Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/3507/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері господарської діяльності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 03.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2025.
Дата набрання законної сили: 01.07.2025
Номер судового провадження: 51-5969км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018090010001156

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 липня 2025 року
		м. Київ
		справа № 344/3507/22
		провадження № 51 - 5969 км 23
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого           ОСОБА_1 ,
		суддів                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання                         ОСОБА_4 , 
		прокурора                                                               ОСОБА_5 ,
		та в режимі відеоконференції:
		прокурора                                                               ОСОБА_6 ,
		особи, кримінальне провадження щодо 
		якої закрито,                                                          ОСОБА_7 ,
		його захисника                                                     адвоката ОСОБА_8 , 
		                                    
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090010001156 від 23 березня 2018 року, щодо 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		за ст. 199 ч. 2, ст. 204 ч. 1 КК України, 
		за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, ОСОБА_6 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року щодо ОСОБА_7 .
		Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2023 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та на підставі ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 199 ч. 2, ст. 204 ч. 1 КК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування. Відмовлено в задоволенні клопотання про повернення застави, внесеної ОСОБА_9 .
		Ухвалою Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без зміни.
		Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала та короткий зміст поданих заперечень 
		У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам ст. 419 ч. 2 КПК України, оскільки в ній не зазначено підстави, з яких апеляційну скаргу прокурора визнано необґрунтованою, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Надаючи власну оцінку обрахунку строку досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні, не погоджується із висновками судів обох інстанцій та вказує на помилкове зарахування в строк досудового розслідування періоду з            04 квітня 2018 року по 07 червня 2018 року, оскільки в цей період зазначений строк був зупинений у зв`язку із розшуком ОСОБА_7 . Також указує, що станом на день винесення ухвали слідчим суддею 18 червня 2018 року вже не існувало діючої постанови про зупинення досудового розслідування, а тому вона не могла бути скасованою.   
		В запереченнях на касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 вказує на безпідставність її доводів та просить залишити її без задоволення. 
		Заперечень на касаційну скаргу прокурора від інших учасників судового провадження не надходило. 
		Учасників судового провадження належним чином повідомлено про час та місце касаційного розгляду, заяв про відкладення касаційного розгляду від учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання, не надійшло.
		Позиції учасників судового провадження 
		Прокурори в судовому засіданні вважали касаційну скаргу обґрунтованою та просили її задовольнити.   
		ОСОБА_7 та його захисник в судовому засіданні вважали касаційну скаргу необґрунтованою і просили залишити її без задоволення. 
		Мотиви Суду 
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.   
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ст. 113 КПК України).
		Відповідно до ст. 116 ч. 1 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
		Пунктом 4 частини третьої статті 219 КПК України визначено, що досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. 
		Частиною п`ятою статті 219 КПК України передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. 
		Абзацом другим цієї частини статті передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки досудового розслідування, крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. 
		В зазначеному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 судом першої інстанції було застосовано вказані вище положення процесуального закону, зараховано у строк досудового розслідування період з 04 квітня по 18 червня 2018 року, як строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею. За таких обставин, місцевий суд, врахувавши положення ст. 113, 283 КПК України, дійшов до висновку про те, строк досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні закінчився, а постанова керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури від 30 липня 2018 року, якою продовжено строк досудового розслідування та подальше направлення обвинувального акту до суду, здійснені вже поза межами строку досудового розслідування, а тому ухвалою від 10 квітня 2023 року суд першої інстанції закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 на підставі ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України.   
		Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 не погодився з таким рішенням суду першої інстанції та оскаржив його в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду. В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги прокурор зазначив, що 27 березня 2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру, після чого відповідно до ст. 280 ч. 1 п. 2 КПК України досудове розслідування було зупинено на підставі постанови від 04 квітня 2018 року, в зв`язку із оголошенням підозрюваного в розшук через його перебування за кордоном. Прокурор зазначив, що ОСОБА_7 21 березня 2018 року виїхав за межі України, що підтверджується довідкою про перетин кордону, яка є в матеріалах кримінального провадження, а тому постанова від 04 квітня 2018 року про зупинення досудового розслідування та оголошення ОСОБА_7 в розшук є законною та обґрунтованою. Після встановлення місця знаходження підозрюваного 07 червня 2018 року досудове розслідування було відновлено, 30 липня 2018 року постановою керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 та направлено обвинувальний акт до суду в межах строку досудового розслідування.  
		Таким чином прокурор указував на неналежну перевірку судом першої інстанції його заперечень на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 червня 2018 року, якою було скасовано постанову слідчого про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного в розшук від 04 квітня 2018 року, з висновками якої прокурор не погоджувався і наводив відповідні обґрунтування. 
		Стаття 280 ч. 1 п. 2 КПК України визначає оголошення в розшук підозрюваного однією з підстав для зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру. Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного (ст. 280 ч. 5 КПК України).
		Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження (ст. 281 ч. 1 КПК України). 
		Суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи апеляційної скарги прокурора, належним чином не перевірив зазначені вище обставини щодо оголошення        ОСОБА_7 в розшук, зокрема щодо здійснення його належних викликів слідчим, прокурором та вжитих ними заходів про встановлення його місцезнаходження, не надав мотивованих відповідей на такі доводи апеляційної скарги прокурора, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України і дійшов передчасного висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
		Про передчасність рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2023 року про закриття кримінального провадження за обвинувальним актом щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 199 ч. 2, ст. 204 ч. 1 КК України, та неналежну перевірку цим судом заперечень прокурора вказав і суд касаційної інстанції в постанові від 09 липня 2024 року, якою було скасовано ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від                     03 липня 2023 року відносно  ОСОБА_7 і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Крім того, відповідно довисновку про застосування положень ст. 314 КПК України, сформульованому в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Судувід 17 лютого 2025 року (справа № 283/1638/23, провадження                     № 51 - 6262 кмо 23), суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, в тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді. За наявності вмотивованих заперечень учасників провадження, перевірка обґрунтованості і достовірності інформації з таких процесуальних документів здійснюється судом під час судового розгляду.
		Отже, під час нового розгляду справи судом апеляційної інстанції не виконано вказівки суду касаційної інстанції, допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення. Враховуючи вимогу апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції, зважаючи на положення                ст. 404 ч. 1 КПК України, позбавлений можливості усунути вказані вище порушення за результатом нового розгляду в цьому суді, а тому ухвала суду першої інстанції також підлягає скасуванню в порядку ст. 433 ч. 2 КПК України. 
		За таких обставин, ухвала апеляційного суду та ухвала суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 підлягають скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню частково.
		При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України, прийняти законне і обґрунтоване рішення.
		Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, ОСОБА_6 задовольнити частково. 
		Ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року та в порядку                          ст. 433 ч. 2 КПК України ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2023 року щодо  ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...