Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/475/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей.
Надіслано судом: 03.07.2025. Зареєстровано: 03.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/521/330/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020161470001122

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		521/475/21
		1-кп/521/330/25 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 липня 2025 року                           м. Одеса
		Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		з секретарем  ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		представника потерпілої та законних її представників  адвоката ОСОБА_4 ,
		представника служби у справах дітей ОМР  ОСОБА_5 ,
		захисника обвинуваченої  адвоката ОСОБА_6 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020161470001122 від 12.10.2020 року відносно: 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки ст. Буялик, Іванівського району (на теперішній час Березівський район) Одеської області, громадянки України, без інвалідності, з середньо-спеціальною освітою, розлученої, неповнолітніх (непрацездатних) осіб на утриманні не маючої, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимої, 
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України, суд
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		09.10.2020 року, ОСОБА_7 , знаходячись на робочому місці, перебуваючи на посаді вихователя другої середньої групи Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №26 Одеської міської ради Одеської області, під час ранкової прогулянки, в порушення п.п.2.8, 2.10, 4.1 Посадової інструкції вихователя, затвердженої наказом №6 завідувача Одеського ДНЗ №26 від 02.01.2018, відповідно до яких вихователь несе повну відповідальність за охорону життя і здоров?я своє вікової групи згідно із Статутом ДНЗ, виконує вимоги лікаря, медичної сестри, пов?язані з охороною і зміцненням здоров?я дітей та інформує їх про зміни в стані здоров?я дітей під час ігор, занять тощо, залишила без нагляду вихованку ввіреній їй, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання, приблизно об 11 годині 45 хвилин (точного часу не встановлено), перебуваючи на металевій конструкції, що розташована на території дитячому майданчику вказаного закладу по вул. Болгарській, 60 в м. Одесі, впала на землю, в результаті чого отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми в формі забою головного мозку легкого ступеня тяжкості з лінійним переломом потиличної кістки, синець в потиличній ділянці, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
		Разом із цим, внаслідок злочинної недбалості та несумлінного ставлення ОСОБА_7 до своїх професійних обов?язків, що виразилися у бездіяльності та відсутності контролю за збереженням життя та здоров?я дітей, не організувала надання першої медичної допомоги, не викликала медичного працівника, не повідомила завідуючу дошкільного навчального закладу про нещасний випадок, що трапився з малолітньою ОСОБА_8 , а також не поінформувала батьків малолітньої потерпілої про вищевказану подію, а передала ОСОБА_8 її батьку лише приблизно о 16 годині 30 хвилин, того ж дня, якому у зазначений час і повідомила про обставини нещасного випадку.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою провину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 137 КК України, визнала повністю, кваліфікацію своїх дій не оспорювала та надала показання, які аналогічні обставинам правопорушення, що зазначені в обвинувальному акті, а саме те, що вона 09.10.2020 року, перебуваючи на робочому місці ДНЗ «Ясла-садок» №26 на посаді виховательки, залишила без нагляду малолітню ОСОБА_8 , яка перебувала на металевій конструкції дитячого майданчику, звідки остання впала на землю та отримала тілесні ушкодження. Про вказану подію батьків малолітньої одразу не поінформувала та повідомила їх лише під час фактичної передачі дитини наприкінці робочого дня дитячого навчального закладу. З приводу вчиненого жалкує та просить суворо не карати.
		Прокурор під час судового розгляду просила обмежитись допитом обвинуваченої і дослідженням документів, що характеризують її особу та, відповідно до положень ч. 3 статті 349 КПК України, просила визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Враховуючи те,що позовнівимоги заявленовиключно дозакладу дошкільноїосвіти, вважала необхідним позов законного представника потерпілої  ОСОБА_9 про стягнення з Одеського ДНЗ «Ясла-садок» №26» ОМР матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у сумі 1000 гривень та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у сумі 150000 гривень, залишити без розгляду. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченої, а також дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченої.
		При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками кримінального провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Під час допиту обвинувачена підтвердила, що саме вона неналежно виконала професійні обов`язків щодо охорони життя та здоров`я неповнолітньої внаслідок недбалого до неї ставлення, що спричинило тяжкі наслідки. Показання обвинуваченої є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції. 
		Зважаючи на те, що обвинувачена підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини і беззаперечно визнала свою вину, суд вважає доведеним пред`явлене їй обвинувачення і кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 137 КК України як неналежне виконання професійних обов`язків щодо охорони життя та здоров`я неповнолітніх внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки.
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , суд визнає щире каяття. 
		   Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , судом не встановлено.
		При визначені виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно дост. 12 КК Україниє нетяжким злочином; особу ОСОБА_7 , її вік (60 років), сімейний стан (розлучена, неповнолітніх дітей не має), стан здоров`я (відомості про наявність інвалідності чи тяжких хронічних захворювань відсутні), те, що особа осудна та вперше притягується до кримінальної відповідальності; те, що ОСОБА_7 є особоюяка досяглапенсійного віку; беззаперечно визнає вину в інкримінованому їй діянні, не заперечує його вчинення, жалкує з приводу вчиненого та готова нести за це відповідальність; відсутність обставин, що обтяжують та наявність обставини, що пом`якшує покарання.
		Враховуючи викладене, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню обвинуваченою нових кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченої, яка досягла пенсійного віку, суд погоджується з позицією прокурора в судових дебатах, про те, що виправлення ОСОБА_7 може бути досягнуто без її ізоляції від суспільства та приходить до висновку про можливість призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі з подальшим звільненням від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. З огляду на те, що ОСОБА_7 є особою, яка досягла пенсійного віку, суд погоджується з думкою прокурора про відсутність підстав для призначення додаткового покарання.
		Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не знаходить.
		Вирішуючи питання про задоволення, відмову або залишення без розгляду цивільного позову суд дійшов до таких висновків виходячи з наступного. 
		У даному кримінальному провадженні законним представником потерпілої  гр. ОСОБА_9 було заявлено цивільний позов про стягнення з Одеського ДНЗ «Ясла-садок» №26» ОМР матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у сумі 1000 гривень та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у сумі 150000 гривень.
		Отже, з огляду на те що, за згодою учасників провадження, судом було прийнято рішення про розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України (без дослідження доказів), враховуючи те, що позовні вимоги заявлено виключно до закладу дошкільної освіти, а також те, що для об`єктивного, повного та достовірного дослідження заявлених законним представником потерпілої позовних вимог потрібен значний час та вимагає дослідження усіх доказів та матеріалів провадження, суд погоджується з думкою прокурора та приходить до висновку, що дане питання має бути предметом безпосереднього дослідження в порядку цивільного судочинства.
		Таким чином цивільний позов законного представника потерпілої  гр. ОСОБА_9 слід залишити без розгляду, роз`яснивши цивільному позивачу його право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
		Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно  ОСОБА_7 , в рамках даного кримінального провадження, не обирався. Підстав для обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		Процесуальні витрати у даному провадженні відсутні. 
		Речові докази відсутні, а заходи кримінального провадження у виді арешту майна не застосовувались.
		Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Визнати винною  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права обіймати посади чи займатися певною діяльністю. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.
		На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		До набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід відносно  ОСОБА_7  не обирати.
		Початок строку відбування покарання з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
		Цивільний позов законного представника потерпілої  гр. ОСОБА_9 про стягнення з Одеського ДНЗ «Ясла-садок» №26» ОМР матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у сумі 1000 гривень та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у сумі 150000 гривень - залишити без розгляду, роз`яснивши цивільному позивачу його право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
		Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.
		Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку після його проголошення негайно вручається прокурору та обвинуваченій.
		 
		Суддя             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...