Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/1512/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 01.07.2025. Зареєстровано: 03.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2025.
Дата набрання законної сили: 01.07.2025
Номер судового провадження: А/857/15405/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/1512/25 пров. № А/857/15405/25
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
		судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.
		розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі № 380/1512/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області, Яворівського міського голови Грабовського Ігоря Андрійовича про скасування розпорядження, 
		 
		місце ухвалення судового рішення м.ЛьвівРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїКостецький Н.В. дата складання повного тексту рішення12.03.2025 року  ВСТАНОВИВ:
		І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
		ОСОБА_1 звернувся до Яворівської міської ради Львівської області, Яворівського міського голови Грабовського Ігоря Андрійовича з адміністративним позовом, у якому просив суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Яворівської міської ради Львівської ради №7415 від 30 грудня 2024 року Про дострокове припинення повноважень заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 ;
		- визнати протиправним та скасувати розпорядження Яворівського міського голови №06-14/1004 від 30 грудня 2024 року Про звільнення ОСОБА_1 ;
		- поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Яворівського міської ради Львівської області (Код ЄДРПОУ 33213539, адреса місцезнаходження: 81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Львівська, 15);
		- стягнути з Яворівської міської ради Львівської області (Код ЄДРПОУ 33213539, адреса місцезнаходження: 81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Львівська, 15) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі № 380/1512/25 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області, Яворівського міського голови Грабовського Ігоря Андрійовича про скасування розпорядження, поновлення на посаді.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		В доводах апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою, оскаржувані рішення відповідача є необґрунтованими та такими, що ухвалені з порушенням процедури та регламенту.
		Посилання відповідача у відзиві на дискреційні повноваження ради не може виправдовувати порушення процедури, встановленої нормативними актами самої ради. Адже навіть реалізація дискреції має здійснюватися в межах та у спосіб, визначених законом і регламентом. Будь-яке порушення процедур, яке впливає на зміст рішення або порядок його ухвалення, підлягає судовій перевірці. 
		Також вказує, що текст рішення не містить жодних аргументів чи фактів, які б дозволили об`єктивно оцінити правомірність такого рішення. Відсутність мотивування свідчить про порушення принципу правової визначеності, що прямо суперечить як нормам національного законодавства, так і позиціям Верховного Суду щодо обов`язковості обґрунтування адміністративних актів.
		Крім того зазначає, що позиція відповідача (заявника) полягає в тому, що підставою звільнення позивача з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Яворівської міської ради Львівської області, стало неналежне виконання функційних обов`язків, що є порушення Присяги посадової особи місцевого самоврядування. Начебто, вказана підстава для припинення служби в органах місцевого самоврядування є спеціальною, передбаченою абз. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування. Проте, у такому рішенні відсутні посилання на будь-які докази, які містять конкретизацію, в чому саме полягає порушення ОСОБА_1 присяги посадової особи місцевого самоврядування, крім загальних фраз про те, що позивач неналежно виконує свої функціональні обов`язки. 
		Вказує, що при звільненні позивача службове розслідування, проведення якого регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, не призначалося і не проводилося.
		Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. 
		Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду. 
		Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		 
		ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Яворівська міська рада Львівської області, вирішуючи питання про дострокове припинення повноважень заступника міського голови, діяла в межах повноважень визначених законом, оскільки це питання належить до її компетенції, як передбачено чинним законодавством.
		Таким чином, оскільки посада заступника міського голови є виборною, на яку особа обирається міською радою, то при визначенні підстав і критеріїв, як обрання на посаду, так і звільнення з неї (дострокового припинення повноважень) відповідна рада має певну дискрецію (розсуд) у вирішенні цих питань.
		При цьому, здійснення таких дискреційних повноважень, як звільнення, в рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень заступника голови міської ради, відбулося з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури, як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України), а як наслідок відсутні підстави для задоволення вимог адміністративного позову.
		 
		ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Яворівської міської ради Львівської області від 07.12.2020 №7 Про затвердження заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, прийнятим за результатами розгляду пропозиції Яворівського міського голови ОСОБА_2 , відповідно до ст. 10 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування, п. 5 ч. 1 ст. 26, ч. 3 ст. 51, ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, затверджено ОСОБА_1 на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. 
		30.12.2024 року Яворівська міська рада Львівської області, розглянувши пропозицію Яворівського міського голови Грабовського І.А., враховуючи факт неналежного виконання функціональних обов`язків ОСОБА_1 , заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, що є порушенням Присяги посадової особи місцевого самоврядування, відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, ст. 20 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні, прийняла рішення №7415 Про дострокове припинення повноважень заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1  прийняла рішення №7415, відповідно до якого вирішила:
		1. достроково припинити повноваження заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 та звільнити з роботи та займаної посади на підставі абзацу 2 частини 1 статті 20 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування 06 січня 2025 року.
		2. виключити ОСОБА_1 зі складу виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області.
		3. фактичне припинення повноважень ОСОБА_1 здійснити на підставі розпорядження Яворівського міського голови та проведення розрахунків визначених чинним законодавством України з 06 січня 2025 року.
		4. контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань законності, депутатської діяльності, регламенту, правоохоронної та антикорупційної діяльності, військових проблем, медицини та соціального захисту населення.
		Розпорядженням Яворівського міського голови від 30.12.2024 №06-14/1004 Про звільнення ОСОБА_1 , прийнятим на виконання рішення Яворівської міської ради Львівської області №7415 від 30.12.2024, відповідно до п. 20 ч. 4 ст. 42, ч. 8 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, абз. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування, ст. 24 Закону України Про відпустки, ст. 83 Кодексу законів про працю України, звільнено ОСОБА_1 , заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з роботи та займаної посади на підставі абзацу 2 частини 1 статті 20 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування 06 січня 2025 року.
		Вважаючи протиправними оскаржувані рішення відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
		 
		ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
		Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
		З матеріалів справи убачається, що спірні правовідносини у справі виникли з приводу звільнення позивача зі служби в органах місцевого самоврядування за порушення Присяги.
		Відповідно до частин першої, третьої статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. 
		Статтею 146 Конституції України визначено, що інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.
		Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі по тексту постанови іменовано -Закон № 280/97-ВР) .
		 Частиною першою статті 6 Закону №280/97-ВР визначено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
		 Згідно із частиною першою статті 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Відповідно до статті 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		 Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування регулює Закон України від 07 червня 2001 року № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» Далі по тексту іменовано- Закон № 2493-III).
		Відповідно до статті 1 Закону № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
		Згідно статті 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування. 
		Статтею 3 Закону № 2493-III визначено, що посадами в органах місцевого самоврядування є:
		виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;
		виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;
		посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України № 2493-III прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється, зокрема, на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, старости шляхом затвердження відповідною радою.
		Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами встановлена приписами ст. 75 Закону № 280/97-ВР. Так, зазначена стаття передбачає:
		1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.
		2. Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.
		3. Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальними громадами визначаються цим та іншими законами.
		Таким чином, вказані положення передбачають право територіальної громади через утворені ними органи місцевого самоврядування у будь-який час, на дострокове припинення повноважень посадової особи органу місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень. 
		Підсумовуючи викладене заступник міського голови є посадовою особою місцевого самоврядування, яка затверджуються відповідною радою та його повноваження можуть бути припинені достроково відповідною радою, у випадку якщо така посадова особа порушує Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень. 
		За змістом статті 11 Закону № 2493-III передбачено, що громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки». Посадова особа місцевого самоврядування, яка вперше приймається на службу в органи місцевого самоврядування, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складення Присяги. Присяга вважається складеною, якщо після її зачитування громадянин України скріплює Присягу своїм підписом. Підписаний текст Присяги зберігається за місцем служби. Про складення Присяги робиться запис у трудовій книжці із зазначенням дати складення Присяги.
		Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі:
		- порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;
		- порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);
		- виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);
		- досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).
		Відтак порушення Присяги посадовою особою місцевого самоврядування є окремою та самостійною підставою припинення служби в органах місцевого самоврядування.
		Верховний Суд, неодноразово аналізуючи в своїх рішеннях текст присяги державного службовця, який є майже аналогічним тексту Присяги посадової особи місцевого самоврядування, дійшов таких правових висновків. За змістом Присяги в основі поведінки службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, посадова особа органу місцевого самоврядування покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
		Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.
		Таким чином, порушення Присяги слід розуміти як скоєння службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органу місцевого самоврядування та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		При цьому колегія суддів зазначає, що на виконання покладеного на суб`єкта владних повноважень частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку доказування правомірності прийнятого ним рішення, зокрема, про звільнення особи за конкретною підставою, має бути доведено обґрунтованість висновків про факт порушення службовцем складеної ним Присяги посадової особи місцевого самоврядування, а не порушення службової дисципліни, позаяк не будь-яке порушення посадовою особою органу місцевого самоврядування етичних, правових та службово-дисциплінарних норм поведінки утворює факт порушення Присяги.
		Отже, звільнення за порушення Присяги посадової особи місцевого самоврядування може мати місце лише тоді, коли така посадова особа вчинила проступок проти інтересів служби та який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до "носія влади", що, як наслідок, призводить до приниження органу місцевого самоврядування та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		Службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення прийнятої ним Присяги, за умов якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
		Отже, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять. 
		Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 1340/5975/18, від 29 січня 2020 року у справі № 452/1661/16-а, від 02 червня 2020 року у справі № 766/6695/16 та враховуються судом в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Як наслідок на виконання покладеного на суб`єкта владних повноважень частиною другою статті 77 КАС України обов`язку доказування правомірності прийнятого ним рішення, зокрема, про звільнення особи за конкретною підставою, - має бути доведено обґрунтованість висновків про факт порушення службовцем саме прийнятої Присяги посадової особи місцевого самоврядування, а не порушення службової дисципліни, позаяк не будь-яке порушення посадовою особою органу місцевого самоврядування етичних, правових та службово-дисциплінарних норм поведінки утворює факт порушення Присяги.
		Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди серед іншого перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
		Основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до ст.8 ЗУ №2493-III є:
		додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування;
		додержання прав та свобод людини і громадянина;
		збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню;
		постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації;
		сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі;
		шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
		недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.
		Відповідно до ст.4 ЗУ №280/97-ВР, яка встановлює такі принципи його здійснення в Україні: народовладдя, законності, гласності, колегіальності, поєднання місцевих і державних інтересів, виборності правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування, судового захисту прав місцевого самоврядування.
		Статтею 8 Закону України «Про адміністративну процедуру» установлено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
		Повертаючись до обставин цієї справи судом встановлено, що оскаржуване рішення №7415 від 30.12.2020 року прийнято радою за порушення позивачем Присяги посадової особи. 
		Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних) таких актів, а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. 
		 Зміст оскаржуваного рішення та розпорядження є індивідуально-правовим актом і породжує права та обов`язки для позивача, а відтак має відповідати вимогам, визначеним у ст. 2 КАС України, відповідно до яких обґрунтованість є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
		З метою виконання вимоги щодо обґрунтованості рішень відповідачеві не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов`язаний навести опис та обставин та доказів з приводу виявлених порушення (порушень).
		Аналогічний висновок відображено у постанові КАС ВС №380/11916/22 від 12.11.2024 року.
		Натомість у рішенні відповідача №7415 від 30.12.2020 року (окрім узагальненого посилання з приводу неналежного виконання функціональних обов`язків) відсутні будь-які відомості та докази, які містять конкретизацію, в чому саме полягає факт неналежного виконання функціональних обов`язків позивачем та як ці обставини вплинули та /або призвели до порушення ним Присяги посадової особи місцевого самоврядування. 
		Відсутні такі відомості також і в протоколі засідання постійної комісії з питань законності, депутатської діяльності, регламенту, правоохоронної та антикорупційної діяльності, військових проблем, медицини та соціального захисту населення №57 від 30 грудня 2024 року за результатом засідання якої, ухвалено рішення про підтримку запропонованого законопроекту та внесення депутатам Яворівської міської ради рекомендації про дострокове припинення повноважень заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 . 
		При цьому, як слідує з матеріалів справи постійна комісія не з`ясовувала жодних фактичних обставин з приводу того в чому полягає факт неналежного виконання позивачем функціональних обов`язків позивачем та як ці обставини вплинули та /або призвели до порушення ним Присяги посадової особи місцевого самоврядування. Також відповідачем та постійною комісією не з`ясовувалися обставини з приводу того, чи мало місце взагалі фактичне складання позивачем Присяги посадової особи місцевого самоврядування.
		Відтак, з урахуванням положень п.3 ч.2 ст.2 КАС України, ст. 8 Закону України «Про адміністративну процедуру» невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
		Стосовно ж пояснень відповідача, які були надані суду першої інстанції з приводу наявної інформації щодо обшуку приміщення Яворівської міської ради, виявлення коштів та можливого шахрайства, то вказані обставини не були покладені ні в основу оскаржуваного рішення відповідача №7415 від 30.12.2020 року та розпорядження про звільнення, ні в основу протоколу засідання постійної комісії з питань законності, депутатської діяльності, регламенту, правоохоронної та антикорупційної діяльності, військових проблем, медицини та соціального захисту населення №57 від 30 грудня 2024 року року, позаяк у них йшлося лише про «неналежне виконання позивачем функціональних обов`язків», без будь-якої конкретизації суті виявленого порушення та їх змісту. При цьому оскаржуване рішення та розпорядження, як і протокол постійної комісії вказаних фактів не містили. 
		Крім того оскаржуване рішення, розпорядження та протокол постійної комісії не були обґрунтовані вчиненням позивачем проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам та підриває довіру до нього, як до "носія влади", що, як наслідок, призводить до приниження органу місцевого самоврядування та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		Також колегія суддів зазначає, що відповідно до абз.2 ч. 2 ст.77 КАС України суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Натомість стверджуючи про порушення позивачем Присяги посадової особи місцевого самоврядування, відповідач в супереч положенням абз.2 ч. 2 ст.77 КАС України взагалі не спромігся з`ясувати обставин щодо складання такої Присяги позивачем з надання відповідних доказів суду, позаяк доведення вказаних обставин є першочерговим у справах щодо порушення Присяги посадової особи місцевого самоврядування.
		Стосовно ж доводів апеляційної скарги з приводу порушення регламенту ухвалення оскаржуваного рішення №7415 від 30.12.2020 року, то колегією суддів установлено таке.
		Верховний Суд у своїй постанові від 02 жовтня 2024 року у справі №140/13065/21 зазначив, що недотримання вимог Регламенту ради нівелює його правове значення, ставить під сумнів володіння депутатами повною інформацією для ухвалення рішення та не сприяє підвищенню довіри громадян до представницького органу місцевого самоврядування.
		Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2023 року у справі №9901/459/21 вказала, що порушення процедури ухвалення рішення, передбаченої Регламентом, є підставою для визнання такого рішення протиправним.
		Крім цього, для прийняття сільською радою рішення про дострокове припинення повноважень, зокрема, заступника міського голови, повинні бути підстави, передбачені чинним законодавством.
		Згідно зі ст.25 ЗУ №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада відповідно до ч.1 ст.46 ЗУ №280/97-ВР проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
		Відповідно до ч.12 ст.46 ЗУ №280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
		Згідно з ч.17 ст.46 ЗУ №280/97-ВР сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
		Рішенням Яворівської міської ради Львівської області №24 від 21.12.2020 року із змінами внесеними рішенням №1105 від 27.08.2021 року та №6645 від 22.08.2024 у затверджено Регламент Яворівської міської ради Львівської області (далі - Регламент) (а.с.20-53).
		Відповідно до ч. 7 та 8 ст. 24 Регламенту Яворівської міської ради Львівської області, затвердженого рішенням Яворівської міської ради Львівської області від 21.12.2020 №24 (зі змінами) (далі - Регламент) рішення про скликання чергової сесії Ради доводиться до відома депутатів по телефону на номер телефону зазначений депутатом і шляхом оприлюднення повідомлення на офіційному сайті Яворівської міської ради Львівської області не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради. Рішення про скликання позачергової сесії повідомляється депутатам не пізніше як за день до проведення позачергової сесії міської ради. Позачергова сесія, з зазначенням проекту порядку денного, скликається міським головою, в порядку статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні.
		Інформація про скликання сесії Ради публікується, оприлюднюється на офіційному веб -сайті Ради за адресою https://yavoriv-rada.gov.ua.
		Частиною 10 ст. 46 Закону України №280/97-ВР також установлено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
		Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної у місті, районної, обласної ради, загальними зборами (конференцією) жителів, громадськими слуханнями, жителями у порядку місцевої ініціативи (частина 13 ст. 46 Закону України №280/97-ВР). 
		Отож з аналізу приведених нормативних актів слідує, що до відома депутатів і населення доводиться не пізніш як за 10 днів до дати проведення сесії інформація про час і місце її проведення, а також переліку питань, які передбачаються внести на розгляд відповідної сесії ради. За наявності виняткового випадку такий строк повідомлення з приводу переліку питань, що виносяться на сесію здійснюється не пізніше як за один день до такої сесії.
		З матеріалів справи убачається, що 27.12.2024 Яворівським міським головою, відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 42 Закону № 280/97-ВР, прийнято розпорядження №06-15/256 Про скликання LXXI позачергової сесії Яворівської міської ради Львівської області (VIII демократичного скликання), відповідно до якого позачергова сесія скликається 30 грудня 2024 року о 10:00 год.
		27.12.2024 на сайті Яворівської міської ради Львівської області (https://yavoriv-rada.gov.ua) було опубліковано розпорядження Яворівського міського голови №06-15/256 Про скликання LXXI позачергової сесії Яворівської міської ради Львівської області (VIII демократичного скликання) (https://yavoriv-rada.gov.ua/docs/1881252/).
		За змістом такого повідомлення Яворівським міським головою скликано LХХІ позачергову сесію Яворівської міської ради Львівської області VІІІ демократичного скликання на 30 грудня 2024 року о 10:00 годині, в приміщенні сесійного залу Яворівської районної ради з наступним порядком денним:
		-про порядок денний LХХІ позачергової сесії Яворівської міської ради Львівської області VІII демократичного скликання.
		-про внесення змін до міського бюджету Яворівської міської ради Львівської області на 2024 рік.
		Отож, за змістом вказаного повідомлення депутатів та населення в тому рахунку і позивача поінформовано, що 30 грудня 2024 року о 10:00 годині, в приміщенні сесійного залу Яворівської районної ради відбудеться сесія Яворівської міської ради Львівської області виключно з питань порядку денного - внесення змін до міського бюджету Яворівської міської ради Львівської області на 2024 рік.
		При цьому, в супереч частині 10 ст. 46 Закону України №280/97-ВР та ч. 7 та 8 ст. 24 Регламенту Яворівської міської ради Львівської області до відому населення (в тому рахунку і позивача) не було в установленому порядку доведено, що 30 грудня 2024 року о 10:00 годині, в приміщенні сесійного залу Яворівської районної ради відбудеться сесія Яворівської міської ради Львівської області з питань порядку денного щодо дострокового припинення повноважень позивача.
		Також колегією суддів установлено, що відповідно до частини 2 статті 27 Регламенту, пропозиція, щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно вимог цього регламенту. 
		Згідно з частиною 1 статті 29 Регламенту, усі проєкти рішень, що не мають процедурного характеру, підлягають попередньому розгляду відповідною постійною комісією ради. Питання, які не було попередньо розглянуто відповідними постійними комісіями ради не розглядаються на сесії.
		Частиною 3 ст. 32 Регламенту також установлено, що секретар передає підготовлений проект рішення ради для включення до порядку денного за наявності віз автора проекту рішення та відповідальних посадових осіб ради.
		Також частиною 4 ст. 47 Регламенту установлено, що питання порядку денного сесії, які не розглянуто відповідною комісією, чи іншою постійною комісією у виняткових випадках можуть бути включені до порядку денного шляхом прийняття відповідного рішення. Перед розглядом такого питання по суті робиться перерва для розгляду цього питання відповідними комісіями.
		Відповідно до положень ст.47 ЗУ №280/97-ВР постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
		До складу постійних комісій не можуть бути обрані сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради, їх заступники.
		Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
		Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
		Колегією суддів установлено, що 30 грудня 2024 року проведено засідання постійної комісії з питань законності, депутатської діяльності, регламенту, правоохоронної та антикорупційної діяльності, військових проблем, медицини та соціального захисту населення за участі: голови комісії -Пазин Д.І., секретаря комісії -Гринів М.В., члена комісії  Крупенко О.В. Крім того в роботі такої комісії взяв участь начальник юридичного відділу Яворівської міської ради Заяць Г.Р. 
		За результатом такого засідання постійною комісією у протоколі №57 від 30.12.2024 року ухвалено рішення про підтримку запропонованого проекту та внесення депутатам Яворівської міської ради рекомендації про дострокове припинення повноважень заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Денеги В.Б. 
		Відтак, із зібраних у справі доказів убачається, що проект рішення про дострокове припинення повноважень заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 був розроблений та був предметом попереднього розгляду постійної комісії. 
		Проте, як встановлено судом вище, із змісту протоколу слідує, що засідання постійної комісії носило формальний характер, позаяк постійною комісією не з`ясовувалося жодних фактичних обставин з приводу того в чому полягає факт неналежного виконання позивачем функціональних обов`язків позивачем та як ці обставини вплинули та /або призвели до порушення ним Присяги посадової особи місцевого самоврядування. Не з`ясовувалися ні відповідачем, ні постійною комісією обставини і з приводу того, чи мало місце взагалі фактичне складання позивачем Присяги посадової особи місцевого самоврядування.
		Як наслідок ухвалене постійною комісією рішення у вигляді протоколу №57 не відповідає законодавчо встановленим вимогам щодо обґрунтованості та вмотивованості.
		Також колегією суддів ураховано, що згідно статті 17 Закону України «Про адміністративну процедуру», п.9 ч. 2 ст.2 КАС України особі гарантовано право на участь у процесі прийняття рішення, інтересів якої стосується таке рішення. Зокрема особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків. Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.
		Окрім вказаного частиною 3 статті 47 Регламенту установлено, що під час розгляду питань порядку денного заслуховується виступ ініціатора такої пропозиції з її обґрунтуванням, опонентів пропозиції, а також заслуховується виступ з цього питання голови та секретаря ради і представника відповідної комісії. 
		Отож, з огляду на фактичні обставини справи за яких має місце неповідомлення відповідачем в установленому порядку та строки населення (в тому рахунку позивача) про запланований розгляд сесією Яворівської міської ради Львівської області 30 грудня 2024 року питання щодо дострокового припинення його повноважень, в супереч частини 3 статті 47 Регламенту та статті 17 Закону України «Про адміністративну процедуру» позивача позбавлено права бути заслуханим адміністративним органом, в тому числі і шляхом заслуховування уповноваженого представника позивача, надання та /або надіслання пояснень та/або заперечення, документів та інших доказів, які стосуються дострокового припинення його повноважень, що в свою чергу негативно вплинуло на його право та законний інтерес від незаконного звільнення.
		Відповідно до ст. 9 Закону України ЗУ №2493-III посадова особа місцевого самоврядування має право вимагати проведення службового розслідування з метою спростування безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри щодо неї. Наявність обумовленого права кореспондується обов`язку суб`єкта владних повноважень у проведенні такого службового розслідування.
		Натомість неповідомлення відповідачем в установленому порядку та строки населення (в тому рахунку позивача) про запланований розгляд 30 грудня 2024 року на сесії Яворівської міської ради Львівської області шляхом публікації відповідного оголошення в мінімально допустимі строки (не менше як за одну добу у виняткових випадках) призвело до порушення права позивача, гарантованого ст. 9 Закону України ЗУ №2493-III щодо наполягання на проведенні службового розслідування з метою спростування безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри щодо нього.
		Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Положення вказаної норми є застосовуваними і при покладанні відповідальності у вигляді дострокового припинення повноважень пов`язаних з порушенням законодавства під час проходження публічної служби.
		Як наслідок ухваливши оскаржувані рішення про дострокове припинення повноважень позивача та відповідно розпорядження про звільнення позивача з 06.01.2025 року, відповідач та створена ним постійна комісія до повноважень якої віднесено попередній розгляд названого вище питання позбавили позивача права на участь у процесі прийняття рішення (а зокрема бути почутим по суті спірних правовідносин) яке закріплено у п.9 ч. 2 ст.2 КАС України та статті 17 Закону України «Про адміністративну процедуру». Як наслідок зміст оскаржуваних рішень не узгоджується з принципом верховенства права та обґрунтованості та вмотивованості рішення суб`єкта владних повноважень.
		Тому суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
		Що ж до змісту доводів відповідача щодо наявної інформації з приводу обшуку приміщення Яворівської міської ради, виявлення коштів та можливого шахрайства, то колегією суддів зазначає, що за наявності у діях/бездіяльності позивача чинників, які стали підставою для проведення названих заходів та у випадку з`ясування обставин, підтверджених належними доказами щодо вчинення позивачем проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам та підриває довіру до нього, як до "носія влади", що призводить до приниження органу місцевого самоврядування та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, відповідач не позбавлений можливості вжити належні заходів відповідальності до такої особи. 
		Однак, вжиття таких заходів відповідальності повинно бути здійснено у повній відповідності до законодавства України з урахуванням положень ч.2 ст. 2 КАС України та Закону України «Про адміністративну процедуру», серед яких обґрунтованість та вмотивованість рішення суб`єкта владних повноважень та забезпечення права особі на участь у процесі його прийняття. 
		Відповідно до абзацу першого ст.235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині поновлення позивача на посаді, з якої його протиправно звільнили відповідач спірним рішенням. Однак датою такого поновлення є наступний робочий день після незаконного звільнення, а саме 07.01.2025.
		Абзац другий ст.235 КЗпП визначає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Відповідно до окремих положеннях п.2 розділу II Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
		Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
		У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.
		Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
		Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
		Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку.
		З відзиву відповідача на позовну заяву та довідки відповідача №894 від 10.02.2025 року про середню заробітну плату позивача вбачається, що за останні два місяці перед звільненням його середня заробітна плата складає 120855,01 грн за 43 робочих днів, середній заробіток за один робочий день становить - 2810,28 грн.
		Період вимушеного прогулу позивача з 07.01.2025 (перший неробочий та неоплачений) і до 01.07.2025 року (дата судового вирішення спору ухваленням рішення по суті позовних вимог) становить 126 робочих днів, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 354095,28грн (126 робочих днів х 2810,28 грн).
		При цьому суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №2340/3023/18, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
		Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а висновки суду першої інстанції є такими, що зроблені за відсутності повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
		Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
		Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
		Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з прийняттям нового про задоволення позову.
		Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі № 380/1512/25 скасувати.
		Ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області, Яворівського міського голови Грабовського Ігоря Андрійовича - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Яворівської міської ради Львівської ради №7415 від 30 грудня 2024 року Про дострокове припинення повноважень заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 .
		Визнати протиправним та скасувати розпорядження Яворівського міського голови №06-14/1004 від 30 грудня 2024 року Про звільнення ОСОБА_1 .
		Поновити  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Яворівського міської ради Львівської області (Код ЄДРПОУ 33213539, адреса місцезнаходження: 81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Львівська, 15).
		Стягнути з Яворівської міської ради Львівської області (Код ЄДРПОУ 33213539, адреса місцезнаходження: 81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Львівська, 15) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 354095,28 грн.
		Стягнути з Яворівської міської ради Львівської області (Код ЄДРПОУ 33213539, адреса місцезнаходження: 81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Львівська, 15) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору 6056 грн.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей   С. П. Нос

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...