРК СЕРВІС» (вул.Драгоманова, 31-в, кв. 128, м.Київ, 02068; код ЄДРПОУ 32957955),
		Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ ВП 44116011).
		 
		Повне судове рішення складено 30.06.2025.
		 
		 
		Суддя Б.В. Богатинський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...