Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/10405/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 02.07.2025. Зареєстровано: 03.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/760/1382/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022080030000093

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №760/10405/22
		1-кп/760/1382/25
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       
		02.07.2025                                                                         м. Київ
		 
		Солом`янський районний суд міста Києва у складі: 
		Головуючого судді                         судді ОСОБА_1 ,
		       при секретарі судового засідання:         ОСОБА_2 , 
		       за участю: 
		прокурора                                 ОСОБА_3 ,
		захисника обвинуваченої                адвоката ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25, у спеціальному судовому провадженні (in absentia) кримінальну провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.06.2022 р. за № 62022080030000093, виділене з кримінального провадження № 42015000000001289 від 26.06.2015, яке в свою чергу виділено з кримінального провадження № 42014000000001732 від 25.12.2014, на підставі обвинувального акту, затвердженого 12.08.2022 р. прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на місто Севастополь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 , за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянки України, яка займала посаду судді Апеляційного суду АРК, зареєстрованої та проживаючої за останньою відомою адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення державної зради, з метою заподіяння шкоди територіальній цілісності України та становлення і зміцнення окупаційної влади, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим та у впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України захищати, незалежність та територіальну цілісність України, порушуючи присягу судді в частині неупередженого, незалежного, справедливого та кваліфікованого здійснення правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, та не вчинення дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, будучи суддею та відповідно до Постанови Верховної Ради України № 2869-VІ від 23.12.2010, займаючи посаду судді Апеляційного суду АРК, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, життєвого та професійного досвіду для розуміння факту здійснення підривної діяльності проти України представниками у тому числі незаконно утворених судових органів та органів державної влади російської федерації та неможливість відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави, бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в утворення та функціонування в АР Крим системи незаконних судових органів російської федерації, вчинила дії щодо надання допомоги у здійсненні підривної діяльності проти України. 
		Зокрема, достовірно знаючи про тимчасову окупацію російською федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя ОСОБА_6 , будучи громадянкою України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи тривалий стаж роботи суддею, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність дій Верховної Ради АР Крим та російської федерації щодо приєднання території АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації, усвідомлюючи, що так званий «Верховный суд Республики Крым» відповідно до положень ст. 64 Конвенції є незаконно створеним органом, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, бажаючи допомогти іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, діючи в інтересах російської федерації, перебуваючи в м. Севастополі, упродовж березня - жовтня 2014 року продовжила роботу у складі незаконного органу судової влади російської федерації на території АР Крим на посаді так званих «громадян, які заміщають посади суддів судів, що діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя», внаслідок чого у подальшому, Указом президента російської федерації № 786 від 19.12.2014 була призначений на посаду судді так званого «Верховного суда Республики Крым», чим надала допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя відповідно до ч. 5 ст. 9 «Федерального Конституційного Закону» російської федерації № 6-ФКЗ «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб`єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» та на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_6 , діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи тривалий стаж роботи суддею, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність своїх дій, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, у період приблизно з 01.03.2014 по 31.01.2017, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в приміщенні, так званого «Верховного Суду Республіки Крим» по вул. Павленка, 2, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, діючи в інтересах російської федерації, прийняла 14 рішень (определений), чим надала допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя відповідно до ч. 5 ст. 9 «Федерального Конституційного Закону» Російської Федерації № 6-ФКЗ «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб`єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» та на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації.
		Допомога ОСОБА_6 іноземній державі та її представникам у переході судів АР Крим на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим та допомога у впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом призвели до забезпечення належного функціонування незаконно створених судових органів та посилили заходи тимчасової окупації півострова.
		Зазначені дії обвинуваченої ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 111 КК України, як державну зраду, а саме вчинення громадянином України умисного діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, що проявилось у наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		 
		Судовий розгляд кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_6 з таких підстав.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
		Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
		Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
		Встановлено, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, а також повістки про виклик до слідчого неодноразово шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження вручені ОСОБА_6 у порядку, встановленому законом.
		11.08.2015 підозрювану ОСОБА_6 було оголошено у розшук, встановлено, що остання проживає на тимчасово окупованій російською федерацією АР Крим у м. Сімферополь. 
		30.09.2016 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва по справі № 757/40941/16-к надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 .
		Обвинувачена ОСОБА_6 в судові засідання не прибула, будучи належним чином повідомленою в спосіб, передбачений вимогами КПК України, шляхом публікацій в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр»), а також шляхом розміщення відповідної інформації на офіційних сайтах Офісу Генерального прокурора та Солом`янського районного суду міста Києва. Будучи повідомленою про розгляд справи, жодних клопотань, заяв, скарг не подавала, у зв`язку з чим на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 20.11.2024 судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_6 в порядку спеціального судового провадження (in absentia), з обов`язковою участю захисника. 
		Суд вважає, що стороною обвинувачення, а також судом здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя, а ОСОБА_6 мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, мала би отримати оголошено підозру, відповідні виклики до слідчого, прокурора та суду.
		 
		Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_3 здійснював активний та розумний захист у кримінальному провадженні прав та законних інтересів обвинуваченої всіма незабороненими законом способами. На думку захисника, обвинувачення не доведено в судовому засіданні, що, за позицією сторони захисту, є підставою для виправдання ОСОБА_6 .
		 
		Незважаючи на вказану позицію сторони захисту, винуватість обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого останній кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які суд визнав належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності достатніми для висновку про винуватість обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, поза розумним сумнівом, а саме: 
		 
		-Повідомленням голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_7 від 14.02.2015, згідно з яким останній повідомляє Генерального прокурора України про те, що указами президента російської федерації від 13 листопада 2014 року № 719, від 19 грудня 2014 року № 786 «Про призначення суддів федеральних судів» та від 02 січня 2015 року № 4 «Про призначення суддів федеральних судів, про представників президента російської федерації в кваліфікаційних колегіях суддів суб`єктів російської федерації і про затвердження складу президії далекосхідного окружного військового суду» призначено суддів Автономної Республіки Крив для здійснення правосуддя від імені російської федерації, серед цих суддів є - ОСОБА_6 , яку призначено на посаду «судьи Верховного Суда Республики Крым» /т. 2 а. с. 7-16/;
		 
		-Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10.11.2015 за № 3009/дп-15, на підставі якого розглянуто дисциплінарну справу, відкриту стосовно судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_6 , та встановлено, що указами президента російської федерації від 13 листопада 2014 року № 719, від 19 грудня 2014 року № 786 «Про призначення суддів федеральних судів» та від 02 січня 2015 року № 4 «Про призначення суддів федеральних судів, про представників президента російської федерації в кваліфікаційних колегіях суддів суб`єктів російської федерації і про затвердження складу президії далекосхідного окружного військового суду» призначено суддями Верховного Суду Республіки Крим, в тому числі, суддю Апеляційного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_6 . Комісією прийнято рішення за порушення суддею присяги направити до Вищої ради юстиції висновок щодо встановлених Комісією фактів, які свідчать про порушення суддею присяги, та рекомендувати Вищій раді юстиції розглянути питання про звільнення з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_6 /т. 2 а. с. 82-100/; 
		 
		-Рішенням Вищої ради юстиції від 24.12.2015 № 1206/0/15-15 «Про внесення подань Президентові України та до Верхової Ради України про звільнення суддів судів Автономної Республіки Крив і міста Севастополя за порушення присяги та залишення без розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно судді Судацького міського суду Автономної Республіки Крив ОСОБА_8 », яким встановлено, що ОСОБА_6 , 1969 року народження, Постановою Верховної Ради України від 23 грудня 2010 року № 2869-VI обрана безстроково суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, та указами президента російської федерації від 13 листопада 2014 року № 719, від 19 грудня 2014 року № 786 «Про призначення суддів федеральних судів» та від 02 січня 2015 року № 4 «Про призначення суддів федеральних судів, про представників президента російської федерації в кваліфікаційних колегіях суддів суб`єктів російської федерації і про затвердження складу президії далекосхідного окружного військового суду» призначено суддями Верховного Суду Республіки Крим, в тому числі, суддю Апеляційного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_6 , яка на день винесення вказаного указу президента російської федерації була суддею України. З огляду на викладене, Вища рада юстиції дійшла висновку, що вказана суддя, обіймаючи відповідно до чинного законодавства посаду судді України, прийняла на себе повноваження судді іншої держави, чим вчинила дії, що порочать звання судді, та порушила морально-етичні принципи поведінки судді. У зв`язку із чим, було прийнято рішення внести подання до Верховної Ради України про звільнення за порушення присяги судді - відносно судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_6 /т. 2 а. с. 103-140/; 
		 
		-Протоколом огляду інтернет-видань від 07.04.2015, відповідно до якого на сайті за адресою http://www.kremlin.ru виявлено указ президента російської федерації № 706 від 19.12.2014 «О назначении судей федеральных судов», відповідно до якого ОСОБА_6 призначено суддею «Верховного Суда Республики Крым» /т. 1 а. с. 141-158/.
		       
		Із врахуванням зазначених вище доказів, безпосередньо досліджених судом під час судового розгляду, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний вищезазначений доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність вказаних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, а саме у вчиненні державної зради, тобто умисному діянні, вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, що проявилось у наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		 
		       Таким чином, суд відхиляє позицію сторони захисту стосовно невинуватості обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінальному правопорушенні. 
		 
		Постановляючи обвинувальний вироку відносно ОСОБА_6 , суд також керується тим, що відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19, ст. 68 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 5, ч. 1 ст. 72, ст. 73 Конституції України передбачено, що Україна є республікою. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень, встановлених Конституцією України.
		Крім того ч. 2 ст. 72 Конституції України передбачено, що всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Відповідно до ч. 1 ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Згідно з ч. 1 ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
		Частиною другою ст. 125 Конституції України визначено, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
		Незважаючи на це, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06.03.2014 у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст.ст. 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014, на яке виносилося питання про входження АР Крим до складу Російської Федерації на правах суб`єкта федерації. 
		Відповідно до зазначеної постанови 16.03.2014 на території Автономної Республіки Крим проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу Російської Федерації на правах суб`єкта федерації. 
		Результати «референдуму» не визнані жодною країною світу, крім Російської Федерації. Відповідно до п. 5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27.03.2014 «Територіальна цілісність України», проведений 16.03.2014 в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі референдум не маючи законної сили не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або м. Севастополя. 
		Також, в пункті 1 вказаної Резолюції зазначено, що Генеральна Асамблея ООН підтверджує свою прихильність суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
		У подальшому, 17.03.2014 депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято постанову № 1745-6/14 «О независимости Крыма», згідно з якою на підставі, так званої, «Декларації про незалежність Республіки Крим», прийнятої на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради АР Крим 11.03.2014 та позачерговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради 11.03.2014, створено нелегітимне державне утворення «Республика Крым».
		Крім того, Верховною Радою АР Крим ухвалено постанову № 1748-6/14 від 17.03.2014 «О правоприемстве Республики Крым», пунктом 1 якої передбачено, що «с момента провозглашения Республики Крым как независимого суверенного государства высшим органом власти Республики Крым является Государственный Совет Республики Крым - парламент Республики Крым в депутатском составе шестого созыва Верховной Рады Автономной Республики Крым на срок полномочий до сентября 2015 года».
		Надалі, 18.03.2014 між Російською Федерацією та представниками нелегітимного державного утворення «Республика Крым» ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 підписано договір про входження території АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації.
		В подальшому з метою забезпечення режиму окупації та придушення спротиву проукраїнського населення Криму прийнято ряд «законів та підзаконних нормативних актів», відповідно до яких слідчі, прокурори та судді підпорядковуються своїм керівникам по висхідній лінії відповідної гілки влади так званої «Республіки Крим», що входить у склад Російської Федерації.
		Так, відповідно до ч. 2 ст.13 «О судебной системе Российской Федерации» від 31 грудня 1996 року № 1-ФКЗ: Порядок наділення повноваженнями голів, заступників голів, інших суддів касаційних судів загальної юрисдикції, апеляційних судів загальної юрисдикції, верховних судів республік, окружних, обласних судів, судів міст федерального значення, судів автономної області і автономних округів, районних судів, військових і спеціалізованих судів, арбітражних судів округів, арбітражних апеляційних судів, арбітражних судів суб`єктів Російської Федерації і спеціалізованих арбітражних судів встановлюється відповідним федеральним конституційним законом і федеральним законом про статус суддів.
		Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону Російської Федерації від 26.06.1992 № 3132-I зі змінами та доповненнями «О статусе судей в Российской Федерации» - Президент Російської Федерації в двомісячний термін з дня отримання необхідних матеріалів призначає суддів федеральних судів, а кандидатів у судді Верховного суду Російської Федерації представляє для призначення Раді Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації або відхиляє подані кандидатури, про що повідомляється голові Верховного суду Російської Федерації.
		Водночас, згідно зі ст. 86 «Конституції «Республики Крым»»:
		1. Правосуддя в Республіці Крим здійснюється тільки судом.
		2. У Республіці Крим діють федеральні суди і мирові судді. Повноваження, порядок утворення та діяльності федеральних судів визначаються законодавством Російської Федерації.
		3. З ініціативи Державної Ради Республіки Крим, узгодженої з Верховним Судом Російської Федерації, в Республіці Крим можуть утворюватися судові ділянки і посади мирових суддів відповідно до законодавства Російської Федерації і законодавства Республіки Крим.
		4. Статус, повноваження, порядок і гарантії діяльності суддів визначаються федеральним законом, а по відношенню до мирових суддів - також законом Республіки Крим.
		Окрім того, 20.03.2014 Державною Думою Російської Федерації прийнято «Федеральний конституційний закон» від 21.03.2014 за № 6-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя».
		Вищезазначене свідчить про проведення представниками російської федерації та її федеральних органів підривної діяльності проти України.
		Здійснюючи підривну діяльність проти України, представники суддівського корпусу та інших органів державної влади іноземної держави утворили на окупованій території України федеральні органи державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронні органи та судову систему Російської Федерації з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим.
		Відповідно до п. 1 ст. 9 «Федерального конституційного» закону від 21.03.2014 № 6-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя» протягом перехідного періоду на територіях Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя з урахуванням їх адміністративно-територіального поділу, встановленого відповідно законодавчим (представницьким) органом державної влади Республіки Крим і законодавчим (Представницьким) органом державної влади міста федерального значення Севастополя, створено суди Російської Федерації (федеральні суди) відповідно до законодавства Російської Федерації про судову систему.
		Пунктом 2 статті 9 вказаного закону передбачено, що громадяни, які заміщають посади суддів судів, що діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя на день прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим і утворення в складі Російської Федерації нових суб`єктів, мають переважне право на заміщення посади судді в судах Російської Федерації, що створюються на цих територіях, при наявності у них громадянства Російської Федерації, а також за умови їх відповідності іншим вимогам, що пред`являються законодавством Російської Федерації про статус суддів до кандидатів на посади суддів. Конкурсний відбір на заміщення посади судді в зазначених судах здійснюється Вищою кваліфікаційною колегією суддів Російської Федерації.
		Створення та діяльність органів іноземної держави, у тому числі судової системи, на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим призвели до заходів посилення тимчасової окупації невід`ємної території України.
		В той же час, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014, зокрема ст. ст. 1-3 визначено, що сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії Російської Федерації з 20 лютого 2014 року.
		Генеральна Асамблея ООН своєю Резолюцією 71/205 від 19.12.2016 року «Положення в області прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)» засудила тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
		В подальшому, Резолюціями 72/190 від 19.12.2017, 73/194 від 17.12.2018 та 74/168 від 18.12.2019 «Положення в області прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)», Генеральна Асамблея ООН вчергове засудила нинішню тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
		Також, відповідно до статті 64 Конвенції Про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 кримінальне законодавство окупованої території залишається чинним, за винятком випадків, коли дія його скасовується або призупиняється окупаційною державою, якщо це законодавство становить загрозу безпеці окупаційної держави або є перешкодою виконання цієї Конвенції. Враховуючи згадане вище, та з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства, суди окупованої території продовжуватимуть виконувати свої функції стосовно розгляду правопорушень, визначених цим законодавством.
		У контексті окупації Криму, російська федерація, як окупаційна держава, не мала права втручатися у порядок здійснення правосуддя українськими судами.
		Проте, Федеральним Законом РФ №154-Ф3 від 23.06.2014 «О создании судов Российской Федерации на территориях Республики Крым и города федерального значения Севастополя и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации» створено систему судів на території Республіки Крим, зокрема незаконно створено «Верховный суд Республики Крым», суддею в якому призначено діючу на той час суддю України - обвинувачену по справі ОСОБА_6 , яка вступаючи на посаду судді на тимчасово окупованій російською федерацією території Автономної Республіки Крим, порушила присягу судді України, складаючи яку присягала Українському народові дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, та своїми діями вчинила державну зраду, що проявилось у наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		 
		Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд керується наступним:
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні покарання обвинуваченій судом враховано, що обвинувачена ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України, яке відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України належить до особливо тяжких злочинів; обвинувачена раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, кримінальне правопорушення вчинено нею вперше, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
		Обставини, які згідно ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченої, та обставини, які згідно із ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлені. 
		       Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, конкретних обставин справи та особи обвинуваченої ОСОБА_6 , відсутністю обставин, які пом`якшують та які обтяжують покарання обвинуваченої, суд доходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченій покарання за ч. 1 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі строком на 13 років з конфіскацією усього належного майна.
		       Призначаючи такий вид та розмір покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд керується вимогами ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. 
		Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
		З урахуванням зазначених обставин, на переконання суду, мета покарання буде досягнута через призначення обвинуваченій саме такого покарання, як визначено вироком суду. 
		 
		Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, запобіжний захід судом під час ухвалення вироку не обирається. 
		 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.08.2015 по справі № 757/27320/15-к на майно ОСОБА_6 , залишити в силі, відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України, у зв`язку з необхідністю виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна. 
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 128, 129, 174, 337, 349, 368, 369, 370, 373, 374, ч. ч. 1, 2 ст. 297-1, ч. 3 ст. 323, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років з конфіскацією усього майна, яке належить їй на праві власності.
		 
		Строк відбування покарання  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраховувати з моменту звернення вироку до виконання.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та захиснику.
		 
		Інформацію про ухвалення вироку опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті судової влади.
		 
		Суддя:                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...