Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/18076/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 03.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2025.
Дата набрання законної сили: 02.07.2025
Номер судового провадження: 61-2129ск25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 липня 2025 року                                                                      
		м. Київ
		справа № 686/18076/24
		провадження № 61-2129св25
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		судді-доповідача - Литвиненко І. В.,
		суддів: Грушицького А. І., Петрова Є. В., Пророка В. В., Сердюка В. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області,
		розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 21 січня 2025 року у складі колегії суддів: 
		Янчук Т. О., Грох Л. М., Ярмолюка О. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог 
		У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення коштів в порядку спадкування, в якому просила: 
		- стягнути на її користь недоотриману пенсію в розмірі 139 786,62 грн в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Позов обґрунтовувала тим, що вона є дружиною ОСОБА_2 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, як одержувач пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року у справі № 560/9299/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Хмельницькій області» від 07 червня 2021 № 871, з урахуванням раніше виплачених сум.
		На виконання судового рішення у справі № 560/7632/22 нарахована сума доплати до пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 31 січня 2022 року у розмірі - 139 786,62 грн.
		Вищезазначена сума за життя підлягала виплаті ОСОБА_2 , однак на день його смерті йому виплачена не була, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13 лютого 2024 року                                 № 3167-2267/Р-05/8-2200/24.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого Полонською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 , до складу якого ввійшла і сума недоотриманої пенсії. Позивач є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з чим звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про виплату недоотриманої пенсії, що належала чоловіку, однак відповідач відмовив у виплаті недоотриманої пенсії та повідомив про необхідність звернення до суду із заявою про заміну стягувача належним правонаступником. Ухвалою від 05 червня 2023 року Хмельницький окружний адміністративний суд замінив стягувача з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 у справі № 560/9299/21. Оскільки відповідач ухиляється добровільно врегулювати спір, позивач звернулась із вказаним позовом.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 09 жовтня      2024 року позов задовольнив.
		Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію у розмірі 139 786,62 грн в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Вирішив питання розподілу судових витрат.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції 08 листопада 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу. 
		Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 18 листопада 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повернув заявнику.
		Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області підписана та подана Лиманюк М. М. , однак надані документи не підтверджують її повноважень на підписання та подачу апеляційної скарги від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
		16 грудня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно подало через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2024 року.
		Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 23 грудня 2024 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав заявнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків, а саме надати докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів усім іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України та надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для його поновлення.
		06 січня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало через підсистему «Електронний суд» заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 20 січня 2025 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2024 року повернув без розгляду.
		Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що до заяви не додано статуту, положення або трудового договору (контракту), у зв`язку з чим, матеріали справи не містять належного та достатнього підтвердження повноважень Лиманюк М. М. діяти від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, а тому заява повинна бути повернута заявнику без розгляду. 
		Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 21 січня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
		Апеляційний суд зазначив, що оскільки заява про поновлення строку на апеляційне оскарження була повернута без розгляду, недоліки не усунуті, а тому апеляційне провадження не може бути відкрите.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		У лютому 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області через підсистему «Електронний суд» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 21 січня 2025 року у вказаній справі, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
		У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права та зазначає, що дана касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
		Арґументами касаційної скарги заявник зазначає те, що апеляційний суд не взяв до уваги той факт, що частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
		У статті 185 ЦПК України визначено, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишену без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
		Однак, апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження, а тому заявник вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою та помилковою.
		Також у касаційній скарзі заявник звертає увагу на те, що частиною третьою статті 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		Тобто, законодавець в усіх інших випадках, в тому числі у разі повернення апеляційної скарги, допускає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Заявник звертає увагу на те, що у цій ситуації вони діяли швидко та відповідно до ситуації, без виправданих зволікань. Крім того, заявник наголошував на тому, що на території України дійсний воєнний стан, запровадження якого є поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Верховний Суд ухвалою від 25 березня 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області. 
		21 квітня 2025 року цивільна справа № 686/18076/24 надійшла до Верховного Суду.
		Позиція Верховного Суду 
		За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до статті 6 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
		Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи.
		Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		Згідно з частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Статтею 49 ЦПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.Крім прав та обов`язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, сторони також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 43 ЦПК України.
		Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
		Наведеними процесуальними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
		У справі, яка переглядається, апеляційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вперше подало                       08 листопада 2024 року, тобто з дотриманням тридцятиденного строку його оскарження в апеляційному порядку.
		Вищевказану апеляційну скаргу було повернуто заявнику ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 18 листопада 2024 року, оскільки надані документи не підтверджують наявність повноважень Лиманюк М. М. на підписання та подачу апеляційної скарги від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у тому числі належність у неї трудових (посадових) обов`язків на вчинення таких процесуальних дій.
		Таким чином, повернення апеляційної скарги відбулось із причин неналежного оформлення апеляційної скарги.
		Копію ухвали було направлено через систему «Електронний суд», документ було доставлено 19 листопада 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
		16 грудня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно направило апеляційну скаргу на рішення місцевого суду через підсистему «Електронний суд» із пропуском строку на апеляційне оскарження, поза межами тридцятиденного строку із дня отримання копії оскаржуваного рішення, тобто через місяць після повернення первинної апеляційної скарги.
		Разом із апеляційною скаргою було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначено про те, що вперше апеляційну скаргу було подано в межах строку на апеляційне оскарження.
		Залишаючи апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області без руху ухвалою від 23 грудня 2024 року, суд апеляційної інстанції вважав наведені підстави пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, оскільки повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду та це не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску. Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення (подання відповідачем апеляційної скарги, оформленої з порушенням статті 356 ЦПК України та несплата судового збору) і невиконання у визначений судом строк вимоги процесуального закону щодо усунення недоліків апеляційної скарги та, як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, що можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження. Отже, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення скаржником є суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Крім того, апеляційна скарга була подана із порушенням вимог щодо форми та змісту апеляційної скарги (не додано докази надсилання копії та копій доданих до матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України).
		Копію ухвали було направлено через систему «Електронний суд», документ було доставлено 24 грудня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
		На виконання вимог ухвали від 23 грудня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницький апеляційний суд надіслало через «Електронний суд» 03 січня 2025 року докази надіслання копії апеляційної скарги позивачу та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Однак Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 20 січня 2025 року заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - Лиманюк М. М. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2024 року повернув без розгляду посилаючись на те, що витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить відомостей про Лиманюк М. М. як особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи, вона також не є керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, крім того, до заяви не додано статуту, положення або трудового договору (контракту), у зв`язку з чим, матеріали справи не містять належного та достатнього підтвердження повноважень Лиманюк М. М. діяти від імені юридичної особи на засадах самопредставництва.
		Оскільки ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 20 січня 2025 року заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження була повернута без розгляду, то апеляційний суд ухвалою від 21 січня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
		Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки заява про поновлення строку на апеляційне оскарження була повернута без розгляду, недоліки не були усунуті, тому підстав для відкриття апеляційного провадження не було.
		Крім того, Верховний Суд зазначає про те, що апеляційний суд звертав увагу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на те, що апеляційна скарга, яка була подана вперше не містила підтвердження того, що Лиманюк М. М. має право на підписання та подачу апеляційної скарги від їх імені, у тому числі належність у неї трудових (посадових) обов`язків на вчинення таких процесуальних дій, однак Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не взяло це до уваги і при усуненні недоліків не врахувало.
		Доводи касаційної скарги про те, що на території України дійсний воєнний стан, запровадження якого є поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі                     № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) зробила висновок про те, що «введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».
		Крім того, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «закінчення перебігу процесуального строку на звернення до суду на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України могла унеможливити дотримання такого строку заявником та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду.
		Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не навело жодних мотивів та не подало доказів на підтвердження того, що у результаті введення воєнного стану на території України воно не могло скористатися своїми процесуальними правами, зокрема щодо подання у встановлений апеляційним судом строк доказів на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку.
		У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначило, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
		Посилаючись на існування зазначених вище обставин, заявник не навів жодних аргументів і не додав до касаційної скарги будь-яких доказів, які б підтверджували те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі, без належного обґрунтування таких обставин, не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи в суді касаційної інстанції.
		Верховний Суд виходить з того, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
		Доводи касаційної скарги переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що у силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
		Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б свідчили про порушення апеляційним судом норм процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали, а тому підстави для її скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
		Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних помилок (див. зокрема, рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03,від 03 квітня 2008 року).
		З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.
		Відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		Оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.
		Щодо розподілу судових витрат
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій областізалишити без задоволення.
		Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 21 січня 2025 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		Суддя-доповідач                                                                        І. В. Литвиненко
		 
		Судді:                                                                                            А. І. Грушицький
		 
		                                                                                                       Є. В. Петров
		 
		                                                                                                       В. В. Пророк
		 
		                                                                                                       В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...